Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Становлення України як ринкової держави супроводжується низкою проблем, однією з яких є забезпечення фінансової стабільності функціонування суб'єктів господарювання. У розвинених країнах світу ця проблема вирішується за допомогою розроблення системи управління ризиками, основою якої є страхування ризиків, зокрема у кептивній страховій компанії. В Україні підприємства також долучились до практики використання страхових кептивів. Формування в державі страхової галузі певною мірою відбулось завдяки інвестиціям фінансово-промислових груп, банків, підприємств, фінансових груп та державних організацій. Вітчизняні страхові кептиви перебувають на стадії становлення, а їх подальший поступ супроводжується численними проблемами економічного, інформаційно-аналітичного, нормативно-правового характеру.

Вагомий внесок у дослідження проблем використання світових страхових кептивів зробили такі зарубіжні вчені, як Д. Адкінсон, П. Бавкет, С. Буйкема, С. Вілсон, Г. Вебстер, М. Евелейнг, А. Калдер, М. Магларас, В. Савіно, Д. Спеєр, С. Перевозчиков, Р. Федерман, С. Райсер, С. Худжес, Р. Хейнс та інші.

В Україні досліджень діяльності страхових кептивів дуже мало, переважно досліджують цілі, переваги та недоліки використання кептивного страхування. Така проблематика відображена у працях Н. Внукової, В. Зубарєва, М. Клапківа, І. Наумця, С. Осадця, О. Пася, В. Парнюка. Більше досліджень стосується особливостей співпраці банківського і страхового бізнесу. У цьому напрямі слід виділити праці Л. Альошиної, О. Зальотова, О. Кнейслер, О. Лиман, Л. Петик, Ю. Перепечаєнко, Л. Примостки, Н. Ткаченко, В. Тичини, С. Реверчука, П. Філімошина, В. Фурмана, Л. Співак, та ін. Значна кількість наукових досліжень стосується інтеграційних процесів на страховому ринку та діяльності страховиків у складі виробничо-господарських структур. Це, зокрема, праці А. Бажанової, Є. Бесараб, А. Бовкуна, П. Буряка, О. Вовчак, Є. Бойка, Г. Глинської, О. Гошовської, В. Горбатова, Є. Дубогриза, Н. Задарей, А. Кузнєцової, О. Кузьміна, В. Олійника, О. Паращака, Н. Редіна, С. Телещуна, В. Точиліна, А. Філіпенка, М. Флорова, Г. Ханас, М. Чумаченка та ін. Проте, наявні дослідження розглядають діяльність страхових структур в складі фінансових груп достатньо однобічно, не акцентуючи уваги на сутності кептивного зв’язку, класифікації кептивів та перевагах кептивного страхування. Наявна на страховому ринку інформація щодо кількості страхових кептивів та їх фінансова звітність не завжди є доступною та вичерпною, що ускладнює процес ідентифікації кептивного зв’язку та оцінювання ефективності кептивного страхування.

Необхідність вирішення окреслених проблем з урахуванням специфіки становлення національного страхового ринку та напрямів його розвитку визначила тему дисертаційного дослідження, її мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до наукового напряму кафедри економіки підприємства та інвестицій Національного університету «Львівська політехніка», теми «Обґрунтування інноваційно-інвестиційних стратегій, програм та проектів розвитку виробничо-господарських структур, регіонального розвитку» (номер державної реєстрації 0108U005046), у межах якої автором розроблено послідовність прийняття рішення щодо доцільності використання послуг кептивної страхової компанії виробничо-господарською структурою (розділ 1 «Теоретико-методологічні засади функціонування страхових кептивів», підрозділ 1.3. «Послідовність формування кептивної страхової компанії»).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад становлення кептивного страхування на національному ринку та розроблення науково обґрунтованих напрямів його подальшого розвитку.

Для досягнення цієї мети були поставлені та виконувались такі основні завдання:

• · уточнити тлумачення поняття «страховий кептив» для вітчизняного страхового ринку;
• · дослідити ознаки вітчизняних страхових кептивів і розробити їхні класифікаційні ознаки;
• · розробити напрями ідентифікації кептивного зв’язку між страховою компанією та іншими суб'єктами господарювання;
• · дослідити особливості процесу формування кептивної страхової компанії материнською структурою;
• · розробити методичні рекомендації до вирішення проблеми здійснення вітчизняними страховими компаніями схемних операцій;
• · визначити перспективні напрями розвитку вітчизняних страхових кептивів.

Об'єктом дослідження є організаційно-економічні процеси, що відображають становлення та напрями розвитку кептивного страхування в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні підходи і практичні рекомендації щодо визначення особливостей становлення та перспектив розвитку кептивного страхування в Україні.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, теорії фінансів і теорії страхування, а також праці вітчизняних і зарубіжних вчених, з проблем становлення та розвитку кептивного страхування на національному ринку. Для вирішення поставлених у роботі завдань використано такі методи: порівняння, систематизації та узагальнення — для уточнення термінологічного апарату; методи індукції та дедукції - під час дослідження засад функціонування страхових кептивів на ринку; економіко-статистичні методи збирання та обробки інформації - для визначення кількості кептивних страхових компаній, що діють на вітчизняному ринку; групування та економічного аналізу — для оцінки діяльності кептивних страхових компаній; логічний метод моделювання — під час виділення етапів процесу формування страхового кептиву, виділення напрямів ідентифікації кептивного зв’язку між власником та страховою компанією, побудови підходів щодо визначення схемних операцій, здійснюваних страховиками. Для дослідження розвитку кептивних страховиків застосовано методи групувань, графічний і монографічний. Для обґрунтування пропозицій щодо удосконалення державного регулювання ринку страхових послуг використано аналітичний та абстрактно-логічний методи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше:

• · розроблено класифікацію вітчизняних кептивних страхових компаній, класифікаційні ознаки якої (за формою організації, за глибиною інтеграції з материнською компанією, за публічним розкриттям зв’язку страховик-материнська компанія) дають змогу охарактеризувати сутність кептивних структур та їхню відмінність від інших суб'єктів страхового ринку;
• · обґрунтовано напрями ідентифікації кептивного зв’язку між страховиком та материнською компанією, які полягають у визначенні стратегічних пріоритетів, особливостей діяльності страхової компанії та впливу на неї материнської структури. Дають змогу встановити наявність і тип кептивного зв’язку між страховиком та материнською структурою;

удосконалено:

• · методичні рекомендації щодо виявлення та зменшення обсягів схемного страхування на національному ринку, які, на відміну від відомих підходів, передбачають комплексний аналіз страхового, перестрахувального та інвестиційного портфелів страхових компаній з метою визначення напряму і способу здійснення страховиками схемних операцій;
• · концептуальний підхід до формування страхового кептиву, що передбачає урахування цілей і можливостей материнської компанії під час вибору місця і способу організації кептивної страхової компанії. На відміну від відомих підходів, враховує особливості та відмінності в організації діяльності страхового кептиву порівняно із незалежною страховою компанією;

набуло подальшого розвитку:

• · поняття «кептивна страхова компанія», яку слід розуміти як дочірню страхову компанію, основною метою якої є задоволення інтересів материнської компанії хоча б за одним із напрямів: страхування ризиків материнської компанії та її філій, страхування працівників материнської структури, страхування клієнтів і партнерів материнської компанії. На відміну від наявних тлумачень, визначає для вітчизняного страхового ринку напрями використання материнською компанією послуг страхового кептиву;
• · напрями розвитку вітчизняних страхових кептивів, які передбачають здійснення страховиком моніторингу та управління ризиками материнської компанії, забезпечення страхових гарантій її працівникам та надання страховиком послуг третім особам. Обґрунтовує доцільність використання послуг кептивних страхових компаній на національному ринку.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації наукові, методичні положення і практичні рекомендації можуть бути використані Департаментом страхового нагляду Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України під час розроблення концепції розвитку страхового ринку. Результатами дослідження можуть скористатись материнські компанії з метою розвитку дочірніх страховиків, потенційні інвестори, аудиторські фірми, контрагенти страхового ринку, державні установи при ідентифікації кептивного зв’язку страховика з іншими суб'єктами господарювання.

Висновки і рекомендації дисертаційної роботи використані в діяльності ВАТ «Акціонерна страхова компанія Дністер» (довідка № 1075−10/2009;01 від 12.10.2009 р.) та Акціонерного страхового товариства «Вексель» (від 12.10.2009 р.). Отримані результати враховані у розвитку нових напрямів діяльності дочірньої страхової компанії Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча (акт № 03/353 від 18.11.2008 р.) та під час розроблення Головним управлінням економіки Львівської обласної державної адміністрації програми розвитку регіону (довідка № 55/2−1999 від 17.08.2009 р.). Окремі положення дисертації застосовуються у навчальному процесі Національного університету «Львівська політехніка» під час викладання таких навчальних дисциплін: «Страхові послуги», «Соціальне страхування» (довідка № 66−72−456 від 07.09.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї, положення і розрахунки, що є результатом особистої роботи дисертанта і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукового дослідження доповідалися на міжнародних та вітчизняних науково-практичних конференціях: «Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи» (Львів, 2005 р.), «Стратегічний розвиток регіону — економічне зростання та інтеграція» (Чернівці, 2006 р.), «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 2006 р.), «Філософ і філософія в сучасному світі: форми присутності і відповідальності» (Львів, 2006 р.), «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (Львів, 2006 р.), «Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту» (Львів, 2007 р.), «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» (Черкаси, 2007 р.), «Управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах світових інтеграційних процесів» (Дніпропетровськ, 2007 р.), «Наукові доробки молоді - вирішенню проблем європейської інтеграції» (Харків, 2007 р.), «Фінансові ринки та інститути» (Харків, 2007 р.), «Розвиток наукових досліджень 2007» (Полтава, 2007 р.), «Сучасні проблеми економіки та управління» (Львів, 2007 р.), «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (Тернопіль, 2008 р.), «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (Тернопіль, 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у 24 наукових працях загальним обсягом 5,23 д.а., з яких особисто автору належать 4,5 д.а. У наукових фахових виданнях опубліковано 9 наукових праць, з яких чотири одноосібні.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури. Основний зміст дисертації викладено на 189 с. Робота містить 25 таблиць та 28 рисунків, список використаних джерел з 185 назв на 14 с.