Будова й функції тваринних тканин, їхня здатність до регенерації

Клітини у тварин, як і в рослин, об'єднані в тканини. Тканина — це сукупність клітин, подібних за будовою, функцією і тією міжклітинною речовиною, яку вони виділяють.

Тіло тварин складеться з таких тканин: епітеліальна, сполучна, м’язова і нервова. Клітини кожної тканини відрізняються будовою і функціями.

Епітеліальна тканина утворює покриви тіла тварин, вистилає порожнини тіла та внутрішніх органів. Різні типи епітеліальної тканини можуть складатися з одного або кількох шарів щільно прилеглих клітин, між якими майже немає міжклітинної речовини. Епітеліальні тканини містяться у верхньому шарі шкіри тварин і захищають їхнє тіло від пошкоджень.

Епітелій кишечника всмоктує поживні речовини. Епітелій, яким утворена поверхня органів дихання, бере участь у газообміні, а епітелій органів виділення — у виведенні з організму шкідливих продуктів обміну речовин. Різноманітні залози тваринного організму складаються з епітеліальних тканин. Тому піт, жовч і шлунковий сік утворюються особливим видом епітелію.

Сполучна тканина виконує опорну, підтримуючу та захисну функції. З цієї тканини складаються хрящі, кістки, сухожилля, зв’язки. Особливістю сполучної тканини є те, що навколо її клітин є багато міжклітинної речовини.

Сполучна тканина, що входить до складу скелета, підтримує тіло, є його опорою, захищає внутрішні органи. В жировій сполучній тканині відкладаються запасні поживні речовини у вигляді жиру.

Особливий тип сполучної тканини — це кров. Кров забезпечує внутрішній зв’язок між органами: від органів, що здійснюють газообмін, до всіх інших органів і тканин вона переносить кисень, а від них до органів, що здійснюють газообмін, — вуглекислий газ. Кров переносить поживні речовини від кишечника і транспортує до органів виділення шкідливі продукти життєдіяльності організму.

М’язова тканина складається з видовжених клітин, які у відповідь на подразнення нервової системи здатні скорочуватися. Завдяки м’язовій тканині (скелетним м’язам) здійснюється рух тварини (переміщення у просторі всього тіла або його окремих частин). М’язи надають тілу певної форми, підтримують та захищають внутрішні органи.

Посмугована м’язова тканина складає скелетні м’язи. її м’язові клітини дуже довгі, багатоядерні, а також на них добре помітні поперечні смуги. Внутрішні органи тварин мають гладку м’язову тканину, що складається з витягнутих одноядерних клітин.

Нервова тканина складається з нервових клітин — нейронів.Тіла нейронів мають зірчасту форму та довгі і короткі відростки. Вони здатні сприймати подразнення та проводити збудження до м’язів, шкіри та інших тканин і органів.

Регенерація — це відновлення організмом втрачених, ушкоджених органів і тканин, а також відновлення цілого організму з частини. Термін «регенерація» запропонував у 1712 р. Р. Реомюр, який вивчав регенерацію ніг річкового рака. Регенерація спостерігається в природних умовах і може бути досліджена експериментально. В основі регенерації лежать закономірності, подібні до процесів індивідуального розвитку. Отже, регенерація — це універсальна властивість усього живого. У різних груп тварин рівень розвитку регенерації різний. У багатьох нижчих безхребетних можлива регенерація цілого організму з частини тіла. У нижчих хребетних можуть відновлюватися кінцівки, хвіст, внутрішні органи, кришталик ока тощо. У ссавців і людини можлива регенерація окремих тканин. Механізми регенерації досліджують у зв’язку з міжклітинними й міжтканинними взаємодіями, впливом гормонів та інших біологічно активних речовин, імунної й нервової систем, а також генетичних факторів.

Гістогенез — це сукупність процесів, що забезпечують в онтогенезі багатоклітинних організмів утворення, існування й відновлення тканин.