Стан дослідження проблеми

Питання професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя, формування його професійної культури представлено в сучасній науці широким спектром досліджень: теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя (А. Алексюк, В. Андрущенко, А. Бойко, М. Васильєва, С. Гончаренко, М. Євтух, І. Зязюн, В. Кремень, В. Лозова, В. Луговий, О. Пєхота, О. Савченко, С. Сисоєва, В. Сластьонін, Н. Хмель та інші дослідники); стратегія розвитку вищої школи й стан вітчизняної системи вищої педагогічної освіти, інноваційні процеси й реформи у вищій школі (А. Алексюк, М. Євтух, В. Зінченко, І. Зязюн, В. Лозова, О. Попова, І. Прокопенко та інші науковці); теоретичні основи професійної культури вчителя (Т. Бутенко, В. Грехнєв, В. Гриньова, В. Кан-Калік, Я. Коломинський, Н. Крилова, С. Мельничук, А. Мудрик, Н. Ничкало, М. Подберезський, Прокопенко, Г. Шевченко та інші вчені).

Питання підготовки майбутнього вчителя до виховної роботи висвітлено в працях Д. Алфімова, Л. Байкової, О. Божко, А. Бойко, М. Боритко, А. Бутенка, В. Волкової, О. Гречаник, А. Денисенко, Є. Зеленова, Л. Зуєвої, В. Караковського, І. Колеснікової, Л. Кондрашової, Т. Осипової, А. Полякової, О. Попової, І. Ревенко, Н. Селіванової, Т. Танько, А. Троцко, М. Удовенко, Т. Удовицької та інших учених.

Організаційні аспекти самоврядування студентів, проблеми їхньої соціалізації та самореалізації, становлення студентів як суб'єктів життєтворчості, виховання здатності до свідомої саморегуляції вивчали А. Алексюк, І. Бех, Т. Бондар, Т. Кошманова, М. Лебедик, А. Макаренко, З. Малькова, А. Мінаєв, М. Приходько, К. Потопа, П. Кращенко, В. Радул, О. Сухомлинська, М. Сметанський, Н. Тарасевич, А. Троцко, Н. Якушко та інші дослідники. Питання педагогічного керівництва студентським самоврядуванням висвітлено в працях В. Ван, Т. Куриленко, О. Леванової, Н. Любимової, А. Троцко, А. Хекало та інших науковців.

Воднораз проблема підготовки майбутніх учителів до виховної роботи в процесі студентського самоврядування не знайшла спеціального вивчення в психолого-педагогічних дослідженнях, зокрема на сьогодні відсутні роботи, у яких було б науково обґрунтовані умови підготовки майбутнього вчителя до виховної роботи в процесі студентського самоврядування, серед яких важливу роль відіграє забезпечення мотиваційної складової вказаного процесу.

Мета статті - науково обґрунтувати необхідність забезпечення у студентів позитивної професійної мотивації як умови підготовки їх до виховної діяльності в процесі організації студентського самоврядування.

Основна частина. Успішна реалізація процесу підготовки майбутніх учителів до виховної роботи в процесі організації студентського самоврядування — вимагає визначення, наукового обґрунтування й створення відповідних педагогічних умов, тобто таких обставин, завдяки реалізації яких педагог раціоналізує використання сил і засобів для досягнення поставленої мети.

Під час обґрунтування педагогічних умов, які забезпечують успішну підготовку майбутніх учителів до виховної роботи в процесі студентського самоврядування, нами враховувалися наукові доробки провідних вітчизняних і зарубіжних учених, а також результати власного пілотажного дослідження.

У визначенні педагогічних умов ефективності підготовки майбутніх учителів до виховної роботи в процесі студентського самоврядування спиралися на дані пілотажне дослідження, завданнями якого було:

• • вивчити стан підготовки майбутніх учителів до виховної роботи сучасних педагогічних ВНЗ, визначити позитивні сторони і недоліки цього компоненту професійної підготовки студентів;
• • з’ясувати ставлення студентів і професорсько — викладацького складу до досліджуваної проблеми, виявити рівень готовності викладачів, кураторів до взаємодії з органами студентського самоврядування в напрямі його спрямованості на професійну підготовку студентів до виховної роботи;
• • виявити позитивні сторони і недоліки організації студентського самоврядування у ВНЗ.

Пілотажним дослідженням було охоплено 925 студентів, 179 кураторів, викладачів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, харківської гуманітарно-педагогічної академії та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна; 116 учителів середніх навчальних закладів.

Багатьма вченими (І. Зимня [5], Є. Ільїн [6], О. Леонтьєв [8], А. Маркова [9], С. Рубінштейн [303], З. Слєпкань [12] та інші) доведено, що саме мотивація як система взаємопов'язаних між собою потреб, мотивів, цілей, цінностей, інтересів зумовлює поведінку й діяльність людини. Тож через цілеспрямовані зміни в цій сфері можна ефективно впливати на ефективність професійної підготовки студентів до виховної роботи, активізувати їхню участь у студентському самоврядуванні.

Тому можна вважати загальновизнаним факт, що ефективність професійної підготовки майбутніх фахівців значною мірою залежить від професійної мотивації, яка передбачає ціннісного ставлення студента до обраної професії, усвідомлення студентом особистої та соціальної її значущості. На цьому акцентують увагу Л. Грень [1], С. Даньшева [2], Е. Зеєр [3; 4], Н. Кузьміна [7] О. Леонтьєв [8] та багато інших дослідників.

При цьому, як зазначають фахівці з цього питання, значна кількість абітурієнтів при вступі до педагогічного ВНЗ мають професійні переваги, уподобання, що мають у подальшому стати основою для формування професійної спрямованості, у тому числі на професійну виховну діяльність. Не всі вступники усвідомлюють повною мірою специфіку обраної професії.

Така ситуація виступає в якості соціокультурного фактора, що передбачає реалізацію такої педагогічної умови, як мотивація студентів до успішного опанування професією, усвідомлення мети професійної підготовки. Забезпечення зазначеної умови дає можливість впливати на ціннісно-смислові ставлення майбутнього фахівця, що визначають професійно — особистісну позицію в процесі професійної підготовки, у тому числі підготовки до виховної діяльності в процесі студентського самоврядування.

Про необхідність забезпечення у студентів позитивної мотивації професійної підготовки до виховної діяльності, яка передбачає ціннісне ставлення до майбутньої професії, професійно-пізнавальний інтерес, усвідомлення соціальної значущості виховних функцій учителя свідчить й аналіз опитування 1540 студентів вищих педагогічних закладів. Майже половина опитаних студентів після педагогічної практики висловили думку про те, що у ВНЗ їх недостатньо орієнтують на підготовку до виховної діяльності [10;14].

З огляду на вищезазначене вважаємо, що для орієнтації студентів на підготовку до виховної роботи в процесі студентського самоврядування необхідно вирішити такі завдання:

¦ сформувати професійний інтерес до професії вчителя;

¦ забезпечити усвідомлення майбутніми вчителями власної соціальної ролі щодо розв’язання проблем виховання учнівської молоді;

¦ сформувати професійно-ціннісне ставлення до виховної роботи;

¦ постійно стимулювати студентів до самовдосконалення знань, умінь і професійно значущих якостей, які складають виховну компетентність майбутнього вчителя.

Мотиваційна сфера особистості є рушійною силою будь-якої діяльності, у тому числі діяльності майбутнього вчителя в процесі студентського самоврядування.

Слід зазначити, що розвиток мотиваційної сфери особистості майбутнього вчителя знаходить своє виявлення не лише у збагаченні мотивів і цінностей професійної діяльності, але й в установленні певної їх ієрархії - у визначенні головних життєвих і професійних мотивах особистості. Ці мотиви надають сенс різним проявам активності у різних видах професійної підготовки.

Відносно педагогічної спрямованості особистості слід зазначити, що у психолого-педагогічній науці [9; 11] ця категорія визначається по-різному, зокрема як:

¦ інтерес до професії, нахили займатися нею;

¦ узагальнена характеристика особистості, комплекс її особистісних якостей, що спонукають людину до самореалізації саме в педагогічній діяльності;

¦ взаємодія інтересу, любові до дітей, відповідальності за обрану справу перед суспільством, цілеспрямованості в оволодінні професійною майстерністю, потреби в педагогічній діяльності.

Успішність професійної підготовки майбутнього вчителя вимагає забезпечення таких складників його професійної спрямованості:

соціально-морального, в основі якого лежить ідейна переконаність, що визначає всі інші властивості і характеристики особистості (професійні потреби, моральні й ціннісні орієнтації, відчуття суспільно-професійного обов’язку, громадянську відповідальність);

професійно-педагогічного, що відіграє визначальну роль, є фундаментом, на якому засновуються основні професійно значущі властивості особистості педагога (інтерес до професії, любов до вихованців, педагогічне покликання, захопленість педагогічною роботою, спостережливість, педагогічний такт і справедливість, авторитетність, уява, організаційні здібності, моральні й лідерські якості);

професійно-пізнавального, основу якого складають духовно-культурні потреби, передусім, потреба в знаннях, а також професійно-пізнавальні інтереси.

Отже, активна участь студентів у діяльності студентського самоврядування можлива за умови, якщо вона мотивована, якщо студент усвідомлює суспільну і професійну значущість її, правильно оцінює свої можливості та здібності, зміст тієї конкретної роботи й тих функцій, які на нього покладаються.

У процесі експериментальної роботи позитивну професійну мотивацію студентів забезпечували шляхом організації широкої інформаційно — роз’яснювальної роботи (на кураторських годинах, у процесі індивідуальної взаємодії - індивідуальні бесіди, консультування) та застосуванням системи стимулювальних заходів (виявлення та підтримка ініціативних студентів і студентів-лідерів; відображення результатів громадської роботи студентів на інформаційних стендах на факультетах; висвітлення досвіду кращих студентів-активістів на сторінках університетської газети «Учитель»; створення можливостей для прояву студентами власних лідерських якостей, самостійності, ініціативності).

Також на факультетах були створені служби пси — холого-педагогічної підтримки «Довіра», які були організовані зусиллями Спілки студентів університету та органів студентського самоврядування на факультетах. Завданнями цієї служби було надання студентам, особливо молодших курсів, консультацій, порад, допомоги з подолання труднощів, які виникають у різних видах професійної підготовки й життєдіяльності.

Для усвідомлення студентами необхідності спеціальної підготовки до виховної роботи на заняттях обговорювали такі дискусійні питання, як: «Чи потрібні сучасному вчителеві знання й уміння виховної роботи з різними віковими групами учнівської молоді?», «Чи має виконувати вчитель-предметник функції вихователя?», «Якщо не я, то хто має вирішувати питання духовно-морального виховання підростаючих поколінь?» та ін. Обговорення таких питань сприяло усвідомленню студентами актуальності проблеми набуття виховної компетентності, зростанню професійного інтересу до проблем виховання, розумінню складності й значущості обраної професії.