Соціалізація особистості в процесі художньо-естетичної діяльності

СОЦIАЛIЗАЦIЯ ОСОБИСТОСТІ В ПРОЦЕСІ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНІСТІ

Андрющенко Віктор Павлович кандидат педагогічних наук, доцент, кафедири теорії, історії музики і гри на музичних інструментах РВНЗ «Кримський гуманітарний університет».

Постановка проблеми. Однiєю iз суттєвих проблем соцiалiзацiї особистості шляхом вдосконалення системи художньо — естетичного виховання студентів є розвиток їх естетичних iнтересiв i потреб. Для визначення рiвня естетичних iнтересiв велике значення має мотивацiя. Цим визначається глибина i усталенiсть установки на ту чi iншу суспiльно — корисну творчу дiяльнiсть. Питання готовностi до художньо-естетичноi дiяльностi треба розглядати з точки зору врахування ролi мотивацiї в психiчних процесах особистостi. Ця готовнiсть обумовлюється стiйкими мотивами в психiчних особливостях студентів. Iнтереси спонукають їх до знань, умiнь та навичок. Це один iз головних факторiв iх мотивацii у творчiй дiяльностi. Iнтерес в психологiчному розумiннi обумовлює спрямованість особистостi.

Стан дослідження. С.Л. Рубiнштейн вiдзначав, що «iнтерес в психологiчному розумiннi є специфiчною спрямованістю особистостi, яка лище в кiнцевому рахунку зумовлює усвiдомлення її суспiльних iнтересiв"[1]. «Iнтерес — це єднiсть прояву внутрiшньої сутi суб’скта i вiдображення об'єктивного свiту, сукупнiсть матерiальних i духовних цінностей людської культури i свiдомостi суб'єкта». стверджує Б. М. Теплов.

Отже, iнтерес є важливою спонуковуючою силою до оволодіння знаннями, розширення світогляду студентів, до збагачення змiсту їх психiчного життя. Пiд iнтересом ми розумiємо таке вiдношення до предмета, яке створює тенденцiю звертати увагу на нього". Cамий факт напрямку нашої свiдомостi на який-небудь предмет чи явище називається увагою. Характеризуючи напрямок уваги особистостi, ми, перш за все звертаємося до змiсту i обсягу її iнтересiв, але видiлення iнтереса як головного в психiчнiй сферi особистостi до сприймання естетичного було б не вiрним. Iнтерес i спрямованість повиннi опиратись на свiтогляднi орiєнтири особистостi, на їх глибину i значення для того, щоб не бути вузькими i обмеженими.

Виклад основних положень. Щоб сприймати естетичнi явища дiйсностi i реалiзовувати їх в творчостi, студенти повиннi мати розвиненi естетичнi iнтереси, якi спирались би на значнi свiтогляднi орiєнтири. Iнтереси проявляються в особистостi через iндивiдуальнi якостi в специфiчних психiчних процесах: iнтелектуальних, емоцiйних, вольових, вони стимулюють творчу дiяльнiсть.

Естетичнi iнтереси впливають на всi компоненти психiки людини: сенсорнi, моторнi, емоцiйнi, тому цiлеспрямоване естетичне виховання в єдностi з iндивiдуальними психiчними властивостями особистостi, її готовнiстю до естетичного сприймання переходять у процесi виховання в потребу i стають важливим фактором формування особистостi.

Естетичнi потреби більш або менш глибоко i органiчно включаються в свiдоме життя, в цiлий свiт найтонших почуттiв i переживань. Потребова естетична активнiсть переходить в цiльову, мотивацiйну потребу, стає механiзмом появи сенсу життя, його перспектив.

Розвиток особистостi знаменується усвiдомленням для неї найбiльш значущих мотивiв i призводить до перебудови системи установок у формуваннi її як суспiльної особистостi, погляду на себе як на «я» iдеальне.

Образ свого «я» впливає на особливостi мотивацiї i поведiнки.

Студенти бажають зрозумiти якi вони є насправдi, прагнуть оцiнити себе.

Незадовiльна оцiнка самих себе змушує iх будувати iєрархiю мотивiв по самовдосконаленню.

Для них дуже важливо стати врiвень з побудованим у самосвiдомостi «я» iдеальним. На шляху досягнення цiєї мети приєднується воля i творчiсть, силу яких живлять емоцii, впертiсть волi — мотивацiя.

Таким чином естетичнi потреби переходять в почуття, включаються в свiдоме життя i переходять в свiтогледнi цілі i установки.

В дiалектицi руху вiд потреби й протирiччя, вирішення цих протирiч на новiй ступенi потреб, вiдбувається орiєнтацiя спрямованості студентів на нову суспiльно-корисну естетичну дiяльнiсть.

Породжуючi вiдповiднi потреби, естетична культура стає потребою iх особистостi. Естетичнi потреби переходять в психiчнi установки. Завдяки їх впливу предмети i явища сприймаються не тiльки в фiзичних якостях (колiр, форма и т. д.) але i як об'єкти з точки зору естетичної оцiнки, якi мають вiдповiдне .життєве значення. Естетичне виховання передбачає наявнiсть у студентів художнього смаку, естетичних iдеалiв, широких iнтересiв до мистецтва, до навколишньої дiйсностi.

В мистецтвi художнiй образ є доцiльним органiзовуючим стимулом, який дає напрямок реакцiям чуттєво-емоцiйних вiдношень у бік визначного суспiльно-корисного духовного освоєння навколишньої дiйсностi. Естетичне спраймання мов би стає призмою, через яку людина дивиться на об'єкт, як на естетичну цiннiсть. Це допомогає їй завдяки емоцiйному переживанню визначати своє ставлення до суспiльних об'єктiв, до людей.

Отже, художньо-естетичнi мотиви i потреби є потреби особистостi студента в подоланнi автоматизма, шаблонностi сприймання, бажання проникнути в бiльш глибокi пласти суспiльного буття i тому є важливою метою виховання ставлення особистості до суспiльно-корисної творчої діяльності.

Ключові слова: художньо-естетична діяльність, мотивація, інтереси, творча діяльність.

Література

1. Рубiнштейн С. Л. Основи загальноi психологii. — М., 1946. С. 630.

2. Тсплов Б. М. Психологiя музичних здiбностей. — М., 1947. С. 176.

3. Там же. — С. 178.