Косметологічні процедури. 
Вапоризація, або парова ванночка. 
Чистка шкіри обличчя

РЕФЕРАТ на тему:

Косметологічні процедури. Вапоризація, або парова ванночка. Чистка шкіри обличчя Вапоризація, або парова ванночка.

Вапоризація здійснюється після очищення шкіри і є початко­вим етапом процедури чистки шкіри обличчя, що виконується з метою розпушування рогового шару епідермісу.

Клієнтка має знаходитись у напівлежачому положенні на косметичному крісліволосся обов’язково прибране під захисну пов’язку — косинку або косметичну шапочку. Ділянка обличчя, шиї і декольте — вільна від одягу. На очі варто покласти змо­чені водою чи спеціальним лосьйоном ватні диски для захисту ніжної шкіри повік від впливу пари, струмінь якої спрямовуєть­ся на обличчя. Відстань від вапоризатора до поверхні шкіри потрібно відрегулювати так, щоб пара впливала на неї, не обпа­люючи.

Процедура вапоризації триває 10−15 хв., потім піт видаляєть­ся ватними епонжами за масажними лініями. У випадку рясних висипів акне шкіру можна обробити 3%-ним розчином перекису водню чи розчином мірамістину.

Вапоризація протипоказана за наявності куперозу.

Якщо вапоризатор має пристрій для озонування, то його вклю­чення забезпечує додатковий антисептичний (знезаражувальний) ефект. Збагачення пари різними ароматичними есенціями справ­ляє на шкіру обличчя додатковий вплив: знезаражувальний (олія чайного дерева), протизапальний (олія шавлії й евкаліпту), реге­неруючий і заспокійливий (трояндова й сандалова олія).

Чистка шкіри обличчя.

Розрізняють гігієнічну (поверхневу) і лікувальну (глибоку) чистку шкіри обличчя.

Гігієнічна чистка полягає у видаленні певної частини рогово­го шару (змертвілих рогових лусочок) і комедонів, тобто косме­тик не порушує цілісності шкірного покриву. Гігієнічна чистка здійснюється у вигляді вакуумного чищення, що виконується за допомогою спеціального приладу.

Внаслідок розрідження повітря шкіра присмоктується до на­садок. При цьому злущуються клітини рогового шару епідермісу, частково розкриваються пори і видаляються комедони. Посилю­ється приплив крові, поліпшується мікроциркуляція — це сприяє насиченню шкіри киснем і живильними речовинами. Чистка мо­же використовуватися як самостійна процедура чи одночасно з механічним чищенням, вона менш болісна і травматична, але й менш ефективна порівняно з механічним чищенням.

Показання: жирна і комбінована шкіра, наявність комедонів.

Протипоказанні купероз, суха шкіра, рожеві вугри, наявність гноячкових висипів.

Техніка виконання. Після розм’якшення шкіри за допомогою вапоризації або накладення спеціального засобу аплікатором обробляють шкіру, виконуючи дрібні колові рухи за масажними лініями. Оскільки вміст пор всмоктується у насадку, рекоменду­ється періодично обполіскувати насадку в 3%-ному розчині пере­кису водню. Після завершення процедури шкіру обробляють антисептичним засобомпотім проводять дарсонвалізацію, нано­сять спеціальну маску.

Гігієнічна чистка облич­чя може також виконува­тись у вигляді брашингу (фріматора) — використання обертових щіток та у вигляді механічного чи­щення, коли за допомогою спеціальної металевої ло­жечки з отвором (ложечка Унна) чи за допомогою лег­кого натиснення вказівними пальцями видаляється вміст вивідної протоки сальної за­лози. В останньо­му випадку вказівні пальці косметолога повинні бути обгорнуті стерильною мар­левою серветкою чи целю­лозними квадратиками.

Процедуру чистки рекомендується проводити в одноразових латексних рукавичках. Спочатку усувають комедони на носі - там шкіра охолоджується найшвидше, потім — на чолі, підборідді і в останню чергу — на щоках і по овалу обличчя. Тиск інстру­мента чи пальців не повинен викликати болісних відчуттів у па­цієнтадіяти потрібно обережно, делікатно. Синці після чистки є браком у роботі косметика.

Після завершення гігієнічної чистки шкіру необхідно оброби­ти дезінфікуючим розчином, наприклад, 3%-ним перекисом вод­ню, розчином мірамістину та ін. Але до складу цього розчину ні в якому разі не повинен входити спирт. Річ у тому, що під дією спирту миттєво закриваються пори. Це зводить нанівець ефект від послідуючого масажу за Жаке, а також дію завершальної про­цедури — лікувальної маски.

Потім шкіру обличчя припудрюють талькомможна провести дарсонвалізацію, пластичний масаж чи масаж за Жаке (на вибір фахівця). Останнім етапом гігієнічної чистки обличчя є завер­шальна маска, яка має дезінфікуючі та протизапальні властивос­ті, а також м’яко закриває пори на обличчі.

За наявності ознак куперозу, телеангіектазій вапоризація в комплексі гігієнічної чистки обличчя замінюється накладенням маски, що розм’якшує роговий шар.

Поверхневий хімічний пілінг, описаний вище, можна розціню­вати і як гігієнічну чистку шкіри обличчя, тому що у ході поверх­невого хімічного пілінгу видаляється частина рогового шару епі­дермісу.

Лікувальну, або глибоку, чистку обличчя може виконувати фахівець із середньою медичною освітою.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. — М.: Медицина, 1980. — 288 с.

2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законо­давчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.

3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри лю­дини. — К.: Здоров’я, 1965. — 304 с.

4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина, 1974. — 224 с.

5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.: Косметика й медицина, 2003. — 224 с.

6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. — 176 с.

7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.

8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. — 416 с.

9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999;2000.

10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.

11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.

12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Космето­логия: Теория й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.

13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000;2004.

14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd At­las. — Urban&-Shwarzenberg, 1992. — 384 s.