Гігієна дітей та підлітків

Реферат з медицини ГІГІЄНА ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ Гігієна дітей та підлітків є розділом вікової гігієни, що визна­чає засоби, за допомогою яких формується здоровий організм на все подальше життя. Таким чином, гігієна дитячого віку є надзви­чайно своєрідною, як своєрідним є загалом і дитячий вік.

Предметом гігієни дітей та підлітків є динамічне (в процесі вікового розвитку) вивчення впливу факторів зовнішнього середо­вища, в тому числі виховання і навчання, на здоров’я дітей і підлітків. Гігієнічні норми також диференціюються відповідно до віку.

Вирішення гігієнічних проблем соціального та професійного становлення підростаючого покоління передбачає створення здоро­вих, повноцінних, з гігієнічної точки зору, умов побуту, навчання та виховання дітей і підлітків. Але це, в свою чергу, можливе лише при запровадженні ретельно відпрацьованої системи контролю з боку медичних працівників, головним завданням якої є збереження та зміцнення здоров’я.

Для дошкільного віку характерним є незначне зменшення рос­ту і сповільнення процесу скостеніння, закінчується формування мови, інтенсивно розвиваються зір, слух, процеси терморегуляції. У молодший шкільний період росту і розвитку дитини припиняєть­ся інтенсивне збільшення маси тканини мозку, вдосконалюється руховий аналізатор, рухи стають більш координованими. Інтенсив­но розвивається адаптація до умов довкілля.

Середній І старший шкільний вік характеризується загальною перебудовою органів і систем, значною інтенсифікацією росту і роз­витку організму. Особливістю цього віку є статеве дозрівання, яко­му властиві лабільність психіки, вегетативної нервової системи, відхи­лення у функції серцево-судинної системи. Інтенсифікуються про­цеси діяльності кори головного мозку, скостеніння, розвитку скелетних м’язів.

Зміни в організмі, притаманні дітям під час їх росту й розвит­ку, вимагають дотримання всіх гігієнічних правил і норм, які дикту­ються їх віковими особливостями.

Фізичний розвиток характеризується безперервним біоло­гічним процесом на кожному віковому етапі. Це сукупність морфо­логічних і функціональних властивостей організму, притаманних процесові росту та формування. Фізичний розвиток та інші показ­ники здоров’я віддзеркалюють санітарний стан дитячого колективу і населення в цілому. Індивідуальна оцінка фізичного розвитку доз­воляє скласти характеристику цілої групи.

Для визначення комплек­сної індивідуальної оцінки всіх показників у їх сукупності за­стосовують спеціальні таблиці для оцінки, в яких ураховано кореляційний зв’язок між довжиною тіла і кожним іншим показником (маса, обвід грудної клітки тощо). Кореляційний зв’язок визначають за допомогою коефіцієнта регресії, який показує ступінь зміни величини вибраного показника при зміні довжини тіла на 1 см.

Узагальнені дані фізичного розвитку після відповідної статис­тичної обробки можуть бути використані для оцінки стану здоров’я дитячого колективу в динаміці протягом багатьох років, тобто бути основою для виявлення впливу чинників довкілля на розвиток дітей та підлітків і для раціональної організації їх навчання та від­починку. Відносно новим яви­щем, починаючи з 60-х років XX століття, яке то поши­рюється, то зменшується, є процес, який називаєть аксе­лерацією. Акселерація — це прискорення темпів росту І розвитку організму дітей І підлітків порівняно з темпами росту і розвитку попередніх поколінь. Характерною її властивістю є те, що в сучасного покоління етап біологічного дозрівання прохо­дить і завершується швидше, ніж у попереднього, і проявляється найчіткіше у підлітковому віці.

Процеси, пов’язані з акселерацією, не знайшли вичерпної відповіді в жодній із теорій: космічній, геліогенній, урбанізаційній, генетичній. На сьогодні найбільш вірогідним є пояснення цього явища як наслідку загальної тенденції до змін в біології сучасної людини.

Дитячі дошкільні заклади

Відповідно до санітарних норм і правил, на 1000 мешканців населеного пункту, з метою забезпечення дітей віком від 2 місяців до 7 років, планується 70−90 місць у дитячих дошкільних закладах.

Дитячі ясла-садки в містах планують на 150−300 місць для обслуговування дітей віком від 1,5 до 7 років. Як правило, утворюють три ясельні групи: молодшу (від 2 місяців до 1 року), середню (від 1 до 2 років) і старшу (2−3 роки), а також 3 дошкільні: молодшу (3−4 роки), середню (4−5 років), старшу (5−6 років). У кожному сільсько­му населеному пункті, де мешкає понад 12 дітей дошкільного віку, теж організовують дошкільні заклади. Місткість ясел-садків установ­люють на основі розрахунку: 65 місць на 100 дітей дошкільного віку, включаючи сезонні місця. Потужність закладів на літній період збільшують за рахунок організації дитячих павільйонів на 1−2 групи.

Кількість дітей в молодших ясельних групах не повинна пере­вищувати 15, у решті ясельних — 20, в дошкільних — 25 дітей. Ясла-садки на 1−2 групи І рекомендується кооперувати з початковими школами. Ясла-садки на 2−4 групи в основному комплектують з неповними середніми школами, в яких зменшено наповненість по­чаткових класів.

ОСОБИСТА ГІГІЄНА

Особиста гігієна — це основа здорового способу життя, умова ефективної первинної та вторинної профілактики різних захворю­вань, Особиста гігієна розробляє принципи збереження і зміцнен­ня здоров’я шляхом дотримання гігієнічних вимог у повсякденному особистому житті й діяльності,.

В епоху науково-технічного прогресу, який супроводжують хімічні й фізичні забруднення навколишнього середовища та нега­тивні наслідки урбанізації, особиста гігієна стає вагомим чинником запобігання серцево-судинним та іншим поширеним захворюван­ням. Вона дозволяє ефективно боротися з гіпокінезією, нервово-психічним перенапруженням, суттєво послаблює несприятливі на­слідки впливу різних професійних шкідливостей та чинників навко­лишнього середовища. Як свідчать дані ВООЗ, велика частина населення в усіх країнах світу серйозно порушує правила особистої гігієни, курить, зловживає алкогольними напоями, не приділяє на­лежної уваги фізичній культурі, загартуванню та іншим елементам здорового способу життя. Суспільне значення особистої гігієни ви­значається тим, що недотримання її вимог у повсякденному житті може негативно впливати і на здоров’я інших людей (пасивне ку­ріння, поширення інфекційних захворювань і гельмінтозів). Щоб запобігти такому становищу, знання та навички особистої гігієни потрібно прищеплювати дітям з раннього віку.

До сфери особистої гігієни входять гігієна тіла і порожнини рота, фізична культура, загартування, запобігання шкідливим звич­кам, гігієна одягу і взуття, гігієна відпочинку і сну та інші види.

Гігієна тіла і порожнини рота

Забезпечення чистоти тіла, догляд за шкірою і волоссям є дав­німи елементами особистої гігієни. Шкіра (рис. 11.1), яка має кілька мільйонів терморецепторів, потових та жирових залоз, бере без­посередню участь у процесах теплообміну. Через шкіру шляхом інфрачервоного випромінювання, випаровування і проведення організм втрачає понад 80% тепла, що потрібно для підтримання теплового комфорту органі­зму. Через шкіру виділяєть­ся 10−20 мл поту за годину. Під час важкої роботи ї пе­регрівання ця кількість може збільшуватися до 300−500 мл і більше. Щодоби шкірою дорослої людини виділяєть­ся до 15−40 г шкірного жиру, до складу якого входять різні жирові кислоти, білки й інші речовини, відбувається злу­щення до 15 г лусочок оро­говілого епідермісу.

Через шкіру виділяєть­ся велика кількість різних речовин (пропан, оцтова кис­лота, ацетон, метанол, орга­нічні та неорганічні сполу­ки, ферменти). Сукупність цих та інших речовин сприяє розмно­женню на шкірі бактерій і грибів, особливо на ділянці промежини і анального отвору.

Понад 90% загальної кількості мікроорганізмів знаходиться на шкірі рук, де накопичуються пилові й мікробні аерозолі, забруднен­ня з предметів, одягу. Забруднена шкіра швидко втрачає еластичність, стає джерелом неприємних запахів. Шкіра бере участь у газообміні, виділяючи діоксид вуглецю, їй належить провідна роль у забезпе­ченні організму вітаміном В2, який утворюється у верхніх шарах шкіри з дегідрохол е стерину під впливом ультрафіолетового випро­мінювання. Проникнення в шкіру гноєтворних мікроорганізмів може призвести до локальних ї генералізованих запальних процесів.

Разом із тим, шкіра, особливо чиста, має бактерицидні власти­вості. Кількість мікроорганізмів, нанесених на чисту шкіру, протя­гом 2 годин знижується більше ніж на 90%. Бактерицидність доб­ре вимитої шкіри в 15−20 разів вища, ніж немитої. Тому потрібно систематично обмивати все тіло теплою водою (бажано під душем).