Обґрунтування теми, її актуальність

Управління організацією потребує чіткої координації й прагматизму. Однак у більшості організаціях для досягнення великого результату необхідні нові підходи в управлінні. Одним із таких підходів є сприятливий моральний клімат, емоційне управління, елементи якого так чи інакше були присутні в усі часи і у будь-якій компанії. Раніше говорити про це було не прийнято.

В умовах сучасної науково-технічної революції постійно зростає інтерес до явища морального клімату колективу.

Актуальність даної проблеми диктується перш за все збільшеними вимогами до рівня психологічного включення індивіда в його трудову діяльність і ускладненням психічної життєдіяльності людей, постійним зростанням їх особових домагань. Вдосконалення морального клімату колективу — це задача розгортання соціального і психологічного потенціалу суспільства і особи, створення найповнокровнішого способу життя людей. Формування сприятливого морального клімату трудового колективу є однією з найважливіших умов боротьби за зростання продуктивності праці і якості продукції, що випускається. Разом з тим, моральний клімат є показником рівня соціального розвитку колективу і його психологічних резервів, здібних до більш повної реалізації. А це, у свою чергу, пов’язано з перспективою зростання соціальних чинників в структурі виробництва, з вдосконаленням як організації, так і умов праці. Від рівня оптимальності морального клімату кожного окремого трудового колективу залежить і загальна соціально-політична, ідеологічна атмосфера суспільства, країни в цілому.

Ефективність спільної діяльності залежить від оптимальної реалізації особових і групових можливостей. Сприятлива атмосфера в групі не тільки продуктивно впливає на результати її, але і перебудовує людину, формує його нові можливості і проявляє потенційні. У зв’язку з цим виникає необхідність в оптимізації стилю міжособової взаємодії.

Мета роботи — розробка методики дослідження стану морального клімату в трудовому колективі та надати рекомендації щодо його поліпшення в досліджуваній організації.

Гіпотеза дослідження: продуктивність діяльності працівників підприємства зі складною організаційною структурою перебуває в прямої залежності від показника стану психологічного клімату колективу.

В роботі вирішено наступні задачі:

• — виявлено чинники, що впливають на стан морального клімату колективу;
• — виявлено чинники, які найбільше заважають працівникам виконувати свої професіональні обов’язки;
• — виявлено причини, які створюють підґрунтя для виникнення конфліктної ситуації;
• — досліджено стан морального клімату колективі в досліджуваній організації;
• — надані рекомендації щодо його поліпшення;
• — виявлено вплив рівня конфліктності на стан соціально-психологічного клімату.

Наукове значення полягає у заглибленні концептуальних основ та обґрунтуванні впливу морального клімату в організації на його розвиток.

Практичне значення. Зараз йде процес залучання психологів для оцінки індивідуально-психологічних особливостей робітників, для виявлення психологічної придатності особи до того чи іншого виду діяльності, для психологічної діагностики професійно важливих якостей співробітників. Крім професійно-психологічного відбору кадрів, допомога психологів може мати наступні напрямки:

• — забезпечення адаптації до нових умов праці, до нового колективу або нової посади;
• — професійно-психологічна підготовка;
• — співпраця по ліквідації демотивуючих факторів і формуванню високої мотивації діяльності на благо організації;
• — забезпечення відповідності кандидатів на керівні посади психологічним вимогам управлінської діяльності і багато іншого.