Облікова політика підприємства
Затверджена наказом облікова політика може змінюватися у разі зміни статутних вимог, зміни вимог державних законодавчих органів та методології облікових процесів. Також зміна може відбуватися в тому випадку, коли використовувані раніше методи не забезпечують достовірного відображення подій та господарських операцій у фінансовій звітності. Обов’язковою вимогою є те, що зміна облікової політики має… Читати ще >
Облікова політика підприємства (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Для складання фінансової звітності у відповідності до діючих нормативних актів та надання її користувачам керівник підприємства повинен приділити особливу увагу організації бухгалтерського обліку, оскільки фінансова звітність підприємства формується на підставі даних бухгалтерського обліку. Якщо така інформація буде повною і достовірною, це дозволить приймати правильні управлінські рішення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні кожне підприємство, незалежно від форми власності повинно формувати свою облікову політику.
Облікова політика — це сукупність принципів, методів та процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Облікова політика визначається підприємством на стадії організації бухгалтерського обліку. Опираючись на Статут і вимоги нормативних актів, господарство здійснює оперативний і бухгалтерський облік своєї діяльності та веде статистичну звітність.
Процес формування облікової політики включає вибір принципів, методів процедур та способів організації та ведення бухгалтерського обліку з числа затверджених законодавчими та нормативними актами відповідно до особливостей господарської діяльності конкретного підприємства. Якщо для якогось об'єкта немає законодавчо розроблених рекомендацій, підприємство може розробити їх самостійно. При формуванні облікової політики передбачається дотримання всіх принципів бухгалтерського обліку.
За існування старої системи бухгалтерського обліку на підприємстві незмінність прийнятої методології бухгалтерського обліку забезпечувалась протягом року. У даний час відповідно до принципу послідовності забезпечується постійне застосування обраної облікової політики з року в рік. Причому зміна облікової політики допускається при виключних випадках і повинна мати обґрунтування та належне розкриття у фінансовій звітності.
Оскільки на підставі даних бухгалтерського обліку формуються показники фінансової звітності, які в подальшому використовуватимуться для аналізу основних показників діяльності а бухгалтерський облік ведеться щоденно із застосуванням обраної облікової політики, підприємству необхідно сформувати облікову політику і затвердити і затвердити її наказом із самого початку діяльності. Облікова політика ТОВ «Обрій» затверджена 05.01.2009р.
Цей наказ затверджується керівником підприємства. Облікова політика застосовується господарством щодо подій та операцій з моменту її виникнення, причому вона поширюється лише на ті події та операції, що відбуваються після дати зміни облікової політики.
При визначенні облікової політики керуються такими основними факторами які затверджуються керівником:
- 1. Затвердити Графік документообігу підприємства та оформити окремим додатком до розпорядчого документа про облікову політику підприємства.
- — здійснювати ведення бухгалтерського обліку згідно з принципами і методами, передбаченими національними положеннями бухгалтерського обліку;
- — забезпечити безперервність відображення операцій і достовірну оцінку активів, зобов’язань, капіталу в бухгалтерському обліку, застосовуючи журнально-ордерну форму обліку;
- — застосувати план розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій з урахуванням положень інструкцій щодо застосування плану рахунків бухгалтерського обліку;
- — організувати аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей: у бухгалтерії, у відомостях обліку на складах.
- 2. Затвердити порядок ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій.
- — оцінку запасів (матеріалів, сировини палива, комплектуючих виробів і напівфабрикатів) при відпуску у виробництво;
- — оцінку запасів (купованих товарів для роздрібної торгівлі) здійснювати за цінами продажу;
- — нарахування амортизації на основі засоби;
- — термін використання нематеріальних активів по кожному об'єкту;
- — амортизацію нематеріальних активів здійснювати прямолінійним методом;
- — вважати матеріальні активи з терміном корисного використання понад один рік, вартістю менше 1000 грн. малоцінними необоротними матеріальними активами. Нарахування амортизацій по таких активах здійснювати методом зменшення залишку за нормою амортизації 100% у розрахунку на календарний рік. До складу оборотних малоцінних та швидкозношувальних предметів і відображати на рахунках класу 2 «Запаси», інструменти, господарський інвентар, спеціальний одяг, терміном використання менше одного року;
- — оцінку ступеня завершеності операції з надання послуг здійснювати шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому в бухгалтерському обліку доходи відображати у звітному періоді підписання акта про надані послуги;
- — сформувати резерв сумнівних боргів на підставі класифікації дебіторської заборгованості терміном:
- — від 1 до 30 днів — 10%
- — від 30 до 60 днів — 40%
- — від 60 до 90 днів — 70%
- — понад 90 днів — 90%
- 3. Інформація про витрати підприємства за елементами застосовують бухгалтерські рахунки класу 8 Плану Рахунків.
- 4. Резервування коштів на забезпечення оплати відпусток, додаткове забезпечення, забезпечення гарантій зобов’язань, інших витрат і платежів не проводити.
- 5. Затвердження системи оплати праці.
- 6. Видавати в підзвіт кошти на закупку матеріальних цінностей.
- 7. Проведення інвентаризації для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності не менше один раз в рік станом на 1 листопада, інвентаризацію проводити всіх активів і зобов’язань під час якої перевірити і документально підтвердити їх наявність стан і оцінку.
- 8. Облік витрат на виробництво калькування фактичної собівартості продукції відображати у бухгалтерському обліку з урахуванням П (С)БО-16, П (С)БО-30 та Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькувань.
- 9. Вести податковий облік згідно з Законодавством України.
Тобто можна сказати, що вибір та затвердження облікової політики тривалий і копіткий процес, який вимагає різнопланового, комплексного і системного підходу, заснованого на всесторонньому аналізі можливих зовнішніх та внутрішніх факторів. Але враховуючи специфіку діяльності часто зустрічаються випадки, коли нормативні документи не містять рекомендацій щодо правил обліку окремих господарських факторів, тоді в цьому випадку підприємство повинно самостійно розробити відповідний спосіб обліку. Проте слід пам’ятати про обмеження самостійності зі сторони діючих стандартів та нормативних актів.
П (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» зазначено порядок висвітлення окремих положень облікової політики. Це здійснюється визначенням і дотриманням принципів оцінки статей звітності та методів обліку окремих статей звітності. Наказ про облікову політику офіційно затверджений на підприємстві документ обов’язковий до виконання відповідними підрозділами. Структура наказу, його вид і форма є специфічними (індивідуальними), проте передбачено, що він повинен обов’язково включати розділи, які визначатимуть тривалість операційного циклу, порядок віднесення необоротних матеріальних активів до основних засобів та методи нарахування амортизації, переоцінку необоротних активів, методи вибуття запасів, порядок визначення і виконання резерву сумнівних боргів та резерву забезпечення наступних витрат і платежів, порядок формування і використання доходу. Тобто, наказ про облікову політику має містити всю інформацію, необхідну для відображення різних за характером та змістом господарських операцій.
Затверджена наказом облікова політика може змінюватися у разі зміни статутних вимог, зміни вимог державних законодавчих органів та методології облікових процесів. Також зміна може відбуватися в тому випадку, коли використовувані раніше методи не забезпечують достовірного відображення подій та господарських операцій у фінансовій звітності. Обов’язковою вимогою є те, що зміна облікової політики має обов’язково обґрунтовуватися (вказуються причини та необхідність зміни) та належним чином розкриватися у фінансовій звітності.
Таким чином, при формуванні облікової політики у наказі про її затвердження підприємству потрібно відобразити принципи і методи обліку, які воно має право обирати і використовувати відповідно до законодавства і які за припущенням господарства можуть залишатися незмінними протягом тривалого періоду його виробничо-господарської діяльності.
Наказ про облікову політику підприємства — документ з високим рівнем деталізації нормативно-методичної інформації, оскільки господарська діяльність підприємства охоплює різні види виробництва, які мають свої відмінності та характерні особливості. Крім того, будь-який виробничий процес передбачає використання оборотних та необоротних активів, тому досить важливо забезпечити облік їх надходжень і використання на високому рівні.
Враховуючи вищесказане можна зробити висновок про те, що обрана підприємством методика ведення обліку, зафіксована в обліковій політиці, використовується при здійснені інвентаризації, є можливість встановлення відповідності та правильності виникнення існуючих методик обліку в процесі здійснення інвентаризації та ревізії.
Перехід на нові стандарти зумовив необхідність вибору і затвердження підприємством облікової політики, яка б відповідала усім вимогам законодавства. Тому на сьогоднішній день ТОВ «Обрій» розробив проект Наказу про облікову політику (додаток 2). Керівник затверджує наказ про облікову політику і несе відповідальність за його зміст. Саме його підпис робить наказ про облікову чинним. Зміни до наказу про облікову політику підприємства вносяться лише за обставинами, які передбачаються законодавством.