Туристські ресурси Чернівецької області

Контрольна робота

Туристські ресурси Чернівецької області

Вступ

туризм інфраструктурний культурний дозвілля

Актуальність роботи — розвивати туризм в Україні. Досліджуючи область детально ми маємо змогу представити її з якомога кращої сторони. Дослідити її достати та недоліки, дати детальну характеристику для потенціальних туристів. Ціль — визначення положення туристичних ресурсів Чернівецької області. Об'єкт — дослідження Туристичних ресурсів Чернівецької області. Предмет — виявлення туристичної привабливості туристичних ресурсів Чернівецької області. Мета — розглянути географічне положення та сучасний рівень розвитку туризму. Зробити характеристику туристичних ресурсів Чернівецької області. Дослідити проблеми та перспективи розвитку туризму в області.

1. Географічне положення та сучасний рівень розвитку туризму

1.1 Характеристика географічного положення та загальна характеристика регіону

Чернівецька область — унікальний край, в якому поєднані історична доля Північної Буковини та частини Бессарабії. Вперше назва краю зустрічається в 1392 році. Почергово Північна Буковина перебувала в складі Київської Русі, Галицько-Волинського князівства. Після розпаду Галицької держави землі сучасної Чернівецької області потрапили під владу Угорської корони. Згодом, в середині ХІV століття тут виникло Молдавське князівство, яке невдовзі потрапило у васальну залежність від Туреччини.

У кінці ХVIII — початку ХІХ століття вони зазнали панування найбільших, наймогутніших та найжорстокіших імперій свого часу — Австро-Угорської та Російської. Область одна з наймолодших в Україні, утворена 7 серпня 1940 року в результаті возз'єднання північної частини Буковини та Хотинського повіту.

1.2 Сучасний рівень розвитку туризму

Чернівецький міський голова видав розпорядження від 13.12.2010 р. № 290-р «Про створення робочої групи з розробки «Програми розвитку туризму в місті Чернівцях на 2011;2012 роки», що сприятиме перетворенню туристичної галузі краю в одну з основних бюджетонаповнюючих складових народногосподарського комплексу області і держави. Туризм, як вид економічної діяльності, посідає особливе місце в економіці Чернівецької області. Маючи вигідне геополітичне розташування, область володіє значним рекреаційним потенціалом: сприятливими кліматичними умовами, культурною спадщиною, туристичною індустрією, яка розвивається.

2. Характеристика туристичних ресурсів

2.1 Природні туристичні ресурси

Ландшафтні ресурси Чернівецької області утворюються з особливостей гірського рельєфу, річок та озер і займають 600 тис. га. Площа, придатна для організації відпочинку і лікування, досягає 299 тис. га, хоча в даний час використовується лише 19,6%. За особливостями рельєфу область поділяється на три частини: рівнинну, передгірську і гірську. Північна рівнинна частина займає Прут-Дністровське межиріччя і лежить у межах Подільської та Хотинської височин. Поверхня розчленована каньйоноподібними мальовничими долинами річок, ярами та балками.

Кліматичні ресурси Широкому розвитку туризму у Чернівецькій області сприяють кліматичні умови. В цілому клімат помірно континентальний, м’який, вологий. Середня кількість днів із сніговим покривом від 80 (у рівнинній частині) до 120 (в горах). Тому період можливого використання лижних маршрутів досить довготривалий. Регіон характеризується значною сонячною радіацією, що особливо проявляється в період травень-жовтень, який найбільш сприятливий для відпочинку. Тому суттєвий вплив на розвиток краєзнавчо-туристичної діяльності має тривалість комфортного періоду. За повторюваністю він складає 40−50% від загальної кількості днів року Гідрологічні ресурси В області - 75 річок довжиною понад 10 км кожна. Вони належать до басейнів Дунаю та Дністра, що тече по північній межі області на відрізку в 272 км. Пересічна густота річкової мережі 0,9 км/кв. км. Основу річкової системи краю складають Дністер, Прут, Сірет, Черемош. Глибокі долини, звивистість русел, швидка течія, непостійний водний режим, повені, наявність бистрин і перекатів надають особливу своєрідність річкам Буковини. Відомо понад 60 родовищ мінеральних вод, але вони недостатньо досліджені і слабо використовуються.

Здійснюється промисловий розлив столових і лікувально-столових вод («Буковинська», «Брусницька», «Кельменецька», «Хрещатик»). Особливим попитом користується вода Брусницького родовища, яка містить сірчано-водневі та содові гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві компоненти. Це визначає її лікувальні властивості та профіль курорту.

Геоморфологічні ресурси На заході область межує з Івано-Франківською областю, на півночі - з Тернопільською, на північному сході - з Хмельницькою та Вінницькою областями, на півдні - з Румунією, на південному сході - з Республікою Молдова. Територією Чернівецької області проходить державний кордон протяжністю 404,4 км., в тому числі: з Румунією — 226,4 км., з Республікою Молдова — 178 км.

Грунти у Чернівецькій області можна об'єднати в такі основні типи та підтипи: 1) дерново-підзолисті (поверхнево-оглеєні і сильноглейові); 2) сірі опідзолені (ясно-сірі, сірі та темно-сірі); 3) чорноземи (опідзолені, глибокі та неглибокі малогумусні); 4) гідроморфні (лучні, лучно-болотні та болотні); 5) дернові; 6) гірські (буроземно-підзолисті, бурі та дерново-буроземні).

Географічне розміщення окремих ґрунтових типів і підтипів зумовлене природними ландшафтами, які на території Чернівецької області утворюють три добре виявлені провінції: Карпатську гірсько-лісову, Передкарпатську височинну лісолучну і Прут-Дністровську височинну лісостепову. Кожна зі згаданих провінцій відзначається своїм специфічним спектром грунтів. Наприклад, у Карпатах поширені грунти буроземного типу, Передкарпатті переважно грунти підзолистого типу, на Прут-Дністровській височині - здебільшого грунти чорноземного типу.

Біологічні ресурси З метою охорони цінних для лісового господарства решток природних бучин на території Чернівецького лісництва організовано чотири невеликі резервати: в околицях села Чорнівки Новоселицького району в кв. 60 (5,3 га), і в кв. 45 (82 га), резерват Бордо в околицях Чорнівки Новоселицького (50,5 га) та Горіхівців Заставнівського району (25,5 га). Тут охороняються стиглі фітоценози природного походження, представлені бучиною маренковою, безщитниковою та волосистоосоковою. Ряд рідкісних рослин — клокичка периста, лунарія оживаюча, цибуля ведмежа, беладонна звичайна та інші - заслуговують охорони. Також на території Чернівецької області представлені такі заказники:

· Боргимня — лісовий заказник державного значення. Розташований у межах Путильського району Чернівецької області, на південь від села Сергії. Площа 470 га, створений 1984 року.

· Лумнківський закамзник — лісовий заказник загальнодержавного значення. Розташований у Сторожинецькому районі Чернівецької області, на південний захід від смт Красноїльська. Площа 106 га, створений 1974 р, перебуває у віданні Сторожинецького лісокомбінату.

· Дранимцький заказник — орнітологічний заказник загальнодержавного значення. Розташований у Новоселицькому районі Чернівецької області, біля села Драниця. Площа 86 га, створений 1984 року. Охороняється мальовниче озеро з багатою орнітофауною. З 86 га загальної площі заказника 74,3 га (86% території) займає озеро, яке міститься на першій терасі річки Прут.

· Клімводинський закамзник — орнітологічний заказник загальнодержавного значення. Розташований у Кіцманському районі Чернівецької області, між селом Кліводин і містом Кіцмань, у долині річки Совиці. Площа 50 га, створений 1984 року.

Курортні ресурси Хоча в Чернівецькій області офіційного статусу курорту не має жоден населений пункт, тут функціонує 4 санаторії (без врахування протитуберкульозних), 1 санаторій-профілакторій, 2 пансіонат з лікуванням, 4 бази відпочинку. Санаторно-курортні та оздоровчі заклади на території Чернівецької області розміщені нерівномірно: майже всі вони знаходяться у Сторожинецькому, Новоселицькому, Вижницькому, Заставнівському та Кіцманському районах. Найбільше їх знаходиться на сторожинеччині: серед наявних там оздоровчих закладів 2 — санаторії (в т.ч. 1 — дитячий) і одна база відпочинку.

Ресурси об'єктів природно-заповідного фонду У Чернівецькій області нараховується 243 території та об'єкти природно-заповідного фонду, у тому числі, 8 пам’яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького національного університету, Вижницький національний природний парк, Черемоський національний природний парк і Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення і увійшли в транснаціональну екологічну мережу Карпат (проект TACIS), а також 136 пам’яток природи, 40 парків, що є пам’ятками садово-паркового мистецтва, і 39 заповідних урочищ місцевого значення. До пам’ятників природи державного значення належать урочища Шилівський ліс, Рухотинський ліс, Тисовий яр, Білка; печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська та інші природоохоронні території, зокрема: Кадубівська стінка, Товтрівська стінка, Совицькі болота, Чорнопотоцький заказник, заказник Чорний Діл, заказник Боргиня, Молочнобратський карстовий масив.

2.2 Історико-культурні туристичні ресурси

Чернівецька область — унікальний край, в якому поєднані історична доля Північної Буковини та частина Бессарабії. Тривалий час Буковина перебувала в складі різних держав. Після розпаду Галицько-Волинської держави землі сучасної Чернівецької області потрапили під владу Угорської корони. Згодом (середина XIV ст.) тут виникло Молдавське князівство, яке пізніше потрапило у васальну залежність від Туреччини. З 1775 р. цей край входив до складу Австро-Угорщини та Російської імперії. Після краху Австро-Угорської імперії в Першій світовій війні територія Буковини відійшла на користь Румунії і лише в 1940 році землі Північної Буковини були приєднані до решти етнічних українських земель у складі УРСР. З 1991 р. область увійшла до складу незалежної Української держави.

Територія Чернівецької області є середньоатрактивною з пізнавальним коефіцієнтом 0,54. Виділяються як знакові туристичні центри національного значення м. Чернівці (0,81) та м. Хотин (0,72) із високими атрактивно-пізнавальними коефіцієнтами; м. Вижниця місцевого значення з пізнавальним коефіцієнтом 0,61. Оцінка історико-культурних пам’яток підтвердила, що сільські території в основному не виділяються високою концентрацією історико-культурних туристичних ресурсів. Винятком є: у Глибоцькому районі - с. Біла Криниця; Герцаївському — с. Банчени; у Вижницькому — містечко Вашківці, які виділяються високою пізнавальною цінністю районах.

Архітектурно-містобудівні ресурси Чернівці - одне з небагатьох міст України, яке по праву вважається перлиною архітектури. На державному обліку в історичній частині столиці Буковини знаходиться 706 пам’яток архітектури, 20 з яких загальнонаціонального значення. Історична забудова старого міста — це цілісний, майже недоторканий ансамбль XIX — початку XX століть.У розвитку архітектури Чернівців XIX століття чітко виділяються два періоди, межею яких є 1840-і роки. Перший період характеризується, як і в усій європейській архітектурі, стійким пануванням класицизму. Починаючи з 1840-х років, в образі деяких споруд міста простежуються риси, пов’язані з відходом від принципів класицизму і зверненням до архітектурних прийомів італійського Ренесансу. Із середини XIX століття в архітектурі міста починається другий період, який характеризується пануванням еклектики, зокрема запізнілого класицизму, неоренесансу та необароко. Найбільш яскравою пам’яткою цього періоду є архітектурний ансамбль Резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації, збудований у дусі еклектики з переважанням візантійського та романського стилів. Творцем цього символу міста був видатний чеський архітектор Йозеф Главка.

На зламі ХІХ-ХХ ст. у європейській архітектурі запанував стиль модерн, який в Австро-Угорщині, до складу якої входила й Буковина, був відомий під назвою віденська сецесія. Історичне середмістя Чернівців просто неможливо уявити без стильних сецесійних будівель, створених за проектами учнів і послідовників видатного австрійського зодчого Отто Ваґнера. Серед них: дирекція ощадних кас, залізничний вокзал, готелі «Брістоль» і «Золотий лев» та багато інших споруд. Починаючи з 20-тих років ХХ ст. Чернівці забудовуються архітектурою в стилі ар-деко і конструктивізм.

Археологічні ресурси Територія нинішньої Чернівецької області почала заселятися ще з часів палеоліту, про що свідчать палеолітичні стоянки, яких виявлено тут понад 130. Найдавніша з них (понад 40 тис. років) виявлена на березі Дністра поблизу села Кормань Сокирянського району. В 300 пунктах знайдені пам’ятки трипільської культури, які існували за доби міді протягом ІV-ІІІ тисячоліть до н. е.

На території Чернівецької області виявлено понад 50 пам’яток доби раннього заліза, понад 200 пам’яток ранньослов’янської черняхівської культури (ІІ-VІ ст. н. е.), центром якої є середнє Придністров'я. Рештки стародавніх поселень та могильників цього часу знаходяться у Хотинському, Кіцманському та Кельменецькому районах. Найвизначнішою пам’яткою є залишки найдавнішої на Україні склоробної майстерні (ІІІ-ІV до н. е.), вироби якої поширювалися на Побужжі і Подністров'ї.

Понад 250 слов’янських пам’яток VII-XIV століть виявлено в багатьох населених пунктах Чернівецької області. Одним з найцікавіших є слов’янське городище ІХ-Х ст., печера з наскальними малюнками в селі Баламутівка Заставнівського району. Археологічні пам’ятки VІ-ХІІІ ст. засвідчують, що на Буковині існувала в цей час культура, яка мала яскраво виражений східнослов'янський характер.

Біографо-соціальні ресурси Видатні люди Чернівців:

— Поет-пісняр. Юрійчук Микола Якович — корінний вашківчанин, народився 1 вересня 1937 року в м. Вашківці Вижницького району, Чернівецької області, в бідній селянській родині. Батько загинув на війні. Семирічну освіту здобув в 1954 році урідному місті Вашківці. Навчався 1954;1956 рр, у Львові на дворічних курсах майстрів — будівельників.У 1956;1957 роках працював на будівництві шахти в Донбасі.

— Композитор-пісняр, музикант Василь Пилипович Михайлюк. Заслужений працівник культури, лауреат літературно-мистецької премії імені С. Воробкевича. Василь Пилипович Михайлюк, автор всесвітньо відомої пісні «Черемшина», народився в селянській родині 13 січня 1929 року в Чернівецькій області.

— Роман Гнатишин (англ. Ramon John «Ray» Hnatyshyn) Ш ироко відомий як Рей Джон Гнатишин був канадським політиком і державним діячом, 24-й генерал-губернатор Канади.

— Георгій Олексійович Гарас 27 лютого 1901 р. містечку Вашківці у бідній родині Марія та Олексія Гарасів народився майбутній художник — орнаменталіст. З раннього дитинства нерозлучними друзями у нього були олівець та папір.

Етнографічні особливості регіону На Буковині сформувались, збереглись і підтримуються самобутні багаті культурні традиції, які відрізняють її від інших регіонів України. Край можна сміливо вважати етнографічною перлиною України. Багата матеріальна культура краю, яка проявляється у неповторних виробах прикладного мистецтва, відомих у всьому світі. До духовної культури буковинців належать багаті народні традиції та звичаї. Це, насамперед, святкування традиційних релігійних свят Святвечора, Різдва, св. Василя, Водохреща, а також свят, пов’язаних з виходом і поверненням пастухів з полонин, що давно вже набули рис театралізованого дійства і збирають велику кількість шанувальників народної екзотики. Новорічні релігійні свята з традиційними обрядами, колядою, Маланкою, щедрівками тощо привертають увагу численних гостей Буковини в будь-якому містечку чи селі. Ці свята перетворюються на справжні фестивалі-ярмарки, під час яких господарі демонструють свої набутки й майстерність, пригощають традиційними буковинськими чи бессарабськими стравами.

Подієві ресурси З 1989 року в Чернівецькій області проходить Міжнародний пісенний фестиваль «Доля». Також тут проходить відомий Петрівський ярмарок. З давніх давен починає свою історію Петрівський ярмарок у Чернівцях — ще з 1786 року. Петрівський ярмарок нині - це довгоочікуване свято для городян та гостей міста, зі святковими промовами, самобутніми майстрами народного мистецтва, веселими танцями, промоакціями, виставками, цікавими зустрічами. Народний фестиваль «Полонинська ватра» — гуцульське свято виходу вівчарів на полонини.

За традиційними віруваннями та обрядами Буковини, у травні кожного року, в останню неділю, святкується неповторне народне гуцульське свято виходу вівчарів на полонини. Після Пасхи настає час пастухам збирати свої отари та відправлятися на пасовиська далеко у гори, де вони й пробудуть аж до осені. Цю визначну подію у Карпатах називають «Вихід на полонину» і визначають як свято, а у сучасні дні перетворили на народний фестиваль" Полонинська ватра", який проводиться у Путилі.

Музеї, театри, галереї

Меморіальний музей Володимира Івасюка — музей у Чернівцях, присвячений Володимиру Івасюку (4 березня 1949;22 травня1979), видатному українському композитору і поету, одному із основоположників української естрадної музики, який трагічно загинув у віці 30 років.

Муземй істомрії та культумри євремїв Буковимни відкрито у Чернівцях у колишньому Єврейському народному Домі (нині Центральний міський палац культури) у дні святкування 600-літгя з Дня першої писемної згадки Чернівців, у жовтні 2008 р.

Чернівецький обласний краєзнавчий музей — обласний краєзнавчий музей у місті Чернівцях, найбільше зібрання матеріалів і документів з історії, етнографії і культури Північної Буковини.

Чернівемцький обласнимй держамвний муземй наромдної архітектумри та помбуту — музей просто неба у Чернівцях. Заснований відповідно до постанови уряду України від 19 липня 1977 року.

Чернівецький художній музей — художній музей у місті Чернівцях; єдиний на Буковині музей мистецького профілю; цінне зібрання регіонального українського малярства.

Характеристика засобів розміщення В Чернівцях готельна мережа за кількістю ліжко-місць задовольняє потреби гостей міста, але в більшості готелів рівень обслуговування та пропоновані послуги не відповідають прийнятим в Європі стандартам. При цьому вартість проживання досить висока й постійно зростає, а комфорт і сервіс відстають від міжнародних вимог. Середньорічна завантаженість готелів міста складає 30−40%. Провідними закладами розміщення в Чернівцях є «великі» готелі «Черемош», «Буковина», «Турист» і «Київ». На них припадає 66% місць від загального номерного фонду готелів Чернівців.

Транспортні ресурси Загальна довжина залізничних колій загального користування в Чернівецькій області складає 460 км. Їхня експлуатація здійснюється двома залізницями — Львівською та Південно-Західною. Щільність залізничних колій становить 51 км на 1000 км² території (по Україні - 35,9 км). За цим показником область посідає третє місце після Донецької та Львівської областей.

На Буковині функціонує міжнародний аеропорт «Чернівці». Сьогодні в аеропорту працюють каси продажу квитків, є зали очікування, готель і ресторан. Завантаженість літовища надзвичайно низька, здійснюються лише два регулярних рейси: щоденний Чернівці-Київ-Чернівці та 6 разів на тиждень Чернівці-Тімішоара (Румунія) — Чернівці. Окрім регулярних рейсів, виконуються чартерні авіарейси до міст Італії (Мілан, Неаполь, Бергамо) та до Анталії (Туреччина).

Автомобільний транспорт на сучасному етапі є одним з основних видів, який забезпечує пересування регіоном і за його межі. Щільна мережа автошляхів сполучає Чернівці з усіма районами області та регіонами України. Загальна протяжність автомобільних доріг з твердим покриттям по області становить близько 3 тис. км, а щільність — 354,2 км на 1000 км² території, що є одним з найвищих показників по України після Львівської і Тернопільської областей. В цілому по Україні цей показник становив 274,6 км на 1000 км² території.

Автодороги області за багатьма параметрами (стан дорожнього покриття, кількість проїзних частин, швидкість пересування автотранспорту, забезпеченість дорожніми знаками і дорожньою розміткою, об'єктами сервісу) не відповідають європейським стандартам

2.3 Підприємства сфери дозвілля і розваг

У вересні 2009 року в Чернівцях відкрився центр розваг «Панорама-Чернівці» — тут працюють льодовий майданчик, боулінг, 2 більярдні зали, скеледром, зал лазерних боїв, кілька дитячих кімнат відпочинку, а також арт-кафе, 2 кінотеатри, один із них — формату 4D. До послуг відвідувачів 17 закладів громадського харчування зі стравами кухонь від народної буковинської до італійської, винне подвір'я. Цей комплекс отримав свою назву через те, що з третього-четвертого поверхів у ньому відкривається чудова панорама міста, звідки видно всі архітектурні перлини столиці Буковини, в тому числі й університет — колишню резиденцію буковинських митрополиті. Станом на кінець 2010 року в місті діють 7 кінотеатрів:

3. Проблеми і перспективи розвитку туризму в регіоні

3.1 Проблеми і перспективи використання туристичних ресурсів Чернівецької області

Туристична галузь є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки (транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство тощо). Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги.

Чернівецька область володіє багатьма структурними компонентами рекреаційних ресурсів. Вона є регіоном багатопрофільного літнього і зимового, гірсько-спортивного, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку. Край має сприятливі кліматичні умови, а також високий природно-рекреаційний потенціал, який багато в чому визначає соціально-економічний профіль краю та привабливість його як для українських туристів, так і для іноземців.

Постановка проблеми. Окреслюється проблема пошуку шляхів ефективного використання туристично-рекреаційної діяльності та вдосконалення галузевої структури регіонального господарства, розвиток якої може сприятливо вплинути на соціально-економічний розвиток Чернівецької області, а також сприяти встановленню нового позитивного іміджу України на світовому ринку послуг.

Водночас подальший розвиток туристичної галузі гальмується через:

— недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази в галузі туризму;

— недостатність методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб'єктів туристичної діяльності з боку держави;

— недостатність забезпеченості автомобільних доріг туристичною, сервісною та інформаційною структурою (відсутність рекламних щитів та єдиної системи маркування автошляхів щодо закладів туризму);

— недостатність якості та асортименту туристичних послуг;

— неналежний стан туристичних маршрутів (відсутність обладнаних місць перепочинку, гірських притулків, відсутність єдиної системи знакування);

— недосконалість бази даних щодо туристично-рекреаційних об'єктів;

— недостатність туристичних карт, рекламної продукції, інформації про область.

3.2 Розробка пропозицій по раціоналізації використання туристичних ресурсів

Основні недоліки вітчизняного економічного механізму використання туристичних ресурсів полягають у тому, що він, по-перше, не набув необхідного розвитку; по-друге, не спроможний зацікавити суб'єкти туристичного господарювання у проведенні заходів з охорони і відтворення туристичних ресурсів; по-третє, не кореспондує з іншими економічними показниками та підоймами господарської діяльності; по-четверте, недостатньо оперативно й ефективно реагує на динаміку економічних і екологічних процесів у державі. Зрозуміло, що такий економічний механізм не спроможний спонукати прогресивні екологозорієнтовані структурні зрушення як у при використанні туристичних ресурсів, так і при їх охороні та відтворенн На мою думку, раціональне використання туристичних ресурсів — це економне, високоефективне, планомірне використання яке забезпечує відтворення ресурсного потенціалу, створюючи екологічно безпечні умови для нинішніх та майбутніх поколінь. У свою чергу, раціональна охорона туристичних ресурсів — це природоохоронні заходи, які забезпечують самовідновлення та відтворення туристичних ресурсів враховуючи їх виснажливість, зберігають туристичне значення, красу та продуктивність туристичного потенціалу території

Оскільки проблеми раціоналізації використання та охорони туристичних ресурсів мають переважно регіональний характер, подальша їх оцінка повинна здійснюватись в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, тобто визначені показники мають бути опрацьований для кожного регіону з врахуванням особливостей локальних територій та чітким визначенням регіональних пріоритетів. На мою думку, такі показники необхідно розглядати залежно від того чи іншого типу туристичних ресурсів.

Висновки

Отже, сьогодні розвиток туризму Чернівецької області знаходиться на етапі, коли необхідно активізувати дослідження традиційних і нових сегментів ринку, попиту споживачів, інформаційних технологій та управлінських методик. Ефективне функціонування цієї сфери потребує точних статистичних даних, глибоких досліджень, якісного менеджменту на основі принципів стійкого розвитку. Зростання показників розвитку туризму значною мірою залежить від стану безпеки та захисту туристів (туристам необхідно надавати точні дані щодо стану безпеки в туристичних регіонах). Також потрібно здійснювати подальше спрощення адміністративних та податкових обмежень у сфері туризму. За такого підходу розвиток туризму стимулюватиме розвиток багатьох галузей, безпосередньо з ним пов’язаних. Саме тому, на мою думку, туризм повинен поступово зайняти вагоме місце в економічній структурі Буковини.

Список використаних джерел

1. Гончар Н. У регіонального туризму є майбутнє [Текст] / Н. Гончар, Л. Зеленська, О. Афанасьєв // Краєзнавтво. Георгафія. Туризм. — 2008. — № 12. — С. 13 — 15.

2. Туризм, відпочинок та санаторно-курортне лікування в області [Текст] / Статистичний збірник / Державний комітет статистики України. — Чернівці, 2009. — С. 8−15.

3. Явкін В. Г. Проблеми географії та менеджменту туризму [Текст] / В.Г. Явкін, В. П. Руденко, О. Д. Король. — Чернівці: Рута, 2006. — 260 с.

4. Програма розвитку туризму в місті Чернівцях на 2011;2012 роки: за станом на 14 квітня 2011 р. / ЧОДА. — Чернівці, 2011. — 17 с.

5. Лихоманова О. В. Стан і перспективи розвитку регіонального туризму в Україні [Текст] / О. В. Лихоманова // Актуальні проблеми економіки. — 2004. — № 6. — С. 149−155.

6. Чернюк Л. Г. Економіка регіонів (областей) України [Текст] / Л. Г. Чернюк, Д. В. Клиновий. — К.: ЦУЛ, 2002. — 368 с.

7. Чорненька Н. В. Організація туристичної індустрії [Текст] / Н. В. Чорненька. — К.: Атіка, 2009. — 392 с.

8. Воропай Л.І., Куниця М. О. Українські Карпати. — К.: Рад. Школа, 1966.

9. Географічна енциклопедія України. — К.: «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1990.-Т. 2.

10. Украинские Карпаты. Природа. — К.: Наук. Думка, 1988.

11. Долишний М.І., Кудельман М. С., Ткаченко К. К. й др. // Карпатский рекреационный комплекс. — К.: Наук. думка. 1984.

12. Краєзнавство і туризм: Освіта, виховання, стиль життя. — Київ: Реформа, 1998. -264 с.