Вивчення економічного потенціалу регіону Житомирської області та виявлення можливих напрямків комерційної діяльності на ринку обробки деревини

Вивчення економічного потенціалу регіону Житомирської області та виявлення можливих напрямків комерційної діяльності на ринку обробки деревини.

П Л, А Н.

Вступ.

1. Вибір та обґрунтування вибору ніші ринку для майбутньої комерційної діяльності.

2. Характеристика суб'єктів комерційної діяльності, які працюють на ринку обробки деревини.

а) виробники;

б) посередники;

в) конкуренти;

г) споживачі.

3. Розробка основних заходів та міроприємств для завоювання вибраної ніші ринку та стимулювання збуту.

4. Планування рекламних заходів та міроприємств.

5. Договірні зв’язки та укладання комерційної угоди.

Висновки та пропозиції.

Додатки.

ВСТУП

Житомирське Полісся — край з величезним економічним потенціалом. Проте, нажаль цей потенціал залишається практично незатребуваним. З метою покращення ситуації 3 грудня 1999 року Президентом України був підписаний Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Житомирській області«

Впровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності в Житомирській області має метою створити відповідні умови щодо кардинальної зміни соціально-економічного становища на територіях постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Запровадження спеціального режиму дозволить залучити інвестиції у пріоритетні галузі виробництва, створити нові робочі місця, перевести у практичну площину існуючі інноваційні розробки та проекти, відновити забруднені землі, розв’язати таким чином головні проблемні питання подальшого функціонування регіону Житомирського Полісся.

Незважаючи на нестабільність законодавства в сфері інвестицій і недосконалу податкову політику, привабливість Житомирської області для іноземних інвесторів не зменшується і інвестиційна діяльність не припиняється.

Однак надходження іноземного капіталу в Поліський регіон, як і в Україну в цілому, стримується через нестабільність законодавчої бази, відсутність пільгових режимів та гарантій.

За період ринкових перетворень в області зареєстровано 153 іноземні інвестиції на суму 47 млн.дол. США, з них більша частина — у вигляді обладнання (70,2%) і лише 29,8 — у вигляді грошей.

Іноземними інвесторами з 25 країн світу інвестовано 71 підприємство, з яких 57 є спільними. Іноземний капітал у межах території пріоритетного розвитку розподілився між містами Житомиром, Бердичевом, Коростенем, Новоград-Волинським, Малином, Овручем, смт. Іршанськ.

Найбільшу зацікавленість у інвесторів викликають розробка граніту і щебеню, видобуток титану, машинобудування, переробна промисловість, які є підґрунтям щодо розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

Близько 32% прямих іноземних інвестицій надійшло із США, 15,6 Німеччини, частка країн СНД складає понад 30 відсотків.

За підсумками 1998 року обсяги іноземних інвестицій склали лише 1,7 млн.дол.США, що в 3,1 раза менше ніж у 1997 році (5,3), в 6,5 раза менше обсягів 1996 року (11,2 млн.дол.). Тенденція до зменшення інвестиційної активності пов’язана з несприятливою економічною ситуацією.

За рахунок впровадження спеціального інвестиційного режиму можливі кардинальні зміни існуючого стану справ експорту капіталу.

Житомирською обласною державною адміністрацією затверджені «Програма організаційного сприяння розвитку територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності на 2000;2002 роки«(розпорядження від 18.07.2000 № 378) та «Програма збільшення надходжень інвестицій в економіку області в 2001;2005 роках«(розпорядження від 29.05.2001 № 363).

Серед проблем, що негативно впливають на стан запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області, слід виділити наступні.

В минулому році на розгляд Верховної Ради України внесено законопроект стосовно віднесення галузей металообробки, виробництва електронного обладнання, шкіри та взуття до пріоритетних. Однак, до цього часу зміни до діючого законодавства не прийнято, що не дозволяє реалізувати у цих галузях розроблені інвестиційні проекти.

Також обласною державною адміністрацією внесено пропозиції щодо застосування спеціального режиму інвестування до таких видів діяльності, як переробка льону, вирощування великої рогатої худоби, свиней, птиці, становлення та розвиток яких не можливий без забезпечення пільгових умов господарювання. Водночас запропоновано пропорційно виключити неперспективні для області види діяльності. Оперативне вирішення цього питання сприятиме додатковому залученню інвестицій для забезпечення комплексного розвитку сільськогосподарської та переробної галузі.

Діючий порядок розгляду інвестиційних проектів ускладнює та суттєво збільшує терміни проходження документів у відповідних міністерствах та відомствах. Крім цього, за таких умов розгляду проектів обмежуються повноваження органу управління територіями пріоритетного розвитку (Ради) щодо прийняття рішень про доцільність їх реалізації., так як у більшості випадків в експертних висновках не об'єктивно оцінюється соціально-економічне значення проектів для регіону.

В даній курсовій і намагалася, на прикладі умовного проекту проілюструвати всі переваги, які надає інвестору заснування підприємства саме на території нашої області. Для прикладу мною розроблений інвестиційний проект в галузі обробки деревини.

1. Вибір та обґрунтування вибору ніші ринку для майбутньої комерційної діяльності.

Для моделювання майбутньої комерційної діяльності я вибрала сферу деревообробки. Деревообробка є одним із пріоритетних напрямків підприємницької діяльності і на цю сферу, згідно Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Житомирській області» розповсюджується спеціальний режим інвестиційної діяльності.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності запроваджується на територіях пріоритетного розвитку з 1 січня 2000 року і діє протягом 30 років при інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

До територій пріоритетного розвитку належать у своїх адміністративно територіальних межах міста Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський, а також Коростенський, Новоград-Волинський, Лугинський, Народицький, Овруцький, Олевський, Малинський, Ємільчинський, Володарсько-Волинський райони.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційний проект еквівалентною вартістю не менше:

· 200 тис. дол. США — у сільському господарстві, харчовій промисловості, текстильній промисловості, обробленні деревини та виробництві виробів з деревини, целюлозно-паперовій промисловості, виробництві меблів, виробництві готового одягу та хутра, охороні здоров’я, освіті;

· 300 тис.дол. СШАу будівництві;

· 500 тис. дол. США — у добувній промисловості, хімічному виробництві, виробництві виробів з мінеральних матеріалів, виробництві машин та устаткування, транспорті.

До суб'єктів підприємницької діяльності під час реалізації ними інвестиційних проектів, затверджених у встановленому порядку, застосовується запроваджений спеціальний правовий режим підприємницької діяльності та надаються передбачені Законом пільги щодо сплати ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та плати за землю.

Для реалізації комерційного проекту передбачається створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномікс» , яке буде займатися виробництвом сухих струганих пиломатеріалів і погонних виробів з деревини.

Передбачається випускати чотири типи обрізної дошки, два типи полової дошки, чотири типи бруса, шість видів вагонки, різноманітний асортимент різних типів плінтусів, рейок і інших погонних виробів.

Сутність проекту полягає в тому, що буде організовано виробництво клеєних виробів з масивної деревини, які використовуються при виробництві меблів, віконних і дверних блоків і різних будівельних матеріалів (підвіконних дощок, сход, панелей і т.д.). Необхідною умовою випуску таких меблів є застосування клеєного щита з масивної деревини. Клеєний брус з масивної деревини застосовується як замінник деревини при виробництві віконних блоків.

Важливою особливістю проекту є те, що обране устаткування дозволить одночасно випускати і меблевий щит і клеєний брус при тому самому складі устаткування.

Схематично конструкцію пропонованих до випуску клеєних виробів з масивної деревини можна представити в такий спосіб:

Конструкція щитів і брусів завдяки своїй багатослойвості перевершує по своєму рівню якості подібні вироби з натуральної деревини, а меблевий щит досить великих розмірів по іншому зробити неможливо. При цьому зберігаються всі переваги натуральної деревини, причому її економія досягає від 40% до 80% завдяки технології зрощування складових виріб планок і брусків без вирізаних дефектних місць.

Планується організувати виробництво клеєних щитів і брусів з масивної деревини в обсязі 7 200 м3 у рік. Виробництво передбачене з вихідної сировини — м’яких хвойних порід, в основному сосни і їли. Технологія повинна забезпечувати одержання продукції високої якості, що задовольняє потреби Західноєвропейського ринку.

Розміри щитів:

· довжина 300 — 2 500 мм

· ширина 300 — 1 300 мм

· товщина 12 — 40 мм Ширина рейок — від 32 до 55 мм.

Усі щити калібруються й обробляються по периметрі за бажанням замовника.

Розміри клеєного бруса:

· довжина 300 — 2 500 мм

· ширина 50 — 130 мм

· товщина 35 — 60 мм Брус клеїться 8-ми шарів.

Передбачено готове виробництво 4 800 м3 щитів і 2 400 м3 брусів.

Виробництво розраховане на роботу в 2 зміни по 8 годин кожна при 250 робочих днях у році і коефіцієнті використання робочого часу 0.7.

У виробництві клеєних щитів і брусків з масивної деревини основною сировиною є - деревина хвойних порід у виді обрізної дошки.

Даний вид сировини є широкодоступним і придбання його можливе у місцевих виробників.

Підприємство буде розташоване у м. Новоград-Волинську так як на це місто розповсюджується спеціальний режим інвестиційної діяльності.

Статутний капітал передбачається сформувати повністю за рахунок іноземного інвестора — канадської деревообробної корпорації Canada Wood Inc. Статутний капітал складе 207 тис. дол. США. Також крім грошових коштів іноземний інвестор повністю забезпечую підприємство необхідним устаткуванням. Дане устаткування, а також комплектуючі до нього згідно зазначеного вище Закону України звільняється від сплати ввізного мита. Також дане устаткування звільняється від оподаткування податком на додану вартість на період реалізації інвестиційного проекту, але не більше ніж на п`ять років.

Також звільняється на три роки від оподаткування прибуток новостворюваного підприємства (в частині, одержаній від освоєння інвестицій). В подальшому прибуток підприємства, одержаний від реалізації інвестиційного проекту з четвертого по шостий рік включно, оподатковується за ставкою у розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування. Ця норма застосовується з моменту одержання підприємством першого прибутку.

Підприємство звільняються від плати за землю на період освоєння земельної ділянки (але не більш як на 5 років).

Прогнозовані фінансові показники ТОВ «Техноімпекс»

2. Характеристика суб'єктів комерційної діяльності, які працюють на ринку обробки деревини.

Основними покупцями нашої продукції будуть виробники високоякісних меблів, дверних і віконних блоків. Меблева промисловість найбільш розвита у великих містах — Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку й інших. Значні меблеві центри сформувалися в межах лісопромислових районів, де зосереджені основні лісосировинні ресурси (Карпати, Житомирська, Львівська, Київська й інша області). Серед найбільш спеціалізованих меблевих підприємств з яким в подальшому планується налагодити тісні зв’язки — Ужгородський фанерно-меблевий комбінат, Івано-Франківська меблева фабрика, Дніпропетровський, Донецький, Чернівецький меблеві комбінати, меблевий комбінат «Стрий», ТОВ «Меркс-меблі» і інші.

Серед споживачів продукції ТОВ «Техноімпекс» в Житомирській області можна виділити такі підприємства як: ЗАТ «Бердичівмеблі», ТОВ «Інтерстиль», ВАТ «Новоград-Волинські меблі». Серед будівельних організацій планується налагодити співпрацю з наступними підприємствами області: ВАТ «Новоград-Волинський завод будматеріалів і конструкцій» та ВАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів».

Реальних конкурентів для ТОВ «Техноімпекс» в даний час в Житомирській області немає. Даним видом діяльності і на такому високому якісному рівні в нашій області ніхто не займається.

Постачальниками сировини для підприємства будуть ВАТ «Городницький лісозавод» та Лугинське державне лісогосподарське підприємство

Україна в даний час переживає будівельний бум, що почався в 1999;2000 роках і характеризується істотним збільшенням темпів росту цивільного будівництва на тлі спаду в інших областях економіки. Стрімко збільшується попит на високоякісні будівельні й оздоблювальні матеріали, що задовольняється в даний час на 75% за рахунок імпорту. З іншого боку, високі мита і транспортні витрати роблять вартість європейських будматеріалів на внутрішньому ринку надзвичайно високої (у 2 — 2,5 рази вище, ніж у країнах Західної Європи) У зв’язку з цим в Україні створені умови, при яких високотехнологічне виробництво будматеріалів європейського стандарту якості з вітчизняної сировини стає, незважаючи на всіх труднощів, досить високорентабельним і швидко окупається.

Росте також попит на високоякісні меблі з деревного масиву, що поки також у значній мірі задовольняється за рахунок імпорту. При цьому, співвідношення європейських і українських внутрішніх цін на цей вид продукції приблизно такий же, як і на ринку будматеріалів. Як показали маркетингові дослідження, саме останнім часом на ринку меблів України з’явилося досить успішно працюючі підприємства, що випускають меблі з деревного масиву. Якість цієї продукції уступає продукції дорогих італійських і іспанських фірм. Однак вона зайняла досить міцну нішу на ринку, витісняючи продукцію фірм-виробників зі Східної Європи, не уступаючи їй по якості й успішно конкуруючи за ціною.

Як показують маркетингові дослідження, використання для благоустрою житла матеріалів європейської якості і придбання високоякісних меблів з деревного масиву стають в Україні пріоритетними статтями витрат у громадян із середніми і високими доходами. Так, уже біля половини родин із сукупним доходом $ 12 — 15 тис. у рік розглядають вищезгадані витрати для себе як абсолютно пріоритетні, а з подальшим збільшенням сукупного доходу цей відсоток різко збільшується.

По даним маркетингових досліджень, які публікуються у діловій пресі («Бізнес») попит на щит на внутрішньому ринку вже в 2003 році може скласти порядку 350 000 м3/рік, а брусу — 150 000 м3/рік. Офіційних даних по обсягах виробництва меблевого щита в регіонах і в Україні немає. По приблизним даним він може скласти13−15 тисяч м3/рік.

На внутрішньому ринку ціна на меблевий щит знаходиться в діапазоні $ 1200 — 1500 за м.куб. Ціна на клеєний брус — $ 1300 — 1800 за м.куб. Настільки високі ціни порозуміваються відсутністю розвитого ринку цієї продукції, а також тим, що близько 90% цієї продукції - закордонного виробництва. На західному ринку середня ціна на меблевий щит — $ 850 за м.куб., а на клеєний брус — $ 1000 — 1100 за м.куб.

Унаслідок нерозвиненості ринку даної продукції в Україні, говорити про якусь серйозну конкуренцію на внутрішньому ринку в даний час не можна.

Сильною стороною конкурентів на зовнішньому ринку є те, що вони давно знаходяться на ринку добре відомі споживачам і мають з ними давні і добре налагоджені зв’язки.

Слабкою стороною конкурентів є безумовно більш висока собівартість продукції, що пояснюється більш високою вартістю основної сировини (деревини) на західному ринку і значно більшими витратами на оплату праці.

3. Розробка основних заходів та міроприємств для завоювання вибраної ніші ринку та стимулювання збуту.

Основна робота з реалізації буде покладена на відділ збуту компанії-засновника «Canada Wood Inc.». Компанія «Canada Wood Inc.» уже близько 5 років займається експортно-імпортними операціями і має контакти з великим числом західних торгових і виробничих компаній. В даний час уже налагоджені зв’язки і є попередні домовленості про постачання готової продукції наступним споживачам:

— Фінляндія — фірми: Efekti OY, Safira, Perinne, Pirtakka;

— Швеція — фірми: Tema, Hagab MASKІ AB;

а також ряд італійських, німецьких і голландських фірм.

Приймаючи в увагу величезний потенціал внутрішнього ринку для планованої до виробництва продукції, у початковий період роботи підприємство орієнтується на експорт продукції. Для цього є ряд причин:

1. Нестабільний фінансовий стан внутрішніх споживачів.

2. Рівень якості готової продукції дозволяє конкурувати з західними аналогами продукції.

3. Відносно дешева сировина і робоча сила дозволяють досягати високого рівня рентабельності і конкурувати з західними виробниками продукції за відпускною ціною.

Стимулювання продажів:

Обраний рівень експортної ціни — $ 670 за куб. м для меблевого щита і $ 880 за куб.м. для клеєного бруса на 18 — 20% нижче сформованого рівня цін на Західному ринку на аналогічну продукцію. З урахуванням страхування, транспортних витрат і митних платежів, західний споживач буде мати виграш у ціні не менш 10% при придбанні продукції в нашої компанії.

В проекті передбачено, що споживач буде оплачувати продукцію по факті її доставки на свій митний склад.

Програма запуску:

Збут продукції буде здійснюватися обмеженому числу виробничих підприємств відповідного профілю. Тому збут буде мати строго прогнозований характер і буде здійснюватися у виді планових контрактних постачань. Також для розширення круга вітчизняних споживачів передбачається проведення рекламної кампанії підприємства в Україні (див. розділ 4)

Планований обсяг постачань

Планований обсяг постачань Меблевий щит (куб.м.)

Планований обсяг постачань Клеєний брус (куб.м.)

Збут (Умови оплати).

Збут (Умови продажів)

Фактори небезпеки, що можуть уплинути на збут товару і можливості протидії їм.

Фактори мікросередовища, що впливають на збут.

Зменшити негативний вплив перерахованих вище факторів можна в такий спосіб;

1. Створити виробничі запаси,

2. Налагодити контакти з новими постачальниками;

3. Постійно контролювати настрій робітників,

4. Звести до мінімум імовірність страйків;

5. Постійний пошук нових зв’язків, але потрібно враховувати, що все — таки більш надійні це старі, перевірені зв’язки;

6. Постійний контроль за якістю продукції;

Фактори макросередовища, що впливають на збут.

При негативному впливі факторів макросередовища ми практично не можемо нічого поробити. Якщо наявність, якихось негативних факторів існує постійно можна перемінити вид діяльності.

Основні маркетингові дослідження будуть йти в нас по двох напрямках. Перше: дослідження небезпек, що впливають на виробництво і збут нашої продукції і розробка планів по їхньому запобіганню. Друге: постійне вивчення потенційної місткості ринку, розробка маркетингових планів, розробка оптимального способу визначення ціни, вибір постачальників і т.д.

Ми приведемо план одного з наших маркетингових досліджень.

Ціль: знайти найбільш вигідного постачальника.

1. Одержуємо інформацію, отриману в автоматизованих банках даних Житомирської Торгово-Промислової палати щодо поставників деревини в області.

2. Сортуємо потенційних постачальників сировини:

· за цінами на сировину;

· за цінами на доставку;

· по популярності постачальника (гарантія надійності постачань);

· і т.п.

Аналізуємо цю інформацію за допомогою спеціально розроблених програм на ЕОМ, і визначає найбільш вигідного постачальника.

3. Повідомляємо отримані дані інженеру по постачанню.

4. Планування рекламних заходів та міроприємств.

Основною задачею фахівців рекламної служби ТОВ «Техноімпекс» на цьому етапі є формування комплексу рекламних заходів, що забезпечать максимальне охоплення представників групи цільового впливу при найменших (точніше оптимальних) матеріальних витратах. Як раніше зазначалося, підприємство буде вести діяльність як за кордоном так і в Україні. Проте за кордоном у підприємства, завдяки іноземному інвестору, вже є готові канали збуту, а от в Україні таких каналів немає. Тому рекламну діяльність підприємство буде проводити в основному тільки в Україні.

У процесі вибору засобів поширення рекламного звертання необхідно відповісти на три питання:

1. де розмістити рекламне звертання;

2. коли і з якою частотою розміщати рекламу;

3. які конкретні носії реклами потрібно використовувати.

Місце розміщення реклами.

Звичайно, рішення цього стратегічного питання залежить бюджету рекламної кампанії. Розглянемо переваги, недоліки і пріоритетні напрямки використання окремих основних засобів реклами.

Реклама в пресі. Її основними перевагами є гнучкість, широке охоплення, високий ступінь довіри до багатьох видань, високі виборчі можливості спеціалізованих видань. До недоліків можна віднести недостатню оперативність, короткочасність існування, відносно високу вартість.

В останні кілька років з розвитком економіки нашої країни стали дуже популярні такі видання як «Всё о бухгалтерском учёте», «Налоги и бухгалтерский учёт», «Факти», «Капитал».

Розглянемо ці видання з погляду рекламодавця. Необхідно почати аналіз з того, чи підходять ці видання для розміщення рекламної продукції ТОВ «Техноімпекс».

Треба:

1. мати чітке уявлення про те, якого роду інформація друкується у вищенаведених журналах і газеті;

2. хто читає видання (цільова аудиторія);

3. частота виходу у світ.

Уже виходячи з цього можна сформувати уявлення про те, реклама яких товарів чи послуг є найбільш ефективної.

«Всё о бухгалтерском учёте», «Налоги и бухгалтерский учёт»— надійна фінансова інформація, моніторинг змін у законодавстві.

«Факти» — політична і світська хроніка. Щотижневик

«Капитал»— інформація про всі сфери ділового життя. Відмітні риси аудиторії: 60% аудиторії складають чоловіка; приблизно кожному другому постійному читачу журналу від 35 до 44 років; 77% читачів мають вищу освіту; доход кожного третього постійного читача перевищує середній рівень; більше половини працюючих читачів зайняті в недержавній сфері економіки. Щомісячний журнал.

Висновок рекламодавця:

«Всё о бухгалтерском учёте», «Налоги и бухгалтерский учёт»— в основному фінансова й аналітична інформація. Цільова аудиторія — середній клас (середній рівень доходів); в основному це менеджерський склад середньої і вищої ланки, зайнятий у недержавному секторі економки; значну частину складають люди з високим посадовим статусом у віці від 28 до 45 років; 70% - жінки; переважна більшість має вищу освіту.

Поширюються в 25 обласних центрах України, в Усіх навчальних закладах України.

«Капитал»— найбільш універсальний журнал для ділових людей. Журнал розрахований на активні прошарки населення з доходом вище середнього рівня, в основному на керівників, поширюється по всій території України.

«Факти» — містить у собі новини, проблеми, що хвилюють громадськість, окремим блоком у журналі публікується афіша головних культурних подій міста Києва майбутнього тижня. Цільова аудиторія — міські жителі різних віків і професій. щотижневик.

Висновок. Для ТОВ «Техноімпекс» найбільш бажаним є розміщення реклами своєї продукції в таких друкованих виданнях як «Капитал», «Налоги и бухгалтерский учет» тому що ці видання читає в основному менеджерський склад потенційних клієнтів. Також реклама в таких виданнях як «Капитал» досить дорогою, що може свідчити клієнтам про солідність фірми, яка рекламується в них.

Реклама на радіо. Характеризується позитивними рисами: масовість охоплення, оперативність виходу в ефір, можливість вибору ефірного часу і програми, відносно низька вартість. З іншої сторони представлення тільки звуковими засобами робить ступінь залучення уваги нижче, ніж у телебачення, короткочасність рекламного впливу перешкоджає ефективності реклами. Подібним засобом реклами користаються для реклами товарів і послуг масового попиту, це ефективно як супутній захід при проведенні ярмарків і виставок.

Рішення про те, розміщати рекламу на радіо чи ні залежить зокрема від того, хто є аудиторії даної радіостанції (вік, професії, смаки). Як правило кожна радіостанція має свою музичну чи інформаційну специфіку, а значить і свою визначену аудиторію (наприклад, радіо «Довіра» орієнтовано на молодь (15−30 років) і ділових людей. Як правило на цій радіостанції розміщається реклама світського і культурного життя: повідомлення про виставки, нічні клуби і дискотеки, ресторанах, концертах. А також про засоби зв’язку, фірми, що надають які-небудь послуги, престижні магазини).

Висновок. Реклама продукції ТОВ «Техноімпекс» за допомогою радіо скоріше за все буде неефективною тому, що менеджерський склад потенційних клієнтів хоч і слухає радіо, проте особливої уваги, як правило, на рекламу не звертає.

Зовнішня реклама: гнучка й оперативна, з високої частотою повторних контактів, має невисоку вартість, слабку конкуренцію. До її недоліків можна віднести відсутність вибірковості аудиторії, обмеження творчих можливостей втілення. Зовнішня реклама використовується для реклами товарів масового попиту, для реклами товарних знаків промислових підприємств, що випускають як товари масового попиту, так і продукцію промислового призначення.

Висновок. Підприємству слід особливу увагу приділити даному виду реклами і розмістити рекламу своєї продукції не тільки в м. Житомирі а й на декількох (бажано не менш ніж 7) «Биг бордах» в центрі таких міст як Київ, Львів та одному — двох містах південного чи східного регіону.

Реклама на телебаченні зв’язує зображення, звуки і рух, має почуттєвий вплив, високий ступінь залучення уваги і широту охоплення, існує можливий вибір програм і часу передач, оперативність виходу в ефір. До її недоліків можна віднести високу абсолютну вартість, перевантаженість ефіру рекламою, скороминущість рекламного контакту, невисоку виборчу здатність. Хоча телебачення — це універсальний засіб поширення звертання, тому що за допомогою телебачення можлива реклама практично будь-якого товару чи послуги.

Висновок. По моїм міркуванням реклама на телебаченні бажаного ефекту не дасть, тому її можна проігнорувати.

Загальний висновок. Підприємству слід максимально сконцентрувати рекламні зусилля на використання таких видів реклами як реклама у пресі та зовнішня реклама. Іншими рекламними носіями бажано не користуватись через низку рекламну віддачу для підприємства.

Розрахунок затрат, що йдуть на рекламну кампанію

Невиробничі витрати (маркетингові витрати), що йдуть на організацію реалізації продукції, а також на організацію рекламної кампанії по збуту продукції розраховується за наступною формулою:

Вт = % * Св / 100%

де Вт — витрати на рекламу;

Св — собівартість продукції

Рекламний бюджет підприємства планується в розміри 50% від собівартості продукції

Вт = 50% * 140 915 / 100% = 70 458 грн.

Висновок: у ході проведених розрахунків ми одержали суму, що має бути затрачена на рекламу. Ця сума становить 70 458 грн.

Реклама буде проводитись тільки в пресі (такі видання як «Капитал», «Налоги и бухгалтерский учет») також буде використовуватись зовнішня реклама («Биг борд»)

На друковану рекламу (Рд) буде потрібно 60% від затрачуваної суми, інші 40% підуть на зовнішню рекламу (Рз).

РОЗРАХУНОК ВИТРАТ ПО КОЖНОМУ ВИДУ РЕКЛАМИ.

Друкована реклама.

Рд = 60% * Вт / 100% = 60% * 70 458 000 / 100% = 42,3 тис. грн.

Зовнішня реклама

Рз = 40% * Вт / 100% = 40% * 70 458 000 / 100% = 28,2 тис. грн.

5. Договірні зв’язки та укладання комерційної угоди.

Як зазначалось раніш, ТОВ «Техноімпекс», завдяки зв’язкам іноземного інвестора «Canada Wood Inc.» буде здійснювати прямі поставки своєї продукції ряду іноземних фірм Фінляндії, Швеції, Німеччини, Італії та Голландії.

Здійснення як зовнішньоторговельної так і комерційної діяльності на внутрішньому ринку пов’язано з необхідністю складання і укладання комерційної угоди або контракту.

Структура і зміст контракту значною мірою визначаються видом зовнішньоторговельних операцій (експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт), видом товару і послуг (торгівля промисловими товарами, машинами й устаткуванням, торгівля ліцензіями і ноу-хау, транспортне обслуговування і т.д.), а також характером угоди (бартер, кліринг і т.д.).

Однак, незважаючи на розходження, загальними розділами контракту як при зовнішньоекономічних так і при внутрішніх комерційних операціях, як правило, є:

· Юридичні особи.

· Предмет контракту.

· Термін постачання.

· Ціна і загальна сума контракту.

· Кількість.

· Базисні умови постачань.

· Якість товару.

· Умови платежів.

· Упакування і маркірування.

· Здача і приймання.

· Страхування.

· Претензії.

· Форс-мажор.

· Санкції.

· Рішення спорів.

· Інші умови контракту.

У ряді випадків, окремі розділи контракту сполучаються. Це залежить від ступеня деталізації договірних відносин партнерів. Нижче розглянемо зміст розділів зовнішньоторговельного контракту (так як ця діяльність є пріоритетною для ТОВ «Техноімпекс»).

Контракт починається з позначення назви документа «Контракт», номера, міста, дати підписання.

1. Розділ «Юридичні особи»

Контракт починається з визначення сторін, тобто з назви фірми, організації, місцезнаходження, країни, юридичної адреси, посади і прізвища керівника, що підписує контракт.

Текст контракту повинний починатися з преамбули, у якій указується повне юридичне найменування сторін, що укладають договір, з обов’язковою вказівкою, яка зі сторін є Продавцем—Покупцем (експортером-імпортером).

2. Розділ «Предмет контракту»

У цьому розділі зазвичай визначається вид угоди. Указується найменування товару, характеристики, асортимент. У випадку постачання цілого ряду різних товарів вони перераховуються в специфікації, що є невід'ємною частиною контракту, про що наводиться відповідне застереження.

У випадках, коли предметом угоди є товар зі складними технічними характеристиками, те необхідно ввести в проформу контракту спеціальний розділ «Технічні умови» чи «Технічні специфікації» .

3. Розділ «Терміни постачання»

Термін постачання — це момент, коли продавець зобов’язаний передати товар покупцю. У контракті він установлюється звичайно визначенням календарного дня поставки, визначенням періоду, протягом якого необхідно поставити товар. Термін може також визначатися періодом часу, що починається з моменту виконання однієї зі сторін обумовленої в контракті дії (наприклад, «після повідомлення» чи «після одержання підтвердження і т.п.). У контракті може обумовлюватися право продавця поставити товар достроково. У противному випадку, вона можлива тільки за згодою покупця.

Датою постачання називається дата передачі товару покупцю. Нею може вважатися: дата транспортного документа організації, що прийняла товар для перевезення; дата розписки транспортно-експедиторської фірми; дата складського свідоцтва (якщо покупець спізнився з наданням тоннажу, і продавець скористався правом здати товар на склад), дата підписання приймально-здавального акта.

За правилами Міжнародної торгівлі термін «негайно» означає поставку товару в будь-який день протягом не більш двох тижнів.

У зв’язку з уведенням ліцензування і квотування ряду товарів правомірне застереження: " … товар поставляється в міру його готовності до відвантаження і після одержання експортної ліцензії від відповідних органів" .

Датою постачання вважається дата коносамента. Дозволяється дострокове і часткове постачання, перевантаження в шляху і відвантаження на палубі. При акредитивній формі розрахунків вищевказана умова повинна бути включена в текст акредитива.

4. Розділ «Ціна і загальна сума контракту»

У контрактах звичайно встановлюється ціна за одиницю кількості товару і вказується загальна сума контракту.

Ціни контрактів виражаються у визначених валютах (валюта ціни). Однак для платежу за контрактом, може бути обрана й інша валюта (валюта платежу). Варто мати на увазі, що всі розрахунки українських організацій по зовнішньоторгових операціях здійснюються в іноземних валютах.

Валютою ціни товару теоретично може бути будь-яка вільноконвертована валюта країни-імпортера, однак, по сформованій практиці, у торгівлі з розвитими країнами виступають такі основні валюти, по пріоритетності розташовувані в наступному порядку:

· долар США;

· євро

· фунт стерлінгів;

· швейцарський франк;

· японська ієна.

Міжнародні взаєморозрахунки, як правило, здійснюються в конвертованій і твердій валюті.

Існує три основних способи фіксації цін.

Тверда фіксація ціни. У цьому випадку в ході виконання контракту ціни не міняються.

Ціни з наступною фіксацією. У момент укладання контракту визначається тільки принцип установлення цін (тобто обумовлюється, що ціна на продані товари буде встановлена на рівні цін світового ринку на визначену дату, на дату постачання окремих партій товару і т.д.).

Змінні ціни. Застосовуються в контрактах із тривалими термінами поставок, протягом яких економічні умови виробництва товарів можуть суттєво мінятися.

Світові ціни повинні визначатися на основі наступних документів і зведень:

· біржові котирування;

· аукціонні ціни і ціни торгів;

· контракти і рахунки інофірм і зовнішньоторговельних організацій країн з фірмами на координуємі товари;

· пропозиції, каталоги і прейскуранти солідних (ведучих) інофірм з обліком наданих ними знижок чи націнок, розміри яких повинні бути обґрунтовані;

· довідкові ціни, що публікуються в періодичній пресі для окремих видів товарів;

· ціни по разових угодах, що публікуються в спеціальній комерційній інформації;

· контракти зовнішньоторговельних об'єднань, зовнішньоторговельних організацій України;

· ціни статистики зовнішньої торгівлі закордонних країн;

· порівнянні дані про ціни, отриманих від різних інофірм у виді ціни пропозицій з обов’язковою умовою, що ці фірми не представляють один концерн, асоціацію, страхові об'єднання, що працюють на демпінгових цінах українських зовнішньоторговельних організацій;

5. Розділ «Кількість»

Визначається одиниця виміру, установлюється порядок визначення кількості: або фіксованою цифрою, або у встановлених межах (біля, чи більше менше на … %).

При постачаннях морським вантажем буває важко відвантажити точно зазначену в контракті кількість через відсутність судна потрібного тоннажу. У таких випадках необхідно обумовити, за якою ціною будете оплачувати зверхконтрактна кількість (за контрактною ціною, або за ціною на момент виконання угоди).

Якщо партнер діє в країні, де застосовується інша система мір і ваг, то щоб уникнути непорозумінь необхідно вказувати кількість в обох системах.

При відвантаженні масових вантажів, коли не має можливості визначити вагу товару, що фактично поставляється, з точністю до тонни чи ж вага товару може змінюватися через зміну вологості, ущільнення і т.д., то в контракті обов’язково вказується граничне відхилення чи робиться оговорка «біля» .

6. Розділ «Базисні умови постачання»

Базисні умови постачання — це сукупність торговельних порядків при купівлі-продажу, що визначають обов’язки контрагентів по доставці товару й встановлюють момент переходу права власності на товар від продавця покупцю, а також момент переходу ризику випадкового псування чи втрати товару, якщо інше не обумовлено в контракті. Іншими словами, базисні умови визначають, які витрати несуть сторони по транспортуванню вантажу від експортера до імпортера.

Базисні умови постачань товарів здійснюється відповідно до правил «Інкотермс» .

7. Розділ «Якість товару»

Існують різні способи визначення якості:

По стандарту. Товар повинний точно відповідати стандарту — документу, що містить характеристику товару.

По технічних умовах. У випадку, якщо відсутній стандарт. Використовується зазвичай у випадку постачання унікального і складного устаткування.

По специфікації, зазначеній в контракті.

За зразком.

Якість повинна відповідати зразку, погодженому сторонами і який є еталоном. Як правило, один зразок знаходиться в продавця, інший — у покупця, третій — у нейтральної організації.

По опису.

По попередньому огляду. У контракті позначається словами: «оглянуто-схвалено». Покупець вправі оглянути всю партію в установлені терміни, а продавець зобов’язується поставити товар таким, яким його схвалив покупець. За якість фактично поставленого товару продавець не відповідає, за винятком прихованих дефектів, що покупець знайти не мав можливості.

По вмісту окремих речовин у товарі, по виходу готового продукту.

По справедливій середній якості. Як правило, застосовується при торгівлі зерновими.

Спосіб «тель-кель»  — дослівно «такий, який є». Покупець зобов’язаний прийняти товар незалежно від якості, якщо тільки він відповідає сорту, вказаному в контракті. Наприклад, при продажі ще не знятого врожаю.

Кожен контракт повинний містити гарантії продавців у відношенні физічних властивостей, технічних характеристик товарів і їхньої якості. Визначається також відповідальність продавців за дотримання гарантованих показників. Гарантії продавців діють протягом погодженого в контракті терміну при умові виконання покупцем інструкцій із транспортування, збереженню і використання товару.

Гарантії якості передбачають відповідність товарів міжнародним стандартам, стандартам національним, технічним вимогам (умовам), образцам і т.д. Відповідність поняттю такому, як «нормальна якість товару» приміняється в міжнародній практиці у відношенні до сировинних товарів, до товарів тваринного і рослинного походження.

Покупець, якому проданий товар неналежної якості може на вибір пред’явити наступні вимоги:

· заміни товару на той же чи аналогічний товар належної якості;

· відповідно до якості товару зменшити покупцю ціну;

· безоплатно усунути продавцем недоліки;

· усунути недоліки власними силами за свій рахунок, після чого вимагати із продавця відшкодування цих витрат;

· розірвати договір з відшкодуванням йому збитків

8. Розділ «Умови платежів»

При визначенні умов платежів керуються публікацією Міжнародної торговельної палати «Уніфіковані правила по інкасо», «Уніфіковані правила і звичаї для документарнх акредитивів» .

Розрахунки по експорті

Найбільш вигідної для українського експортера формою розрахунків є безвідзивний документарний акредитив, що представляє собою тверде платіжне зобов’язання банку, що його відкрив (банка-емітента), на користь експортера, і відособлене від зовнішньоторговельного контракту, на якому він заснований.

Акредитив, при дотриманні всіх його умов, забезпечує (у порівнянні з іншими формами розрахунків) швидке одержання експортного виторгу.

Акредитив може застосовуватися як забезпечення платежів, як при розрахунках на умовах оплати готівкою, так і при розрахунках на умовах комерційного кредиту. При розрахунках по комерційному кредиту використовуються акредитиви, відкриті на акцепт тратт (акцептні акредитиви), також акредитиви з відстроченим платежем. Акредитиви можуть відкриватися для оплати постачань, наданих послуг (включаючи послуги фахівців), проектних, монтажних і будівельних робіт.

9. Розділ «Упакування і маркування»

Вид упакування визначається базисними умовами постачань. Так, при ФОБ, СІФ і інших умовах, що передбачають перевезення товарів морем, продавець зобов’язаний забезпечити морське упакування вантажу; при інших базисних умовах — сухопутну. Спеціальні вимоги до упакування викладаються в контрактах.

Маркування вантажів виконується відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм і спеціальних вимог покупців. Нерідко упакування і маркування товарів, особливо споживчих, використовується як ефектний засіб реклами.

Маркування вантажів є найважливішим і обов’язковим елементом у технології зовнішньоторговельних операцій. Маркування повинне представляти, по — суті, товаросупроводжувальну інформацію, що містить наступні реквізити (якщо інше не обговорено у контракті):

· визначення імпортера;

· номер контракту;

· номер трансу;

· вага і габарити місць;

· номер листа і число місць у партії чи трансі;

· мовні позначки, що характеризують природні властивості товару.

Варто мати на увазі, що, у зв’язку зі сформованою практикою міжнародної торгівлі, продавець повинний відвантажити товар в упакуванні, що застосовується для експорту товарів у нього в країні, якщо в контракті окремо не обговорено особливих вказівок щодо упакування.

Продавець зобов’язаний забезпечити таку тару й упакування (у випадку, коли їх необхідність викликається особливостями товару), що повинні відповідати умовам перевезення й охороняти вантаж від ушкоджень у шляху. Покупець може пред’явити які-небудь додаткові вимоги до тари й упакування винятково у випадках, якщо ці додаткові вимоги обговорені в контракті.

Зміст маркування визначається або за згодою з покупцем, або вимогами правил перевезення, або властивостями самого товару.

10. Розділ «Здавання-прийняття»

Здавання-прийняття. У контракті в обов’язковому порядку повинний обмовлятися цілий ряд умов здавання-прийняття:

· вид здавання-прийняття. Вона може бути попередньою чи остаточною. Ціль попередньої - лише оглянути товар на підприємстві продавця для визначення якості, кількості, правильності упакування і маркірування. Покупець може при якому-небудь відхиленні від цих умов забракувати товар. Остаточне здавання-прийняття установлює фактичне виконання постачання в визначеному місці й у визначений термін. Результати такого приймання для сторін обов’язкові і кладуться в основу для розрахунку по угоді;

· місце здавання-прийняття. Зазвичай точно визначається в контракті (підприємство, склад, порт, станція);

· термін здавання-прийняття. Терміни приймання по якості і кількості звичайно не збігаються. Перевірку кількості покупець повинний зробити негайно по отриманню товару, якість перевіряється протягом більш тривалого терміну;

· перевірка кількості. Покупець не зобов’язаний приймати товар у більшій чи меншій кількості в порівнянні з умовами контракту. Він може оплатити передбачену договором кількість товару, відмовивши від оплати надлишку. Перевірка кількості для визначення суми платежу виробляється по відвантаженій чи вивантаженій вазі.

· приймання по якості. Вона здійснюється або на основі документа, що підтверджує відповідність поставленого товару умовам контракту, або шляхом проведення аналізу, звірення зі зразками, огляду і т.п.

· метод здавання-прийняття. Зазвичай застосовується або вибірковий метод, або метод перевірки всієї кількості товару.

У контракті обов’язково вказується, ким проводиться здавання-прийняття: обома сторонами чи їхніми представниками, зазначеною компетентною організацією, незацікавленою контролюючою організацією. Якщо одна зі сторін не являється, здавання-прийняття може проводитись в її відсутність, але обов’язково в присутності третьої сторони.

11. Розділ «Страхування»

У ході виконання контрактів купівлі-продажу здійснюється страхування товарів від транспортних ризиків. Страхування є добровільним актом, а сторона-страхувальник визначається вибором базисних умов постачань. Звичайно вантаж страхується на користь покупців чи одержувачів товарів на 110% його вартості.

У контракті указуються види страхування чи перелічуються ризики, від яких товар повинний бути застрахований. Якщо в контракті ризики не перераховані, то зовнішнє страхування здійснюється експортером на умовах «з відповідальністю за всі ризики», що, однак, не включає утрати внаслідок навмисних дій чи грубої необережності, а також від ушкоджень через внутрішні властивості товарів і воєнних дій.

12. Розділ «Претензії»

Претензії, пропоновані покупцем продавцю в зв’язку з невідповідністю якості чи кількості товару умовам контракту, можуть пред’являтися тільки по тим питанням, що не були предметом приймання товару, або у випадку, якщо представлені продавцем документи не відповідають фактичним даним. Рекламації представляються в писемній формі з вказівкою всіх необхідних реквізитів і з додатком усіх доказових документів (актів експертизи, рекламаційних актів, коносаментів, специфікацій і т.п.).

13. Розділ «Форс-мажор»

Практично всі зовнішньоторговельні контракти містять застереження про обставини нездоланної силу, чи Форс-мажор. Вона дозволяє переносити термін виконання зобов’язань, або взагалі звільняє сторони від них у випадку обставин, що не залежать від волі сторін. Це може бути, наприклад, війна, блокада, валютні й інші обмеження уряду, а також пожежа, стихійні лиха, закриття морських проток.

14. Розділ «Санкції»

У більшості випадків контракти передбачають матеріальну відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань. Така матеріальна відповідальність може бути передбачена у формі як сплати штрафу, так і відшкодування збитків.

15. Розділ «Вирішення спорів»

Зазвичай сторони прагнуть вирішити виникаючі розбіжності шляхом переговорів. Однак контракти завжди передбачають, що якщо сторонами не вдається вирішити розбіжності шляхом переговорів, то розбіжності віддаються на розгляді арбітражу, рішення якого є остаточними й оскарженню не піддається.

16. Розділ «Інші умови контракту»

Їх може бути незліченна безліч, але до таких які найбільше часто зустрічаються можна віднести наступні:

· зобов’язання експертів у частині надання технічної документації на товар;

· відвантажувальні інструкції і повідомлення про постачання товарів;

· порядок і терміни пред’явлення і розгляду претензій;

· зобов’язання сторін по одержанню ввізних і вивізних ліцензій;

· зобов’язання сторін по оплаті мита, податків і зборів;

ВИСНОВОК

Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку Житомирської області дозволить досягти стратегічної мети — соціально-економічного відновлення територій Житомирського Полісся, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, за рахунок залучення іноземних та власних інвестицій.

Прогнозується пожвавлення процесу капіталовкладень у розробку біомінеральних сировинних запасів, контртехногенні заходи по зниженню радіонуклідності земель, продукції сільського господарства, відтворення нешкідливого виробничого середовища у зоні радіаційного забруднення та посилення соціального захисту потерпілого населення.