Позики під заставу векселів

Позики під заставу векселів бувають строковими, коли власник векселів зобов’язаний викупити їх у банку в термін, що встановлюється в момент укладання договору про надання кредиту під заставу векселя, або до вимоги (онкольні позики), повернення яких банк може вимагати в будь-який час після надання кредиту. Для використання позикових коштів банк відкриває клієнту спеціальний позиковий рахунок, з якого позичальник здійснює розрахункові операції в розмірі суми виділеного кредиту. Така позика може надаватися шляхом видачі клієнту лімітованої чекової книжки. При видачі кредиту під заставу векселів банк обумовлює в договорі максимальний розмір позики, розмір застави та співвідношення між забезпеченням і заборгованістю за рахунком, величину процента та комісії на користь банку, право спрямування в погашення позики сум, що надходять для сплати векселів або інших сум, які надходять на поточний рахунок клієнта.

У забезпечення кредиту приймаються, як правило, банківські векселі строком погашення не пізніше дня повернення основної суми кредиту. Строк такого кредиту не може бути більше, ніж три місяці.

Вартість заставлених векселів повинна бути достатньою для погашення кредиту, відсотків за користування ним, неустойки, передбачених кредитним договором (з розрахунку десятиденної прострочки повернення кредиту), відшкодування затрат за іншими витратами, пов’язаними з наданням векселя до оплати. Ця вартість повинна перевищувати суму вимог, що задовольняються за її рахунок, не менше, ніж на 30%.

Обов’язковими умовами є доміциляція векселів, наявність банківського аваля та відмітки про нездійснення протесту.

У всіх векселях, що приймаються в забезпечення кредиту, останній запис в індосаментному ряді повинен бути зроблений на ім'я позичальника.

Для укладання договору кредитування під заставу векселів необхідні такі документи:

заява;

копії установчих документів;

техніко-економічне обгрунтування операції, шо кредитується;

бухгалтерські та статистичні звіти, включаючи звіти про фінансові результати, декларації про доходи, виписки за рахунками позичальника, поточний рахунок якого відкритий в іншому банку, іншу звітність та матеріали для визначення платоспроможності позичальника, а також висновки аудиторських організацій про фінансовий стан позичальника;

оригінали векселів, що пропонуються в заставу;

дві ксерокопії кожного векселя;

реєстр векселів, що пропонуються в забезпечення кредиту;

документ, що підтверджує товарний характер векселів;

картка із зразками підписів і відбитком печатки, якщо клієнт обслуговується в іншому банку.

У заяві про надання кредиту визначаються:

цільове направлення кредиту;

сума кредиту;

строк користування, включаючи конкретні строки погашення;

пропоноване забезпечення (з описанням векселів).

Також додається коротка характеристика операції, що кредитується, і розрахунок економічної ефективності її здійснення.

Необхідні також копії установчих документів, документів, що засвідчують право власності на землю, право оренди, та інших документів, що підтверджують правомочність клієнта в отриманні кредиту, які повинні бути нотаріально завірені.

До техніко-економічного обгрунтування операції, що кредитується, додаються копії контрактів, договорів, включаючи договори оренди приміщень, обладнання, інших документів, що стосуються здійснення даної операції, з розрахунком очікуваних доходів від реалізації продукції (проведення робіт, надання послуг), за рахунок яких передбачається погашення майбутнього кредиту, а також прибутку та рентабельності операції, яка кредитується.

При розгляді питання про видачу кредиту на придбання майна в процесі приватизації державних та муніципальних підприємств позичальник надає копію договору між продавцем та покупцем, що містить:

відомості про продавця, покупця, посередника, найменування підприємства та його місцезнаходження;

дані про склад та ціну активів, у тому числі ціну земельної ділянки (у випадку її продажу) або умови його оренди;

інформацію про кількість та ціну акцій, порядок передачі підприємства, форми та строки платежу, взаємні зобов’язання сторін у подальшому використанні підприємства.

Позичальник, який не є клієнтом банку, надає копію картки із зразками підписів, шо завірена вищою організацією, нотаріусом або посадовою особою того банку, в якому відкритий рахунок, та довідку податкової адміністрації про постановку на облік.

Приймаючи документи для розгляду банком питання про приймання векселів у забезпечення кредиту, працівник відділу цінних паперів повинен надати пред’явнику розписку в отриманні векселів.

У забезпечення кредиту не рекомендується приймати векселі:

неакцептовані переказні;

недоміцильовані;

строком платежу при пред’явленні, якщо не визначений строк для пред’явлення;

строком платежу менше строку повернення кредиту;

виписані юридичними особами, векселі яких опротестовувалися за останній рік.

Для прийняття рішення про приймання векселів у забезпечення кредиту співробітник банку проводить аналіз юридичної надійності векселів, який передбачає:

перевірку справжності вексельного бланку;

перевірку правильності заповнення у векселі всіх реквізитів згідно з Положенням про простий вексель;

перевірку безперервності індосаментного ряду та законності володіння векселем.

Економічна експертиза документів полягає:

у проведенні заходів з оцінки кредитоспроможності позичальника на підставі інформації, яка є в розпорядженні банку;

в оцінці вартості самих векселів, що пропонуються в забезпечення кредиту.

Кредитоспроможність позичальника оцінюється на підставі:

показників ліквідності балансу позичальника (коефіцієнт ліквідності не повинен бути нижчим, ніж 0,5; чим нижчий коефіцієнт ліквідності, тим нижчий рівень кредитоспроможності);

звітності позичальника (враховується прибуток підприємства за останній рік, кількість працівників, стаж їх роботи за спеціальністю, розміри авансових платежів у бюджет, сума кредиторської та дебіторської заборгованості, в тому числі бюджету, санкції податкової інспекції за останні два роки, структура активів, у тому числі основних засобів, короткострокових вкладів тощо);

платіжної дисципліни позичальника (враховуючи своєчасність відрахувань до бюджету, погашення отриманих раніше кредитів, у тому числі в інших банках);

ризику виникнення незабезпечених боргів;

інших показників.

При прийнятті рішення про надання кредиту враховуються: по-перше, обґрунтованість всієї суми та строків заявленого кредиту; по-друге, реальність здійснення операції, що кредитується, та грамотність наданого розрахунку її економічної ефективності (врахування всіх податків і зборів, передбачених законодавством); по-третє, достовірність наданих договорів.

Оцінка вартості векселів, що пропонуються в забезпечення кредиту, здійснюється на підставі вартості погашення векселя на певну дату за вирахуванням витрат банку на пред’явлення векселя до платежу.

Заставна вартість узгоджується з векселедержателем-пред'явником за кожним векселем окремо. У випадку незгоди позичальника із заставною вартістю векселів останньому повертаються бланки векселів, надані разом із проханням про видачу кредиту, в обмін на розписку банку в отриманні векселів.

Після завершення експертизи уточнюється реєстр векселів, з якого викреслюються векселі, що не відповідають вимогам банку. Бланк векселя, викресленого з реєстру, повертається векселедержателю-пред'явику з відміткою про повернення в розписці банку про прийняття векселів. Якщо питання про надання кредиту або прийняття в заставу наданих векселів вирішене позитивно, складається остаточний реєстр векселів і укладається кредитний договір, невід'ємною частиною якого є договір застави.

При використанні такого кредиту банк повинен слідкувати за розмірами вільного залишку ліміту на позиковому рахунку. Перед проведенням операції зі спеціального позикового рахунка позичальника відповідальний банківський службовець перевіряє наявність залишків невикористаного кредиту, їх відповідність ліміту граничних сум, що надходять на його погашення, відповідність ліміту граничних залишків з графіком надходження сум на його погашення, обумовленому в кредитному договорі. Кредит надається в сумі надлишку вексельного забезпечення, але не більше невикористаного ліміту.