Постановка проблеми. 
Зміст, форми і методи моніторингу якості організації виховної роботи у вищому навчальному закладі

моніторинг виховний викладач студент Вимоги сучасності обумовлюють оновлення системи освіти України з урахуванням принципів індивідуалізації, диференціації, гуманізації та демократизації, а також її орієнтації на особистість. Пошук модернізованих підходів до підготовки фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня детермінує необхідність оптимізації педагогічного процесу у вищих навчальних закладах і передбачає створення умов для повноцінного особистісного розвитку майбутнього фахівця та його творчої самореалізації. Тобто виховання майбутнього покоління, здатного постійно самовдосконалюватися, вчитися, творити і примножувати суспільне багатство, сприяти консолідації української нації в європейську та світову спільноти, що актуалізує посилення духовного аспекту освіти. У державних документах (саме у Національній Доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті) декларується, що якість освіти визначена пріоритетним напрямом державної освітньої політики, а діагностика ефективності освітніх реформ, їх моніторинг і науковий супровід названі обов’язковими елементами модернізації професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах України. Вирішення цієї проблеми вимагає пошуку теоретичного обґрунтування й розробки нових стратегій діяльності педагогічних колективів вищих навчальних закладів щодо забезпечення прогнозування якості навчально-виховного процесу, впровадження системи моніторингу задля мобілізації зусиль педагогів і студентів на його оптимізацію [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній психолого-педагогічній літературі набувають актуальності праці, присвячені загальним питанням дослідження моніторингу в педагогічному процесі (В. Беспалько, В. Вербець, В. Гузєєв, Н. Дерзкова, Г. Єльникова, Є. Заїка, В. Кальней, В. Лізинський, О. Майоров, О. Орлова, С. Подмазін, В. Хлєбнікова, С. Шишов та ін.).

Особливості управління виховною роботою у вищих навчальних закладах розкриваються у дослідженнях В. Андрєєва, Є. Бабкіної, А. Денисенко, Т. Лукіної, Л. Москальової та ін.

Педагогічний моніторинг як управлінська складова у виховному процесі досліджується О. Коберником, тоді як моніторинг діяльності учасників педагогічного процесу розглядають Г.Єльникова та П. Матвієнко, а загальні питання педагогічного моніторингу аналізує С. Подмазін.

Проте проведений аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що проблемі моніторингу виховної роботи присвячено недостатньо наукових досліджень. Отже, потребує конкретизації сутність поняття моніторингу організації виховної роботи як педагогічної категорії. Невизначеними на сьогодні залишаються структура цього поняття та процедура проведення моніторингу; також необґрунтованим є змістово-процесуальний інструментарій реалізації моніторингу організації виховної роботи у вищому навчальному закладі.

Мета статті. Визначити шляхи удосконалення моніторингу організації виховної роботи у вищих навчальних закладах.