Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на економічний розвиток країни

Постановка проблеми. Інформаційно-комунікаційні технології в сучасну епоху постіндустріального суспільства відіграють ключову роль для зростання людського капіталу країни. У сфері послуг ІКТ також займають провідні позиції в контексті методів їх поставки. Однак, залишається нерозглянутим питання, як в цілому ІКТ впливають на економіку країни, зокрема на добробут суспільства, який позитивний ефект отримує бізнес — середовище, державний сектор та сфера домогосподарств за умов постійного оновлення ІКТ та моментального їх впровадження у відповідні процеси, а отже й тема даної статті є актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням впливу ІКТ на економічний розвиток ринку країни були присвячені праці таких іноземних та вітчизняних вчених, як Д. Бел, А. Тофлер, Л. Огунсола, К. Князев, О. Карпенко, Р. Радзієвська, Р. Хіміч, О. Леонова та інші.

Мета даної статті полягає у дослідженні впливу сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на економічний розвиток країн, та виявленні основних причин економічної відсталості країн, не залучених у стимулюванні розвитку власної сфери ІКТ.

Виклад основного матеріалу дослідження. Глобалізація світогосподарських зв’язків, відсутність інформаційних кордонів між державами, а отже й стрімкий розвиток інформаційного суспільства як в розвинених країнах, так і тих, що розвиваються обумовлено інтенсивним впровадженням останніх досягнень науки і техніки в області інформації та комунікацій, які наразі являються невід'ємною складовою повсякденного життя світової спільноти.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в умовах сучасного динамічного розвитку глобальної інформаційної інфраструктури відіграють ключову роль у зростанні соціально-економічного та бізнес-середовища будь-якої країни, позитивно впливають на швидке налагодження зв’язків у сферах торгівлі, фінансів, транспортування, сприяють активному співробітництву країн з впливовими міжнародними організаціями.

Завдяки впровадженню останніх досягнень ІКТ у бізнес — середовище відбувається збільшення продуктивності праці робітників, перш за все завдяки підвищенню мобільності та дистанційному доступу до продуктивних систем (ERP), прискорюються та спрощуються внутрішні та зовнішні комунікації; створюються нові можливості для автоматизації бізнес-процесів, в тому числі завдяки впровадженню системи електронного документообігу, CRM. Крім того виникають нові ринки дистанційних послуг, наприклад, медичне обслуговування, освіта, охорона та безпека, створюються додатки до різних сучасних електронних пристроїв. На базі ІКТ та завдяки швидкому доступу до мережі Інтернет виникають нові формати взаємодії бізнесу із клієнтами. Все це безумовно збільшує можливості, динаміку та ефективність бізнес-середовища [1].

Саме розвиток ІКТ сприяв виникненню такого нового сегменту в сфері торгівлі, як електронна комерція, що наразі стрімко зростає та сприяє створенню новітніх торговельних онлайн — площадок для спрощення пошуку контрагентів та швидкого взаємозв'язку із ними. Розширюються ринки збуту, виникають абсолютно нові товари та послуги, націлені на задоволення потреб все ширшого кола споживачів, прискорюються здійснення торговельних операцій.

Роль ІКТ у сучасних умовах має величезне значення і у фінансіалізації [2] країни. Миттєві грошові перекази між банками різних країн світу, величезні телекомунікаційні системи розрахунків, що функціонують на рівні держав (наприклад, системи SWIFT та TARGET) та відслідковують рух коштів, електронні розрахунки, належне функціонування бірж, банківських установ, різних фондів — все це забезпечується відповідною інформаційно-комунікаційною інфраструктурою.

Являючись результатом досягнень сучасного науково-технологічного прогресу, ІКТ, в свою чергу, обумовлюють його подальший розвиток. Вони все більше інтегруються у сферу науки як невід'ємні технічні складові більш глибокого та детального аналізу сучасних явищ та процесів. Завдяки ІКТ відкриваються нові галузі в науці та техніці та відбувається органічна синергія класичних оплотів наукової школи. ІКТ сприяють вільному доступові до інформації, а отже роблять її більш зрозумілою. Завдяки ІКТ величезні масиви даних можуть не тільки швидко передаватись у різні куточки землі, але й швидко оброблятись, оновлюватись та сприяти створенню новітніх видів життєво необхідної продукції. В свою чергу такі тренди обумовлюють нарощування не тільки технологічної, але й економічної (а отже, й політичної) могутності держави-винахідника.

В сучасних умовах глобальної жорсткої конкуренції залучає більше інвестицій та країна, яка спеціалізується на виробництві та продажу високотехнологічної продукції. Адже кінцева ціна саме цього виду продукції включає надзвичайно високий рівень доданої вартості. Частіш за все це венчурний вид інвестицій, проте аналітика вказує на посилення тенденцій вкладання коштів інвесторами у винахід новітньої продукції з високою ІКТ-складовою. Залучення додаткових коштів країною сприяє її зростанню національного добробуту, а отже й збільшенню кількості іммігрантів.

Безумовно, сучасні ІКТ формують людський капітал країни, що являється основою для створення «інформаційного суспільства». Останніми трендами залучення ІКТ у повсякденне життя людства являється презентація сучасних освітніх програм у вільному доступі в глобальній Інтернет мережі. Це дозволяє різним верствам населення з різним рівнем достатку залучитись до освітніх процесів, оволодіти новими знаннями, вміннями та навичками, підвищити власний професіоналізм із максимальною користю для особистого трудового життя та мінімальними витратами. Це вказує на те, що ІКТ можуть запропонувати країнам з різним рівнем економічного розвитку безпрецедентні можливості для зміни системи освіти, більш раціонального спрямування політичних програм та їх швидку імплементацію, розширити спектр можливостей як для бізнес-структур, так і для фізичних осіб з різним рівнем достатку.

Деякі країни розглядають ІКТ як основний стимул для заохочення їх соціально-економічного розвитку. Завдяки ІКТ, з одного боку, вони зможуть швидко надолужити економічний розрив із світовими лідерами і отримувати величезну віддачу від створення додаткових матеріальних благ та робочих місць для висококваліфікованих робітників. З іншого боку, деякі країни розглядають розвиток і використання ІКТ в їх економіці та суспільстві як ключову компоненту їх національної стратегії з метою поліпшення рівня життя населення, збільшення рівня знань та посилення власної міжнародної конкурентоспроможності [3].

Згідно сучасних тенденцій в інвестуванні, як зазначалось вище, ІКТ надають навіть найменш розвиненим країнам можливості перетворення їх економік-аутсайдерів на інформаційні та високотехнологічні, тобто на ті, що спеціалізуються на продукції і з високою доданою вартістю, і які можуть конкурувати з передовими економіками на світовому ринку. Варто звернути увагу на те, що технологічні інновації сприяли глобалізації шляхом надання інфраструктури для встановлення транссвітових зв’язків. Революція, яка відбувається у сфері інформаційних і комунікаційних технологій була і наразі залишається центральною і рушійною силою глобалізації сьогодення.

Незважаючи на безсумнівні переваги ІКТ, значні перешкоди для їх ефективного використання існують як в розвинених, так і у країнах, що розвиваються. Ці бар'єри мають бути елімінованими для повної реалізації потенціалу ІКТ. Деякі бар'єри є ендемічними (наприклад розрив між поколіннями, у процесах навчання, в отриманні досвіду у сфері ІКТ), а отже, подолати їх досить складно. Країни, що розвиваються стикаються з проблемами слабкорозвиненої телекомунікаційної інфраструктури, низької комп’ютерної грамотності, відсутності обізнаності або низької спроможності користування мережею Інтернет. Оскільки країни, що розвиваються більше страждають від «цифрового відставання», вони ризикують залишитися далеко позаду від можливостей отримання додаткових доходів (від створення продукції з високою доданою вартістю), більш швидкого соціально-економічного зростання (автоматизації різних процесів, а отже, зменшенню собівартості виготовленої продукції, оптимізації витрат підприємств, пришвидшенню виробничих процесів, ефективній реалізації ресурсів), та рівноправної повноцінної присутності на оцифрованій світовій арені.

Згідно з даними провідних фахівців, цифровий розрив між країнами — новими лідерами в технологічній могутності та країнами-аутсайдерами в межах сучасного світового економічного порядку зростає швидше за розрив в економічному розвитку, що наразі домінує між розвиненими та найменш розвиненими країнами. Вкрай негативним є те, що цей інформаційний розрив (або цифровий розрив) між економіками, які базуються на знаннях та інформатизації, та неінтегрованими у цей процес країнами, буде стрімко та динамічно збільшуватись, і подолати його стане майже неможливо. Отже, мова йде про цифрове рабство країн-аутсадерів, та їх повну залежність від розвинених країн у розбудові власної національної інформаційної інфраструктури (НІІ) [4].

Отже, як представлено вище, ІКТ має величезний вплив як для стрімкого соціально-економічного розвитку країни, так і для її повного занепаду.

Згідно з методикою Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) та IDC, основним сегментом ринку ІКТ є ринок телекомунікацій. До ринку телекомунікацій відносяться такі провідні галузі як галузь фіксованого зв’язку, мобільного зв’язку (стільниковий зв’язок як один з його різновидів), Інтернету та широкосмугового зв’язку (як фіксований, так і мобільний) [5, 6].

Загальносвітовою тенденцією є трансформація індустріального суспільства у постіндустріальне, що відбувається в умовах посилення глобалізаційних процесів, розширення сфери послуг і нематеріального виробництва у результаті науково-технічного прогресу, у тому числі масштабного, глибинного та динамічного проникнення інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери життєдіяльності особи, суспільства, суб'єктів господарювання та держави.

Результати застосування міжнародного досвіду свідчать, що цифрові технології стали рушійною силою соціально-економічного розвитку, відновлення економіки багатьох держав світу та визначають основу сталого розвитку в майбутньому [7]. Для моніторингу та порівняння розвитку інформаційно-комунікаційних технологій експертами МСЕ було створено Індекс розвитку ІКТ (IDI: ICT Development Index). Цей індекс включає в себе 11 показників, що утворюють одне контрольне значення (від 0 до 10) [8].

Основною ціллю IDI є вимірювання:

• • рівня та змін у часі розвитку ІКТ в країнах;
• • прогресу у розвитку ІКТ як у розвинених країнах, так і тих, що розвиваються; інформаційний комунікаційний торгівля інвестиція
• • цифрового розриву, тобто різниці між країнами з різними рівнями розвитку ІКТ;
• • потенціалу розвитку ІКТ, або меж застосування ІКТ країною для поліпшення її соціально-економічного розвитку, виходячи з наявних можливостей та вмінь.

IDI складається з трьох субіндексів:

• 1. Субіндекс доступу (тобто наявність відповідної інфраструктури: фізична можливість користувача бути підключеним до Інтернет мережі, до мобільного або фіксованого зв’язку);
• 2. Субіндекс використання (інтенсивність застосування послуг Інтернет мережі, мобільного та фіксованого зв’язку);
• 3. Субіндекс практичних навиків (маються на увазі ефективне використання як програмного забезпечення різних ІТ — пристроїв, так і глобальної мережі Інтернет).

Аналізуючи дані показники, аналітики МСЕ помітили явний кореляційний зв’язок між IDI та ВНД на душу населення. У країнах, де IDI наближується до власної максимальної позначки 10, зафіксовано найвищі рівні валового національного доходу на душу населення. І навпаки, у державах із найнижчими позначками проникнення ІКТ у сфери діяльності громадян ВНД на душу населення є найнижчим (Рис. 1) [9]. Показник кореляції R² = 0,8848 вказує на тісний зв’язок між дослідними параметрами IDI та ВНД на душу населення та на достовірність результатів кореляції.

Рис. 1. Показники кореляційної залежності валового національного доходу на душу населення від рівня IDI.

У табл. 1 наведено провідні країни світу відповідно їх регіонального рейтингу за показником IDI. (Наприклад, Швеція із показником IDI 8,67 є другою в Європі, проте третьою у світі, після Данії з показником IDI 8,86 та Південної Кореї з показником IDI 8,85).

Таблиця 1. Рейтинг ТОП-5 провідних економік кожного регіону за показником IDI, 2013 p.

*Джерело: Measuring the information society 2013// Річний звіт Міжнародного союзу електрозв’язку. [Електронний ресурс]. -

Режим доступу: http://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/

publications/mis2013/MIS2013_without_Annex₄.pdf — C. 24

Обумовлюється такий цифровий розрив між розвиненими країнами та тими що розвиваються декількома причинами. Однією з таких причин є щорічне прийняття у розвинених країнах нормативно-правових документів, які зобов’язують операторів мобільного та фіксованого зв’язку оновлювати стандарти якості зв’язку та пов’язані з цим технології.

Наприклад, у Фінляндії у 2010 р. орган, що регулює якість зв’язку (FICORA), зобов’язав на законодавчому рівні усіх 26 операторів запровадити ШСД із високошвидкісним та високоякісним доступом користувачів до Інтернет-мережі. Таким чином вже у 2010 р. в найбільших містах Фінляндії мобільними операторами було впроваджено стандарт зв’язку нового покоління — 4G (технологія LTE). Разом із тим мешканцям Фінляндії почали надавати послуги доступу до глобальної мережі із швидкістю 1 Мбіт/с. У 2012 р. цей показник сягнув позначки 2 Мбіт/с., а у 2015 р., згідно з розпорядженням FICORA, досягне 100 Мбіт/с. [8].

У табл. 2 наведено динаміку IDI України за останні роки.

Дані, зазначені в табл 2 свідчать про втрату Україною позицій як технологічно орієнтованої країни та її все більшу інформаційну вразливість, а отже й залежність від світових країн-лідерів у сфері ІКТ.

Показник IDI вказує на виробництво країною продукції з високою часткою доданої вартості, про рівень інноваційної компоненти в структурі галузей країни. На жаль, показник IDI України за дослідний період демонструє технологічну відсталість вітчизняної економіки. Невпровадження сучасних інноваційних процесів та високотехнологічних складових, що базуються на ІКТ, перешкоджає автоматизації виробництва, уповільнює виробничий процес, призводить до неефективного використання ресурсів та часу, а відтак, й до подорожчання отриманої продукції та її не конкурентоспроможності на світовому ринку, що негативно відображається у структурі платіжного балансу України.

Таблиця 2. Динаміка IDI України, 2008;2013 рр.

*Джерело: Measuring the information society 2014// Резюме річного звіту Міжнародного союзу електрозв’язку. [Електронний ресурс]. -

Режим доступу http://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publications/mis2014/MIS_2014_Exec-sum-R.pdf — С. 22

Measuring the information society 2012// Річний звіт Міжнародного союзу електрозв’язку. [Електронний ресурс]. -

Режим доступу http://www.itu.int/ITU-D/ict/publications/idi/material/2012/MIS2012;ExecSum-R.pdf — С. 12−15

Measuring the information society 2011// Річний звіт Міжнародного союзу електрозв’язку. [Електронний ресурс]. -

Режим доступу : http://www.itu.int/ITU-D/ict/publications/idi/index.html — С. 13

Measuring the information society 2010// Річний звіт Міжнародного союзу електрозв’язку. [Електронний ресурс]. -

Режим доступу: http://www.itu.int/net/pressoffice/backgrounders/general/pdf/5.pdf. — С. 14

Разом з тим, продаж НКРЗІ 3G ліцензії у лютому 2015 року провідним операторам мобільного зв’язку України вказує на прорив у вітчизняній телекомунікаційній сфері за останнє п’ятиріччя. Незважаючи на те, що із впровадженням цього стандарту зв’язку у повсякденну роботу мобільних пристроїв швидкість доступу до мобільного Інтренету складе всього 1−2 Мбіт/с, (із позначкою в 30−40 Мбіт/с роботи 3G — мережі в лабораторних умовах) [10], можна очікувати сплеск у використанні трафіку за допомгою саме мобільних пристроїв. В свою чергу це призведе до збільшення обміну інформацією між користувачами, пришвидшенню робочих процесів в бізнес-середовищі, динамічному переходу провідних послуг державного сегменту у Інтернет-простір (активну роботу сегменту e-government). Все це дозволить економити час, оптимізувати витрати, ефективно використовувати ресурси як в бізнесі, так і в уряді. Звичайно, на міжнародній арені рейтинг України (як технологічної країни) підвищиться, що призведе до залучення додаткових коштів у сферу ІКТ України. За таких умов, та із налагодженням політичної ситуації на сході України, можна очікувати зниження витрат Державного бюджету України та збільшення його надходжень. Розвиток ІКТ в Україні сприятиме залученню додаткових коштів, збільшенню робочих місць, відкриттю нових сегментів в бізнес-середовищі, зростанню рівня освіченості населення, а отже й росту людського капіталу. Безумовно, все це позитивно впливатиме на зростання добробуту української нації.

Висновки. Інформаційно-комунікаційні технології стали основним рушієм економічного розвитку будь-якої держави в сучасному глобальному світі. Завдяки розвитку ІКТ інтенсивно зростають майже всі сфери економіки, спрощуються та прискорюються виробничі та бізнес-процеси, стрімко акумулюються та миттєво обробляються величезні масиви інформації, що дає можливість створювати та розвивати нові галузі як в економіці, так і в науці та техніці. ІКТ спрощують доступ користувачів до новітніх баз даних, що дає можливість останнім оволодіти новими знаннями та навичками, підвищити власний професіоналізм. ІКТ залучають додаткові інвестиції навіть за умов розгортання фінансових кризових процесів. Додаткові кошти відкривають можливості для створення нових робочих місць для висококваліфікованих працівників та новітніх видів продукції та послуг, що в свою чергу переформатовує методи ведення торгівлі як на локальних так і на міжнародних ринках.

Для обрахунку розвитку сфери ІКТ країни, а отже й рівня інформатизації її населення, аналітиками Міжнародного союзу електрозв’язку було створено показник IDI. Проведення кореляційного аналізу продемонструвало сильну залежність між ВНД на душу населення країни та величиною IDI — чим вище показникIDI, тим вище ВНД на душу населення, а отже ІКТ має прямий вплив на рівень добробуту країн.

Незважаючи на труднощі, що виникали в розвитку вітчизняної сфери ІКТ за останні п’ять років, сучасні тренди щодо посилення її технологічної складової, в контексті продажу 3G ліцензії основним мобільним операторам України, дає право стверджувати про нарощування потужностей національної економіки завдяки оптимізації витрат часу та ресурсів, а також прискоренню важливих процесів бізнес — середовища, державного сектора та домогосподарств.

Література

• 1. Князев К. 3G — пришествие: что меняется в нашей жизни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.liga.net/projects/3g/
• 2. Радзієвська С.О. Глобальні економічні процеси та Україна / С.О. Радзієвська//Міжнародна економічна політика. — 2014. — № 1 (20). — С.80−104
• 3. Ogunsola L.A. ICT and the effects of globalization: Twenty first century «Digital slavery» for developing countries — Myth or reality? [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://southernlibrarianship.icaap.org/content/v06n01/ogunsola_l01.htm
• 4. Офіційний сайт Міжнародного союзу електрозв’язку [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publications/mis2014/MIS2014_without_Annex₄.pdf
• 5. «Факти та цифри ІКТ»: прес-реліз МСЕ за 2014 рік [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/facts/ICTFactsFigures2014;e.pdf;
• 6. Офіційний сайт Міжнародної корпорації даних [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.idc.com/
• 7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 р. № 386-р «Про схвалення стратегії розвитку інформаційного суспільства України"[ Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/386−2013;%D1%80 — Назва з екрана.
• 8. Measuring the information society 2013// Річний звіт Міжнародного союзу електрозв’язку. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publications/mis2013/MIS2013_without_Annex₄.pdf
• 9. Measuring the information society 2014// Резюме річного звіту Міжнародного союзу електрозв’язку. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publications/mis2014/MIS_2014_Exec-sum-R.pdf.
• 10. Карпенко О. 3G в Италии и Украине интервью с 3G-экспертом «Киевстар» Алессандро Анания [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ain.ua/2015/03/12/569 222