Розглянемо визначення понять фразеологія та пареміологія

Традиційно фразеологізми розглядають як стійкі, роздільнооформлені, але семантично цілісні сполучення слів з повністю або частково переосмисленим значенням. Це дає можливість включити в склад фразеології й фразові штампи, кліше, типові для різних літературних стилів, і літературні цитати, і крилаті вирази й народні прислів'я та приказки. До складу фразеології також включають паремії. Науку яка займається вивченням паремій називають пареміологія [1,2]. Прислів'я і приказки — невеликий за обсягом жанр, але розмаїття паремій за формою і змістом, походженням і художньо-образною структурою творить ряд труднощів при їх збиранні, вивченні, класифікації. Вони вимагають багатоаспектного дослідження, бо, хоч і невеликі за розміром, дуже влучні, відображають найширші обрії побуту народу, його історію, культуру, традиції, звичаї, вірування, і водночас особливості світосприймання, психіки, самого способу мислення, національної ментальності. Прислів'я і приказки — це стійкі афористичні вислови, що у стислій, точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, реалії дійсності, людські риси, вчинки і т. п. у їх характерних і специфічних ознаках [3].

Існує багато класифікацій прислів'їв, розглянемо найважливіші з них:

• 1. Алфавітний, розроблений І. Снєгирьовим, найдавніший і бере початок від найперших збірок. Він для упорядкування матеріалу найпростіший, але його недолік в тому, що руйнується цілісність тематичних макроі мікрополів; упорядник вимушений близькі за змістом тексти розміщати у різні частини книги. Зараз цей принцип використовується переважно у лінгвістичних дослідженнях, при створенні словників фразеологізмів. фразеологізм прислів'я семантика мова
• 2. Тематичний, вперше застосований М. Номисом у книзі «Українські приказки, прислівґя і таке інше. Всі прислівґя групуються за темами (напр., віра, війна, братство, сімґя, страх). Переваги тематичного групування в тому, що воно дає можливість скласти уявлення, як те чи інше явище життя знайшло своє відображення у цьому фольклорному жанрі. Недоліки такого підходу повґязані з тим, що прислівґя групуються за якоюсь одною ознакою, хоча багатозначність ряду вимагає розгляд одного і того ж прислівґя в кількох тематичних аспектах.
• 3. Опорно-гасловий (опорно-стрижневий), за яким упорядкована праця І. Франка «Галицько-руські народні приповідки». За цією системою формуються паремійні гнізда — усі варіанти одного стрижневого слова чи висловлювання. Така система класифікації науково обґрунтована і практично зручна, одержала підтримку сучасних пареміологів [4].

Окрім перелічених є й інші класифікації прислів'їв, але вони не набули поширення.

Дана робота вимагає аналізу прислів'їв за тематичним принципом, тобто за їх семантикою. У нашій роботі ми порівняли семантику українських, англійських та новогрецьких прислів'їв категорії руху.

Дослідження проблеми паремій в англійській та українській фразеології передбачає введення основного базового поняття для усіх паремій для виведення семантики кожної паремії. Тому в нашому дослідженні найвдалішим компонентом буде «моральні якості», який представлений значним обсягом паремій, які в сукупності складають «пареміологічний портрет людини». Ми обмежуємося скороченим портретом, який представлений лише англійськими та українськими прислів'ями на позначення руху.