Словоскладення як спосіб утворення англомовних інновацій сфери Інтернет

Курсова робота

Словоскладення як спосіб утворення англомовних інновацій сфери Інтернет

Вступ

неологізм англійський інтернет лінгвістика Абсолютний прогрес мови, наголошують науковці, насамперед виражається в розвитку словникового складу, саме тому лінгвістичні та соціолінгвістичні питання, пов`язані з розвитком, збагаченням словникового складу, завжди були в центрі уваги мовознавців. Дослідження цих питань дає змогу зрозуміти тенденції розвитку мови взагалі, заглянути в її майбутнє, висвітлити проблему «мова та її середовище», яка має важливість не тільки для соціальної, але й для «внутрішньої» лінгвістики. Розвиток словникового складу якраз і відбиває процес пристосування мовної системи до нових потреб комунікації у зв`язку з ускладненням середовища.

Кінець ХХ-го століття відзначається глобальними соціально-економічними змінами, людство вступило в новий етап науково-технічного прогресу, який іменується інформаційною революцією. Вагому роль в інформаційному обміні на світовому рівні відіграє мережа Інтернет. Не випадково, що саме в цей період значно зросли і темпи збагачення словникового складу: в 90-ті роки, за оцінками дослідників, англійська мова щорічно поповнюється 15 000−20 000 нових одиниць, тоді як на початку XX-го століття приріст становив всього 1000 одиниць на рік. У той же час в 90-ті роки проблемам розвитку словникового складу приділялось значно менше уваги, ніж у 70-ті-80-ті роки, незважаючи на очевидність більших масштабів кількісних та якісних змін, спричинених бурхливим розвитком економіки, науки, техніки, ускладненням форм суспільного життя.

Науково-технічна революція, охоплюючи все нові й нові сфери життя, та пов`язана з нею взаємодія всіх наук, очікуваний демографічний вибух та інші найважливіші явища цивілізації призводять до неймовірного розвитку різних видів відносин між державами та іншими іншомовними суспільствами людей. Вплив Інтернету відбивається не тільки у значному кількісному зростанні словникового складу англійської мови, але й у якісних змінах у ланках лексико-семантичної системи. Інтернетизація багатьох сторін повсякденного життя носіїв англійської мови супроводжується широкомасштабною детермінологізацією нової лексики, пов’язаної із сучасною технікою, або її перетворенням у біофункціональну лексику, що належить одночасно і загальнонародній мові, і мовам для спеціальних цілей.

Результати семантичних процесів і змін, викликаних інформаційною революцією, знаходять своє втілення у мовних явищах, що все більше пронизують мову, впливають на існуючі семантичні підсистеми й угруповання. Ключові одиниці «інформаційної революції'' перетворюються на центри словоі фразотворення, стають домінантними елементами розгалужених лексико — семантичних парадигм. Актуальність процесів і явищ, співвіднесених із сучасним етапом науково-технічного прогресу, обумовлює прагнення відбити відповідні поняття варіативними мовними засобами, створює явище атракції синонімів навколо даних понять. Необхідність розмежування «кібернетичних» і «докібернетичних» понять викликає явище диференціюючої реномінації - більш чіткого позначення старих понять.

Інтернетизація внесла істотні зміни в систему словотвору, породила цілий ряд нових високопродуктивних словотворчих елементів або нових семантико-словотворчих варіантів існуючих афіксів, викликала переміщення суфіксів і префіксів від периферії системи до ядра, від мов для спеціальних цілей до загальнонародної мови, сприяла розширенню самого поняття «словотворчий елемент». Нова лексика і фразеологія, що виникла у зв’язку з інформаційною революцією, зокрема, із широким використанням Інтернету, пронизує в даний час мову багатьох сфер соціального життя і відбиває як численні блага і вигоди, так і нові соціальні, психологічні й інші проблеми, негативні наслідки і побічні ефекти нинішнього етапу науково-технічного прогресу. В цих умовах надзвичайно зростає попит на переклад як засіб, який обслуговує економічні, технічні, суспільно-політичні, наукові, культурно-естетичні та інші відносини між народами.

Вивченню процесів збагачення словникового складу англійської мови та словотвору зокрема значну увагу приділяли Р. Барнхарт, Ю. О. Жлуктенко, В.І. Заботкіна, Ю. А. Зацний, М. М. Полюжин, Н. Г. Олексенко, А. Е. Левицький, С. Морт, Дж. Ейто, Р. Фішер.

Проблема появи нових слів у сучасній англійській мові є дуже актуальною сьогодні. Об'єктивний розвиток суспільства в кожний історичний період зумовлює появу нових слів і значень — неологізмів. Питанням неологізмів займалося і займаються багато лінгвістів, серед яких А. В. Янков, А. А. Харьковська, Н.К. Ізулікін, Зацний Ю. А., І.І. Мурко та багато інших.

Виходячи із цього, темою нашої курсової роботи було обрано «Словоскладення як спосіб утворення англомовних інновацій сфери Інтернет«.

Актуальність нашого дослідження визначається необхідністю і в той же час відсутністю комплексного аналізу процесів та явищ, які відбуваються в словниковому складі англійської мови наприкінці ХХ століття. Зокрема, виникає необхідність дослідження змін в шляхах, способах та засобах збагачення словникового складу, процесів формування нових дериваційних елементів, які активно відбуваються саме в останні десятиліття.

Подальше ускладнення позамовного інформаційно-технічного середовища потребує соціолінгвістичного аналізу інноваційних процесів, процесів творення неологізмів, виявлення конкретних соціальних чинників, які найбільш впливають на ці процеси, розкриття ролі інформаційної революції в лексико-семантичних змінах.

Об'єктом нашого дослідження виступає лексична база інноваційної сфери Інтернет.

Предмет дослідження — неологізми Інтернет-сфери, утворені способом словоскладання.

Мета дослідження — розглянути словоскладання як основний спосіб утворення інновацій сфери Інтернет.

Для досягнення мети нашого дослідження перед нами були поставлені наступні завдання:

— охарактеризувати словоскладання як продуктивний спосіб словотвору в англійській мові;

— визначити поняття неологізму в сучасній лінгвістиці;

— дослідити продуктивні способи деривації нових мовних одиниць;

— визначити особливості дії словоскладання та його модельний ряд;

— розглянути розвиток англомовного суспільства та розвиток новітніх технологій;

— дослідити інновації сфери Інтернет, що утворені за моделями словоскладання;

— підготувати статистичні дані продуктивності моделей словоскладання.

1. Місце словоскладання у процесі словотворення

1.1 Словоскладення як продуктивний спосіб словотвору в англійській мові

Словоскладення — це утворення нової (похідної) основи поєднанням двох уже існуючих основ, звичайно без зміни їх форми.

Складних іменників в англійській мові дуже багато: apple-tree (яблуня), steamship (пароплав), airport (аеропорт), rainbow (райдуга), ice-cream (морозиво), arm-chair (крісло), seashore (берег моря) та ін.

Складні іменники пишуться разом або через рисочку (дефіс).

При роздільному написанні двох іменників підряд перший з них звичайно є означенням до другого, а ціле — словосполученням, а не складним словом. Порівняймо:

a gold watch (словосполучення золотий годинник)

a goldsmith (складне слово ювелір) [5, c. 27−28].

У сучасній англійській мові складні слова або композити (compounds words, composites) є наслідком продуктивного процесу словотвору. Складні слова — це такі лексичні одиниці, що складаються з двох і більше основ і вживаються як незалежні форми.

Словоскладення на думку окремих дослідників, є головним напрямком розвитку лексики мови, бо воно — найпродуктивнішій тип словотвору. Складні слова розподіляються наступним чином:

1. З точки зору приналежності до різних частин мови (функціонально).

Більшість складних слів — це складні іменники типу aircraft, moonshine, red-headed, white-faced, складні дієслова є наслідком подальшої деривації, тобто утворюється від складних іменників, що вже існують, шляхом конверсії, наприклад: to snub-nose, to deep-root, to bad-test

Складні прислівники і сполучники складають незначну частину із загальної кількості композитів; неологізми серед них не зустрічаються. Слова типу inside, within, існують у мові протягом давнього часу. На увагу заслуговують ще й такі факти. Значна кількість слів застаріла, що дає змогу окремим дослідникам вважати словоскладання непродуктивним видом словотвору. Головна ознака зовнішнього характеру складного слова полягає у його відокремлені від фрази; остання утворюється за певними синтаксичних правилами, тоді як складне слово має власні правила словотвору.

2. Розподіляються складні слова і у відповідності з типами словотвору. Два види композиції охоплюють власне композити і ті слова, що утворені водночас за двома зразками — словоскладання і деривації. Останні утворення — похідного типу.

До дериваційних складних слів слід віднести і похідні складні іменники, наприклад: a hold-up, big to hold up, a cast-away, big to be cast away.

Конверсія у таких випадках перетворює дієприслівникові фрази у слова. До складних слід віднести також фрази, які набули статусу композитів завдяки широкого вжитку, що спонукало до їхнього орфографічного оформлення як окремих лексичних одиниць. Для прикладу візьмемо прикметники middle-of — the-road «половинчастим», never-to-be-forgotten «незабутній» [7, c. 14].

Складні слова умотивовуються і семантично, і структурно компонентами, що ці слова утворюють. Стосунки між компонентами досить складні, тому що при утворенні складного слова значення їх можуть змінюватися. До того ж, вони обов’язково впливають один на другий і мають підпорядковуватися певним граматичним правилам. Суборденативні складні слова — це такі слова, складові частини яких структурно і семантично взаємозалежні, не дорівнюючи при цьому одна одній.

Складні іменники субординативного типу часто несуть у собі семантичну зміну значення, пор.: White-eye «різновид птаха», bluecoat «солдат, вояк», pony-tail «зачіска, кінський хвіст».

У координативній композиті одна із складових компонентів не має переваги над іншим. Обидва компоненти і структурно, і семантично до якоїсь міри незалежні. Переважна більшість координативних складних слів — це надбання розмовного шару лексики. Їм властива проста морфологічна форма, семантична влучність і широке емоційне забарвлення. Складні слова розпадаються на великі групи — частини мови. Найчисленнішими є складні іменники.

Складні іменники розподіляються на різні групи в залежності від типу взаємин між компонентами. Ці взаємини визначаються порядком модифікації складових частин: перший компонент може індентифікувати другий, і навпаки один із компонентів, крім того, взагалі може бути не іменником. Серед складних іменників виділяють зокрема екзоцентричні, тобто такі, у яких лише комбінація обох елементів дає назву відповідного поняття, наприклад: baffle-board «Перегородка», dog-bee «трутень», leather-head «дурень» [10, c. 41].

Найпоширенішою структурною формулою складних іменників є формула N + N.

Останнім часом спостерігається значна продуктивність складних іменників, утворених від дієслів з постпозитами (прийменниками) або прислівниками.

Останній компонент ніби умотивовує конверсію, утворюючи врешті складний іменник, наприклад: a black-out «скорочення робочого дня з наступними скороченнями платні» [15, c. 73−74].

1.2 Поняття неологізму в сучасній лінгвістиці

Неологімзм (від грец. нЭпт — молодий, новий і лпгйумьт — судження, вислів) — новостворений термін, слово або фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включений до державної та загальновживаної мови.

Неологізми служать, з одного боку, для номінації нових чи ще не названих понять, реалій, а з іншого — для заміни попередніх найменувань новими, зумовленої різними чинниками — тенденцією до мовної економії, уніфікації номінативних моделей, виразнішого, точнішого найменування, експресивно-стилістичного оновлення, з причин соціально-політичного, пуристичного, евфемістичного характеру та інших.

Неологізми, у свою чергу, поділяються на загальномовні та індивідуально-авторські.

Загальномовними називають такі нові слова, які, по-перше, досить швидко стають надбанням усіх або обмеженого за якоюсь ознакою (професійною, соціальною, територіальною) кола носіїв мови, і, по-друге, виконують переважно номінативну, тобто називну, функцію. Індивідуально-авторськими називаються такі нові слова, які створюються письменниками і вживання яких, по-перше, виконує не стільки номінативну, скільки оціночно-виражальну функцію [17, c. 28].

Порівняймо з оцінкою, яку дає індивідуально-авторським неологізмам Б. Томашевський: «Неологізми — це такі слова, які створює сам митець, сам поет, письменник не для того, щоб дати їм загальний ужиток, ввести їх до загальновживаної мови, в загальний словник, а для того, щоб читач відчував у процесі сприйняття самого художнього твору, як перед ним народжується нове слово. Неологізм повинен завжди сприйматися як певний винахід саме даного митця, він неповторний. Як тільки починають його повторювати, вводити до загального словника, він втрачає той стилістичний ефект, на який розраховував митець [20, c. 39].

Неологізми з’являються в мові, по-перше, як власне новотворення — шляхом словотворення на основі наявних у даній мові морфем, переосмислення слова та лексикалізації словосполучення, по-друге, як відносні новотворення — внаслідок запозичення мовних одиниць з інших мов та переходу їх до загальнонародної мови з вужчих стильових сфер або територіальних різновидів, а також актуалізації застарілих слів.

В наш час англійська мова переживає неологічний бум. Величезний потік нових слів та необхідність їх фіксування і пояснення зумовив створення особливої галузі лексикології-неології - науки про неологізми. В ньому з’являється велика кількість нових лексичних одиниць (за підрахунками Р. Берчфільда, понад 800 слів на рік), необхідність реєстрації та опису яких викликало появу нового розділу лексикології - неологїї, науки про неологізми [37, c. 88].

Нова лексична одиниця проходить декілька стадій соціалізації (прийняття її в суспільстві) та лексикалізації (закріплення її в мові). З’явившись, неологізм по­ширюється, як правило, викладачами університетів, шкільними вчителями, робітниками засобів масової інформації. Потім він фіксується в друці. Наступна стадія соціалізації - прийняття нової лексичної одиниці широкими масами носіїв мови. Після цього починається процес лексикалізації: набування навичок використання неологізму в спілкуванні, виявлення умов та протипоказань щодо його використання в різних контекстах. В результаті утворюється лексична одиниця певного структурного типу (просте, похідне, складне, складно-похідне слово або словосполучення), яка включається в різноманітні словники неологізмів.

Неологізми пов’язані практично з усіма сферами життя сучасного англомовного суспільства.

Що до самого терміну неологізм — то це є нове слово (стійке сполучення слів), нове або по формі або по змісту. Виходячи з цього, у вокабулярі неологізмів можна виділити:

1. Власне неологізми (новизна форми поєднується з новизною змісту): audiotyping — аудіодрукування, bio-computer — комп’ютер, котрий імітує нервову систему живих організмів, thought-processor — комп’ютер, котрий логічно будує та розвиває ідеї.

2. Трансномінація, яка поєднує новизну форми слова зі значенням яке вже передавалося раніше іншою формою: sudser — мильна опера, big C (мед.) рак.

3. Семантичні інновації або переосмислення (нове значення позначається формою, котра вже була в мові): bread — гроші, drag — скукота, acid — наркотик ЛСД.

Утворення семантичних неологізмів у багатьох випадках зумовлює і певні словотворчі процеси, веде до появи нових одиниць, тобто семантичні неологізми часто сприяють виникненню лексичних інновацій. Поняття «семантичний неологізм» набуває в англійській мові більш широкого значення з урахуванням існування різних національно-територіальних варіантів та інтенсивної взаємодії між ними, насамперед, між британським та американським варіантами: американські значення загально-англійських слів, якщо вони починають функціонувати в британському варіанті, сприймаються саме як нові значення, навіть якщо вони не є новими для американського варіанту. Як семантичні інновації сприймаються в мові і ті значення, що запозичуються «стандартною» мовою з розмовних підсистем, наприклад, з просторіччя, соціальних діалектів [9, c. 33−34].

В мові останніх десятиліть переважають одиниці першої групи, що пов’язане з ростом потреб суспільства дати назви новим реаліям, які виникли в зв’язку з науково-технічним прогресом.

Під семантичними інноваціями розуміють нові значення уже існуючих слів. При цьому можливі наступні варіанти:

1) старі слова повністю змінюють своє значення, втрачаючи попереднє (раніше існуюче).

2) в семантичній структурі слова з’являється ще один лексико-семантичний варіант (ЛСВ) при збереженні всіх традиційних. Серед семантичних іновацій останіх десятиліть переважають одиниці другого типу. Так слово mafia розширило своє значення: стало означати «будь-яка таємна організація, замкнуте коло, клан.» Серед найбільш вживаних нових значень в сучасній англійській мові можна виділити:

charisma — сильна особиста притягуюча сила

bummed out — розчарований

go — go — динамічний, сучасний

bananas — сходити з розуму Фіксація часу появи неологізму допомагає при вивченні багатьох історичних процесів. Перед неологією поставлені завдання виявлення та опису неологізмів, порівняння масивів неологізмів у різних мовах, установлення тенденцій мовного розвитку, обговорення можливостей його планування та ін.

1.3 Продуктивні способи деривації нових мовних одиниць

Словотворча структура слова описується за допомогою словотворчих моделей, тобто формул, що відображають принцип з'єднання основи з іншими компонентами. Така формула, залишаючись незмінною, здатна наповнюватися різним лексичним матеріалом. Наприклад, словотворча модель V+ - еr є загальною для цілого ряду слів з одним і тим же значенням «діяч» (writ //er, teach //er, speak //er, etc.) і утворюється за допомогою ТО дієслова + суфікс — er.

Словотворча модель N + - ous регулярна для утворення прикметників, також об'єднаних загальним значенням «Носій якої-небудь якості» (courage //ous, monstr //ous, danger //ous, etc.). Моделі не створюються штучно, а виділяються в процесі СА з великого масиву прикладів. Залежно від цілей дослідження виділяються основні моделі (М) та мікромоделі (ММ). Так, модель: ТО + суфікс = М суфіксального слова, оскільки вхідні в неї компоненти ніяк не уточнені. Моделі ж типу N + - ous або V + - еr, як і багато інших, називаються приватними, оскільки відображають окремі випадки більш загальної ситуації. ММ можуть групуватися за типами ТО (іменникові, дієслівні і т.д.), та за видами афіксів.

М та ММ також можуть бути продуктивними і непродуктивними. Продуктивні моделі - це моделі, за якими регулярно утворюються ПО нових слів. Приведений вище приклад V + - еr є моделлю продуктивною, що легко підтверджується наявністю ПО нових слів, за цією М утворені (hack //er, codg //er). Непродуктивні моделі описують слова, що існують в мові, але за ними вже не створюються ПО нових слів. Модель N±ous, наприклад courage //ous, flavour //ous, відноситься якраз до такого типу, зокрема словник нових слів Девіда Барнхарта не містить жодного утворення з суфіксом — ous. [15, с. 30]

Необхідно пам’ятати, що словотворче значення, часто залежне від значення афікса або ТО, не те ж саме, що значення лексичне, індивідуальне. Наприклад, словотворче значення ПО слова writer — «діяч, хтось». Індивідуальне значення ТО + суфікс — er розкриває характер дії - «письменник — той, хто пише». Словотворче значення М SV + - er об'єднує слова, утворені за однією моделлю із значенням загального результату. У групу ПО слів, об'єднаних по індивідуальному лексичному значенню «діяч», входять слова, побудовані за однією моделлю — М6 — модель суфіксальних основ, але за різними ММ, а саме SN + suf — er = SN i SN + suf — ist = SN (scribbl //er, novel //ist, etc.), які об'єднані синонімічними відносинами.

Поняття словотвору в цілому включає і узагальнення, об'єднуючи різні ММ в М ПО слів.

Щодо кількості способів словотворення існують різні думки.

Ці розбіжності (виділяють від 5 до N способів словотвору) пояснюються тим, що різні способи міняють свою активність і на довгий час можуть виявлятися більш менш продуктивними або стають непродуктивними. Так або інакше, загальновизнано, що існує 6 найбільш продуктивних моделей словотворення в сучасній англійській мові:

а) афіксальна модель:

1) М: ТО слова+ суфікс;

2) префікс + ТО слова, наприклад (pion //ist, re //built, under //go);

б) М словоскладення: основа + основа, наприклад, (dark //man);

в) конверсійна М: V > N або N > V, наприклад (elbow — to elbow, steal — to steal);

г) реверсійна М: основа — квазі-аффікс, наприклад (baby //sitting — baby //sit, burgl //ar — burgl //e);

д) словозлиття тут про модель можна говорити тільки умовно, як про з'єднання фрагментів основ, наприклад (motel < motorist + hotel);

е) скорочення (km < kilometer, BBC < British Broadcasting Corporation).

Решта способів (чергування, наприклад feed від food; подвоєння (murmur), а також немодельовані способи — звуконаслідування (cuckoo; splash) і римований повтор, як з чергуванням, так і без нього, наприклад (tip-top; hocus-pocus) другорядні і непродуктивні. [4, с. 35]

1.4 Особливості дії словоскладення та його модельний ряд

Порядок основ у композитах, що найчастіше використовується, може бути таким:

1. Adj. + N — прикметник + іменник, наприклад: blackbird, dead-line, free-trader, left-hand.

2. V + N — дієслово + іменник: dash-board, dive-bomb, feed-pipe, tow-rope.

3. N + N — іменник + іменник: ash-bin, axe-stone, foot-ball, iceberg, kettle-drum.

4. N + Adj. — іменник + прикметник: brain-sick, cafe-free, sky-blue.

5. Adj. + Adj. — прикметник + прикметник: pole-green, red-hot.

6. Num. + Adv. числівник + дієприкметник: six-numbered, two-faced.

Цілий ряд лексичних одиниць не тільки закріпився за інформаційною технікою, але і перетворився у справжні центри слово і фразотворення. Це насамперед стосується слова electronic, що, крім загальних значень «електронний, компютеризований, пов’язаний із комп’ютерною технікою», усе частіше вживається в значенні «той, що здійснюється через комп’ютерну мережу Інтернет».

У цьому значенні дане слово часто функціонує в абревіатурній формі (E). Елемент e - навіть вважається новим префіксом. Останнім часом базою для цілого ряду лексичних і фразеологічних неологізмів стає неологізм dot-com, що позначає фірму, компанію, яка здійснює свою діяльність через Інтернет.

Зараз це слово входить до великої кількості інноваційних лексичних одиниць, які із сфери Інтернет перейшли до щоденного спілкування представників різних країн.

Серед ключових інтернетівських одиниць — центрів, що притягують численні елементи словотворчої, фразеологічної і лексико-семантичної парадигми, — необхідно відзначити декілька слів, що є фактично семантичними неологізмами, породженими у світі комп’ютерної й іншої сучасної техніки. Так, слово digital із 80-х років ХХ століття почало вживатися в значеннях «пов'язаний із комп’ютерами, комп’ютеризований», і саме з ними пов’язані численні інновації останнього десятиліття: digital video, digital audio tape, digital videodisk, digital terrorism, digital media. Останнім часом слово digital набуло ще одного, більш спеціалізованого значення «пов'язаний із комп’ютерною мережею Інтернет»; це значення реалізується в цілому ряді словосполучень.

У сучасній мові знайшли розповсюдження численні словосполучення із лексемою virtual. Зразком для таких неологізмів послужило словосполучення virtual reality; воно було утворено наприкінці 80-х років для позначення «віртуальної реальності» — гіпотетичного світу образів, картин, ситуацій, створених за допомогою комп’ютерної графіки і спеціальних програм, тобто цей фразеологічний неологізм став синонімом слова cyberspace `кіберпростір`, що з’явилося в 1984 році. Надалі слово virtual набуває значення `створений за допомогою комп’ютерних систем, пов’язаний з комп’ютерною мережею Інтернет'.

На перший погляд, на прикладі семантичного неологізму virtual спостерігається переосмислення, яке фактично можна вважати антонімічним (порівн. «фактичний» — «гіпотетичний, нереальний»), тобто внаслідок інформаційної революції виникає і явище енантіосемії - внутрішньословної антонімії. Нове значення ніби підкреслює, що саме «кіберпростір», світ Інтернету стає «фактичним» світом для все більшої кількості людей; це значення перетворюється на високочастотне, функціонально-важливе в сучасних умовах комунікації. З іншого боку, слід враховувати й етимологічне значення слова virtual — запозичення з латинської мови (лат. virtualis `можливий`), той факт, що етимологічний внутрішньо-понятійний зміст зберігся у споріднених словах романських мов. Наприклад, франц. virtuel, іспан. virtual, iтал. virtuale мають значення `потенційний, можливий', отже можна встановити певний логічний звязок між докібернетичною і кібернетичною семантикою, тобто навіть якщо і вважати, що в англійській мові мало місце переосмислення зазначеного слова, воно не здається таким «протилежним» з точки зору етимології.

Слово virtual усе більше виступає в якості майже повного еквівалента елементу cyber— З урахуванням того, що в досить широкому наборі контекстів, пов’язаних із кіберпростором, у якості майже повних еквівалентів виступає ще цілий ряд мовних одиниць, стає цілком зрозумілим поширене явище синонімії серед «інтернет-інновацій'', наприклад: cybercash — E-cash — electronic cash — digital cash; cyber-commuter — telecommuter: cybermall — E-mall — digital mall; cybershopping — electronic shopping — Internet shopping; cybercolledge — virtual colledge; cybercommerce — e-commerce — e-trade — Internet commerce.

Саме слово Internet також перетворилося на базу для цілої серії неологізмів, особливо фразеологічних (Internet appliance, Internet host, Internet cafe).

Прискоренний темп розвитку «інтернетівського світу» призвів, наприклад, до виникнення понять інтернетівський час (Net time), інтернетівський рік (Internet year). Поняття інтернетівський рік виникло за аналогією до поняття собачий вік (один собачий рік прирівнюється до семи людських років). Інтернетівські «гуру» вважають, що інтернетівський рік дорівнює трьом звичайним місяцям. Слово Internet також послужило зразком для таких поширених інновацій, як intranet, extranet, evernet. Необхідно також відмітити, що виникло новотворення outernet для позначення традиційних доінтернетівських засобів інформації - преси, літератури, телебачення тощо.

Основою для багатьох неологізмів став і скорочений варіант слова Internet — the Net, наприклад: netangst, nethead, netiquette, netizen, net-fever, netmyth, netsavvy, netsurfing, netsploitation.

У цьому зв’язку відзначимо концентрацію неологізмів навколо назви міжнародної інформаційної комп’ютерної мережі Internet. Існує, наприклад, цілий ряд експресивно забарвлених слів і словосполучень, що проводять аналогію між Інтернет і швидкісною шосейною дорогою, супермагістраллю тощо: I-Bann, Info-bahn, Info-Highway, I-Way, Information superhighway, electronic superhighway, e-Bahn.

Тож ми бачимо, що з кожним роком, з кожним витком технологічного розвитку розвивається і мова, утворюються все нові і нові неологізми, нові словотворчі елементи, які необхідні для адекватного відображення нової технологічної реальності.

2. Глобальна мережа Інтернет як джерело неологізмів, утворених шляхом словоскладання

2.1 Розвиток англомовного суспільства та розвиток новітніх технологій

Створення і широке використання в повсякденному житті сучасного суспільства новітніх технологій збирання та обробки інформації, різних інформаційно-пошукових, моделюючих, аналітичних і управлінських систем обумовили виникнення цікавого і значного феномена, характерного для новітньої історії людства. Вдосконалення засобів обчислювальної техніки, систем телекомунікацій та інформаційних технологій не лише повною мірою виявляє свою виробничу, технологічну й соціальну корисність, поліпшуючи умови нашої праці і побуту, вони радикальним чином змінюють саму природу людських і виробничих відносин у сучасному суспільстві.

Інтернетизація" та розвиток комп`ютерних технологій супроводжується справжнім вибухом новотворень, пов’язаних з інформаційною технікою. Так, серед неологізмів 2000;2001 років вони складають понад третину всіх інновацій. Більшість таких новотворів закріплено одночасно за декількома сферами матеріального і духовного життя у зв’язку з їхньою комп’ютеризацією, інформаціоналізацією. Аналіз «'інфонеологізмів'' дає, насамперед, можливість усвідомити деякі тенденції розвитку словотворчої і лексико-семантичної системи мови. Афіксоїд cyber - (частина слова cybernetics) до кінця 80-х років ХХ століття функціонував в англійській мові в складі невеликої кількості слів, переважно вузькоспеціального характеру. «Кібернеологізми» ринули в англійську мову в 90-ті роки у зв’язку з тією роллю, яку почала відігравати міжнародна інформаційна комп’ютерна мережа «Інтернет''. Зараз кількість «кібернеологізмів» не піддається точним підрахункам. Британський лінгвіст М. Квініон називає вибух таких неологізмів `кіберчумою` - cyberplague. Елемент cyber - поряд із загальним значенням «пов'язаний із комп’ютерною технікою' все частіше вживається в більш вузькому значенні `пов'язаний з Інтернет, здійснюваний через міжнародну інформаційну комп’ютерну мережу'. Саме на базі елементу cyber - останнім часом було створено дієслово cyberize, що вводить поняття `кібернезувати` із різними його відтінками (комп'ютеризувати, активно використовувати Інтернет) [37, c. 74].

Особливо велика кількість нових лексичних одиниць з’явилася у зв’язку з розвитком інформаційних технологій. За даними «Бюлетеня іноземної комерційної інформації» (2000. — № 13−14), в усьому світі відбувається комп’ютерний бум. Це зумовлюється тим, що виробництво комп’ютерів швидко розвивається. Виникнення нових афіксів пов’язано з необхідністю «розвантаження» Інтернету, створення умов для більш швидкого пошуку необхідної інформації: наприкінці 2000 року 20 мільйонів інтернетівських сайтів мали у своїх адресах елемент «dot-com». Наприкінці 90-х років почалася ера з'єднання Інтернет із «бездротовим» зв’язком, особливо з мобільними телефонами, і народилося поняття «електронного мобільного бізнесу (mobile e-business) — можливості проведення ділових операцій, торгівлі через Інтернет за допомогою мобільних телефонів: Mobile e-business activity will center on exterding fixed — Internet services such as e-banking, e-trading and e-shopping to wireless phones. Тобто, ми бачимо, що комп’ютеризація використовується в різних сферах науки та техніки, що призводить до появи великої кількості термінологічних неологізмів, наприклад: biometric security — «біометричний захист»; machine translation — «машинний переклад»; electronic translator — «ЕВМ-перекладач» т. ін.

2.2 Інновації сфери Інтернет, що утворені за моделями словоскладення

При безпосередньому контакті мови та Інтернету з обома відбуваються певні зміни. З одного боку, мова всередині самої всесвітньої павутини змінюється.

Взаємне проникнення мови в Інтернет і навпаки є набагато глибшим, ніж звикли сприймати це носії мови і користувачі всесвітньої мережі. За словами доктора філології Романа Григоровича Лейбова, доцента кафедри російської літератури Тартуського університету (Естонія), Інтернет проник у мову навіть на рівні метафори. На основі його спостережень, мова мережі є живою і цікавою з точки зору образності. Не можна просто викинути різні стилістичні засоби і отримати суху технічну мову, таку собі «інтермову». «Якщо спробувати очистити мовлення від метафор, ми отримаємо звичайну сюжетну схему: люди вчиняють певні дії з великою кількістю залізяк, з'єднаних між собою нудними проводами».

Можна з упевненістю стверджувати, що на сьогодні новітні технології, так звані ІТ-технології, а також всесвітня мережа Інтернет є найбільшими джерелами розширення меж лексичного складу будь-якої мови країн цивілізованого світу, які мають доступ до таких благ, а особливо англійської. Узагальнювати мережу Інтернет як єдино цілісне джерело новотворів англійської мови було б неправильно, оскільки он-лайн сервіси характеризуються не тільки «прогулянками по світу» в реальному часі за допомогою так званих «браузерів» (програмного забезпечення для комп’ютера або іншого електронного пристрою, як правило під'єднаного до Інтернету, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на веб-сторінці). Можна виокремити пошукові системи, електронну пошту, он-лайн ресурси корпоративного плану (тобто веб-сторінки комерційних структур та інших об'єктів господарювання), ресурси тематичного спрямування та ін. Перелік вищезазначених джерел є далеко не вичерпним, оскільки не виключено, що широкий загал користувачів всесвітньої мережі бачить лише верхівку айсберга. Більша частина можливостей Інтернету ще перебуває на стадії ознайомлення, а деякі окремі елементи лише зараз набувають поширення серед користувачів, серед яких можна назвати блоги (і загалом блогосферу) Характеризуючи процес і способи проникнення нових слів із блогосфери як джерела їх творення, варто перш за все диференціювати такі одиниці за загальними семантичними ознаками. Умовно всі слова і словосполучення блогосфери, які ще на сьогодні не закріплені у друкованих і більшості електронних перекладних і тлумачних словниках, можна поділити на дві групи. До першої групи, яка є ближчою в семантичному плані до джерела походження, віднесемо лексичні одиниці, які умовно назвемо «блоготермінами», іншими словами — це слова і словосполучення, які:

1. є дериватами лексем blog і log (значення яких є абсолютно ідентичними у блогосфері) і:

— виконують функцію деномінації осіб, які створюють, обслуговують або будь-яким іншим чином причетні до блогосфери (наприклад, blogger (інколи weblogger), blogger-candidate, bloggerette, blogoholic, blogophile, gophlogger, problogger, vidblogger / videoblogger / vlogger, тощо);

— позначають дії, пов’язані з веденням блогів (gophlogging, vidblogging / videoblogging / vlogging, weblogging, тощо);

— використовуються для позначення блогів за тематикою повідомлень (bloggernacle (утворено шляхом об'єднання слів blog та Tabernacle), edublog, milblog, warblog, тощо);

— характеризують блоги за їх внутрішніми ознаками (blogroll, serialblog, tumblelog / tlog, linklog тощо);

— характеризують суспільні події, пов’язані з блогами та блогосферою (Blogavision Song Contest тощо);

— служать для позначення блогів, особливістю яких є певний спосіб викладу інформації (photoblog / photolog тощо);

— служать для позначення збірних назв того шару всесвітньої мережі Інтернет, де самі блоги і знаходять своє застосування: blogosphere / blogistan / blogspace, edublogosphere, тощо);

— позначають програмне забезпечення, необхідне для роботи блогів (blogware, blog / weblog software).

2. є словоформами, в основному утвореними за допомогою одного із морфологічних способів словотворення, а найчастіше за допомогою поєднання двох і більше таких способів, і за своїми функціями обслуговують блогосферу в деномінації її внутрішніх явищ і характеристик, осіб, залучених до створення та ведення блогів, інших елементів, що безпосередньо стосуються блогінгу (blog-adpeople / world / strip, Instalanche, Hughicane, design-savvy bloggers та ін.)

3. є існуючими лексичними одиницями у мові, але внаслідок відбору і легкості вживання набули порівняно із традиційним нового додаткового семантичного змісту, який стосується безпосередньо блогосфери, і таким чином належать до категорії блоготермінів (blogswarm / swarming, blogstrategy, blogstorm, innerblog, leadershipblog, managementblogging, employeeblogging, blogbuzz, blogads, bloggerconvention, carblogger, high-techblogger, blog entrepreneur, blog nichйs, blogging intervention, blog traffic та ін.)

Друга група включає семантично непов’язані або частково пов’язані із блогосферою нові лексичні одиниці (словоформи або словосполучення із метафоричним чи іншим змістом), які з’явилися у блогосфері чи були спонукані блогосферою і слугують для зображення подій, явищ, осіб, тощо у світовій політиці, економіці, освіті, культурі, громадському житті та інших сферах діяльності глобального суспільства (dotcommunism, web-scrum, high-information consumers, online friends, community discussion board, community support space, creative outlet, publishing online, knowledge base та ін.)

«Канали» поповнення словникового складу англійської мови (та і зрештою інших мов, які існують у всесвітній павутині) можна умовно обмежити таким переліком:

а) економіка та фінанси та інші споріднені з ними сфери діяльності людини;

б) політика;

в) освіта;

г) суспільно-культурні явища.

Не оминула глобальна мережа Інтернет і світової системи освіти. Так, можливість навчатися дистанційно стала джерелом появи наступних складних неологізмів.

— bulletin board (або electronic bulletin board) — це спосіб спілкування між викладачем та студентом; початкове призначення електронної дошки оголошень як простого джерела інформації трансформувалося у різновид інтерактивного засобу комунікації.

— staticcoursematerial — різновид ресурсів, який викладач надає у розпорядження студентів. Цей ресурс характеризується незмінністю, на відміну від динамічних або інтерактивних ресурсів.

— meta course — спеціальний вид начального он-лайн курсу, який автоматично записує до участі у ньому учасників «дочірніх» курсів або підкурсів при їх подальшому створенні.

Важливим джерелом словотворчих елементів загальної мови продовжують бути розмовні різновиди, особливо сленг і жаргони. Запозичення таких елементів у літературну мову нерідко супроводжується змінами в їх семантиці.

У 90-ті роки велику популярність здобули, наприклад, новотворення з синонімічними елементами head, junkie для позначення людини, яка має велику пристрасть до чого-небудь (у слензі ці елементи мають значення «наркоман»): cyberhead, digithead, nethead, data-junkie, java-junkie, sports-junkie. Запозичений зі сленгу елемент — savvy, де він функціонував як самостійне слово, входить до складу численних неологізмів — іменників та прикметників, надаючи їм відповідних значень «знання, вміння, навички в певній галузі, добре розуміння чого-небудь; фахівець, експерт в певній галузі, такий, що добре знає, розуміє що-небудь, має необхідні знання, вміння в певній галузі»: computer-savvy, market-savvy, media-savvy, tech-savvy.

Досить типовим є формування в семантичній структурі того чи іншого слова кількох нових лексико-семантичних варіантів протягом досить короткого часу, що дає змогу спостерігати дію різних механізмів семантичних змін.

При розгляданні нової фразеології подається її структурно-семантична характеристика, аналізуються джерела, шляхи та механізм фразеологізації. Формування фразеологічних одиниць відбувається головним чином шляхом переосмислення вільних (змінних) словосполучень, їх метафоризації. Метафоричний, а іноді і метонімічний перенос має, як правило, місце при перенесенні змінних або сталих словосполучень нефразеологічного типу з вузької (професійної або спеціальної) сфери функціонування в загальну мову або більш широку сферу. Проте досить частими є випадки, коли переосмислення відбувається в процесі перенесення словосполучення з загальної мови в спеціальну, або з однієї вузької сфери в іншу. Це особливо притаманно фразеологічним одиницям сфери інформаційної технології: graceful degradation «здібність комп`ютерної системи до функціонування у випадку пошкодження її окремих елементів», information superhighway, «система здобуття та розповсюдження інформації, яка створена шляхом об`єднання комп`ютерної та телекомунікаційної техніки», salami technique «привласнення грошей за допомогою комп`ютера шляхом „округлення“ реальної суми фінансових операцій», tiger team «група людей, яка перевіряє надійність комп`ютерних систем».

2.3 Статистичні дані продуктивності моделей

В ході написання нашої курсової роботи нами була проаналізована частота вживання різних моделей словоскладання при творенні неологізмів сфери Інтернет.

Семантичний неологізм web (спочатку — World Wide Web) став одним із широко поширених синонімів для передачі поняття «Інтернет», а також центром численних інновацій творення неологізмів за схемою N + N: Web-browser — укр. «веб-браузер», Web-mail — укр. «електронна пошта», Web-page — укр. «веб-сторінка», Web-surfer — укр. «користувач Інтернет», Web scam — укр. «електронне шахрайство, афера».

Слово Internet та його скорочений варіант net також перетворилося на базу для цілої серії неологізмів, особливо фразеологічних. Internet cafй — укр. «Інтернет-кафе» (неологізм для позначення кафе, в яких окрім обслуговування, звичайного для кафе, відвідувач має змогу користуватись Інтернет), Internet year — укр. «інтернетівський рік; інтернет рік», Net-fever — цей неологізм виник для позначення стану психологічної залежності людини від Інтернет: укр. «Інтернет-лихоманка».

За даною схемою були створені також наступні слова-неологізми, такі, як Dot bomb — укр. «інтернетівська фірма-банкрут», Database marketing — укр. «комп'ютеризована система маркетингу і реклами товарів і послуг», Voice mail — укр. «голосова пошта», Sneaker millionaire — укр. «людина, що розбагатіла через Інтернет», Mobile e-business — укр. «електронний мобільний бізнес» (Наприкінці 90-х років ХХ століття почалася ера з'єднання Інтернет із «бездротовим» зв’язком, особливо з мобільними телефонами і народилося поняття mobile e-business, тобто можливості проведення ділових операцій, торгівлі через Інтернет за допомогою мобільних телефонів).

До вищенаведеного типу неологізмів належить також наступна лексема. Handi-capitalism — неологізм виник для позначення різновиду Інтернетівського бізнесу, який набуває останнім часом великого масштабу, а саме продажу товарів та послуг інвалідам, фізично неповноцінним людям. Неологізм утворений поєднанням слів handicap та capitalism та перекладатиметься пояснювальним засобом: укр. «продаж товарів та послуг інвалідам, фізично неповноцінним людям через Інтернет». До типу композит N + N належать також неологізма Keyboard revolution — укр. «клавіатурна революція» (Цей неологізм переважно вживається стосовно шкіл та шкільної освіти) та Multimedia university — укр. «мультимедійнй університет, універсітет, обладнаний засобами комп’ютерної і телекомунікаційної техніки», а також Computer gap — укр." комп’ютернa прірва" (Цей неологізи використовується для позначення значної розбіжності в економічному стані людей, що володіють сучасною технікою, і тих, хто її не має).

Слова-неологізми, сформовані за схемою Adj. + N, наприклад Digital videodisk — укр. «цифровий відеодиск», Digital terrorism — укр. «комп`ютерний тероризм», Digital cash — укр. «електронні гроші», Virtual medicine — укр. «віртуальна медицина», Interactive TV, іnteractive broadcasting, two-way television — укр. «інтерактивне телебачення». До даного типу належить також неологізм Іnteractive multimedia — укр. «інтерактивні мультимедіа». Останнім часом йдеться вже не тільки про інтерактивне телебачення, а про інтерактивні мультимедіа, про з'єднання з комп’ютерною технікою інших медіа. Подібне поєднання буде позначати надання власникам таких мультимедіа найрізноманітнішого асортименту послуг.

Неологізм Сreeping featurism також має структуру Adj. + N - відбиває негативне ставлення до прагнення фірм постійно ускладнювати сучасну техніку шляхом додавання все нових компонентів, аксесуарів, які далеко не завжди є функціонально необхідними У сучасній мові знайшли розповсюдження численні словосполучення із лексемою virtual. Яка в свою чергу стала майже повним синонімом cyber, digital, electronic, але має беспосереднє відношення до Інтернет. Так, наприклад, були виділені наступні інтернет-неологізми: Virtual university — укр. «віртуальний університет», Virtual store — укр. «віртуальний магазин», Real time — укр. «реальний, некібернетичний час».

Chief hacking officer — укр. «менеджер, відповідальний за системи та програми захисту корпорації від нападів хакерів» сформований за схемою Adj. + Adj. + N.

Chief knowledge officer — укр. «менеджер, директор корпорації, відповідальний за створення та функціонування інформаційної системи» створено за схемою Adj. + N + N.

Сreeping featurism — неологізм відбиває негативне ставлення до прагнення фірм постійно ускладнювати сучасну техніку шляхом додавання все нових компонентів, аксесуарів, які далеко не завжди є функціонально необхідними Неологізм Electronic money laundering — укр. «електронне відмивання грошей» має структуру Adj. + N + N.

Отже, в ході нашого дослідження нами були отримані наступні статистичні дані частотності використання різних моделей словоскладання.

Частотність використання різних моделей словоскладання Частіше за все використана модель N + N — 60%, на другому місці за частотою вживання знаходиться модель Adj. + N — 20%, на третьому місці - модель Adj. + N + N — 10%. Інші моделі словоскладання також займають 10%.

Високу частоту вживання моделі N + N можна пояснити тенденцією англійської мови до використання атрибутивних конструкцій, що є типовими для даної мови.

Висновки

Розвиток словотворення простежується в напрямі розширення діапазону реалізації його можливостей за рахунок розширення рамок «нормативності», «стандартності», більшої свободи. Зростає роль комплексних способів породження інновацій як свідчення ускладнення когнітивних та ономасіологічних процесів. Словоскладання перетворюється не тільки на головний спосіб словотворення, але й на основне джерело нових дериваційних елементів.

Зміни та модифікації змісту лексичних одиниць, які спричинюють виникнення семантичних неологізмів, пов`язані з функціональною мобільністю лексики, з постійним рухом від периферії до ядра (від мов для спеціальних цілей до загальної мови), від ядра до периферії (від загальної мови до мов для спеціальних цілей), з їх переміщеннями в межах ядра (між різними шарами загальної мови) та в межах периферії (між різними терміносистемами та соціолектами).

Збагачення словникового складу відбувається на фоні посилення дії тенденції до демократизації англійської мови, до зближення писемної літературної мови з усно-розмовною в умовах зростання масштабів запозичень літературної мови з розмовних мікросистем, збільшення впливу цих мікросистем на інноваційні лексико-семантичні та словотворчі процеси «стандартної» мови.

Зростає вплив на інноваційні процеси на лексико-фразеологічному рівні таких соціальних чинників, як економічна база, посилення інформаційних потоків, посилене використання мережі Інтернет не лише ІТ-спеціалістами, але й представниками інших сфер людської життєдіяльності.

Інформаційна революція спричинює формування нових словотворчих моделей та елементів, зумовлює явища «поліномінації» та «диференціюючої реномінації», співіснування антропометричної та «кіберметричної» метафори, виникнення нових і перебудову існуючих лексико-семантичних парадигм, сприяє стиранню межі між загальною мовою та мовами для спеціальних цілей, між ядром мовної системи та його периферією.

Мова як динамічна система зазнає постійних змін словникового складу в результаті появи пов’язаних з цим нововведень. Враховуючи глобальні масштаби та темпи поширення всесвітньої мережі, можна без сумнівів прогнозувати появу все нових лексичних одиниць в англійській мові, яка пов’язана з мережею Інтернет.

Отже, в результаті дослідження доходимо висновку, що проблема функціонування неологізмів в різних сферах людської діяльності є насправді актуальною. Найпоширенішими сферами виникнення неологізмів є, насамперед, ті, в яких трапляються інновації, сучасні технології, науковий прогрес та всі ті нові, маловідомі події, які відбуваються в житті англійського суспільства; тобто всі ті фактори, що й призводять до появи неологізмів. Тобто ми можемо сказати, що в нашому дослідженні поява великої кількості неологізмів зустрічаються в сфері інформаційних технологій, повсякденному житті та економіки.

Нова лексика, яка співвідноситься зі сферою Інтернет, становить найбільшу соціофункціональну групу інновацій останніх десятиліть (у попередні періоди на перший план виходили інші сфери соціального життя). Все більш помітною стає роль цієї сфери у постачанні інновацій в загальну мову, в збагаченні фразеологічного фонду. Це свідчить про зростання впливу чинників, пов’язаних з інформаційною базою суспільства.

Перспективу дослідження вбачаємо у необхідності вивчення способів перекладу неологізмів українською мовою.

Список використаної літератури

1. Адмони В. Г. Проблемы языкового стиля: к 70-летию В. М. Жирмунского / Адмони В. Г., Сильман Т. И. — М.: 1964. — 280 с.

2. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Дис… канд. філол. наук. — Ужгород, 2002. — 223 с.

3. Аникин. А. В. Англо — русский словарь по экономике и финансам. — С-209.

4. Арнольд. И. В. Лексикология современного английского языка М.: 1973

5. Атрушина Г. Б. Лексикология английского языка: [Учеб. пособие для студентов] / Атрушина Г. Б., Афанасьева О. В., Морозова Н. Н. — М.: Дрофа, 1999. — 288 с.

6. Бархударов. Л. С. Язык и перевод. М.:1975

7. Бондаренко В. О. Фонетична структура інноваційних складних слів сучасної англійської мови (експериментально-фонетичне дослідження): Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. нац. ун-т ім. Т.

8. Бушкова В. В. Порівняльна лексикологія англійської та української мов: [Конспект лекцій: Для студентів спеціальності «Переклад"] / Бушкова В. В. — Черкаси: Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, 2007. — 76 с.

9. Вердиева З. Н. Семантические поля в современном английском языке / Вердиева З. Н. — М.: Высшая школа, 1986. -120 с.

10. Влахов. С., Флорин. С. Непереводимое в переводе. М.: «Международные отношения», 1980.

11. Гальперин. И.Р. К проблеме стилистической дифференциации словарного состава современного английского языка М.: 1953.

12. Гармаш О. Л. Запозиення як джерела збагачення словникового складу англійської мови // Нова Філологія. Збірник наукових праць. — Запоріжжя: ЗНУ, 2006. — Вип. 25. — 217 с.

13. Єнікєєва С. М. Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови / Єнікєєва С.М. — Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 1999. — 176 с.

14. Заботкина В. И. Новая лексика современного английского языка / Заботкина В. И. — М.: Высшая школа, 1989. — 126 с.

15. Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови в 80-ті - 90-ті роки ХХ століття / Зацний Ю. А. — К.: 1999. — 409.

16. Зацний. Ю.А. Неологізми англійської мови 80−90 років ХХ століття. — Запоріжжя: РА «Тандем — У», 1997.

17. Зацний. Ю. А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. — Запоріжжя: Запорізький державний універсітет, 1998.

18. ЗацнийЮ.А. Неологізми англійської мови 80−90 років ХХ століття. — Запоріжжя: РА «Тандем-У», 1997. — 396 с.

19. Зацный. Ю. А. Англо — русский словарь новых слов и словосочетаний (рубеж столетий) — Запорожье: Запорожский государственный университет, 2000.

20. Клименко О. Л. Поповнення словникового складу сучасної англійської мови з нелітературних підсистем / Клименко О. Л. — - Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 1999. — 198 с.

21. Комиссаров. В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). М.: 1990

22. Комиссаров. В.Н., Рецкер Я. И., Тархов В. И. Пособие по переводу с английского языка на русский. Ч. 1. — М.: 1960.

23. Котелова Н. З. Первый опыт лексикографического описания русских неологизмов / Котелова Н. З. — Л.: Наука, 1987. — С. 5−26.

24. Лексикология современного английского языка: [Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. — 3-е изд., перераб. и доп.] - М.: Высш. шк., 1986. — 295 с.

25. Матеріали ІІ Міжнародної Інтернет-конференції «Нові виміри сучасного світу». Том 2.-Мелітополь 2006. С 23−25.

26. Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови: [Підручник для студентів ін-тів і фак. іноземної мови] / Мостовий М. І. — Харків: «Основа», 1993. — 255 с.

27. Мурко 1.1. Зміни в повсякденному житті носіїв американського та британського національних варіантів і поповнення словникового складу сучасної англійської мови // Вісник Сумського державного університету. — 2002. № 4. — С139.

28. Семенец Е. О. Социальный контекст и языковое развитие. Территориальная и социальная дифференциация английского языка в развивающихся странах / Семенец Е. О. — К.: Виcшая школа, 1985. — 174 с.

29. Степанов Г. В. О двух аспектах понятия языковой нормы / Методы сравнительно-сопоставительного изучения современных романских языков / Степанов Г. В. — М.: Наука, 1966. — С. 226−235.

30. Тимошенко З. В. Стилистика английского языка: [Учебник] / Тимошенко З. В., Мороховский А. Н., Лихошерст Н. И. — К.: Высшая шк., 1991. — 272 с.

31. Трир Йост. Европейские лингвисты XX века: [Сборник обзоров] / Трир Йост. — Москва: Центр гуманитарных научно-информационных исследований, 2001. — С. 75−87.

32. Федоров. А. В. Основы общей теории перевода. М.: 1983.

33. Филин Ф. П. О слове и вариантах слова / Морфологическая структура слова в языках различных типов / Филин Ф. П. — М.: 1963. — 120 c.

34. Харитончик. З. А. Лексикология английского языка. Мн.:1992.

35. Харьковская А. А., Щуликин Н. К. Лексико-семантические инновации в языке английской студенческой газеты // Системные связи в лексике и грамматике языков. — Самара, 1991. С. 19−24.

36. Хахам. Л. А. Основные типы новообразований в современном английском языке и способы их перевода. М.: «Международные отношения», 1967.