Ґрунтові умови. 
Розробка і обґрунтування технології вирощування гороху урожайністю 40 ц/га в умовах ТОВ "Колос" Черкаського району Черкаської області

Таблиця 6.

Характеристика ґрунту, на якому планується вирощувати горох.

Основними типами ґрунтів в господарстві є, чорнозем опідзолений пилувато-легкосуглинковий на лесі, чорноземи типові та інші. Ґрунт, на якому планується вирощувати горох — чорнозем опідзолений пилувато-легкосуглинковий на лесі. Чорноземи опідзолені з усіх лісостепових ґрунтів найменше опідзолені. Основним у їх утворенні був чорноземний процес ґрунтоутворення, на який частково наклався підзолистий, що виразилось у вилуговуванні всього профілю, перерозподілі колоїдів і структурі горизонтів. Від поверхні залягає неглибокий (до 35см) гумусово-елювіальний горизонт, (НЕ) з незначною кількістю крем’янки і досить міцною грудкувато-зернистою структурою. До глибини 55…60см простягається верхній перехідний горизонт (НРІ) грудкувато-горіхуватої структури, добре гумусований, пронизаний корінцями трав’янистих рослин. Нижній перехідний горизонт (НРІ) глибиною 80…90см. Він порівняно малогумусований, але сильно ілювійований. Колір його сіро-бурий, добре виражена горіхувато-призматична структура, напливи колоїдів по гранях структурних агрегатів карбонату кальцію вимиті до глибини по…120см.

Чорноземи опідзолені займають широкі вододіли і найбільш виположені схили у горбистих і хвилястих районах центральної і південної частини області на площі 280,4тис.га. Ці ґрунти найбільш родючі та придатні до механізованого обробітку. Разом з темно-сірими опідзоленими ґрунтами вони віднесені до однієї агровиробничої групи, тому всі заходи щодо їх поліпшення ідентичні.

Ґрунти цієї агровиробничої групи містять 3,0…4,0% гумусу в орному шарі, а з глибиною його кількість поступово зменшується. Забезпечення рухомими формами фосфору і калію переважно середнє, у третини ґрунтів — низьке. Реакція ґрунтового розчину — слабокисла, близька до нейтральної (рН сольове 5,6), так що вапнування вони потребують лише в окремих випадках. Сума увібраних основ в орному шарі дорівнює в середньому 21,6мг-екв/100г ґрунту при низькому показникові гідрологічної кислотності (2,6мг-екв/100г ґрунту). Ступінь насичення основами перевищує 90%.

Опідзолені ґрунти давно та інтенсивно вик…

Найкращими строками оранки є перша-друга половина вересня. На сильно забур’янених полях (особливо багаторічними кореневищними бур’янами — пирій повзучий, гострець, свинорий) з допомогою лущень повністю знищити бур’яни неможливо, тому необхідно застосовувати інші методи. Найефективнішим є внесення гербіцидів суцільної дії (раундап тощо) по стерні. Через 15−20 днів після пожовтіння і загибелі бур’янів проводять оранку на глибину 25−27 см.

За наявності в господарстві потужної техніки (наприклад, трактор К-700 з обертовим плугом) проблему багаторічних бур’янів можна частково вирішити агротехнічним способом. Він дешевший від гербіцидного і підвищує мікробіологічну активність ґрунту, є екологічно безпечним. Йдеться про надто глибоку оранку — не менше 33−35 см. З такої глибини кореневища найбільш злісних бур’янів пирію, гострецю, свинорию майже не проростають на поверхню ґрунту. Ефективність глибокої оранки буде висока, якщо правильно встановити видовий склад бур’янів і відповідно до нього вибрати глибину оранки. Необхідно врахувати, що основна маса кореневищ пирію з бруньками, що дають початок новій рослині знаходиться не глибше 20 см, а на ущільнених ґрунтах до 10−12 см. Відрізки кореневищ завдовжки 5−15 см можуть утворювати пагони з глибини до 25 см.

При розміщенні гороху після просапних культур ґрунт не лущать, а зразу ж проводять зяблеву оранку на глибину 22−25 см. Після кукурудзи ґрунт двічі дискують у поперечних напрямах важкими дисковими боронами (БДТ-3, БДТ-7) на глибину 10−12 см і проводять зяблеву глибоку (25−27 см) оранку.

За наявності обертових плугів з обтічними передплужниками, що не забиваються кукурудзинням, поле без попереднього лущіння орють на глибину не менше 27−30 см. Горох вимагає доброго розпушення ґрунту, тому заміна оранки поверхневими обробітками в окремі роки призводить до значного зменшення врожаю — на 12−15 ц/га. На веснооранку горох реагує різким зниженням урожайності.

Від якості передпосівного обробітку ґрунту залежить енергія проростання насіння, польова схожість, дружність і одночасність росту рослин.

Таблиця 8.

Система обробітку ґрунту під горохом в полі № 7,якщо весна і осінь типові для зони.

Передпосівний обробіток починають з настанням фізичної стиглості ґрунту з допомогою культиватора КПС-4 в агрегаті з важкими боронами БЗТС-1,0 впоперек до оранки на глибину 8−10 см. Глибше розпушування призводить до надмірного випаровування води та утворення грудок. На якісно виораних полях обмежуються одним обробітком, при недостатньому розпушенні ґрунту культивують вдруге. При достатньому підсиханні ґрунту можна використовувати для передпосівного обробітку комбіновані агрегати (РВК-3,6; Компактор, Європак, ЛК-4) з обов’язковою умовою, щоб їх розпушуючі лапи були відрегульовані на глибину не менше 8−10 см. Це потрібно для якісного глибокого загортання насіння. Розрив між передпосівним обробітком і сівбою не повинен перевищувати 1 годину.

Не варто розпушувати передчасно, коли ґрунт ще мажеться і зліплюється в грудки. Висів насіння в такий ґрунт може пригальмувати ріст рослин і спричинити зменшення врожайності. Оскільки горох культура ранніх строків сівби, весняне закриття вологи з допомогою борін не обов’язкове.