О цыганизмах у російських арготичних словниках першої третини сучасності

О ЦЫГАНИЗМАХ У РОСІЙСЬКИХ АРГОТИЧНИХ СЛОВНИКАХ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ ВЕКА

Ставшая вже класикою стаття О. П. Баранникова «Циганські елементи у російському злодійському арго «[З. і літ., VII, Л., 1931, з. 139−158], джерело якої в матеріалі 4 джерел, багато роз’яснила, але низка запитань все-таки залишився без відповіді.

1. Не можна ігнорувати диспропорцію між дореволюційними і послереволюционными джерелами: Tрахтенберг В.Ф. (Блатна музика, 1908): ракол босяк, возм. ухрять втекти, Попов В. М. (Сл. злодійського і арештантського з., 1912) додає: хавати є. Ряд інших, зарахованих у статті 1931 до цыганизмам, мав і зараз інші етимології: тирити, хавир, лярва, харить, чирик, бета, ж, шкары / шкеры / шхери, шухер / шухор та інших. Навіть із цими спірними випадками одержимо менш 20 циганських кореневих слів.

Потапов С.М. (Блатна музика, 1923), неврахований О. П. Баранников, додає мента задній хід (менжа), але не дає помилково хапати вм. хавати. Лише перевиданні (Потапов С. М. Словник жаргону злочинців) 1927 раптом з’являється до 200 безсумнівних цыганизмов, щоправда, з усіма особливостями робочої фіксації. (У словники наступних років потрапила але їхні менша частина.) Отже, дані цього джерела небезпечно переносити на дореволюційний арго.

2. Джерело (далі стор. в []) був переоцінено, а й недооцінений одночасно. Не відзначені як цыганизмы: буравин вино [Потапов 1927: 21] < бравинта горілка (зближення з буро[е] вин[о] і осмисленняте, як частки),.

гугно цукор [Потапов 1927: 40] < гугло, гудло м.р., од. солодощі,.

коло карбованець [Потапов 1927: 71] < кало чорний (переосмислення в цыг. арготизма колесо карбованець),.

манижаско револьвер [Потапов 1927: 87] < маримаско те, що служить для бійки (маримос), зближене з манджя vulva,.

понырдать покурити [Потапов 1927: 41, 125] < тырдкурити,.

потрым конська картка [Потапов 1927: 127] < патрін лист, документ,.

пысоман выджину доведено [Потапов 1927: 133] < пэ зі ман выджино? — літер.: тоді мене вы-знано?,.

сартари скриня [Потапов 1927: 139] < сынтари, сылтари < вост.-ром. до славши. *so, dъ посудину,.

як сірники [Потапов 1927: 196] < яго вогонь,.

а також, мабуть: джі йти [Потапов 1927: 44] < джя йди,.

письмари воші [Потапов 1927: 118] < кэлд. пишоморры ж. од. блошка,.

ракзура жеребець [Потапов 1927: 134] < *[г]ра[h] зура[ло] кінь сильний (зрозуміле, возм., як «ракзура — у! »),.

уэрбайу ардом [Потапов 1927: 170] < про кхэр баро будинок великий (в'язниця).

3. О. П. Баранников не відзначений варіант балабас сало [Потапов 1927: 10], добре документований надалі.

лары-на-ны немає грошей [Потапов 1927: 81] точніше зводиться немає ловэ нанэ, а до ловорэ нанэ грошиків немає (зі стяжением).

дарашля йди подалі, на погляд, немає від daranу sl «a чи daran sl «a злякалася, злякався, як від кэлд. дурко ашиля (н) далеко залишився (ти), форма прош. час у ДТ. категоричного імперативу (порівн. пішов ти! і цыг. калька гыян! тощо.). А < у: просторечная асиміляція ненаголошених гласних у запозиченні, по А. Ф. Журавльову,.

ср. мусуро м’ясо < масоро мясцо (в матеріалах В.Д. Бондалетова).

комыл вкрав [Потапов 1927: 71] = помив [Потапов 1927: 124], як кисалавка бритва [Потапов 1927: 67] = писалка [Потапов 1927: 117].

4. хлим робити вирушати на крадіжку [Потапов 1927: 178] можна пояснити як цыг. калька аргот. робити скок < ухтл-им-о стрибок.

Однако дієслова ухлить дивитися, дивитися, чути і хлить іти врозріз і їх похідні, у всій ймовірності, мають чимало джерело, порівн. съюхтить вкрасти.

Во усякому разі «суздальське «похли йди фіксується у Палласа в кін. 18 в., коли казати про скільки-небудь істотних сліди цыганизмов у російських арго годі й говорити.

Список литературы

М. Т. Дячка, У. У. Шаповал. Про ЦЫГАНИЗМАХ У РОСІЙСЬКИХ АРГОТИЧНИХ СЛОВНИКАХ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ ВЕКА.