Особенности поезії А. У. Кольцова

Особенности поезії А. У. Кольцова

Красным полымем Заря всколыхнула:

По особі земли Туман стелется;

Разгорается день Огнем солнечным, Подобрал туман Выше тім'я гір …

Эти прості та задушевні рядки підкоряють своєї поетичністю, світлістю, глибоко хвилюють, мимоволі западають в душу. Так ввійшов у літературу новий великий талант — Олексій Васильович Кольцов.

Лирика Кольцова здавалася сучасникам свого роду відкриттям: вперше героєм твори став простий російський мужик. Орачі, женці і косарі у його віршах нагадують казкових богатирів. У ліриці Кольцова маємо постає проста, буденна життя російського селянина з її повсякденним працею, турботами про хлібі, думами про урожай. У житті російського селянина поет бачив не тільки світлі боку. У його піснях нерідко чується непідробне, щире горі знедоленого трудівника. Але скоряються своєї гіркою долі тільки з героїв кольцовских пісень. Набагато частіше вони вирушають шукати щастя, мстяться своїх кривдників, йдуть у лісу, ніж змиритися із своїм злою долей.

Иль у сокола Крила связаны?

Иль шляху йому Усі заказаны?

(«Дума Сокола»).

Сокол, рвущий свої пута, прагне за грати — ось який російська людина! Образ сокола — гордої, волелюбною птахи — одне із найбільш улюблених в усній народної поезії. Недарма називав він піснями чимало своїх вірші. Адже саме у піснях російський народ частіше виливає свою душу. Висловити відчуття провини та помисли російського селянина Кольцов зміг бо ні з розмов і ні з книжок знав його побут, горі Ай-Петрі і радість. Хоча він був сином торговця худобою, життя його соратникові майже відрізнялася від селянської. Поет отримав убоге освіту, ганяв худобу, рубав дрова. Важку життя Кольцова скрашувала рано пробудившаяся у ньому пристрасть до поезії. Пісні Кольцова «Солов'єм залетным», «Хуторець», «У ранній юності» стали справді народними. Їх співають «по всьому просторі безмежній Русі», — говорив Белинский.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.