Напрями забезпечення якості фінансового моніторингу

Забезпечення якості фінансового моніторингу характеризується сукупністю заходів, що плануються і реалізуються для створення необхідних умов його формування за стадіями у такий спосіб, щоб ця інформація була корисною користувачам та відповідала встановленим рівням критеріїв якості.

Сукупність заходів, які необхідно впроваджувати для забезпечення якості фінансового моніторингу за такими напрямами:

• 1) підвищення кваліфікаційного рівня працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу.
• 2) підвищення рівня компетентності відповідальних працівників. У ході розробки заходів за цим напрямом доцільно визначати конкретний перелік вимог до персоналу суб'єкта фінансового моніторингу щодо його навичок та компетентності.
• 3) забезпеченіїя взаємодії між працівниками — має бути спрямоване на здійснення нагляду і контролю за виконанням робіт з формування інформації щодо фінансових операцій на всіх рівнях.
• 4) розподіл повноважень між працівниками.
• 5) проведення роз 'яснювальної роботи.
• 6) моніторинг клієнтів. Щодо моніторингу клієнтів доречно проводити оцінку існуючих та потенційних клієнтів суб'єкта фінансового моніторингу та їх фінансових операцій та запровадити процедуру постійного перегляду оцінки наявних клієнтів.
• 7) контроль якості фінансового моніторингу.

Сутність та засоби легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та відмивання грошей

«Відмивання»грошей — це операція, в процесі якої приховуються походження, призначення грошового платежу. Безпосереднім джерелом одержання «брудних"коштів є тіньова економіка як сукупність неврахованих і протиправних видів економічної діяльності. Вона включає три сегменти «неофіційну"("неформальну», «сіру»). «Неофіційна» економіка — це не заборонені законом легальні види економічної діяльності, Основною причиною її виникнення вважається високий рівень оподаткування. «Підпільну» («кримінальну», «чорну»). Підпільна економіка — це, як правило, заборонені законом види економічної діяльності, наприклад: незаконне виробництво та збут зброї, наркотиків, контрабанда. До «фіктивної» економіки відносять хабарництво та всякого роду шахрайство, пов’язане з отриманням і передачею грошей.

До основних способів відмивання брудних грошей, відносять наступні:Вивіз готівкових коштів з країни за допомогою кур'єрів чи приховування їх в багажі. Багатократне зарахування готівкових коштів на розрахунковий рахунок різними фізичними особами. Укладання договорів з іноземними компаніями на виконання послуг інформаційного характеру. Укладання договорів з приводу купівлі-продажу товарів, яких фактично не існує."Структурування" — штучне дроблення фінансової операції на декілька одиничних, з не великими сумами. Фіктивні компанії, Альтернативні банківські системи це «відмивання"коштів в так званому «золотому трикутнику"(Тайланд, Бірма, Лаос).

Для оцінювання масштабів відмивання «брудних"грошей розроблено декілька підходів.

Підхід «Палермо"(італійський метод), заснований на порівнянні величини заявленого доходу з реальним обсягом купівлі товарів і одержання платних послуг в масштабах країни чи регіону, а також у окремих осіб. Монетаристський підхід виходить з припущення, що в тіньовій економіці оплата і розрахунки здійснюються переважно в готівковій формі.

Метод, який безпосередньо грунтується на аналіз банківської статистики, зокрема на вивчення даних, які стосуються переливу капіталу, а також платіжних балансів окремих країн.

Попередження та боротьба з відмиванням грошей має відбуватися економічними, адміністративними методами та заходами репресивного характеру.

До економічних методів боротьби з відмиванням грошей належать запровадження раціональної системи оподаткування юридичних і фізичних осіб, створення сприятливого інвестиційного клімату, стимулювання розвитку підприємництва.

Серед адміністративних методів боротьби з відмиванням грошей можна виділити створення спеціальних органів і підрозділів.

Репресивні методи Це, зокрема, конфіскація, арешт, ув’язнення, штрафи.

Використання в діяльності банків «брудних"грошей спричиняє такі ризики:

• · втягнення банківських установ до негативних для їх репутації процесів;
• · небезпека впливу на керівництво банку кримінальних елементів та переведення банку під їх контроль.

Для забезпечення виконання заходів протидії легалізації доходів в банку здійснюється трирівневий внутрішній контроль з метою виявлення фінансових операцій клієнтів банку, що можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом. Перший рівень внутрішнього контролю покладається на працівників структурних підрозділів з обслуговування юридичних і фізичних осіб. Другий рівень контролю покладається, як правило, на керівників структурних підрозділів, які здійснюють аналіз інформації та поточний контроль за моніторингом операцій. Третій рівень внутрішнього контролю покладається на працівника, відповідального за організацію в банку фінансового моніторингу.

Для ефективної роботи національної системи запобігання легалізації в банківській сфері доходів, одержаних 'злочинним шляхом, необхідним є: посилення відповідальності посадових осіб банку за виявлені правопорушення у сфері «відмивання» доходів, одержаних злочинним шляхом; створення спеціального реєстру банків, через який здійснюється обсяг сумнівних операцій.