Методи організації командної роботи

Перший метод — метод експертних оцінок. Учасники команди незалежно й анонімно формулюють свою думку щодо вирішення проблеми, узагальнення та прийняття рішення здійснює керівник.

Рішення приймається за усередненою оцінкою експертів — учасників команди. Зведені дані усіх оцінок подаються на розгляд кожному учаснику команди для з’ясування причин відхилення з повторенням цієї процедури до досягнення консенсусу.

Другий метод — метод «мозкового штурму». Здійснюється критична оцінка заздалегідь запропонованого варіанту рішення. Отримуються негайні відповіді на запитання, що ставляться тим, хто веде дискусію. Здійснюються генерація ідей щодо розв’язання проблемної ситуації, їх публічне обговорення до взаємоузгодження позицій.

Перед застосуванням методу необхідно чітко визначити мети і завдання проблеми, які структурні одиниці будуть задіяні у роботі команди, та ролі учасників.

Робота в команді має як свої переваги, так і недоліки.

Основні переваги роботи в команді:

підвищення якості управлінських рішень;

скорочення часу на пошук оптимальних варіантів рішень;

реалізація багатоаспектного підходу до розв’язання складних ситуацій;

спрощення втілення прийнятих рішень;

зосередження розумового процесу на досягненні мети;

орієнтація на зміст і результати роботи;

виявлення найбільш талановитих виконавців, спроможних генерувати ідеї;

гнучкість розподілу завдань;

Команда менеджера — одне з основних понять в управлінні проектами. Воно визначає групу фахівців, які безпосередньо працюють над впровадженням проекту під керівництвом менеджера проекту і є основним елементом його структури, тому що саме КМП забезпечує реалізацію ідеї, яка покладена в основу проекту.

Мабуть, не треба наводити докази того, що крім добре обґрунтованої бізнес-ідеї для загального успіху проекту необхідно дібрати кваліфіковану команду виконавців і створити їм необхідні умови (стимули). Процеси щодо створення команди слабко структуровані й не визначені. Тобто створення ефективної команди менеджера проекту багато в чому залежить від кваліфікації керівника проекту, а його конкретним діям у цьому напрямку більше підходить назва «мистецтво» .

Але, незважаючи на невизначеність дій з формування КМП, можна вказати на деякі особливості й загальні вимоги до них.

Щодо кількісного складу КМП, то практикою визначена її оптимальна величина в 6−8 осіб. Залежно від специфіки, розміру та типу проекту до його виконання можуть бути залучені десятки й сотні виконавців, але це не означає, що всі вони повинні бути представлені в КМП. Члени команди виконують насамперед координуючі та контрольні функції. Для їх ефективного виконання якраз і потрібна невелика група, здатна швидко реагувати на всі події, пов’язані з ходом реалізації проекту.

Безумовно, в правильному формуванні КМП та забезпеченні її плідної роботи велика роль належить менеджеру проекту. Йому мають бути більше притаманні риси керівника, ніж вузького фахівця з визначеної проблеми. Тому в практиці управління проектами не доцільно призначати на цю посаду генератора ідеї, якщо в його особі не поєднані риси фахівця і сильного керівника. Але це буває дуже рідко.

Процес формування КМП входить як складова у загальний комплекс робіт з побудови організаційної структури проекту.

У наш час важко назвати більш важливу і багатогранну сферу діяльності, чим управління, або менеджмент, від якого в значній мірі залежать і ефективність виробництва, і якість обслуговування населення.

У зарубіжних країнах накопичений значний досвід управління в області промисловості, торгівлі, кооперації, сільського господарства і т.д. наслідок безпосередньої участі людей в управлінській діяльності. Він збагачується за рахунок знань основ науки управління, світових осягнень в практичній організації економічних і соціальних процесів.

В Українi поки ще не досягнуті значні успіхи в теоретичному і практичному освоєнні менеджменту.