Виклад основного матеріалу

Останнім часом в Україні у розумінні проблем людей з обмеженими можливостями відбуваються певні позитивні зміни. Соціальна політика держави, просвітницька діяльність різних асоціацій, громадських об'єднань, які виступають за дотримання прав людини, поступово змінюють існуючий психологічний клімат байдужого ставлення до людей з обмеженими можливостями. Суспільство поступово усвідомлює необхідність здійснення культурних цілей освіти, орієнтованих на особистість і її саморозвиток в конкретних педагогічних системах, в тому числі в літніх оздоровчих установах.

Літні канікули становлять значну частину річного обсягу вільного часу дітей, але далеко не всі батьки дітей з порушеннями психофізичного розвитку можуть надати своїй дитині повноцінний, правильно організований відпочинок у цей час. На допомогу тут можуть прийти літні оздоровчі табори, які займають особливе місце у роботі з оздоровлення різних категорій дітей з психофізичними порушеннями і виступають міні-моделлю суспільства, де діти вчаться співіснувати та взаємодіяти між собою, набуваючи необхідного соціального досвіду. Особливо це стосується дітей із порушеннями аутичного спектра, для яких притаманні надмірна ізоляція, замкненість, уникнення будь-яких контактів з людьми, порушення мовленнєвого розвитку, труднощі в спілкуванні з іншими людьми, більший інтерес до неживих предметів, ніж до людей. Діти-аутисти, як правило, говорять те, що думають, не замислюючись про доречність та тактовність висловлювань. Вони зазвичай не вміють брехати і говорять лише правду, що у більш дорослому віці спричиняє проблеми у спілкуванні з оточуючими людьми.

Ігрова діяльність дітей-аутистів також має певні особливості. Вони надають перевагу предметам побуту перед звичними іграшками. Для таких дітей недоступні сюжетно-рольові ігри, фантастичні та казкові елементи їх не зацікавлюють. Ігри аутистів, як правило, стереотипні та багатоповторювані: вони відтворюють ті ж самі дії багато разів. У колективі однолітків діти з порушеннями аутичного спектру поводяться стримано. Вони або пасивно ігнорують спілкування або активно відкидають його; зазвичай не відгукуються на ім'я, не реагують на пряме звертання; як правило, не вміють співчувати, співпереживати, радіти за когось, заряджатися настроєм іншої людини та ін.

Через вищевказані та інші особливості розвитку проблема інтеграції у соціум даної категорії дітей є досить складною.

Одним із ефективних шляхів її вирішення може бути організація корекційно-розвивальної роботи в літньому дитячому оздоровчому таборі або інтеграційно-реабілітаційному літньому таборі («інтеграційному», тому що він об'єднує дітей з нормальним типом розвитку та дітей, які мають психофізичні порушення (у нашому випадку — порушення аутичного спектру); реабілітаційному — через організацію і впровадження у його роботу системи спеціальних корекційно-розвивальних занять для дітей з психофізичними порушеннями).

В Україні вже є певний досвід роботи таких таборів. Більш поширена форма організації таких оздоровчих закладів — на базі загальноосвітніх установ. У Дніпрі шкільні літні оздоровчі табори організовуються на базі тих загальноосвітніх навчальних закладів, де впроваджено інклюзивну форму навчання (№ 10, 76, 96 та ін.; усього на Дніпропетровщині - 102 школи). Особливість такого табору полягає в тому, що там відпочивають діти різних категорій. Кожен загін формується із здорових дітей і дітей з порушеннями психофізичного розвитку. У таборі турбота здорових дітей про тих, хто, потребує допомоги, стає природною. Діти бачать чужий біль, відчувають його, допомагають впоратися з різними труднощами (насамперед — у самообслуговуванні); акумулюється енергія добра, тепла, любові та турботи, що є основою виживання у складних життєвих ситуаціях. Спортивні змагання, ігри, творчі заняття, екскурсії, конкурси і фестивалі, робота всіх секцій, студій і гуртків, читання книг, вікторини, концерти — все це організовано, сплановано так, що діти з порушеннями живуть поруч із здоровими, беруть участь у всіх загонових справах, читають вірші, співають, рухаються в ритмі танцю, дивляться, вболівають за спільну справу. Діти бачать, що вони цікаві іншим, вони потрібні людям — це дає їм життєві сили.

Поодинока практика показує, що атмосфера табору руйнує бар'єри непорозуміння між дітьми. Фахівці, діти, молоді асистенти становлять коло спілкування дітей з порушеннями розвитку та їхніх сімей. Для дітей з аутизмом така ситуація взаємодії взагалі унікальна, зважаючи на їх обмежене коло спілкування у повсякденному житті.

Однак діти з порушеннями аутичного спектра до шкільних оздоровчих таборів майже не залучалися, оскільки потребують постійного спеціального супроводу і особливих підходів.

Позитивний досвід роботи першого в Україні інтеграційного табору для дітей з аутизмом у своїх матеріалах описує Т. Скрипник. Робота проводилася фахівцями Центру розвитку дитини з аутизмом «Сонячне коло» на базі дитячого табору «Ковпаківець» (с. Шевченкове, Котильвівський р-н, Полтавська обл.) у серпні 2006 р. протягом 18 днів. Було залучено 19 дітей та молодих людей у віці від 2 до 19 років (з них: 14 — з аутичним типом розвитку, 3 — нормально розвинених дітей, 1 — зі складними порушеннями (незрячість, порушення опорно-рухового апарату та аутизм), 1 — із синдромом Дауна); 7 педагогів (більшість з них — батьки дітей як з нормою розвитку, так і з порушеннями розвитку). Усього інтеграційна група складалася з 45 осіб. Водночас з цією групою у таборі «Ковпаківець» перебувало на оздоровленні 40 нормально розвинених дітей шкільного віку, тобто три дитячі загони жили у режимі звичайного оздоровчого табору, у повсякденному житті якого брали активну участь діти, батьки та педагоги інтеграційної реабілітаційної групи. Зокрема інтегрованими були такі заходи, як лінійки, деякі конкурси, дискотеки, одноденний похід. Спільно проходило харчування у їдальні, купання у річці, плавання на байдарках. Під час театральних вистав, підготовлених реабілітаційною групою, діти звичайних загонів були зацікавленими глядачами [3].

З нашого погляду, велике корекційне значення в умовах табору мала та обставина, що кожна дитина упродовж цілого дня була включена у продуктивну взаємодію з дорослими та іншими дітьми, а особливо — з дітьми, що нормально розвиваються.

Важливим аспектом виховання аутичної дитини в умовах дитячого оздоровчого табору є й те, що, спостерігаючи за іншими дітьми, вона бачить норми соціальної взаємодії, сприймає коректні правила поведінки, на реальних прикладах бачить різницю між родиною, знайомими і незнайомими людьми та правилами взаємодії із ними. Те саме стосується і середовища ровесників — діти з аутизмом спостерігають, вчаться розуміти, що таке дружба, хто є другом, як поводяться друзі.

На основі досвіду роботи інтеграційного табору центру «Сонячне коло», а також вивченої спеціальної літератури доходимо думки, що в роботі з аутичними дітьми не обов’язково розробляти окремі заняття з розвитку мовлення, моторики, інших проблемних сфер психічного розвитку, соціальних навичок тощо.

Кожне заняття має розроблятися таким чином, щоб воно працювало на розвиток і узгоджене функціонування усіх психічних сфер. Головне у корекційній роботі - враховувати індивідуальні особливості даного виду порушення, поетапне залучення до соціуму, дотримання режиму «не нашкодь», створення теплої емоційної атмосфери. Адже лише за таких умов дитина з порушеннями аутичного спектра здатна вийти зі свого світу і взаємодіяти, хоча б частково, з іншими.

Щодо подолання проблем у соціальних навичках, то найбільш дійовим є застосування на різних заняттях схожих ігрових та соціальних ситуацій, тобто тренування одних і тих самих навичок у різному контексті, що дуже важливо для дитини з аутизмом (наприклад, навички гри з м’ячем або очікування своєї черги, виконання фізичних вправ тощо) [4].

Як підтверджує наукова література і практика, окрім групових занять, з кожною дитиною мають проводитися індивідуальні. У дітей з аутизмом, з якими проводилися корекційно-розвивальні заняття протягом літньої зміни у вищезазначеному таборі відпочинку, спостерігалися позитивні зміни у характері взаємодії і комунікації на вербальному і невербальному рівнях, знизився рівень стереотипних і захисних поведінкових проявів. Як наслідок, розширився діапазон їхніх побутових, рухових і соціальних навичок.

На основі опрацьованих наукових та спеціальних джерел, власних спостережень та практичного досвіду ми розробили програму корекції та розвитку соціальних навичок у дітей з порушеннями аутичного спектра для літнього інтеграційного оздоровчого табору.

Головною метою корекційно-розвивальної програми в умовах інтеграційного літнього оздоровчого табору є інтенсивна соціально-психологічна корекція розвитку дітей з аутизмом, їх активізація в різних видах життєдіяльності. Ця мета реалізується в низці конкретних завдань:

• — проведення інтенсивної корекційно-розвивальної роботи з дітьми, що мають аутичний тип розвитку;
• — створення умов для інтеграції таких дітей у середовище дітей з нормальним типом розвитку, отримання аутичними дітьми досвіду перебування у дитячому оздоровчому таборі;
• — здійснення психокорекційної роботи з батьками, сприяння їхньому особистісному зростанню та покращанню міжособистісних стосунків, активізування творчих проявів батьків;
• — сприяння збільшенню педагогічного потенціалу родини, отриманню навичок ефективної взаємодії з дитиною;
• — створення умов для отримання батьками позитивного життєвого досвіду та навичок перебування з дитиною у колективі інших дітей та дорослих, зокрема дітей з нормальним типом розвитку.

Технології реалізації поставлених завдань:

• — організація дозвілля;
• — прогнозування соціального розвитку дитини в соціумі;
• — створення сприятливих умов для розвитку особистості у соціальному середовищі;
• — активізація діяльності та пізнавальної сфери особистості;
• — організація комплексної корекції для інтеграції у соціум та оздоровлення дітей з порушеннями аутичного спектра.

Унікальність середовища інтеграційного літнього табору полягає в можливості різнобічного реабілітаційного впливу на дітей з обмеженими можливостями, який полягає у такому:

• 1. Соціально-комунікативна реабілітація (зміна соціального середовища, характеру спілкування, діяльність у складі малих груп, зміна соціальної ролі).
• 2. Соціально-побутова реабілітація (догляд за собою та організація побуту в інших умовах).
• 3. Соціально-психологічна реабілітація (соціальна активізація в процесі занять: спостереження за успіхами інших дітей з обмеженими можливостями, трансформація світогляду (зміна точки зору на рівень своїх можливостей і ступінь обмежень), зниження рентних установок, підвищення власної самооцінки).
• 4. Соціально-культурна реабілітація (екскурсії, концерти, конкурси, театральні постановки, виступи запрошених артистів і творчих колективів).
• 5. Соціально-педагогічна реабілітація (спеціальні корекційно-розвивальні заняття).

У табл. 1 наведено орієнтовні види роботи, завдання для занять, методи і прийоми розвитку та корекції соціальних навичок аутичних дітей, передбачені програмою.

оздоровчий табір соціальний аутизм Таблиця 1 Орієнтовна програма розвитку та корекції соціальних навичок аутичних дітей в умовах інтеграційного дитячого оздоровчого табору.

Хочемо наголосити, що діти з порушеннями аутичного спектра залучаються до усіх видів діяльності поступово, пройшовши період «звикання» та адаптації до нового середовища. Якщо вони у результаті роботи хоча б не уникатимуть інших, будуть присутніми на заходах у якості спостерігачів, — це вже вбачається значним досягненням проведеної роботи і потребою її продовжувати, оскільки досвід шкільної практики показує, що з часом вони проявлятимуть більшу активність та інтерес до взаємодії, що позитивно вплине на рівень розвитку.

Дана програма розрахована на спільну роботу дітей і дорослих; вона не є остаточною, має орієнтовний характер, до неї можуть вноситися зміни відповідно до індивідуальних потреб дітей і дорослих, що братимуть у ній участь.