Детермінанта (ставлення до простору, часу, природи, самого себе, або іншої людини) в культурі Бірми (М"янми)

Есе на тему:

Детермінанта (ставлення до простору, часу, природи, самого себе, або іншої людини) в культурі Бірми (М'янми)

Виконала

студентка групи КМК — 51(м)

Крижевич Юля

Культура Бірми, як і кожна макрокультура не є гомогенною структурою, всередині її існують окремі етнічні культури і численні мікрогрупи, котрі відрізняються своїми культурними особливостями. Із. структурного кута зору ці соціокультурні групи називають мікрокультурами (субкультурами). Макрокультура може відрізнятися від мікрокультури — етнічною, релігійною приналежністю, географічним розташуванням, економічним станом, статевовіковими характеристиками, соціальним статусом її носіїв тощо. Залежно від поєднання і значення тих чи інших факторів у кожній соціокультурній групі формуються свої ціннісні орієнтації, що виражаються в специфічне ставлення до природи, часу, простору, характеру спілкування, характеру аргументації у ході спілкування, особистої свободи індівида, природи самої людини.

1. Ставлення до природи

У відносинах людини з природою можливі три варіанти:

1. природа сприймається як контрольована людиною;

2. природа сприймається у гармонії з нею;

3. природа, сприймається як така, що обмежує людину.

Для даної культури — характерний другий варіант, адже відомо, що М’янма — це один з центрів буддійської культури. При варіанті гармонії з природою не робиться відмінностей між життям людини і природою, всі вчинки та види діяльності здійснюються у відповідності з природою. Природа, виступає як годувальниця, як «матір» людей. Цікаво, що навіть, столиця М’янми — Янгон (кол. Рангуна), розташована на східному краю дельти Іраваді. Ця ріка, що тече з півночі на південь, наділена символічним трактуванням і служить головною транспортною артерією і джерелом вологи для зрошення полів. Для бірманців порушення природніх законів є злочином, і як наслідок М’янма володіє великими резервами неосвоєних земель, багатими лісовими і мінеральними ресурсами.

2. Ставлення до часу

Кожна культура має своє трактування часу, який необхідно вивчити, перш ніж на ньому спілкуватися. Так, якщо західна культура чітко вимірює час і запізнення в ній розглядається як провина, то для Бірми, таке характерне запізнення нікого не здивує. Більш того, для нормального і ефективного спілкування там прийнято витратити деякий час на довільні бесіди, не проявляючи поспішності, яка може стати причиною культурного конфлікту.

За критерієм ставлення до часу можна визначити культурну спрямованість людського життя, яка може бути орієнтована в минуле, сьогодення і майбутнє. М’янма, являє собою вид культури із орієнтацією на минуле, де головна увага приділяється традиціям, тісним родинним і сімейним зв’язкам. Цей тип культури дозволяє фокусуватися на декількох діях одночасно, не завжди слідувати запланованих термінів, змінювати плани, займатися справами по мірі можливості, часто повільно, оскільки час сприймається як невичерпний ресурс, який ніколи не закінчується. У зв’язку з цим, характерною рисою даної культури — є звичка спізнюватися і змінювати строки виконання завдань без вибачень і зазначення причин, спроби вирішити кілька проблем одночасно, утримання від твердих зобов’язань або чітко обумовлених термінів.

3. Ставлення до простору

Кожній людині для нормального існування необхідний певний обсяг навколишнього простору, яке вона вважає своїм особистим. Розміри цього простору залежать від рівня близькості з тими чи іншими людьми, від прийнятих в цій культурі форм спілкування, від виду діяльності тощо. Власне, особистому простору надається велике значення, оскільки вторгнення в нього зазвичай розглядається як замах на внутрішній світ людини.

Відомо, що для бірманців, табу порушення простору має майже тривіальний характер, адже М’янма — це цілком релігійна країна. Релігія займає дуже важливе місце в суспільному житті країни, численні військові режими, які змінюють один одного в управлінні державою, навіть були змушені включати релігійні постулати в свої політичні програми. Бірманець, дуже релігійний. Він в рівній мірі схильний поклонятися Будді або древнім місцевим духам, що створює дивовижне змішання культур. У кожному населеному пункті, навіть в крихітних гірських селах, є власний храм або монастир, в яких кожен бірманська хлопчик вивчає релігійні постулати і церковну мову. Будівництво храмів ведеться скрізь, навіть у найбідніших районах. Ставлення до культових споруд у бірманців своєрідне — з одного боку, воно викликає традиційну для всіх буддистів благоговіння і повагу, з іншого — досить малу кількість умовностей і табу, які обмежують або боку відправлення культу.

Цікаво, що більшість бірманців, сприймає простір не тільки очима, але й усіма іншими органами почуттів.

Згідно з параметром відношення до простору культури поділяються на ті, в яких переважна роль належить:

1) громадського простору;

2) особистому простору.

Бірма — це культура, де дотики допустимі переважно між близькими людьми або носять суто ритуальний характер, дистанція спілкування — не менше витягнутої руки; як правило, члени сім'ї мають окремі кімнати, а на роботі всі співробітники — мають окремі офіси; вшанування будь-якого тексту, призначеної для іншої особи, розцінюється як грубий вчинок, візити заздалегідь узгоджуються, оскільки поява без попередження розглядається як вторгнення в особистий простір.

4. Ставлення до спілкування

Цей критерій поділяє культури на висококонстектуальні і низькоконстектуальні.

Культура М’янми — є високококонстектуальною. Висококонтекстуальні культури, властиві, наприклад, Японії, Китаю, Кореї, Саудівської Аравії, вважаються однорідними з точки зору накопиченого історичного досвіду, інформаційної безпеки і т.д. Тут, традиції та історичного розвитку ці культури мало змінюються з часом, тому при взаємодії з навколишнім світом один і той же стимул завжди викликає однакову реакцію. Багато передбачуваного, тому, за свідченням Е. Хола, для більшої частини звичайного щоденного спілкування не потрібно і не передбачається наявність докладної інформації про те, що відбувається.

У Бірмі, як і в усіх висококонстектуальних культурах усе визначено немовним контекстом: ієрархією, статусом, зовнішнім виглядом офісу, його розташуванням і розміщенням. Наприклад, бірманці не будуть домовлятися із представником іншої фірми, якщо він незаймає високе положення в її ієрархічній структурі, незважаючи на його професійність. Вся необхідна додаткова інформація вже закладена у свідомості бірманців, і без знання цієї прихованої інформації інтерпретація повідомлення буде неповною або неправильною, тому в мовами висококонстектуальних культур використовується дуже багато натяків, підтекстів, фігуральних виразів тощо. У бірманця «так» не завжди означає згоду: в залежності від обставин, які супроводжують угоду, їхнє «так» може означати «так», «ні» і «може бути». І це пов’язано з тим, що в бірманській національній культурі не прийнято говорити «ні» в ділових взаєминах з побоювання, що заперечення чого б то ні було може підірвати міжособистісні відносини. Брманці, подібно до японців особливо чутливі до «збереження статусу особи» співрозмовника і ніколи не поставлять свого партнера в незручне становище, публічно відкидаючи його пропозицію.

Тип інформаційних потоків

Культура М’янми — цілком є поліхромна, і має високу швидкість розповсюдження інформації. Бірманці мають ефективну неформальну інформаційну мережу і, як правило, не відмежовуються від можливих перешкод з боку оточення. Вся інформація протікає безперешкодно, причому ті дані, які зберігаються в пам’яті, є більш важливими, ніж ті, які знову передаються. Люди про все прекрасно інформовані, і у них немає необхідності з’ясовувати підґрунтя кожної нової події. Перевантаження інформаційних каналів трапляється також нечасто, оскільки люди знаходяться в постійному контакті один з одним. Ретельний розпорядок дня і всілякі заходи по відмежування свого часу і простору в цій культурі відсутні, так як вони виступають перешкодою для життєво важливих контактів між людьми, що мають для них першочергове значення.

5. Ставлення до особистої свободи

За даним критерієм культури поділяються на індивідуалиські і колективіські. Для перших характерний акцент на особистому Я і на особистості як основний одиниці і цінності суспільства.

Бірманська культура належить до типу колективіських культур, де головним є поняття Ми. Згідно з цим досягнення кожного індивіда асоціюються з спільною груповою діяльністю. Тут, групові цілі, погляди, потреби домінують над особистими і тому особистість у всьому залежить від колективу і ділить із ним відповідальність за все, що відбувається. Найбільш цінними тут визнаються такі якості людини, як співпраця, спільна діяльність, скромність. У цих умовах вважається непристойним підкреслювати власні переваги і досягнення. Для бірманської культур характерно очікування визнання власних якостей через оцінювання іншими. Окрім, цього це досить традиційна культура. Взагалі, складається враження, що блага західної культури лише в невеликій мірі торкнулися Бірми.

6. Ставлення до природи людини

Цей критерій ґрунтується на особливості характеру людини і її відношення до загальновизнаних норм і до інших людей. Згідно з таким підходом людська природа припускає, що людина може схибити і тому потрібно проконтролювати її поведінку. У культурі М’янми чітко визначено поняття добра і зла, хорошого і поганого. Цим поняттям надається велике значення, оскільки на них базуються основні культурні цінності даного суспільства. простір спілкування культура бірма Власне, бірманці в переважній більшості дуже доброзичливі і за мірками Південно-Східної Азії - спокійні. Крик, шум, склока на вулиці - досить рідкісне явище. Також характерною рисою місцевих жителів є охайність. На відміну від деяких сусідніх країн, тут і вулиці своїх міст намагаються підтримувати в чистоті, і самим дотримуватися гігієнічні норми. Єдине, що кидається в очі порушення норм чистоти — традиційне для М’янми жування бетелю, характерні червоні плями якого можна зустріти на будь-якому тротуарі, навіть у центрі столиці. Бірманці завжди приходять на допомогу, вони досить співчутливі. При загальному невисокому рівні життя жебраків обмаль, а вбогих не видно зовсім.