Порівняльний аналіз семантики англійських, українських та новогрецьких прислів"їв на позначення форми

Порівняльний аналіз семантики англійських, українських та новогрецьких прислів'їв на позначення форми

Сприйняття світу, притаманне тому чи іншому етносу, його характер, неодмінно знаходить своє відображення в особливостях його мови — як лексичних, так і синтаксичних, створюючи унікальну, неповторну для кожного народу мовну картину світу. Паремії, зокрема прислів'я та приказки — невід'ємна частина культури будь-якого народу. Вони вбирають в себе історію народу, відображають особливості його менталітету та ставлення до життя [1].

Дослідженням паремій присвячено роботи вітчизняних і зарубіжних авторів, зокрема: О. В. Куніна, В. В. Виноградова, Л. А. Булаховського, В. Л. Архангельського, В. М. Мокієнко, та В. Мідера. Але незважаючи на глибинність попередніх досліджень, порівняльний аналіз англійських та українських прислів'їв на позначення форми не був остаточно зроблений. Саме тому виконання цієї роботи є актуальним.

Національна специфіка прислів'їв і приказок найбільш ясно виявляється при зіставленні різних мов. Порівняння приказок і прислів'їв різних народів виявляє, наскільки багато спільного мають ці народи, що, в свою чергу, сприяє їх кращому взаєморозумінню та зближенню [2].

Об'єктом нашого дослідження виступають англійські, українські та новогрецькі прислів'я на позначення форми.

Предметом дослідження є порівняльно-семантичний аналіз прислів'їв на позначення форми в англійській, українській та новогрецькій мовах.

Мета нашого дослідження — проаналізувати українські, англійські та новогрецькі прислів'я на позначення форми, визначити та порівняти вживані у них елементи.

Досягнення даної мети зумовлює наступні завдання:

• 1) вивчити наукову літературу щодо даного дослідження;
• 2) розглянути поняття прислів'я як одиниці пареміології;
• 3) зробити суцільну вибірку прислів'їв на позначення форми;
• 4) зробити порівняльний аналіз прислів'їв української, англійської та новогрецької мов на позначення форми.

В ході проведення даного дослідження були використані наступні методи: метод суцільної вибірки, дескриптивний метод, порівняльний метод.

Матеріалом виступає суцільна вибірка англійських, українських та новогрецьких прислів'їв на позначення форми з фразеологічних словників української, англійської та новогрецької мови у кількості 75 одиниць.

Практична цінність роботи — в можливості її використання при викладанні курсів лексикології, перекладацької теорії та фразеології.

У даній роботі ми розглянули паремії та їх основні функції, прислів'я та приказки як об'єкт лінгвістичного дослідження та дізнались про основні проблеми їх дефініції.

Під терміном «паремія» розуміємо прислівні народні висловлення повчального характеру, оформлені за зразком синтаксично замкнених, відтворюваних і семантично цілісних речень, поетичних за формою [3]. Паремії всіх народів світу описують схожі типові ситуації, мають подібний логічний зміст та відрізняються лише образами (деталями, реаліями), за допомогою яких цей логічний зміст передається. Основними одиницями пареміології є прислів'я та приказки.

Протягом нашого дослідження ми розглянули поняття «прислів'я» та «приказка»: за визначенням В. Даля [4], прислів'я — це коротка притча, в якій висловлено судження, присуд, повчання. Приказка, за Далем, — це простий вислів без притчі, без судження, без висновку. Були також визначені спільні риси прислів'їв та приказок. В приказках і прислів'ях відображений багатий історичний досвід народу, уявлення, пов’язані з трудовою діяльністю, побутом і культурою людей. Спільними ознаками прислів'їв та приказок є: стабільність, комплікативність, експресивність, дидактичність, афористичність та лаконічність.

Відносячись до одного жанру, прислів'я і приказки відрізняються певними структурними особливостями. Прислів'я — довершений за змістом вислів, який становить граматично й інтонаційно оформлене судження, як правило, у формі складного речення, що має двочленну структуру. Приказка — це образний вислів чи мовний зворот, який влучно характеризує людину, її вчинки, явища життя і т. ін., і є елементом ширшого судження. Прислів'ям властиве повне вираження думки, приказка висловлює думку неповно, часто є частиною прислів'я. Одне і те ж прислів'я може вживатися в численних контекстах, що припускає, по-перше, наявність інваріантних елементів у значенні цього прислів'я, по-друге, варіативні риси пояснюють можливість вживання даної мініатюри в невизначеному безлічі ситуацій. Багатозначності використання прислів'їв сприяють переносне значення і ритмічна організація.

Специфіка даної роботи вимагає аналізу прислів'їв за тематичним принципом, тобто за їх семантикою. У нашій роботі ми порівняли семантику українських, англійських та новогрецьких прислів'їв на позначення форми. В ході дослідження ми виявили, що зміст і форма є невід'ємними сторонами речей, процесів, явищ об'єктивного світу. При цьому зміст відіграє визначальну, провідну роль. Самій же формі притаманна певна самостійність і вона впливає на розвиток змісту. Будь-який зміст може проявлятися в різноманітних формах. Для зіставлення прислів'їв на позначення форми ми поділили їх на п’ять груп за способом позначення форми: зіставлення зовнішньої оболонки та внутрішнього змісту, порівняння форми, пошкодженість форми, конфігурація форми та густина форми.

Отже, розглянемо на прикладі декілька прислів'їв англійської, української та новогрецької мови на позначення форми.

Так, прислів'я.

• — A fair face may hide, а foul heart — за прекрасною зовнішністю може ховатися низька душа: Обличчям хороший, та душею не пригожий; - ўллп еЯнбй з ищсЯб Ьллп еЯнбй з кбсдйЬ;
• — Velvet paws hide sharp claws — У оксамитових лапках ховаються гострі кігті.

входять до категорії, що описує зовнішню форму у співвідношенні з внутрішнім змістом. Ця категорія прислів'їв на позначення форми майже повністю співпадає за семантикою в англійській та українській мовах.

Наступна категорія — порівняння форми:

— As like as an apple to an oyster — так схоже, як яблуко на устрицю; ўллб фб мЬфйб фпх лбгпэ кй' Ьллб фзт кпхкпхвЬгйбт — у зайця та сови очі різні. Ці прислів'я відбивають несхожість форм.

Наступна за кількістю категорія прислів'їв на позначення форми — це категорія на позначення пошкодженості форми:

• — A broken friendship may be soldered, but will never be sound — тріснуту дружбу можна склеїти, але вона ніколи вже не буде міцною. Пошкоджена колись дружба вже ніколи не буде такою ж міцною, як раніше.
• — A cracked bell can never sound well — дзвін, що тріснув, вже ніколи добре дзвеніти не буде: На лікованій кобилі далеко не виїдеш. Фп сбгйумЭнп гйблЯ ден уйЬчфефбй — тріснуте скло не склеїш. Те, що має якісь недоліки вже не буде працювати досконало.

Наступне прислів'я містить в собі конфігурацію форми:

— A round peg in, а square hole — круглий стрижень в квадратній дірці: Личить як корові сідло; ГЬйдбспу ме уЭлб кбй фупмрЬнпу ме пмрсЭлб. Це прислів'я показує несумісність предметів.

Лише в одному з досліджених нами англійських прислів'їв на позначення форми виражена густина форми:

— Faults are thick where love is thin — багато недоліків бачать в тих, кого мало люблять: все терплю, тому що люблю.

Проаналізувавши прислів'я на позначення форми ми бачимо, що найбільш численною групою в усіх розглянутих нами мовах є зіставлення зовнішнього та внутрішнього. Більшість прислів'їв цієї групи також мають спільну семантику. Більшість досліджених нами прислів'їв на позначення форми мають еквіваленти в інших мовах. Але ці еквіваленти не завжди зберігають елемент форми. Прислів'я на порівняння форми та на опис зовнішнього вигляду мають спільну семантику в різних мовах, але прислів'я інших розглянутих нами груп відрізняються за змістом.

Література

прислів'я семантика національний.

• 1. Авксент'єв Л. Г. Cучасна українська мова. / Л. Г. Авксент'єв — Х.: Вища школа, 1997. — 215 с.
• 2. Савенкова Л. Б. Пословица, поговорка и паремия как термины филологии // Филологический вестник / Л. Б, Савеноква. — изд. Ростовск. гос. ун-та, 1997. — № 1. — С. 36−43.
• 3. Алефиренко Н. Ф., Семененко Н. Н. Фразеология и паремиология / Н. Ф. Алефриенко, Н. Н. Семененко. — М.: Флинта: Наука, 2009. — 344 с.
• 4. Даль В. И. Пословицы русского народа / В. И. Даль. — М.: — 1984. — т.1. — С.14.
• 5. Греческие пословицы и поговорки и их аналоги в русском языке / Т. В. Кокурина. — М.: Издательство ЛКИ, 2008.