Формування франкомовної лексичної компетенції на письмі у учнів 4-го класу

Зміст

Вступ Розділ I. Поняття лексичної компетенції

Розділ II. Навчання лексичної компетенції на письмі

Розділ III. Гра як навчальний вид діяльності

3.1 Фактори гри

3.2 Класифікація навчальних ігор Розділ IV. Ігри для формування лексичної компетенції на письмі

4.1 Буквені ігри

4.2 Інші ігри для формування лексичної компетенції на письмі

Висновки

Rйsumй Додатки Література

Вступ

При оволодінні мовою формуються різні мовні компетенції: граматичні, лексичні та фонетичні. Лексична компетенція є найважливішою серед них, оскільки, як казав лінгвіст Девіз Уілкінс: «Без граматики можна сказати дуже мало, без лексики — нічого!». В цій його фразі дуже ясно вбачається важливість оволодіння лексикою та її домінантність.

Лексика є основним елементом будь-якої мови, тому її вивченню має приділятися багато уваги.

Дуже багато уваги приділяється її вивченню у молодшій школі, оскільки діти в такому віці дуже гарно сприймають та запам’ятовують інформацію, але це відбувається в них мимовільно. Тому не можна змушувати дітей зазубрювати слова та вирази, необхідно подавати їх дітям в ігровій формі. Сьогодні існує багато видів ігор, які вчитель може використовувати під час уроків, але необхідно виділити найефективніші серед них. Саме тому методисти намагаються виокремити ігри, які були б не лише розважальні, я й навчальні.

Також з розвитком суспільства, з появою різних видів розваг, вчителю стає дуже важко заволодіти увагою учнів, нічого не допомагає їх заспокоїти чи зацікавити навчанням.

Одним з рішень цієї проблеми є також використання ігор на уроках іноземної мови. За допомогою ігор можна розвивати як різні навички та вміння у дітей, так і різні риси характеру (повага, терпіння, уважність, зваженість, тощо). Але необхідно брати до уваги, що одноманітність ігор може також привести до зникнення інтересу у учнів у їх участі та до навчання. Діти не люблять одноманітності, тому вчитель має завжди вигадувати нові форми роботи, щоб зацікавлювати їх.

Тому необхідно постійно знайомитися з новими формами навчання та ігор. Вчитель має знати, які нові цікаві методи, ігри з’явилися для навчання дітей, та намагатися впровадити їх у навчання.

Метою роботи є дослідити різні види ігор, які використовуються для формування лексичної компетенції на письмі та вибрати найефективніші з них.

Об'єктом дослідження є формування лексичної компетенції на письмі у учнів 4 класу.

Предметом дослідження є вдосконалення методів формування лексичної компетенції на письмі за допомогою використання навчальних ігор.

Методи, які були використані:

· Критичний наліз літературних джерел;

· Вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів у використанні різних видів ігор на уроках іноземною мови;

· Спостереження за реакцією учнів четвертого класу на використання ігор на уроці, як виду навчальної діяльності;

· Дослідне використання навчальних ігор на уроках під час формування франкомовної лексичної компетенції учнів 4-го класу на письмі.

формування французький лексична компетенція лист

1. Поняття лексичної компетенції

Лексична компетенція входить до складу лінгвістичної, яка в свою чергу передбачає знання засобів, за допомогою яких можна перетворити лексичні одиниці в осмислені висловлювання.

Лексична компетенція — це здатність розпізнавати і використовувати слова мови так, як це роблять носії мови. Лексична компетенція включає розуміння різних відносин серед груп слів і розуміння звичних (традиційних) значень слів.

Також лексична компетенція — це здатність миттєво викликати з довгострокової пам’яті еталон слова залежно від конкретного мовленнєвого завдання; та включати це слово у мовленнєвий ланцюг.

Лексика мови може розглядатись як набір однослівних форм, до складу яких входять відкриті класи слів (іменники, дієслова, прикметники, прислівники) та закриті лексичні ряди (дні тижня, місяці року, міри ваги і т.ін.), а також стійких виразів, які включають розмовні вирази (прислів'я, архаїзми, слова привітання, прощання, вибачення тощо), фразеологічні ідіоми (семантично непрозорі, застиглі метафори), дієслівні вирази, прийменникові вирази тощо.

Лексична компетенція включає:

1. Лексичні елементи;

2. Граматичні елементи.

До лексичних елементів відносяться сталі вирази, які складаються з декількох слів, але вживаються як одне ціле і мають певне значення, та ізольовані слова, які за відсутності контексту мають декілька значень.

Приклад ізольованого слова:

Слово «noir» ми можемо перекласти як «чорний», «темний», «похмурий», «засмаглий», «брудний».

Приклад сталих виразів:

«sage comme un image» — «тихше води, нижче трави»;

«etre comme un poisson dans l’eau» — «почувати себе як риба у воді»;

«Bonjour. Comment зa va?» — «Добрий день. Як справи?»;

«Pouvez-vous me passer…» — «Чи не могли б ви мені передати…».

До граматичних елементів належать слова закритого класу, такі як займенники (ce, certains, tout, il, lui), прийменники (а, de, en, y), допоміжні дієслова (etre, avoir, aller), сполучники (mais, et), частки (par example).

Згідно вимог державної програми для загальноосвітніх шкіл учні, які навчаються у 4 класі мають оволодіти кількісними числівниками до 1000, оволодіти назвами видів покупок, видів спорту та дозвілля, видами меблів та помешкань, назвам насалених пунктів, свят та видів подорожування, лексикою, що пов’язана з довкіллям.

Сфера спілкування у 4 класі охоплює такі теми: «Місце проживання», «Помешкання», «Відпочинок та дозвілля», «Природа та навколишнє середовище», «Подорож», «Свята та традиції», «Шкільне життя» (див. додаток 2). Якщо базуватися на рекомендаціях Комітету з питань освіти при Раді Європи, то слід дотримуватися таких пунктів при формуванні лексичної компетенції [17]:

1. Звертати увагу на слова та сталі вирази, які використовуються в автентичних текстах;

2. Використовувати метод дедукції, або словник під час виконання завдань;

3. Презентувати слова у контексті, наприклад, у текстах шкільних підручників, та їх вживання при виконанні вправ та інших завдань;

4. Використовувати наочність (малюнки, жести, міміку відповідних дій, тощо) для презентації слів;

5. Заучувати списки слів, або фраз та виразів з перекладом;

6. Розглядати лексику відносно семантичних та лексичних полів;

7. Навчити дітей використовувати одномовні та двомовні словники, глосарії та тезауруси, інші довідники (довідкових матеріалів) під час самостійної роботи з текстом;

8. Пояснювати учням функції лексичної структури і наступного її використання (наприклад, деривація, суфіксація, синонімія, антонімія, складені слова, ідіоми тощо).

2. Навчання лексичної компетенції на письмі

Оволодіння лексичною компетенцією є дуже важливим при вивченні іноземної мови, оскільки не знаючи лексики, неможливо створити ніяких мовленнєвих конструкції. Знаючи граматику, але не знаючи лексику, ми не будемо знати чим наповнити наше речення.

Лексична компетенція використовується як на письмі, так і в усному мовленні. Говорячи про знання, якими мають оволодіти учні 4 класу, щодо лексичної компетенції на письмі, то згідно програми Міністерства освіти та науки України діти повинні вміти:

· Писати слова, словосполучення, речення;

· Оформлювати лист, листівку-привітання;

· Описувати свій клас, кімнату, ігри, погоду, сім'ю, свята, людей та тварин;

· Писати на слух до 8 речень.

Для того, щоб учні могли оволодіти цими вміннями, вони мають володіти навичками техніки письма іноземною мовою, які включають в себе графічні/каліграфічні та орфографічні навички.

Каліграфічні навички учні оволодівають на самому першому етапі вивчення іноземної мови, якщо дана мова є першою в навчальному закладі, то протягом першого класу. Оволодівши графічними навичками, учні починають вивчати орфографію, яка полягає у вмінні правильно, без помилок писати слова, словосполучення, тобто у вмінні написання слів у відповідності до правил використання письмових знаків у кожному конкретному слові.

Орфографічні системи іноземних мов, що вивчаються в середніх навчальних закладах, базуються на чотирьох основних принципах:

1. фонетичному, коли буква повністю відповідає звуку, тобто опорою є вимова;

2. морфологічному, коли написання визначається правилами граматики (морфології) незалежно від фонетичних умов, наприклад, у споріднених словах чи формах;

3. традиційному (історичному), коли орфографічні форми є традиційно закріпленими і відображають зниклі норми вимови;

4. ідеографічному, коли звукові омоніми розрізняються за допомогою графічних знаків.

На початковому етапі навчання техніки письма важливо враховувати особливості графемно-фонемних відповідностей кожної іноземної мови і проводити цілеспрямоване навчання з метою подолання труднощів в оволодінні графемно-фонемною системою мови. Такі труднощів можуть бути викликані буквосполученнями, що передають один звук, або навпаки звуком, що зображується на письмі різними графемами.

З метою попередження помилок та навчання учнів правопису згідно з орфографією іноземних мов слід використовувати спеціальні вправи, націлені на формування стійких орфографічних навичок.

Існує дві підгрупи вправ: до першої групи входять вправи на списування (виписування) і дописування; до другої — вправи для запису на слух (диктанти різних видів).

Необхідно зазначити, що письмо є дуже важливим при формуванні лексичної компетенції, оскільки це дає змогу створювати додаткові асоціації, що допомагають запам’ятовувати лексичні одиниці, речення, структурні зразки. Також використання письмових вправ сприяє розвитку навичок користування лексичними та граматичними явищами, учні навчаються будувати своє усне мовлення, базуючись на зафіксовані в зошитах або на дошці структурні зразки, лексичні елементи, які взяті з їхніх письмових вправ. Як зазначається у Державному освітньому стандарті з іноземних мов в процесі навчання письма на початковому етапі в середній школі слід дотримуватись наступних принципів послідовного та поетапного засвоєння матеріалу [4]:

· для повідомлення ще невідомої системи письма окремі графічні знаки слід давати по черзі, з урахуванням певної градації складностей. Необхідно застосовувати спеціальні вправи для розвитку рукомоторних навичок;

· орфографічні та лексичні знання слід давати одночасно, щоб у учнів вироблялась асоціююча єдність компонентів: значення — звукова форма — форма написання;

· закріплення, тренування для засвоєння іншомовних знань повинні тісно пов’язуватись з повторенням орфографічних знань (переписування, письмове виконання завдань);

· письмові вправи повинні супроводжуватися їх повною перевіркою;

· короткі письмові роботи — як правило для контролю граматичних та лексичних знань, не повинні перевищувати 10 хвилин;

· вправи та переписування на початковому ступені мають привчати учнів до специфічної форми написання іншомовних слів;

· ретельно підібрані диктанти (слова, вибіркові й короткі) є придатні форми вправ для закріплення і контролю орфографічних знань;

· в якості системних та епізодичних прийомів закріплення орфографічних знань використовуються вправи в підборі та протиставленні слів з однаковими та різними орфографічними елементами. Це сприяє поясненню орфографічних категорій та систематизації словникового запасу.

3. Гра як навчальний вид діяльності

Гра як вид діяльності в навчанні іноземній розглядалася такими методистами, як Ю.І. Пассовим, М. Н. Скаткиним, С.П. Шатіловим. «Важливо усвідомлювати, вказує М. Н. Скаткин, рішенню яких дидактичних задач повинна сприяти дана гра, на розвиток яких психічних процесів вона розрахована» [14, 67]. «Гра — це лише оболонка, форма, змістом якої повинне бути навчання, оволодіння видами мовної діяльності» [12, 50]. С.П. Шатілов зазначає: «Придивіться: чи не дуже рано згасає наш інтерес до ігор, які вірою і правдою завжди служили і покликані служити розвитку кмітливості та пізнавальної цікавості дітей на всіх, без винятку, їх вікових рівнях. Відомо, що ті учні, з яких на уроці слова не витягти, в ігровому процесі стають такими активними, якими ми їх в класно-урочних буднях і уявити собі не в змозі …. Вони можуть повернути хід гри так, що деякі відмінники тільки руками розведуть. їхні дії починають відзначатися глибиною мислення, — сміливого, масштабного, нестандартного».

Необхідно зазначити, що для дітей гра є нормою, і нею насичене все їхнє життя. Діти завжди прагнуть пограти, і тому як заохочення до виконання якоїсь серйозної роботи необхідно використовувати гру. Треба перетворити серйозну справу у забаву для дитини, і тоді в неї не виникне багато труднощів при її виконанні.

Для дітей гра — це захоплююче заняття. Тому вона й залучає вчителів, у тому числі й учителів іноземної мови. У грі всі рівні. Вона посильна навіть слабким учням. Більше того, слабкий по мовній підготовці учень може стати першим у грі: спритність і кмітливість тут виявляються часом більш важливими, ніж знання предмета. Почуття рівності, атмосфера захопленості й радості, відчуття посильності завдань — все це дає можливість учням перебороти незручність, яка заважає вільно вживати в розмові слова чужої мови, і благотворно позначається на результатах навчання. На думку М.Ф. Строніна, гра на уроці іноземної мови — це ситуативно-варіативна вправа, де створюється можливість для багаторазового повторення мовного зразка в умовах максимально наближених до реального мовного спілкування із властивими йому ознаками: емоційністю, спонтанністю, цілеспрямованістю мовного впливу. Тобто, у ході гри в учнів формуються вимовні, лексичні, граматичні навички, учні здобувають досвід мовного спілкування.

Ігри сприяють виконанню важливих методичних завдань:

· створенню психологічної готовності дітей до мовного спілкування;

· забезпеченню природної необхідності багаторазового повторення ними мовного матеріалу;

· тренуванню учнів у виборі потрібного мовного варіанта, що є підготовкою до ситуативної спонтанності мови взагалі.

Ігри використаються у всіх класах, але характер матеріалу й завдання міняються від класу до класу. Гра є важливим елементом уроку французької мови на початковому етапі її вивчення, тобто протягом молодшої школи (1−4 класи), оскільки в цьому віці у дітей переважає емоційна сфера над інтелектуальною, більш розвинутим є мимовільне запам’ятовування, діти не можуть довго зосереджуватися на одному й тому ж завданні, тому необхідна різноманітність у роботі. Таку різноманітність, а також рухливість дітей під час навчання може забезпечити гра, у процесі гри формування навичок, вимовних, лексичних і граматичних, відбувається в захоплюючій для дітей формі, у дітей виникає азарт, що спонукає до формування інтересу до вивчення іноземної мови. Ігри розвивають спостережливість у школярів, пожвавлюють урок, підвищують інтерес до вивчення іноземної мови.

На уроці іноземної мови використовуються особливі види ігор — навчальні ігри. Вони відрізняються від розважальних тим, що мають другий план або вузько методичну мету. Для учнів навчальна гра залишається розвагою, тренування відсувається на другий план. Для вчителя ж будь-яка навчальна гра — це насамперед вправи. Учитель завжди чітко й точно уявляє собі, яку навчальну мету переслідує та або інша гра. Однак, йому в жодному разі не слід показувати учням, що його більше цікавить другий план. Він повинен сміятися й радіти разом з учнями, підкреслюючи тим самим, що його хвилює ігровий зміст вправи, а не навчальний. Якщо вчитель розкриє учням другий план, то гра перетвориться у звичайну вправу.

Для того, щоб звичайна розважальна гра перетворилася на навчальну, недостатньо лише додати методичну мету, необхідно також, щоб гра відповідала певним факторам навчальної гри.

3.1 Фактори гри

Для того, щоб навчальна гра виконувала свої функції, тобто навчала, необхідно дотримуватися таких факторів гри при її виборі:

1) Гра має бути доцільною та функціональною. Вчитель повинен усвідомлювати, для чого він проводить її, які цілі намагається реалізувати з її допомогою, яка функція цієї гри на конкретному уроці.

2) Гра має мати мовленнєву спрямованість. Усі ігри та ігрові завдання повинні мати за мету формування мовленнєвої одиниці (слово, фразу, текст).

3) Гра має відповідати рівню знань учнів, вона не має викликати у учнів багато труднощів, вона може мати лише одну трудність. Для знаття труднощів слід використовувати різноманітні: зорові, слухові, вербальні, образотворчі або предметні. Саме тому перевага надається іграм з картками. Картки є досить ефективною опорою, до того ж вони заощаджують час.

4) Гра має проводитися лише іноземною мовою. Правила гри теж краще формулювати іноземною мовою.

5) Гра має задіяти усіх учнів, ніхто не повинен бути пасивним, навіть ті діти, які мають нижчий рівень знань. Слід надавати перевагу парним, груповим та колективним іграм. Якщо ж гра індивідуальна (грають ведучий і учні по черзі), то для всіх інших учнів необхідно передбачити інші види роботи: стежити за ходом гри, підраховувати очки, не допускати повторювань, допомагати жюрі тощо.

6) Ігри слід використовувати не лише на спеціальних уроках, або позакласних заходах, але й під час звичайного уроку, наприклад, для релаксації чи розрядки посеред уроку.

7) Не слід забувати про оголошення переможця. Слід запропонувати дітям привітати його, висловити свої привітання та радість. 2]

Всі ігри, які відповідають цим факторам, є навчальними. В свою чергу вони поділяються на різні види згідно інших критеріїв (походження, призначення, наявність реквізити і т. п.)

3.2 Класифікація навчальних ігор

Навчальні ігри можна класифікувати за такими критеріями:

1) за походженням: готові ігри (доміно, лото) і розроблені спеціально для уроку іноземної мови (ігри з використанням карток, м’яча тощо);

2) за призначенням: ігри для систематизації знань і формування граматичних, лексичних та фонетичних навичок, а також ігри для розвитку говоріння, аудіювання, читання й письма;

3) за характером основних дій учнів: ігри з м’ячем, ігри з числами, ігри з картками, ігри на відгадування, ігри на запам’ятовування, ігри-пантоміми, рухливі ігри, ігри з гральними кісточками, з ляльками та деякі інші;

4) за кількістю гравців: індивідуальні, парні (грають одночасно всі учні в парах), групові (грає кілька команд), колективні (грає весь клас під керівництвом ведучого);

5) за наявністю реквізиту: Ігри з використанням реквізиту (доміно, ляльок, м’яча) або дидактичного роздаткового матеріалу та суто вербальні ігри.

4. Ігри для формування лексичної компетенції на письмі

4.1 Буквені ігри

Навчальні ігри можуть бути різноманітними за своїм призначенням й проведенням, матеріальним оснащенням і кількістю учасників. За їх допомогою можна вирішити якусь одну задачу (вдосконалення лексичних, граматичних навичок) або цілий комплекс задач: формувати мовленнєві вміння, розвивати спостережливість, увагу, творчі здібності.

Проблемою класифікації та типології навчальних ігор займались багато вчених: A.A. Деркач і С. Ф. Щербак, К.А. Родкін, М.Ф. Стронін, P.C. Аппатова. Виділяють багато ігор, які розвивають лексичну компетенцію на письмі, але найбільш великий є клас буквених ігор. Вони не лише допомагають дітям вивчити лексику, але також розвивають орфографічні навички.

Буквені ігри — це своєрідні загадки, в яких потрібно відгадати слово або фразу, написані незвичайним способом. Для відгадки необхідно провести комбінаторні перетворення з буквами — змінити їх послідовність, розміщення відносно одна одної, порядок читання, додати чи вилучити окремі букви. Такого роду ігри мають різні назви: розважальні, інтелектуальні, словесні, тестові ігри, буквені задачі.

Буквені ігри є універсальними для використання їх на будь-якому ступені навчання, а також з точки зору наявності в них пізнавального, навчального, розважального компонентів діяльності. Вони розширюють ерудицію, вчать працювати зі словником, дають можливість тренувати пам’ять, заглиблюватися в тонкощі мови, але при цьому не втрачають своєї розважальності.

Буквені ігри можна розділити на три групи [8]:

· буквені задачі;

· головоломки;

· шаради.

До буквених задач відносяться:

1. Анаграма (англ. Anagram Game — перестановка букв) — це слово або словосполучення, утворене перестановкою букв, які складають інше слово чи словосполучення. Приклади анаграми: колба-бокал, карта-карат-катар. Приклади анаграм у французькій мові: chien — Chine, pelouse — epouse, poule — loup, lion — loin, les — sel, pauvre — vapeur, nord — rond

2. Метаграма (англ. doublet від гр. meta — між, після, через, gramma — буква) — загадка, в якій одна буква слова замінюється іншою. Приклад мета грам у французькій мові: pиre (mиre); gomme (pomme); dix (six); fable (table); peux (deux); cage (page); forte (porte); lire (dire); tarte (carte); sans (dans).

3. Паліндром (від гр. palendromeo — біжу назад) — слова, які читаються однаково зліва направо і справа наліво. Наприклад: піп, наган. Приклади паліндромів французькою мовою: sous, йtй, ses.

4. Гра «Шибениця», за правилами якої вішають чоловічка, якщо гравець не зміг відгадати слово з певної кількості букв за певну кількість ходів.

5. Гра «Телеграма». За правилами цієї гри пропонується фраза, в якій відсутні окремі слова. Гравець повинен заповнити елементи, яких не вистачає.

Друга група буквених ігор «головоломки» включає в себе:

1. Кросворд (від англ. Cross-Word — слова, які перехрещуються) — гра, яка полягає в заповненні буквами рядів-клітинок, що перехрещуються так, щоб по горизонталі і вертикалі вийшли задані за значенням слова. Існують загальноприйняті кросворди, складені з опорою на різні галузі знань, і тематичні, тобто кросворди, складені на одну тему. Вони можуть складатися лише із загальновідомих слів або містити в собі слова, що рідко зустрічаються. Кросворд, який складається з клітинок, може мати різну конфігурацію — форму квітки, будиночка, тварини, діаграми або іншої фігури.

Приклад тематичного кросворду:

Кожна команда отримує кросворд, де слова, які треба відгадати, зашифровані загадками (всі слова відносяться до певної теми, в даному випадку до теми «Зима»). Команда, яка найшвидше і правильно відгадає всі слова виграє.

Існують також кросворди, в яких діти мають знайти певні слова. Ці слова можуть подаватися загадками, або списком. Приклад:

Кожна команда, або кожен учень окремо мають знайти всі слова у сітці. Та команда, або той учень, хто знайде всі слова правильно і швидко виграє.

Чайнворд (від англ. chain — ланцюжок, word — слово) — різновид кросворда, в якому слова розміщені одне за одним. Кінець попереднього слова є початком наступного. Слова, які потрібно вставити, можуть бути зашифровані малюнками, ребусами, ключовими словами.

Ребус (англ. Rebus — лат. Res — річ) — гра-загадка, в якій слово, що шукається, або фраза зображені комбінацією букв, фігур, знаків. Існують такі правила читання ребуса:

· буква в поєднанні із зображенням предмета складає слово;

· кома ліворуч від малюнка вказує, що від слова, яке означає назву малюнка, потрібно відкинути стільки букв, скільки є ком;

· букви ліворуч від малюнка є початком відповіді, праворуч — його закінченням;

· розміщення букв чи слів над рискою і під нею говорить про те, що у слові є один із складів на, над, під.

· буква, написана в іншій букві або цифрі, означає прийменник «в» ;

· закреслена буква, що стоїть над малюнком, не читається, а буква, що стоїть поруч з нею, читається. 10]

Приклад ребусу:

(pomme de terre)

(poisson)

(maison)

(chanson)[20]

2. Арифмогриф (англ. Word Arithmetic — від гр. arythmos — число, rhythos —загадка). Мета гри — відгадування слів чи тексту, де букви зашифровані цифрами. Одна цифра замінює одну букву в алфавіті (див. додаток 2). Наприклад:

(il fait du brouillard)

(spectateur)

Буквені ігри займають особливе місце у навчанні іноземної мови. Вони розширюють ерудицію, вчать працювати зі словником, надають можливість потренувати пам’ять, проникнути в тонкощі мови, сприяють більш точному формулюванню висловлювань, але при цьому вони не втрачають своєї розважальності. В ці ігри грають з метою змагання, групами, індивідуально, у письмовій або усній формі, із застосуванням наочності (частіше образотворчої - графічної, друкованої, символічної) або без неї. При вирішенні буквених загадок, ігор діти е тільки отримують задоволення від участі в грі, а й отримують нові знання або вміння.

4.2 Інші ігри для формування лексичної компетенції на письмі

Існують також інші ігри для формування лексичної компетенції на письмі, які не підлягають класифікації.

ЛАНЦЮЖОК ІЗ СЛІВ Мета: Повторення орфографії слів, алфавіту.

Учні стають біля своїх парт. Перший учень лівого ряду говорить яке-небудь слово і називає літери цього слова по порядку. Учень, який стоїть за ним, говорить слово на ту літеру, якою закінчується попереднє слово, і також називає літери цього слова і т. д. Учень, який не може сказати слово чи неправильно його називає, сідає за парту, тобто вибуває з гри. Гра ведеться доти, доки не залишиться стояти лише один учень. Він і є переможцем.

ХТО СКЛАДЕ БІЛЬШЕ СЛІВ?

Мета: Повторення вивчених слів, практика в їх написанні.

Учитель пише на дошці яке-небудь довге слово. Учням дається завдання написати з цих самих літер стільки слів, скільки зможуть. Кожну літеру можна написати лише стільки разів, скільки її вжито у запропонованому слові. Не дозволяється писати власні імена та іменники у множині.

Учні працюють протягом 5 хвилин, тримаючи списки своїх слів у секреті від інших. Далі вони по черзі читають написані слова, а інші викреслюють із своїх списків слова, що вже називались. Виграє той, у кого залишиться найбільше незакреслених слів.

ЯКІ ЛІТЕРИ ПРОПУЩЕНО?

Мета: Розвиток орфографічних навичок, повторення алфавіту.

Учитель показує двом-трьом командам учнів по черзі картки з написаними на них словами, в яких пропущено одну-дві літери (йlй- - ant, cro — odile, ours mar —). Учні відповідної команди спочатку повинні назвати пропущені літери, а потім ціле слово. За кожну правильну відповідь команді зараховується очко. [1]

НАПИШИ СЛОВА Обладнання: два листки паперу, на яких написані букви в хаотичному порядку.

Клас ділиться на дві команди. Кожна команда отримує один аркуш паперу з літерами. Команди мають утворити слова з букв, які написані на папері. Всі утворені слова мають відповідати певній темі, наприклад, «Тварини». Вчитель пояснює дітям, що перші літери слів позначені цифрами біля літер. Виграє команда, яка перша правильно напише всі слова. 3]

(1. Elйphant. 2. Tigre. 3. Lion. 4. Ours. 5. Poule. 6. Serpent. 7. Girafe. 8. Coq. 9. Hippopotame.)

ПАЗЛИ Обладнання: надруковані на твердому папері речення, які розрізані на слова; надруковані слова, розрізані на букви.

Кожному учневі роздається одне слово та одне речення (окремо), які розрізані на складові. Учні мають скласти з цих фрагментів речення та слова (окремо). Хто швидше та вірно впорається, той і виграв.

Приклад:

V | a | c | a | n | c | e | s

C | a | m | p | a | g | n | e

F | e | u | i | l | l | e

J’ai | jouй | aux | boules | de | neige

J’ai | dix | jours | de | vacances

Au | cirque | j’ai | vu | les | йlйphants

ГРА У ВЧИТЕЛЯ Клас ділиться на дві команди. Дошка розділена на дві половики, на кожній з них написано від 5 до 10 слів, речень або словосполучень з помилками. Діти мають якнайшвидше виправити ці помилки. Яка команда швидше та вірно впорається, та й виграла.

Приклад:

1) йlйphantes ;

2) Je n’a pas fait de la luge hier ;

3) Our marin ;

4) Clouwn ;

5) Il ne pas rйpondu, а ma lettre ;

6) Vakances ;

7) J’ai ne pas vu ;

8) Letre.

Нами також укладені серії ігор до таких тем «Домашні тварини», «Погода», «Мій дім». Ці ігри використовувалися під час педпрактики і викликали зацікавленість у учнів. Нижче подаємо розробки.

Тема «Домашні тварини»

1. Кросворд:

Кожна команда, або кожен учень окремо мають знайти всі слова у сітці. Та команда, або той учень, хто знайде всі слова правильно і швидко виграє.

Trouvez les mots suivants:

Cochon, vache, poule, poulet, coq, chиvre, lapin, dinde, canard

2. Гра «Шибениця»:

Кожна команда по-черзі називає літери, за одну неправильно названу літеру малюється якась частина чоловічка. Виграє та команда, яка перша відгадає слово, перед тим, як її чоловічок буде повішений (кожна команда має свого чоловічка).

Trouvez le mot avant un bout d’homme sera dessine.

· _ _ c _ _ _ (cochon) ;

· C _ _ _ _ _ (chиvre) ;

· _ _ _ _ e (dinde) ;

· _ a _ _ _ (lapin) ;

· _ _ _ a_ _ (canard).

3. Гра «Пазли»

Кожен учень має правильно скласти слово із запропонованих літер. Той, хто швидше всіх вірно складе слово виграє.

Faites les mots de cettes lettres:

Тема «Погода»

1. Арифмограф Кожна команда отримує однакові зашифровані фрази. Команда, яка найшвидше розшифрує їх, виграє.

Remplissez chaque carreau par les lettres. Le chiffre marque le numйro d’une lettre dans l’alphabet.

(il fait froid)

(il fait du vent)

(il pleut)

(le soleil brille)

(il fait sombre)

(il fait du brouillard)

2. Гра «Телеграма»

Кожна команда отримує однакові зашифровані фрази. Команда, яка найшвидше розшифрує їх, виграє.

Remplissez les phrases par les mots qui conviennent:

Il

Il fait du

Il fait du

· Il

· Il fait

· Il fait

· Il fait du br_ _ _ _ _ _ _ _

· Il fait

3. Гра у вчителя Кожна команда має виправити помилки у реченнях. Та команда, яка виправить всі помилки, або більшу їх частину, виграє.

Corrigez les fautes:

· Il fet froid;

· Il neig;

· Il fait de vent;

· Il fait du bruillard;

· Il fait du sombre;

· Il pluie;

· Il fait chod.

Тема «Мій дім»

1. Кросворд

Faites entrer dans les mots croisйs les mots suivants:

Armoire, sofa, toilette, miroir, lavabo, tйlй, fauteuil.

2. Гра «Які літери пропущено?»

Remplissez les lacunes: (Команда, яка правильно і швидко заповнить всі пропуски, виграє.)

· Arm_ _re;

· Ap_ _ique;

· To_ let_e;

· F _ _ teuil;

· Tapi_;

· Lava_o;

· Buff_ _.

3. Гра «Напиши слова»

Il faut ecrire les mots qui concernent le thиme «Ma maison» en utilisant les lettres proposйes. Les chiffres marquent les premiиres lettres des mots.

(Команда, яка відгадає всі слова, або більшість слів, виграє.)

(1. Lavabo; 2. Armoire (applique); 3. Fauteil; 4. Tapis (tйlй); 5. Miroir; 6. Sofa; 7. Buffet.)

Висновки

Під час педагогічної практики нами були зроблені спостереження щодо застосування ігор для формування лексичної компетенції учнів 4 класу на письмі. В ході цих спостережень ми дійшли висновку, що використання ігор під час навчання дітей є більш ефективним, ніж просте використання вправ, оскільки вони активізують усіх учнів, ніхто не залишається пасивним, сприяють виникненню інтересу до навчання у дітей. Якщо використання вправ не можливо уникнути, то ми прийшли до висновку, що необхідно подавати ці вправи у вигляді ігор, вводячи їх спеціальними зверненнями «Хто швидше…», «Хто більше…», тощо.

Також ми вияснили, що не кожна гра може бути навчальною, оскільки навчальна гра має не лише містити методичну частину, але й відповідати певним критеріям, наприклад, має задіювати всіх учнів та відповідати їхньому рівню знань, містити мінімум труднощів, тощо. Але навіть, якщо гра відповідає всім критеріям, вона може перестати бути розважальною та цікавою для дітей, перетворитися у просту вправу, якщо вчитель не буде розділяти емоції дітей і буде зосереджувати всю свою увагу лише на її методичній складовій.

В процесі формування лексичної компетенції на письмі у учнів 4 класу можна використовувати такі види ігор, як буквені ігри (кросворди, ребуси, анаграми, гру «Шибениця», арифмогрифи), гру «Хто складе більше слів», «Ланцюжок зі слів», «Які літери пропущено», «Напиши слова», тощо.

Використання такого різноманіття ігор сприяє тому, що у учнів виникає інтерес до вивчення французької мови, вчителю стає легше контролювати клас та підтримувати поведінку, представляти новий матеріал.

Одночасно з полегшенням умов роботи для вчителя (клас стає більш організованим), вчитель може надавати достатньо нової інформації і більше уваги приділяти навчанню, а не заспокоєнню дітей. Діти одночасно граються і отримують нові знання та навички.

Ми прийшли до висновку, що використання ігор та ігрових вправ є досить ефективним при формуванні лексичної компетенції на письмі у учнів 4 класу.

Rйsumй

Dans cette thиse de fin d’annйe on a analysй le systиme des jeux lesquels on peut utiliser pour former la compйtence lexicale en franзais, а l’йcriture chez les йlиves de 4iиme annйe. Le thиme de ce travail est actuel aujourd’hui, car premiиrement le lexique c’est un composant essentiel de la langue, ne savant pas le lexique on ne peut rien dire, meme «Bonjour», car c’est aussi un mot. Deuxiиmement il devient plus difficile pour les instituteur de retenir l’attention des enfants pendant les leзons. Les enfants n’ont pas d’intйret d’apprendre quelque chose de nouveau, car il existe tant de distractions autour d’eux lesquelles sont plus intйressantes pour eux que les leзons. La seule solution c’est l’utilisation des jeux pendant les leзons.

Au cours de cette recherche on a analysй les jeux lesquels on peut utiliser pour former la compйtence lexicale en franзais, а l’йcriture chez les йlиves de 4iиme annйe et on a choisi les plus efficaces, а notre avis: «Les mots croisйs», «La potence», «Les puzzles», «L'arithmographe «, «Le tйlйgramme», le jeu «Remplissez les lacunes» et le jeu «Qui est le meilleur professeur ?». En utilisant ces jeux pendant les leзons de la langue franзaise les йlиves devenaient plus motivйs et intйressйs dans le matйriel, ils etaient plus actifs et meme ceux qui ne savent pas trиs bien franзais s’activaient.

Додаток 1.

L’alphabet

Література

1. Близнюк О.І. Ігри у навчанні іноземних мов / Близнюк О.І., Панова JI.C. — К.: Освіта, 1997. -64с.

2. Бориско Н. Ф., Красовська Н. О. Ігрові вправи для навчання німецької мови // Іноземні мови. — 1996. — № 4. — С.26−33.

3. Бочарова JI.H. Игры на уроках английского языка на начальной и средней ступенях обучения // ИЯШ. — 1996. — № 3. — С.50−52.

4. Державний освітній стандарт з іноземної мови /керівн. автор. колективу С. Ю. Ніколаєва.— К.: Ленвіт, 1998. — 32 с.

5. Эльконин Д. Б. Психология игры / Эльконин Д. Б. — М.: Педагогика, 1978. — 304с.

6. Зимняя И. А. Психология обучения иностранным языкам / Зимняя И. А. — М.: Педагогика, 1991.

7. Калаева Г. Г. Интенсификация обучения французскому языку при помощи учебных языковых игр // ИЯШ. — 1996. — № 1. — С.37−39.

8. Карпова В. М. Використання буквених ігор в навчанні англійської мови // Іноземні мови. — 1998. — № 4. — С.34−40.

9. Карпова В. Н. Формирование коммуникативно-обучающих умений проведения буквенных игр на внеклассном занятии по иностранному языку: Дис. … канд. пед. наук / Карпова В. Н. — К., 1995. -С.24−36, 139−142.

10. Коптелев Г. А. Ребусы на занятиях английского языка // ИЯШ. — 1993. — № 1. — С.54−57.

11. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. — К.: Ленвіт, 1999.

12. Пассов Е. И. Урок иностранного языка в средней школе / Пассов Е. И. — М.: Просвещение, 1989.-221с.

13. Сандалова Л. Д. Обучающие игры на уроках английского языка // ИЯШ — № 3, 1983. — С. 52.

14. Скаткин М. Н. Школа и всестороннее развитие детей / СкаткинМ.Н. — М.: Просвещение, 1980. — 156с.

15. Степанова С. И. Игры на английском языке на начальном этапе обучения // ИЯШ — № 5, 1979. — С. 98.

16. Стронин М. Ф. Обучающие игры на уроках английского языка / Стронин М. Ф. — М.: Просвещение, 1981.— 112с.

17. «Сучасні підходи до викладання іноземних мов» Рекомендації Комітету Ради Європи з питань освіти щодо навчання іноземних мов. — Бібліотечка журналу «Іноземні мови» -К., № 1/2001.

18. Чумак Н. П. Franзais, 4 кл.: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / Чумак Н. П., Голуб Т. В. — К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2008. — 176с.

19. Шатилов С. Ф. О создании рациональной методики обучения иностранным языкам в средней школе // ИЯШ. -1990. — № 2. — С.45−50.

20. http://www.rebus-o-matic.com/index.php