Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Операційний аналіз також часто називають аналізом беззбитковості, оскільки він дозволяє розраховувати таку суму або кількість продаж, при яких надходження дорівнює витрачанню. Бізнес не несе збитків, але і не приносить прибутків. Точка беззбитковості — це та межа, яку підприємству слід перевищити, щоб вижити. Тому точку беззбитковості називають межею рентабельності. Чим вищою є межа… Читати ще >

Аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку (реферат, курсова, диплом, контрольна)

УКООПСПІЛКА ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

Реферат на тему

Аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку Виконала студентка 412 групи Даць О. І

ЛЬВІВ — 2010р.

Зміст Вступ

1. Аналіз беззбитковості в роботі підприємств

2. Цільове планування прибутку

3. Операційний важіль, та його складові

4. Розрахунок точки беззбитковості, запасу фінансової міцності та сили впливу операційного важеля Висновки Список використаних джерел

Вступ У системі управління підприємством основну увагу приділяють аналізу чинників, що формують прибуток. При цьому досліджують взаємозв'язок витрат, обсягу виробництва і прибутку підприємства.

Методика проведення такого аналізу, так званого аналізу беззбитковості, базується на класифікації витрат на змінні та постійні категорії маржинального доходу.

Аналіз беззбитковості є високо ефективним для вирішення завдань поточного управління підприємством. При його проведенні вивчають зміну цін на продукцію, витрат (рівня і структури), обсягу реалізації на прибуток, який прогнозують. Крім цього, аналіз беззбитковості є високоефективним для підготовки й оцінювання різних проектів з точки зору їхньої можливої прибутковості.

У цілому аналіз взаємозв'язку «витрати — обсяг — прибуток» спрямований на підготовку раціональних управлінських рішень. Завдяки широким можливостям використання аналізу витрат-обсяг-прибуток він являє собою кращий інструмент, який тільки використовує менеджер, для виявлення прихованого потенціалу прибутковості, існування якого можливо в будь-якій організації. Аналіз витрат-обсяг-прибуток починається зі звіту про прибутки й збитки, який має ряд рис, які можуть бути корисні при визначенні впливів на прибуток змін у продажній ціні, витратах й обсязі.

Аналіз витрат, обсягу діяльності й прибутку називають аналізом беззбитковості. Перевагами такого аналізу є те що він ілюструє вплив операційних коштів на прибуток та допомагає у визначенні оптимальної пропорції постійних і змінних витрат компанії.

1. Аналіз беззбитковості в роботі підприємств Однією з найважливіших характеристик взаємозв'язку витрат, обсягу виробництва і прибутку є аналіз беззбитковості.

Такий аналіз можливий при системі обліку змінних витрат, основою якої є поділ витрат на постійні та змінні, а також при використанні показника маржинального доходу.

Точка беззбитковості - це такий обсяг реалізації, коли доходи підприємства дорівнюють його витратам, а підприємство не має ні прибутку, ні збитків.

Синонімами поняття точки беззбитковості є точка рентабельності, мертва точка, точка критичного обсягу реалізації.

Аналіз беззбитковості використовують при:

— започаткуванні нового виду діяльності, наприклад, при організації нового виду виробництва;

— при розвитку і розширенні того, що вже існує;

— виготовленні нового виду продукції, наданні нового виду послуг.

Аналіз беззбитковості дає змогу відповісти на такі важливі питання:

— чи зростає можливість беззбиткової роботи компанії, або чи зменшується вона протягом певного періоду часу?

— чи покриє збільшення обсягу продажів витрати на проведення маркетингової програми?

— чи збільшиться прибутковість підприємства після впровадження на ринок нового продукту?

— чи окупиться модернізація виробництва?

Отже, цілі, для яких використовують аналіз беззбитковості, наступні:

— оцінка початкового періоду функціонування нового підприємства;

— оцінка прибутковості нового виду послуг або нового виду продукції;

— оцінка прибутковості інвестицій при нарощуванні основного капіталу.

Точка беззбитковості може бути визначена трьома методами:

1) методом рівняння;

2) методом маржинального доходу;

3) графічним методом.

Метод рівняння Згідно з цим методом для визначення точки беззбитковості використовують загальну формулу розрахунку доходу від реалізації:

Дохід = змінні витрати + постійні витрати + прибуток або Ціна до. Вир. = змінні витрати на од. вир. +постійні витрати на од. вир + прибуток на од.

Звідси, згідно з наведеним правилом, формула розрахунку точки беззбитковості матиме вигляд:

Дохід від реалізації = змінні витрати + постійні витрати + О Обсяг продажів, що перевищує точку беззбитковості, забезпечує прибуток. Якщо обсяг продажів нижче від точки беззбитковості, підприємство зазнає збитків.

Точка беззбитковості, отже, вказує на те, при якому обсязі виробництва дохід від реалізації покриє сумарні (валові) витрати підприємства. Точка беззбитковості залежить від трьох факторів:

— ціни продажу виробленого товару;

— змінних витрат виробництва, реалізації, управління;

— постійних витрат виробництва, реалізації, управління.

Зменшення ціни реалізації продукції вимагає збільшення обсягу продажів. Збільшення змінних витрат на одиницю виробу вимагає збільшення обсягу продажів у точці беззбитковості. Аналогічно збільшення суми постійних витрат вимагає збільшення обсягу продажів у точці критичного обсягу виробництва.

У тому разі, коли підприємство виготовляє і продає декілька видів продукції, точку беззбитковості можна визначити, виходячи із загального коефіцієнта маржинального доходу і всієї суми доходу від реалізації.

Слід урахувати що зі зміною структури виробництва коефіцієнт загального маржинального доходу і величина точки беззбитковості змінюються, тому їх належить визначати для кожного варіанта.

Отже, аналіз беззбитковості передбачає низку припущень.

По-перше — це постійність продажної ціни, яка ґрунтується на двох інших припущеннях:

— еластичність попиту на продукцію дуже висока, що дає змогу залишатись ціні постійною у міру збільшення продажів,

— ціна продажу продукції за звітний період часу стабільна.

По-друге припущення полягає у тому, що змінні витрати на продукцію теж відносно стабільні, а постійні і змінні витрати правильно визначені і класифіковані.

По-третє припущення передбачає, що в запланованому періоді можливі зміни обсягів виробництва, які забезпечують самоокупність.

2. Цільове планування прибутку В умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Постійне збільшення чистого прибутку — це стале джерело фінансування розвитку виробництва (реінвестування прибутку), виплати дивідендів, створення резервних фондів, задоволення соціальних і матеріальних потреб працівників підприємства, благодійної діяльності.

Діяльність підприємства має на меті не лише визначення беззбитковості виробництва, а й отримання прибутку. Аналіз беззбитковості легко продовжити для визначення планової величини прибутку.

Чистий прибуток — найважливіший показник для оцінювання виробничої та фінансової діяльності підприємств, оскільки відбиває ступінь його активності та фінансового благополуччя, а також ефективність менеджменту.

Постійне збільшення прибутку за умов припустимого ризику, тобто в разі залучення додаткових позикових коштів чи додаткового розміщення акцій, зміцнює конкурентні позиції підприємства на ринку капіталу.

Основним чинником, що впливає на розмір прибутку є дохід (виручка) від реалізації продукції, що свідчить про ринковий попит на продукцію підприємства, повернення вкладених у виробництво коштів і можливість розпочати новий виробничий цикл.

Розмір виручки від реалізації залежить від обсягів і структури виробництва за видами продукції та ринкових цін кожного виду. Відділи маркетингу підприємств зобов’язані постійно аналізувати ринковий попит на продукцію підприємства і своєчасно на нього реагувати.

Економічне обгрунтування обсягів виробництва виконується через пошук так званого критичного обсягу, критичної точки, або точки беззбитковості.

Ще один чинник, який істотно впливає на розмір чистого прибутку, — це сукупні витрати на виробництво і збут продукції, собівартість реалізованої продукції, а також адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства) та витрати на збут (витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції, рекламу, доставку продукції споживачам тощо).

Планування — це система керування виробництвом, що забезпечує його динамічний і пропорційний розвиток, а також виявлення й ефективне використання резервів виробництва.

Аналіз беззбитковості і цільове планування таких показників як прибуток і рентабельність є невід'ємною частиною фінансового плану підприємства. Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи постійну платоспроможність підприємств, шляхом оперативного фінансового планування.

Обсяг реалізації, необхідний для отримання планової величини прибутку, визначають згідно з методикою знаходження точки беззбитковості з урахуванням планової величини прибутку.

Як далеко запланований виторг вiд реалізації віддаляється від точки беззбитковості, показує запас фінансової міцності або межа фінансової безпеки.

Запас фінансової міцності - це величина, на яку фактичний (або запланований) обсяг реалізації перевищує точку беззбитковості. Він відображає величину можливого зниження обсягу виробництва і реалізації без ризику покрити витрати.

Запас міцності може виражатись у грошовій формі або у процентах. Запас фінансової міцності = виторг — точка беззбитковості (у грошовій формі)

3. Операційний важіль та його складові

Дія операційного (виробничого, господарського) важеля проявляється у тому, що будь-яка зміна виторгу від реалізації завжди приводить до більшої зміни величини прибутку.

Ідея операційного (виробничого) важеля ґрунтується на поділі витрат на постійні і змінні. Аналогічний поділ як було описано раніше, покладено в основу аналізу беззбитковості, що дає відповідь на запитання: скільки одиниць товарів і послуг має продати підприємство, щоб покрити свої постійні витрати. Ціна при тому має компенсувати всі змінні витрати i враховувати маржинальний дохід для покриття постійних витрат і прибутку. Після продажу кількості товару, необхідної для покриття постійних витрат, маржинальний дохід від кожної додатково проданої одиниці товару піде на формування прибутку.

На рис. 1 показана схема грошового обігу підприємства за участю операційного важеля.

Рис. 1

Операційний важіль показує, у скільки разів може змінитися значення прибутку при збільшенні (зменшенні) обсягу продажів.

Цей ефект зумовлений різним ступенем впливу динаміки постійних та змінних витрат на формування фінансових результатів діяльності підприємства при зміні обсягу виробництва. Отже, операційний важіль залежить від співвідношення постійних і змінних витрат. Чим більший рівень постійних витрат, тим більша сила впливу операційного важеля Вказуючи на темпи падіння прибутку з кожним процентом зниження виторгу, сила операційного важеля свідчить про рівень підприємницького ризику даного підприємства.

% зміни прибутку = % зміни виторгу * операційний важіль Оскільки сила дії операційного важеля залежить від співвідношення постійних та змінних витрат, його можна використовувати для управління структурою витрат підприємства, для вибору оптимальних співвідношень витрат. Якій структурі надати перевагу:

— з переважанням змінних витрат (малий операційний важіль);

— з переважанням постійних витрат (великий операційний важіль).

Для підприємств, які мають велику кількість застарілих основних фондів, сила операційного важеля становить неабияку небезпеку: в умовах економічної нестабільності падіння платоспроможного попиту клієнтів та високої інфляції кожен процент зниження виторгу обертається значним падінням прибутку i входженням підприємства в зону збитків.

4. Розрахунок точки беззбитковості, запасу фінансової міцності та сили впливу операційного важеля Оскільки аналіз «витрати-обсяг-прибуток» потребує розподілу витрат на змінні та постійні, при аналітичних розрахунках необхідно розрізняти перші витрати від других за допомогою проміжного результату діяльності підприємства. Цю величину називають валовою маржею, результатом від реалізації після відшкодування змінних витрат, сумою покриття або внеском. Головною метою підприємства є максимізація валової маржі, оскільки саме вона є межею покриття постійних витрат і формування прибутку.

Сила впливу операційного важеля розраховується відношенням валової маржі до прибутку і показує, скільки відсотків зміни прибутку приносить кожний відсоток зміни виручки.

Операційний аналіз також часто називають аналізом беззбитковості, оскільки він дозволяє розраховувати таку суму або кількість продаж, при яких надходження дорівнює витрачанню. Бізнес не несе збитків, але і не приносить прибутків. Точка беззбитковості - це та межа, яку підприємству слід перевищити, щоб вижити. Тому точку беззбитковості називають межею рентабельності. Чим вищою є межа рентабельності, тим складніше її перевищити. З низькою межею рентабельності легше переносити зменшення попиту, відмовитись від завищеної ціни реалізації. Зниження межі рентабельності можна досягти за рахунок збільшення валової маржі або скорочення постійних витрат.

Ідеальні умови для бізнесу — поєднання низьких постійних витрат з високою валовою маржею. Необхідно знаходити вдалий компроміс між постійними та змінними витратами.

Запас фінансової міцності показує, як виручка від реалізації віддаляється від межі рентабельності. Для цього користуються алгоритмом, представленим, а табл. 1.

Таблиця 1 Розрахунок межі рентабельності, запасу фінансової міцності і сили впливу операційного важеля

1. Валова маржа:

Виручка від реалізації

мінус Змінні витрати:

— матеріали;

— змінна заробітна плати;

— інші змінні витрати

(А)

(В)

Разом змінних витрат

Валова маржа

2. Коефіцієнт валової маржі:

те ж, у%

% валової маржі =

(С)

3. Постійні витрати:

— постійна оплата праці (оклади);

— оренда;

— податки;

— паливо;

— реклама;

— інші постійні витрати

(Д)

Разом постійних витрат

4. Межа рентабельності:

(Е)

1) Запас фінансової міцності

5.1. В грн.:

5.2. У % до виручки:

(Н)

6. Прибуток:

(М)

Всі величини, що беруть участь в розрахунках без ПДВ. Розрахунок починається з розподілу постійних та змінних витрат, тому що без цього неможливо розрахувати валову маржу. Співставивши її з сумою виручки, одержують коефіцієнт валової маржі (частку валової маржі у складі виручки від реалізації). Діленням постійних витрат на коефіцієнт валової маржі отримують поріг (межу) рентабельності. Перевищення фактичної виручки від реалізації на межею рентабельності складає запас фінансової міцності підприємства. Запланований прибуток розраховується множенням запасу фінансової міцності на коефіцієнт валової маржі.

На рис. 1 і 2 показано високий і низький рівні операційного важелю.

Рис. 1 Високий рівень операційного важеля Рис. 2 Низький рівень операційного важеля Для підприємства є кращим, коли рівень операційного важеля високий. Тоді підприємству легше перейти межу рентабельності і увійти в зону прибутків.

Таким чином, максимізація прибутку шляхом зміни частки змінних і постійних витрат, визначення точки беззбитковості і запасу фінансової міцності відкриває можливості підприємствам планувати на перспективу розміри зростання прибутку і заздалегідь приймати відповідні заходи щодо зміни в той чи інший бік величини змінних і постійних витрат.

Прогнозні розрахунки прибутку важливі не лише для самих підприємств та організацій, які виробляють і реалізують продукцію (послуги), але й для акціонерів, інвесторів, банків, пов’язаних з діяльністю даного підприємства. Тому планування оптимальної величини прибутку є важливим фактором успішної підприємницької діяльності підприємств і організацій в період становлення ринкової економіки.

Висновки Однією з найважливіших характеристик взаємозв'язку витрат, обсягу виробництва і прибутку є аналіз беззбитковості. У такій ситуації дуже важливо, щоб підприємство мало можливість гнучко реагувати на стан ринку, варіювати обсяги випуску своєї продукції, зберігаючи рентабельність й ефективність виробництва. Такий нескладний, але в той же час інформативний інструмент, як аналіз беззбитковості, дозволить приймати рішення відразу в декількох сферах діяльності підприємства. По-перше, чітке планування виробництва, у тому числі оптимізацію витрат виробництва по видах продукції й підрозділам.

Знаючи де, коли й у яких обсягах витрачаються ресурси підприємства, управлінський апарат може оптимально розподіляти ці ресурси й максимізувати їхню віддачу.

По-друге, достовірний прогноз рівня витрат на виробництво, цінової ситуації на ринку й прибутку підприємства. На основі зроблених прогнозів здійснюється розрахунок плану виробництва. Служба постачання підприємства на основі цих прогнозів забезпечує безперебійну поставку матеріалів, сировини й комплектуючих.

По-третє, оцінка діяльності кожного підрозділу підприємства з фінансової точки зору. Вчасно позбувшись від них, воно одержує додаткові ресурси для розвитку інших, успішних напрямків.

По-четверте, аргументоване ухвалення рішення по розширенню діапазону товарів, що випускають, або надаваних послуг, наприклад, за рахунок випуску нових марок товарів, диверсифікованості діяльності, проникнення на нові ринки.

По-п'яте, чітке планування маркетингу. Аналіз беззбитковості допомагає вирішити, наскільки доцільне збільшення частки коштів, що інвестуються у просування товару на ринок; як це відіб'ється на загальних накладних витратах і збільшенні мінімального обсягу виробництва для досягнення крапки беззбитковості.

Можна бути впевненими, що на підприємстві, де аналіз беззбитковості стає регулярно застосовуваним механізмом в оперативному й стратегічному керуванні, такі проблеми, як збитковість виробництва, надвиробництво продукції або неконтрольований ріст витрат, не виникнуть.

Список використаних джерел

1. Абрютіна М.С. Фінансовий аналіз комерційної діяльності: навчальний посібник — К:. Фінпрес, 2002.-173 с.

2. Бутинець Ф. Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. — Житомир, ПП Рута, 2004.

3. Кислиця О. Я., Мягких І.М. Економічний аналіз: Курс лекцій. — К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. — 154 с.

4. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: навч. посіб.- К.: Знання, КОО, 2000.

5. Лазаришина І. Д. Економічний аналіз: історія та тенденції розвитку: [монографія] / Лазаришина І. Д. — Рівне: УДУВГП, 2002. — 182 с.

6. Романюк О. П. Методи економіко-статистичного аналізу: Навчальний посібник. — К.: Видавництво УАДУ, 1997.

7. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства: навчальний посібник: Львів — Львівський банківський інститут 2004. — 485с.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою