Косметологічні процедури.
Вапоризація, або парова ванночка.
Чистка шкіри обличчя
Процедуру чистки рекомендується проводити в одноразових латексних рукавичках. Спочатку усувають комедони на носі — там шкіра охолоджується найшвидше, потім — на чолі, підборідді і в останню чергу — на щоках і по овалу обличчя. Тиск інструмента чи пальців не повинен викликати болісних відчуттів у пацієнтадіяти потрібно обережно, делікатно. Синці після чистки є браком у роботі косметика. Після… Читати ще >
Косметологічні процедури. Вапоризація, або парова ванночка. Чистка шкіри обличчя (реферат, курсова, диплом, контрольна)
РЕФЕРАТ на тему:
Косметологічні процедури. Вапоризація, або парова ванночка. Чистка шкіри обличчя Вапоризація, або парова ванночка.
Вапоризація здійснюється після очищення шкіри і є початковим етапом процедури чистки шкіри обличчя, що виконується з метою розпушування рогового шару епідермісу.
Клієнтка має знаходитись у напівлежачому положенні на косметичному крісліволосся обов’язково прибране під захисну пов’язку — косинку або косметичну шапочку. Ділянка обличчя, шиї і декольте — вільна від одягу. На очі варто покласти змочені водою чи спеціальним лосьйоном ватні диски для захисту ніжної шкіри повік від впливу пари, струмінь якої спрямовується на обличчя. Відстань від вапоризатора до поверхні шкіри потрібно відрегулювати так, щоб пара впливала на неї, не обпалюючи.
Процедура вапоризації триває 10−15 хв., потім піт видаляється ватними епонжами за масажними лініями. У випадку рясних висипів акне шкіру можна обробити 3%-ним розчином перекису водню чи розчином мірамістину.
Вапоризація протипоказана за наявності куперозу.
Якщо вапоризатор має пристрій для озонування, то його включення забезпечує додатковий антисептичний (знезаражувальний) ефект. Збагачення пари різними ароматичними есенціями справляє на шкіру обличчя додатковий вплив: знезаражувальний (олія чайного дерева), протизапальний (олія шавлії й евкаліпту), регенеруючий і заспокійливий (трояндова й сандалова олія).
Чистка шкіри обличчя.
Розрізняють гігієнічну (поверхневу) і лікувальну (глибоку) чистку шкіри обличчя.
Гігієнічна чистка полягає у видаленні певної частини рогового шару (змертвілих рогових лусочок) і комедонів, тобто косметик не порушує цілісності шкірного покриву. Гігієнічна чистка здійснюється у вигляді вакуумного чищення, що виконується за допомогою спеціального приладу.
Внаслідок розрідження повітря шкіра присмоктується до насадок. При цьому злущуються клітини рогового шару епідермісу, частково розкриваються пори і видаляються комедони. Посилюється приплив крові, поліпшується мікроциркуляція — це сприяє насиченню шкіри киснем і живильними речовинами. Чистка може використовуватися як самостійна процедура чи одночасно з механічним чищенням, вона менш болісна і травматична, але й менш ефективна порівняно з механічним чищенням.
Показання: жирна і комбінована шкіра, наявність комедонів.
Протипоказанні купероз, суха шкіра, рожеві вугри, наявність гноячкових висипів.
Техніка виконання. Після розм’якшення шкіри за допомогою вапоризації або накладення спеціального засобу аплікатором обробляють шкіру, виконуючи дрібні колові рухи за масажними лініями. Оскільки вміст пор всмоктується у насадку, рекомендується періодично обполіскувати насадку в 3%-ному розчині перекису водню. Після завершення процедури шкіру обробляють антисептичним засобомпотім проводять дарсонвалізацію, наносять спеціальну маску.
Гігієнічна чистка обличчя може також виконуватись у вигляді брашингу (фріматора) — використання обертових щіток та у вигляді механічного чищення, коли за допомогою спеціальної металевої ложечки з отвором (ложечка Унна) чи за допомогою легкого натиснення вказівними пальцями видаляється вміст вивідної протоки сальної залози. В останньому випадку вказівні пальці косметолога повинні бути обгорнуті стерильною марлевою серветкою чи целюлозними квадратиками.
Процедуру чистки рекомендується проводити в одноразових латексних рукавичках. Спочатку усувають комедони на носі - там шкіра охолоджується найшвидше, потім — на чолі, підборідді і в останню чергу — на щоках і по овалу обличчя. Тиск інструмента чи пальців не повинен викликати болісних відчуттів у пацієнтадіяти потрібно обережно, делікатно. Синці після чистки є браком у роботі косметика.
Після завершення гігієнічної чистки шкіру необхідно обробити дезінфікуючим розчином, наприклад, 3%-ним перекисом водню, розчином мірамістину та ін. Але до складу цього розчину ні в якому разі не повинен входити спирт. Річ у тому, що під дією спирту миттєво закриваються пори. Це зводить нанівець ефект від послідуючого масажу за Жаке, а також дію завершальної процедури — лікувальної маски.
Потім шкіру обличчя припудрюють талькомможна провести дарсонвалізацію, пластичний масаж чи масаж за Жаке (на вибір фахівця). Останнім етапом гігієнічної чистки обличчя є завершальна маска, яка має дезінфікуючі та протизапальні властивості, а також м’яко закриває пори на обличчі.
За наявності ознак куперозу, телеангіектазій вапоризація в комплексі гігієнічної чистки обличчя замінюється накладенням маски, що розм’якшує роговий шар.
Поверхневий хімічний пілінг, описаний вище, можна розцінювати і як гігієнічну чистку шкіри обличчя, тому що у ході поверхневого хімічного пілінгу видаляється частина рогового шару епідермісу.
Лікувальну, або глибоку, чистку обличчя може виконувати фахівець із середньою медичною освітою.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. — М.: Медицина, 1980. — 288 с.
2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законодавчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.
3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри людини. — К.: Здоров’я, 1965. — 304 с.
4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина, 1974. — 224 с.
5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.: Косметика й медицина, 2003. — 224 с.
6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. — 176 с.
7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.
8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. — 416 с.
9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999;2000.
10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.
11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.
12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Косметология: Теория й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.
13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000;2004.
14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd Atlas. — Urban&-Shwarzenberg, 1992. — 384 s.