Матеріально-технічна база споживчої кооперації (за матеріалами Черкаського районного споживчого товариства)

Вищий навчальний заклад Укоопспілки

«Полтавський університет економіки і торгівлі»

Кафедра комерційної діяльності та підприємництва КУРСОВА РОБОТА з «Торгівельне підприємництво»

на тему: «Матеріально-технічна база споживчої кооперації» (за матеріалами Черкаського районного споживчого товариства) Студентки Сергієнко А.С.

м. Полтава — 2014 рік

Зміст Вступ

1. Тенденції розвитку господарської діяльності організацій споживчої кооперації

2. Коротка організаційно-економічна характеристика діяльності Черкаського районного споживчого товариства

3. Сучасний стан матеріально-технічної бази Черкаського районного споживчого товариства

4. Напрями удосконалення матеріально-технічної бази Черкаського районного споживчого товариства Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Вступ Сьогодні споживча кооперація України продовжує відігравати важливу роль у вітчизняній економіці, забезпеченні населення продуктами харчування та іншими соціально орієнтованими товарами, а також є рушійною силою розвитку інфраструктури на селі, торговельного обслуговування і забезпечення зайнятості населення.

Після розпаду СРСР і проголошення незалежності відбувся перехід України від планової до ринкової моделі економіки, яка діє на засадах конкуренції, вільного руху товарів та послуг і передбачає нові форми господарювання. Зі зміною економічного устрою держави змінилося і законодавство, яке регулює питання власності, діяльності об'єднань громадян, здійснення господарської (підприємницької) діяльності, оподаткування її результатів тощо.

На тлі становлення українського ринку та зростання конкуренції всередині системи споживчої кооперації почали послаблюватися економічні зв’язки, зменшуватися обсяги та показники її господарської діяльності. Тим часом свою діяльність активізували приватні вітчизняні та іноземні товаровиробники і торговельні мережі. Завдяки скоординованій та централізованій на загальнодержавному рівні господарській діяльності, а також значним інвестиціям вони почали витісняти з ринку підприємства споживчої кооперації.

Система споживчої кооперації України у цей період не зазнавала суттєвих змін і продовжувала діяти на організаційних засадах, напрацьованих протягом попередніх десятиліть. Такий підхід значною мірою захистив систему від ситуаційних та кон’юнктурних рішень і дозволив зберегти споживчу кооперацію України як цілісну та єдину організацію, її кооперативні цінності та соціальне призначення.

Утім, з кожним роком кооперативним організаціям та підприємствам стає все важче конкурувати на ринку. Більше того, загострення конкурентної боротьби відбувається в умовах втрати споживчими товариствами, їх спілками та створеними ними підприємствами свого майна. За оцінками спеціалістів та працівників споживчої кооперації, за період незалежності система втратила понад 80% свого майна, суттєво зменшилася її частка на ринку роздрібної торгівлі тощо. Це зумовлено насамперед тим, що система споживчої кооперації не повною мірою адаптувалася до нових умов господарювання та нового законодавства. Якщо такі тенденції збережуться й надалі, то існує ймовірність, що за кілька років споживчу кооперацію України очікуватиме системна криза.

Таким чином, реформування системи споживчої кооперації, завершення її адаптації до умов ринкової економіки та сучасного законодавства наразі є нагальною потребою, від реалізації якої залежить подальша доля споживчої кооперації в Україні.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що матеріально-технічна база є безпосередньою запорукою успішної фінансово-господарської діяльності організацій системи споживчої кооперації. Тому контроль за належним станом матеріально-технічної бази, створення програм її поліпшення є важливим аспектом діяльності споживчих товариств та системи споживчої кооперації у цілому.

Отже, метою курсової роботи є вивчення сучасного стану матеріально-технічної бази системи споживчої кооперації, ознайомлення з тенденціями її розвитку та напрямами удосконалення матеріально-технічної бази Черкаського районного споживчого товариства, що було обране об'єктом дослідження.

Завданнями курсової роботи є дослідження сучасного стану матеріально-технічної бази Черкаського районного споживчого товариства, аналіз фінансово-господарської діяльності товариства та розроблення ефективних заходів щодо покращення стану матеріально-технічної бази Черкаського РайСТ.

1. Тенденції розвитку господарської діяльності організацій споживчої кооперації

кооперація економічний торгівельний Споживча кооперація України є однією з небагатьох організацій загальнодержавного масштабу з високим рівнем відповідальності перед суспільством та соціальною спрямованістю діяльності. Зміни, які за останні 20 років відбулися в економіці, державній та суспільній сферах, не оминули споживчу кооперацію і вимагають від неї змін у підходах до організації і здійснення господарської діяльності, порядку використання майна та інших ресурсів, побудови власної організаційної структури тощо. При цьому необхідно чітко усвідомити, що такі зміни потрібні не тільки для поліпшення діяльності споживчих товариств, їх спілок та створених ними підприємств, а й для збереження системи споживчої кооперації як такої, її цілісності та єдності.

На XXI (позачерговому) з'їзді споживчої кооперації України 4 жовтня 2012 р. була прийнята Постанова «Про програму подальшого реформування споживчої кооперації України», яка досить чітко визначає тенденції розвитку господарської діяльності організацій споживчої кооперації.

Ця Програма подальшого реформування системи споживчої кооперації України розроблена відповідно до Конституції України, Закону України «Про споживчу кооперацію», Закону України «Про кооперацію», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших актів законодавства України, а також локальних актів Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки).

Програма обґрунтовує потребу подальшого реформування системи споживчої кооперації України, визначає концептуальні засади реформи, її основні напрями та заходи. Ключові ідеї Програми базуються на положеннях Стратегії розвитку споживчої кооперації України (2004;2015 рр.), затвердженої постановою XIX з'їзду споживчої кооперації України 23 березня 2004 року. Це забезпечує послідовність та наступність подальшої реформи споживчої кооперації України щодо реформ та заходів, проведених Укоопспілкою, облспоживспілками та іншими організаціями системи споживчої кооперації України в попередні роки.

Реалізація подальшої реформи системи споживчої кооперації України повинна бути спрямована передусім на забезпечення:

цілісності та єдності системи на умовах економічного інтересу;

свободи у прийнятті господарських рішень;

додаткового захисту спілок споживчих товариств від тиску з боку місцевих органів влади та сторонніх осіб;

високої ефективності господарської діяльності;

узгодженості організаційно-правової форми системи споживчої кооперації з вимогами сучасного законодавства.

Указані концептуальні засади подальшої реформи орієнтують не лише на усунення проблем, з якими зараз стикаються споживчі товариства, їх спілки та створені ними підприємства і організації. Враховуючи роль та потенціал споживчої кооперації у кооперативному секторі економіки держави, подальша реформа сприятиме також вирішенню завдань перспективного розвитку споживчої кооперації України:

визначення пріоритетів економічного розвитку, розширення масштабів господарської діяльності, забезпечення споживчих потреб членів споживчих товариств і спілок, органічне поєднання особистих, колективних і суспільних інтересів;

активна реалізація соціальної місії споживчої кооперації, сприяння соціальній підтримці та соціальному захисту членів споживчих товариств та працівників споживчої кооперації;

участь у зміцненні демократичних засад держави, створенні підвалин для розвитку громадянського суспільства та національного кооперативного руху;

подальше розширення міжнародного кооперативного співробітництва, інтеграція у міжнародні кооперативні організації та об'єднання, розвиток зовнішньоекономічної діяльності кооперативних суб'єктів господарювання.

Більше того, подальша реформа стане закономірним та послідовним кроком з реалізації перспективної соціально орієнтованої моделі споживчої кооперації України, передбаченої Стратегією розвитку споживчої кооперації України (2004;2015 рр.). Ця модель передбачає перетворення системи споживчої кооперації на сучасну економічно потужну організацію громадян з високим рівнем соціальної відповідальності, яка є ядром кооперативного сектору економіки та діє на ринкових засадах господарювання:

активна участь споживчих товариств і спілок у створенні господарських товариств та господарських об'єднань;

активне залучення інвестиційних коштів та їх вкладення в розвиток пріоритетних напрямів господарської діяльності (оптова та роздрібна торгівля, надання ринкових послуг тощо);

організація господарської діяльності на основі комерційної концесії, створення вертикально інтегрованих і договірних кооперативних структур загальнодержавного рівня тощо;

розвиток фінансово-економічної інфраструктури;

здійснення господарської діяльності з використанням сучасних інформаційних технологій і можливостей мережі Інтернет.

Враховуючи сучасний стан та перспективи розвитку споживчої кооперації України, реформу доцільно спрямувати за такими основними напрямами, які відображають ключові проблемні питання системи:

1. Підвищення ефективності господарської діяльності споживчої кооперації.

2. Удосконалення кооперативної політики та організаційно-кооперативної роботи.

3. Удосконалення організаційно-правової форми системи споживчої кооперації України.

4. Лібералізація порядку використання та розпорядження кооперативним майном.

Говорячи про перший напрям реформування, варто сказати, що однією з ключових проблем сучасної споживчої кооперації України є послаблення, у порівнянні з радянським періодом, господарських взаємозв'язків між різними ланками її системи. З року в рік на українському ринку зростає конкуренція, з’являються нові виробники, торговельні мережі, підприємства послуг, які використовують сучасні ефективні форми та методики організації і ведення бізнесу, залучають значні інвестиції у свій розвиток. Вони починають займати все міцніші позиції на ринку та поступово витісняти кооперативні організації і їх підприємства, які діють розрізнено та не у повній мірі використовують внутрішні резерви одне одного.

Вирішення цього завдання потребуватиме від споживчої кооперації:

модернізації підприємств, оптимізації їх потужностей, концентрації господарської діяльності та раціонального розташування кооперативних господарських об'єктів;

диверсифікації господарської діяльності на базі нових технологій, методів та форм господарювання;

впровадження конкурентних стратегій, ефективних методів конкурентної боротьби, реалізації конкурентних переваг споживчої кооперації.

Щодо ж удосконалення кооперативної політики та організаційно-кооперативної роботи, то тут варто сказати, що в останні роки більша частина пайовиків фактично займає пасивну позицію: не бере участі в житті споживчих товариств, не докладає жодних зусиль, не вкладає коштів у розвиток і навіть не підтримує споживчу кооперацію через придбання товарів та послуг в кооперативних магазинах та інших закладах.

Така ситуація певною мірою зумовлена зниженням ефективності господарської діяльності в системі споживчої кооперації, активності організаційно-кооперативної роботи з пайовиками та відходом від базової ідеї споживчої кооперації - об'єднання задля задоволення споживчих потреб пайовиків-споживачів.

Сьогодні члени споживчих товариств мають вільний доступ до всього розмаїття товарів та послуг, але не отримують ніяких пільг при їх придбанні в магазинах та закладах споживчої кооперації. Крім того, у зв’язку зі складним економічним становищем у державі, а також зниженням ефективності господарювання в системі вони в багатьох випадках не отримують і виплати на свої паї. Природно, що за таких обставин пайовики втрачають зацікавленість у споживчій кооперації та немотивовані брати активну участь в її житті.

Їх пасивна позиція створює ризики і перешкоди в діяльності споживчих товариств та їх спілок. Для активізації членів споживчих товариств та усунення вказаних перешкод і ризиків необхідно якісно оновити кооперативну політику та активізувати організаційно-кооперативну роботу серед населення. Основною метою нової кооперативної політики має стати повернення споживчої кооперації до своєї первинної ідеї - задоволення споживчих очікувань і потреб пайовика-споживача. Для максимально ефективної реалізації цього напряму подальшої реформи необхідно провести перереєстрацію членів споживчих товариств системи Укоопспілки з метою визначення їх поточної кількості, а також споживчих очікувань від діяльності системи споживчої кооперації України.

Зазначений підхід дасть змогу зберегти цінності та дух кооперації, її соціальну місію, а також мотивувати членів споживчих товариств брати активну участь у діяльності системи.

Серед головних причин реформування такого напряму як «Удосконалення організаційно-правової системи споживчої кооперації України» є те, що споживча кооперація України історично сформувалась як складна багаторівнева система, що включає в себе споживчі товариства, їх спілки та створені ними підприємства і установи. Така внутрішня структура формувалася протягом багатьох десятиліть, виходячи з середовища діяльності споживчої кооперації та її внутрішніх потреб, і мала на меті забезпечення цілісності системи, а також її централізації в прийнятті основних рішень. Саме завдяки такому підходу система збереглася та продовжує свою діяльність і сьогодні.

Утім, неповна адаптованість системи до умов ринкової економіки зумовила деформацію підходів до управління споживчою кооперацією. Зокрема, почав втрачатися баланс між централізацією та децентралізацією у прийнятті управлінських і господарських рішень: рішення, які мають прийматися на місцях самостійно, підлягають значній кількості централізованих погоджень, а рішення, які потребують централізованого прийняття на загальнодержавному рівні, приймаються локально і розрізнено, без урахування стратегії розвитку споживчої кооперації в цілому. Така ситуація призводить до напруженості в системі, уповільнення темпів розвитку, а подекуди і до зловживань.

Також система споживчої кооперації України побудована інакше, ніж це передбачено Законом України «Про споживчу кооперацію». В існуючій системі споживчі товариства є прямими засновниками райспоживспілок. В окремих областях деякі зі споживчих товариств є прямими засновниками обласних спілок. У більшості ж випадків членами обласних спілок є не споживчі товариства, як це передбачено Законом, а райспоживспілки. Аналогічна ситуація і щодо Укоопспілки, яка об'єднує обласні спілки споживчих товариств, а не споживчі товариства. Тобто устрій системи споживчої кооперації не повною мірою узгоджується з положеннями основного Закону про споживчу кооперацію України.

Більше того, це зумовлює суперечливість підстав, на яких споживспілки зараз виконують делеговані повноваження та функції, оскільки не завжди вони були делеговані їм споживчими товариствами.

Наведені обставини свідчать про необхідність перегляду засад організації системи споживчої кооперації та її перебудови з тим, щоб адаптувати до умов ринкової економіки, сучасного законодавства та захистити кооперативні організації і підприємства від зазіхань та тиску з боку сторонніх осіб.

Також варто сказати і про реформу «Лібералізації порядку використання та розпорядження кооперативним майном». У системі споживчої кооперації України діє концепція неподільного майна, яка передбачає спеціальні процедури щодо продажу, передачі в оренду, заставу тощо кооперативного майна, включеного до переліку неподільного майна. Метою її запровадження було забезпечення збереження майна споживчої кооперації та запобігання його недобросовісному відчуженню на користь сторонніх осіб.

З роками таке майно зношується, втрачає свої корисні властивості та конкурентні переваги і перетворюється на неліквідне, яке простоює та потребує постійного витрачання коштів на його утримання. У свою чергу, це призводить до накопичення в системі споживчої кооперації значної кількості майна, яке не може бути використане споживчими товариствами та їх спілками і не цікаве стороннім особам (інвесторам). Така ситуація негативно позначається на ефективності господарської діяльності в системі споживчої кооперації. В умовах, коли життєво необхідним є зосередження на пріоритетних сферах господарювання, їх подальший розвиток та залучення інвестицій, споживчі товариства та їх спілки змушені розпорошувати свої зусилля на багатопрофільну структуру господарської діяльності та займатися підтримкою непрофільних та низько прибуткових об'єктів.

Крім того, дія концепції неподільного майна зумовлює те, що споживчі товариства та їх спілки усіх рівнів хоча формально і є власниками закріпленого за ними майна, але на практиці не можуть повною мірою реалізовувати свої права власника: володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном, їх правомочності обмежені локальними нормативними актами, які діють в системі.

У ході реформування доцільно переглянути цю концепцію та принципи формування переліку неподільного майна. Слід визначити необхідний мінімум майна, який забезпечуватиме діяльність системи та може бути використаний для налагодження економічних зв’язків загальнодержавного рівня в системі споживчої кооперації - стратегічне майно. Решту майна можна віднести до нестратегічного, яким споживчі товариства, їх спілки та створені ними підприємства можуть вільно розпоряджатися відповідно до закону.

Більше того, суперечливими є і самі терміни «подільне майно» та «неподільне майно». Вони були визначені Програмою завершення розмежування та закріплення власності в споживчій кооперації України (Укоопспілки), затвердженою постановою XVIII (позачергового) з'їзду споживчої кооперації України 19 грудня 2000 року. Програма була запроваджена до прийняття Закону України «Про кооперацію» і покликана врегулювати актуальні питання діяльності споживчої кооперації, які на той час не знайшли свого відображення в законодавстві.

У 2003 році було прийнято Закон України «Про кооперацію», який на законодавчому рівні врегулював питання майна і власності в споживчій кооперації, взаємовідносини між споживчими товариствами та пайовиками, між спілками споживчих товариств та їх членами. Водночас цей Закон врегулював ці питання інакше, ніж це було передбачено Програмою завершення розмежування та закріплення власності в споживчій кооперації України (Укоопспілки).

Закон України «Про кооперацію», як і законодавство про споживчу кооперацію інших держав світу, під подільним майном розуміє подільний фонд споживчого товариства, який є сумою внесених пайовиками пайових внесків. Цей фонд є подільним саме тому, що у разі виходу члена зі споживчого товариства він має право відповідно до Закону отримати внесений ним пай. Неподільне майно (неподільний фонд) — це сукупність усіх інших внесків до споживчого товариства, зроблених пайовиками, які залишаються у власності споживчого товариства та не можуть бути повернуті пайовикам чи розподілені між ними у разі ліквідації споживчого товариства. Таким чином, використання термінів «неподільне майно» та «подільне майно» не відповідає вимогам чинного законодавства України. Більше того, існування неподільного та подільного майна Законом передбачене лише для споживчих товариств і не передбачене для спілок.

Тому в рамках реформи доцільно відмовитися від використання термінів «подільне майно» та «неподільне майно» і запровадити поняття «стратегічне майно» та «нестратегічне майно», що більшою мірою відображатиме зміст та причини існування в системі обмежень на розпорядження майном, необхідним для забезпечення її діяльності та подальшого розвитку.

Реалізація цього напряму реформування дозволить зміцнити інститут власності в системі, поліпшити імідж споживчої кооперації як власника та дасть змогу споживчим товариствам і їх спілкам вільно та оперативно використовувати наявні у них ресурси відповідно до чинного законодавства України.

2. Коротка організаційно-економічна характеристика діяльності Черкаського районного споживчого товариства Черкаське районне споживче товариство знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 149. Як юридична особа було зареєстроване у Черкаській районній державній адміністрації Черкаської області 05 лютого 1993 р., ідентифікаційний код — 1 774 270. Споживче товариство керується у своїй діяльності Законом України «Про споживчу кооперацію», «Про кооперацію», «Про власність», Господарським кодексом України, рішеннями з'їздів, конференцій споживчої кооперації України, зборів Ради Укоопспілки та облспоживспілок.

Діяльність споживчого товариства базується на принципах добровільності членства, демократизму, соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва, вільного господарського функціонування на основі ринкових відносин.

За статутом метою діяльності споживчого товариства є:

задоволення потреб своїх членів у товарах та послугах, сприяння розвитку їхньої трудової і соціальної активності, зростанню їх добробуту та культурного рівня;

захист прав та інтересів споживчого товариства і обслуговуваного населення щодо забезпечення їх якісними товарами та послугами;

збереження та примноження майна споживчого товариства, захист його соціальних, економічних та майнових інтересів;

розвиток мережі торговельних, виробничих та інших підприємств, сприяння розвитку інфраструктури аграрного ринку;

забезпечення ефективності господарсько-фінансової діяльності, підвищення продуктивності праці працівників, сприяння їх соціальному захисту шляхом збереження і створення нових робочих місць, впровадження нових технологій та передового досвіду, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;

дотримання основних принципів і методів кооперативної діяльності, широке впровадження самоврядування і кооперативної демократії;

активне залучення у члени споживчого товариства.

Предметом діяльності споживчого товариства є господарська діяльність, не заборонена законодавством та визначена Статутом, а саме:

роздрібна та оптова торгівля продовольчими та непродовольчими товарами, сільсьгосподарською продукцією, сировиною, лікарськими засобами, обладнанням, паливом, нафтопродуктами, торгівля нерухомістю;

ресторанне господарство;

закупівля у населення та товаровиробників сільськогосподарської продукції, сировини, дикорослих плодів, ягід, грибів, чорного та кольорового металобрухту;

виробництво продовольчих і непродовольчих товарів, сільськогосподарської продукції, будівельних матеріалів, тари;

вирощування хутрових звірів;

розведення риби;

бджолярство та надання послуг у цій сфері;

передача в оренду об'єктів нерухомості, транспортних засобів, обладнання, устаткування, іншого майна;

туризм та надання туристичних послуг;

організація транспортного господарства та надання послуг;

організація та проведення аукціонів, ярмарків, виставок-продажів;

надання платних ритуальних послуг, послуг у перукарнях, ательє з пошиву та ремонту одягу, взяття, фотосалонах, пральнях, хімчистках, пунктах прокату побутової та сільськогосподарської техніки.

Майно Черкаського районного споживчого товариства утворюється за рахунок:

внесків його членів;

майна, добровільно переданого споживчому товариству його членами;

доходів (прибутків), одержуваних від реалізації товарів, продуктів, послуг, робіт, а також від іншої діяльності та надходжень, не заборонених законодавством України;

коштів, що надходять від створених споживчим товариством юридичних осіб;

грошових та майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги юридичних та фізичних осіб, у тому числі іноземних, інших майнових та нейманових прав, набутих на підставах, не заборонених чинним законодавством України.

Володіння, користування та розпорядження майном споживчого товариства здійснюють його органи управління відповідно до законодавства, нормативних актів Укоопспілки та Статуту.

Черкаське районне споживче товариство діє на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності. Товариство займається торговою діяльністю з роздрібного продажу продовольчих та промислових товарів в неспеціалізованих магазинах.

Досліджуючи матеріально-технічну базу Черкаського районного споживчого товариства варто також звернути увагу на господарсько-фінансову діяльність товариства, адже, матеріально-технічна база безпосередньо впливає на успішність господарської діяльності споживчого товариства.

Отже, головними показниками фінансово-господарської діяльності є стан торгової мережі (кількість магазинів), товарообіг роздрібної мережі, продаж продовольчих та непродовольчих товарів, обіговість товарів.

Таблиця 2.1 «Аналіз торгової мережі за 2011;2013 рр. (кількість підприємств)»

За період з 2011р. по 2013 р. чисельність магазинів Черкаського районного споживчого товариства зменшилася на 1 продовольчий магазин. Найчастіше причиною закриття підприємства є недостатній рівень технічного оснащення, а саме торговельно-технологічного обладнання. За рахунок цього підприємство не може конкурувати з іншими підприємствами. Тому важливо не закривати магазин, а виділяти кошти на його вчасне переоснащення задля підтримання високого рівня конкурентоспроможності магазину.

Аналіз товарообігу роздрібної мережі за 2011;2013 рр. Черкаського РайСТ (Додаток А) свідчить про те, що:

1. за 2012 р. сума фактичної реалізації збільшилася на 2 110 тис. грн. В порівнянні з 2011 роком та становить 25 771 тис. грн., проте за 2013 р. спостерігається значне зменшення — 22 486 тис. грн., що на 3 282 тис. грн. менше, ніж у 2012 році;

2. доля обороту мережі торгівлі в загальному роздрібі за 2012 р. зросла на 1,1% в порівнянні з 2011 р. та становить 89,8%. У 2013 р. доля становить 89,6%, тобто відсоток впав на 0,2 відповідно до 2012 р.;

3. за 2012 р. питома вага в реалізації по районній ланці за 2012 р. становить 8,4%, що на 0,3% більше в порівнянні з 2011 р. За 2013 р. цей показник зменшився на 0,9% та становить 7,5%.

Загалом можна сказати, що у 2013 р. показники роздрібного продажу товарів у Черкаському районному споживчому товаристві значно впали. На мою думку, в першу чергу важкий економічний стан призвів до таких наслідків: підвищення цін на паливо, імпортні товари, мала купівельна спроможність населення. Також варто сказати, що лише за 2013 р. Черкаське районне споживче товариство за своїм місцем по товарообігу роздрібної мережі серед споживчих товариств Черкаської області знизилося до 6 місця, тоді як 2011;2012 рр. воно займало 4.

Під час аналізу продажу продовольчих товарів за 2011;2013 рр. (Додаток Б) вдалося визначити таке:

1. сума фактичної реалізації за 2012 р. становить 23 370 тис. грн., що на 1 562 тис. грн. більше порівняно з попереднім роком. За 2013 р. ця сума дорівнює 20 485 тис. грн., що на 2 885 тис. грн. менше від 2012 року.

2. за 2012 р. питома вага в роздрібному товарообороті зменшилася на 1,5% порівняно з 2011 р. та становить 90,7%, а за 2013 р. цей показник підвищився на 0,4% та дорівнює 91,1%;

3. питома ж вага в реалізації по районній ланці за 2012 р. збільшилася на 0,2% відповідно до показника 2011 р. та становить 8,7%, проте за 2013 р. відсоток зменшився на 0,8 та дорівнює 7,9%.

Такий спад суми фактичної реалізації за 2013 р. можна поясними закриттям одного продовольчого магазину серед підприємств Черкаського районного споживчого товариства.

Аналізуючи продаж непродовольчих товарів за 2011;2013 рр. (Додаток В), можна сказати, що:

1. за 2012 р. фактично реалізовано непродовольчих товарів на суму 2 401 тис. грн., що на 548 тис. грн. більше в порівнянні з попереднім 2011 р., а за 2013 р. ця сума зменшилася на 400 тис. грн. та становить 2 001 тис. грн.;

2. питома вага в роздрібному товарообороті за 2012 р. складає 9,3%, що на 1,5% більше порівняно з 2011 р. Питома вага ж за 2013 р. зменшилася на 0,4% та дорівнює 8,9%;

3. питома вага в реалізації по районній ланці за 2012 р. збільшилася на 1,2% та дорівнює 6,3%, а за 2013 р. цей показник дорівнює 5,2%, що на 1,1% менше в порівнянні з 2012 роком.

Виходячи з даних щодо обіговості товарів за 201−2013 рр. (Додаток Г) можна зробити такі висновки:

1. всього обіговість товарів за 2012 р. становить 22 дні, що лише на 1 день більше від попереднього 2011 р., а показник за 2013 р. аналогічний 2012 р.;

2. щодо продовольчих товарів, то ситуація також майже не змінилася: в порівнянні з 2011 р. показник 2012 р. збільшився на 1 день, обіговість товарів за 2013 р. Не змінилася в порівнянні з 2012 р.;

3. обіговість непродовольчих товарів за 2012 р. становить 46 днів, що на 6 днів більше відповідно до 2011 р., а ось обіговість непродовольчих товарів за 2013 р. Значно зменшилася: на 7 днів відповідно до 2012 р. та становить 39 днів.

Можна однозначно сказати, що стан обіговості продовольчих товарів за 2011;2013 рр. особливо не змінився, а ось обіговість непродовольчих товарів скоротилася на 16% відповідно до показників 2012 року. Такий стан речей досить добре вплинув би на фінансово-господарську діяльність Черкаського районного споживчого товариства. Проте, звичайно, приймаючи до уваги те, що інші показники за 2013 тільки спадають, неможливо говорити про покращення стану господарської діяльності завдяки скороченню обіговості товарів.

Отже, виходячи з усіх основних показників та проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності Черкаського районного споживчого товариства можна сказати, що за 2013 рік господарська діяльність Черкаського районного споживчого товариства значно погіршилася. Проте, я вважаю, при залученні нових спеціалістів та виділенні коштів на переоснащення підприємств, ремонт будівель можна значно підвищити прибутковість товариства.

3. Сучасний стан матеріально-технічної бази Черкаського районного споживчого товариства Новий інноваційний курс суспільного розвитку і економічного зростання в Україні об'єктивно вимагає нарощування потенціалу і підвищення ефективності функціонування всіх сфер і секторів багатоукладної економіки, у тому числі й організацій споживчої кооперації. У зв’язку з цим споживче товариство, як соціальна організація та ефективна форма господарювання, покликана суттєво активізувати людський фактор, забезпечити в широких масштабах соціально орієнтовану економічну діяльність, зміцнити багатоукладність національної економіки, посилити соціальні гарантії та соціальний захист мільйонів людей, створити основу для розвитку громадянського суспільства.

Проте на сьогоднішній день Черкаське районне споживче товариство не підготовлене належним чином для виконання цієї складної соціально-економічної місії. Кризові явища трансформаційного періоду, несприятливе зовнішнє середовище, низка суб'єктивних внутрішніх чинників негативно позначилися на розвитку споживчого товариства: звузилися масштаби кооперативної діяльності, суттєво знизилася віддача соціального і економічного потенціалу, погіршився економічний стан, застаріла матеріально-технічна база, послабилась соціальна місія товариства.

Трансформаційний період розвитку сучасної української економіки обумовив подальші негативні тенденції розвитку Черкаського районного споживчого товариства, які, зокрема, проявилися у: — недостатній адаптації споживчого товариства до ринкових форм і методів господарювання; - посиленні негативного впливу проблеми структурної закритості; - істотному руйнуванні економічного і ресурсного потенціалу товариства в умовах глобальної кризи перехідного періоду; - неефективному використанні наявних ресурсів і ліквідного майна; - загострення проблеми соціального характеру, що пов’язані зі складним становищем сільського населення, соціально-демографічною ситуацією, низьким соціально-культурним рівнем розвитку сільської місцевості України.

Роздрібна торговельна мережа Черкаського районного споживчого товариства налічує 17 магазинів. Основна частина за своєю спеціалізацією — магазини товарів повсякденного попиту. Присутні також магазини продовольчих товарів та промислових товарів.

Загалом розміщення роздрібної торговельної мережі витримано правильно. Магазини розміщені в місцевих центрах господарського, культурного, адміністративного характеру.

Майже всі з них (крім с. Сагунівка та с. Єлизаветівка) мають реєстратори розрахункових операцій, що значно спрощує ведення звітності та пришвидшує рух покупців у магазині. Метод самообслуговування присутній лише у третини магазинів. Це пояснюється тим, що основна частина магазинів має торговельну площу не більше 150 кв. м. та в відносно невелику кількість асортиментних позицій. Загалом магазини Черкаського РайСТ розраховані на сім'ї із середнім та нижче середнього рівня доходами.

Варто сказати, що лише у супермаркеті «Барвінок» (с. Червона Слобода) матеріально-технічна база знаходиться на належному рівні. Це все можна пояснити хорошим дислокаційним положенням магазину. За рахунок цього прибутки супермаркету «Барвінок» являються найвищими серед підприємств Черкаського районного споживчого товариства та дозволять підтримувати матеріально-технічну базу супермаркету на належному рівні.

Інші ж підприємства роздрібної торговельної мережі не мають достатньої кількості холодильного обладнання, досить застаріле немеханічне обладнання не дозволяє розширити кількість асортиментних позицій у магазині. Також відсутні кондиціонери, за рахунок чого значно погіршується якість товарів в даний сезонний період. Приміщення потребують капітального ремонту.

Проаналізувавши сучасний стан Черкаського районного споживчого товариства варто сказати, що матеріально-технічна база споживчого товариства є досить застарілою і не відповідає сучасним вимогам. Вона залишилась ще від часів становлення України як самостійної держави і досить повільно здійснюється її модернізація, технічне переоснащення, оновлення, що призводять до зниження конкурентоспроможності підприємств на внутрішньому ринку товарів.

Неефективне використання матеріально-технічної бази товариства збільшує збитки від його господарської діяльності. Велика частина виробничих потужностей або простоює, або здається в оренду. Разом з тим, надання в оренду торгових приміщень на короткий термін (один рік) не стимулює орендарів вкладати кошти у зміцнення і підтримання у належному стані матеріально-технічної бази діючих підприємств торгівлі та громадського харчування. Кошти за оренду приміщень перераховуються ними на рахунок районного споживчого товариства, а на ремонт приміщень не повертаються. Ремонти приміщень, заміна торгово-технологічного обладнання, особливо холодильного, не проводиться роками, що негативно відображається на якості та культурі торговельного обслуговування населення. Також у більшості магазинів відсутні кондиціонери, через що погіршується стан товарів.

На сьогодення серед підприємств ресторанного господарства безпосередньо діючим від Черкаського споживчого товариства є кафетерій у с. Червона Слобода. Від ресторану «Колос», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 153 під керівництвом споживчого товариства діє лише кондитерських цех. Безпосередньо ресторан з 2014 року вирішено здати в оренду.

Підвищення ефективності використання елементів матеріально-технічної бази Черкаського районного споживчого товариства може бути досягнуто за рахунок здійснення її раціонального розміщення, покращення контролю за дотриманням правил експлуатації та технічного обслуговування, удосконалення добору та підготовки кадрів, які здійснюють експлуатацію та технічне обслуговування обладнання, впровадження систем матеріального стимулювання персоналу за безаварійну роботу обладнання, подовження ремонтного циклу та періоду експлуатації тощо. Можна погодитися з думкою економістів, які вважають, що в умовах формування ринкової економіки актуалізується необхідність у науково обґрунтованому, комплексному підході до створення стратегії використання матеріально-технічної бази підприємства, тобто оновлення матеріально зношених і морально застарілих її елементів на вищому технічному рівні з досягненням належного соціально-економічного ефекту.

Враховуючи вимоги сьогодення перед правлінням споживчого товариства стоїть нагальне завдання — у найближчі роки запровадити сучасні технології обслуговування споживачів в усій роздрібній торговій мережі. Щоб використання матеріально-технічної бази Черкаського районного споживчого товариства було справді економічно вигідним та ефективним, необхідно не тільки стежити за її технічним станом, а й залучати фахівців при проведенні складних ремонтів; здійснювати прискорену модернізацію об'єктів, оновлення їх внутрішнього і зовнішньо вигляду, технічне переоснащення та забезпечення широким асортиментом товарів, тобто створення розгалуженої мережі конкурентоспроможних підприємств; усувати простої; удосконалювати планування, управління й організацію праці; знижувати фондомісткість; підвищувати фондовіддачу та продуктивність праці на підприємстві; підвищувати якість ремонтних робіт, а також у разі потреби застосовувати орендоване устаткування з метою підвищення ефективності господарської діяльності. Оцінка стану матеріально-технічної бази споживчого товариства засвідчила значні проблеми у її розвитку, що вплинуло на звуження масштабів діяльності та конкурентоспроможність підприємств на споживчому ринку. Тому рівень розвитку товариства може бути суттєво підвищений за рахунок більш ефективного використання його матеріально-технічної бази. Підприємства Черкаського районного споживчого товариства, що мають в своєму розпорядженні основні фонди, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але і максимально ефективно використовувати те, що є, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів і виробничих інвестицій.

4. Напрями удосконалення матеріально-технічної бази Черкаського районного споживчого товариства Напрями удосконалення матеріально-технічної бази Черкаського районного споживчого товариства розробляються з метою постійного зростання та раціонального розподілу ресурсів. Вони спрямовані на визначення конкретних дій для покращення показників ефективності використання матеріально-технічної бази споживчого товариства, їх відтворення та отримання позитивних результатів фінансово-господарської діяльності товариства.

Виходячи із складу матеріально-технічної бази роздрібної торгівлі Черкаського районного споживчого товариства, комплекс питань, які вирішуються в процесі управління нею, охоплює: розміщення роздрібної торгової мережі, визначення потужності торгових підприємств, архітектурно-дизайнерське вирішення магазинів, технічне обладнання, ефективне використання торгових площ і обладнання.

Раніше політика споживчого товариства щодо матеріально-технічної бази роздрібної торгівлі, точніше, основної її частини — будівель і споруд, диктувалася партійно-державними органами, виходячи з того, що при визначенні перспектив розвитку торгівлі всі населені пункти сільського адміністративного району поділяли на райцентри, місцеві центри тяготіння сільського населення, перспективні населені пункти і неперспективні поселення.

Відповідно до такого поділу сільських населених пунктів були прийняті наступні принципи розвитку матеріально-технічної бази роздрібної торгівлі. В райцентрах будували великі торгові підприємства універсального характеру (універмаги, гастрономи).

Торгівля основною масою товарів складного асортименту зосереджувалася в універсальних і спеціалізованих підприємствах торгівлі райцентру.

У місцевих центрах і перспективних населених пунктах розвивалася мережа універсальних магазинів з непродовольчим асортиментом товарів, а також магазини з торгівлі товарами повсякденного попиту. І, врешті, в так званих «неперспективних» поселеннях стаціонарні підприємства ліквідовувалися.

На перехідний період до їх повної ліквідації населення цих сіл та хуторів обслуговувалося лавками та автомагазинами.

Таким чином, сільські жителі змушені були за покупками товарів складного асортименту їздити в райцентри, а купивши їх, самостійно вирішувати питання доставки цих товарів додому. У результаті торгівля товарами складного асортименту в райцентрах була надзвичайно вигідною для Черкаського районного споживчого товариства, насамперед завдяки скороченню транспортних витрат і перекладанню частини їх на сільських. жителів. Споживче товариство збиралося в невеликих населених пунктах організовувати доставку товарів складного асортименту за замовленнями покупців. Однак ця практика не набула значного поширення.

В результаті у розвитку матеріально-технічної бази роздрібної торгівлі на селі є значні відхилення, які необхідно усунути для ефективного її функціонування як і в період кризового становища, так і надалі.

Отже, серед напрямів удосконалення матеріально-технічної бази Черкаського районного споживчого товариства можна виділити такі:

1. припинення скорочення кількості об'єктів;

2. ефективне використання та контроль за технічним обслуговуванням обладнання;

3. здійснювати прискорену модернізацію об'єктів, оновлення їх внутрішнього і зовнішньо вигляду, технічне переоснащення та забезпечення широким асортиментом товарів;

4. підготовка кваліфікованих кадрів, які будуть здійснювати технічне обслуговування та експлуатацію обладнання;

5. запровадження матеріального стимулювання персоналу за безаварійну роботу обладнання та продовження періоду його експлуатації.

Висновки та пропозиції

Під матеріально-технічною базою торгівлі розуміють сукупність усіх засобів праці, що використовуються в торгово-технологічному процесі. До складу матеріально-технічної бази торгівлі входять будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини, обладнання, господарський інвентар та інші предмети, що використовуються як засоби праці.

Варто сказати, що матеріально-технічна база є безпосередньою запорукою успішної фінансово-господарської діяльності організацій Черкаського районного споживчого товариства. Тому контроль за належним станом матеріально-технічної бази, створення програм її поліпшення є важливим аспектом діяльності споживчого товариства та системи споживчої кооперації у цілому.

Черкаське районне споживче товариство знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 149. Як юридична особа було зареєстроване у Черкаській районній державній адміністрації Черкаської області 05 лютого 1993 р., ідентифікаційний код — 1 774 270. Споживче товариство керується у своїй діяльності Законом України «Про споживчу кооперацію», «Про кооперацію», «Про власність», Господарським кодексом України, рішеннями з'їздів, конференцій споживчої кооперації України, зборів Ради Укоопспілки та облспоживспілок.

Споживче товариство діє на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності. Товариство займається торговою діяльністю з роздрібного продажу продовольчих та промислових товарів в неспеціалізованих магазинах.

На сьогоднішній день Черкаське районне споживче товариство не підготовлене належним чином для виконання соціально-економічної місії. Кризові явища трансформаційного періоду, несприятливе зовнішнє середовище, низка суб'єктивних внутрішніх чинників негативно позначилися на розвитку споживчого товариства: звузилися масштаби кооперативної діяльності, суттєво знизилася віддача соціального і економічного потенціалу, погіршився економічний стан, застаріла матеріально-технічна база, послабилась соціальна місія товариства.

Проаналізувавши сучасний стан матеріально-технічної бази Черкаського районного споживчого товариства можна сказати, що неефективне використання матеріально-технічної бази товариства збільшує збитки від його господарської діяльності. Велика частина виробничих потужностей або простоює, або здається в оренду. Разом з тим, надання в оренду торгових приміщень на короткий термін (один рік) не стимулює орендарів вкладати кошти у зміцнення і підтримання у належному стані матеріально-технічної бази діючих підприємств торгівлі та громадського харчування. Кошти за оренду приміщень перераховуються ними на рахунок районного споживчого товариства, а на ремонт приміщень не повертаються. Ремонти приміщень, заміна торгово-технологічного обладнання, особливо холодильного, не проводиться роками, що негативно відображається на якості та культурі торговельного обслуговування населення.

Для покращення сучасного стану матеріально-технічної бази Черкаського районного споживчого товариства пропонуються такі напрями удосконалення:

1. припинення скорочення кількості господарюючих об'єктів;

2. ефективне використання та контроль за технічним обслуговуванням обладнання;

3. здійснювати прискорену модернізацію об'єктів, оновлення їх внутрішнього і зовнішньо вигляду, технічне переоснащення та забезпечення широким асортиментом товарів;

4. підготовка кваліфікованих кадрів, які будуть здійснювати технічне обслуговування та експлуатацію обладнання;

5. запровадження матеріального стимулювання персоналу за безаварійну роботу обладнання та продовження періоду його експлуатації.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про споживчу кооперацію» від 19.02.1993 р.

2. Закон України «Про кооперацію» від 11.11. 2004 р.

3. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р.

4. Господарський кодекс України

5. Стратегія розвитку споживчої кооперації України (2004;2015 рр.): Проект/керів. авт. кол. С. Г. Бабенко. — М.: ЦССТУ УКООПСПІЛКА, 2004. — 62 с.

6. Постанова XXI з'їзду споживчої кооперації України «Про Програму подальшого реформування споживчої кооперації України» від 4.10.2012 р.

7. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил торговельного обслуговування населення» від 4.06.1994 р.

8. Апопій В.В. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг; підручник/ за ред. В.В. Апопія, Я. А. Гончарука. — К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2002; 458 с.

9. Апопій В.В. Організація торгівлі: підручник — 3-тє вид. — К.:вид. ЦУЛ, 2009; 632 с.

10. Васильців Г. Г. Стратегічні засади управління використанням матеріально-технічної бази підприємства / Г. Г. Васильців //К.: Науковий вісник НЛТУ України, 2008. — 279 с.

11. Виноградська А. М. Комерційне підприємництво. Монографія. К. — 2004 — 807 с.

12. Демченко Г. О. Організація обслуговування: опорний коспект лекцій, част. 1 — К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2004 — 104 с.