Вступ. 
Стратегічне планування та кадрова політика на підприємствах промислово розвинених країн

Актуальність теми. Стрімкий розвиток конкурентних відносин, прискорення темпів економічного зростання, загострення боротьби за ринки сировини, товарів, капіталу, формування економіки знань — усі ці явища якісно змінили ключові підходи менеджменту наприкінці ХХ ст. В основі таких змін — визнання пріоритетної ролі людських ресурсів порівняно з іншими чинниками матеріально-технічного характеру, що об'єктивно змушує пов’язувати розробку стратегії розвитку підприємств, передусім, з перспективними можливостями розвитку кадрового потенціалу.

Характерною особливістю світового менеджменту стало спрямування зусиль на розв’язання завдань стратегічного планування, що базується на виборі стратегічних альтернатив з урахуванням зовнішніх обставин та потреб утримання конкурентних позицій. При цьому характерним у прогнозуванні стало зміщення акцентів у пріоритетності інвестування з матеріально-технічної бази підприємства в бік людського чинника: вагома роль приділяється розвитку персоналу, забезпеченню потреби в кадрах необхідної кваліфікації, здатних до постійного навчання, освітньо-професійного самовдосконалення, прояву трудової та інноваційної активності, підвищення конкурентоспроможності. Стратегічне планування розвитку кадрового потенціалу розглядається як невід'ємна передумова досягнення стратегічних цілей підприємства, визначених на 10−20 років наперед.

Розгляду проблем стратегічного планування діяльності підприємства (включаючи планування розвитку кадрового потенціалу) присвятили свої праці як відомі зарубіжні дослідники (Р.Л. Акофф, І. Ансофф, Дж.К. Грейсон, О’Делл, У. Кінг, А.Дж. Стрікленд, А. А. Томпсон та ін.), так і українські науковці й учені СНД (О.І. Амоша, А.Є. Воронкова, В. М. Гончаров, Г. А. Дмитренко, Ф.В. Зінов'єв, Р. П. Колосова, В.В. Онікієнко, Р.А. Фатхутдінов та ін.). Водночас аналіз наукової літератури свідчить, що більшість зарубіжних концепцій, присвячених стратегічному плануванню діяльності підприємств потребують адаптації до складної економічної ситуації в Україні, специфічних умов господарювання на етапі становлення ринкових відносин. У вітчизняних джерелах поки недостатньо дослідженими є аспекти стратегічного планування, що стосуються трудових та інтелектуальних можливостей підприємства.

Метою курсової роботи є визначення особливостей стратегічного планування та кадрової політики на підприємствах промислово розвинених країн.

Виходячи з поставленої мети, завданнями курсової роботи є:

• — розкрити основні поняття дослідження;
• — розглянути наукові підходи стратегічного планування та кадрової політики на підприємствах промислово розвинених країн;
• — визначити методологію стратегічного планування та кадрової політики на підприємствах промислово розвинених країн
• — встановити зміст стратегічного планування та його вплив на управління трудовими ресурсами на підприємствах промислово розвинених країн;
• — дослідити сутність кадрової політики та її вплив на управління трудовими ресурсами на підприємствах промислово розвинених країн;
• — розглянути механізми взаємозвяку стратегічного планування та кадрової політики на управління трудовими ресурсами на підприємствах промислово розвинених країн;
• — провести аналіз факторів впливу на стратегічне планування та кадрову політику на підприємствах промислово розвинених країн;
• — розробити рекомендації щодо розвитку стратегічного планування та кадрової політики на підприємствах промислово розвинених країн.

Об'єктом роботи є система стратегічного планування та кадрової політики на підприємствах промислово розвинених країн.

Предметом дослідження є теоретико — методичні та прикладні аспекти систем стратегічного планування та кадрової політики на підприємствах промислово розвинених країн.

Основна гіпотеза полягає в тому, що управлінням на підприємствах промислово розвинених країн корегує стратегічне планування та кадрова політика.