Складання кошторису витрат на проведення капітального ремонту фільтр-пресу для стічних вод

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Призначення і устрій обладнання

1.2 Організація технічного обслуговування і ремонту обладнання

1.3 Фінансування ремонтних робіт

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Розрахунок графіку ППР

2.2 Складання відомості дефектів

2.3 Розрахунок трудомісткості ремонтних робіт

2.4 Розрахунок чисельності і складу ремонтної бригади

2.5 Розрахунок фонду оплати праці

2.6 Розрахунок непрямих витрат

2.7 Кошторис витрат на капітальний ремонт ВИСНОВОК СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Обладнання на хімічних підприємствах працює, як правило, в особливих умовах: високо агресивні середовища (що викликає корозію), сили тертя та ін. Режим роботи обладнання дуже напружений (в дві, три зміни) без зупинок у вихідні та святкові дні. Всі ці умови мають суттєвий вплив на фізичний знос обладнання. Для підтримання основних виробничих фондів у працездатному стані необхідні повсякденний нагляд, догляд і періодичний їх ремонт. Для попередження передчасного зносу вузлів і агрегатів технічного обладнання ремонтні служби здійснюють технічне обслуговування, планово-попереджувальний ремонт, модернізацію обладнання, часткове виготовлення запасних частин, пристосувань та інструмента, механізацію трудомістких і важких ремонтних робіт. Аналіз організації ремонтних робіт показує, що підвищення продуктивності праці, зростання економічної ефективності в ремонтному виробництві забезпечується шляхом раціональної організаційної структури ремонтної служби, розробки і втілення найбільш ефективних систем оперативного планування і організації ремонтів і обслуговування обладнання, вдосконалення форм оплати праці і методів її стимулювання.

Питання ефективності виробництва, підвищення якості і зниження собівартості ремонтів повинні вирішуватись не тільки на діючих підприємствах, але і на стадії проектування. Виходячи з цього, при розробці курсових робіт (дипломних проектів)економічні питання повинні сприяти рішенню технічних задач у всіх основних розділах: розраховується економічна доцільність проведення ремонтів.

Мета економічної частини проекту — визначити найбільш економічні рішення поставлених в курсовому (дипломному) проекті завдань, а саме, показати, що планування ремонтів дозволяє завчасно підготуватись до них з боку ремонтної служби. Це дозволяє знизити витрати основного виробництва, зменшити витрати на ремонт при одночасному покращенні його якості.

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Призначення і устрій обладнання

Фільтр-прес — апарат періодичної дії для поділу під тиском рідких неоднорідних систем (суспензій, пульп) на рідку фазу (фільтрат) і тверду фазу (осад). Фільтр-преси застосовуються для фільтрації широкого класу суспензій, а також вони придатні також для розділення суспензій з невеликою концентрацією твердих частинок і суспензій з підвищеною температурою, охолодження яких неприпустимо внаслідок випадання кристалів з рідини.

Принцип дії: Рушійною силою процесу фільтрації є напір подається в апарат суспензії. Суспензія під тиском надходить всередину пакета щільно стислих фільтрувальних плит (плит та рам). Плити обтягуються фільтрувальної тканиною. Частинки твердої фаза затримуються на поверхні фільтрувального полотна, а рідка фаза вільно проникає через дрібні пори фільтрувальна і далі через систему каналів виводиться з фільтра.

Площа фільтрації у сучасних фільтр-пресів може досягати значення більш 1200 мІ

Обсяг фільтрувальних камер у сучасних фільтр-пресів може досягати значення більш 30 мі

Товщина осаду від 5 до 50 мм Розміри фільтрувальних плит, мм: 200×200, 250×250, 300×300, 350×350, 400×400, 450×450, 470×470, 500×500, 630×630, 660×660, 700×700, 711×711, 800×800, 810×590, 815×815, 900×900, 914×914, 930×930, 1000×1000

Робоча температура від — 20 до + 150°C

Тиск фільтрації до 3,0 МПа Тиск пресування (віджимання) осаду до 6,0 МПа.

Рисунок 1- фільтр-прес для стічних вод

1.2 Організація ремонту технологічного обладнання

Склад, значення і завдання ремонтного господарства В процесі експлуатації технологічне обладнання піддається фізичному та моральному зносу і вимагає постійного технічного обслуговування. Працездатність обладнання відновлюється шляхом його ремонту.

Організація технічного обслуговування і ремонту технологічного устаткування є основною функцією ремонтного господарства у виробничій інфраструктурі підприємств.

Економічною основою існування ремонту є нестабільність деталей і вузлів техніки.

Дійсно, економічно необґрунтовано і технічно неможливо виготовити машину, механізми, агрегат з деталями і вузлами з однаковою міцністю, так само рівномірність зносу, з приблизно рівними термінами служби. Тому і виникає потреба в ремонті техніки, щоб забезпечити її нормальне функціонування на весь період служби.

Ремонт — сукупність техніко-економічних і організаційних заходів, пов’язаних з підтримкою і частковим (або повним) відновленням споживчої вартості основних фондів (засобів виробництва) або предметів особистого користування. Згідно існуючим стандартам ремонт — це комплекс операцій по відновленню справності або працездатності виробів або їх частин.

Завдання організації ремонту устаткування стають дуже актуальними. До основних завдань ремонтного виробництва підприємства відносяться:

* підтримка технологічного устаткування в постійній експлуатаційній готовності;

* збільшення термінів експлуатації устаткування без ремонту;

* удосконалення організації та підвищення якості ремонту обладнання;

* зниження витрат на ремонт і технічне обслуговування технологічного устаткування.

Ці завдання вирішуються шляхом:

* розробки та реалізації системи з технічного обслуговування нию обладнання в процесі його експлуатації з метою попередження прогресуючого зносу і аварій;

* своєчасного і якісного виконання планово-попереджувального ремонту устаткування;

* модернізації застарілого обладнання;

* підвищення організаційно-технічного рівня ремонтного виробництва.

Система технічного обслуговування і ремонту обладнання Роботи з підтримання обладнання в працездатному стані поділяються на технічне обслуговування та ремонт. Організація ремонтного господарства підприємства базується на системі планово-попереджувального ремонту (ППР), основні положення встановлені (ЕСППР).

Система ППР — це сукупність організаційно-технічних заходів щодо догляду, нагляду, обслуговування та ремонту обладнання, профілактичних заходів по заздалегідь складеному плану в певних обсягах і в певні терміни з метою запобігання обертання прогресивно наростаючого зносу, попередження аварій і підтримки обладнання.

Система ППР базується на двох основних принципах — запобігливості і плановості.

Принцип запобігливості полягає в тому, що після отримання кожним елементом встановленого для нього певного часу виконуються технічне обслуговування та ремонтні роботи незалежно від фізичного стану і ступеня зносу. Принцип планування припускає, що зазначені технічні впливу здійснюються за спеціальним графіком із заданими обсягами робіт у визначені терміни.

Система ППР включає в себе технічне обслуговування і ремонти

1.3 Фінансування ремонтних робіт

У відповідності з основними положеннями по складу витрат, витрати на проведення всіх видів ремонтів основних виробничих фондів включаються у собівартість продукції по відповідним елементам витрат.

При необхідності об'єднання, підприємства і організації для забезпечення рівномірності включення витрат на ремонт в собівартість продукції, можуть створювати ремонтний фонд (резерв). Відрахування в ремонтний фонд проводяться по затвердженим в директивному порядку нормативам.

За рахунок коштів ремонтного фонду фінансуються технічні і організаційні заходи по догляду, нагляду і ремонту будівель, споруд та інших основних фондів.

Таблиця 1

Вихідні дані

ремонт фільтр трудомісткість кошторис

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Розрахунок графіка ППР

2.1.1 Розрахунок кожного виду ремонту в планованому році

Кількість кожного виду ремонту в планованому році визначається за формулами:

1) Кількість капітальних ремонтів А_кап = Т_кал / Т _ц

приймаємо 1кап.

2) Кількість поточних ремонтів А_пот = Т_кал / Т_пот — А_кап

пот.

3) Кількість планово — технічних обслуговувань А_т.о.= Т_кал / Т_т.о — (А_кап+ А_пот)

т.о де: Т_кал — календарний фонд робочого часу обладнання в році, місяців;

Т_ц — ремонтний цикл у місяцях;

Т_пот — тривалість міжремонтного періоду поточного ремонту в місяцях;

Т_Т.О.— тривалість міжремонтного періоду між технічним обслуговуванням обладнання в місяцях.

Якщо для виконання завдання по випуску продукції встановлено декілька одиниць однотипного обладнання, то необхідно розрахувати кількість ремонтів в році для всієї кількості однотипного обладнання.

Розрахунки проводяться за формулами:

1) кількість капітальних ремонтів в плановому році для всіх одиниць однотипного обладнання:

N_кап =

2) кількість поточних ремонтів в плановому році для всіх одиниць однотипного обладнання:

N_ПОТ =

3) кількість технічних обслуговувань в плановому році для всіх одиниць однотипного обладнання:

N_Т.О. =

Де Nкількість одиниць однотипного обладнання, що знаходиться в роботі;

Т_КАЛ — календарний фонд робочого часу обладнання в році, місяців;

Т_Ц — ремонтний цикл в місяцях;

К_ВИК — коефіцієнт використання обладнання по календарному часу (в даному розрахунку умовно приймаємо К_ВИК=1);

А, А, Акількість кожного виду ремонтів обладнання в ремонтному циклі.

Розрахунок кожного виду ремонту в ремонтному циклі проводиться за формулами:

А= ;

А=

А= - А А= - 1=11

А= - (А+ А).

А= - (1+11)=24

2.1.2 Розрахунок місяця зупинки обладнання на ремонт

Місяць зупинки на ремонт визначається відношенням різниці між ремонтним циклом і міжремонтним пробігом до добутку числа змін роботи обладнання, помноженій на тривалість зміни й на число робочої доби в місяці.

Місяць зупинки на капітальний ремонт =

де 3 — число змін у добу

8 — тривалість зміни в годинах

30 — число робочої доби на місяць

Міжремонтний пробіг — вибирається довільно, з урахуванням того, що проведення капітального ремонту повинне припадати на останній рік у ремонтному циклі.

(Т_ц — міжремонтний пробіг) < 8640 годин.

2.1.3 Розрахунок періодичності ремонтів у місяцях

Періодичність ремонтів у місяцях визначається шляхом ділення міжремонтного періоду (ремонтного циклу) на час роботи обладнання протягом місяця в годинах, що в умовах безперервного виробництва дорівнює:

год

1) Для капітального ремонту:

Періодичність капітального ремонту = =

2) Для поточного ремонту:

Періодичність поточного ремонту = =

3) Для технічного обслуговування:

Періодичність технічного обслуговування ==

2.1.4 Розрахунок фактичного часу роботи обладнання та простою його в ремонті

Режим роботи проектованого підприємства характеризується перервним або безперервним робочим тижнем, кількістю змін у добу і тривалістю робочої зміни в годинах.

Виходячи із прийнятого режиму роботи підприємства розраховується річний фонд роботи обладнання, що підрозділяється на календарний фонд, номінальний фонд й ефективний фонд.

Календарний фонд часу (Т_кал):

Т_кал =360 днів або 8640 год.

Номінальний фонд часу (Т_ном): дорівнює календарному за винятком зупинок підприємства у вихідні й святкові дні (В+Св) Т_ном = Т_кал — (В+Св) При безперервному режимі роботи підприємства:

Т_ном = Т_кал = 8640 год.

Ефективний фонд часу (Т_еф): дорівнює номінальному фонду за винятком зупинок на ремонт (Т_рем):

Т_еф = Т_ном — Т_рем

год.

Т_еф = Т_факт

Час простою обладнання в ремонті визначається за нормами, які встановлені в «Положенні про систему ППР» за формулою:

Т_рем = (_кап.•А_кап +_пот•А_пот+_ТО•А_ТО)R24

год.

де: Т_рем — час простою обладнання в ремонті, год.

R — категорія ремонтної складності

24 — кількість годин у добі

_кап, _пот,_ТО — норма тривалості простою в добу на одиницю ремонтної складності для капітального, поточного ремонтів і технічного обслуговування.

Коефіцієнт використання обладнання за календарним часом складає:

К_ВИК=

2.1.5 Побудова графіка ППР

Графік ППР на планований рік складається у відповідності зі структурою ремонтного циклу на підставі отриманих розрахункових даних:

Таблиця 2

Графік ППР

2.2 Складання відомості дефектів

Успішне виконання ремонту в значній мірі залежить від матеріальної підготовки ремонтів. На капітальний ремонт складається відомість дефектів.

Відомість дефектів — містить перелік дефектів окремих вузлів і деталей, необхідні матеріали й запчастини для усунення дефектів. На підставі цих даних і цін проводиться розрахунок вартості матеріалів для проведення капітального ремонту.

Таблиця 3

Відомість дефектів на капітальний ремонт

Нарахування на матеріали визначаються за формулою:

В_ТР-ЗАГ ==грн.

М=16•250+16• 100+1• 750+1 •800+5 •650+7 •150+14• 18=11 702грн.

де: В_ТР-ЗАГ — величина транспортно-заготівельних витрат, грн.

М — вартість матеріалів, грн.

% Р_ТР-ЗАГ.— відсоток транспортно-заготівельних витрат на матеріали.

2.3 Розрахунок трудомісткості ремонтних робіт

Планування трудомісткості ремонтних робіт і чисельності персоналу для ремонтного обслуговування є одним з основних розділів плану ремонту.

Трудомісткість ремонтних робіт — являє собою трудовитрати на проведення ремонту обладнання.

Для визначення трудовитрат при плануванні ремонту, вартості ремонтних робіт в системі ППР введена ремонтна одиниця, яка умовно прийнята як трудомісткість на капітальний ремонт в 50 чол-год, віднесена до 4, 5 розрядів шестирозрядної тарифної сітки.

У діючій системі ППР дані норми часу на одну ремонтну одиницю по всім видам ремонтів і видам робіт.

Норми часу на одну ремонтну одиницю в годинах на всі види ремонтів і робіт приймаємо по таблиці 1 «Вихідні дані».

Визначаємо трудовитрати в чол-год на виконання всіх ремонтних робіт для однієї одиниці обладнання (у відповідності з побудованим графіком ППР) Розрахунки зводимо у таблицю 4

Таблиця 4

Трудомісткість ремонтів фільтр пресу

На слюсарні роботи

Графа 5 = 8 · 35 · 1=280 люд-год.

Графа 8 = 8 · 4 · 1=32 люд-год.

Графа 11 = 8 · 0,1 · 4=3,2 люд-год

Графа 12 = 280 +32 +3,2=315,2 люд-год.

На верстатні роботи

Графа 5 = 8 · 12 · 1=96 люд-год.

Графа 8 = 8 · 0,9 · 1=7,2 люд-год.

Графа 12 = 96+7,2=103,2люд-год.

Інші роботи

Графа 5 = 8 · 3 · 1=24 люд-год.

Графа 8 = 8 · 0,1 · 1=0,8 люд-год.

Графа 11 = 8 · 0,05 · 4=1,6люд-год

Графа 12 = 24+0,8+1,6=26,4люд-год.

2.4 Розрахунок чисельності й складу ремонтної бригади для проведення ремонту

При визначенні чисельності робітників слід розрізняти явочний й обліковий склад.

Явочний склад — це кількість робітників, які повинні вийти на роботу протягом зміни або доби, заповнити всі робочі місця й забезпечити нормальне протікання виробничого процесу.

Обліковий склад — включає явочний склад, а також запас на відшкодування невиходів на роботу в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, плановими й додатковими відпустками, виконанням державних і суспільних обов’язків і інші.

Для розрахунку чисельності необхідно скласти баланс робочого часу одного робітника на рік.

Баланс робочого часу — визначає кількість днів і годин роботи одного робітника протягом року.

У балансі розрізняють: календарний, номінальний й ефективний фонди часу.

Календарний фонд часу (Т_кал) — кількість днів і годин у календарному році.

Номінальний фонд часу (Т_ном) — це максимально можливий фонд часу, що може бути відпрацьований одним робітником протягом року.

Номінальний фонд часу розраховується за формулою:

Т_ном =Т_кал — (В + Св)

дн.

де: Т_кал — календарний фонд часу.

В — кількість днів відпочинку (вихідних) на рік.

Св — кількість святкових днів на рік.

Ефективний фонд часу (Т_еф) — це фонд фактично відпрацьованого робочого часу одним робітником протягом року

Ефективний фонд часу розраховується по формулі:

Т_еф = Т_ном — (В + Х + ДО + П)

дн.

де: В — планові і додаткові відпустки, днів.

Х — втрати часу через хворобу, днів.

ДО — час виконання державних і суспільних обов’язків, днів.

Ппільгові години, днів.

Дані розрахунку зводимо в таблицю 5.

Таблиця 5

Баланс робочого часу

Явочна чисельність робітників визначається за формулою:

Ч_ЯВ =

Ч_ЯВ = чол.

де: Тр_.пл — плановані витрати на виконання ремонтних робіт.

При виконанні курсової роботи — трудовитрати на виконання капітального ремонту. Приймаються по таблиці 4.

Т_рем — час роботи одного робітника при проведенні ремонтів.

К_норм — коефіцієнт виконання норм, приймається в межах 1,15 — 1,2

Т_рем = _кап R Т_см n

год.

де: _кап — норма тривалості капітального ремонту обладнання в добу на одиницю ремонтної складності;

R — категорія ремонтної складності;

Т_зм — тривалість зміни, год;

n — кількість змін.

Обліковий склад робітників визначається по формулі:

Ч_СП =Ч_ЯВ К_НЕВИХ = Ч_ЯВ

Ч_сп = чол.

де: Ч_сп — обліковий склад робітників, чол.

Ч_яв — явочний склад робітників, чол.

Т_ном — номінальний фонд робочого часу днів.

Т_еф — ефективний фонд робочого часу, днів.

Щоб укластися в норму простою та виконати весь обсяг робіт, необхідна наступна чисельність ремонтної бригади:

1) Чисельність слюсарів:

Ч_ЯВ слюсарів =

Ч_ЯВ слюсарів =чол.

Ч_СП слюсарів = Ч_ЯВ слюсарівК_НЕВИХ

Ч_СП слюсарів=4•1,14=5чол.

2) верстатників:

Ч_ЯВ верстатників =

Ч_ЯВ верстатників= чол.

Ч_СП верстатників = Ч_ЯВ верстатниківК_НЕВИХ

Ч_СП верстатників =1•1,14=1чол.

У діючій системі ППР передбачене співвідношення середніх тарифних розрядів ремонтних бригад і ступеню складності обладнання (Див. таблицю 3 «Додатки»).

Залежно від категорії ремонтної складності ® встановлюємо середній тарифний розряд ремонтної бригади.

Приймаємо кваліфікаційний склад ремонтної бригади:

Ч_сп слюсарів 5-го розряду — 2чол.

Ч_сп слюсарів 4-го розряду — 2чол.

Ч_сп слюсарів 3-го розряду — 1 чол.

Ч_сп верстатників 5-го розряду -1чол.

Перевірка правильності вибору кваліфікаційного складу ремонтної бригади визначається за формулою:

Т_{СЕР РОЗРЯД БРИГАДИ} =

Т_{СЕР РОЗРЯД БРИГАДИ =}=4,5

2.5 Розрахунок фонду оплати праці

Фонд оплати праці (ФОП) — являє собою суму грошових коштів, виплачуваних працівникам цеху в планованому році.

Фонд оплати праці складається з фонду основної оплати (Ф_осн), фонду додаткової оплати праці (Ф_дод.), інших заохочувальних і компенсаційних виплат (В_з.к)

ФОП = Ф_осн + Ф_дод + В_з.к.

ФОП=3912,48+907,7=4820,18 грн.

де: Ф_осн. — фонд основної оплати праці, грн.

Ф_дод. — фонд додаткової оплати праці, грн.

В_з.к. — заохочувальні й компенсаційні виплати, грн.

2.5.1 Розрахунок фонду основної оплати праці

У фонд основної оплати праці включається заробітна плата, нарахована за виконану роботу по діючим розцінкам або тарифним ставкам.

Ф_осн = Ф_тар

Для працівників-погодинників тарифний фонд оплати праці розраховується за формулою:

Ф_тар =Т_{с год}Ч_спТ_еф

де: Т_с.год — годинна тарифна ставка, грн.

Ч_сп. — облікова чисельність працівників, чол.

Т_еф. — ефективний фонд робочого часу одним працівником в рік, год.

Тарифний фонд оплати праці ремонтної бригади розраховується відповідно з проведеними розрахунками трудовитрат за видами ремонтних робіт і складу ремонтної бригади.

Таблиця 6

Розрахунок тарифного фонду оплати праці ремонтної бригади

Ф_осн.= Ф_тар

2.5.2 Розрахунок фонду додаткової оплати праціФонд додаткової оплати праці включає надбавки й доплати до тарифних ставок і додаткових окладів у рамках передбачених чинним законодавством.

Ф_дод. = Д_ніч.+ Д_веч.+ Д_св + Д_вр + В_відп. + В_д.с.о+ В_п + Д_бр.+_. Пр

де: Д_ніч — доплата за роботу в нічну годину

Д_веч. — доплата за роботу в вечірню годину

Д_св — доплата за роботу в святкові дні

Д_вр. — доплата за роботу в важких і шкідливих умовах

Д_бр. — доплата за керівництво бригадою

В_відп. — виплата відпускних

В_д.с.о — виплати за виконання державних і суспільних обов’язків

В_п. — оплата пільгових годин підліткам

Пр. — премія працівникам за виробничі результати

При роботі бригади в три зміни розраховуються доплати за роботу в нічний і вечірній час.

Нічна зміна вважається, в якої не менш 50% робочого часу доводиться на нічний час, тобто з 22.00 до 06.00. Доплата за роботу в нічний час становить 40% від тарифної ставки.

Д_ніч =

Д_ніч =0

де — частка нічних годин при 3-змінній роботі

Д_ніч =0, оскільки бригада працює в 1 зміну

Вечірньою вважається зміна, яка безпосередньо йде перед нічною, незалежно від часу її початку та кінця. Доплата за роботу у вечірній час складає 20% від тарифної ставки.

Д_веч =

Д_веч =0

де — частка вечірніх годин при 3-змінній роботі

Оплата праці працівників у святкові дні здійснюється в подвійному розмірі:

Д_св = Т_с.год · Св · Ч_яв · Т_см

де Св — кількість святкових днів в плановому році;

Ч_яв — явочна чисельність робочих за добу, чол.;

Т_см — тривалість робочої зміни, год.

Доплата працівникам за роботу в шкідливих умовах праці:

Д_вр=Ф_тар

Д_вр=3912,48_грн.

Сума премій розраховується за формулою:

Пр =

Пр =грн.

Оскільки простій обладнання в ремонті в планованому році (Т_р._заг) становить малу кількість часів, то витрати на оплату відпусток, днів виконання державних і суспільних обов’язків, пільгових годин підліткам, доплату за роботу в святкові дні включати у фонд додаткової оплати праці не доцільно.

В_відп.= 0

В_д.с.о = 0

В_п.=0

Фонд додаткової оплати праці буде розраховуватися за формулою:

Ф_дод = Д_ніч.+ Д_веч.+ Д_вр + Пр

Ф_{дод=469,5+438,2=907,7грн}

Витрати на оплату праці, які включаються у фонд основної й додаткової заробітної плати, відносяться на собівартість продукції через кошторис витрат на капітальний ремонт обладнання.

2.5.3 Розрахунок заохочувальних і компенсаційних виплат

До інших і компенсаційних виплат відносяться виплати у формі винагороди за підсумком роботи за рік, премії за спеціальними системами, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені чинним законодавством або проводяться понад встановлених норм.

В_П.К.=П_рік+В_років

де П_рік — премія за підсумками роботи за рік;

В_років — сума винагороди за вислугу років, стаж роботи.

Розмір виплат у вигляді премій за підсумками роботи за рік розраховується за формулою:

П_рік= Ф_тар=0

де % П_рік — відсоток премії за рік;

Сума виплат за вислугу років розраховується за формулою:

В_років = Ф_тар=0

де % В_років — відсоток преміювання за вислугу років.

2.5.4 Розрахунок середньомісячної заробітної плати одного працівника

Важливим показником є середня заробітна плата, що доводиться на одного працівника.

Середньомісячна заробітна плата робітників може бути розрахована по формулі:

З_{сер.міс.}=

З_{сер.міс.}=грн.

де: Т_р.пл. — плановані трудовитрати на проведення ремонту, чолгод.

Т_{ном.міс.} — норматив робочого часу за місяць, год.

Т_{ном.міс}: 173,1 годин — при 7-и годинному робочому дні;

152,5 годин — при 6-и годинному робочому дні;

178,2 годин — при 8-и годинному робочому дні.

2.5.5 Розрахунок відрахувань на соціальні потреби

Щомісяця підприємства роблять обов’язкові відрахування на соціальні заходи до:

1) Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності;

2) Фонду соціального страхування на випадок безробіття;

3) Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

Пенсійного фонду України.

Кошти фонду соціального страхування використовуються для сплати коштів на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення, надання матеріальної допомоги тощо.

В_{соц.потр.}=

де: % В_{соц.потр} — розмір відрахувань на соціальні потреби.

2.6 Розрахунок непрямих витрат

До накладних витрат відносять витрати, пов’язані з управлінням і обслуговуванням підприємства. До них відносять цехові витрати.

Розраховується сума накладних витрат за наступною формулою:

В_накл =

де: %В_накл — відсоток накладних витрат

2.7 Кошторис витрат на капітальний ремонт

На підставі отриманих даних складається кошторис витрат на проведення капітального ремонту обладнання.

Таблиця 7

Кошторис витрат на проведення капітального ремонту

ВИСНОВОК

В результаті розрахунків витрати на капітальний ремонт склали 30 065,52 грн. а вартість нового обладнання складає 90 000 грн, тому проведення капітального ремонту є доцільним та економічно вигідним.

ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-законодавча:

1. Україна, Президент. Про підприємства в Україні: закон № 887-ХІІ від 27 березня 2000 року// Крядовий кур'єр.- 2000. № 135. с.9−23

2. Україна. Кабінет Міністрів. Про господарські товариства: закон № 1576-ХІІ від 19 вересня 2000 року//Крядовий кур'єр.- 2000. № 215. с.23−30

Навчальна

3. Васильков В. Г. Організація виробництва: Навчальний посібник.- К.:КНЕУ, 2005. 524 с.

4. Клименко В. А. Организация планирования химических производств, Ленинград, «Химия», 1994. 356 с.

5. Кислий В. М. Організація промислового виробництва: у 2-х частинах, ч 1/В.М.Кислий.- Суми: СумДу, 2008. 149 с.

6. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.- К.:Каравела, 2004. 568 с.

7. Організація виробництва: підручник /за заг. редакцією П. В. Круша.- К.: Каравела, 2010. 536 с.

8. Економіка, організація і планування підприємства: методичні вказівки до виконання курсової роботи (для студентів гр. М, спеціальність 5.5 050 207 «Обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної і нафтогазопереробної промисловості» / укладач О. Ю. Клевцова, Шостка, 2011, — 25 с.

Додаткова

9. Журнал «Економіка, фінанси» № 10. 20 100. 35 с.

10. www.prodiplom.com.ua