Знання іноземних мов в контексті європейської інтеграції

Високий рівень освіти населення вважається однією з конкурентних переваг країни. Сьогодні в Україні мовна освіта визнана одним із найголовніших складників вищої освіти. Без володіння іноземними мовами неможливо реалізувати соціальну та професійну мобільність людини. Володіння іноземними мовами, творче мислення, вміння користуватись комп 'ютером та інше — Загальноєвропейські рекомендації щодо критерій якості сучасної системи освіти.

Сьогодні Європейський Союз (підписано договір 7 лютого 1992 року у Маастрихті (поняття «Європейський Союз» з’явилось ще під час Паризької конференції 1972 року; договір набув чинності 1 листопада 1993 року)) -батьківщина більше, ніж 450 мільйонів людей з різними етнічними, культурними та мовними особливостями. Мовний зразок європейських країн є комплексним, вони сформувалися під впливом історії, географічних факторів та мобільності людей. На сьогоднішній день в Європейському Союзі визнаними є 23 офіційні мови, приблизно 60 інших регіональних та нерегіональних мов використовуються на його географічному просторі.

Безліч державних мов — основа демократії. Усі громадяни повинні отримати рівне ставлення, незалежно від того, у якій (великій чи малій) країні-учаснику вони мешкають, їх права мають бути зрозумілими. Кожен окремий громадян має право звертатися до органів чи установ ЄС на своїй регіональній мові. мовний освіта навчальний іноземний Взаємодія різних мов в рамках ЄС — велика проблема громадян на шляху до євроінтеграції. Саме тому, у лютому 2003 року Європейська комісія опублікувала чіткі правила щодо права на використання тої чи іншої мови. Розпочалась гармонізація європейських правових і мовних процесів. Встановлено загальноєвропейські мовні правила, введена єдина загальна європейська термінологія [6].

Щорік 26 вересня в ЄС проводиться Європейський день, який, як відзначає Єврокомісія, ставить за мету прийти від популяризації мультилінгвізма до вивчення громадянами ЄС іноземних мов впродовж життя і неурядової співпраці. Всі ці заходи вже зараз дали конкретний результат, який яскраво відображають дослідження Євробарометра. За останніми даними, кількість громадян ЄС, що володіють принаймні однією іноземною мовою, зросла з 47% в 2001 році до 56% - в 2005 році. Зростає також кількість європейців, які вважають знання іноземних мов корисним (з 79 до 83%); 53% з них вважають знання іноземної мови надзвичайно важливим. Половина європейців погоджується з політичними цілями ЄС, відповідно яким кожен громадянин ЄС повинен володіти, окрім своєї рідної, ще двома мовами. Останнє дослідження «Європейці і мови», проведене Євробарометром в 2006 році, свідчить, що вже сьогодні linqua franca для європейців може бути англійська мова. Вона залишається найпоширенішою мовою в Європі. Нею як рідною (13%) або як іноземною (38%) володіє 51% європейців. За нею йде французька і німецька (по 14%), іспанська і російська (по 6%). 77% європейців згідні з тим, що як першу іноземну мову їх діти повинні вивчати англійську. 90% середніх шкіл всієї Європи сьогодні вивчають англійську [5].

Процес інтегрування до Європи, його розповсюдження на Схід супроводжується формуванням загального освітнього і наукового простору та розробкою єдиних критеріїв і стандартів у цій сфері у масштабах усього континенту. Мовна освіта в Україні реформується з урахуванням основних досягнень європейських країн у цій галузі. Насамперед це такі документи Ради Європи як «Білінгвальна освіта: основні стратегічні завдання», «Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення викладання, оцінювання», «Європейський мовний портфель», «Приведення екзаменів з мови у відповідність до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти … (проект)» і, нарешті, вимоги до Європейських іспитів та ін.

Ідеї мовної політики Ради Європи знаходять все ширшу реалізацію в Україні: збільшується кількість мов, що вивчаються; зростає кількість осіб, які володіють принаймні однією іноземною мовою; у середніх навчальних закладах започатковано викладання кількох іноземних мов тощо.

Рекомендації Ради Європи з мовної освіти враховано у Державному стандарті загальної середньої освіти і, відповідно, у Програмі з іноземної мови для загальноосвітніх навчальних закладів. Нагадаємо, що сьогодні згідно нової Програми учні 4-го класу мають оволодіти іншомовною комунікативною компетенцією на рівні А1 (Елементарний) за Загальноєвропейськими Рекомендаціями, учні 9-го класу — на рівні А2+ (Елементарнийускладнений), а учні 12 класу — на рівні В1+ (Середній).

Рівні володіння загальновживаною іноземною мовою, визначені у Загальноєвропейських Рекомендаціях, покладено і в основу Типових Програм з першої іноземної мови для університетів/інститутів, які готують фахівців різних напрямів підготовки.

Пропонують ще й наступні рівні оволодіння іноземною мовою:

В1+ - Середній;

В2+ - Середній-просунутий, С1+ - Автономний професійно-орієнтований;

С2+ - Компетентний професійно-орієнтований.

Визначення цих рівнів, звичайно, не стосуються оволодіння другою та третьою іноземною мовою.

У вищих немовних навчальних закладах студенти мають оволодіти загальновживаною та професійно-орієнтованою іноземною мовою. Виділена кількість годин, згідно інструктивних документів МОН України, є недостатньою для оволодіння іноземною мовою на рівні, який, на думку фахівців, забезпечує особі академічну і професійну мобільність — В2. Якщо порівняти дану кількість годин з виділеними в Європейських державах, то можемо помітити значну диференціацію в них, там кількість аудиторних годин набагато вища [3, 8].

Одним з головних факторів, що сприяє результативності навчання, є також досвід вчителів під час викладання іноземної мови, їхня упевненість у своїх знаннях. Якщо учням/студентам подобається їх вчитель, його уроки є цікавими, то вони стимулюють до навчання [1, 9].

Залишаються невирішеними ще й інші проблеми в рамках Болонського процесу: співвіднесення назви модулів з рівнями оволодіння іноземною мовою, рекомендованими Радою Європи, доповнивши їх компонентом професійної орієнтації, використання зарубіжних тестів, рекомендовані Радою Європи: PET (Preliminary English Test), FCE (First Certificate), BEC (Business English Certificate) Higher Level, ICFE (International Certificate in Financial English), Goethe-Zertifikat та ін., отримання дипломів Європейського зразку і т.д.

Наступне удосконалення іншомовної мовленнєвої компетенції має реалізовуватися впродовж усього життя [2, 6−7].

Мова як людський феномен є різноаспектним об'єктом наукових зацікавлень мовознавців, соціологів, етнологів, політологів. Про мовні проблеми згадують політики під час чергової виборчої кампанії. Про мову люблять розмірковувати й говорити пересічні носії мови. Вивчення мови у зв’язку з розвитком суспільства, актуальними соціальноекономічними процесами є об'єктом вивчення соціолінгвістики.

Мова відіграє важливу роль у житті. Зрештою, з мови починається сама держава. У мові - важлива суть існування держави, її сила і могутність. Без рідної мови не має народу як нації. Але, разом з тим, сучасна, успішна, розвинена людина повинна знати хоча б одну іноземну мову. Історично відомо, що Закарпаття є мультинаціональним простором. Старше покоління нашого краю володіє кількома іноземними мовами (говірками) — німецькою, словацькою, угорською, румунською, не кажучи про російську. Це стосується, зокрема, і нашого рідного Мукачева.

Молодь — це майбутні кадри, які будуть вирішувати політичні та економічні проблеми суспільства, тобто, у першу чергу, повинні вміти комунікувати із вітчизняними та іноземними партнерами, переймати досвід, нові технології тощо. Тому, для підвищення своєї професійної та особистої мобільності на внутрішньому ринку, аби у подальшому змогти збудувати основу для інтеркультурної комунікації і порозуміння між собою різних культур, Європейський союз наполягає на тому, щоб проживаючі в його рамках громадяни, вивчали різні європейські мови (англійську, німецьку, французьку (робочі мови)). Як раз у великому, різноманітному Європейському союзі важливо те, щоб громадяни могли розуміти один одного.

Якщо розглянути мовну політику в сусідній Угорщині, то студент будь-якого факультету при бажанні отримати диплом, повинен володіти щонайменше однією іноземною мовою на середньому рівні (В 1, В1+). З метою інтеграції, ще більше повинно спонукати молодь до оволодіння іноземними мовами.

Щодо можливостей вивчення іноземних мов у м. Мукачево, то вона в нас необмежена. У більшості сімей деякі мови передаються з покоління в покоління батьками (угорська, словацька, румунська…), але сьогодення потребується вивчення і інших європейських мов: англійської, німецької, французької, італійської і т.д., цьому допомагають приватні курси та різні мовні школи по їх вивченню.

Зокрема, в сфері послуг має бути високий професійний рівень обслуговування, а це неможливо без знання іноземної мови. Не випадково кажуть в народі, що чим більше знаєш мов, тим ти є багатшою людиною! [4, 6].

Література

• 1. Мулліс А. Яка система освіти найкраща. / А. Мулліс // Газета Коментарі. — № 47(335) 7 грудня 2012 року. — С.9.
• 2. Ніколаєва С.Ю. Сучасні тенденції мовної освіти в Україні / С.Ю. Ніколаєва // Мовна освіта: шлях до Євроінтеграції: тези доповідей 17−18 березня 2005р. — Київ: Видавництво ТОВ «Ленвіт», 2005. — С. 6−7.
• 3. Ніконов Г. Найзахопливіша біологія в світі. / Г. Ніконов // Газета Коментарі. — № 47(335) 7 грудня 2012 року. — С.8.
• 4. Туріс І.Ю. Знання іноземних мов — вимога часу! / І.Ю. Туріс // Мукачівська ратуша: газета мукачівської міської ради. — № 25(25) 16 вересня 2010 року. — С.6.