Аліментні зобов'язання

Алиментные обязательства

Понятие і сутність аліментного обязательства

Под алиментным зобов’язанням розуміється встановлений законом зобов’язання певних членів сім'ї утримувати інших сленов сім'ї які у цьому потребують. У основі аліментного правовідносини завжди лежать ті чи інші їхні стосунки. Закон встановлює коло осіб зобов’язаних платити аліменти і коло осіб управомоченных їх отримувати. Аліментні обов’язки носять суворо особистий характер. До аліментного зобов’язання є обов’язок платників аліментів з їхньої сплаті право одержувача аліментів їх отримувати. Основна мета аліментного зобов’язання — надання змісту потребують ньому особам. Спільними підставами виникнення аліментних правовідносин являются:

Наличие між суб'єктами сімейної связи Наличие передбачені законами і (чи) передбачених угодою сторін условий Решение суду про стягнення аліментів чи добровільне згоду сторін з їхньої уплату К алиментным зобов’язаним першої черги відносять подружжя, батьків та дітей. Це означає, що й обов’язок по сплаті аліментів виникає незалежно від цього, чи є інші особи, які також утримувати членів своєї сім'ї. До алиментным зобов’язаним другий черги відносять бабусь, дідусів, онуків, внучок, Падчериц, пасинків, фактичних вихованців. Їх цей обов’язок є санкцією. Обов’язковою умовою покладання ними алиментной обов’язки є неможливість отримання змісту від алиментнообязанных першу чергу. Аліментні правовідносини регулюються переважно диспозитивными нормами. Аліменти стягуються і сплачуються до часу й чи події. Ці терміни можуть бути угодою сторін, або встановлено судом відповідно до ст. 120 СК Р.Ф.

Порядок сплати і стягнення алиментов

(Семейный кодекс Р.Ф.).

Статья 106. Стягнення аліментів у вирішенні суда При відсутності угоди про сплаті аліментів члени сім'ї, вказаних у статтях 80 — 99 справжнього Кодексу, вправі звернутися до суду з вимогою про стягнення алиментов.

Статья 107. Терміни звернення за алиментами.

1. Обличчя, має декларація про отримання аліментів, вправі звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів незалежно від терміну, закінчення з виникнення права на аліменти, якщо аліменти не виплачувалися раніше за згодою про сплату алиментов.

2. Аліменти присуджуються з моменту звернення до суду. Аліменти за період може бути стягнуто на межах трирічного терміну від моменту звернення до суду, якщо судом встановлено, щодо звернення до суду вживалися заходи для отримання коштів у зміст, але аліменти були отримані внаслідок ухиляння особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, від своїх уплаты.

Статья 108. Стягнення аліментів до вирішення спору судом.

1. У справі про стягнення аліментів суд вправі винести постанову про про стягнення аліментів до набрання рішенням суду про стягнення аліментів в чинність закону; при стягнення аліментів на неповнолітніх дітей — до винесення рішення про стягнення алиментов.

2. Розмір що стягуються аліментів визначає суд з матеріального і родинного стану сторін. Розмір аліментів, що стягуються на неповнолітніх дітей, визначається відповідності до статті 81 справжнього Кодекса.

Статья 109. Обов’язок адміністрації організації утримувати алименты Администрация організації з місцеві роботи особи, зобов’язаного сплачувати аліменти виходячи з нотаріально посвідченого угоди про сплату аліментів чи підставі виконавчого аркуша, зобов’язана щомісяця утримувати аліменти з заробітної плати (чи) іншого доходу особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, і сплачувати чи перекладати їх за рахунок особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, особі, котра отримує аліменти, не пізніше ніж у триденний термін від дня виплати заробітної плати (чи) іншого доходу особі, зобов’язаному сплачувати алименты.

Статья 110. Утримання аліментів виходячи з угоди про сплату алиментов Удержание аліментів виходячи з нотаріально посвідченого угоди про сплату аліментів може здійснюватися у разі, якщо загальна сума утримань виходячи з такої угоди і виконавчих документів перевищує п’ятдесят відсотків заробітку і (чи) іншого доходу особи, зобов’язаного сплачувати алименты.

Статья 111. Обов’язок повідомляти про зміну місця роботи особи, зобов’язаного сплачувати алименты.

1. Адміністрація організації, виробляла утримання аліментів за рішенням суду України чи нотаріально посвідченого угоди про сплату аліментів, зобов’язана в триденний термін повідомити судовому виконавцеві за місцем виконання рішення про стягнення аліментів й довіреній особі, котра отримує аліменти, про звільнення особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, і навіть про новий місці його роботи, чи проживання, коли вона їй известно.

2. Обличчя, зобов’язане сплачувати аліменти, має вчасно, встановлений пунктом 1 цієї статті, повідомити судовому виконавцеві і посадової особи, котра отримує аліменти, про зміну місця роботи, чи проживання, а при сплаті аліментів неповнолітнім дітям — про наявність додаткового заробітку чи іншого дохода.

3. Що стосується несообщения по неповажної причини відомостей, вказаних у пунктах 1 і 2 цієї статті, винних посадові обличчя і інші громадяни притягнуто до відповідальності гаразд, встановленому законом.

Статья 112. Звернення стягнення на майно особи, зобов’язаного сплачувати алименты.

1. Стягнення аліментів в розмірі, встановленому угодою про сплату аліментів чи рішенням Господарського суду, а також стягнення боргу аліментів робиться з заробітку і (чи) іншого доходу особи, зобов’язаного сплачувати аліменти; при недостатності заробітку і (чи) іншого доходу аліменти утримуються з що є на рахунках банках чи інших кредитних установах коштів особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, і навіть з коштів, переданих за договорами комерційним і некомерційним організаціям, крім договорів, манливих перехід права власності. При недостатності цих коштів стягнення звертається на будь-яке майно особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, яким згідно із законом то, можливо звернуто взыскание.

2. Звернення стягнення на кошти рахунках особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, і інше його майно виробляється у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодательством.

Статья 113. Визначення боргу алиментам.

1. Стягнення аліментів за період виходячи з угоди про сплату аліментів чи підставі виконавчого аркуша виробляється у межах трирічного терміну, попереднього пред’явленні виконавчого аркуша чи нотаріально посвідченого угоди про сплату аліментів до взысканию.

2. Там, коли утримання аліментів виходячи з виконавчого аркуша чи підставі нотаріально посвідченого угоди про сплату аліментів не вироблялося по вини особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, стягнення аліментів виробляється за період незалежно від встановленого пунктом 2 статті 107 справжнього Кодексу трирічного срока.

3. Розмір заборгованості визначається судовому виконавцеві з розміру аліментів, певного рішенням Господарського суду чи угодою про сплату алиментов.

4. Розмір боргу аліментів, уплачиваемым на неповнолітніх дітей у відповідності до статті 81 справжнього Кодексу, визначається з заробітку й іншого доходу особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, у період, протягом якого стягнення аліментів не вироблялося. У кількох випадках, якщо проговорилася особа, зобов’язане сплачувати аліменти, у період не працювало або якщо ні представлені документи, що підтверджують його заробіток і (чи) інший дохід, заборгованість по аліментів визначається з розміру середньої заробітної плати у Російської Федерації на даний момент стягнення заборгованості. Якщо така визначення заборгованості істотно порушує інтереси однієї зі сторін, сторона, інтереси якої порушено, вправі звернутися до суду, котрі можуть визначити заборгованість твердій грошовій сумі з матеріального і подружнього стану сторін і інших заслуговують уваги обстоятельств.

5. При незгоду з визначенням боргу аліментів судовому виконавцеві з сторін може оскаржити дії судового виконавця гаразд, передбаченому цивільним процесуальним законодательством.

6. Суми встановленого федеральним законом щомісячного посібники на дитини, виплачені під час розшуку батьків, ухиляються від аліментів, у частині їх обов’язкового п’ятидесятипроцентного збільшення, стягуються з цих батьків із нарахуванням десяти відсотків із виплачених сум у дохід бюджетів суб'єктів Російської Федерації. Зазначені вимоги прирівнюються до вимог про сплату алиментов.

Статья 114. Відкидання сплати боргу алиментам.

1. Відкидання сплати боргу аліментів чи зменшення цю заборгованість при сплаті аліментів за згодою сторін можливо по взаємною згодою сторін, за винятком випадків сплати аліментів на неповнолітніх детей.

2. Суд вправі за позовом особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, звільнити його дії повністю чи частково від боргу аліментів, якщо встановить, що несплата аліментів повинна була у зв’язку з хворобою цієї особи чи з іншим поважним причин та її матеріальне й родинне становище дає можливості погасити утворену заборгованість по алиментам.

Статья 115. Відповідальність за невчасну сплату алиментов.

1. При освіті заборгованості з вини особи, зобов’язаного сплачувати аліменти за згодою про сплату аліментів, винну особу відповідає гаразд, передбаченому цим соглашением.

2. При освіті заборгованості з вини особи, зобов’язаного сплачувати аліменти за рішенням суду, винну особу сплачує одержувачу аліментів неустойку у вигляді однією десятою відсотка від суми невиплачених аліментів кожний день прострочення. Одержувач аліментів вправі також стягнути з винного у невчасній сплаті аліментів особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, все завдані простроченням виконання аліментних зобов’язань збитки у частини, не покритою неустойкой.

Статья 116. Неприпустимість заліку й протилежного стягнення алиментов.

1. Аліменти неможливо знайти зараховано іншими зустрічними требованиями.

2. Виплачені суми аліментів неможливо знайти витребувані назад, крім случаев:

отмены рішення суду про стягнення аліментів у зв’язку з повідомленням одержувачем аліментів брехливих даних чи в зв’язку зі поданням їм підроблених документов;

признания угоди про сплату аліментів недійсним внаслідок укладання його передачі під впливом обману, загроз або насильство з боку отримувача алиментов;

установления вироком суду факту підробки рішення суду, угоди про сплату аліментів чи виконавчого аркуша, виходячи з яких сплачувалися алименты.

3. Якщо, перелічені у пункті 2 цієї статті, скоєно представником неповнолітнього дитину чи повнолітнього недієздатного одержувача аліментів, зворотне стягнення аліментів немає, а суми виплачених аліментів стягуються з винного представника за позовом особи, зобов’язаного сплачувати алименты.

Стаття 117. Індексацію алиментов.

1. Індексацію аліментів, що стягуються за рішенням суду у твердій грошовій сумі, виробляється адміністрацією організації з місцеві утримання аліментів пропорційно збільшення встановленого законом мінімальної відстані оплати труда.

2. З метою індексації розмір аліментів встановлюється судом у твердій грошовій сумі, відповідної певному числу мінімальних розмірів оплати труда.

Статья 118. Сплата аліментів в разі виїзду особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, в іноземне держава на постійне жительство.

1. Обличчя, выезжающее на постійне проживання іноземне держава, вправі укласти членами сім'ї, яким вона згідно із законом зобов’язане надавати зміст, угоду про сплаті аліментів відповідно до статтями 99, 100, 103 і 104 справжнього Кодекса.

2. При недосягненні угоди зацікавлена обличчя вправі звернутися до суду з вимогою про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі і одноразової виплаті аліментів, або про наданні певного майна має значення аліментів, чи про сплату аліментів іншим способом.

Статья 119. Зміна встановленого судом розміру аліментів визволення сплати алиментов.

1. Якщо за відсутності угоди про сплату аліментів після встановлення в судовому порядку розміру аліментів змінилося матеріальне чи сімейний стан однієї зі сторін, суд вправі на вимогу будь-якої зі сторін змінити встановлений розмір аліментів чи звільнити обличчя, зобов’язане сплачувати аліменти, від своїх сплати. При зміні розміру аліментів або за звільнення від своїх сплати суд вправі врахувати також інший вартий уваги інтерес сторон.

2. Суд вправі відмовити у стягнення аліментів повнолітньому дееспособному особі, якщо встановлено, що він скоїв стосовно особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, навмисне злочин чи разі невартого поведінки повнолітнього дієздатного обличчя на семье.

Статья 120. Припинення аліментних обязательств.

1. Аліментні зобов’язання, встановлені угодою про сплату аліментів, припиняються смертю одній з сторін, закінченням терміну дії цієї угоди чи з підставах, передбачених цим соглашением.

2. Виплата аліментів, що стягуються через суд знову, прекращается:

по досягненню дитиною повноліття чи разі придбання неповнолітніми дітьми повної дієздатності до ними совершеннолетия;

при усиновленні (удочеріння) дитини, утримання якого взыскивались алименты;

при визнання судом відновлення або припинення нуждаемости у допомозі одержувача алиментов;

при вступі непрацездатного потребує допомоги колишнього чоловіка — одержувача аліментів у новий брак;

смертью особи, отримує аліменти, або особи, зобов’язаного сплачувати алименты.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використано матеріали із сайту internet.