Влаштування штучних гнізд для водоплавних птахів у водно-болотних угіддях Українського Розточчя

Українська частина Розточчя (далі Українське Розточчя) займає площу близько 710 км. кв. По ньому проходить частина Головного Європейського вододілу між басейнами річок Чорного та Балтійського морів. Тому тут відсутні широкі та глибокі річки, але характерна густа сітка дрібних.

Найбільшою з них є Верещиця, що з лівого боку впадає в Дністер (максимальна її ширина в межах району — 5−10 м). Набагато вужчими, здебільшого перетворені в канали, є річки Ставчанка, Шкло, Любачівка, Завадівка, Волень тощо. Лише створення великої кількості риборозплідних ставків по річках Верещиця, Завадівка та Волень (Львівський облрибкомбінат, мисливсько-рибальське господарство «Майдан» ТВМР ЗРУ), будівництво відстійників і гідровідвалів, наповнення кар'єру Яворівського ДГХС «Сірка» дали змогу значно збагатити цей регіон на водно-болотний комплекс тварин (Луговий, 1991; Гузій, 1997).

Антропогенна трансформація водно-болотних угідь вимагає від водоплавних птахів значної екологічної пластичності. В силу специфіки водокористування штучних ставів у регіоні (товарне рибовирощування, обмеження підтоплення сінокосів поблизу населених пунктів, промислові виробничі потреби на гідровідвалах, наповнення кар'єру ДГХП «Сірка») одним з основних лімітуючих факторів, що обмежують чисельність водоплавних птахів регіону, є загибель кладок внаслідок підтоплення та знищення їх хижаками.

В 2001 році єгерська служба мисливсько-рибальського господарства «Майдан» Товариства військових мисливців та рибалок Західного регіону України (далі МРГ «Майдан» ТВМР ЗРУ) спільно з вихованцями Львівського міського дитячого eколого-натуралістичного центру (керівник Антахович І.П.) проводила влаштування штучних гнізд для водоплавних птахів у водно-болотних угіддях МРГ «Майдан», що займають 2,8% його загальної площі (1,15 км.кв. з 410).

Будова та влаштування гнізда. Влаштоване гніздо має обмежити дії основних лімітуючих факторів. З цією метою нами виготовлялась платформа для гнізда з використаних поліетиленових пляшок, до половини наповнених водою і закоркованих. На одну платформу використовували 3−4 пляшки, які скручувались між собою скотчем, або корки яких прибивались до зрізу дерева діаметром 10−15 см. Вода в пляшках давала будові певну посадку на поверхні.

Зібрана конструкція встановлювалась в очереті на водоймищі. Очерет навколо такої плаформи виламується на діаметр близько 0,7 м, а зверху над нею, зв’язується на висоті, залежно від ліміту водних коливань, у вигляді куреня. Курінь дає змогу прикривати кладку птахів від повітряних хижаків та утримувати конструкцію на плаву під час коливань води.

Місця встановлення. У водно-болотних угіддях МРГ «Майдан» штучні гнізда було встановлено по р. Верещиця (спортивний став № 7 та обвідні канали і водозбірник коло нього) (басейн Чорного моря) та по р. Завадівка (оз. Сапєрне, Інженерне та Нове) (басейн Балтійського моря). У першому випадку встановлено 6 гнізд: 3 — безпосередньо на водоймищі, 3 — на болоті).

На р. Завадівка всі гнізда розміщено на водоймищах.

Результати гніздування. Штучні гніздівлі було встановлено на початку весни 2001 року. Використання гнізд птахами спостерігалось протягом 3-х років. Результати гніздування наведено в таблиці. Максимальне використання відмічено в 2002 році. В 2004 році гнізда вже не використовувались взагалі. Здебільшого це було пов’язане з пошкодженнями гнізда та очерету навколо нього.

Таблиця 7. Результати використання водоплавними птахами штучних гнізд в водно-болотних угіддях Українського Розточчя.

Кількість пар водоплавних на гніздуванні на кожному окремому водоймищі зросла. Прорахувати відсотковий показник впливу влаштування штучних гнізд на результативність гніздування в нашому випадку неможливо, оскільки на водоймах не проводилось спостереження за птахами протягом гніздового періоду. Крім цього тенденція до зростання кількості водоплавних на гніздуванні спостерігалась і на інших водоймах. У гніздовому сезоні 2005 року нами зафіксовано до 60% знищення кладок водоплавних хижими птахами (на одному водоймищі зруйновано 12 кладок з 20 відкладених). У роки використання штучних гнізд такі випадки спостерігались нами набагато менше.