Організація заходів по оздоровленню господарства від туберкульозу в ТОВ «Агротіс» філія Катеринівська

Міністерство аграрної політики та продовольства України Луганский Національний Аграрний Университет Факультет ветеринарної медицини Кафедра епізоотології, патанатомії та судебної ветеринарної медицини Курсова робота на тему: Організація оздоровчих заходів по оздоровленню господарства від туберкульозу по господарству ТОВ «Агротіс» філія Катеринівська Роботу виконала студентка 746 групи Бобрович А.М.

Науковий керівник:

доцент Ладиженська К.І.

Луганськ 2011р.

План курсової роботи Введення

1. Коротка характеристика господарства

2. Організація ветеринарної діяльності

2.1 Наявність і стан ветеринарних об'єктів

2.2 Забезпеченість фахівцями ветеринарної медицини

2.3 Планування ветеринарної діяльності

2.4 Ветеринарна документація

2.5 Фінансування ветеринарної діяльності

2.6 Організація ветеринарного постачання

2.7 Економічна ефективність ветеринарних заходів Висновки і пропозиції

Вступ Туберкульоз сьогодні є надзвичайно актуальною проблемою ветеринарної і гуманної медицини. Джерелом туберкульозної інфекції можуть бути більше 55 видів тварин, 80 видів птиць і навіть акваріумні риби. А чинниками передачі - контамінованих збудником хвороби продукція, сировина тваринного походження і об'єкти зовнішнього середовища, в яких він зберігається протягом довгого часу: наприклад, в ґрунті - до чотирьох років, в проточній воді і гної - більше року, на зерні злакових рослин (пшениця, ячмінь) — від двох до чотирьох років.

Захворювання серед різних видів тварин може представляти загрозу для здоров’я людей і навпаки. Особливо це небезпечно зараз, в умовах зростання кількості дрібнотоварних фермерських і селянських господарств, в яких у зв’язку з концентрацією різних видів сільськогосподарських, домашніх тварин і птиці, постійного контакту з ними людини (в разі виникнення туберкульозу в будь-якого з них) створюються сприятливі умови для включення всіх біологічних видів в епізоотичному ланцюзі.

Збудник може передаватися до людини двома шляхами: при безпосередньому контакті з хворими тваринами або через їх продукцію. Перша дорога небезпечна перш за все для людей, зайнятих на роботах в тваринництві або птахівництві, а другий — для всіх, хто споживає продукцію тваринництва. Найбільш небезпечним є молоко, тому його часто вживають сирим. З молока від хворих туберкульозом корів збудник може переходити в молочні продукти: у 15% випадків.

Основною ланкою в системі боротьби з туберкульозом сільськогосподарських тварин є своєчасна діагностика хвороби. Тому я вважаю що ця тема актуальна для моєї курсової роботи.

Моя мета полягає в тому, щоб провести аналіз оздоровчих заходів проти туберкульозу стосовно господарства ТОВ «Агротіс» філія Катернівська. Завдання яке я поставила перед собою:

· дати коротку характеристику господарства;

· охарактеризувати організація ветеринарної діяльності;

· охарактеризувати наявність і стан ветеринарних об'єктів;

· охарактеризувати забезпечення фахівцями ветеринарної медицини;

· охарактеризувати планування ветеринарної діяльності;

· охарактеризувати ветеринарну документацію;

· охарактеризувати фінансування ветеринарної діяльності;

· охарактеризувати організацію ветеринарного постачання;

· охарактеризувати економічну ефективність ветеринарних заходів;

1. Коротка характеристика господарства ветеринарний вакцинація худоба туберкульоз Господарство ТОВ «Агротіс» філія Катеринівська знаходиться у сели Катеринівка Мар’янського району Донецької області.

Господарство займає 500 гектар, на території клімат помірний з жарким літом і помірно холодною зимою. Господарство граничить з наступним господарством ТОВ «Агротіс» філія Костянтинівська. до районного центру міста Мар’янка 50 км там же і знаходиться залізниця. Основний напрямок виробництва господарства — тваринництво, розведення великої рогатої худоби. Рослинництво займає другорядну роль, сільськогосподарські культури вирощують лише як корм для тварин.

Продукція тваринництва, зокрема молоко, поступає на молоко завод ВАТ «Молочник» м. Донецьк; м’ясо реалізується в межах господарства, на торгівельні крапки на центральному ринку в м. Мар’янка та Донецьк.

Вся велика рогата худоба міститься в 10 чотирирядних корівниках і в II телятниках. Молочне поголів'я міститься на прив’язному утриманні, молодняк міститься безприв’язно. У корівниках вентиляція відбувається природним припливно-витяжним способом.

Прибирання гною здійснюється за допомогою транспортера. Корми роздаються за допомогою кормороздавача, напування тварин, з автоматичних напувалок. Доїння вироблятися апаратом «Майга — 1»

Станом на 1 січня 2011 року в господарстві утримується 480 голів ВРХ.

Основним показником напрямку виробництва є збільшення грошової виручки від реалізації продукції. Прибуток від проданої продукції збільшився порівняно з 2009 роком, що до 2010. Це пов’язано на сам перед з підвищенням реалізаційної ціни на продукцію. На це вплинуло не тільки обсяг продукції, та покрашенням її якості, але й світова фінансова криза. Таким чином завдяки збільшенню прибутку збільшився рівень рентабельності У 2009 він становив 25% а 2010 вже — 40%. Таким чином можна сказати що ТОВ «Агротіс» є прибутковим господарством. У середньому в господарстві зайняті 65 чоловік.

В ТОВ «Агротіс» станом на 1 січня 2011 року, зафіксовано таку кількість тварин:

Усього ВРХ 480 голів;

Корів 200голів;

Молодняка 80 голів;

Телят 60 голів;

Нетелі 40 голів;

2. Організація ветеринарної діяльності

2.1 Наявність і стан ветеринарних об'єктів Всі об'єкти тваринництва розташовані в одному населеному пункті.

Вся велика рогата худоба міститься в 4 чотирирядних корівниках і в II телятниках. У одному корівнику знаходитися 105 корів, по одному ряду 25 корів, площа всього корівника 1050 м. Температура повітря в приміщенні 8 — 12 градусів, в телятнику 16 — 18 градусів. Молочне поголів'я міститься на прив’язному утриманні, молодняк міститься безприв’язно. Підлоги бетонні, використовується природне освітлення. Вентиляція природно витяжним способом. Молочнотоварна ферма розташована вище за житлові, культурно-побутові і цивільні будови; але вище за гноєсховище і ветеринарно-санітарних об'єктів також на території знаходяться силосні і сінажні ями. Є 3 будівлі сіносховища.

У господарстві водопостачання централізоване, тобто вода подається до місця її споживання водопроводом. Водопровід напірний із спеціальною водонапірною баштою. Напування водою автоматичне тільки в корівниках: у приміщеннях, де містили молодняк, напування ручне. У літніх загородах для корів використовують залізне корито, воду міняють 1 раз на день.

Утримання корів зимою стійловий, в решту часу — стійло — вигульне. До складу раціону дійного стада на одну голову в добу доводиться: 20 кг силосу, 1,5 кг концентратів, 4 кг. сіно. У літній час максимально використовують зелені корма. Корів випасають. До складу раціону для корів з групи сухостою входить 10 кг. сіно, 5 кг. силосу, 2 кг. концентратів. Господарство заготовлює силос самостійно, також вирощує зернові культури для корму тварин і реалізації, солому господарство не заготовлює, а купується сіно доброї якості в сусідніх господарствах. На 1ц. молока в господарстві витрачають 1,06ц. до. од., а на 1ц. приросту-12ц. до. од. На 100 корів за 2010 рік отримано 95 телят.

Прибирання гною здійснюється за допомогою транспортера. Корми роздаються за допомогою кормороздавача, напування тварин, з автоматичних напувалок. Доїння здійснюється апаратом «Майга — 1»

Територія ферми огороджується достатньо великим залізобетонним парканом. Дорога в центрі ферми і підході до баз бетонована, останні - ґрунтові. На в'їзді до ферми знаходиться санпропускник. При в'їзді на територію ферми, біля воріт для дезінфекції коліс транспорту обладнаний цементний кювет, який заповнюють розчином хлорного вапна. Біля входу в приміщення є дезковрики і дезбар’ери. Ветеринарно-санітарний стан відповідає вимогам ветеринарно-санітарнім вимогам.

Пункт штучного осіменіння знаходиться окремо, в ньому розморожують и оцінюють якість сперми. Штучне осіменіння проводять ректо-цервікальним способом. Дезінфекція дезінсекція и дератизація проводиться з дотриманням усіх технологічних норм і правил.

За 500 метрів від ферми знаходиться скотомогильник. Біотермічна яма знаходиться за 300 метрів від приміщень, де утримують тварин. Гноєсховище є котлованом завглибшки понад 2, 5 метрів і шириною 25 метрів, дно Гноєсховища залите бетоном.

2.2 Забезпечення фахівцями ветеринарної медицини В господарстві ТОВ «Агростіс» працюють: лікар ветеринарної медицини Шилова А. А. (повна вища освіта) фельдшер ветеринарної медицини Тозліян І.А., оператор штучного осіменіння Плотіна А.Є.

Для того щоб розрахувати необхідну чисельність фахівців, я користувалась формулою:

;

де х — шукане число;

А, В. С, Dкількість голів тварин різних видів та статевовікових груп;

— коефіцієнт переведення фізичних голів в умовні;

850-нормативне навантаження на одного фахівця.

Х=;

Х=0,46;

З цього слідує, що кількість ветеринарних лікарів необхідних для роботи в цьому господарстві дорівнює 1, що відповідає кількості лікарів в господарстві. Я вважаю, що штат робітників повністю укомплектований, що забезпечує своєчасне виконання усіх профілактичних та лікувально-діагностичних робіт. Клінічний огляд та лікування тварин проводиться щоденно, лікувально-профілактичні заходи проходять суворо за планом та з дотриманням усіх ветеринарних умов. Дезінфекція з механічним очищенням, дезінсекція, дератизація приміщень проводиться після їх звільнення, а також у присутності тварин при проведенні санітарних днів.

2.3 Планування ветеринарної діяльності

Ветеринарний лікар наприкінці року складає план лікувально-профілактичних, протиепізоотичних та проти паразитарних заходів. Для складання цих планів ветеринарний лікар враховує епізоотичний та ветеринарно-санітарний стан господарства. Враховує ефективність цих заходів за минулий рік. Для складання плану готують відповідні матеріали: наявність поголів'я тварин, їх розрахункове поголів'я на початок планованого року, передбачуване протягом року надходження тварин; зведення про епізоотичний стан господарства і району; визначають хвороби при яких необхідні діагностичні дослідження, запобіжні щеплення, лікувально-профілактичні обробки; враховують потребу в біопрепаратах, засобах хіміотерапій, дезінфектантах. Всі дані для складання плану ветеринарної діяльності, в даному господарстві є в наявності і в повному об'ємі. Всі плани після розробки затверджуються головним ветеринарним лікарем, а потім інспектором району.

Планування допомагає ветеринарним фахівцям розподілити навантаження протягом року.

З метою недопущення заразливих захворювань серед великої рогатої худоби проводять наступні заходи:

1. Профілактичне дослідження на лейкоз та бруцельоз;

2. Лікувально-профілактична обробка проти гельмінтозів;

3. Профілактичне щеплення проти сибірки;

4. Профілактичне дослідження на туберкульоз;

5. Лікувально-профілактична обробка проти тріхофетії та телязіозу ВРХ;

2.4 Ветеринарна документація В господарстві ТОВ «Агротіс» ветеринарний лікар веде наступну документацію:

— форма № 1 «Журнал для реєстрації хворих тварин». Він призначений для реєстрації хворих тварин, записів про надану їм лікувальній допомозі і результаті хвороби. Його ведуть фахівці - ветеринари ферм;

— форма № 2 «Журнал для запису протиепізоотичних заходів». Його заповнює ветлікар господарства. У журналі реєструють всі заходи, що проводяться проти заразливих хвороб: обстеження, щеплення, обробка тварин;

— форма № 3 «Журнал для запису епізоотичного стану району (міста)». Журнал ведуть районні ветеринарні станції, а в містах — міські ветеринарно-санітарні станції (головні ветеринарні лікарі міст, ветеринарні відділи міськвиконкомів).

Журнал є основним документом, в якому відображають всі дані про деякі інфекційні та інвазійні хвороби, що виникають на території адміністративного району або міста.

Всі журнали (книги) обліку повинні бути переплетені і пронумеровані. На титульному листі позначають призначення журналу (книги), найменування установи (господарства, організації), дати початку і закінчення записів.

Журнали (книги) обліку у ветеринарії підлягають зберіганню протягом 3 років з часу закінчення в них записів (за винятком журналу для запису епізоотичного стану району який підлягає постійному зберіганню).

Розмір журналів обліку стандартний — 20Х30 см, кількість аркушів в кожному журналі - 100−200.

Існує три форми звітності. Їх складають ветеринарні лікарі (фельдшери) господарств.

Форму № 1-вет «Звіт про заразні хвороби тварин» подають в районну ветеринарну станцію щомісяця. Дані для звіту формою № 1-вет беруться з описаних вище журналів по формах № 1 і № 2.

Форму № 1-вет, А «Звіт про незаразні хвороби тварин» представляють щокварталу у вет. ділянку або в дільничну ветлікарню.

Форму № 5-вет «Звіт про ветеринарно-санітарний нагляд на забійних пунктах господарств, організацій і на м’ясо-молочних і харчових контрольних станціях» представляють один раз на квартал в районну ветстанцію (головному ветеринарному лікареві району).

Але в даному господарстві ведеться тільки:

— форма№ 1 «Журнал для реєстрації хворих тварин».

— форма№ 2 «Журнал для запису протиепізоотичних заходів».

Ці журнали переплетені і пронумеровані. На титульному аркуші позначено призначення журналу, найменування установи господарства, дати початку і закінчення записів.

Журнали зберігають 3 роки з часу закінчення в них записів. Розмір журналів обліку — 20Х30 см, кількість аркушів в кожному журналі - 100−200.

Існує дві форми звітності. Їх складають ветеринарний лікар

— форму№ 1-вет «Звіт про заразні хвороби тварин»

— форму№ 5-вет «Звіт про ветеринарно-санітарний нагляд на забійних пунктах господарств, організацій і на м’ясо-молочних і харчових контрольних станціях»

Всі звіти складають в двох екземплярах. Один здають вищому ветеринарному органу, а другою залишається в справі агрофірми і зберігається нарівні з іншими документами.

2.5.Фінансування ветеринарної діяльності

На основі плану, який склав лікар ветеринарної медицини господарства, держава виділяє частину коштів на придбання препаратів для проведення лікувально-профілактичних та діагностичних заходів. Другу частину коштів господарства отримує з продажу продукції тваринництва. Держава безкоштовно виділяє вакцину проти сибірки, жива вакцина штам Z — 79 Херсонська біофабрика. Та туберкулін сухий очищений ППД для ссавців, у стандартному розчинні виготовленим Сумською біофабрикою. А інші препарати: антибіотики, антимікробні, дезінфікуючі, проти паразитарні, проти грибкові, проти запальні, тонізуючі засоби, перев’язочний матеріал. Кількість препаратів необхідних для проведення всіх ветеринарних заходів, розраховується на підставі плану розробленого ветеринарним лікарем господарства. Такий план складається з трьох розділів: діагностичні дослідження; профілактична імунізації; лікувально-профілактична обробка. Фінансування господарства державою складає 20%. Цих грошей не достатньо, господарство одержує їх з продажу продукції тваринництва. Ця сума може коливатися від 800 до 4500грн.

2.6 Організація ветеринарного постачання Частина препаратів поступає в господарство за рахунок державних коштів з «Районної державної лікарні ветеринарної медицини».

Решту препаратів господарство купує само, в «Донецькій обласній державній ветеринарній аптеці» по вул. Космонавтів 59. Закупівлю лікарських препаратів здійснює ветлікар один раз на місяць. Для цього він заздалегідь складає список необхідних засобів, який затверджує підписом головного лікаря, директора і головного бухгалтера. Отримавши грошові кошти в касі, самостійно здійснює закупівлю медикаментів. Сперму купують по мірі необхідності на племпідприємстві, яке знаходиться в Ленінському районі, міста Донецька, по вул. Калининська 115.

2.7 Економічна ефективність ветеринарних заходів Вакцина великої рогатої худоби проти туберкульозу.

Сумська біофабрика — туберкулін очищений ППД для ссавців у стандартному розчині.

Вартість вакцини 400грн. за 1000 доз. (400/1000=0,4)

Вакцина вводиться по 1мл.

Вартість однієї дози — 0,4грн.

Туберкулін вводили внутрішньошкірно безголковим ін'єктором у ділянці середньої третини шиї в дозі 0,1мл.

Кількість провакцинованих тварин — 200гол.

Вакцинацію проводив ветеринарний лікар Зарплата фахівця в місяць складає - 2700грн.

У місяць ветеринарний лікар працює 25 днів.

У день ветеринарний лікар працює 8 годин.(2700/25=108)

У годину ветеринарний лікар працює 60хв.(108/10=18)

У мінуту ветеринарний лікар працює 60 сек.(18/60=0,3)

У день ветеринарний лікар заробляє - 108грн.

У годину ветеринарний лікар заробляє - 18грн.

У мінуту ветеринарний лікар заробляє - 0,3грн.

Витрата часу на обробку 1 голови — 1хв.(0,3*1=0,3)

Витрати заробітної плати за обробку 1 голови — 0,3грн.

Витрати на обробку 1 голови — 0,4 + 0,3 = 0,7 грн.

Витрати на обробку 200 голів = 212грн.(0,7*200=140)

Збиток = 0

Ціна за 1 літр молока 3 грн.

1.Економічний збиток, попереджений в господарстві в наслідок профілактики.

= - З М-загальне поголів'я сприйнятливих тварин-200 голів;

— коефіцієнт можливої захворюваності в неблагополучних групах-0,71;

— Питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.

З — Збиток-фактична економічний збиток в господарстві-0.

= 200*0,72 *140*3- 0;

= 60 480грн;

2. Економічний ефект одержаний внаслідок здійснення профілактичних заходів.

;

=60 480 -216;

=60 264 грн;

-. Економічний збиток, попереджений в господарстві в наслідок профілактики;

— ветеринарні витрати;

3.;

= 284, 26грн;

Попереджений збиток склав 60 480 грн; Економічний ефект одержаний внаслідок здійснення профілактичних заходів. 60 264 грн; економічна ефективність на гривню становить284, 26 грн; Всі ці показники стверджують, що проводити вакцинацію проти туберкульозу є доцільним та дуже вигідним.

Висновки і пропозиції

Вся ВРХ дотримується в приміщеннях які повністю відповідають ветеринарні - санітарним вимогам. В господарстві своєчасно проводиться діагностичне дослідження, що дозволяє виявити хворих тварин, а також дозволяє своєчасно ліквідувати хворобу. Для цього в господарстві розробляється план по оздоровленню ВРХ від туберкульозу згідно інструкції. Усіх лікувальні - профілактичні та діагностичні заходи проводяться суворо за планом складеним ветеринарним лікарем господарства та з дотримуванням усіх технологічних умов. Порівнявши данні економічного стану за 2009 — 2010 роках я з’ясувала що економічний стан господарства покращився, фінансування державою недостатньо, тому господарство більшість необхідних матеріалів та медикаментів придбає самостійно. Раціон годівлі тварин збалансований. Своєчасно проводиться дезінфекція, дезінсекція та дератизація.