Послуги оптового підприємства та їх ефективність

Послуги оптового підприємства та їх ефективність

Зміст

• Вступ
• 1. Теоретичні основи оптового продажу товарів на торговельному підприємстві
• 1.1 Види оптового продажу
• 1.2 Суть оптового продажу
• 2. Система оптового продажу товарів на підприємстві
• 2.1 Форми та методи оптового продажу товарів
• 2.2 Послуги оптових торговельних підприємств
• 3. Шляхи удосконалення оптового продажу товарів на торговельному підприємстві
• 3.1 Порядок укладання договорів на поставку товарів
• 3.2 Заходи щодо стимулювання оптового продажу товарів
• Висновки та пропозиції
• Список використаної літератури

Вступ

В умовах переходу до ринкових відносин є необхідним принципово новий підхід до одного з найбільш важливих напрямків господарської діяльності торговельних підприємств — комерційної діяльності. Важливою складовою частиною комерційної діяльності являється закупівля товарів, значущість якої значно зростає в умовах ринкової економіки. Разом з тим, вітчизняні підприємці не мають достатнього досвіду у здійсненні закупівельної діяльності у нових умовах. У звўязку з цим виникає необхідність вдосконалення усієї системи управління закупівельною діяльністю.

Велика увага питанням методології управління закупівельною діяльністю в умовах ринкової економіки приділена вітчизняними та закордонними вченими: Балабановою Л. В., Бланком А.І., Віханським О.С., Дуровичем А. П., Кардашем В. Я., Келлі Дж., Котлером Ф., Ламбеном Ж., Панкратовим Ф. Г., Романовим О. М., Ханіним Л.М., Евансом Дж. та ін. Однак у цих роботах проблеми управління закупівельною діяльністю розглядалися без урахування маркетингової орієнтації торговельних підприємств.

Для вирішення проблеми переорієнтації закупівельної діяльності на маркетинг необхідними є наступні умови: формування поточної та перспективної політики торговельного підприємства в області асортименту та якості товарів із забезпеченням пріоритету споживачів; участь у формуванні асортиментної політики товаровиробників з орієнтацією на ринок з урахуванням життєвого циклу товарів; формування обґрунтованих заявок та замовлень на виробництво та постачання товарів; закупівля товарів з урахуванням їх споживчих якостей, цін, конкурентоспроможності, а також життєвого циклу товарів.

Метою курсової роботи є дослідження системи оптового продажу.

Для досягнення поставленої мети було вирішено ряд завдань курсової роботи:

визначено сутність оптового продажу;

проаналізовано форми та методи оптового продажу на підприємстві;

визначено шляхи вдосконалення організації оптового продажу.

Об'єктом дослідження курсової роботи виступає товариство з обмеженою діяльністю «Белазір», що відноситься до підприємств роздрібної торгівлі.

Предметом дослідження є процес оптового продажу на підприємстві в системі комерційної діяльності.

1. Теоретичні основи оптового продажу товарів на торговельному підприємстві

1.1 Види оптового продажу

Історичний процес розвитку товарного господарства сприяв відокремленню сфери обігу і виділенню в ній посередницьких галузей — оптової і роздрібної торгівлі. Оптова торгівля передує роздрібній, в результаті оптового продажу товари не переходять в сферу особистого споживання, вони або надходять в виробниче споживання, або придбаються роздрібною торгівлею для реалізації населенню. Таким чином, оптовий товарообіг являє собою сукупний обсяг продажу товарів виробничими і торговими підприємствами, а також посередниками іншим підприємствам і юридичним особам для наступної реалізації населенню або для виробничого споживання.

Роль і призначення оптової торгівлі найбільш наочно можна простежити при розгляді її функцій.

На макрорівні оптова торгівля виконує різноманітні ринкові функції: інтегруюча — по забезпеченню взаємозв'язків між партнерами-виробниками, продавцями і покупцями — по знаходженню оптимальних каналів збуту продукції;

оціночна — по визначенню рівня суспільно необхідних витрат праці через ціноутворення;

організуюча і регулююча — по забезпеченню раціональної побудови і гармонійного функціонування економічної системи з допомогою імпульсів, що стимулюють структурні зміни.

Макроекономічні функції оптової торгівлі трансформуються на мікрорівні в різноманітні підфункції або функції оптових торгових підприємств. Серед них можна назвати наступні: функція економічної інтеграції територій і подолання просторового розриву; функція перетворення виробничого асортименту в торговий асортимент товарів; функція формування запасів для страхування від змін попиту на товари; функція зберігання; функція доопрацювання, доведення товару до необхідної якості, фасування і упаковки; функція кредитування своїх клієнтів, особливо дрібних роздрібних підприємств; функція маркетингових досліджень ринку і реклами.

Розвиток ринкових відношень сприяє виникненню нових елементів в діяльності оптових підприємств. Наприклад, надання різноманітних послуг по управлінню і консалтингу своїм клієнтам. В перелік спеціалізованих послуг входять консультації по експлуатації товарів, особливо технічно складних, їхньому ремонту і гарантійному обслуговуванню.

Функції оптової торгівлі можна поділити також на дві частині: традиційні - головним чином організаційно-технічні (організація оптової купівлі-продажу, складування і зберігання запасів, перетворення асортименту товарів, їх транспортування) і нові, що виникають під впливом розвитку ринку.

Організація оптової купівлі-продажу є однією з найважливіших функцій оптової торгівлі відтоді, як в процесі суспільного розподілу праці вона відокремилась в самостійну підгалузь торгівлі. При контакті з виробниками продукції оптові посередники виступають в ролі представників попиту, а, пропонуючи товари покупцям, вони діють від особи виробника.

Спеціалізація оптової торгівлі на виконання контактної функції забезпечує значну економію витрат обігу, що зумовлює зменшення числа контактів. В результаті покупець, тобто роздрібна торгівля, економить час, бо звільнюється від закупок у безлічі виробників, знижує матеріальні витрати, зв’язані з зберіганням, формуванням асортименту товарів і їхньою доставкою.

Загальновідомим фактом є те, що зберігання запасів в опті обходиться значно дешевше, ніж їхнє розміщення в роздрібній мережі. Особливо велике значення має зберігання оптовими підприємствами товарів, виробництво і попит на які мають сезонний характер. Розглядаючи досвід зберігання товарів в розвинених країнах, слід відзначити, що, незважаючи на широкий розвиток у них системи складів загального користування, які на комерційній основі надають свої площі товаровласникам, оптовій ланці належить ведуча роль в накопичуванні товарних запасів. Оптові організації більш пристосовані для спеціалізованого виконання функції зберігання, тому багато корпорацій, зміцнивши зв’язки з оптовими постачальниками, визволили роздрібні підприємства від операцій по утриманню значної частини товарних запасів. При цьому скорочуються розміри підсобних приміщень в крамницях і, отже, збільшується площа торгових залів, знижується чисельність персоналу, обслуговуючого раніше примагазинні склади. Передача на зберігання оптовим підприємствам готової продукції, сировини, матеріалів вигідна і промисловим фірмам, що є сезонний цикл виробництва.

З функцією зберігання продукції тісно пов’язана функція перетворення асортименту. В перелік операцій, об'єднаних в даній функції, входять: сортування товарів і їхня комплектація, дрібнення і укрупнення партій продукції, її стандартизація. Іншими словами, оптові підприємства перетворюють промислову пропозицію товару в асортиментні групи, відповідні попиту окремих покупців. Потреба в виконанні даної функції особливо актуальна в сучасних умовах, коли із-за розвитку спеціалізації виробництво ефективно лише при випуску масових партій товарів, а споживання все в більшому ступені характеризується зростанням номенклатури при невеликих обсягах закупок окремих товарів.

Оптові підприємства організують завіз товарів в різноманітні райони країни, завдяки чому удосконалюється територіальний розподіл праці. Здійснення транспортної функції опту виявляється при доставці товарів зі складів підприємств в роздрібну мережу або позаринковим споживачам свого регіону.

Перераховані вище функції здійснюються оптом з моменту його виникнення, тобто відокремлення в сфері обігу. В той же час подальший розвиток і вдосконалення діяльності оптових підприємств неможливо без виконання раніше нетрадиційних для них задач, що виникають під впливом вимог ринку.

Після розглядання видів оптового продажу можна сказати наступне:

1. Розвиток ринкових відношень сприяє виникненню нових елементів в діяльності оптових підприємств. Наприклад, надання різноманітних послуг по управлінню і консалтингу своїм клієнтам. В перелік спеціалізованих послуг входять консультації по експлуатації товарів, особливо технічно складних, їхньому ремонту і гарантійному обслуговуванню.

2. Функції оптової торгівлі можна поділити також на дві частині: традиційні - головним чином організаційно-технічні (організація оптової купівлі-продажу, складування і зберігання запасів, перетворення асортименту товарів, їх транспортування) і нові, що виникають під впливом розвитку ринку.

1.2 Суть оптового продажу

Оптова торгівля стала центром зосередження і передачі інформації з питань дослідження ринку, тобто виконувати так звану інформаційну функцію. Саме опт, використовуючи своє положення пункту пересічення інформаційних потоків, здатний в повному обсязі забезпечити збір, накопичування і обробку комерційної інформації і, узагальнивши і проаналізувавши її, передати контрагенту.

Вітчизняні оптові підприємства мають освоїти нову інформаційну функцію, без якої їхня діяльність в умовах ринкової економіки буде якщо не неможлива, то, в всякому випадку, буде втрачений додатковий прибуток.

Маркетингові дослідження з метою вивчення ринку і подальшої передачі цієї інформації включають наступні елементи: визначення розміру ринку; характеристику ринкової ситуації; вивчення можливості виходу на зовнішній ринок; визначення поточних і перспективних потреб покупця; визначення споживчих характеристик конкурентної спроможності товарів різних товаровиробників; вивчення мотивації покупок і закономірностей поведінки покупців на ринку; вивчення ринку товару і можливостей його реалізації; розробка пропозицій з поновлення і вдосконалення продукції, що випускається з урахуванням вимог покупців.

В умовах відміни жорсткої адміністративної системи товарообігу, коли клієнти оптових підприємств, не задоволені роботою останніх, можуть відмовитися від їхніх послуг, опт повинен привертати своїх контрагентів, щоб зберегти своє значення, зміцнювати взаємозв'язки як з виробниками товарів, так і з роздрібними торговими підприємствами і організаціями. В цьому зв’язку важливе значення має розвиток такий функції опту, як комерційне кредитування, фінансування угод. Досвід західних оптових посередників вказує, що в багатьох випадках вибір каналу товарообігу залежить від того, наскільки його організатор може самий кредитувати ринкові угоди зацікавлених сторін. В практичній діяльності оптові фірми часто фінансують виробника тим, що надають йому замовлення на певний товар з гарантією його реалізації, і при цьому в вигляді авансу оплачують частину замовленої партії продукції. Що стосується роздрібних організацій, тут оптові підприємства здійснюють фінансування, реалізуючи їм товар з відстрочкою платежу. Умови надання кредитів різноманітні. Вони залежать від величини торгової угоди, кредитоспроможності покупця, якості товару, що реалізується, економічної кон’юнктури.

Важливим напрямком розвитку функцій оптових посередників в процесі, формування ринкових відношень є розвиток послуг по управлінню і консалтингу.

В перелік спеціалізованих послуг входять консультації по використанню товарів, особливо технічно складних, їхньому ремонту і гарантованому обслуговуванню. Саме в оптовій торгівлі, де рівень знань фахівців є достатньо високим, слідує організовувати служби по післяпродажному гарантійному обслуговуванню і консультуванню клієнтів.

В умовах формування ринкових відносин роль торгівлі і її оптової ланки неухильно зростає. Саме в умовах функціонування нормального ринку оптова торгівля повинна стати активним важелем для стимулювання зростання ефективності виробництва, більш повного задоволення потреб покупця, успішного розвитку всього народного господарства. Для виконання цих задач оптовим підприємствам необхідно постійно удосконалювати свою комерційну квоту, поширювати спектр функцій, що відповідають вимогам ринку.

Оптова торгівля здійснюється через:

оптові бази, які є основними господарськими одиницями оптового підприємства, здійснюють оптові закупки і продаж товарів та надають торгові послуги підприємствам та організаціям роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності;

товарні склади (приміщення), які спеціально призначені для зберігання і переробки товарних запасів;

склади-магазини, які мають функціональну площу для зберігання і продажу великогабаритних товарів.

Поняття «оптовий ринок» використовується в двох значеннях:

перше — під оптовим ринком розуміють юридичну особу, яка забезпечує умови для здійснення оптової торгівлі на певній території;

друге — під оптовим ринком розуміють місце проведення торговельних операцій.

Переваги оптових ринків.

1. В одному місці зосереджені товари одного виду. Наявність одного виду товару на певному оптовому ринку є значним фактором для здійснення стабільних закупок товарів та дозволяє спростити і прискорити процес просування товарів.

2. Оптові продавці забезпечені торговим місцем у відповідності до сучасних технологій торгівлі. Підприємству немає необхідності,

оптовий продаж товар торговельний

3. Оптовим продавцям надасться можливість тимчасового зберігання товарів. Як правило, продавцю в оренду передається торгове місце зі складським приміщенням закритого типу, для продавців сезонної продукції надаються тимчасові складські приміщення.

4. На території оптового ринку функціонують допоміжні служби. Тобто підвезення і розвантаження товарів в межах ринків; тепло-, енерго-, і водопостачання, охорона загальної території, вивезення сміття і відходів, забезпечення порівняльними приладами.

5. Продавці і покупці забезпечуються інформацією про кон’юнктуру і попит як на даному оптовому ринку, так і на інших ринках. Збір, збереження і передачу ринкової інформації (даних про попит, пропозицію, ціни, якість, запаси товарів, біржові ціни, курси валют, нормативну базу тощо) здійснює інформаційна служба оптового ринку.

6. Експертиза якості і сертифікація товарів на місці. До продажу на оптовому ринку допускаються товари, які пройшли перевірку їх якості спеціалізованою службою оптового ринку.

Для системи контролю якості розроблені наступні режими:

режим «прямої реалізації» — проводиться експертиза супровідних документів з визначенням їх відповідності встановленим вимогам, які дають право на реалізацію та ідентифікацію продукції встановлених в супровідних документах вимогах;

режим «відкладеної реалізації» — за згодою замовника проводяться випробування продукції на відповідність обов’язковим вимогам з метою отримання необхідних документів, що дають право на реалізацію продукції. При цьому власнику надається можливість зберігання продукції при відповідних умовах і режимах для прийняття рішення про реалізацію продукції;

режим «добровільної експертизи» — надання додаткової експертизи документів чи додаткових випробувань показників якості продукції.

7. Реклама оптового ринку. Адміністрація оптового ринку самостійно турбується про рекламу ринку як місця, де покупці можуть придбати певні групи товарів.

8. Можливість поєднання оптової і роздрібної торгівлі. покупців фізичні особи. Підприємство оптової торгівлі, здійснюючи продаж товарів населенню, збільшує свій товарообіг.

9. На оптовому ринку є можливість вибору схеми взаємовідносин продавця і покупця.

Оптові торги проводяться, як правило, на підставі приватних угод продавця і покупця, при яких ціна та інші умови угоди визначаються на двосторонній основі шляхом переговорів.

Оптовий торговельний центр — сучасна форма здійснення оптової торгівлі. Суть оптового торговельного центру полягає в оптимальному поєднанні магазину і складу, що виражається в наданні покупцю можливості на принципах самообслуговування придбати оптові партії товару.

Найбільш привабливою ця форма організації оптової торгівлі є для малих і середніх підприємств, які спеціалізуються на продажу окремих груп товарів у великому асортименті.

Оптові підприємства — склади, бази — виконують важливу роль в організації товарообігу, тобто в переміщенні товарів від місць виробництва до споживання. Даній формі здійснення оптової торгівлі віддають перевагу середні і великі підприємства, обсяг товарообігу яких сам по собі є необхідною умовою організації оптових складів і баз.

Склад — це спеціальне приміщення для зберігання запасів і матеріалів. Склади становлять основний комплекс споруд підприємства оптової торгівлі, а також значну частину матеріально-технічної бази роздрібної торгівлі, вони виконують наступні основні функції:

отримання товарів від постачальників та здійснення контролю за їх якістю;

утворення і зберігання запасів;

перетворення виробничого асортименту на торговий і підготовка товарів до продажу;

товарозабезпечення роздрібної торгової мережі.

Після розглядання сутності оптового продажу можна сказати наступне:

1. Оптова торгівля стала центром зосередження і передачі інформації з питань дослідження ринку, тобто виконувати так звану інформаційну функцію. Саме опт, використовуючи своє положення пункту пересічення інформаційних потоків, здатний в повному обсязі забезпечити збір, накопичування і обробку комерційної інформації і, узагальнивши і проаналізувавши її, передати контрагенту.

2. Оптові підприємства — склади, бази — виконують важливу роль в організації товарообігу, тобто в переміщенні товарів від місць виробництва до споживання. Даній формі здійснення оптової торгівлі віддають перевагу середні і великі підприємства, обсяг товарообігу яких сам по собі є необхідною умовою організації оптових складів і баз.

2. Система оптового продажу товарів на підприємстві

2.1 Форми та методи оптового продажу товарів

Досліджуване підприємство ПМВК «Пегас» знаходиться в місті Бровари, головним видом його діяльності є виготовлення та реалізація чоловічого взуття на ринку міста Києва та всієї Київської області.

Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства ПМВК «Пегас», м. Бровари наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Показники комерційної діяльності ПМВК «Пегас», м. Бровари за 2005;2006 роки

Як видно з табл. 1.1, товарооборот ПМВК «Пегас», м. Бровари зріс в 2006 році на 22, 20% порівняно з минулим роком. Це призвело до збільшення доходу підприємства на 18,62%. Разом з тим зросли витрати підприємства на 1874,5 тис. грн. (24,06%), це призвело до зростання чистого прибутку лише на 5,96% та до зменшення рентабельності з 8,09% до 7,15% на 0,94%.

Отже, можна зробити висновок, що основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства ПМВК «Пегас», м. Бровари зазнали негативних змін у 2006 році порівняно з 2005 роком. В зв’язку з цим діяльність підприємства в подальшому повинна бути направлена на пошук найбільш ефективних форм і методів співпраці з діловими партнерами по забезпеченню її рентабельності.

Джерелами збуту товарів ПМВК «Пегас», м. Бровари є: оптово-посередницькі структури; оптові й оптово-роздрібні склади; роздрібні взуттєві магазини. Джерела товарного забезпечення визначаються виходячи зі структури конкретного ринку товарів, контингенту покупців, асортименту товарів, товарооборотністі і фінансових можливостей торгового підприємства.

Ріст вимог до реалізації продукції ПМВК «Пегас», м. Бровари викликає адекватні вимоги до джерел закупівлі сировини. Неодмінною умовою організації збутової діяльності ПМВК «Пегас», м. Бровари є вивчення ринку чоловічого взуття того регіону, в якому воно здійснює свою діяльність.

ПМВК «Пегас» працює з 9 години ранку і до 9 години вечора без перерв та вихідних. Раціонально організований режим роботи ПМВК «Пегас», режим праці і відпочинку, графіків виходу на роботу сприяє підвищенню ефективності праці та збільшенню товарообігу.

На досліджуваному підприємстві у 2007 році в порівнянні з 2006 роком збільшилась кількість відділів, які здійснюють продаж товарів на основі самообслуговування на 3 одиниці за рахунок скорочення відділів, які здійснювали продаж товарів з індивідуальним обслуговуванням. Така тенденція в роботі підприємства пояснюється збільшенням кількості товарів, які частково надходять в розпечатаному виді зі складу підприємства.

Основними приміщеннями в яких реалізується чоловіче взуття є торгові, тому всі інші приміщення розташовані таким чином, щоб забезпечувати раціональну роботу торгових приміщень. Вони включають: торгові зали та приміщення для обслуговування покупців (кафетерій, місця для зберігання валіз покупців тощо).

Торгові приміщення ПМВК «Пегас» відіграють основну роль в безпосередньому доведенні товарів до споживачів і обслуговуванні покупців. В цих приміщеннях завершується торговий і технологічний процеси — покупці здійснюють відбір товарів.

Торгова площа ПМВК «Пегас» становить 2800 м², у тому числі площа торгового залу 2000 м². Торговий зал має форму квадрата, це дало змогу найбільш раціонально розташувати обладнання, покупці легше орієнтуються, забезпечується раціональна направленість їх потоку. Висота торгового залу 4,6 метри, що дозволяє сховати інженерне обладнання за допомогою підвісних стель і використати найсучасніше освітлення.

До підсобних приміщень ПМВК «Пегас» відносяться приміщення для зберігання запакованого чоловічого взуття, інвентарю, спеціального одягу, майстерня по ремонту взуття, виготовлення рекламно-декоративних засобів, приміщення для прийому бракованого взуття. Підсобні приміщення не приймають прямої участі в технологічному процесі магазину і мають площу 60 м².

Службові та побутові приміщення ПМВК «Пегас» (кабінет голови правління, бухгалтерія, плановий відділ, кімната для персоналу, гардеробні, санітарні вузли) ізольовані і не прохідні. Вони розміщені в бокові частині і з'єднані коридором з торговим приміщенням і мають площу 90 м².

До технічних приміщень універсаму відносять: вентиляційні камери, машинні відділення для ліфтів.

Важливою вимогою до планування торгового залу є раціональна організація руху покупців, тобто в магазині вони рухаються по колу проти часової стрілки і повертаються до початкового пункту руху.

Правильно підібране обладнання для викладки та показу товарів дозволяє збільшити товарний запас в торговому залі, більш раціонально використовувати торгову площу. При розміщенні товарів в торговому залі визначається найбільш раціональний спосіб їх викладки. В магазині ПМВК «Пегас» застосовується горизонтальна, вертикальна, комбінована викладка товарів. Товари на торговому обладнанні викладаються на постійно відведені для них місця для того, щоб покупці швидше орієнтувалися в торговому залі заощаджували свій час.

Основним типом обладнання в ПМВК «Пегас» є меблі. До їх складу відносять: гірки, прилавки, вітрини, столи, подіуми, стенди, манекени та інші вироби, які необхідні для виконання основних торгових операцій: прийому, зберігання, підготовки товарів до продажу та їх продаж.

В ПМВК «Пегас» застосовують збірно-розбірні меблі, які досить міцні, стійкі, місткі, рухомі і задовольняють техніко-експлуатаційним, ергономічним, естетичним і санітарно-гігієнічним вимогам. Достатня місткість меблів дозволяє накопичувати запаси товарів для їх безперервного продажу, зменшує частоту їх поповнення на протязі робочого дня. Для більшої місткості в конструкції меблів передбачена велика кількість полиць, ящиків, корзин, касет і інших пристосувань для викладки товарів.

Всі меблі в торговому залі ПМВК «Пегас» недорогі та економічні в експлуатації, вони виготовлені з недорогих будівельних матеріалів з використанням сучасних технологій у виробництві і забарвлені в нейтральні, спокійні кольори (білий, сірий), які досить вдало гармоніюють з інтер'єром магазину.

Для демонстрації зразків товарів в ПМВК «Пегас» використовуються вітрини, прилавки, стенди, манекени. Вітрини використовуються для внутрішньомагазинного показу товарів, їх розмір (в мм): довжина — 900, ширина — 600, висота — 1400. Розрізняють пристінні і острівні вітрини. Стенди використовують для показу товарів. По обладнанню їх ділять на щитові та каркасні. В якості пристосувань для показу товарів застосовуються кронштейни, штанги, полиці. Прилавки використовуються для викладки і продажу товарів (їх розмір: довжина — 900−1500 мм, ширина — 60−1200 мм, висота — 700−900 мм). По обладнанню і призначенню їх поділяють на звичайні; прилавки-вітрини; прилавки для великогабаритних товарів, прилавки для виписки чеків; прилавки для зберігання корзин і валіз.

Для розрахунків з покупцями в магазині використовуються касові кабіни, які оснащені касовими апаратами, освітлювальними пристроями, рекламними покажчиками, їх розмір (в мм): довжина — 1400, ширина — 1000, висота — 800. Приміщення для прийому, зберігання і підготовки товарів до продажу в магазині оснащені стелажами, підтоварниками, піддонами, столами, мішках, бочках, кіпах. Піддони застосовуються для зберігання товарів, їх пересування на складах і транспортування автомобільним транспортом. Товари, які покладені на піддони, утворюють пакет, зручний для навантажувально-розвантажувальних робіт. По обладнанню піддони поділяють на плоскі, ящикові. Найбільш розповсюджені піддони розміром 800−1200 мм. На них розміщують товари в мішках, ящиках і іншій транспортній тарі, а також крихкі товари або товари в м’якій тарі.

В ПМВК «Пегас» більшість відділів працює на основі часткового самообслуговування. В відділах часткового самообслуговування, які найбільш ефективно працюють покупці самостійно здійснюють відбір, доставку товарів до вузла розрахунку.

Після аналізу форм та методів оптового продажу товарів можна сказати наступне:

1. Досліджуване підприємство ПМВК «Пегас» знаходиться в місті Бровари, головним видом його діяльності є виготовлення та реалізація чоловічого взуття на ринку міста Києва та всієї Київської області.

2. ПМВК «Пегас» працює з 9 години ранку і до 9 години вечора без перерв та вихідних. Раціонально організований режим роботи ПМВК «Пегас», режим праці і відпочинку, графіків виходу на роботу сприяє підвищенню ефективності праці та збільшенню товарообігу.

2.2 Послуги оптових торговельних підприємств

Управління операційною системою на підприємстві здійснюється демократичним стилем, тобто, має місце не лише делегування владних повноважень та участь в управлінні, а й розподіл відповідальності між працівниками. Індивідуальна відповідальність за результати своєї праці при можливості повністю визначати весь процес праці працівниками в межах своїх повноважень та невтручання при відсутності зауважень з боку керівництва — основна якісна характеристика системи управління ПМВК «Пегас», м. Бровари. Все це дозволяє з одного боку реалізовувати власний потенціал кожному з працівників, з іншого — контролювати діяльність персоналу. Одним із основних питань з огляду на специфіку та сферу діяльності підприємства, є питання проведення постійних маркетингових досліджень. Чітка організація служби маркетингу, що знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні комерційного директора ТОВ «Копір-центр» є найважливішим чинником успішної діяльності фірми. Якщо розглядати конкретні заходи щодо проведення маркетингових досліджень, то основними серед них слід відмітити: анкетування, безпосереднє опитування, аналіз матеріалів фірм-постачальників копіювальних і комп’ютерних систем тощо. З досвіду роботи фірми на протязі кількох років видно, що існуюча маркетингова концепція відповідає достатньо високим сучасним вимогам і забезпечує позитивну динаміку росту всіх основних показників діяльності компанії.

Для оцінки якості взуття, що надходить у мережу магазинів підприємства ПМВК «Пегас» використовується органолептичний аналіз відповідно до еталона-зразка. Взуття перевіряється на відповідність еталону, а також на наявність дефектів. Взуття в парі повинно бути однаковим по розміру, повноті, кольору матеріалу тощо. Взуття оцінюють попарно методом зовнішнього огляду по гіршій півпарі. У взутті не допускаються наступні пороки:

наскрізні пошкодження,

розтріскування, відслоювання покривної плівки матеріалу взуття,

невідповідний розмір та (або) повнота взуття,

невідповідний фасон колодки,

невірно розміщені (скріплені) деталі,

погане з'єднання швів,

невірно поставлений каблук,

неприклеєна підошва,

неприклеєна або порвана підкладка,

розщіплені між деталями низу взуття,

заміни,

погано виправлені пошкодження,

відстаючі механічні кріплення,

невірне комплектування пар взуття,

нестійкість покриття шкіри,

та інші пороки, при наявності яких неможливо використовувати взуття за призначенням.

При купівлі взуття, частіше при носінні, виявляються дефекти матеріалів, виробничі дефекти, а також механічні пошкодження і дефекти, які зв’язані з неправильними умовами зберігання та транспортування. У натуральних шкірах може виявиться сильно виражена віддушестість лицьового слою, розтріскування, відслоювання чи осипання покривної плівки, незароблені чи погано зароблені пошкодження та інше. В підошві можуть виявитися вм’ятини, недоливи, раковини, пузирі та ін. В зимовому взутті зустрічаються дефекти хутряної підкладки (місцева відсутність ворсу, «залисини», розриви).

Немало неприємностей доставляють дефекти ниткових швів (розриви ниток, шкіри по лінії стрічки, «звалювання» стрічки з краю деталі, складки на підкладці, перекоси деталей верху, різна висота халяв чобіток у півпарі).

В мережі магазинів ПМВК «Пегас» були випадки повернення взуття, що не витримало гарантійного терміну носіння. Причиною повернення взуття було відклеювання підошви, відрив підбора, розрив ниткових швів, невідповідний розмір та повнота взуття. В цих випадках в магазині спеціально діючою комісією складається акти на списання пари взуття, що не витримало гарантійного терміну носіння. Покупцеві повертаються гроші, або відбувається обмін на інше нове взуття.

Великим недоліком в організації здійснення контролю якості взуття може стовати відсутність у магазині стандартів, сертифікату якості та зразків-еталонів, що передбачені в контракті, укладеному постачальником з магазином.

Управління операційною системою на ПМВК «Пегас» здійснюється шляхом: організації маркетингової діяльності на підприємстві та розробки і здійснення програми маркетингу.

Організація операційної системи на ПМВК «Пегас» — це не формальне виділення спеціального підрозділу з покладанням на нього певних функцій, котрі, як правило, до недавнього часу не виконувались зовсім, або виконувались частково. Перш за все, це ринкова переорієнтація в діяльності, перехід від традиційної орієнтації на вимоги виробництва до орієнтації на вимоги ринку.

Орієнтація на виробництво і орієнтація на ринок — це, звичайно, не альтернативні поняття. Вони тісно пов’язані між собою. Але орієнтація на ринок — більш високий ступінь в діяльності ПМВК «Пегас», коли воно, базуючись на передовій технології, не замикається на вирішенні внутрішніх завдань, а виходить на кінцеву мету — задоволення попиту покупців. Службу маркетингу у ПМВК «Пегас» потрібно формувати не відразу, а поетапно, поступово об'єднуючи в собі основні функції маркетингу, які до цього часу були розосереджені по різних підрозділах (вивчення ринку, формування асортименту, торгівля і цінова політика, реклама). Ефективно управляти маркетингом ПМВК «Пегас» означає так побудувати систему збору інформації, проведення досліджень ринку, організації реклами, операцій щодо збуту і обслуговування, щоб забезпечити максимум результатів (прибутковість, об'єм продаж тощо) при мінімумі витрат.

Оперативна діяльність ПМВК «Пегас» зосереджена у відділі закупівель та продажів. У даному до функцій менеджера із закупівель та продажів слід віднести визначення маркетингової стратегії та аналіз конкурентного середовища функціонування ПМВК «Пегас».

Менеджер із закупівель та продажів разом із іншими працівниками відділу займається розробкою товарно-маркетингової стратегії.

Товарно-маркетингова стратегія спрямована на вирішення таких питань:

Які товари будуть вироблятися і продаватися?

Кому будуть продаватися товари?

Де (в яких регіонах і місцях) будуть продаватися товари?

Іншими словами, підприємство повинне чітко знати, скільки і які товари воно повинно поставити на конкретні ринки у відповідний домовленостям термін. Один із підходів до вирішення даного завдання полягає у використанні набору формалізованих процедур, що є узагальненням результатів відповідних маркетингових досліджень.

Потім після погоджень і пов’язувань з ресурсними можливостями організації встановлюються пріоритети розробки товарів. Покрокова процедура закінчується затвердженням товарного профілю організації на конкретну стратегічну перспективу.

ПМВК «Пегас» ставить завдання складання профілю тих, хто купує чоловіче взуття саме в неї. Вивчення споживачів дозволяє краще з’ясувати те, яка чоловіче взуття найбільше буде сприйматися ними, на який обсяг продажу можна розраховувати, у якій мірі споживачі віддані чоловічому взуттю саме даного підприємства, наскільки можна розширити коло потенційних покупців та інше.

Після оцінки послуг підприємства можна сказати наступне:

1. Для викладки та продажу товарів в магазині використовують пристінні та острівні гірки, які мають збірно-розбірну конструкцію. Для демонстрації зразків товарів в ПМВК «Пегас» використовуються вітрини, прилавки, стенди, манекени. Вітрини використовуються для внутрішньомагазинного показу товарів, їх розмір (в мм): довжина — 900, ширина — 600, висота — 1400. Для розрахунків з покупцями в магазині використовуються касові кабіни, які оснащені касовими апаратами, освітлювальними пристроями, рекламними покажчиками, їх розмір (в мм): довжина — 1400, ширина — 1000, висота — 800.

3. Шляхи удосконалення оптового продажу товарів на торговельному підприємстві

3.1 Порядок укладання договорів на поставку товарів

На процес організації оптових закупок впливають різні фактори (рис. 3.1).

Рис. 3.1 Фактори, які впливають на процес організації оптових закупок Увесь процес закупівельної роботи складається з попередніх, власне закупівельних та завершальних комерційних операцій щодо закупівель. До попередніх операцій щодо закупівель НА ПМВК «Пегас» належать:

вивчення споживчого попиту;

вивчення джерел закупівлі та постачальників товарів;

визначення необхідного обсягу закупівлі товарів;

складання комерційної пропозиції (прайс-листів) для пошуку постачальників;

розробка переддоговірних вимог до постачальників та умов постачання;

розробка типового зразка (проекту) договору; Власне закупівельні операції включають:

проведення комерційних переговорів, узгодження умов, що стосується договору;

укладання договору на постачання товарів;

з уточнення обсягу та розгорнутого асортименту товарів, які доставлятимуться, узгодження специфікації;

постачання та прийомка товарів.

До завершальних операцій із закупівель відносяться:

оцінка діяльності постачальника;

оперативний контроль за постачанням товарів та виконанням договорів;

оформлення та пред’явлення штрафних санкцій за порушення умов договорів.

Це елементи закупівельної діяльності як комплекс комерційних операцій. Такі операції повинні виконуватися з урахуванням економічної ефективності роботи підприємств. Це досягається шляхом чіткого планування та раціональної організації усього процесу оптових закупівель товарів.

Важливе значення в організації оптових закупок має визначення потреби у товарах, обсягу закупки відповідно до попиту населення, визначення строків та частоти доставки партій товарів, забезпечення ритмічності та безперервності постачання товарів від постачальників. Вирішення цих завдань вимагає від комерційних працівників всебічного вивчення попиту населення та обгрунтування замовлень на закупівлю товарів. У зв’язку з цим торговельні підприємства повинні вивчати споживчий попит. Матеріали вивчення попиту необхідно використовувати у закупівельній роботі.

При організації оптових закупівель слід дотримуватись таких вимог:

вести закупівлю товарів на підставі матеріалів вивчення попиту покупців;

закуповувати товари у необхідному обсязі та асортименті з тим, щоб виконати плановані завдання з товарообороту, підтримувати відповідний рівень товарних запасів;

забезпечувати регулярність товаропостачання шляхом укріплення та розвитку господарських зв’язків з постачальниками;

за необхідністю виявляти можливості додаткових закупівель потрібних товарів на підставі укладання договорів або в порядку одноразових комерційних угод;

вивчати не тільки існуючих постачальників, а й вести пошук нових потенційних джерел закупівлі товарів;

контролювати хід доставки за строками, асортиментом та якістю продукції, дотримуватись встановлених графіків відвантаження та централізованої доставки товарів;

вимагати від постачальників постійного оновлення асортименту товарів, підвищення їхньої якості, включення до постачання нових видів товарів.

Велике значення в організації оптових закупівель належить оптовим підприємствам. З їхньою допомогою здійснюється перетворення виробничого асортименту у торговий для постачання роздрібної торговельної мережі. Залежно від того, у якому обсязі та асортименті закуповують оптовики, залежатиме й постачання товарів у магазини, ступінь ритмічності товаропостачання, рівень культури торговельного обслуговування покупців, ступінь виконання планового завдання з роздрібного товарообороту.

3.2 Заходи щодо стимулювання оптового продажу товарів

Успішна організація оптового продажу на ПМВК «Пегас» пов’язана з напруженою роботою комерційної служби підприємства, яка повинна вивчати джерела закупівель та постачальників товарів, споживчий попит та торгову кон’юнктуру, вести комерційні переговори, укладати договори, забезпечувати планомірну доставку товарів, вести оперативний облік закупівель та контроль за виконанням договірних зобов’язань.

Виконання цих функцій комерційною службою ПМВК «Пегас» повинно здійснюватись таким чином, щоб у кінцевому підсумку досягалась економічна ефективність роботи не тільки даного оптовика, а й роздрібних торговельних підприємств, що обслуговуються. Це досягається за рахунок планування та раціональної організації усіх комерційних операцій щодо оптової закупівлі товарів.

Здійснюючи закупівлю товарів, оптові торговельні підприємства активно впливають на постачальників, збільшуючи виробництво товарів та розширюючи асортименту виробів, що користуються підвищеним попитом у покупців, впроваджуючи у виробництво нові моделі, фасони, підвищуючи їх якість.

Для підвищення ефективності господарських зв’язків із постачальниками продовольчих товарів в ПМВК «Пегас» необхідно використовувати наступну методику комплексного дослідження даної проблеми, що використовує логічну послідовність етапів і процедур, представлених на рис. 3.2.

На першому етапі необхідно виробити стратегічну мету аналізу, повинно бути регулярне і своєчасне надання керівнику підприємства різноманітної інформації про постачальників для усунення або зниження рівня ризиків при прийнятті управлінських рішень, а також при розробці стратегії подальшого розвитку організації.

Рис. 3.2 Процес аналізу стану постачальників непродовольчих товарів

Наступним етапом повинний бути пошук і збір інформації про контрагентів для розробки і прийняття рішень про закупівлю товарів. При цьому необхідно використовувати як можна більшу кількість джерел інформації, як внутрішніх, так і зовнішніх, з метою одержання більш повної і достовірної картини про постачальників. Збір інформації про компоненти макроі мікрооточення з внутрішніх джерел варто проводити шляхом вивчення різних документів і матеріалів підрозділів підприємства, що мають які-небудь контакти з постачальниками, так і проводячи експертні опитування їх співробітників. При зборі зовнішньої «вторинної» інформації необхідно використовувати різні газети, журнали, офіційні видання, довідники, збірники, каталоги, іншу друковану рекламу, довідково-правові системи, електронну мережу Internet.

Уся зібрана, оброблена і проаналізована інформація повинна зберігатися в базах даних по постачальникам і макросередовищу в цілому. Їх варто побудувати таким чином, щоб можна було надати інформацію про зовнішнє середовище різним користувачам з необхідним для них рівнем деталізації. Усі бази даних повинні бути взаємозалежні один з одним і повинні обновлятися в міру надходження нової інформації, у тому числі в ході моніторингу.

Для рішення разових, нетипових задач по збору й аналізу інформації про постачальників (у тому числі при первісній організації досліджень і для формування бази даних), а також при розробці прогнозів крім постійно діючих фахівців відділу маркетингу їм можуть надати велику допомогу спеціально створені тимчасові проблемні групи. Вони повинні працювати в тісному контакті з відділом маркетингу, від якого повинні одержувати необхідну методичну допомогу й інформацію.

Організація дослідження постачальників на комплексній і регулярній основі вимагає також відповідного фінансового забезпечення. При цьому усі витрати на проведення аналізу варто розглядати як інвестиції в інформацію, що сприяє виробленню оптимальних стратегічних рішень, а також своєчасному усуненню небезпек і використанню можливостей, вигоди від який можуть мати довгостроковий характер. Тому, необґрунтоване скорочення фінансових ресурсів на цей вид діяльності може негативно позначитися на якості стратегічних і оперативних управлінських рішень.

Висновки та пропозиції

1. Розвиток ринкових відношень сприяє виникненню нових елементів в діяльності оптових підприємств. Наприклад, надання різноманітних послуг по управлінню і консалтингу своїм клієнтам. В перелік спеціалізованих послуг входять консультації по експлуатації товарів, особливо технічно складних, їхньому ремонту і гарантійному обслуговуванню.

2. Функції оптової торгівлі можна поділити також на дві частині: традиційні - головним чином організаційно-технічні (організація оптової купівлі-продажу, складування і зберігання запасів, перетворення асортименту товарів, їх транспортування) і нові, що виникають під впливом розвитку ринку.

3. Оптова торгівля стала центром зосередження і передачі інформації з питань дослідження ринку, тобто виконувати так звану інформаційну функцію. Саме опт, використовуючи своє положення пункту пересічення інформаційних потоків, здатний в повному обсязі забезпечити збір, накопичування і обробку комерційної інформації і, узагальнивши і проаналізувавши її, передати контрагенту.

4. Оптові підприємства — склади, бази — виконують важливу роль в організації товарообігу, тобто в переміщенні товарів від місць виробництва до споживання. Даній формі здійснення оптової торгівлі віддають перевагу середні і великі підприємства, обсяг товарообігу яких сам по собі є необхідною умовою організації оптових складів і баз.

5. Досліджуване підприємство ПМВК «Пегас» знаходиться в місті Бровари, головним видом його діяльності є виготовлення та реалізація чоловічого взуття на ринку міста Києва та всієї Київської області.

6. ПМВК «Пегас» працює з 9 години ранку і до 9 години вечора без перерв та вихідних. Раціонально організований режим роботи ПМВК «Пегас», режим праці і відпочинку, графіків виходу на роботу сприяє підвищенню ефективності праці та збільшенню товарообігу.

7. Для викладки та продажу товарів в магазині використовують пристінні та острівні гірки, які мають збірно-розбірну конструкцію. Для демонстрації зразків товарів в ПМВК «Пегас» використовуються вітрини, прилавки, стенди, манекени. Вітрини використовуються для внутрішньомагазинного показу товарів, їх розмір (в мм): довжина — 900, ширина — 600, висота — 1400. Для розрахунків з покупцями в магазині використовуються касові кабіни, які оснащені касовими апаратами, освітлювальними пристроями, рекламними покажчиками, їх розмір (в мм): довжина — 1400, ширина — 1000, висота — 800.

8. Управління операційною системою на підприємстві здійснюється демократичним стилем, тобто, має місце не лише делегування владних повноважень та участь в управлінні, а й розподіл відповідальності між працівниками. Індивідуальна відповідальність за результати своєї праці при можливості повністю визначати весь процес праці працівниками в межах своїх повноважень та невтручання при відсутності зауважень з боку керівництва — основна якісна характеристика системи управління ПМВК «Пегас», м. Бровари.

Список використаної літератури

1. Апопій В.В., Бабенко С. Г. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг. — К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2009. — 458с.

2. Білоконенко В.І. Організація виробництва. — Х.: ХНЕУ, 2005. — 180 с

3. Буц Ю. В. Організація виробництва. — Д.: НГУ, 2010. — 183 с.

4. Васильков В. Г. Організація виробництва. — К.: КНЕУ, 2003. — 522 с.

5. Воробйов Б. З., Локтєв Е.М., Плетень Ю.І. Основи комерційної діяльності: Ч.1 — К.: Видавництво Європейського університету, 2008. — 388 с.

6. Гриньова В. М., Салун М. М. Організація виробництва. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — 552 с.

7. Єрмошенко М.М., Стороженко О. А. Комерційна діяльність малих підприємств. — К.: Національна академія управління, 2010. — 146 с.

8. Замазій С. Тендерні закупівлі: засади // Податки та бухгалтерський облік. — 2005. — № 32. — C.4−12.

9. Козловський В. О. Організація виробництва. Ч.2 — Вінниця: ВНТУ, 2005. — 168 с.

10. Костюк В. К., Воінова Н.В., Цимбалюк Л. Г., Цишевський В. Г., Пішеніна Т.І. Організація і планування виробництва. — К.: Університет «Україна», 2006. — 330 с.

11. Ліпич Л.Г., Кощій О.В. Комерційна діяльність. — Луцьк: Редакційно-видавничий відділ Луцького держ. техн. ун-ту, 2005. — 286 с.

12. Ліпич Л.Г., Морохова В. О., Московчук А. Т. Організація виробництва. — Луцьк: РВВ Луцького держ. технічного ун-ту, 2009. — 256 с.

13. Матвєєва В. Види процедур закупівель // Податки та бухгалтерський облік. — 2005. — № 32. — C. 20−25

14. Онищенко В. О., Редкін О.В., Старовірець А.С., Чевганова В. Я. Організація виробництва. — К.: Лібра, 2009. — 336 с.

15. Петров В. М. Основи комерційної діяльності. — Х., 2001. — 200 с.

16. Тарасюк Г. М. Планування комерційної діяльності. — К.: Каравела, 2005. — 400 с.

17. Тельнов А. С., Мороз В. С. Організація виробництва. — Хмельницький: ТУП, 2002. — 141 с.

18. Тихонов С. Як планувати закупівлі та визначити предмет закупівлі // Податки та бухгалтерський облік. — 2010. — № 32. — C.15−20.

19. Ткаченко А. П. Організація та планування виробництва. — Черкаси: ЧДТУ, 2005. — 172 с.

20. Шаповал М.І. Менеджмент якості. — К.: Знання, 2010. — 472 с.