Вивчення схильності студентів до інтернет-адикції

Вивчення схильності студентів до інтернет-адикції

Постановка наукової проблеми та її значення. У зв’язку із комп’ютеризацією та інтернетизацією сучасного українського суспільства актуальною стала проблема патологічного використання мережі Інтернету та виникнення такого негативного явища як Інтернет-залежність. Одним із найбільш поширених користувачів мережі Інтернет є студентство, яке використовує віртуальну мережу не лише з пізнавальною метою, а й із рекреаційною. Спілкування у чатах, Інтернетсерфінг та он-лайнові ігри для молоді стають все більш бажаним проведенням вільного часу Актуальність проблеми профілактики Інтернет-залежності підкреслюються тим, що кількість користувачів Інтернету в Україні щороку стрімко зростає. Дослідження In Mind Factum Group свідчать, що за віковими показниками серед Інтернет-користувачів переважають підлітки і молодь у віці 15 — 30 років (58%) [9]. На жаль, в Україні на сьогодні не існує точних статистичних даних щодо проблеми Інтернет-залежності, оскільки цей вид залежності не виділено в окрему нозологічну форму Однак серед українських користувачів Інтернету залежними вважаються від 2% до 6%, абсолютна більшість серед яких — студенти [1].

Метою статті є з’ясування стану схильності студентської молоді до Інтернет-залежності.

Аналіз останніх досліджень з проблеми. Питання впливу Інтернету на молодь вивчають такі науковці, як О. Безпалько, Т. Больбот, О. Єгоров, О. Єлізаров, А. Запорожец, В. Качалов, Д. Колесов, Ц. Короленко, М. Лукашевич, В. Менделевич, К. Сельчьонок, Т. Семигіна, Н. Сергеєва, В. Щербина та інші. Дослідженню проблеми негативних наслідків комп’ютеризації, пов’язаних з Інтернет-залежністю, інформаційним перевантаженням, формуванням деструктивного образу світу, присвячені наукові доробки Н. Бугайової, Є. Войкунського, А. Жичкіної, А. Мінакова, А. Мудрик, Х. Турецької, Н. Чудової, К. Янг. За результатами аналізу поглядів цих авторів і їх діяльністю велася полеміка та формулювалися уточнюючі інформаційні зауваження М. Гріффітс, Дж. Грохол, Д. Штейн і ін., які пропонували не лише медичне, а соціально-психологічне трактування окресленого феномену. З точки зору цих вчених Інтернет-залежність не є хворобою, а лише певними розладами, які знаходять своє вираження за допомогою Інтернет [1].

Дослідженням діагностичних критеріїв Інтернет-залежності займалися зарубіжні науковці А. Голдберг, О. Рейлі, К. Янг та ін.

Необхідно відзначити, що даний розлад не визнаний офіційною медициною як психічний і не включений до Міжнародного статистичного класифікатора хвороб і проблем, пов’язаних зі здоров’ям. Проте актуальний стан Інтернетзалежності у молоді вченими досліджено недостатньо.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. На сьогодні людина відкрила для себе існування ще одного світу — віртуального (кіберпростір). У сучасному значенні поняття «кіберпростір» (віртуальний простір, віртуальна реальність) інтерпретується як електронне середовище комп’ютерних мереж, в яких відбувається онлайн-комунікація [9]. Проте кіберпростір, в який потрапляє індивід, має ефект справжньої реальності: реальний вплив, але в нереальній формі [6, 363].

Користування комп’ютером та Інтернетом особами, які не мають навичок критичного ставлення до роботи в мережі Інтернет і не дотримуються елементарних правил поведінки в віртуальному просторі, призводить до неконтрольованого й нераціонального використання Інтернет-ресурсів. Використання вільного часу в Інтернеті, неконтрольований доступ до матеріалів дезінформаційної, агресивної або протизаконної спрямованості, може призвести до виникнення та розвитку адиктивної поведінки, яка чинить деструктивний вплив як на самого користувача, так і на його найближче оточення.

Адиктивна поведінка — одна з форм деструктивної поведінки, яка виражається в прагненні до відходу від реальності шляхом зміни свого психічного стану за допомогою прийому деяких речовин або постійної фіксації уваги на певних предметах або видах діяльності і супроводжується розвитком інтенсивних емоцій [3, 126]. Особливість адиктивної поведінки полягає в тім, що, прагнучи піти від реальності, люди намагаються штучним шляхом змінити свій психічний стан, що дає їм ілюзію безпеки, відновлення рівноваги. Руйнівний характер адикції виявляється в тому, що в цьому процесі встановлюються емоційні відносини, зв’язки не з іншими людьми, а з неживими предметами або явищами. Цей процес постійно захоплює людину, починає керувати її життям. Особистість стає безпомічною перед своєю пристрастю. Вольові зусилля слабшають і не дають можливості протистояти адикції.

Інтернет-адикція є одним із різновидів нехімічної (технологічної) адиктивної поведінки поряд з комп’ютерною, телевізійною, від мобільного телефону; гаджет-адикцією тощо.

Здійснений аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє констатувати, що Інтернетадикція вченими трактується як:

особистісна характеристика, як сукупність когнітивних, емоційних та фізіологічних порушень, які виявляються у поведінці, вказуючи на те, що у індивіда відсутній контроль над застосуванням Інтернету, він не в змозі припинити цей процес, продовжує значний час знаходитись у віртуально-інформаційному середовищі, незважаючи на негативні наслідки (Т. Вакуліч);

форма залежної поведінки, яка реалізується у вигляді технологічної залежності на базі різних форм використання Інтернету зі зміщенням мети особистості у віртуальну реальність (М. Дрепа);

психічний розлад, нав’язливе бажання підключитися до Інтернет й хвороблива нездатність вчасно відключитися (Н. Левицька);

одна з форм деструктивної поведінки, яка виражається у прагненні втекти від реальності і штучно змінити свій психічний стан шляхом фіксації уваги на Інтернет-ресурсах (Я. Шугайло) Н. Цой наголошує, що Інтернет-адикція є однією з форм відхилення від норм поведінки, яка пов’язана із зловживанням Інтернетом — користуванням із метою саморегуляції або адаптації [6, 6].

На нашу думку, Інтернет-адикціяце різновид адитивної поведінки, що характеризується зміною психологічного стану і цінностей особистості через зосередження уваги на перебуванні в нереальній мережі, яка підмінює реальне життя та сприяє уникненню відповідальності, компенсує дефіцит безпосереднього спілкування з ровесниками і в сімейному оточенні.

З метою вивчення схильності студентської молоді до Інтернет-адикції нами проведено опитування студентської молоді за допомогою тесту Інтернет-залежності К. Янґ та опитувальника на з’ясування наявності Інтернетзалежності у студентської молоді А. Жичкіної.

Так, запитання тесту К. Янґ спрямовані на визначення основних симптомів Інтернетзалежності (покращення настрою внаслідок Інтернет-активності, потреби проводити в Інтернеті все більше часу, фізичних, соціальних, професійних чи психологічних проблем, що викликаються його використанням, невдалих спроб контролювати Інтернет-активність та «синдрому відміни» та типів користувачів Інтернету [8, 28].

Результати тестової методики засвідчили, що з 60 респондентів — 47 (78,3%) є звичайними користувачами Інтернету, оскільки вони можуть довгий час перебувати в онлайн-мережі, завжди контролюючи себе, свої емоції та свою поведінку. Проте 13 (21,7%) респондентів схильні до Інтернет-залежності.

Результати тестової методики дозволяють констатувати, що респонденти відчувають збудження в очікуванні виходу з он-лайн; дратуються, якщо хтось їх турбує під час перебування в Інтернеті; намагаються приховати від батьків чи друзів значну кількість часу, проведеного в Інтернеті та ін., завдяки якому позбуваються самотності, знаходять собі віртуальних друзів, заповнюють свій вільний час, інколи позбавляючи себе можливості реальної прогулянки чи спілкування з родиною, друзями тощо.

За результатами тестування ми дійшли висновку, що є студенти, в яких можуть виникнути проблема Інтернет-залежності. Адже, як наголошує К. Янг, Інтернет-залежність — це нехімічна залежність і не призводить до руйнування організму. Якщо для формування традиційних видів залежності потрібні роки, то для Інтернет-залежності цей термін різко скорочується. За даними вченої, 25% залежних придбали залежність протягом півроку після початку роботи в Інтернеті, 58% - протягом другого півріччя, а 17% - за рік. Крім того, якщо довготривалі наслідки залежності від алкоголю та наркотиків добре досліджені, то стосовно Інтернет-адикції відсутня можливість довготривалого спостереження [8, 29].

Для з’ясування стану Інтернет-залежності у студентської молоді ми використали опитувальник А. Жичкіної [2], перші два запитання якого передбачали виявлення рівня використання мережі Інтернет та часу перебування студентів у кіберпросторі. Виявлено, що переважна більшість респондентів (52 студенти — 86,7%) знайомі та часто користуються послугами мережі Інтернет; 6 респондентів — 10% дуже рідко користуються Інтернет-мережею; 2 опитаних (3,3%) взагалі не мали досвіду роботи зі всесвітньою системою (див. рис. 1.).

Щодо кількості часу, який витрачають респонденти на перебування в Інтернеті, ми відзначили, що 37 студентів (61,6%) проводять в мережі до 8 годин на тиждень, 23 респонденти (38,4%) проводить в мережі до двох годин на тиждень.

Нами констатовано, що більшість респондентів беруть з мережі інформацію для підготовки семінарських занять та проведення вільного часу (49 студентів — (81,7%); 9 студентів (15%) використовують Інтернет лише як засіб спілкування з друзями і 2 студенти (3,3%) цікавляться різними сайтами задля подолання цікавості.

Таблиця 1.

Типи користувачів Інтернету.

Знайомі та часто користуються послугами мережі Інтернет.

¦ Знайомі, але дуже рідко користуються послугами мережі Інтернет Не мали досвіду роботи зі всесвітньою системою Рис. 1. Результати використання мережі Інтернет

Відповіді респондентів на четверте запитання опитувальника свідчать, що Інтернет є одним з способів проведення вільного часу (96,7%). На нашу думку, такі відповіді свідчать про недостатній розвиток сфери дозвілля для студентів, оскільки вільний час «заповнюється кіберпростором».

Ми також прагнули з’ясувати думку респондентів про наявність проблеми Інтернетадикції у сучасної молоді, а також можливих ознак такої залежності у себе. Результати відповідей засвідчили, що майже всі респонденти визнають існування проблеми Інтернет-адикції серед молоді як явища (99%). Лише 9 студентів (15%) вбачають наявність у себе симптомів Інтернетзалежності (8,4%). На нашу думку, такі результати свідчать про те, що респонденти відсторонюються від окресленої проблеми, не бажаючи помічати її за собою. Серед визначальних ознак Інтернетзалежності, які респонденти спостерігали за собою, є: значна кількість часу проводиться в мережі Інтернет (11 студентів — 18,3%); нездатність зупинити роботу за комп’ютером (13 студентів — 21, 7%), відчуття ейфорії чи піднесеності під час перебування в мережі Інтернет (7 студентів — 11,7%). Обираючи свій варіант, 29 студентів (48,3%) зазначили, що у них зростає потреба зазирнути на свою Інтернетсторінку, переглянути сторінки друзів, що, в свою чергу, в подальшому може викликати потребу у патологічному використанні Інтернету, що демонструє Рис. 2.

Вивчення думки респондентів щодо існування та характеру впливу Інтернету на процес соціалізації особистості засвідчило, що більшість студентів (89%) усвідомлюють існування негативного впливу Інтернету на формування особистості. Для респондентів час, проведений в мережі, сприяє розвитку й становленню особистості та суспільства взагалі; позитивними для розвитку особистості, на думку молоді, є можливості пошуку роботи (9 студентів — 15%), а також здобуття досвіду спілкування (8 студентів — 13,3%). Якщо говорити про негативний вплив Інтернету, то 47% студентів вважають, що це: відірваність від реального життя, від «живого» спілкування з ровесниками та зменшення рівня життєвого досвіду.

Узагальнюючи результати проведеного опитування, можемо констатувати, що Інтернетзалежних студентів серед опитаних немає. Схильність до залежності виявили 33 студенти (55%). Значну кількість схильних до Інтернетадикції респондентів ми пов’язуємо з тим, що в останні роки більш інтенсивно розвивається Інтернет індустрія, покращився доступ до Інтернет мережі.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, чималий відсоток респондентів виявили схильність до нав’язливої думки постійного перебування в Інтернет-мережі, хоча явища Інтернет-залежності серед студентів не виявлено. Вплив Інтернету на особистість має специфічні наслідки, особливо в студентському віці. Надмірна захопленість молодої людини кіберсередовищем може призвести до Інтернет-адикції, внаслідок якої відбувається знецінення реальності, змінення системи цінностей, мрій та прагнень, що, в свою чергу, позначається на процесі життєвого планування. Значної уваги вимагають до себе ті студенти, відхід від реальності яких поки що не знайшов свого яскравого вираження; ті, хто лише починає засвоювати адитивні патерни поведінки у важких зіткненнях із вимогами середовища.

Тому необхідною у студентському віці є профілактика Інтернет-адикції, оскільки саме в цей період у молоді формуються такі важливі якості особистості, звернення до яких могло б стати однією з найважливіших складових на шляху подолання залежності. З огляду на це, перспективними є дослідження форм та методів ефективної профілактики Інтернет-адикції у молодіжному середовищі.

Література

Андрієнко А.О. Інтернет-адикція як форма залежної поведінки [Текст] /А. Андрієнко // Проблеми соціальної роботи в аспекті реформування соціальних відносин: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції /За ред. Н.І. Кривоконь та Т.І. Сили — Чернігів: ЧДІПСТП, 2008. — С. 288 — 292.

Жичкина А. Е. Взаимосвязь идентичности и поведения в Интернете пользователей юношеского возраста: автореф. дис. … канд. психол. наук: спец. 19.00.05 «Социальная психология; психология социальной работы «[Электронный ресурс] /А. Жичкина — М., 2001. Режим доступа: http://flogiston.ru/articles/netpsy/ avtorefzhichkina.

Золотова Г. Д. Сутність технологічних видів адитивної поведінки дітей / Г. Золотова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. — 2013. — № 13 (272), Ч. ІКС.126−130.

Інтернет-залежність як новий феномен сучасного світу: сутність і проблеми. — К.: НІСД, 2011. — 47 с.

Махновець В.Г. Соціально-педагогічна профілактика Інтернет-адикції у студентів / Наукова робота учасника ІІ Всеукраїнського конкурсу наукових робіт з соціальної педагогіки. -Переяслав-Хмельницький, 2014. -52 с.

Цой Н. А. Социальные факторы феномена интернет-зависимости: Автореферат на соискание ученой степени кандидата социологических наук/22.00.04- социальная структура, социальные институты и процессы/ Н. А. Цой. — Владивосток. — 2012. — 20 с.

Шугурова Т.Л. Кіберсоціалізація студентської молоді в дозвіллєвій діяльності /Т. Шугурова // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». — 2012. — № 2 (4). — С. 42.

Янг К. С. Диагноз интернет-зависимость [Текст] /К. Янг //Мир Интернет. — 2000. — № 2. — С. 24 — 29.