Особливості кредитування малого бізнесу

Курсова робота

Особливості кредитування малого бізнесу

Зміст

• Вступ 3
• Розділ 1. Економічна характеристика та суть банківських програм по кредитуванню малого бізнесу 6
• Розділ 2. Аналіз діючих програм кредитування суб'єктів малого бізнесу комерційним банком на прикладі Ужгородської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» 13
• Розділ 3. Проблеми кредитування малого бізнесу в Україні та шляхи їх рішення 20
• Висновки 27
• Список використаної літератури 30
• Додаток 1 32
• Додаток 2 34
• Додаток 3 40
• Додаток 4 49
• Додаток 5 57
• Додаток 6 66
• Додаток 7 70
• Додаток 8 72

Вступ

В умовах дестабілізації економіки, обмеження фінансових ресурсів саме суб`єкти підприємництва, які не потребують великих стартових інвестицій, спроможні за певної підтримки найшвидше і найефективніше розв`язувати проблеми кризової економіки України, стимулювати розвиток конкуренції та сприяти економічному зростанню.

Саме малий бізнес створює 65−80% валового національного продукту, забезпечує ринкову конкуренцію, наслідком якої є висока якість товарів і найповніше задоволення потреб споживачів. В малому бізнесі зайнято близько 70% робочих місць. Проте порівняно з іншими країнами Україна має набагато гірші не тільки якісні, а й кількісні показники розвитку малого бізнесу.

Справа в тому, що значення малого та середнього бізнесу в економіці дуже велике. Без цієї сфери ринкова економіка ні функціонувати ні розвиватися не буде. Становлення та розвиток цієї сфери є одною з головних проблем економічної політики в умовах переходу від адміністративно-командної економіки до нормально функціонуючої ринкової.

Отже сфера малого та середнього бізнесу в ринковій економіці є ведучим сектором, який визначає темпи економічного росту, структуру та якість валового національного продукту.

Беззаперечно те, що для розвитку малого та середнього бізнесу необхідні вільні грошові кошти, які повинні бути спрямовані в найбільш привабливі сфери бізнесу. Але за сучасних умов не легко відшукати такі ресурси підприємствам будь-якої галузі.

Отже, актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що застосування кредиту є необхідним елементом процесу функціонування ринкової економіки, а також чи не єдиним джерелом вирішення проблеми забезпечення стабільної, ритмічної роботи підприємств різних галузей народного господарства, зокрема малого бізнесу. Тим більше, що кредит потрібен вже існуючому підприємству.

Дана робота присвячена проблемі кредитування банками підприємств малого бізнесу за сучасних умов.

Об'єктом дослідження виступають кредитні відносини. Суб'єктами є банківські установи з одного боку та малого підприємства з іншого, які в свою чергу приймають безпосередню участь в процесі надання та отримання кредитних ресурсів.

Метою даної роботи є дослідження процесу надання кредитів комерційними банками суб'єктам малого бізнесу, а саме аналіз програм, які пропонують комерційні банки суб'єктам малого підприємництва; також виявлення недоліків (на основі аналізу роботи Ужгородської філії ВАТ АБ «Укргазбанк», зокрема кредитного відділу) та пропозицій щодо їх усунення або запобіганню. А також, проаналізувати проблеми надання кредитів суб'єктам малого підприємництва в Україні та шляхи їх вирішення.

На конкретному прикладі Ужгородської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» в роботі буде розглянуто взаємовідносини малих підприємств з банками, включаючи програми кредитування малих підприємств установою банку, оцінку кредитоспроможності позичальника та методи забезпечення кредитів.

В останньому розділі висвітлено проблеми вдосконалення практики кредитування малих підприємств. Поряд з цим були висловлені пропозиції щодо усунення перешкод які стоять непомірно великим бар'єром в діяльності суб'єктів малого бізнесу і таким чином ускладнюють процес отримання кредитів.

Але за сучасних умов пріоритетним шляхом подолання перешкод в діяльності підприємств є посилення ролі кредитних відносин як засобу стимулювання розвитку виробництва.

Посилення ролі кредитних відносин як засобу стимулювання розвитку виробництва проявляється в різних аспектах. Кредит є обов’язковою умовою розширеного відтворення, важливою складовою діяльності державних, акціонерних, та малих підприємств, надійним інструментом, який опосередковує процес виробництва і реалізації продукції. Кредит сприяє технічному прогресу, стає джерелом капітальних вкладень, виступає інструментом стимулювання виробництва.

Розділ 1. Економічна характеристика та суть банківських програм по кредитуванню малого бізнесу

Розвиток малого підприємництва з часу здобуття Україною незалежності більш або менш активно проголошувався державою як один із пріоритетів державної політики. Але за результатами досліджень державної політики щодо малого підприємництва в Україні можна зробити невтішний висновок, а саме — малому та середньому бізнесу дуже мало приділялось уваги з боку держави, а в деяких напрямках зовсім не зроблено нічого. Після виходу Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» від 21.12.2000 р. та Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.11.2000 у підприємців з`явилася надія про те, що держава все ж почне піклуватися про малий та середній бізнес в країні, але, як показує історія п`яти років, цього не відбулось.

Сьогодні малий та середній бізнес якнайбільше потребує фінансових ресурсів для свого розвитку. Фінансово-кредитна підтримка держави, що є одним із головних напрямків державної підтримки, які визначені в вище зазначених законах, є досить незначною і закритою бюрократичними перепонами, хоча деякі кроки зроблені - це участь НБУ, Міністерства фінансів України в програмі кредитування малого бізнесу з ЄББР, Світовим банком, Німецьким банком реконструкції (KfW), Агентство США з Міжнародного Розвитку (USAID). Тому малому та середньому бізнесу приходиться шукати необхідних фінансових ресурсів на ринку — банківському ринку. Залучення банківського кредиту є класичною технологією запозичення необхідних фінансових ресурсів. На сьогодні банківські кредити дають змогу фінансувати витрати суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язані з придбанням основних і поточних активів, покриттям таких потреб підприємства, як тимчасове збільшення виробничих запасів, виникнення (збільшення) дебіторської заборгованості, іншими зобов’язаннями. В Україні спостерігається активізація діяльності банківських установ щодо кредитування малого та середнього бізнесу і цей процес активно почав діяти з 2000 року і сьогодні кожний банк намагається створити відділ кредитування малого бізнесу. Це пояснюється трьома чинниками. Перший — переорієнтація багатьох фінансових установ на малий бізнес, що стає пріоритетним не тільки для великих банків із розвиненою філіальною мережею, а й для середніх, які також готові активно працювати з населенням, малим і середнім бізнесом. Другим чинником збільшення частки кредитів суб`єктам малого бізнесу у кредитних портфелях банків є зростання попиту на відносно невеликі за розмірами позики (сьогодні середній розмір позики по програмі кредитування малого та середнього бізнесу — 5 000 — 7 000 у.о.). Тобто при такій ситуації невеликий розмір кредитів при їх значній кількості дає банку змогу диверсифікувати кредитні ризики. Третій чинник — це швидкість оформлення кредиту та потреба малих підприємств у «швидких грошах». Разом з тим на практиці банки дуже обережно підходять до питання кредитування малих підприємств. Головним недоліком кредитування малого та середнього бізнесу банкіри нерідко називають труднощі, пов`язані з «відстеженням» позичальників, які нерідко працюють у тіні і ведуть подвійну бухгалтерію. Але разом з цим банківський сектор дуже перспективно дивиться на розвиток кредитування малого бізнесу, тому що вони бачать великі фінансові ресурси та можливості, що кроїться в тіньовій економіці і питаються залучити цей великий сектор економіки. Розглядаючи розвиток кредитування малого та середнього бізнесу можна виділити два шляхи розвитку — програми кредитування за рахунок власних ресурсів банків та програми за рахунок ресурсів міжнародних фінансових організацій: ЄБРР, Світового банку, Німецько-українського фонду, фонду «Євразія» та інших. В майбутньому другий «шлях» зникне, так як працюючи з іноземною валютою, вітчизняні банки розвивають власні кредитні лінії для малого та середнього бізнесу. Великі банки починають кредитувати за рахунок власних коштів, поступово відмовляючись від ресурсів іноземних кредитних ліній. Цей шлях був плацдармом розвитку кредитування малого та середнього бізнесу, так як вітчизняні банки не мали досвіду, технологій та програм роботи з малим підприємництвом. Сьогодні є певна напрацьована база і в умовах приходу іноземних банків є всі підстави говорити про розвиток кредитування малого та середнього бізнесу кожним банком окремо. Банки будуть конкурувати технологіями кредитування підприємництва (вже сьогодні банки кредитують до 7 000 у. о. без забезпечення, що свідчить про високотехнологічні програми кредитування), що в свою чергу буде впливати на швидкість видачі кредитних ресурсів, строки та ціну. Разом з цим банки ще не в змозі задовольнити потреби малого та середнього бізнесу, тому кредитування по програмам за ресурси міжнародних організацій є актуальним. Необхідною умовою подальшого розвитку кредитування банками суб`єктів підприємницької діяльності є залучення держави до цього процесу. Основними напрямками роботи повинні бути активізація кредитно-гарантійних установ, створення Національної системи гарантій, збільшення частки державних видатків на розвиток малого підприємництва, впровадження законів про мікрокредитування, розроблення програм фінансової підтримки на прикладі США та країн Європейської співдружності тощо. При конструктивній роботі банківського сектора та держави в особі НБУ, Міністерства фінансів можливо прискорити розвиток як банківського сектору так і малого підприємництва до показників розвинутих країн світу [10, 84].

На сьогодні кредитна підтримка суб'єктів малого підприємництва здійснюється в межах Закону України від 19.10.2000 N 2063;III «Про державну підтримку малого підприємництва», який визначає правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва, незалежно від форми власності, з метою сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення його як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та створення умов для позитивних структурних змін в економіці України.

Програма кредитування малого підприємництва — розрахована на суб'єктів малого підприємництва (фізичні особи — підприємці, юридичні особи — СМП). Фізичні особи, що отримують доходи від власного бізнесу (як підприємці або власники юридичної особи — суб'єкта малого підприємництва), які мають діючий бізнес протягом не менш ніж 3 (трьох) місяців для фізичних осіб-підприємців, та не менше ніж 6 (шість) місяців — для юридичних осіб — СМП. Для зручнішого пристосування до потреб потенційних клієнтів банки розробляють та впроваджують різні програми для кредитування суб'єктів малого підприємництва. Наприклад це можуть бути такі програми:

· Кредит для розвитку бізнесу під заставу рухомого майна;

· Кредит для розвитку бізнесу під заставу нерухомого майна;

· Обладнання для малого бізнесу;

· Новий автомобіль на бізнес;

· Комерційна нерухомість;

· Експрес-кредитування тощо [10, 92].

Наприклад, під заставу рухомого майна кредити можуть надаватися до 12 місяців — на поповнення обігових коштів, до 18 місяців — на придбання основних засобів та поповнення обігових коштів або на споживчі потреби (під заставу товарів в обороті), до 24 місяців — на придбання основних засобів або на споживчі потреби (під заставу обладнання), до 36 місяців — на придбання основних засобів або на споживчі потреби (під заставу автотранспорту). Строки погашення банки розробляють в залежності від розробленої ними власної програми. Що стосується застави під нерухоме майно, то строки можуть коливатися від 5 років (якщо забезпечення за кредитом — іпотека землі та складських приміщень, виробничих приміщень, майнових комплексів іншої нерухомості (теплиці, гаражі, дачні будинки)), до 8 років (якщо забезпечення за кредитом — іпотека нерухомості нежитлового призначення — офісних та торгівельних приміщень тощо), до 12 років (якщо забезпечення за кредитом — іпотека нерухомості житлового призначення).

Але щоб говорити про конкретні умови надання кредитів необхідно розглядати якийсь окремий банк, тому що кожен банк індивідуально розробляє власні програми надання кредитів суб'єктам малого підприємництва [15, 147].

Обсяги кредитування малого та середнього бізнесу комерційними банками в Україні зростають швидкими темпами. За кілька останніх років вони збільшились майже вдвічі і приблизно в стільки ж знизилися кредитні ставки. Проте умови надання позик все ще важко назвати сприятливими. Підприємці нарікають на великі застави, високі кредитні ставки, банкіри ж вважають, що обсяги кредитування можна було б збільшити, а умови покращити, якби працювали надійні законодавчі механізми захисту кредитодавців.

Робота з банками корисна підприємцям не лише завдяки отриманню додаткових коштів для розвитку. Співпраця дозволяє з точки зору професіонала-фінансиста оцінити переваги та недоліки конкретних проектів, опанувати нові для суб'єктів малого бізнесу технології фінансового аналізу, управління грошовими потоками тощо.

Безперечно, кредитування малого бізнесу в Україні зростає досить швидкими темпами. Переважна більшість комерційних банків України мають в своєму складі підрозділи або програми, що спеціалізуються на мікрокредитуванні. Сьогодні вже накопичено значний досвід кредитування малого бізнесу, більшість банків мають висококваліфікований персонал, використовують технології кредитування, надані Європейським банком реконструкції та розвитку, фондом «Євразія», Німецько-Українським фондом.

Проте, як показує динаміка росту підприємництва в Україні, цього замало. Підприємці потребують нижчих кредитних ставок, довших термінів кредитування, більш гнучких вимог щодо забезпечення кредитів. І в цьому банкам потрібна підтримка держави [10, 103].

Слід зазначити, що визначена законодавством процедура оформлення та надання мікрокредитів в Україні майже нічим не відрізняється від процедури кредитування «великого бізнесу». Таким чином, адміністративні витрати (наприклад, із розрахунку на 1000 грн. кредиту) в десятки і сотні разів вищі при кредитуванні малих підприємств.

Підвищений ризик також пов’язаний в високим ступенем тінізації цього сектора економіки, залежністю бізнесу від однієї людини, високою вразливістю до змін зовнішнього економічного середовища. З огляду на це, ставки для малого та великого бізнесу, що відрізняються лише на 1−2 пункти, є на межі ринкових та пояснюються не економічним зиском, а скоріше «роботою на перспективу». Для подальшого поліпшення умов кредитування необхідні додаткові зовнішні чинники.

Такими чинниками можуть стати удосконалення законодавчої бази з метою захисту прав кредитора, зменшення ризиків, а отже, здешевлення кредитів. Введення в дію протягом 2004 року низки законів та інших нормативних актів, спрямоване на спрощення кредитних процедур, містить велику кількість суперечностей, що гальмують процес кредитування. Часто норми та механізми, які існують на папері, не можуть бути застосовані на практиці.

Взагалі, діюча законодавча база та судова практика дещо лояльніше ставляться до позичальника, ніж до кредитора. Але надмірний захист прав позичальника чи заставодавця (приватної особи, підприємця) унеможливлює роботу з деякими видами застави, ускладнює роботу з проблемними кредитами.

Слід зазначити, що адміністративні витрати банків при кредитуванні малих підприємств практично дорівнюють видаткам при розгляді кредитних заявок великих та середніх підприємств. Тому, для значного розширення кредитування комерційними банками малих підприємств необхідно запропонувати належні механізми-компенсатори високих адміністративних витрат [6, 36].

Таким компенсатором може бути додатковий відносно дешевий ресурс — в рамках Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. Український фонд підтримки підприємництва (УФПП) опрацьовує механізм видачі кредитів малим підприємствам через уповноважені комерційні банки, відібрані на тендерних умовах. Цей механізм є перспективним, зокрема, завдяки досвіду участі ряду комерційних банків — «Аваль», «Приватбанк», «Надра» — в мікрофінансуванні по кредитних лініях ЄБРР та українсько-німецького фонду.

Наступним компенсатором є здешевлення кредитів. В цьому контексті ми пропонуємо опрацювати механізм часткової компенсації відсоткових ставок по кредитах для суб'єктів малого підприємництва через УФПП та регіональні фонди підтримки підприємництва.

Крім того, перспективним для кредитної підтримки малого бізнесу є також започаткування діяльності в Україні гарантійних фондів, які зможуть взяти на себе частину ризиків комерційних банків, що кредитують малі підприємства за рахунок власних ресурсів.

Розділ 2. Аналіз діючих програм кредитування суб'єктів малого бізнесу комерційним банком на прикладі Ужгородської філії ВАТ АБ «Укргазбанк»

Відкрите акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк» є правонаступником ЗАТ «Інтергазбанк» та АТЗТ «Хаджибейбанк», зареєстрованого Національним Банком України 21 липня 1993 року (реєстраційний № 183). ВАТ АБ «Укргазбанк» на сьогодні є однією з самих надійних та динамічних фінансових структур України, яка вже протягом десяти років успішно функціонує на ринку банківських послуг. Впевнене просування нових банківських продуктів на внутрішніх та міжнародних ринках забезпечили ВАТ АБ «Укргазбанк» впевнене зростання ділової репутації, основних фінансових показників та клієнтської бази. Банк активно нарощує масштаби діяльності, як шляхом збільшення обсягу операцій на банківському ринку так і шляхом територіальної експансії.

Ужгородська філія ВАТ АБ «Укргазбанк» знаходиться за адресою: 88 000, м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 44.

На нинішній час, 2007 рік для Банку відзначився значним зростанням показників діяльності. Зокрема фінансовий результат — прибуток — за підсумками роботи в 2007 році склав 100,352 млн. грн., що у 3,26 перевищує показник 2006 року. Протягом року банк збільшив свій статутний капітал до 500 млн. грн. Також, у 2007 році чисті активи Укргазбанку становили 10 313,8 млн. грн., що на 131,2% перевищило аналогічні показники минулого року. Кредитно-інвестиційний портфель банку зріс більш ніж удвічі, і сягнув 5 353,6 млн. грн., що перевищило показник 2006 року у 2,4 рази. Сума кредитів, видана юридичним особам, збільшилась у 2,2 рази — до 3 439,9 млн. грн. Обсяг коштів клієнтів банку за 2007 рік подвоївся, і становив 5 594,5 млн. грн.

За 2007 рік банк відкрив 115 нових відділень, розпочав відправлення та виплату переказів для клієнтів Банку через міжнародні системи переказів коштів Anelik та Money Gramm.

Залишаючись одним з лідерів на ринку цінних паперів Укргазбанк вперше в Україні, випустив і розмістив власні іпотечні облігації на суму 50 млн. грн., організував випуск корпоративних облігацій клієнтів на суму більш ніж 506 млн. грн., розмістив корпоративні облігації клієнтів на загальну суму понад 472 млн. грн. Після перемоги у тендері банк організував та розмістив муніципальні облігації Луганської міської ради на суму 29,3 млн. грн. Також, ВАТ АБ «Укргазбанк» розмістив власні корпоративні облігації на суму близько 407 млн. грн. Продовжуючи активну діяльність на ринку цінних паперів, Банк розробив та успішно впровадив нову послугу для фізичних осіб за програмою «Народний брокер».

Приділяючи значну увагу сегменту банківських металів Банк реалізував на ринку понад 1,6 тони банківського золота. Враховуючи значні досягнення Банку на ринку банківських металів, а також беручи до уваги загально національні економічні тенденції, Банк розробив та запропонував своїм клієнтам нову депозитну пропозицію «Золота гарантія», яка, практично одразу, була визнана експертами кращою на ринку.

На даний момент Банк, завдяки участі у Проекті Розвитку Експорту Світового Банку, розвиває кредитні продукти, пов’язані з фінансуванням експортної торгівлі. Цей проект державного Експортно-імпортний банку України дає змогу відкрити Укргазбанку кредитну лінію на 20 млн. дол. США для розвитку продуктів фінансування експортної торгівлі.

Одним із пріоритетних напрямів діяльності Укргазбанку є співпраця з представниками малого та середнього бізнесу. У цій галузі ВАТ АБ «Укргазбанк» успішно реалізував проект «Кредитування малого бізнесу». Проект спрямований на впровадження технологій мікрокредитування та активізацію роботи з малим та середнім бізнесом. Саме тому було розпочато постійне функціонування підрозділів з обслуговування малого та середнього бізнесу в усій філіальній мережі. Нарощування операцій з кредитування малих та середніх суб'єктів господарювання сприяло підвищенню рівня диверсифікації кредитних вкладень, збільшенню клієнтської бази, впровадженню нових технологій продажів.

Програма кредитування малого підприємництва — розрахована на суб'єктів малого підприємництва (фізичні особи — підприємці, юридичні особи — СМП). Фізичні особи, що отримують доходи від власного бізнесу (як підприємці або власники юридичної особи — суб'єкта малого підприємництва), які мають діючий бізнес протягом не менш ніж трьох місяців для фізичних осіб-підприємців, та не менше ніж шість місяців — для юридичних осіб — СМП. Для зручнішого пристосування до потреб потенційних клієнтів ВАТ АБ «Укргазбанк» розробив та впровадив наступні програми для кредитування суб'єктів малого підприємництва:

· Кредит для розвитку бізнесу під заставу рухомого майна;

· Кредит для розвитку бізнесу під заставу нерухомого майна;

· Обладнання для малого бізнесу;

· Новий автомобіль на бізнес;

· Комерційна нерухомість;

· Експрес-кредитування.

Термін розгляду та затвердження кредиту з моменту отримання повного пакету документів не перевищує 5-ти днів.

Розглянемо детальніше програми, які пропонує ВАТ АБ «Укргазбанк» для суб'єктів малого бізнесу.

Розвиток бізнесу під заставу рухомого майна. Термін кредитування цієї програми надається на терміни від:

· 12 місяців — на поповнення обігових коштів;

· 18 місяців — на придбання основних засобів та поповнення обігових коштів або на споживчі потреби; Такий вид кредиту може надавитися під заставу товарів в обороті.

· 24 місяців — на придбання основних засобів або на споживчі потреби; Цей вид кредиту надається під заставу обладнання.

· 36 місяців — на придбання основних засобів або на споживчі потреби На такий строк кредит надається під заставу автотранспорту.

Що стосується обмежень сум кредиту, то тут є свої особливості. Кредит на суму від 2 000,00 до 20 000,00 USD (або еквівалент в іншій валюті) — якщо в якості забезпечення за кредитом виступають виключно товари в обороті, або легковий пасажирський автотранспорт вітчизняних (ЗАЗ) та китайських марок. Якщо сума від 2 000,00 до 50 000,00 USD (або еквівалент в іншій валюті) — якщо в якості забезпечення за кредитом виступає обладнання. Кредити від 2 000,00 до 100 000,00 USD (або еквівалент в іншій валюті) — якщо в якості забезпечення за кредитом виступає автотранспорт іноземних марок (в т.ч. Daewoo Sens, Lanos, Chevrolet, Niva-Chevrolet, Dacia) та російських марок (ГАЗ, ВАЗ, УАЗ). Частка легкового пасажирського автотранспорту вітчизняних (ЗАЗ) та китайських марок в структурі забезпечення в будь-якому випадку не може перевищувати еквівалент 20 000 доларів США.

Мінімальні процентні ставки на рік від:

· Від 14% в USD;

· Від 13% в EUR;

· Від 19% в UAH.

Треба зауважити, що в цілому це середній процентний показник по українських банкам. Відсоткова ставка встановлюється залежно від рейтингу позичальника, визначеного згідно єдиної системи оцінки кредитного ризику корпоративного клієнта відповідно до методики, що використовується всіма банками, які входять до групи. Чим кращий рейтинг позичальника (визначається на підставі даних річної фінансової звітності в динаміці) — тим меншу відсоткову ставку може запропонувати банк. Звичайно що відсоткова ставка також залежить від кредитного ризику, наданого забезпечення, строку користування кредитом, попиту і пропозиції на ринку кредитних ресурсів тощо.

Для надання такого кредиту використовується такий вид кредитної операції - кредит у разовому порядку, не відновлювальна кредитна лінія. Мінімальна комісія за відкриття позичкового рахунку — 1% від суми кредиту. Мінімальна комісія за обслуговування кредиту — відсутня. Штрафні санкції у цьому випадку не застосовуються [Додаток 5, 7].

Наступна програма, з тих, що пропоную банк для суб'єктів малого бізнесу це — кредит для розвитку бізнесу під заставу нерухомого майна. Термін кредитування в такій програмі:

· До 12 років, якщо забезпечення за кредитом — іпотека нерухомості житлового призначення;

· До 8 років, якщо забезпечення за кредитом — іпотека нерухомості нежитлового призначення — офісних та торгівельних приміщень тощо;

· До 5 років, якщо забезпечення за кредитом — іпотека землі та складських приміщень, виробничих приміщень, майнових комплексів іншої нерухомості (теплиці, гаражі, дачні будинки) [Додаток 3, 4].

Для цього типу кредитування встановлено таке обмеження суми — від 2 000 USD до 200 000 USD (або еквівалент в іншій валюті). Мінімальні річні процентні ставки від 10,5% в USD, від 9,9% в EUR, від 14,9% в UAH.

Мінімальна комісія за відкриття позичкового рахунку — 1% від суми кредиту. Комісія від за обслуговування кредиту — відсутня. Обмеження суми кредиту визначається відсотком від залишкової вартості майна. Відсоток залежить від типу нерухомості. Вартість нерухомого майна визначає оцінник з банку. Штрафні санкції в цій програмі не застосовуються.

Обладнання для малого бізнесу. Термін кредитування до 36 місяців, але не більше строку гарантійного обслуговування обладнання, що придбавається. Обмеження суми кредиту становить від 1 000 до 50 000 USD або еквівалент в іншій валюті. Мінімальні процентні річні ставки — від 12,2% в USD, від 11,6% в EUR, від 16,6% в UAH. Вид кредитної операції - кредит. Мінімальна комісія за відкриття позичкового рахунку — 1% від суми кредиту, мінімальна комісія за обслуговування кредиту відсутня.

Нове авто для бізнесу. Термін кредитування для легкових автомобілів (в тому ж числі таксі та мікроавтобуси) становить: для вітчизняних та китайських марок — до 36 місяців, іноземних марок (в т.ч. Daewoo Sens, Lanos, Chevrolet, Niva-Chevrolet, Dacia) та російських марок (ГАЗ, ВАЗ, УАЗ) — до 60 місяців. Що стосується автобусів і вантажівок, сільськогосподарської та будівельної техніки, то у цьому разу термін кредитування становить до 60 місяців, якщо це вітчизняні марки, країн СНД та Китаю, і до 84 місяців для іноземних марок. Вид операції - кредит. Комісія становить 1% від суми кредиту. Комісія за обслуговування кредиту відсутня. Мінімальний внесок для легкових автомобілів становить — 20% для вітчизняних марок (ЗАЗ), китайських марок та російських марок (ГАЗ, ВАЗ, УАЗ), та 15% для іноземних марок (в тому числі Daewoo Sens, Lanos, Chevrolet, Niva-Chevrolet, Dacia). Автобуси, вантажівки, сільгосптехніка, спецтехніка — 20% для вітчизняних марок, марок країн СНД та Китаю, та 15% для іноземних марок. Для будівельної техніки мінімальний внесок становить — 15% для вітчизняних марок, марок країн СНД та Китаю, та 15% для іноземних марок.

Комерційна нерухомість. Термін кредитування — 5 або 10 років. П’ять років — на придбання складських, виробничих приміщень, майнових комплексів, та інше (теплиці, гаражі, дачні будинки). Десять років — нерухомість нежитлового призначення — офісні та торгівельні приміщення. Обмеження суми кредиту — до 200 000,00 USD (або еквівалент в іншій валюті). Мінімальні річні процентні ставки — від 10,9% в USD, від 10,5% в EUR, від 15,5% в UAH. Вид кредитної операції - кредит. Мінімальна комісія за відкриття позичкового рахунку — 1% від суми позики. Мінімальна комісія за обслуговування кредиту відсутня. Максимальний розмір кредиту (відносно ринкової вартості застави) — до 60 місяців. Банк надає кредит на суму, що не може перевищувати 100% від ліквідаційної вартості нерухомості. Або від 61 до 120 місяців. Банк надає кредит на суму, що не може перевищувати 90% від ліквідаційної вартості нерухомості.

Експрес-кредит. Термін такого кредиту до 12 місяців. Обмеження суми кредиту: від 200 до 5 000 USD (або еквівалент в іншій валюті). Мінімальні річні процентні ставки: 22% в USD, 20% в EUR, 28% в UAH. Вид операції - кредит. Мінімальна комісія за відкриття позичкового рахунку відсутня. Мінімальна комісія за обслуговування кредиту — 2% від суми кредиту.

Для того, щоб отримати один з вище розглянутих кредитів перш за все необхідно подати заявку на отримання кредиту та підготувати ряд документів. Для фізичних осіб підприємців «Анкета та Заявка про надання кредиту». Для юридичних осіб «Анкета та Заявка про надання кредиту», а також надати необхідні документи згідно з переліком документів необхідних для розгляду кредиту, а також обґрунтування кредиту. Перелік документів завжди можна уточнити у будь-якому відділенні банку [Додаток 6, 8].

На даний час ситуація по мікрокредитуванню в ВАТ АБ «Укргазбанк» дещо змінилася. Останнім часом на ринку мікрокредитів спостерігається незначне зниження процентних ставок по позиках у євро. Що не може не відобразитися на політиці банка, але на думку директора департаменту банкінгу малого і середнього бізнесу це тимчасове явище. За статистичними даними на сьогоднішній день основними гравцями ринку мікрокредитів є: «Укргазбанк», в числі не менш провідних банків таких як «Морський транспортний банк», «Прокредит Банк», «Укрсоцбанк», «Форум», «Кредитпромбанк», «Надра», «Фінанси і Кредит», «Родовід Банк», «Мегабанк» .

Розділ 3. Проблеми кредитування малого бізнесу в Україні та шляхи їх рішення

Головною проблемою вітчизняних підприємницьких структур є недолік фінансових ресурсів для підтримки і розвитку власного бізнесу. В структурі джерел фінансування питома вага власних фінансових ресурсів в середньому становить 35−40%. Тобто, ні прибуток, ні амортизаційні відрахування як джерела фінансових ресурсів не є суттєвим, і малі підприємства потребують значної мобілізації залучених фінансових ресурсів. У структурі зовнішніх джерел фінансування найбільшу питому вагу становить кредиторська заборгованість (49−54%), довгострокові і короткострокові кредити банків (5−7%). Така структура зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів не є оптимальною, якщо брати до уваги, що в країнах з розвинутою ринковою економікою кредиторська заборгованість малих підприємств становить 15−20%, а кредити банків і інші позикові кошти — 45−55% [12, 7].

Одним з ринкових шляхів вирішення фінансових проблем суб'єктів вітчизняного малого підприємництва є підтримка їх діяльності через розвиток послуг мікрокредитування, які можуть надаватися комерційними банками і небанківськими фінансово-кредитними установами (небанківськими мікрофінансовими організаціями — МФО).

Основними споживачами послуг з програм мікрокредитування є торгові підприємства з швидким обігом грошей (від 56% до 90% кредитного портфеля в різних банках).

Конкуренція на ринку мікрокредитування дуже низька (практично відсутня) і здебільшого банкам доводиться конкурувати не між собою, а з приватними кредиторами, які не вимагають застави і розкриття фінансової інформації.

До чинників, які стримують розвиток банківського мікрокредитування в Україні відносяться:

· неактивність банків у наданні послуг мікрокредитування (в структурі кредитування банків малий бізнес займає близько 2%);

· низький рівень попиту на ці послуги з боку дрібних підприємців;

· невисока рентабельність цього виду бізнесу для банків.

Так, за кредитними лініями ЄБРР і НУФ українські банки-партнери одержують ресурси за ставками в діапазоні від Libor +1,5% до Libor +3% (тобто 5−8%). Кредити малому бізнесу за цією програмою надаються в середньому за ціною 15−18% у валюті і 20−25% в гривні. Таким чином, маржа вітчизняних банків близько 7%. За оцінками банкірів, мікрокредитування на сьогодні має «сумнівну прибутковість», і займаються ним банки тільки з метою «забити» за собою частку цього перспективного ринку. Зокрема, на сьогодні на місяць видається в середньому близько 6-ти мікрокредитів і середній розмір такого кредиту становить 5 тис. дол. Таким чином, один кредитний експерт (при роботі з іноземними кредитними ресурсами) заробляє для банку близько 1500 дол. на місяць. Ці кошти здебільшого йдуть на оплату послуг самого експерта й інші операційні та невигідні витрати. В той же час, за оцінками банкірів, рентабельними цей бізнес стане тоді, коли один фахівець видаватиме 10−15 мікрокредитів на місяць.

Враховуючи чинники, які стримують зростання масштабів мікрокредитування в Україні, на нашу думку активізація і розвиток такого сегменту українського кредитного ринку можлива при підвищенні рівня пропозиції мікрокредитних послуг [17, 32].

Потенціал розвитку малого й середнього бізнесу в Україні далеко не вичерпаний. За світовою статистикою, у розвинених країнах кількість суб'єктів малого й середнього бізнесу (МСБ) становить близько 500−700 підприємств на 10 тис. населення. У нас же цей показник коливається на рівні 50−60 компаній. Свій внесок у розвиток цього сектора економіки могли б зробити й банки. Найбільш запитаною послугою для підприємців є фінансування, адже для розвитку бізнесу, зазвичай, необхідні додаткові ресурси. Однак на сьогодні тільки десята частина банків має спеціальні кредитні програми для роботи з цим клієнтським сегментом, не кажучи вже про комплексне обслуговування його потреб.

У ринкових країнах майже 50% малих підприємств теплять крах у перший же рік своєї роботи. Тому для підвищення життєздатності малого бізнесу в ринкових країнах діє розгалужена інфраструктура його підтримки, яка складається з мережі дорадчих органів, консультаційно-інформаційних установ, бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, технопарків.

Однак, при цьому, особливим видом інфраструктурної підтримки є напрям державного фінансово-кредитного регулювання розвитку малого і середнього бізнесу — особливий режим фінансової підтримки цього економічного сектора з боку банківської системи та розгалуженої мережі небанківських фінансових установ, а також застосування конструктивних і гнучких методів фінансової підтримки — фінансового лізингу, венчурного фінансування. В Канаді для надання позик малим підприємствам існує понад 200 центрів розвитку.

По суті держава має методично делегувати оперативні функції з фінансової підтримки малого і середнього бізнесу банківським установам та небанківським фінансовим інститутам, розбудовуючи відносини з ними на засадах ділового партнерства. Але, як відомо, вітчизняна банківська система — це ще не кінцевий результат, а процес розвитку. Для неї характерний низький рівень капіталізації, механізмів та інструментів управління ризиками, планування та стратегії розвитку, а також високі собівартість банківських операцій та рівень необґрунтованих витрат. Успішність банківського бізнесу, як і будь-якого іншого, залежить від якості й ціни виробничих ресурсів і продуктів, які повинні бути якомога якіснішими і дешевшими. Сьогодні ж параметри банківських операційних ресурсів мають зворотньо протилежний характер — вони надто дорогі і неякісні. В структурі кредитних ресурсів переважають дорогі залучені кошти, низька рентабельність активів. Низьким є також рівень банківського менеджменту та корпоративного управління. І ще одна ознака, яка також створює бар'єр для кредитного партнерства між великими комерційними банками та сектором малого і середнього бізнесу в Україні, — обмеженість спектру і обсягів банківських кредитних послуг. Сьогодні для вітчизняної банківської системи характерний ще надто обмежений асортимент банківських послуг. Якщо у розвинених ринкових країнах він складає до трьохсот видів фінансових послуг, то в Україні він значно менший.

Малі підприємства в Україні працюють у середовищі підвищеного ризику і невизначеності через нестачу кадрів, які можуть професійно займатися бізнес-плануванням, прогнозуванням та управлінням фінансовими ресурсами. Задовольнити їхні потреби можуть фахівців банківської установи, які здатні дати об'єктивну фінансово-економічну оцінку перспектив розвитку конкретного бізнес-проекту, взяти на себе вищі ризики кредитування і запропонувати такий комплекс послуг, якого потребує сектор малого бізнесу.

Як свідчить світовий досвід, і в країнах з перехідною економікою, і в країнах розвиненого ринку комерційні банки не зацікавлені в кредитуванні малого і середнього бізнесу власними коштами через високий ризик операцій. Навіть в таких економічно розвинених країнах, як, наприклад, Німеччина, фінансова підтримка малого і середнього бізнесу здійснюється за рахунок державних коштів, управління якими доручено банкам сприяння розвитку економіки, що об'єдналися в групу KfW [16, 9].

Комерційні банки природно зацікавлені у нормативно-процедурному удосконаленні фінансово-кредитного обслуговування малого і середнього бізнесу. Тут діє економічний інтерес. Адже банк — це також суб'єкт підприємницької діяльності і його бізнес залишається обмеженим, якщо він самостійно не в змозі забезпечити нормальних умов для кредитування своїх потенційних привабливих клієнтів. Фінансові експерти практично в один голос стверджують, що сьогодні необхідні системні заходи у вигляді спеціалізованої програми удосконалення державної фінансової підтримки малого і середнього бізнесу, що дасть можливості вирішити весь спектр проблемних питань на системному рівні.

Для вирішення проблем мікрокредитування насамперед необхідно реформувати саму структуру банківського сектора. Світовий досвід свідчить, що банківський сектор, що складається з двох ланок — центрального банку і комерційних банків, не в змозі забезпечити середньострокового і довгострокового кредитування малих і середніх клієнтів. Для цього необхідно між цими двома рівнями побудувати певний буфер — банк другого рівня, спеціальну кредитну установу, яка за рахунок державних коштів здійснюватиме режим кредитування з метою сприяння розвитку, а не отримання комерційного прибутку. І робитиме це шляхом рефінансування комерційних банків, не створюючи їм конкуренції, а навпаки, підтримуючи їх фінансову базу.

Таким чином будується цілий управлінський ланцюг: держава обирає пріоритетні сфери, галузі й економічні сектори для сприяння їх розвитку — спеціалізовані кредитні установи розробляють відповідні інструменти фінансово-кредитного регулювання й розподіляють бюджетні фінансові ресурси — комерційні банки, як підрядники, виконують держзамовлення і ефективно вкладають кредитні ресурси згідно із стратегічно визначеними пріоритетами. Цей кредитний ланцюжок дає можливість ефективно здійснювати фінансово-кредитне регулювання та перерозподіляти між усіма його ланками традиційно високі ризики кредитування малого бізнесу, які не відважуються брати на себе комерційні банки, природно намагаючись мінімізувати ризики.

Крім того, необхідно підвищити правову захищеність кредиторів та створити інституційну мотивацію залучення комерційних банків до кредитування малого і середнього бізнесу. Українські банки не відважуються будувати кредитні відносини з малим і середнім бізнесом насамперед через недостатню захищеність своїх прав, високу степінь ризиків та значну вартість фінансових ресурсів при кредитуванні малого і середнього бізнесу, які є дорожчими ніж у випадку кредитування великого бізнесу. В умовах обмеженості власних і залучених фінансових ресурсів банки, природньо, більше зацікавлені у співпраці з кількома великим клієнтами замість багатьох малих, собівартість обслуговування яких значно вища. Не має також механізмів плаваючої процентної ставки за довгостроковими кредитами та важелів зміни ставок у випадках зростаннях темпів інфляції. Не зважаючи на помітну за останні роки тенденцію до зниження, кредитні ставки комерційних банків усе ще майже втричі перевищують дисконтну ставку НБУ [Додаток 1].

З метою зменшення адміністративних та оперативних витрат комерційних банків необхідно запровадити режим пільгового оподаткування прибутку комерційних банків, що кредитують малий бізнес, та знизити нормативи обов’язкового резервування для банків, яки здійснюють кредитування підприємств малого і середнього бізнесу. У Німеччині до податкових пільг у банківському секторі належать спеціальні норми амортизаційних відрахувань; створення резервів прибутку, що не оподатковуються; інвестиційні надбавки, які виплачуються податковими установами.

Треба зазначити, що кожна проблема, кожен негативний фактор розвивається на основі нормативного підґрунтя. Зокрема, необхідно створити правові засади для здійснення мікрокредитування, розвитку страхових кооперативів, скасувати вимоги до обов’язкової оцінки застави та страхування стосовно кредитів для малого і середнього бізнесу; звільнити суб'єктів малого і середнього бізнесу від сплати ПДВ під час лізингових операцій; звільнити банківську установу від сплати ПДВ при придбанні об'єкту для подальшої його передачі в лізинг фізичній особі.

Наприклад, сьогодні суттєвим елементом незахищеності прав кредиторів й те, що окремі дії позичальника, які обмежують права кредитора, досі не класифікуються як правове порушення. Так, у Кримінальному кодексі не передбачено статті, яка визначала б відповідальність фізичних осіб за такі дії: надання свідомо неправдивої інформації; здійснення дій, спрямованих на самовільну продажу або пошкодження предмету застави; ухилення від оплати боргу; перешкоджання потенційним покупцям оглянути майно перед проведенням аукціону з його продажу. Ускладнюють процедури банківського кредитування малого і середнього бізнесу також високі тарифи за послуги нотаріального посвідчення договорів застави і договорів купівлі-продажу нерухомого майна, які необхідно зменшити.

З іншого боку, необхідно закласти в нормативну базу НБУ, яка регулює діяльність банків, стимули для того, щоб вони, як суб'єкти господарювання, були економічно зацікавлені у активізації кредитування малого і середнього бізнесу [13, 35].

Поряд з цим невід'ємним елементом фінансового сектора в Україні мають стати спеціалізовані неприбуткові та інші мікрокредитні організації, які мають займатися питаннями мікрокредитування і надати фінансову підтримку бізнесу особливо на етапі його становлення й відтворення.

В Україні вже працюють спеціалізовані державні фонди, задіяні в реалізації відповідних цільових державних програм, але низький рівень їхньої ефективності зумовлений різними факторами: відсутністю фінансових ресурсів, технологій роботи, недосконалістю і безсистемністю розроблених заходів державних цільових програм та фінансово-організаційної методики їх впровадження. Необхідно переорієнтувати алгоритм їхньої діяльності на основі новітніх методик державної підтримки малого бізнесу. Оскільки такі державні програми є важливим інструментом державного регулювання, до розробки та провадження їхніх заходів необхідно широко залучати спеціалізовані експертні групи, громадські об'єднання підприємців та суб'єктів підприємницької діяльності.

Висновки

Малий бізнес відіграє важливу роль при вирішенні економічних і соціальних завдань. Формування культури підприємництва життєво необхідне для економічного зростання і конкурентоспроможності економіки. Активна підтримка розвитку малого бізнесу в перспективі, сприяє створенню великої кількості робочих місць, збільшенню податкової бази, зростанню національного прибутку.

В той же час, практика господарювання малих підприємницьких структур в Україні свідчить, що вони так і не стали потужним сегментом вітчизняної економіки. Частка малого бізнесу у ВВП України становить 11%, а кількість малих підприємств з розрахунку на 10 тис. людей — 53, тоді як у розвинутих країнах частка малого бізнесу у ВВП становить 50−60%, на 10 тис. осіб припадає 500−700 малих підприємств.

Враховуючи чинники, які стримують зростання масштабів мікрокредитування в Україні, на нашу думку активізація і розвиток такого сегменту українського кредитного ринку можлива при підвищенні рівня пропозиції мікрокредитних послуг.

Формування пропозиції послуг мікрокредитування для суб'єктів малого бізнесу може здійснюватися не тільки комерційними банками, а й небанківськими мікрофінансовими організаціями (МФО), основна функція яких — посередництво між споживачами мікрокредитних послуг і джерелами фінансування.

Для активізації сфери мікрокредитування, посилення фінансових позицій суб'єктів малого підприємництва і появи нових видів фінансових інститутів і нових видів фінансових послуг на вітчизняному кредитному ринку необхідно сформувати правові і організаційні основи функціонування небанківських фінансових організацій мікрокредитування.

В правовому порядку доцільно врегулювати питання відносно:

· організаційно-правових форм, в яких можуть бути створені і функціонувати небанківські фінансові організації з мікрокредитуванню (мікрофінансові організації - МФО);

· джерел фінансових ресурсів мікрофінансових організацій;

· особливостей і порядку оподаткування небанківських фінансових організацій мікрокредитування, у тому числі звільнити від сплати ПДВ.

В існуючому законодавстві від сплати ПДВ з процентних доходів звільнені процентні виплати за іпотечними кредитами і виплати відсотків за лізинговими платежами. Аналогічну систему бажано впровадити і для процентних виплат мікрофінансовими організаціями;

В цілому, можна зробити наступні висновки щодо позитивного ефекту від активізації послуг мікрокредитування для суб'єктів вітчизняної економіки і для фінансово-економічного розвитку України в цілому.

1. Комерційним банкам розвиток мікрокредитування дозволить зменшити кредитний ризик портфеля, підвищуючи рівень його диверсифікації. Робота за програмами мікрокредитування є хорошою PR-кампанією, здатною принести популярність банку серед широкого кола потенційних клієнтів.

2. Створення і розвиток небанківських фінансових організацій мікрокредитування в Україні забезпечить диверсифікацію фінансових інститутів і фінансових продуктів у сфері кредитування і сприятиме тим самим формуванню пропозиції на ринку мікрокредитів.

3. Співпраця секторів банківського і небанківського мікрокредитування, з одного боку, створить стимули для формування стійкої структури української економіки, а з другого боку, надасть додаткові можливості суб'єктам малого підприємництва, що зростають, для переходу в сектор великих підприємств.

4. Зростання масштабів мікрокредитування в Україні дасть можливість малим підприємцям, для яких можливість позичати невеликі суми грошей необхідна як повітря, активно використовувати такий звичний для підприємців розвинутих країн інструмент, як мікрокредити.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.91 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 25. — С. 165.

2. Закон України «Про заставу» від 2.10.92 р. //Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 47. — С. 74.

3. «Про кредитування» Положення НБУ № 246 від 28.09.95.

4. «Рекомендації по визначенню фінансового стану позичальників» Постанова НБУ № 323 затверджене від 29.09.97.

5. Абрамова І.М., Пєнська І.О. Проблеми розвитку малого підприємництва в Україні // Фінанси України. — 1999. — № 4. — C. 12 — 17.

6. Андрєєв А. Особливості становлення ринку банківських послуг в Україні // Банківська справа. — 2003. — № 4. — С. 35−37.

7. Беліменко Г. Розвиток підприємництва як механізм припинення економічного спаду і структурної перебудови // Закон і бізнес. — 1999. — № 5. — С. 21 — 26.

8. Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов П.І. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. — К.: Либідь, 2004. — 237с.

9. Банківська енциклопедія // Під ред. д.е.н. проф. Мороза А. М. — К.: Лібра, 2000. — 327с.

10. Банківська справа: Навчальний посібник // За ред. проф. Р. Т. Тиркола — Тернопіль: Карт-бланки, 2001р. — 314с.

11. Банківські операції: Підручник // А. М. Мороз, М.І.Савлук, М.Ф. Пуховіна та ін. — К.: КНЕУ, 2006. — 384с.

12. Бендурка О., Ковальов Є. Великий і малий бізнес, проблеми розвитку // Голос України.-1999.-15 червня.

13. Білецька Н. Розрахунок доходів і витрат банку внаслідок впровадження Національної системи масових електронних платежів // Банківська справа. — 2003. — № 4. — С. 48−58.

14. Буряк П. Ю. Мобілізація фінансових ресурсів для активізації малого та середнього підприємництва // Фінанси України.-1999. № 12.

15. Васюренко О. В. Банківські операції: Навчальний посібник. — К.: Тов. «Знання», КОО, 2005. — 255 с.

16. Вступ до банківської справи: Учбовий посібник // За ред. М.І. Савлука. — К.: Лібра, 2000. — 344 с.

17. Клочко Ю., Черняк Т. Проблеми малого бізнесу в Україні // Економіка України. — 1998. — № 1. — С. 8 — 12.

18. Крупка М.І. Фінансово-економічні аспекти розвитку малого підприємництва в Україні // Фінанси України.-1998. — № 5. — С. 31 — 34.

19. Лаврушин О. И. Банковские операции. Ч. 1. — М.: ИНФРА-М, 1995. — 468 с.

20. Морочко М. Павлік Т. Розвиток банківських послуг у всесвітній мережі Інтернет // Фінанси України. — 2001. — № 9. — 131−135 с.

21. Онищенко В. О. Основи банківської справи: Навчальний посібник. — Полтава: ПДТУ, 1999. — 163с.

22. Фінанси підприємств: Підручник // Під ред. проф. А.М. Поддєрьогіна. 2-ге вид. — К.: КНЕУ, 2002. — 384с.

Додаток 1

Рейтинг оцінки якості кредиту