Проблема злочинності серед молоді

Міністерство освіти і науки України Вінницький національний технічний університет Кафедра КСПП

Звіт

по проведеному соціологічному дослідженню

на тему:

Проблема злочинності серед молоді

Вінниця 2010

Зміст

1. Розробка методологічного розділу програми конкретних, соціологічного дослідження

2. Визначення основних понять програми за темою дослідження

3. Вибірка в соціологічному дослідженні

4. Розробка та логічний аналіз анкети

5. Організація та методика проведення опитування респондентів

6. Статистика і обробка інформації

7. Аналіз та узагальнення результатів соціологічного дослідження Висновки Література

1. Розробка методологічного розділу програми конкретних, соціологічного дослідження

В наш час молодь — це одна з найбільш уражених в економічному плані та найбільш безправна в соціально-правовому відношенні соціальних спільнот, яка живе в умовах підвищеної соціальної напруги і психологічного дискомфорту. Внаслідок такого становища з’являються все нові й нові факти зростання в молодіжному середовищі злочинності, наркоманії, токсикомани; алкоголізму, проституції. Рівень злочинності серед молоді та неповнолітніх має сталу тенденцію до значного зростання. Серед наркоманів 80% складає молодь, у тому числі 40% — неповнолітні. Щорічно у скоєнні тяжких злочинів бере участь більше 25 тис. молодих людей. З 1980 р. рівень злочинності серед дівчат зріс у 2,5 рази.

Негативні процеси, які відбуваються в суспільстві, болісно вражають і молодь. Серед неї все більше розповсюджуються такі види злочинів, які раніше були притаманні лише дорослим: торгівля зброєю та наркотиками, утримання домів розпусти і звідництво; сутенерство; розбійні напади на підприємців та іноземців; захопленням заручників; різні форми вимагання; жорстокі злочини проти життя й здоров’я особи; незаконні операції з валютою і цінними паперами; торгівля краденим тощо. Активно йде масове втягнення молоді до структур тіньової економіки та організованої злочинності.

Суттєвою ознакою злочинності молоді є те, що вона набуває в Україні все більш організованого, групового характеру. Частка корисливих злочинів із застосуванням насильства, скоєних у групі, складає від 50 до 80%. Найбільш розповсюдженими є злочини, які мають корисливо-насильницьку спрямованість. Це — розбій, грабіж, шахрайство, вимагання, вбивство з корисливих мотивів. Кримінальні молодіжні угруповання з різним ступенем організованості виявлені у всіх великих обласних центрах країни. Вони, утворюються за місцем навчання чи проживання молоді і мають здебільшого м’який характер. Групи, до яких належали тільки неповнолітні, становлять 65,2% неповнолітні, але в злочинах групи брав участь дорослий (дорослі) -25,8%; дорослі, але в діяльності групи брав участь неповнолітній (неповнолітні) — 9,0%.

Більше половини злочинів (54,0%) скоюється молоддю вперше, кожен третій злочин вчинюється особами, які раніше були засуджені, 2,5% злочинів на рахунку тих, хто був визнаний судом особливо небезпечним рецидивістом.

У 90-ті роки розпочалася хвиля інтересу українських вчених до молодіжної проблематики. Активізувалися дослідження у різноманітних напрямах, до них була залучена значна кількість наукових колективів.

Соціологи активно проводять дослідження проблеми злочинності молоді. В працях таких вчених, як Барило Т. С., Долгова А.І., Заишюк А. П., Ігошев К.Є., Костенко О. М., Костицький М. В., Лановенко І.П., Лопушанський Ф. А., Михайленко П. П., Міллер А.Й., Міньковський Г. М., Ратинов АР., Селецький А.І., Тарарухін С.А., Третякова ТА., Тузов АЛ., Туркевич IX та ін., створена теоретична база для вивчення злочинної поведінки неповнолітніх і молоді.

Як вказує Поліна Бузало у статті «Молодіжна злочинність — специфічне соціально-правове явище «опублікованій в журналі Підприємництво, господарство і право» 2006, № 10, мультидисциплінарний характер проблеми злочинності як соціального феномена зумовлює необхідність комплексного підходу фахівців кримінології, соціології, та психології до вивчення детермінуючих її факторів із метою розроблення адекватних заходів запобіжного впливу на причини та умови злочинності, у тому числі молодіжної.

На думку Ю.Б. Костової, висловлену у статі «Підліткова злочинність як прояв кризи правосвідомості неповнолітніх», опублікованій в журналі «Вісник Одеського інституту внутрішніх справ» 2005 — № 2 (с.83−85), відсутність у державі виховно-профілактичних функцій громадськості і організацій, негаразди в сім'ї і приводять до загрозливого стану підліткової злочинності. Втратив виховну роль серед неповнолітніх важливий соціальний інститут в освітній сфері: загальноосвітні учбові заклади різних рівнів акредитації (загальноосвітні школи, ліцеї, коледжі, гімназії і тлі.). Уся робота у вказаних установах спрямована на оволодіння тільки певними знаннями основних навчальних предметів. Правові установи, вимоги правових норм не формують у частини неповнолітніх пошани до права, не створюють стійких правових мотивів поведінки, не є перешкодою для вчинення правопорушень. Усі ці недоліки правових переконань неповнолітніх — основна мета право виховної роботи.

Стає все очевиднішим, що людина виявилася більш складним організмом, ніж вважалося раніше. Вона одночасно перебуває і діє в мікро-, макрой мегасвіті, які являють собою специфічні сфери об'єктивної реальності і розрізняються за рівнем структурної організації матерії або функціональних систем. Виникає запитання: яке це має відношення до злочинності серед молоді? Справа, власне, в тому, що десятиліттями нас переконували: подолання злочинності залежить від директив, законів, зусиль громадських організацій і, зрештою, сім'ї та школи. Як виявилося, все це може певним чином сприяти її обмеженню, але проблеми не усуває. Тож зрозуміло, що вкрай погрібні фундаментальні дослідження глибинних чинників поведінки людини, передусім таких, які можуть призвести до вчинення злочинів.

2. Визначення основних понять програми за темою дослідження

Об'єкт дослідження є студентський колектив групи 1ЕС-06, оскільки проводиться дослідження проблеми саме серед молоді.

Предметом даного дослідження є особливості злочинності в молодіжному середовищі в Україні, ставлення молоді до незаконних дій, усвідомлення ним відповідальності за злочини, схильність до вчинення протиправних актів. Метою дослідження є аналіз сучасного стану злочинності молоді вивчення особливостей злочинності різних груп молоді та мотиваційних чинників скоєння злочинів, пошук можливостей практичного вирішення даної проблеми.

Основні завдання дослідження:

Проаналізувати основні теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми злочинності за умов суспільної трансформації.

Встановити причини злочинності серед молоді.

Визначити рівень правової компетентності молоді, їх ставлення до закону, до виконання юридичних вимог і до осіб, які порушують закони.

Дослідити особливості соціального середовища, яке породжує явище злочинності, виявити соціальні групи молоді, що найбільшою мірою схильні до скоєння незаконних дій.

5. Узагальнити результати емпіричного дослідження, практичний досвід, з’ясувати, які заходи можна застосувати для впливу на погляди молоді на саму проблему злочинності та сформулювати рекомендації щодо профілактики та попередження злочинності молоді в Україні.

Ключові поняття:

Злочин — це суспільно небезпечне, протиправне, винне і кримінально каране діяння (дія або бездіяльність), вчинене фізичною осудною особою, яка досягла віку кримінальної відповідальності. Переконання, погляди, думки, навіть якщо вони суперечать інтересам окремих осіб, суспільства, держави, але не знайшли свого вираження в дії або бездіяльності, не є злочином.

Протиправність — це формальна ознака злочину, що означає передбачення його в діючому кримінальному законі.

Соціальна проблема — суперечлива ситуація реального життя, що має масовий характер і стосується інтересів соціальних спільнот, груп.

Відповідальність — зворотна сторона свободи, яка нерозривно з нею пов’язана та завжди її супроводжує. Той, хто діє вільно, повністю відповідає за свої дії. Моральна відповідальність означає здатність передбачити наслідки кожного свого вчинку і прагнення запобігти можливому негативному ходу подій.

Кримінальна відповідальність — вид юридичної відповідальності, що встановлюється державою в кримінальному законі, накладається судом на осіб,) які винні у вчиненні злочину, та мають нести зобов’язання особистого, майнового чи організаційного характеру.

Гіпотеза дослідження:

В наш час студенти недостатньо проінформовані про стан молодіжної злочинності. Встановлення та врахування соціальних чинників і якостей особистості, які визначають протиправну поведінку молоді, може дати змогу ефективно впливати на міру їх прояву, а також здійснювати профілактичну і психокорекційну діяльність спрямовану на протидію злочинності серед молоді.

3. Вибірка в соціологічному дослідженні

На етапі збирання первинних матеріалів суб'єкт соціологічного дослідження повинен з’ясувати кількісні та якісні параметри об'єкта, уточнити, хто є носієм інформації, скільки таких носіїв треба обстежити, щоб отримати реальну картину соціальної реальності. У практиці емпіричних досліджень, якщо об'єкт кількісно невеликий (не перевищує 300—500 одиниць), можна вдатися до суцільного обстеження, опитавши, наприклад, усіх респондентів або проаналізувавши всі номери визначених часописів тощо.

Але соціологія найчастіше має справу з великими групами людей, носіями певних характерних ознак, учасниками різноманітних соціальних процесів. Об'єктом досліджень можуть бути десятки і сотні тисяч людей, що мешкають у різних регіонах, містах, областях; багатотисячні колективи промислових підприємств, організацій; великі соціальні спільноти: підприємці, молодь, студентство, жіноцтво, діти. Тому дослідник, дбаючи про якість, достовірність майбутніх результатів, повинен ретельно підійти до вибору найоптимальніших методів. Адже суцільні обстеження за таких обставин неможливі (виняток становлять суцільні дослідження, використовувані під час перепису населення, проведення референдумів). Тому найчастіше вдаються до вибіркового методу як альтернативи суцільному обстеженню. Його теорія ґрунтується на досягненнях математичної статистики.

Вибірковий метод — науково обґрунтований підхід, за результатами якого роблять висновки про об'єкт дослідження як ціле, спираючись на дані аналізу його певної частини.

Використання методу вибірки передбачає опанування таких понять, як «генеральна сукупність», «вибіркова сукупність», «одиниця відбору», «одиниця спостереження», «репрезентативність», «помилка репрезентативності» тощо.

Генеральна сукупність — множина елементів, що мають якусь спільну характеристику, яка вказує на їх приналежність до системи. Перелік всіх елементів генеральної сукупності являється основою вибірки.

Генеральна сукупність може бути якісною або кількісною в залежності від того, являються властивості одиниць відбору ознаками чи змінними.

Генеральна сукупність може бути скінченною та нескінченною в залежності від того, чи обмежено число елементів вибірки.

Вибіркова сукупність — частина генеральної сукупності, об'єкти якої виступають в якості основних об'єктів спостереження. Ця частина генеральної сукупності обирається за спеціальними правилами так, щоб її характеристики відображали властивості генеральної.

Репрезентативність (від франц. representatif — наочний) — властивість вибіркової сукупності представляти характеристики генеральної сукупності.

Репрезентативність вибірки означає, що з деякою наперед заданою або обчисленою похибкою можна ототожнити встановлений на вибірковій сукупності розподіл ознак, що вивчаються, з їх дійсним розподілом в генеральній сукупності або, якщо користуватись мовою статистики, знайти оцінки параметрів генеральної сукупності.

Соціологічне дослідження — вид соціологічного дослідження, який відрізняється специфікою методології та методики отримання нового достовірного соціологічного знання.

Суцільне соціологічне дослідження — це соціологічне дослідження, в процесі якого обпитуються усі без виключення представники генеральної сукупності.

Вибіркове соціологічне дослідження — це соціологічне дослідження, яке проводиться для вибіркової сукупності за допомогою вибіркового методу.

Вибіркові дослідження мають більші переваги перед суцільними в ефективності затрат праці, часу та засобів на розв’язання тої чи іншої проблеми.

Визначення необхідної кількості респондентів для проведення опитування

Для проведення соціологічного дослідження в якості респондентів залучаються студенти ВНТУ групи 1ЕС-06 з кількістю респондентів — 24 особи віком від 20 до 23 років незалежно від матеріального та сімейного становища, які на час опитування проживають у місті Вінниця.

Визначення місця і часу проведення опитування

Місце проведення опитування — лекційні зали Вінницького національного технічного університету. Час проведення опитування — квітень 2010; година проведення не визначена, але орієнтовно — це від 8.00 до 14.00 години.

Обґрунтування відношення дослідження до даної аудиторії

Конкретне соціологічне дослідження, що стосується проблеми злочинності серед молоді, проводиться саме серед вище вказаної аудиторії, оскільки дана проблема в ній є досить актуальною.

Доведення репрезентативності вибірки

Беручи до уваги той факт, що об'єктом нашого дослідження є лише одна група 1ЕС-06, опитати яку не складе особливих проблем, то говорити про вибірку та про репрезентативність недоцільно. Тобто у даному випадку ми маємо суцільне соціологічне дослідження серед 24 студентів, які і виступають носіями досліджуваної проблеми.

4. Розробка та логічний аналіз анкети

Вінницький національний технічний університет Кафедра КСПП

АНКЕТА

Шановні друзі!

Пропоную Вам узяти участь в соціальному дослідженні на тему: «Проблема злочинності серед молоді». Відверті відповіді на подані запитання дадуть можливість визначити Ваше ставлення до злочинності серед молоді та знайти можливі засоби впливу на стан молодіжної злочинності.

Дякую за співпрацю.

1.Чи є проблема молодіжних правопорушень актуальною в наш час?

а)так, безперечно актуальна б) ні, є багато більш важливих проблем сучасності

в)важко відповісти

2.Які на Вашу думку злочини найбільше поширені серед молоді?

а)тяжкі

б)середньої важкості

в)легкі

3.Як Ви вважаєте, чи є достовірною інформація про сучасний стан молодіжної злочинності, яка поширюється засобами масової інформації?

а)так б) ні, статистика завищена в) ні, багато фактів скоєння злочинів не враховано г) не маю уявлення

4.Що, на Вашу думку, є основною причиною скоєння злочинів молодими людьми?

а)недостатнє виховання у навчальних закладах б) вплив оточення, вплив масової культури в) соціальна несправедливість, бідність г)індивідуальні психологічні особливості правопорушників д) недосконала система правових заходів щодо правопорушень

5.Чи достатньо проінформована молодь про протиправні дії та відповідальність за їх скоєння?

а)так б) ні, молодь цим не особливо цікавиться, а влада недостатньо переймається вирішенням даної проблеми в) дана інформація доступна для тих, хто хоче дізнатися

6. Чи можуть бути у колі Ваших друзів особи, які відбули покарання виправних закладах за скоєні злочини?

а)так, для мене це не є критерієм для дружби б) ні, із такими людьми не можна мати нічого спільного в) не цікавлюсь кримінальним минулим своїх друзів

7.Яке твердження Ви вважаєте правильним?

а)Більшість злочинів молоді люди скоюють, цілком усвідомлюючи можливі наслідки і відповідальність за вчинення правопорушень.

б)Молоді злочинці усвідомлюють неправомірність власних дій, але не передбачають карну відповідальність за їх вчинення.

в)Злочини скоюються молоддю переважно через необережність або незнання закону.

8.Чи залежить схильність до вчинення правопорушень від рівня освіченості людини?

а)так, освічена людина менш схильна до скоєння злочинів, адже це не може відповідати її моральним принципам б) лише певною мірою в) ні

9. Чи вважаєте Ви себе здатними вчинити злочин?

а)так б) ні

в)важко відповісти

10.Чи можна виправдати злочин?

а)так, бувають випадки, коли у скоєнні злочину слід винуватити не людину, а соціальне середовище і т.д.

б)ні, злочин у будь якому випадку є протиправним і виправдання не має

в)важко відповісти

11. На Ваш погляд, заходи щодо боротьби із злочинністю, які застосовуються у наш час в Україні:

а)є достатніми і дієвими б) залишають бажати кращого в) теоретично існують, але на практиці не діють

12. Чи можна шляхом соціальної пропаганди та виховних заходів зменшити кількість злочинів серед молоді?

а)так б) ні

13.Ваш вік:_______

14.Ваша стать:_______

15. Ваш сімейний стан:_____________

5. Організація та методика проведення опитування респондентів

Кодувальний листок

6. Статистика і обробка інформації

7. Аналіз та узагальнення результатів соціологічного дослідження

В ході проведеного соціологічного дослідження на тему «Проблеми злочинності серед молоді» отримано результати, які дають змогу оцінити сучасні погляди молоді на дану проблему. В опитуванні взяли участь 24 респонденти, які є студентами групи 1ЕС-06 Вінницького національного технічного університету. Серед них 20 осіб — представники чоловічої статі, 4 осіб — представниці жіночої статі, віком від 20 до 23 років (20 років — 6 чол., 21 рік і більше — 19 чол.), 23 чол. неодружені, 1 людина одружена.

Метою дослідження було проведення аналізу сучасного стану злочинності серед молоді, вивчення особливостей злочинності молоді та мотиваційних чинників скоєння злочинів, пошук можливостей практичного вирішення даної проблеми і визначення ставлення студентів до цієї проблеми. Дослідження було проведено одним з методів опитування — шляхом анкетування. Кожний студент давав відповідь на запитання поставлені у анкеті індивідуально на чистих аркушах паперу. Дані було занесено у кодувальний листок і проведено подальшу обробку.

1. На питання, чи є проблема молодіжних правопорушень актуальною в наш час, більшість респондентів (92%) відповіли, що дана проблема є актуальною, а лише 4% вважають, що є більш важливі проблеми, причому ще 4% не змогли відповісти. Це свідчить про те, що молодь серйозно ставиться до проблеми злочинності.

2. Студенти вважають, що найпоширенішими серед молодих злочинців є злочини середньої важкості. Хоча насправді найпоширенішим серед молоді все-таки є хуліганство, результат досліджень підтверджує, що респонденти проінформовані про тенденцію до зростання відсотка важких злочинів, яка існує останнім часом.

3. Більше половини опитуваних стверджують, що статистика злочинів не враховує велику кількість фактів вчинення правопорушень (68)%, 16% не має уявлення про достовірність інформації, що надається, вважає статистику достовірною 16% і завищеною не вважає ніхто. Це свідчить про низький рівень довіри засобам масової інформації.

4. Основними причинами скоєння злочинів молоддю студенти вважають вплив оточення, вплив масової культури, соціальну несправедливість та бідність, а також індивідуальні психологічні особливості порушників, менша кількість респондентів стверджують, що злочини скоюються через недосконалу систему правових заходів щодо правопорушень та недосконале виховання.

5. На питання, чи достатньо проінформована молодь про протиправні дії та відповідальність за їх скоєння, більшість респондентів (54%) вважає, що молодь не особливо цікавиться даною проблемою, вважають, що проінформованість знаходиться на достатньому рівні 16%, також 30% стверджують, дана інформація доступна для тих, хто хоче дізнатися. Тому можна зробити висновок, що більшості респондентів байдужа інформація про відповідальність за протиправні дії.

6. 42% не бажають спілкуватися із колишніми злочинцями, 37% не цікавляться кримінальним минулим своїх друзів, 21% припускають, що серед їх друзів можуть бути особи, які мають судимість Це свідчить про те, що злочинцям, навіть колишнім мало хто довіряє.

7. Велика кількість респондентів (71%) стверджують, що молоді злочинці усвідомлюють неправомірність власних дій, але не передбачають карну відповідальність за їх вчинення, майже однакова кількість (13% і 16%) вважають, що більшість злочинів молоді люди скоюють, цілком усвідомлюючи можливі наслідки і відповідальність за вчинення правопорушень, або злочини скоюються молоддю переважно через необережність або незнання закону.

8. Більшість опитаних відповіли, що здатність вчинити правопорушення залежить від рівня освіти лише певною мірою, 38% вважають, що освічена людина менше схильна до скоєння злочинів, 4% стверджують, що освітній рівень не має значення.

9. 30% опитаних вважають себе здатними вчинити злочин, 25% однозначно стверджують, що злочин вчинити не змогли б, і аж 45% сумніваються, тобто можна припустити, що значна частина молодих людей є схильними за певних умов скоїти злочин.

10. Значна частина опитаних відповіла, що у деяких випадках у скоєнні злочину слід винуватити не людину, а соціальне середовище (42%), 37% вважає, що злочин у будь-якому випадку є протиправним і виправдання не має, і п’ята частина не можуть відповісти однозначно. Дані результати також висвітлюють погляди сучасної молоді на правопорушення.

11. Заходи щодо боротьби з злочинністю для 42% опитаних існують лише теоретично, для такої ж кількості їм залишаються бажати кращого і лише 16% вірить в те, що вони таки діють.

12. 88% стверджують, що шляхом соціальної пропаганди та виховних заходів можна зменшити кількість злочинів серед молоді, а 12% вважають це неефективним засобом.

Висновки

В ході дослідження була висунута гіпотеза про те, що молодь недостатньо проінформована стосовно даної проблеми, але врахування соціальних чинників і якостей особистості, які визначають протиправну поведінку молоді, соціальна пропаганда може дати змогу ефективно впливати на міру їх прояву, а також здійснювати профілактичну діяльність, спрямовану на протидію злочинності серед молоді. Ця гіпотеза підтвердилась частково.

Як показали результати дослідження, більшість студентів вважають, що проблема злочинності молоді є дуже актуальною і її варто порушували. Наявну статистику респонденти вважають недостовірною, але з приводу відповідальності та протиправних дій вважають себе проінформованими достатньо. На думку опитаних, соціальна пропаганда є ефективною, проте недостатньою, тому слід також покращувати систему правових заходів з боку держави, тоді можна сподіватися на певні позитивні зрушення у подолання даної проблеми.

Література

1. Жоль К. К. Соціологія: Навч. посібник. — К.: Либідь, 2005. — 440с.

2. Шакун В.І. Суспільство і злочинність. — К.: Атіка, 2003. — 784 с.

3. Головатий М. Ф., Цибульник В. С. Проблеми молодіжної політики \ Філософська і соціологічна думка. —1992, — № 4.

Додаток

Вінницький національний технічний університет Кафедра КСПП

АНКЕТА

Шановні друзі!

Пропоную Вам узяти участь в соціальному дослідженні на тему: «Проблема злочинності серед молоді». Відверті відповіді на подані запитання дадуть можливість визначити Ваше ставлення до злочинності серед молоді та знайти можливі засоби впливу на стан молодіжної злочинності.

Дякую за співпрацю.

1.Чи є проблема молодіжних правопорушень актуальною в наш час?

а)так, безперечно актуальна б) ні, є багато більш важливих проблем сучасності

в)важко відповісти

2.Які на Вашу думку злочини найбільше поширені серед молоді?

а)тяжкі

б)середньої важкості

в)легкі

3.Як Ви вважаєте, чи є достовірною інформація про сучасний стан молодіжної злочинності, яка поширюється засобами масової інформації?

а)так б) ні, статистика завищена в) ні, багато фактів скоєння злочинів не враховано г) не маю уявлення

4.Що, на Вашу думку, є основною причиною скоєння злочинів молодими людьми?

а)недостатнє виховання у навчальних закладах б) вплив оточення, вплив масової культури в) соціальна несправедливість, бідність г)індивідуальні психологічні особливості правопорушників д) недосконала система правових заходів щодо правопорушень

5.Чи достатньо проінформована молодь про протиправні дії та відповідальність за їх скоєння?

а)так б) ні, молодь цим не особливо цікавиться, а влада недостатньо переймається вирішенням даної проблеми в) дана інформація доступна для тих, хто хоче дізнатися

6. Чи можуть бути у колі Ваших друзів особи, які відбули покарання виправних закладах за скоєні злочини?

а)так, для мене це не є критерієм для дружби б) ні, із такими людьми не можна мати нічого спільного в) не цікавлюсь кримінальним минулим своїх друзів

7.Яке твердження Ви вважаєте правильним?

а)Більшість злочинів молоді люди скоюють, цілком усвідомлюючи можливі наслідки і відповідальність за вчинення правопорушень.

б)Молоді злочинці усвідомлюють неправомірність власних дій, але не передбачають карну відповідальність за їх вчинення.

в)Злочини скоюються молоддю переважно через необережність або незнання закону.

8.Чи залежить схильність до вчинення правопорушень від рівня освіченості людини?

а)так, освічена людина менш схильна до скоєння злочинів, адже це не може відповідати її моральним принципам б) лише певною мірою в) ні

9. Чи вважаєте Ви себе здатними вчинити злочин?

а)так б) ні

в)важко відповісти

10.Чи можна виправдати злочин?

а)так, бувають випадки, коли у скоєнні злочину слід винуватити не людину, а соціальне середовище і т.д.

б)ні, злочин у будь якому випадку є протиправним і виправдання не має

в)важко відповісти

11. На Ваш погляд, заходи щодо боротьби із злочинністю, які застосовуються у наш час в Україні:

а)є достатніми і дієвими б) залишають бажати кращого в) теоретично існують, але на практиці не діють

12. Чи можна шляхом соціальної пропаганди та виховних заходів зменшити кількість злочинів серед молоді?

а)так б) ні

13.Ваш вік:_______

14.Ваша стать:_______

5. Ваш сімейний стан:_____________