Розрахунок вартості капіталу від облігації
Вартість капіталу від облігації нижча від вартості капіталу від акцій, її визначають інвестори, які оцінюють ризики, пов’язані з платоспроможністю фірми та оцінкою можливості невиконання обіцяних платежів. Як правило, облігації випускаються з номінальною ціною (основна сума боргу), за якою будуть погашені на певну дату. Що триваліший обіг облігації, то вище буде вартість капіталу чи відсоток… Читати ще >
Розрахунок вартості капіталу від облігації (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат на тему:
Розрахунок вартості капіталу від облігації
Вартість капіталу від облігації нижча від вартості капіталу від акцій, її визначають інвестори, які оцінюють ризики, пов’язані з платоспроможністю фірми та оцінкою можливості невиконання обіцяних платежів. Як правило, облігації випускаються з номінальною ціною (основна сума боргу), за якою будуть погашені на певну дату. Що триваліший обіг облігації, то вище буде вартість капіталу чи відсоток, що сплачується власнику. Вартість капіталу може змінюватись залежно від рівня процентних ставок на ринку: якщо ринкові ставки високі, то й вартість капіталу від щойно випущених облігацій буде вищою, ніж тоді, коли ринкові ставки низькі. Частково вартість капіталу від облігації визначається експертними компаніями, які оцінюють фінансовий стан та перспективи розвитку компанії і роблять висновки щодо якості облігацій. Вартість капіталу (дохід) від облігації встановлюють інвестиційні банкіри, які беруть на себе відповідальність за розміщення емісії:
де С t — річний купон на облігаціюVb — розмір боргу.
Процес випуску облігацій потребує витрат, пов’язаних з реєстрацією емісії, пошуком інвесторів, розміщенням випуску. Зазвичай такі витрати (Е) становлять близько 2−5% номінальної вартості. Тому при емісії облігації номінальною вартістю 100 грн, фактично компанія отримає (з урахуванням витрат на випуск), 100 · (1 — 0,02) = 98 грн. Вартість капіталу від такої облігації з фіксованим відсотком 8%:
Якщо розраховується вартість капіталу від раніше випущеної облігації, то розмір основного боргу не корегується щодо витрат на випуск.
Оскільки на облігацію сплачується інтерес, що утримується з доходу фірми до оподаткування, вартість капіталу від випуску облігації має бути скорегована з урахуванням цієї податкової знижки. Так, при податковій ставці ЗО % наведена у прикладі облігація матиме таку справжню вартість капіталу: 8,16 · (1 — 0,30) = 5,71%. Саме податкова знижка призводить до того, що вартість капіталу від облігації, як правило, менша від вартості фінансування за іншими методами залучення капіталу.
Випускаючи облігації, фірма зобов’язується сплачувати фіксовані платежі і своєчасно погасити борг, що може виявитися небезпечним при зменшенні прибутків. Заборгованість фірми підвищує ризик неплатоспроможності й призводить до ускладнення розміщення нових емісій та підвищення вартості капіталу, тому фінансування за рахунок боргових зобов’язань вигідне лише до певної межі.
Вартість капіталу від акцій
Прагнучи досягти оптимальної структури капіталу, фірма намагається здійснювати фінансування за умов як найсприятливішої вартості капіталу з використанням можливостей різних видів цінних паперів.
Оскільки на привілейовану акцію зазвичай сплачується фіксований дивіденд, розрахунок вартості капіталу від неї подібний до розрахунку вартості капіталу від облігації:
де D — розмір дивідендуР^ - поточна ринкова ціна акції.
Для щойно випущеної акції, як і для облігації, потрібно зробити поправку з урахуванням витрат на випуск (Е):
де оточна ціна привілейованого капіталуЕ-витрати на емісію.
Вартість капіталу від звичайної акції виводять з трьох чинників: ціни акції, дивіденду та темпу приросту дивідендів. Отже,.
де Z>, — розмір дивіденду майбутнього рокуG — темпи приросту дивідендів.
Очікуваний розмір дивіденду розраховується як поточний розмір дивіденду з урахуванням темпу приросту. Наприклад, </, = </0(1 + g) — розмір дивіденду майбутнього року, аг = </0(1 + g)2 — розмір дивіденду через 2 роки і т. д. Так, акція з поточною ринковою ціною (Р0) 5 грн, розміром дивіденду базового періоду (Z>0) 0,4 грн та темпом приросту дивідендів (G) 5% матиме таку вартість капіталу:
Вартість капіталу від звичайної акції може змінитися в майбутньому. Наприклад, вищі темпи приросту дивідендів дадуть більші дивіденди, відповідно збільшиться ціна акції і зменшиться вартість капіталу. Зниження темпів приросту дивідендів призведе до зниження ціни акції і відповідно збільшення вартості капіталу. Звичайні акції є найдорожчим джерелом фінансування серед усіх довгострокових джерел.
Середньозважена вартість капіталу (СЗВК) Середньозважена вартість капіталу (Weighted average cost of capitalWACC) є одиницею вартості сукупного капіталу фірми. Вона розраховується за процентними частками складових, що входять у структуру капіталу фірми. Щоб визначити СЗВК, треба розрахувати частку кожної інвестиції і помножити на дохід окремої інвестиції. Підсумувавши вартості капіталу на частку дістанемо СЗВК. Для розрахунків можна скористатися балансовою вартістю, відображеною в бухгалтерських розрахунках, що використовують номінальні значення вартості цінних паперів (тобто наводять минулі умови). Але здебільшого частки окремих джерел капіталу розраховуються за ринковими цінами і відбивають поточні ринкові умови з ураху;
ванням впливу змінних обставин ринку. Так, ціна звичайної акції, як правило, перевищує її балансову вартість, що збільшує вплив частки цієї складової капіталу порівняно з іншими (привілейованими акціями чи облігаціями).
Приклад: Вихідні дані наведено в таблиці.
Джерело фінансування. | Сума, грн. | Вартість капіталу, %. | Частка джерела в загальному фінансуванні. | Вартість капіталу на частку, %. |
Облігації. | 0,0714. | 0,643. | ||
Привілейовані акції. | 0,0357. | 0,428. | ||
Звичайні акції. | 13,5. | 0,893. | 12,055. | |
Разом. | 13,13. |
1. Розрахуємо частку облігацій в загальному фінансуванні: 120 000: 1 680 000 = 0,0714 (або 7,14%). Аналогічно розраховується частка привілейованих та звичайних акцій. Вони свідчать про те, як кожна складова впливає на загальну вартість капіталу.
2. Визначимо вартість капіталу на частку для облігацій: 0,0714 · 9 = = 0,643. Аналогічно розраховується вартість капіталу на частку звичайних та привілейованих акцій.
3. Підсумувавши вартості капіталу на частки всіх джерел фінансування, дістаємо середньозважену вартість — 13,13%.
Таким чином, приймаючи рішення про доцільність капіталовкладень, як одиницю не братимемо вартість окремого джерела фінансування, а братимемо середньозважену вартість. Так, проекти з внутрішньою ставкою доходу 10% вважатимемо прийнятними порівняно з вартістю капіталу від облігацій, бо внутрішня ставка доходу перевищує вартість капіталу і, напевне, NPV> 0. Порівнявши внутрішню ставку доходу проекту з отриманим середньозваженим значенням вартості капіталу (10% < 13,13%), доходимо висновку, що проект слід відхилити.
Середня вартість капіталу може змінюватися залежно від зміни складових, за рахунок яких відбувається фінансування. Що більше випускається облігацій, то нижча вартість капіталу. І навпаки, при збільшенні фінансування за рахунок звичайних акцій середня вартість капіталу підвищиться. Крім того, СЗВК змінюється зі зміною вартості капіталу кожного виду цінного паперу (або джерела фінансування).
Особливо це помітно при збільшенні фіксованих фінансових зобов’язань, коли підвищується ризик неплатоспроможності.
Середня вартість капіталу встановлює граничну межу для визначення доцільності інвестицій і є відбиттям вартостей капіталу всіх складових джерел фінансування.
Вартість акцій і облігацій
Акція може мати таку ціну:
• номінальну — ціна, що вказується на бланку акції і визначає вартість однієї частки від розподілу статутного фонду акціонерного товариства;
• емісійну — ціна, за якою акції продаються емітентом безпосередньо або через посередників при їх первісному розміщенні;
• ринкову — ціна акції певного емітента на момент реалізації ринкової операції (внаслідок укладення угод на купівлю-продаж), що коливається залежно від попиту і пропозиції, які склалися в конкретному місці в певний час;
• балансову — ціна, що встановлюється за балансовими документами емітентаумовно визначається як вартість однієї частки майна емітента, що припадає на одну акцію, якщо б емітент підлягав ліквідації в цей момент:
де, А — активи емітента на цей моментDbt — сумарна заборгованість емітента кредиторамSO') — кількість випущених акцій.
Ринкова вартість акції визначається попитом і пропозицією, які є реакцією на дохідність акції. Існує пряма залежність: що більший очікування дивіденд відносно ставки дисконту, то вища ціна акції. Стан, коли ринковий курс перевищує номінал, називається Ажіо, а коли нижчийДізажіо.
Для оцінки акції необхідно мати такі дані:
1. Дивіденд — дохід, одержуваний власником акції, що є частиною прибутку акціонерного товариства за результатами річної господарської діяльності після сплати податків. Розмір дивіденду залежить від розміру одержаного прибутку та виду акції.
2. Темпи приросту дивідендів.
3. Необхідна ставка доходу (ставка дисконту) — мінімальний майбутній дохід, на який погоджується інвестор, вкладаючи гроші.
Оцінка привілейованої акції (або акції з постійним дивідендом). Вартість привілейованої акції.
де D — постійний дивідендК — ставка дисконта.
Хоча дивіденди на привілейовану акцію фіксовані, її ціна може змінюватись зі зміною дисконтної ставки на ринку (при підвищенні ставки ціна зменшується і навпаки).
Оцінка акцій з постійним приростом дивідендів. Вартість акції.
де Z>0 — останній сплачений дивіденд на акціюZ>, — очікуваний розмір дивіденду на акцію майбутнього року, g — темпи приросту дивідендів.
Розрахуємо вартість акції з такими даними: Z>0 = 1,8 грн, g = 5%, К= 11%.
Якщо дивіденд постійно збільшується, темп приросту можна розрахувати. Наприклад, за останні три роки дивіденди становили відповідно 0,8- 0,87 та 0,95 грн. Встановимо загальний приріст дивідендів, розділивши останнє значення ряду на перше: 0,95/0,8 = = 1,187. За таблицею значень майбутньої вартості відповідно до кількості років (3) знайдемо найближчий до отриманого результату коефіцієнт. У розглядуваному випадку найближчі значення 1,158 та 1,191 відповідають 5 та 6%. Отже, темп приросту дивідендів становить близько 6%.
Оцінка вартості облігації
Для оцінки облігації необхідно мати такі дані:
1. Називна (номінальна) вартість — ціна облігації, за якою вона погашається, коли настає термін сплати основного боргу.
2. Купонна ставка — проценти, які отримує власник облігації, і періодичність їх сплати (щороку, щоквартально тощо).
3. Термін боргового зобов’язання — дата до якої емітент повинен погасити цінний папір, тобто повернути інвестору позичені кошти.
4. Ставка дисконтування. Вартість облігації (Vb):
де С — проценти за кожний період, грн.- N — номінальна вартість облігаціїг — дисконтна ставкакількість періодів- / - порядковий номер періоду.
Наприклад, розрахуємо вартість трирічної облігації за таких даних: N = 100 грн, г= 10% (дисконтна ставка для короткотермінових безризикових зобов’язань), С = 8 грн:
Поточна ціна облігації нижча від номінальної, оскільки дисконтна ставка на ринку перевищує відсотки, що сплачуються за облігацією.
Коли дисконтна ставка на ринку зменшується, проценти, що сплачуються на старі облігації, перевищують проценти на нові, тому раніше випущені облігації продаються за вищою ціною, і навпаки.
Вартість облігації можна розрахувати і за допомогою процентних факторів:
де / - проценти за кожний період, грнPVIF — процентний фактор теперішньої вартостіPVIFA — процентний фактор теперішньої вартості анюїтету.
Наприклад, якщо 7=10 грн, N = 100 грн, років, г = 12%, то.
Оцінка віддачі цінного паперу з позицій інвестора Вкладаючи гроші, інвестор сподівається на певну віддачу (очікувані доходи від інвестицій). З позицій позичкодавця очікувані надходження (дохід) складаються з періодичних відсоткових платежів і сплати боргу на момент погашення цінного паперу:
де С — купон, що сплачується на облігаціюPt, ціна облігації відповідно в поточному та попередньому періодах.
Для акціонерів віддача розраховується із суми дивідендів і капітального доходу від зміни ціни акції:
де Dt — сплачений дивіденд.
Оцінка віддачі поєднує процент доходу, отриманого на цінний папір, зі зміною ціни цінного паперу.
Дохідність дисконтної облігації зі строком погашення один рік і менше, %.
де Цном — номінальна вартість, тобто вартість, яка відшкодовується власнику при погашенні облігаціїЦп ид — ціна, за яку куплено облігаціюількість днів до погашення- 365 — кількість днів у календарному році.
Список використаної та рекомендованої літератури.
1.Буренин А. Н. Рынки производных финансовых инструментов. — ИНФРА-М, 1996.
2.Губсъкий Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. — К.: Наук, думка, 1998.
3.Денисенко М. П. Основи інвестиційної діяльності: Підручник. -К.: Алер-та, 2003.
4.Загорсъкий В. С. Ринок цінних паперів. — Львів, 1995.
5.Иванов В. М. Финансовый рынок. -К.: МАУП, 1999.
6.Інвестування: Навч.-метод, посіб. / А. А. Пересада та ін. — К.: Вид-во КНЕУ, 2001.
7.Калина А. В., Корнеев В. В. Рынок ценных бумаг: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 1999.
8.Мельник В. А. Ринок цінних паперів. — К.: ВІРА-Р, 1998.
9.МендрупО. Т., ШевчукІ. А. Ринок цінних паперів: Навч. посіб.-К.:Вид-воКНЕУ, 1998.
10.Мерпгенс А. Инвестиции: Курс лекций по современной финансовой теории. — К.: Изд-во КИА, 1997.
11.Мозговий О. М. Фондовий ринок: Навч. посіб. — К.: Вид-во КНЕУ, 1999.
12.Мозговой О. Н. Зарубежный фондовый рынок. — К.: Феникс, 1998.
13.Мозговой О. Н. Фондовый рынок Украины. -К.: Феникс, 1997.
14.Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. — К., 1993.
15.Пересада А. А. Інвестиційні процеси в Україні. — К.: Лібра, 1998.
16.Пилипенко І. І., Жук О. П. Цінні папери в Україні. — К., 2001.
17.Федоренко В. Г., Гойко А. Ф. Інвестування. — К.: МАУП, 2000.
18.Фондовий ринок України: Навч. посіб. / За ред. акад. В. В. Оскольського. — К.: Скарбниця, 1994.
19.Шарп У., Александер Г., БейлиДж. Инвестиции. -ИНФРА-М, 1998.