Історія заводу. 
Організація роботи планово-економічного відділу ПАТ "ЄВРАЗ

Завод було збудовано після відкриття у травні 1884 року Катеринославської залізниці, що з'єднала Криворізький залізорудний басейн і вугільний Донбас. Враховуючи багатства Криворізького залізорудного басейну і наявність залізниці, яка дозволяла завозити у Придніпров'я донецьке вугілля у величезній кількості, Брянське акціонерне товариство 1885 року розпочало будівництво заводу на околиці міста Катеринослава. Перша доменна піч була задута 1887 року. Завод водним шляхом сполучався з основним заводом Брянського акціонерного товариства у місті Бежиці на річці Десні.

Будували відразу дві доменних печі, які були споруджені за останнім словом тодішньої металургійної техніки. Це були печі шотландської конструкції, креслення яких були взяті з документації французького заводу Дедона, збудованого 1884 року. Таких печей у Росії, до складу якої входила Україна, тоді ще не було. Перша доменна піч цього заводу була вперше задута 10 травня 1887 року, однак перший чавун отримали лише в серпні 1887 року. Другу доменну піч було задуто в 1888 році. Тут було коксове виробництво.

Будівництво виконував інженер О.І Горяїнов який став першим директором заводу. Акціонери Брянського товариства П.І. Губонін і В. Ф. Голубев долучили до фінансування франко-бельгійський капітал.

В 1913 році на заводі було 5 доменних печей, 7 мартенівських печей, 3 бесемерівських конвертори і 10 прокатних станів.

Тут працював токарем революціонер, депутат IV Державної Думи Росії, нарком внутрішніх справ РРФСР і «український староста» Григорій Петровський. 1922 року заводу було надано його ім'я. Досі на центральному проспекті Дніпропетровська кришки люків вилиті на «Брянці» .

Брянка була націоналізована 1918 року. 1932 року від заводу відділили окремі цехи, що були розбудовані як заводи: Дніпропетровський трубопрокатний завод, Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. Бабушкіна, завод «Дніпроважмаш» і Дніпропетровський Коксохімічний завод ім. Калініна. Завод став постачальник кадрів для нових металургійних заводів: Магнитогірського, Кузнецького, Липецького, Маріупольского, Руставського і Нижньотагильського.

У вересні 1956 року на заводі вперше в СССР запроваджено кисень у бесемерівський процес.

У жовтні 1957 року на заводі вперше у світовій практиці успішно використано природний газ у роботі доменної печі.

• 1987 року на набережній побудований новий прокатний цех «Стан-550» .
• 1995 року підприємство стало відкритим акціонерним товариством. Власником його була група «Приват». С 2007 г. ПАТ «ЄВРАЗ — ДМЗ ім. Петровського» входить в групу «Євраз» — одну з найбільших у світі вертикально-інтегрованих металургійних і гірничодобувних компаній з активами в Росії, Україні, Європі, США, Канаді та Південній Африці.