Дидактичний проект підготовки робітника за фахом «Виробник сметани третього розряду»

КУРСОВА РОБОТА З МЕТОДИКИ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ НА ТЕМУ: «Дидактичний проект підготовки робітника за фахом «Виробник сметани третього розряду»

з заглибленою розробкою технологій навчання по темі: «Технологічний процес виробництва сметани»

Зміст Вступ

1. Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом «Виробник сметани»

1.1 Аналіз професійної діяльності фахівця

1.1.1 Характеристика галузі господарської діяльності фахівця

1.1.2 Визначення видів діяльності робітника за фахом «виробник сметани»

1.1.3 Характеристика трудових процесів, що виконує робітник

1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця

1.2.1 Професійне призначення і умови використання фахівця спеціальності виробник сметани третього розряду

1.2.2 Побудова функціональної структури діяльності фахівця

1.3 Розробка змісту професійної підготовки фахівця

1.3.1 Постановка тактичних цілей навчання

1.3.2 Угрупування змісту теоретичного навчання відповідно галузі народного господарства

1.3.3 Вибір системи виробничого навчання

1.3.4 Побудова зведено-тематичного плану професійної підготовки фахівця

2. Проектування технологій навчання по темі «Технологічний процес виробництва сметани» курсу «Спецтехнології»

2.1 Проектування дидактичних матеріалів

2.1.1 Постановка оперативних цілей навчання і вибір джерел інформації

2.1.2 Проектування плану викладення теми

2.1.3 Проектування контурного конспекту за темою «Технологічний процес виробництва сметани»

2.2 Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань

2.2.1 Аналіз базових знань учнів

2.2.2 Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання

2.3 Проектування мотиваційних технологій навчання

2.4 Вибір технології формування орієнтованої основи діяльності

2.5 Проектування технологій формування виконавчих дій

2.6 Проектування технологій формування контрольних дій

2.7 Складання перспективно-поурочного плану викладення теми

2.8 Розробка бінарних дій викладача й учнів на уроці «Пастеризація та гомогенізація вершків»

Висновок Використана література

Вступ У зв’язку з розвитком в наш час молочної галузі харчової промисловості робітник по спеціальності виробник сметани є однією з найважливіших професій, тому його підготовка повинна відбуватися на високому рівні лише при наявності розроблених дидактичних проектів. Оновлення техніки і технології висувають нові вимоги до знань і навичок фахівця, що потребує розробки нового змісту освіти та підготовки фахівців. В ході нашого дослідження ми розробили дидактичний проект підготовки робітника по спеціальності «виробник сметани» з урахуванням сучасних вимог.

Об'єктом дослідження є процес підготовки робочих в професійно-технічних навчальних закладах.

Предмет дослідження — дидактичний проект підготовки робочого за спеціальністю виробник сметани третього розряду.

Мета дослідження — теоретично обґрунтувати, розробити дидактичний проект підготовки робочого за спеціальністю виробник сметани третього розряду з поглибленою розробкою технологій навчання по темі «Технологічний процес виробництва сметани».

Задачі дослідження:

1. Спроектувати програму професійної підготовки робочого по спеціальності «виробник сметани».

1.1 Провести аналіз професійної діяльності робочого.

1.2 Спроектувати кваліфікаційну характеристику робочого.

1.3 Розробити зміст професійної підготовки робочого.

2. Спроектувати технологію навчання за темою «Технологічний процес виробництва сметани» курсу «Спеціальна технологія».

2.1 Спроектувати дидактичні матеріали.

2.2 Провести аналіз базових умов навчання. Провести вибір способів формування базових знань.

2.3 Спроектувати мотиваційну технологію навчання.

2.4 Спроектувати методи формування орієнтованої основи діяльності, виконавчих дій, контрольних дій.

2.5 Спроектувати перспективно-поурочний план викладення теми.

2.6 Розробити бінарні дії викладача та учнів на уроці «Пастеризація та гомогенізація вершків».

1. Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом «Виробник сметани»

1.1 Аналіз професійної діяльності фахівця

1.1.1 Характеристика галузі господарської діяльності фахівця Харчова промисловість включає до себе виробництва, які забезпечують населення продуктами харчування. Вона більше ніж інші галузі пов’язана з сільським господарством, тому що отримує від нього сировину (зерно, молоко, картоплю, цукровий буряк та ін.) і входить до складу агропромислового комплексу.

Молочна галузь харчової промисловості орієнтується на продукцію скотарства. Вона поділяється на маслосироробну і молочноконсервну галузі. Їх продукція: масло, сир, молочні консерви, сухе молоко, продукти дитячого харчування та ін.

На розміщення молокозаводів впливає сировинний фактор і наявність масового споживача. Виробництво продукції з цільного молока — пастеризованого молока, сметани, кефіру, ряжанки — знаходиться у великих містах, тобто орієнтується на споживача. Виробництво масла, сиру, молочних консервів зосереджено у невеликих містах і селищах в сільськогосподарських районах із розвинутим молочним тваринництвом. У теперішній час збільшилась кількість невеликих приватних виробництв, які переробляють молоко у масло і сир. Збільшились і об'єми поставок цієї продукції, особливо молочнокислої, із закордонних країн.

Молочний ринок України останні декілька років має тенденцію до реструктуризації, а саме укрупнення. На сьогоднішній день завдяки високій культурі виробництва, переобладнанню молокозаводів без використання консервантів виробник може забезпечити термін реалізації молокопродуктів у 10 — 30 діб.

Асортимент традиційних для України кисломолочних продуктів — це три основні групи: ряжанка, кефір і сир. До кисломолочних відносять продукти, що виготовлені методом заквашування спеціальними біокультурами цільного молока або цільних вершків. Біокультури, що використовують, розділяють на грибкові (для виготовлення кефіру) і бактеріальну мікрофлору для усіх останніх кисломолочних продуктів.

1.1.2 Визначення видів діяльності робітника Для визначення видів професійної діяльності можна використати класифікацію В. С. Лєдньова й О. Е. Смирнової, які стверджують, що одним з універсальних способів диференціації професійної діяльності є «специфіка використання в народному господарстві фахівців однієї професії - внутрішньопрофесійний поділ праці, унаслідок якого визначається перелік спеціальностей». Цей перелік спеціальностей і виділяє в професіях певні типологічні групи діяльності, що вирішують такі типові завдання: технологічні, організаційні, проектні, наукові, педагогічні. Ці завдання деякою мірою характеризують професійну діяльність із погляду способів і форм її існування та мають назву «вид діяльності». Таким чином, залежно від професійного поділу праці професійна діяльність поділяється на такі види: технологічна, організаційно-управлінська, проектно-конструкторська, педагогічна, науково-дослідна.

В Україні існують такі освітньо-кваліфікаційні рівні: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Сучасна система освіти України включає систему загальної середньої освіти і професійної освіти. У свою чергу система професійної освіти складається із професійно-технічної, вищої та перманентної (післядипломної) освіти. При цьому кожному освітньо-кваліфікаційному рівню відповідають певні типи навчальних закладів.

Кожному освітньо-кваліфікаційному рівню властиві певні види професійної діяльності:

— кваліфікований робітник (повна загальна, професійно-технічна освіта) виконує

технологічну і організаційну діяльність;

— молодший спеціаліст, бакалавр (базова вища освіта) виконує технологічну, організаційну, проектно-конструкторську діяльність;

— спеціаліст (повна вища освіта) виконує технологічну, організаційну, проектно-конструкторську та науково-дослідну діяльність;

— магістр (повна вища освіта) виконує всі названі вище види діяльності, але переважає серед них науково-дослідна діяльність.

Таблиця 1.1 Визначення видів діяльності робітника за спеціальністю «виробник сметани»

Таким чином, у відповідності з освітньо-кваліфікаційним рівнем робітник за спеціальністю «виробник сметани» 3 розряду виконує технологічну і організаційну діяльність.

1.1.3 Характеристика трудових процесів, що виконує робітник Трудовим процесом є сукупність послідовних дій робітника, пов’язаних з виконанням певного виду завершених робіт, типових для даної професії.

Тип трудового процесу залежить від:

— можливості вичленовування в трудовому процесі окремих його частин (операцій, прийомів, дій) з метою навчання;

— можливості групування різновидів окремих операцій, прийомів, дій, виділених комплексів у раціональній послідовності, враховуючи технологічну та дидактичну доцільність;

— повторюваності операцій у трудовому процесі.

Відповідно до цього всі трудові процеси класифікують залежно від їхнього відношення до процесу навчання за трьома типами (групами):

1 група — трудові процеси, основні частини яких можуть бути самостійними частинами процесу навчання;

2 група — трудові процеси, основні частини яких не можуть бути самостійними частинами процесу навчання;

3 група — трудові процеси, що займають проміжне місце між двома групами.

Проводячи аналіз трудового процесу, який здійснює виробник сметани можна стверджувати, що він виконує трудовий процес, котрий відноситься до другої групи, тому що діяльність даного робітника характеризується:

— невеликою повторюваністю операцій при значній варіативності в зв’язку із ситуацією, таких як наповнення ванн вершками, внесення заквасок, доведення сметани до заданої жирності, протирання сметани на машині або вручну, пастеризація, гомогенізація, заквашування закваскою на чистих культурах, обробка згустку, нормалізація згустку, відбір проб, наповнення діжок, розфасовка і зберігання сметани. Значна варіативність операцій обумовлена складом різних видів сметани;

— неможливістю або значними труднощами вичленовування операцій у виробничих умовах, тому що технологічний процес виробництва сметани є цілісним і в ньому кожна операція виконується послідовно, одна за одною;

— відсутністю комплексів операцій.

На підставі наведених вище характеристик трьох груп трудових процесів можна зробити висновок, що робітник за спеціальністю «виробник сметани» виконує трудовий процес, який відноситься до другої групи — це трудові процеси, основні частини яких не можуть бути самостійними частинами процесу навчання.

1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця

1.2.1 Професійне призначення й умови використання фахівця Робітник за фахом «виробник сметани» 3 розряду може працювати на таких підприємствах як: молочний комбінат, маслозавод, молокозавод, цех по виробництву сметани.

Таблиця 1.2 Професійне призначення і умови використання робітника за спеціальністю «виробник сметани» 3 розряду

1.2.2 Побудова функціональної структури діяльності фахівця Для аналізу професійної діяльності фахівця використовують системний підхід, визначаючи спочатку зовнішні зв’язки поняття професійної діяльності, потім виділяють його елементи і пов’язують їх між собою.

Структура професійної діяльності фахівця включає в себе організаційні елементи: суб'єкт, предмет, засоби, умови діяльності, процес, продукт, результат діяльності. При цьому:

— суб'єкт діяльності - група (індивід), яка цілеспрямовано діє для задоволення своїх потреб;

— предмет діяльності - це те, що має суб'єкт на початку діяльності, і те, що врешті-решт перетвориться на продукт;

— засоби — це або досвід суб'єкта, що може бути виражений через сукупність професійно-методичних задач, або всі допоміжні об'єкти, за допомогою яких відбувається діяльність;

— умови діяльності - це сукупність засобів, за допомогою яких виконуються дії;

— процес діяльності - це сукупність цілеспрямованих дій викладача щодо застосування предмета діяльності і відповідно до заданої мети;

— продукт діяльності - матеріальне уявлення про те, що можна отримати у процесі діяльності;

— результат діяльності - психологічне прирощення досвіду особистості, яке вона здобуває при досягненні мети.

Таблиця 1.3 Функціональна структура діяльності фахівця і пропоновані до нього вимоги

1.3 Розробка змісту професійної підготовки фахівця

1.3.1 Постановка тактичних цілей навчання Визначення цілей — основа будь-якої людської діяльності. Цілі навчання включають формування досвіду особистості, представленого у вигляді переліку професійних завдань, які повинен уміти виконувати фахівець у визначеній сфері діяльності.

У методиці професійного навчання цілі визначають як стратегічні, тактичні та оперативні.

Тактичні цілі - це цілі відповідних циклів дисциплін, таких як гуманітарні, соціально-економічні, фундаментальні, професійної та професійно орієнтованої підготовки.

Таблиця 1.4 Постановка тактичних цілей підготовки робітника за фахом «виробник сметани»

1.3.2 Угрупування змісту теоретичного навчання відповідно до галузі господарської діяльності і видів діяльності фахівця На сьогодні однією із найпоширеніших концепцій формування структури теоретичного навчання професійної підготовки є концепція В. С. Лєдньова, згідно з якою набір навчальних курсів професійної підготовки формується на основі двох чинників: структури об'єкта вивчення діяльності та структури діяльності. Структурою діяльності є професійна діяльність фахівця, що охоплює проектування, технологію, наукові дослідження, організацію й управління. Об'єкт вивчення — це галузь народного господарства та її складові, що лежать в основі цієї професії.

Таблиця 1.5 Формування набору тем професійної теоретичної підготовки фахівця

1.3.3 Вибір системи виробничого навчання Система виробничого навчання (СВН) — це об'єктивне єднання змісту, форм, методів навчання і дидактичних засобів, що забезпечують учневі послідовне оволодіння трудовими процесами, операціями, прийомами.

Відомо багато видів СВН: предметна, операційна, операційно — комплексна, операційно — потокова, ЦІТ, операційно — предметна, проблемно — аналітична, приймально — комплексно — видова, процесуальна і т.д.

Щоб здійснити вибір СВН, яка забезпечить оптимальні результати в підготовці робітника за фахом «виробник сметани», необхідно розкрити кожний з компонентів системи. Такими компонентами, відповідно до визначення, є зміст, форми, методи, засоби навчання.

Зміст практичного навчання можна розглянути як сукупність трудових процесів, що складаються з деякої кількості трудових операцій, а ті, у свою чергу, — трудових прийомів.

Форми практичного навчання встановлюють роботи, що виконують учні на підприємстві. Серед таких робіт — виконання всіх стадій технологічного процесу виробництва сметани, таких як приймання та підготовка сировини, сепарування молока, нормалізація, пастеризація та гомогенізація вершків, охолодження і заквашування вершків, фасування, упакування, маркування сметани, охолодження та визрівання сметани.

Методи і засоби практичного навчання можуть бути обрані переважно як продуктивні, так і репродуктивні. Так як у робітника за фахом «виробник сметани» друга група трудових процесів, і від нього потрібна оперативність у прийнятті нестандартних рішень, то слід при навчанні використовувати якнайбільше проблемних ситуацій, перевагу потрібно віддавати питанням евристичного типу і використовувати відповідні засоби навчання.

Таким чином, правильно встановлені зміст, методи, форми і засоби навчання обумовлюють вибір оптимальної СВН. Оскільки робітник за спеціальністю «виробник сметани» належить до другої групи трудових процесів, то йому властива проблемно — аналітична СВН, де відбувається загальне ознайомлення з технологічним процесом у цілому, після чого слідує вивчення окремих проблемних ситуацій і вправ у їхньому виконанні, вивчення всього технологічного процесу і самостійне виконання завдання по його веденню, регулюванню і контролю.

Проблемно — аналітична СВН сприяє формуванню інтелектуальних навичок і умінь у визначеній послідовності, забезпечує їхню гнучкість. Недоліками даної СВН є те, що виникають труднощі в запам’ятовуванні послідовності виконання дій і розвитку уміння відрізняти головні ситуації від другорядних, важко переносяться навички в діях по уже вивчених ситуаціях на нові ситуації.

1.3.4 Побудова зведено-тематичного плану професійної підготовки фахівця Зведено-тематичний план — це документ, який включає в себе тематику спеціальних дисциплін, регламентує послідовність вивчення тем і кількість годин, які відводяться на їх вивчення.

Тематичний план професійної підготовки фахівця «Виробник сметани» представлено в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 Тематичний план підготовки фахівця «Виробник сметани»

2. Проектування технологій навчання за темою «Технологічний процес виробництва сметани» курсу «Спеціальна технологія»

Технології навчання за темою: «Технологічний процес виробництва сметани» розробляємо у відповідності з характеристикою навчальної групи за такими показниками, як:

1) середній бал за опорних дисциплін:

«3» — 70%

«4» — 25%

«5» — 5%

2) поведінкова характеристика групи:

— недисциплінованість;

— згуртованість;

— наявність негативного лідера;

— доброзичливість одним до одного

3) переважний тип мислення:

логічний тип мислення

4) відношення до майбутньої професії:

позитивне

5) відношення до навчання:

наявність навчальної діяльності при зовнішній стимуляції

6) переважний тип темпераменту:

меланхолік.

2.1 Проектування дидактичних матеріалів

2.1.1 Постановка оперативних цілей навчання і вибір джерел інформації

Оперативні цілі навчання представляються через набір спостережуваних дій. Це дозволяє побудувати навчання у вигляді формованих дій і чітко оцінювати й контролювати порядок досягнення мети.

Відповідно до теорії В. П. Беспалька, існують чотири рівні засвоєння навчального матеріалу.

На першому рівні учень не тільки сприймає інформацію, але в нього формується загальне уявлення про об'єкт діяльності, з’являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне рішення найпростіших задач на знаходження деякого об'єкта в ряді інших, впізнавання на слух і за зображенням заданих елементів.

Другий рівень характеризує «алгоритмічну діяльність по пам’яті», або здатність відтворювати і використовувати наявну інформацію для рішення нестандартних задач за заданим алгоритмом.

Третій рівень характеризує етап «продуктивної дії». На цьому рівні орієнтована основа діяльності засвоєна таким чином, що сформовані дії ідеалізуються і учень здатен виконати їх у розумі. Він вирішує нестандартні задачі відповідно до конкретних ситуацій і об'єктів. Перехід до етапу розумової діяльності активізує творче мислення, однією із складових якого є вміння вирішувати конструкторські задачі, унаслідок чого формуються нові знання і учень робить «відкриття для себе». Але він ще не робить нічого нового для суспільства.

Четвертий рівень характеризує продуктивну дію, що виконується шляхом самостійного конструювання нової орієнтовної основи діяльності. На цьому етапі добувається нова інформація, і цей рівень характеризує дослідницьку діяльність.

Четвертий рівень у підготовці майбутнього робітника за фахом «виробник сметани» буде відсутній, тому що наукові дослідження не входять у професійні обов’язки кваліфікованих робітників.

Для майбутнього робітника за фахом «виробник сметани» є обов’язковим третій рівень засвоєння матеріалу, бо він повинен вміти приймати рішення в нестандартних ситуаціях, які можуть виникнути на підприємстві, наприклад, у результаті виходу з ладу якоїсь деталі обладнання необхідно швидко прийняти рішення, щоб не зупинилась лінія виробництва сметани і не порушився весь технологічний процес.

Таблиця 2.1 Постановка оперативних цілей навчання за темою: «Технологічний процес виробництва сметани»

Керуючись оперативними цілями навчання вибираємо джерела інформації для теми «Технологічний процес виробництва сметани» у якості основних підручників рекомендовано:

1. Романская Н. Н. Технология производства сметаны. — М.: Пищевая промышленность, 1987. — 136 с.

2. Костенко Т. П. Технологія молока і молочних продуктів. — К.: НУХТ, 2005. — 228 с.

У якості додаткових підручників рекомендуємо:

3. Глазачев В. В. Технология кисломолочных продуктов. — М.: Пищевая промышленность, 1978. — 140 с.

4.Будорагина Л. В., Ростроса Н. К. Производство кисломолочных продуктов. — М.: Агропромиздат, 1986. — 150 с.

2.1.2 Проектування плану викладення теми Логіка сприйняття навчального матеріалу залежить насамперед від того, як цей матеріал представлений. Чітко, лаконічно та послідовно надана інформація добре сприймається учнями, формує в них необхідні професійні дії. Тому ретельний добір необхідної інформації, її обґрунтування і правильна трансформація в навчальні матеріали є однією з гарантій позитивного результату навчання.

Продуктом діяльності з аналізу й проектування навчальних матеріалів є:

— дібрана навчальна література і розроблена методика її використання на уроці;

— навчально-змістові матеріали (план теми, логічна структура навчального матеріалу, текстовий опис, контурний конспект теми).

Логічну структуру навчального матеріалу розуміємо як його схематичну побудову, що містить усі поняття, розташовані в порядку зменшення обсягу. На основі отриманої логічної структури здійснюється формування плану теми.

План теми — це послідовне коротке найменування розділів, підрозділів або завершених частин, які відбивають логічну послідовність вивчення навчального матеріалу. На підставі плану складається текст навчального матеріалу теми, що містить основну і додаткову інформацію, побудовану шляхом конструювання суджень та умовиводів, що перебувають у певній залежності.

В залежності від ступеня конкретизації пунктів теми план може бути простий і складний, а в залежності від способу розкриття — індуктивний (спосіб розгляду, вивчення об'єктів у послідовності від часткового до загального) та дедуктивний (спосіб розгляду, вивчення об'єктів у послідовності від загального до часткового).

Враховуючи характеристику навчальної групи, де 70% - «слабкі» учні з низьким рівнем підготовки для викладу матеріалу по темі «Технологічний процес виробництва сметани» доцільніше обрати простий (одноступенева рубрикація) дедуктивний план.

План викладення теми «Технологічний процес виробництва сметани»

1. Сутність технологічного процесу виробництва сметани, сировина для виробництва сметани.

2. Приймання та підготовка сировини.

3. Сепарування молока.

4. Нормалізація вершків.

5. Пастеризація вершків.

6. Гомогенізація вершків.

7. Охолодження вершків.

8. Заквашування та сквашування вершків.

9. Фасування, упакування, маркування сметани.

10. Охолодження та визрівання сметани.

11. Показники якості сметани.

Логічна структура навчального матеріалу — це його схематична побудова, що містить усі поняття, розташовані в порядку зменшення обсягу.

Логічна структура теми «Технологічний процес виробництва сметани» наведена на рис. 1.

2.1.3 Проектування контурного конспекту за темою «Технологічний процес виробництва сметани»

Контурний конспект вмістить в собі: ключові положення головної інформації, яка подається в виді таблиць, графіків, абревіатур, різноманітних видів позначень. Принцип побудови контурного конспекту заключається в тому, що необхідно визначити його головні положення та вибрати шляхи його представлення. професійний підготовка виробник сметана Контурний конспект з теми «Технологічний процес виробництва сметани»

Рис. 2. Стадії виробництва сметани Для сметани характерні наступні показники якості:

— консистенція — однорідна, в міру густа, вид глянцевитий;

— смак і запах — чисті, кисломолочні, з виразним присмаком та ароматом, характерними для пастеризованого продукту;

— колір — білий або з кремовим відтінком, або обумовлюється кольором доданих харчових добавок.

2.2 Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань

2.2.1 Аналіз базових знань учнів Підґрунтям аналізу базових знань є вміння викладача виділяти потрібний навчальний матеріал шляхом аналізу міжтемних і міжпредметних зв’язків, а також уміння розробляти засоби контролю, що дозволяють за невеликий проміжок часу одержати повне уявлення про реальні вміння учнів, необхідні для засвоєння ними нового матеріалу.

Базовий матеріал — це всі ті відомості, що за змістом зв’язані з даною темою і знання яких учнем робить для нього новий матеріал доступним. Базовий матеріал з новим утворює той або інший зв’язок.

Міжтемні зв’язки — це ті зв’язки, що існують між окремими темами однієї або різних дисциплін. Кожен встановлений МТ-зв'язок повинний відбивати як часовий, так і змістовний аспекти. Так, зв’язок, що існує в темі «Технологічний процес виробництва сметани» курсу «Спецтехнологія» з темою «Білки, жири, вуглеводи» курсу «Хімія» за послідовністю є попереднім, а за змістом — по єдності трактування понять. Отже, як спосіб реалізації даного МТ-зв'язку повинно бути обране повторення учнями вивченого раніше матеріалу.

Таблиця 2.2 Аналіз МТ-зв'язків і вибір базового матеріалу

Виходячи з виду МТ-зв'язку й особливостей його реалізації, вибираються способи контролю базових знань з урахуванням характеристики навчальної групи, складності і важливості нового матеріалу, резерву часу.

Контроль базових знань за типом є вступним, за видом — попереднім і може бути здійснений за допомогою таких методів, як контрольна робота, опитування, тестування тощо. За формою вступний контроль може бути індивідуальним, фронтальним, груповим або комбінованим. До засобів реалізації контролю відносяться задачі, питання, картки завдань, тести тощо.

Таблиця 2.3 Визначення способів контролю базових знань учнів

Способи формування базового матеріалу реалізують міжтемні зв’язки. До цих способів висуваються вимоги повного охоплення базового матеріалу й швидкості його засвоєння. Відповідно до цього формування базового матеріалу має здійснюватися шляхом швидкого й чіткого відтворення необхідної інформації з метою її відновлення в пам’яті учнів. Для цього викладачеві необхідно попередньо подати певну інформацію у вигляді опорного конспекту або логічної структури.

Іншим способом формування базового матеріалу є включення його в орієнтовну основу діяльності під час викладу нового матеріалу. У цьому разі текст викладу будують з урахуванням базового матеріалу, доповнюючи деякі його розділи й підрозділи.

Третім, найбільш ефективним способом формуванням базового матеріалу є розв’язання задач із міжпредметним змістом. Це сприяє узагальненню й систематизації знань із кількох предметів одночасно, досягненню єдності та взаємозв'язку, формуванню комплексних умінь.

Також одним з основних способів формування базового матеріалу є повторення навчального матеріалу на занятті. Від того, наскільки правильно організоване повторення, залежить міцність та глибина знань. Повторення не завжди дає позитивні результати. Щоб мати ефект, воно мусить проводитися систематично на кожному занятті й у певній послідовності.

Таблиця 2.4 Визначення способів формування базових знань

2.2.2 Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання Ефективність технологій навчання залежить не тільки від професійної компетентності і педагогічної майстерності викладача, прийнятих форм і методів, але й від засобів навчання. Тому, відповідно до прийнятих форм і вибраних методів навчання, викладач визначається із засобами як невід'ємним компонентом технології навчання. Засоби навчання поділяють на: дидактичні і технічні.

Дидактичні засоби — це засоби, які містять в собі і допомагають передачі учням наукової інформації, визначеної цілями навчання. Їх поділяють на: навчальні книги (підручники, навчальні посібники, хрестоматії, збірники задач і завдань, словарі, довідники, збірники нормативних документів, методичні вказівки); наочні посібники (таблиці, плакати, муляжі, моделі); інформаційні матеріали до аудіовізуальних засобів навчання (кінофільми, відеофільми, діафільми, відеозаписи); програмно-методичне забезпечення комп’ютерної технології навчання (навчальне завдання для розв’язання розрахунково-обчислювальних, проектно-графічних, пошуково-інформаційних задач; професійні прикладні програми; тести; контрольні завдання та задачі).

Технічні засоби навчання — це використовування дидактичних матеріалів із використанням технічних установок навчання. Сучасні технічні засоби виступають в якості носіїв навчальної інформації, засобів її передачі, обробки і зберігання, контролю і управління ходом засвоєння знань. Вони допомагають викладачеві дати навчаючим більш повну і точну інформацію про вивчаюче явище і, тим самим, підвищують якість навчання.

В залежності від основного призначення технічні установки навчання можна розділити на технічні установки інформації (апаратура статичної і динамічної проекцій, телевізійна техніка, відеосистеми, справочні установки, динамічні стенди), технічні установки контролю (пристрої, установки і комплекси, за допомогою яких по визначеній програмі і заданих критеріях можна оцінювати ступінь засвоєння навчального матеріалу), технічні установки тренування і навчання (тренажери, тренажерні стенди і комплекси навчальні машини і автоматизовані навчальні системи), допоміжні технічні установки (аудиторна техніка і автоматика, різні пристрої, забезпечуючі успішне їх використання в ході навчального процесу, а також носії навчальної інформації - дидактичні матеріали, які видають учням для використання їх на відповідних технічних установках).

При виборі дидактико-технічних засобів навчання необхідно врахувати те, що в групі переважає логічний тип мислення. Тому відповідно обираємо такі засоби навчання:

— дидактичні - підручники по даній дисципліні (Романская Н. Н. Технология производства сметаны. — М.: Пищевая промышленность, 1987. — 136 с.; Костенко Т. П. Технологія молока і молочних продуктів. — К.: НУХТ, 2005. — 228 с.; Глазачев В. В. Технология кисломолочных продуктов. — М.: Пищевая промышленность, 1978. — 140 с.; Будорагина Л. В., Ростроса Н. К. Производство кисломолочных продуктов. — М.: Агропромиздат, 1986. — 150 с.); два плакати: «Технологічна схема виробництва сметани» і «Апаратурно-технологічна схема виробництва сметани»; тести, контрольні завдання і задачі по даній темі;

— технічні - комп’ютер.

2.3 Проектування мотиваційних технологій навчання

Мотивація — це так звані психічні явища, що стали спонуканням до виконання тієї або іншої дії, вчинку, що визначають активність особистості та її спрямованість на досягнення запланованого результату.

Ціль мотиваційних технологій полягає у швидкому включенні учнів у професійну навчально-пізнавальну і навчально-виробничу діяльність без тривалого «вживання» в роботу, підтриманні діяльності на необхідному рівні активності.

При викладі даної теми буде наступна ціль мотивації - сформувати інтерес до вивченої теми «Технологічний процес виробництва сметани», сформувати інтерес до майбутньої професійної діяльності - робітника за спеціальністю «виробник сметани».

У сучасній педагогічній і психологічній літературі виділяється два типи мотивації - зовнішня і внутрішня. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях і інших видах стимуляції, які або спрямовують, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, здійснюваних у свідомості людини.

Відповідно до етапів навчального процесу мотивація може бути виражена в різних формах, що відповідають вступній, поточній і заключній частинам заняття.

Вступна мотивація активізує навчальну діяльність учнів, сприяє формуванню первісного бажання освоїти навчальний матеріал, викликає інтерес до процесу навчання. Основними методами її є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація.

Мотивуючий вступ проводиться у формі бесіди або розповіді із застосуванням різних прийомів: віднесення до особистості учня, віднесення до ситуації, приголомшення, виступ із цитатою, питанням.

Вступна мотивація методом демонстрації можлива, якщо відвідати підприємство, де використовується розглянута технологія й устаткування, а також шляхом демонстрації досліджуваного явища в лабораторії, на макеті.

Поточна мотивація використовується для підтримки постійного інтересу до навчальної діяльності. Основними прийомами даної мотивації в процесі викладу нового матеріалу є такі: орієнтація змісту навчального матеріалу на його практичний зміст, орієнтація на конкретну професійну діяльність, демонстрація в мовленні практичного використання теоретичних положень, які наводяться.

Основними прийомами поточної мотивації на етапі формування і контролю діяльності є: надання права вільного вибору завдань, створення завдань оптимальної складності, новизна та непередбачуваність завдань, позитивний зворотний зв’язок або інформування учнів про успішність їхньої діяльності.

При викладі теми «Технологічний процес виробництва сметани» доцільно використати внутрішню мотивацію із застосуванням прийому «віднесення до особистості» і зовнішню мотивацію.

Таблиця 2.5 Таблиця бінарних дій у процесі реалізації внутрішньої мотивації

Таблиця 2.6 Таблиця бінарних дій у процесі реалізації зовнішньої мотивації

Враховуючи характеристику навчальної групи слід зробити висновок, що для групи меланхоліків внутрішньої мотивації недостатньо, вона вимагає підкріплення зовнішньої, бо меланхоліки — замкнені в собі, відрізняються високою емоційною чутливістю до подій, які з ними відбуваються і для них характерна наявність навчальної діяльності при зовнішній стимуляції.

Прийом внутрішньої мотивації «віднесення до особистості» для групи, де переважна більшість — меланхоліки є більш ефективним, ніж інші, бо дана група згуртована, доброзичливо відносяться один до одного і у них переважає позитивне відношення до майбутньої професії, а це значить, що все сказане викладачем про їхню професію цікавить кожного учня, це для них актуально.

2.4 Проектування технології формування ООД

Орієнтована основа діяльності в педагогіці та психології визначається як група дій, спрямованих на всебічну інформацію про майбутню навчальну діяльність. Метою розробки технології формування нових знань є проектування і реалізація оптимальної ООД, яка дозволить сформувати необхідні професійні дії і їх певні якості.

Відомо три типи навчання: неповна ООД (перший тип), повна ООД у конкретному виді (другий тип), повна ООД у загальному виді (третій тип).

Перший тип навчання — неповна ООД — характеризується тим, що викладач, подаючи навчальний матеріал, показує вихідні дані, виконавчу частину дії й образ кінцевого продукту.

Другий тип навчання — повна ООД у конкретному виді характеризується наявністю всіх умов, необхідних для правильного здійснення діяльності, що подаються у вигляді готового алгоритму діяльності в приватній формі, стосовно деякої задачі.