Документальний контроль

ЗМІСТ

І. Теоретична частина

1.1 Методи документального контролю

1.2 Перевірка правильності оцінки готової продукції

ІІ. Практична частина

2.1 Задача № 1

2.2 Задача № 2

2.3 Задача № 3

2.4 Задача № 4

Перелік посилань Додаток 1

Додаток 2

І. Теоретична частина

документальний контроль інвентаризація акт ревізія

1.1 Методи документального контролю

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. При цьому первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції або безпосередньо після її закінчення.

Для контролю і впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Документи повинні мати такі обов’язкові реквізити:

— назву;

— дату і місце складання;

— назву підприємства, від іменгякого складено документ;

— зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру;

— посади осіб, відповідальних за здійснення і оформлення господарської операції, їхні підписи.

Первинні документи перевіряють за формою (повнота і правильність оформлення і заповнення реквізитів), за змістом (законність операції, логічна ув’язка з окремими показниками) і з арифметичної точки зору (правильність цін, націнок, зроблених обчислень, таксування, підрахунків). Експертна перевірка доповнює формальну й арифметичну і покликана виявити підробку в документі, дописування тексту, букв, цифр, закреслювання, повне або часткове видалення написаного тексту, цифрових записів, підробку підписів тощо. Вони можуть бути виявлені шляхом уважного огляду документа.

Підробленими (фальсифікованими) є документи, які мають підроблені підписи, резолюції, штампи і печатки, заміну текстів і сум, підчистки, приписки, виправлення та інші прийоми підробки з метою приховування фактів розтрат і крадіжок цінностей, безгосподарності, незаконних і недоцільних операцій.

Хронологічний і систематизований порядок перевірки документації. Перевірка змісту операцій і записів у бухгалтерському обліку, здійснюється в хронологічному або систематизованому порядку.

Хронологічна перевірка передбачає розгляд документів за датами (днями, місяцями), за порядком розміщення документів у папках, при меморіальних ордерах, звітах, зведених нагромаджувальних відомостях. Цей вид перевірки малоефективний, оскільки він розпорошує увагу ревізорів на різнорідних за економічним змістом господарських операціях, при цьому порушується процес їх планомірного і глибокого вивчення.

У практиці контрольно-ревізійної роботи значного поширені набула систематизована перевірка документів за економічно однорідними господарськими операціями у розрізі окремих ділянок. Особливо ефективна вона при журнально-ордерній формі обліку, коли економічно однорідні первинні документи згруповані й підшиті за окремими журналами-ордерами й рахунками синтетичного обліку. Запис господарських операцій у журналах-ордерах за кредитовою ознакою забезпечує ефективну перевірку списання господарських коштів підприємства і кореспонденції рахунків. При ньому одночасно поєднується наочне узагальнення однорідних господарських операцій і процесів з детальною поглибленою перевіркою їх за первинними документами. Систематизація однорідних операцій у журналах сприяє оперативному здійсненню взаємного контролю.

Цілі, які стоять перед контролем, досягаються вирішенням ряду завдань. Кожне завдання може бути вирішено шляхом виконання ревізором певних контрольних процедур. Ці процедури можна представити у вигляді впорядкованої сукупності прийомів документального й фактичного контролю.

Інструментами документального контролю є відповідні прийоми й способи.

Під прийомом контролю варто розуміти спеціальну дію (або ряд дій), спрямованих на виконання конкретного контрольного завдання. Прийоми документального контролю застосовують до бухгалтерських документів, записів в облікових регістрах, даних звітів і статистичних та оперативних матеріалів. Об'єктом документального контролю є інформація, яка характеризує здійснені господарські операції.

Існують такі прийоми документального контролю:

1) Прийоми перевірки окремого документа:

— формальна перевірка;

— арифметична перевірка;

— нормативно-правова перевірка.

2) Прийоми перевірки декількох документів, які відображають одну й ту ж або взаємопов`язані операції:

— зустрічна перевірка;

— взаємна перевірка.

3) Прийоми перевірки документів, що відображають рух однорідних цінностей:

— контрольне порівняння;

— відновлення кількісно-сумового обліку;

— хронологічна перевірка руху цінностей.

Формальна перевірка передбачає встановлення повноти і правильності оформлення документів, заповнення реквізитів, відповідність підписів осіб, які склали документ; дозволяє переконатись, що для оформлення даної господарської операції використано бланк необхідної форми. Її застосовують з метою виявлення фактів підробки та дописувань в документах, випровлення цифрових даних та зміни реквізитів. Сама наявність виправлень може бути сигналом недоброякісності того чи іншого документу: при його складанні була допущена помилка (хоча вона могла б бути непередбаченою).

При формальній перевірці виявляються наявність і достовірність тих реквізитів, які передбачені для даного типу документів. Такі реквізити, як підписи, печатки, штампи при необхідності можна порівняти з реквізитами на інших документах, складених раніше або пізніше.

Арифметична перевірка — це перевірка документів, що здійснюється шляхом перерахунку результатів таксирування, загальних підсумків, узгодження нарахувань і утримань (знижок) тощо з метою визначення правильності підрахунків та виявлення зловживань і крадіжок, що приховані за неправильними арифметичними діями. Такою перевіркою встановлюються випадки спотворення собівартості продукції, сировини і матеріалів, обсягів будівельно-монтажних тощо.

Прийоми арифметичної перевірки дозволяють виявити допущені суттєві викривлення інформації, завуальоване розкрадання. Наприклад, бухгалтер вступає в змову з касиром і завищує підсумок до видачі готівки за платіжною відомістю, а касир, що фактично видав зазначену в цій відомості особам меншу суму, списує по касі завищену суму, після чого учасники змови ділять між собою надлишкове списану різницю. В грошових документах слід звертати увагу на підсумки, які викривляються при множенні кількісних показників на вартісні (наприклад, акт приймання-передачі, накладна на внутрішнє переміщення товарно-матеріальних цінностей тощо).

Нормативно-правова перевірка — це перевірка господарських операцій з точки зору їх відповідності різним нормативним актам, інструкціям, стандартам, положенням, діючим законам. Сутність та межі такої перевірки багато в чому залежать від типу операцій, що перевіряються — нарахування і виплата заробітної плати, списання витрат на собівартість продукції (робіт, послуг), застосування норм природного убутку тощо.

Нормативною перевіркою встановлюються факти невиконання окремих вказівок вищестоящих органів, що відносяться до фінансово-господарської діяльності. В комплексі з арифметичною перевіркою цей методичний прийом дозволяє виявити випадки приховування недостач, втрат, крадіжок та перевитрат за рахунок завищення планових та нормативних витрат на виробництво продукції або бюджетних коштів по окремих статтях, кошторисів витрачання, списання на витрати виробництва грошових та матеріальних ресурсів за нормами, коли фактичне їх витрачання є меншим.

Зустрічна перевірка документів — це перевірка достовірності і правильності відображених в документах господарських операцій, здійснюється шляхом співставлення двох примірників одного і того ж документу, що знаходяться на різних підприємствах або підрозділах одного підприємства.

Метою проведення зустрічної перевірки є виявлення фіктивних документів та фактично не здійснених операцій, не оприбуткованих матеріалів, привласнення грошей, коштів, списаних не за призначенням тощо.

Прикладами використання прийому зустрічної перевірки є:

а) перевірка відповідності реквізитів у платіжних документах на ревізованому підприємстві і їхніх примірниках в установі банку;

б) перевірка наявності копії платіжного документа на підприємстві і його оригіналі в банку, що є спрощеним варіантом першого прикладу;

в) перевірка відповідності реквізитів у накладній постачальника, яка наявна на підприємстві, і в інших її екземплярах, що зберігаються в постачальника товарно-матеріальних цінностей;

г) перевірка наявності в постачальників підприємства, що перевіряється, других примірників, накладних, (рахунків-фактур, рахунків і т.д.), що послугували підставою для оприбуткування зазначених у них цінностей;

г) перевірка тотожності реквізитів у різних примірниках первинних документів, що обґрунтовують витрату матеріалів на виробництво, й т.д.

Прийом зустрічної перевірки є одним з найбільш діючих методів документального контролю. Перевіряючий у процесі ревізії повинен використати цей метод не тільки у випадку виникнення серйозних підозр, але й вибірковим шляхом з метою виявлення незаконних операцій, вчинених між підприємствами, охопленими зустрічною перевіркою, а також операцій усередині підприємства.

При застосуванні взаємної перевірці порівнюються різні за своїм характером документи і облікові дані, в яких знайшли відображення господарські операції, що перевіряється. При взаємній перевірці співставляються різноманітні за своїм найменуванням та характером документи, у яких відображаються різні аспекти однієї і тієї ж, або декількох взаємопов'язаних операцій. Також здійснюється порівняння окремих реквізитів, що повторюються в ряді взаємопов'язаних документів. Наприклад, дані про кількість місць або масу оприбуткування вантажів у прибуткових документах складів порівнюються з аналогічними даними в документах про їх перевезення тощо.

Взаємна перевірка є одним з найбільш використовуваних прийомів документального контролю, тому що, за рідкісним винятком, при проведенні контрольних процедур ревізори використовують один документ. Часте використання взаємної перевірки зумовлене тим, що джерелами ревізій або перевірок є бухгалтерські документи. А в бухгалтерському обліку кожна операція висвітлюється, як правило, у декількох документах.

Основною відмінністю цього методу від зустрічної перевірки можна назвати зіставлення різних за своїм змістом і структурою документів, а не декількох примірників одного документа.

Можливості взаємної звірки різних документів дуже різноманітні. У кожного економічного суб'єкту вони залежать від галузевої специфіки підприємства, а також від власної системи внутрішньогосподарського контролю. Так ревізор може здійснити взаємну перевірку:

1) даних первинних документів і облікових регістрів, а також оперативного обліку, що відображають відвантаження товарної продукції, з тією інформацією, що зафіксована в інших документах, пов’язаних з її відвантаженням та реалізацією (подорожні листи, перепустки тощо);

2) інформації первинних документів по надходженню товарно-матеріальних цінностей — з витратами на їх поставку. Дані можуть бути проаналізовані не тільки за окремими надходженнями, а й за кількістю надходження товарно-матеріальних цінностей за рік із застосуванням аналітичних процедур

3) даних про вивезення або відвантаження товарно-матеріальних цінностей з даними про тару у якій здійснювалось відвантаження цих товарно-матеріальних цінностей

4) нарахування заробітної плати у виробництві з кількістю фактично оприбуткованих готових виробів на складі (співставляються різні аспекти однієї і тієї ж господарської операції, а потім здійснюється логічна перевірка виявлених протиріч в обліку);

5) первинних документів з інформацією, відображеною в облікових регістрах. Наприклад, ревізор може виявити, що в регістри рознесені неправдиві бухгалтерські проводки, тобто в обліку відображені такі господарські операції, на які немає жодного виправдовуючого документу (або використані проводки, які не були рекомендовані відповідними інструкціями Мінфіну України, а зміст цих проводок викривляє інформацію, що випливає із сутності первинних документів);

6) даних про списання основних засобів шляхом співставлення з інформацією про витрати на їх ліквідацію, а також з накладними на оприбуткування запасних частин до машин та обладнання, документами на здавання металобрухту тощо;

7) інформації про списання різних товарно-матеріальних цінностей в результаті псування, бою. Така перевірка проводиться шляхом співставлення з аналогічними документами, що відображають господарські операції по їх знищенню, оприбуткуванні відповідних матеріалів тощо.

Суть контрольного порівняння полягає в перевірці кількісної інформації про рух однорідних цінностей за міжінвентаризаційний період шляхом додавання до залишку товару на початок інвентаризаційного періоду кількості товарів, які надійшли за період, що перевіряється, і віднімання документованого витрачання.

Отриманий результат є максимально можливим залишком товарів на кінець періоду, який порівнюється з залишком, який зазначається в описі фактичної наявності товарів на певну дату. В разі перевищення фактичного залишку над максимально можливим виявляються лишки, які є ознаками можливих зловживань.

За допомогою цього методичного прийому документального контролю можна виявити протиріччя в обліковій інформації, які є ознаками можливих зловживань або суттєвих недоліків у роботі матеріально відповідальних осіб або членів інвентаризаційної комісії. Контрольне порівняння дає можливість виявити приписки матеріальних цінностей в інвентаризаційних описах.

Прийом відновлення кількісно-сумового обліку застосовують тоді, коли документи правильно відображають фактичні операції. Він застосовується при ревізії баз, підприємств громадського харчування, складів деяких організацій, де кількісний облік не ведеться, хоча кожна операція по надходженню та витрачанню матеріальних цінностей оформляється первинними документами. На інших об'єктах ревізії цей прийом застосовується при перевірці товарно-матеріальних цінностей, за якими аналітичний облік на складах або інших місцях зберігання ведеться за так званими середніми цінами.

Суть зазначеного прийому перевірки полягає в тому, що за первинними документами в хронологічній послідовності відтворюється надходження та витрачання матеріальних цінностей за кожним артикулом, видом або типовим розміром. Результат відновлення кількісно-сумового обліку дають можливість аналізувати рух цінностей за певний період часу, викривати випадки приховування недостач дорогих товарів шляхом заміни їх дешевими тощо.

Таким чином, застосування даного прийому дозволяє ревізору зібрати додаткові свідчення про ознаки потенційних зловживань, виявити значну кількість протиріч в облікових даних. Серед таких протиріч можуть бути:

а) кількість відпущених товарно-матеріальних цінностей перевищує їх максимально можливий залишок;

б) документально присутнє (оформлене) таке витрачання товарно-матеріальних цінностей, якого взагалі не могло бути в наявності тощо.

Хронологічна перевірка руху цінностей застосовується ревізором тоді, коли він має дані про розкрадання товарно-матеріальних цінностей, а при проведенні інвентаризації розбіжностей не виявлено. При цьому документи і операції перевіряються в порядку їх складання або здійснення.

Застосування прийому хронологічної перевірки руху товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів дозволяє ревізору виявити значну кількість додаткової інформації про невідповідність в облікових даних.

За допомогою такої перевірки виявляють: невраховані товарно-матеріальні цінності, завищення цін, кількості (маси) товарно-матеріальних цінностей, що відпускаються; наявність товарно-матеріальних цінностей, які на підприємство, що ревізується, не надходили та їх відпуск стороннім підприємствам. Наприклад, при порівнянні даних прибуткових документів про щоденний випуск готової продукції допоміжним виробництвом з щоденним виробітком продукції за технологічним процесом виробництва та її відпуску із допоміжного виробництва можна встановити перевищення в окремі дні відпуску продукції в порівнянні з їх виготовленням, оприбуткування продукції при невиконанні виробничих операцій в необхідній кількості, оприбуткування готової продукції до її повного виготовлення. В періодичній звітності ці показники можуть бути взаємопов'язані.

Перевірку бухгалтерських документів і основаних на них записів у облікових регістрах аналітичного обліку здійснюють двома способами: від запису до документа і від документа до запису.

При першому способі за основу беруться облікові регістри. Кожний запис у них, що відображає господарську операцію, перевіряють за виправдувальними документами.

При другому способі, навпаки, за основу береться папка (справа) з виправдувальними документами. Кожний документ у ній, як оформлена господарська операція, перевіряють за відповідними записами в облікових регістрах. Масові господарські операції, записані в журналах, перевіряють способом «від запису до документа» .

Перевірка може бути суцільною або вибірковою. Суцільним порядком перевіряють касові й банківські операції, розрахунки з підзвітними особами, вексельні операції, власний капітал і забезпечення зобов’язань, доходи й фінансові результати, витрати, непланові втрати, про що зазначається в програмі ревізії або робочому плані ревізора (бригади ревізуючих). Однак, якщо вибірковою перевіркою виявлено серйозні порушення або зловживання, то ревізія у цій ділянці діяльності проводиться суцільним способом. Вибірково проводять перевірку записів про обороти і залишки в журналах-ордерах, відомостях, розроблювальних таблицях.

1.2 Перевірка правильності оцінки готової продукції

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками й відповідає технічним умовам і стандартам.

Рахунок 26 «Готова продукція» призначено для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства. При перевірці необхідно впевнитися, що продукція, яка обліковується на рахунку 26, повністю укомплектована, пройшла випробування та приймання, здана на склад за накладною.

Завданням ревізії є не тільки перевірка організації і технології виробництва на підприємстві та правильності і обґрунтованості виробничих витрат, але й перевірка правильності визначення собівартості продукції.

Надходження готової продукції власного виробництва за фактичною собівартістю відображається за дебетом рахунка 26 «Готова продукція». Аналітичний облік готової продукції ведеться за назвою, видами, типами, розмірами.

Основними завданнями, ревізії є :

— ознайомлення з системою передачі готової продукції з виробництв на склад, умовами зберігання її на складі;

— перевірка стану обліку руху готової продукції на складі;

— контроль за правильністю відвантаження продукції покупцям і оформлення супровідних документів;

— контроль за ефективністю контрольно-пропускної системи;

— зустрічна перевірка повноти оприбуткування продукції у підприємств-одержувачів вантажів;

— перевірка документів на повернення забракованої продукції;

— контроль за своєчасністю і правильністю розрахунків з покупцями за відвантажену продукцію і перевірка повноти надходження коштів;

— оцінювання залишків нереалізованої продукції;

— перевірка достовірності звітних даних про збут (реалізацію) готової продукції.

Джерела ревізії готової продукції:

— змінний звіт комірника про приймання готової продукції з цеху;

— приймально-здавальні накладні, квитанції, нагромаджувальні відомості на здавання готової продукції з виробництва на склад;

— змінна відомість про надходження готової продукції виробництва на склад;

— нагромаджувальна відомість для обліку готової продукції в бухгалтерії в натуральному і вартісному вираженні;

— книга залишків готової продукції і напівфабрикатів власного виробництва;

— картки або книги складського обліку готової продукції;

— облікові записи в регістрах синтетичного й аналітичного обліку з рахунка 26 «Готова продукція» .

У ринкових умовах господарювання фінансова стійкість підприємства залежить від випуску конкурентоспроможної продукції попиту на неї й обсягу реалізації.

Обсяг фактично випущеної продукції перевіряють за даними синтетичного й аналітичного обліку і звітності, а також за первинними документами, які підтверджують виробництво продукції та її приймання на склад. Достовірність даних про обсяг виробленої продукції в натуральному вираженні перевіряють за даними квартальної й річної звітності, а також за даними приймально-здавальних накладних, квитанцій, нагромаджувальних відомостей на здавання готової продукції з виробництва на склад, книги залишків готової продукції й напівфабрикатів, карток або книг складського обліку готової продукції.

Перевіряючи правильність заповнення приймально-здавальних накладних, особливу увагу звертають на час здавання продукції, назву й номенклатурний номер, одиницю виміру, кількість продукції, фактичну виробничу собівартість. Разом із тим перевіряють наявність підписів, які підтверджують приймання й здавання продукції з виробництва на склад. Одночасно доцільно зіставити між собою копії приймально-здавальної накладної, які зберігаються на складі й у цеху з метою виявлення перекручень і приписок обсягу виробництва. Відтак приймально-здавальна накладна зіставляється з карткою або книгою складського обліку готової продукції для встановлення тотожності даних.

Перевірка правильності розподілу витрат (фактичної виробничої собівартості) між реалізованою готовою продукцією та її залишками на складі допускає здійснення контрольних розрахунків з боку перевіряючих. У цьому випадку застосовується прийом техніко-економічних розрахунків.

Перевірка кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, насамперед, цікавить ревізійних працівників у вартісному аспекті, тому що операції по реалізації продукції в остаточному підсумку визначають доход і фінансовий результат від реалізації. Перевіряється також коректність бухгалтерських записів по рахунку 26 «Готова продукція» у кореспонденції з рахунками витрат (2 й 9 класи) і доходів (7 клас).

Залежно від прийнятої облікової політики залишки готової продукції в поточному обліку можуть оцінюватися за фактичною собівартістю і за обліковими цінами (нормативною або плановою собівартістю) з обліком відхилень фактичної собівартості від облікових цін на окремому аналітичному рахунку та за іншими методами оцінки. В останньому випадку для доведення її оцінки в балансі до фактичної виробничої собівартості ці відхилення додаються (зі знаком «плюс» чи «мінус») до залишків продукції.

При ревізії необхідно перевірити операції щодо списання готової продукції з рахунка 26 «Готова продукція» та списання відхилень фактичної собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами. Це відхилення визначається як добуток рівня (відсотка) відхилень і вартості відпущеної зі складу готової продукції за обліковими цінами. Цей рівень (відсоток) відхилень визначається діленням суми відхилень на початок місяця разом із сумою відхилень з продукції, що надійшла на склад із виробництва за звітний місяць, на суму вартості залишку готової продукції за обліковими цінами на початок місяця та вартості оприбуткованої за звітний місяць з виробництва на склад готової продукції за обліковими цінами.

Отже, ревізор повинен перевірити правильність визначення суми цих відхилень, що належать до реалізованої продукції, та правильність відображення за кредитом рахунка 26 «Готова продукція» і дебітом рахунків, на яких відображено її вибуття.

При виконанні одиничних замовлень і робіт може застосовуватись оцінка за вільними відпускними цінами і тарифами, збільшеними на суму податку на додану вартість. При цьому сума податку повинна враховуватись окремо.

У деяких підприємствах договірні ціни занижують порівняно з собівартістю продукції, що призводить до нереального відображення доходів або збитків від реалізації продукції. Такі порушення групують у нагромаджувальні відомості (таблиця 1).

Таблиця 1 — Нагромаджувальна відомість виявлених під час ревізії фактів заниження договірних цін порівняно з собівартістю продукції.

Аналогічну відомість складають на продукцію, за якою одержані збитки від реалізації, та визначають їх причини.

Ревізор звертає також увагу на можливі факти штучного збільшення фактичного обсягу реалізованої продукції. Під час ревізії з’ясовують, чи немає випадків передачі напівфабрикатів і виробів для заключної обробки на іноземних підприємствах (а інколи, взагалі, без обробки) з метою збільшення обсягу реалізації.

Важливою діяльністю ревізії операцій випуску і реалізації продукції є перевірка здавання продукції із виробництва на склад готової продукції. Для цього ревізор досліджує за суттю і змістом і з погляду законності приймально-здавальні накладні на відпуск продукції з цеху на склад, перевіряє правильність визначення в них назви і сорту продукції, номенклатурних номерів та встановлює, чи оформлені ці накладні підписами представників технічного контролю, представниками цехів, що здають продукцію, та завідувачем склада, що її прийняв.

Одночасно перевіряють правильність ведення кількісного сортового обліку готової продукції на картках типової форми. Вся первинна документація випуску і реалізації готової продукції порівнюється з картками складського обліку, даними групувальних та оборотних відомостей бухгалтерського кількісно-сумового обліку. Показники оборотних відомостей звіряють із підсумковими залишками в регістрах бухгалтерського обліку, а також із записами складського обліку.

Недоліки або помилки в записах бухгалтерського або складського обліку детально досліджуються ревізором, з’ясовується, чи не призвело це до спотворень при оприбуткуванні готової продукції, що надходить з виробництва, або при її списанні під час реалізації.

Якщо в бухгалтерії підприємства застосовуються оборотні відомості з обліку готової продукції за її видами, то необхідно дані складського обліку зіставити з кількісно-умовним обліком бухгалтерії за окремими складами і матеріально відповідальними особами.

На деяких підприємствах ревізори практикують раптові перевірки окремих партій готової продукції, підготовлених до відвантаження або відпущених покупцям, але не вивезених. Результати таких перевірок оформляються актами, які пред’являються керівнику підприємства.

Ревізор ознайомлюється з постановкою операцій з обліку готової продукції. Правильна постановка обліку забезпечує систематичний контроль за відвантаженням готової продукції, своєчасним надходженням коштів від покупців на рахунки банку за реалізовані вироби та дає змогу відобразити ці операції на відповідних рахунках бухгалтерського обліку. Для забезпечення обліку реалізації готової продукції важливе значення має своєчасне укладення договорів із покупцями й замовниками.

На основі журналу реєстрації договорів з покупцями і замовницями й карток обліку виконання договорів на постачання ревізори перевіряють ступінь виконання договорів і застосування санкцій із порушення їхніх зобов’язань. Якщо будуть встановлені факти повернення готової продукції покупцям через її невідповідність чинним стандартам або технічним умовам, з’ясовують причини, виявляють конкретних винуватців, обчислюють розміри завданих підприємству збитків. За виробами, які повернені покупцями після їх оплати, з’ясовують, чи були зроблені в бухгалтерському обліку і записи обсягу реалізації й виробничої собівартості цих виробів на рахунку реалізації.

Так, щомісяця зіставляють показники облікових регістрів із даними книги залишків готової продукції, перевіряють, стан запасів готової продукції на складі, своєчасність її оприбуткування й відвантаження.

ІІ. Практична частина

2.1 Задача № 1

Визначити результати інвентаризації основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів. Перевіркою, проведеною в заводоуправлінні на 01.10.2011р. встановлене наступне (таблиця 1).

Таблиця 1 — Вихідні дані

По наведеним даним необхідно:

1. Скласти порівняльну відомість і виявити результати інвентаризації основних засобів та МШП.

2. За результатами інвентаризації скласти бухгалтерські проводки

3. Зробити запис для включення в акт ревізії.

Розв’язання

1 Складаємо порівняльну відомість даних обліку та фактичної наявності засобів підприємства та результати інвентаризації зводимо у таблицю 2.

Таблиця 2 — Порівняльна відомість даних обліку та фактичної наявності засобів підприємства

2 Під час інвентаризації основних засобів та МШП були виявлені як надлишки, так і нестача засобів підприємства. За результатами інвентаризації складаємо бухгалтерські проводки:

а) списуємо нестачу основних засобів:

Дт 40 «Статутний капітал»

Кт 10 «Основні засоби»

б) списуємо нестачу малоцінних та швидкозношуваних предметів:

Дт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»

Кт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

в) оприбутковуємо надлишки основних засобів:

Дт 10 «Основні засоби»

Кт 40 «Статутний капітал»

г) оприбутковуємо надлишки малоцінних та швидкозношуваних предметів:

Дт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»

3 Робимо запис для включення в акт ревізії:

Довідка для включення в акт ревізії

Мною, ревізором КРУ Хміль Ю.Г., була проведена перевірка (інвентаризація) основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, в ході якої були виявлені наступні порушення:

1) Виявлена нестача холодильника «Донбас» у кількості 1 штуки на суму 2680 грн. В наслідок фізичного зносу необхідно списати холодильник і скласти наступну бухгалтерську проводку:

Дт 40 «Статутний капітал», Кт 10 «Основні засоби»

2) Настача ксероксу «CANON» у кількості 1 штуки на суму 2200 грн., яку необхідно списати та відобразити наступною кореспонденцією рахунків:

Дт 40 «Статутний капітал», Кт 10 «Основні засоби»

3) Виявлені надлишки комп’ютера «SAMSUNG» у кількості 1 штуки на суму 5950 грн., які необхідно оприбуткувати наступною кореспонденцією рахунків: Дт 10 «Основні засоби», Кт 40 «Статутний капітал»

Також у ході ревізії малоцінних та швидкозношуваних предметів теж були виявлені як нестача, так і надлишки:

1) Нестача шаф в кількості 4 штуки на суму 3960 грн., яку необхідно списати та відобразити в бухгалтерському обліку наступною кореспонденцією рахунків:

Дт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»

Кт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

2) Нестача стільців м’яких в кількості 1 штуки на суму 250 грн., яку необхідно списати та відобразити в бухгалтерському обліку наступною кореспонденцією рахунків:

Дт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»

Кт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

3) Були виявлені надлишки шафи книжкової у кількості у кількості 1 штуки на суму 580 грн., які необхіно оприбуткувати наступною кореспонденцією рахунків:

Дт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»

4) Виявлена нестача дошки повідомлень в кількості 2 штук на суму 1340 грн., яку необхідно списати та відобразити в бухгалтерському обліку наступною кореспонденцією рахунків:

Дт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»

Кт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

5) Виявлена нестача калькуляторів «CASIO» в кількості 2 штук на суму 180 грн., яку необхідно списати та відобразити в бухгалтерському обліку наступною кореспонденцією рахунків:

Дт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»

Кт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

6) Були виявлені надлишки компютерного стола у кількості у кількості 1 штуки на суму 620 грн., які необхіно оприбуткувати наступною кореспонденцією рахунків:

Дт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»

Таким чином, в ході проведення інвентаризації основних засобів були виявлені нестача на загальну суму 4880 грн., надлишки — на суму 5950 грн.

При інвентаризації малоцінних та швидкозношувальних предметів також були виявлені недостача на загальну суму 5730 грн., надлишки — на суму 1200 грн.

Ревізор КРУ ____________________ Хміль Ю.Г.

2.2 Задача № 2

Визначити правильність розрахунку листів тимчасової непрацездатності за такими даними, вказаними в таблиці 3.

Таблиця 3 — Вихідні дані

Кількість робочих днів у травні - жовтні 2011р становить 124. Ревізору необхідно перевірити правильність нарахування по листам тимчасової непрацездатності та зробити відповідні записи до акту ревізії.

Допомога по тимчасової непрацездатності обраховуються, виходячи із загального трудового стажу працівника і складає:

— 100% середньої заробітної плати за умови, якщо страховий стаж працівника 8 і більше років;

— 80% середньої заробітної плати за умови, якщо страховий стаж працівника від 5 до 8 років;

— 60% середньої заробітної плати за умови, якщо страховий стаж працівника менше 5 років.

Розв’язання

1 Розрахуємо нарахування виплат з тимчасової непрацездатності для кожного робітника, які здійснюються виходячи з розміру середньої (погодинної) заробітної плати за формулою:

СЗ = Зф / Рд,

де СЗ — середньоденна (погодинна) заробітна плата;

Зф — заробітна плата за фактично відпрацьовану кількість робочих днів протягом шести останніх місяців, що передували непрацездатності;

Рд — кількість робочих днів (годин) за цей же період.

— Собко А. В: СЗ = (1020 + 1010 + 1020 + 1020 + 1040 + 1030) / 124 = 6140 / 124 = 49,52 (грн.)

— Єрохін К.С.: СЗ = (970 + 980 + 970 + 980 + 980 + 1000) / 124 = 5880 / 124 = 47,42 (грн.)

— Терещенко С. Р.: СЗ = (850 + 860 + 850 + 860 + 850 + 840) / 124 = 5110 / 124 = 41,21 (грн.)

— Кононенко Т. Ф.: СЗ = (1250 + 1200 + 1250 + 1200 + 1250 + 1200) / 124 = 7350 / 124 = 59,27 (грн.)

— Головко С. Л.: СЗ = (1000 + 1050 + 1000 + 1050 + 1020 + 1030) / 124 = 6150 / 124 = 49,60 (грн.)

— Юрова І.В.: СЗ = (890 + 880 + 890 + 880 + 870 + 870) / 124 = 5280 / 124 = 42,58 (грн.)

2 Розрахуємо розмір допомоги з тимчасової непрацездатності, який визначається за формулою:

Дн = СЗ * Рх * В / 100%,

де Дн — розмір допомоги з тимчасової непрацездатності, грн.;

СЗ — середньоденна (погодинна) заробітна плата, грн.;

Рх — кількість робочих (календарних) днів (годин), пропущених у зв’язку з хворобою;

В — розмір допомоги залежно від стажу роботи, %.

— Собко А. В: Дн = 49,52 * 7 * 80% = 277,31 (грн.)

— Єрохін К.С.: Дн = 47,42* 9 * 80% = 341,42 (грн.)

— Терещенко С. Р.: Дн = 41,21 * 10 * 100% = 412,10 (грн.)

— Кононенко Т. Ф.: Дн = 59,27 * 15 * 100% = 889,05 (грн.)

— Головко С. Л.: Дн = 49,60 * 12 * 100% = 595,20 (грн.)

— Юрова І.В.: Дн = 42,58 * 11 * 60% = 281,03 (грн.)

Результати перевірки нарахування по листам тимчасової непрацездатності зведемо у талицю 3.1

Таблиця 3.1 — Результати перевірки нарахування по листам тимчасової непрацездатності

Справка до акту ревізії

Мною, ревізором КРУ Хміль Ю.Г., була проведена перевірка нарахувань допомоги по листам тимчасової непрацездатності за період з 01.05.2011р. по 31.10.2011р., по результатам якої були виявлені наступні порушення:

1) Робітнику Собко А. В. була перевиплачена допомога в розмірі 3,64 грн. В наступному місяці підприємтву необхідно зробити утримання цих коштів з заробітної плати робітника та повернути їх ФССН по ВПТ згідно акту перевірки.

2) Робітнику Єрохіну К. С. була недовиплачена допомога в розмірі 1,88 грн., тому в наступному місяці підприємтву необхідно зробити донарахування цих коштів та сплатити робітнику. Нарахування допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю відображається в бухгалтерському обліку записом по дебету рахунка 69 «Розрахунки по соціальному страхуванню» та кредиту рахунка 70 «Розрахунки по оплаті праці» .

3) Робітнику Терещенко С. Р. була недовиплачена допомога в розмірі 0,04 грн. В найближчу виплату заробітної плати необхідно донарахувати та сплатити робітнику грошові кошти.

4) Робітнику Кононенко Т. Ф. також була недовиплачена допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю в розмірі 49,94 грн., яку теж необхідно донарахувати та виплатити робітнику в найближчу виплату заробітної плати.

5) Робітнику Головко С. Л. була недовиплачена допомога в розмірі 5,04 грн. Підприємству необхідно зробити донарахування допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та виплатити працівнику.

Ревізор КРУ ____________________ Хміль Ю.Г.

(підпис)

2.3 Задача № 3

Відповідно наказу ТОВ «Омега» відряджено співробітника для виконання виробничого завдання.

У таблиці 4 наведена необхідна інформація для розв’язання задачі 3

.

Необхідно:

1) перевірити фактичні витрати на відрядження;

2) зробити відповідні бухгалтерські записи на синтетичних рахунках;

3) заповнити авансовий звіт (Додаток 1);

4) скласти справку до акту ревізії.

Розв'язання

1 Розрахуємо суму добових. Працівник перебував у відрядженні з 10.09.2011р. по 14.09.2011р., тобто 5 днів. Добові складають 30,00 грн.

Робітник снідав 2 дні (20% від 30,00 грн. = 6,00 грн.), тобто добові за ці дні складають 24,00 грн. (30,00 грн. — 6,00 грн.)

Таким чином добові склали: (2 * 24,00) + (3 * 30,00) = 78,00 (грн.)

2 Розрахуємо загальну суму витрат:

78,00 + 92,00 + 126,00 = 296,00 (грн.)

Працівник отримав аванс в розмірі 330,00 грн. Згідно авансового звіту працівнику необхідно повернути в касу 34,00 грн.

Дані операції відображаються наступною кореспонденцією рахунків:

а) видано в підзвіт робітнику на відрядні витрати (видатковий касовий ордер № 15) :

Дт 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

Кт 301 «Каса в національній валюті»

б) відображено витрати на відрядження працівника:

Дт 92 «Адміністративні витрати»

Кт 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

Дт 6411 «Розрахунки за податками»

Кт 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

в) повернутий у касу залишок підзвітних сум від робітника (прибутковий касовий ордер № 10):

Дт 301 «Каса в національній валюті»

Кт 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

Справка до акту ревізії

Мною, ревізором КРУ Хміль Ю.Г., була проведена ревізія розрахунків з підзвітними особами. При перевірці розрахунків з підзвітною особою виявлено такі порушення:

— неправильно розрахований розмір відшкодування витрат на відрядження за авансовим звітом, який був наданий працівником, що знаходився у відрядженні. Фактично витрати працівником за період відрядження (транспортні, добові, квартирні) відповідно до поданих документів у розмірах, встановлених нормативними документами і законодавством, склали 296,00 грн. Кореспонденція рахунків по списання заборгованості з підзвітної особи відображається в бухгалтерському обліку записом: Дт 92 «Адмінистративні витрати», Кт 372 «Розрахунки з підзвітними особами» та списання ПДВ з квітків — Дт 6411 «Розрахунки за податками», Кт 372 «Розрахунки з підзвітними особами» ;

— працівник повинен був повернути підприємству невикористані кошти, видані йому в підзвіт на відрядження в сумі 34,00 грн. у трьох денний строк. Кореспонденція рахунків: Дт 301 «Каса в національній валюті», Кт 372 «Розрахунки з підзвітними особами» .

Ревізор КРУ ____________________ Хміль Ю.Г.

(підпис)

2.4 Задача № 4

1. Скласти звіт касира на момент інвентаризації каси (Додаток 2).

2. Скласти акт інвентаризації грошових коштів у касі.

3. Відобразити кореспонденцію рахунків за результатами інвентаризації каси і вказати облікові регістри, де повинна бути відображена дана кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.

4. Сформулювати записи у відомість порушень для включення до акту ревізії. документальний контроль інвентаризація акт ревізія По прибутті в Перевальське РПУ ревізор Петрова З. С. на підставі наказу № 9 по облуправлінню від 06.11.2011 р станом на 11.00 8 листопада 2011 року провела інвентаризацію грошової наявності каси підприємства у присутності головного бухгалтера Попової Л. І. Результатами інвентаризації встановлений залишок грошей по касовій книзі і довідки бухгалтерії на початок дня 08.11.2011р. складав 1300грн.

Таблиця 5 — Вихідні дані

Данні для всіх варіантів:

1. Наявність грошей, пред’явлених комісії 139 600 грн

2. Поштових конвертів на суму 50 грн.

3. У касі, крім наявних грошей та поштових конвертів, була розписка інженера Буткова Н. К. на суму 670 грн.

Розв'язання

1 Складаємо звіт касира на момент інвентаризації каси (Додаток 2).

2 Складаємо акт інвентаризації грошових коштів у касі.

3 Кореспонденція рахунків за результатами інвентаризації каси, яка повинна бути відображена в касовій книзі та Журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів приведена в таблиці 6.

Таблиця 6 — Відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку

Записи у відомість порушень для включення до акту ревізії

Мною, ревізором КРУ Хміль Ю.Г., була проведена ревізія каси Тов «Омега» станом на 08.11.2011р. У результаті проведення інвентаризації каси були виявлені такі порушення:

1) Касир не мав права приймати розписку від інженера Буткова Н. К. на суму 670,00 грн.

2) Необхідно у присутності ревізора заповнити інженеру Буткову Н. К. розрахунково-касовий ордер на суму 670,00 грн.

3) Касир не знає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

4) Існують розбіжності між фактичною наявністю грошових коштів у касі на момент інвентаризації та обліковими даними. Нестача грошей у касі склала на суму 109 041 грн. 00 коп. Касир та головний бугалтер повинні надати письмові пояснення про причини цих відхилень.

Ревізор КРУ ____________________ Хміль Ю.Г.

(підпис)

Перелік посилань

1. Дікань Л. В. Контроль і ревізія: Навчальний посібник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2004. — 245 с.

2. Рогозян Л. Е., Вахлакова В. В. Ревізія і контроль: Навч. посібн. / Л. Е. Рогозян, В. В. Вазлакова. — Алчевськ, ДонДТУ, 2009. — 218 с.

3. Павлюк В. В., Сердюк В. М., Акаєв Ш. М. Контроль і ревізія. Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 196 с.

4. Бутинець Ф. Ф., Бондар В. П., Виговська Н. Г., Петренко Н.І. Контроль і ревізія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності «Облік і аудит» / За редакцією проф. Ф. Ф. Бутинця. — 4-е вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП «Рута», 2006. — 560 с.

5. Усач Б. Ф. Контроль і ревізія: Підручник. — 6-те вид., стер. — К.: Знання-Прес, 2005. — 253 с.