Розробка проекту торгівельного підприємства

План Вступ Розділ І. Особливості розробки бізнес-планів для торговельної діяльності

Розділ ІІ. Методика і етапи складання бізнес-планів торгового підприємства Розділ ІІІ. Розробка проекту створення торговельного підприємства

3.1 Резюме

3.2 Обґрунтування виробу місцезнаходження підприємства

3.3 План маркетингу

3.4 Торговельний план

3.5 Організаційний план

3.6 Фінансовий план

3.7 Страхування ризиків Висновки Список використаної літератури

Вступ Аналіз закордонного досвіду економічного і соціального розвитку підтверджує, що малий бізнес може стати реальним фактором не тільки стабільності, але і зростання економіки країни. Малий бізнес вносить свій внесок у підтримку конкуренції на належному рівні, гнучку перебудову виробництва, прискорення інноваційних процесів, формування ринкової економіки, сприяння росту зайнятості. У зв’язку, з цим науковий аналіз проблем малого бізнесу в Україні має особливе значення в умовах реформування економіки і характеризується структурною перебудовою економіки, необхідністю стабілізації відтворювальних процесів і забезпеченням перспективи стійкого економічного розвитку.

У Європі малі та середні підприємства становлять 99,7% всіх комерційних підприємств. У США на малі підприємства припадає майже 30% всього експорту. У Франції та Німеччині частка малого та середнього бізнесу у ВВП цих країн майже 50%, а в Японії ними створюється майже 57% всієї продукції в провідній для країни обробній промисловості, в Італії на нього припадає приблизно 95% національного доходу. В цілому по Європі на малих і середніх підприємствах працює майже 68% працездатного населення, які виробляють 58% ВВП. Всупереч усталеним стереотипам, опорою німецької економіки служать не автомобільні гіганти, великі енергетичні, хімічні чи металургійні концерни, а малі та середні підприємства.

В Україні за різними оцінками малий бізнес займає близько 5−6% ВВП. Але з урахуванням тіньової економіки, близько 30% населення України зайнято в малому бізнесі. Основний вид діяльності - це торгівля, а також сфера послуг — ремонтні роботи, перукарські послуги, кафе в курортних і придорожніх зонах. У свій час активно розвивався будівельний малий бізнес, але сьогодні він загальмувався.

Науково обґрунтовано, що до переваг малого та середнього бізнесу відносяться наступні: створення нових робочих місць; ефективність малих фірм; прибутковість; особливе ставлення до праці; велика конкурентоспроможність; мобільність; глибока спеціалізація і затребуваність; швидка окупність дає можливість почати бізнес з малим стартовим капіталом.

Мета: вивчення методики та особливостей розробки бізнес-планів.

Завдання: розробка проекту торгівельного підприємства

Розділ І. Особливості розробки бізнес-планів для торговельної діяльності

У сфері приватного підприємництва в Україні зайняті вже тисячі людей. Однак бізнес — це зовсім особлива манера життя, що припускає готовність приймати самостійні рішення і ризикувати. Вирішивши зайнятися бізнесом, підприємець повинен ретельно спланувати його організацію. Мова йде про бізнес-плани, з яких у всьому світі прийнято починати будь-який комерційний захід.

Бізнес-план — документ перспективний, і складати його доцільно на 3−5 років наперед. Для перших двох років головні показники доцільно визначати щоквартально (а в разі можливості навіть щомісячно), і лише з 3-го року можна обмежитись річними показниками.

В умовах ринку подібні плани необхідні всім: банкірам і потенційним інвесторам, співробітникам фірми, що бажають оцінити свої перспективи і завдання, і перш за все, самому підприємцю, який повинен ретельно проаналізувати свої ідеї, перевірити їх реалістичність. Власне кажучи, без бізнес-плану взагалі не можна братися за комерційну діяльність, так як можливість невдачі буде занадто велика.

Бізнес-план є принципово новим для нашої економіки документом. В умовах переходу до ринкової економіки оволодіння мистецтвом складання бізнес-плану стає вкрай актуальним, що зумовлено наступними причинами:

1. У нашу економіку входить нове покоління підприємців, багато з яких не мають досвіду керівництва підприємством і тому вельми смутно уявляють собі всі очікують їх проблеми.

2. Змінюється господарська середовище і ставить досвідчених керівників перед необхідністю по-іншому прораховувати свої дії на ринку і готуватися до такого незвичного раніше для них заняття, як боротьба з конкурентами.

3. Розраховуючи отримати іноземні інвестиції для підйому вітчизняної економіки, російські підприємці повинні вміти обгрунтувати свої заявки й доводити (на основі прийнятої на Заході документації), що вони здатні оцінити всі аспекти використання інвестицій не гірше бізнесменів з інших країн. Розв’язання перерахованих вище проблем і покликаний допомогти бізнес-план, який є основним документом, що визначає стратегію розвитку фірми. Слід підкреслити, що в даний час в Україні першочерговою метою бізнес-планування є залучення для участі в проектах потенційних інвесторів і партнерів.

Запорукою успіху підприємницької діяльності є успішний початок справи. Процес складання бізнес-плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому практично неможливо дати якусь універсальну (стандартну) схему його розробки.

Найбільш складною є процедура опрацювання бізнес-плану для започаткування нового бізнесу. Узагальнення підприємницького досвіду дає змогу виділити в процесі розробки такого бізнес-плану три стадії: початкову; підготовчу; основну.

Якщо йдеться про розробку бізнес-плану для розширення вже наявного бізнесу, то необхідність у початковій стадії відпадає. обгрунтовуючи проект удосконалення діяльності підприємства, теж можна обмежитися лише основною стадією.

Розглянемо докладніше кожну зі стадій розробки бізнес-плану.

Початкова стадія.

Опрацювання бізнес-плану для заснування нового бізнесу починається з розробки концепції, тобто тих принципових рішень, які закладаються в його основу. У межах роботи над концепцією майбутнього бізнесу:

— здійснюється пошук підприємницької ідеї;

— вибирається сфера діяльності;

— обгрунтовується доцільна форма організації бізнесу;

Найвідповідальнішим етапом, від якого багато в чому залежать усі інші рішення щодо створення бізнесу, є пошук ідеї майбутнього бізнесу. Джерелами таких ідей найчастіше бувають: вивчення запитів і побажань споживачів; критичний аналіз товарів, які випускають інші фірми; бесіди з продавцями торговельних закладів; вивчення технічної літератури та патентної інформації; результати власних досліджень і розробок. Для пошуку підприємницьких ідей використовуються різноманітні методи («мозкового штурму», конференції ідей, «колективного блокнота», контрольних запитань, фокальних об'єктів тощо).

Вибір сфери підприємницької діяльності (виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, послуги, будівництво, фінансова діяльність тощо) здійснюється з урахуванням:

суті та спрямованості самої ідеї майбутнього бізнесу;

особистих факторів (власний практичний досвід та потенціал, наявність відповідної освіти та знань, відповідність сфери бізнесу інтересам і вподобанням самого підприємця);

зовнішніх факторів (реальна економічна ситуація, законодавчо заборонені сфери й види діяльності, необхідність ліцензування діяльності, державні пріоритети в розвитку окремих галузей, сучасні й майбутні потреби споживачів, ступінь конкуренції в галузі, стадії життєвого циклу виробів, наявність необхідних ресурсів, інші специфічні зовнішні фактори).

Будь-яка підприємницька діяльність здійснюється в межах певної організаційної форми. Процедура вибору організаційно-правової форми бізнесу передбачає:

— визначення особливостей, переваг і недоліків кожної з цих форм;

— визначення критеріїв вибору форми організації бізнесу (ступінь відповідальності, ситуація з податками, обсяг фінансових потреб для започаткування бізнесу, ступінь контролю за фірмою, можливість залучення інших власників, наявність управлінських здібностей у підприємця, можливість зростання бізнесу в майбутньому чи простота його ліквідації);

До основних питань опрацювання концепції майбутнього бізнесу належить також вибір способу започаткування бізнесу. Традиційно розглядають три основні способи започаткування бізнесу:

— створення нового підприємства «з нуля»;

— придбання фірми, що вже існує;

— придбання франшизи, тобто ліцензії, яка надає підприємцеві (фірмі) право на продаж (виробництво, здійснення певної діяльності) товарів чи послуг великої фірми, яка вже добре відома споживачам.

Крім того, існують кілька нетрадиційних способів започаткування бізнесу, до яких, зокрема, належать:

— прямий маркетинг (сукупність операцій, за допомогою яких продавець доводить товари та послуги до покупців, спрямовуючи свої зусилля на заздалегідь визначену аудиторію та використовуючи один або більше засобів інформації та комунікації з метою отримання замовлення по телефону, поштою або внаслідок персонального візиту до клієнта);

— започаткування бізнесу виходом зі складу якоїсь великої компанії;

— пересувна торгівля;

— надомний бізнес.

Підготовча стадія Наявність концепції власного діла ставить перед підприємцем велику кількість цілком конкретних запитань. Чим його бізнес відрізнятиметься від бізнесу конкурентів? Що сприятиме або заважатиме його становленню та розвитку? На які конкурентні переваги слід орієнтуватися? Якими мають бути програма дій та пріоритети діяльності майбутнього бізнесу? Отримати відповіді на них — це завдання підготовчої стадії розробки бізнес-плану.

Відтак на підготовчій стадії:

— збирається та аналізується маркетингова, виробнича, фінансова й загальноекономічна інформація про майбутній бізнес (процес формування інформаційного поля бізнес-плану). Що більше інформації буде зібрано, то більш обгрунтованими будуть наступні розрахунки;

— з'ясовуються сприятливі можливості та загрози розвитку бізнесу в зовнішньому середовищі. Для вивчення факторів зовнішнього середовища всю їх сукупність, як правило, поділяють на три групи: загальноекономічні фактори; галузеві фактори; конкуренти;

— оцінюються сильні та слабкі сторони фірми. Сильні сторони фірми — це її особливі, унікальні або принаймні оригінальні способи конкурентної боротьби. Слабкі сторони — це те, в чому фірма відстає від конкурентів;

— визначається місія фірми, тобто головне призначення, специфічна роль, особливий шлях у бізнес і, що відрізнятимуть її від конкурентів;

— формулюються конкретні цілі діяльності фірми, тобто чітко визначається те, чого фірма хоче досягти за певний проміжок часу;

— аналізуються стратегічні альтернативи та вибирається стратегія діяльності фірми. Вибираючи стратегію, підприємець, як правило, орієнтується на одну з можливих типових стратегій бізнесу: контролю за витратами; диференціації.

Основна стадія Основна стадія — це безпосереднє опрацювання бізнес-плану. Головна мета цієї стадії — довести економічну доцільність створення даного бізнесу, переконливо показати, як саме гроші чи інші ресурси потенційного інвестора забезпечать йому очікуваний зиск. Інвестор має побачити прибуток не після, а до того, як вкладе гроші в запропонований проект. Звичайно, зробити це можна за допомогою ретельно підготовленого бізнес-плану. При цьому сформульовані на початковій і підготовчій стадіях концепція, місія, цілі та стратегія майбутнього бізнесу створюють «каркас» бізнес-плану, визначають його спрямованість, логіку побудови і зміст відповідних розділів.

Розділ ІІ. Методика і етапи складання бізнес-планів торгового підприємства Загальна методологія розробки бізнес-плану містить три етапи:

1. Підготовчий період — підбір виконавців, консультантів та експертів, постановка завдання і розподіл обов’язків між виконавцями, розробка календарного плану (графіка) виконання робіт, збір вихідної інформації, оцінюються сильні та слабкі сторони діяльності фірми;

2. Основна стадія, на якій здійснюється безпосередня розробка конкретного бізнес-плану, в основі якого лежить багатоваріантність та вибір оптимального проекту. Головна мета цієї стадії - довести економічну доцільність створення даного бізнесу, переконливо показати потенційному інвестору як саме гроші чи інші ресурси забезпечать йому очікуваний зиск.

3. Заключна третя стадія — презентація бізнес-плану — має на меті доведення основних положень документа до потенційних інвесторів, зацікавлених сторін, працівників підприємства.

Зміст і структура бізнес плану не є регламентованими нормативними чи інструктивними документами. Проте узагальнюючи досвід розробки бізнес-планів, можна запропонувати їх орієнтований зміст.

1. Титульний аркуш повинен містити наступну інформацію:

· назва проекту плану;

· відомості про загальну вартість проекту;

· назва та адреса підприємства,

· імена та адреси засновників підприємства;

· для кого підготовлений бізнес-план;

· дата його підготовки;

· інколи рекомендується включати до титульного листа застереження про те, що інформація, яка міститься в документі не підлягає розголошенню.

2. За титульним листом бізнес-плану приводиться зміст з вказівкою переліку розділів, параграфів, таблиць та іншого ілюстративного матеріалу. Основне завдання змісту полягає в тому, щоб дати чітке уявлення про інформаційну наповненість документу та забезпечити швидкість знаходження тієї чи іншої інформації, що міститься в бізнес-плані

3. Резюме фактично є стислою версією плану, своєрідним «повідомленням про наміри».

Резюме — це добре сконструйована система даних про комерційні перспективи підприємницького проекту, про виробниче, організаційне і фінансове забезпечення програми його реалізації. Це визначений стандарт ділових пропозицій потенційним партнерам та інвесторам .

Основна мета цього розділу бізнес-плану — представити у максимально вигідній формі найважливішу інформацію для потенційних партнерів і осіб, на фінансову підтримку яких розраховує підприємство. Хоч резюме наводиться на самому початку бізнес-плану, складати його слід після закінчення роботи. Лише після того, як план повністю продуманий та написаний, можна в короткій формі викласти його зміст.

Фактично резюме дає узагальнену відповідь на такі питання:

· Яка саме продукція буде вироблятися?

· Що передбачає даний проект: підтримку і розширення існуючого бізнесу чи започаткування нового?

· Яка загальна вартість проекту та за рахунок яких коштів передбачається його реалізація?

· Які обсяги збуту прогнозуються на кілька найближчих років?

· Який термін окупності даного проекту та термін його реалізації?

· Яка прибутковість інвестицій очікується за даним проектом.

Основна вимога до резюме — простота і лаконічність викладу, мінімум спеціальних термінів. Обсяг не повинен перевищувати 1−2 друкованих сторінок.

4. Мета діяльності. Зміст даного розділу бізнес-плану передбачає опис галузі діяльності, виду діяльності та продукту або послуг.

При описі будь-якого товару потрібно відповісти на такі питання:

· Які потреби покликаний задовольнити даний продукт?

· Які його основні якісні характеристики?

· Які особливості та відмінні якості дозволять надати перевагу запропонованій продукції порівняно з продукцією конкурентів?

· Завдяки чому покупець вибере саме цей товар?

· Які нематеріальні активи будуть використовуватися?

· Як зовнішні фактори (зміни в технології, економічному та політичному житті країни, демографічні тенденції, соціальні) впливатимуть на споживання продукту.

У цьому розділі бізнес-плану центральним є опис виду діяльності підприємства. Ринок, як відомо, в основному визнає тільки лідерів у своїй діяльності. Тому дуже важливим є вибір конкурентної стратегії, головними ознаками якої є:

· переваги даного товару перед іншими;

· якість та строк служби проекту;

· експлуатаційні та естетичні характеристики;

· діючі ціни;

· та методи після продажного обслуговування тощо.

5. Оцінка ринку збуту. В цьому розділі вирішуються такі питання:

· визначення кола потенційних споживачів товару та прогноз їх купівельної спроможності;

· прогноз ціни, за якою буде здійснюватись реалізація товару,

· прогноз обсягів реалізації.

Оцінка та аналіз ринку збуту починається з прогнозування споживачів даного товару, які функціонують на таких ринках:

1. Ринок споживчий — це сукупність окремих споживачів, які купують дані товари чи послуги для особистого споживання.

2. Ринок виробників — це сукупність підприємств і компаній, які купують товари і послуги для використання у процесі власного виробництва.

3. Ринок державних установ — це сукупність державних організацій різних рівнів управління, які купують товари і послуги для виконання своїх функцій або для їх використання у сфері комунальних послуг та інших цілей. До них належать: освіта, охорона здоров’я, наука, культура, державне управління, оборонні потреби, соціальний захист населення тощо.

4. Ринок міжнародний — ринок покупців за межами країни, в т. ч. зарубіжних товаровиробників, споживачів, посередників, державних і наддержавних органів.

5. Ринок посередників — це різні підприємства, які купують товари та послуги не для споживання, а з метою їх перепродажу та отримання прибутку.

Крім аналізу споживачів товару, при оцінках ринків збуту потрібно провести об'єктивну оцінку можливих конкурентів та максимально об'єктивно порівняти переваги своїх товарів та товарів конкурентів.

6. План маркетингу. Основне призначення даного розділу — створення ефективного ринку збуту пропонованого товару.

Маркетинговий розділ бізнес-плану, повинен дати відповіді на такі запитання:

· Хто є потенційними клієнтами даного бізнесу? Які основні характеристики різних груп покупців на внутрішньому та зовнішньому ринках?

· Яким є цільовий ринок бізнесу? Які тенденції спостерігаються на тих сегментах ринку, які планується охопити? На яку частку в даному сегменті ринку може претендувати підприємство і яким чином фірма має намір зайняти свою позицію на ньому?

· Яка ринкова стратегія фірми? Яким чином планується здійснювати реалізацію продукції - безпосередньо споживачам, через роздрібні торгові точки, гуртові тощо? Якою буде кредитна політика та які види оплати передбачається використовувати при розрахунках з клієнтами?

· Якою буде політика ціноутворення та ціна? Як працюватиме система знижок? На який чистий дохід може розраховувати підприємство як при стабільних цінах, так і при їх зниженні?

· На чому базуються прогнози обсягів збуту та які способи використовуються для їх оцінки?

· Яким буде середньомісячний обсяг збуту виходячи із кон’юнктури ринку і потенційних можливостей фірми?

· Чи враховані при розрахунках річного обсягу реалізації сезонні коливання збуту?

· Як підприємство буде планувати після продажне обслуговування покупців і чи буде використовуватися гарантована система сервісу?

· Якою буде система стимулювання збуту, просування товарів, реклама компанії? Який тип реклами найбільш ефективний для даного бізнесу? Яким є план та бюджет рекламних заходів?

· Чи визначені майбутні споживачі товару і послуг і чи є попередні домовленості про збут?

Кожен підприємець або менеджер повинен вміти складати план маркетингу, який є базою для наступних розділів бізнес-плану.

7. Виробничий план. Цей розділ потрібен у тих бізнес-проектів, котрі передбачають організацію виробництва нової конкурентоспроможної продукції, товарів та послуг.

Головне завдання виробничого плану — довести потенційним інвесторам, кредиторам, партнерам що підприємство в змозі реально виготовляти необхідну кількість товарів певної якості в певні строки та має можливості придбати потрібні для цього ресурси.

Даний розділ повинен дати відповіді на такі питання:

· Місце розташування бізнесу з точки зору його переваг та недоліків. Наскільки воно відповідає вимогам даного бізнесу?

· Вимоги до обладнання. Яке обладнання потрібне для реалізації проекту? Чому саме це обладнання? Де і за яку ціну планується його придбання?

· Вимоги до постачання. Хто є основним постачальником сировини та комплектуючих, де вони розташовані і на яких умовах готові працювати?

· Вимоги до функціонування бізнесу. Які дозволи чи ліцензії необхідні?

· Налагодження технологічного процесу. Як організувати ефективний технологічний процес? Фотографія робочого часу. Як буде організовано контроль якості?

· Підбір працівників необхідної кваліфікації. Закріплення операцій.

У виробничому плані необхідно описати виробничий процес виготовлення продукції, виробничі потужності (технологічне устаткування і машини), матеріально-технічне забезпечення, інфраструктуру виробничого об'єкту (приміщення), контроль якості продукції, заходи по захисту навколишнього середовища, витрати на виробництво продукції.

Цей розділ буде найдокладнішим для виробничого підприємства. У той же час фірми, які займаються торгівлею чи посередництвом можуть взагалі обійтися без даного розділу або назвати його торговим планом та описати в ньому процедуру закупок партій товарів, систему контролю за рівнем товарних запасів та схеми розміщення складських приміщень.

8. Організаційний план. Привабливість проекту (підприємства), віра в його успіх багато в чому залежить від ділових навичок і професіоналізму персоналу та команди менеджерів. Досвідчені керівники і кваліфіковані виконавці є запорукою успіху будь-якого починання. Тому організаційний план, в якому розглядаються кадрові питання, займає особливе місце серед інших розділів бізнес-плану.

Головними завданнями організаційного плану є: довести правильність вибору організаційної форми бізнесу (проекту), охарактеризувати ключовий управлінський персонал, та довести що він та інший персонал здатні практично реалізувати бізнес-план.

Цей розділ повинен дати відповіді на такі запитання:

1. Для новостворених підприємств:

· Якими будуть форма власності, організаційно-правовий статус запланованого бізнесу?

· Яка потреба в персоналі? Хто власники бізнесу і якою є команда менеджерів?

· Якою буде організаційна схема управління, кадрова політика та стратегія, мотиваційна система управління персоналом?

2. Для функціонуючих підприємств:

Які організаційні зміни передбачаються в результаті реалізації проекту:

— злиття підрозділів чи поява нових;

— зміна організаційної структури;

— створення додаткових робочих місць?

У складі організаційного плану, доцільно виділити такі підрозділи:

· обґрунтування організаційно-правової форми бізнесу;

· визначення потреби в трудових ресурсах;

· організаційна структура;

· власники фірми, ключовий управлінський персонал і оплата його праці;

· кадрова політика і стратегія.

9. Оцінка ризику та страхування. Однією з причин конкуренції є прагнення товаровиробників не збанкрутувати, тому ринкова економіка характеризується наявністю різних ризиків. Даний розділ бізнес-плану передбачає визначення ступеня ризикованості даного бізнесу, зокрема висвітлення його слабких сторін, шляхом обґрунтування відповідей на такі питання:

· Які ризикові ситуації можуть виникнути в даному бізнесі і які їх причини?

· Які фактори і несприятливі обставини можуть спричинити збитки та якими будуть наслідки від них?

· Якими будуть виручка, витрати, точка беззбитковості, термін окупності за таких змін?

· Які проблеми можуть виникнути в процесі створення і реалізації продукції та які запобіжні заходи передбачаються на цей випадок?

З цією метою в бізнес-плані розглядають різні види ризиків:

1. Матеріально-технічний ризик — ризик пов’язаний з недостатнім або низьким рівнем матеріально-технічної бази підприємства.

2. Профільно-технологічний ризик — ризик, зумовлений переходом традиційних постачальників до випуску іншої продукції, неможливістю закупівлі найважливіших комплектуючих виробів ні в межах країни, ні на світовому ринку.

3. Постачальницько-збутовий ризик — ризик, зумовлений постачанням неякісних матеріалів або зривом чи зміною умов договорів, несвоєчасним наданням після продажних послуг та інше.

4. Виробничий ризик — ризик, безпосередньо пов’язаний з виробничою діяльністю, зокрема з можливістю аварій, технічних неполадок тощо.

5. Інвестиційний ризик — ризик зумовлений порушенням матеріально-речової структури інвестицій, несвоєчасною оплатою капіталовкладень, незбалансованістю реальних та портфельних інвестицій.

6. Кредитний ризик — ризик, пов’язаний з небезпекою неповернення або несвоєчасного повернення кредитів.

7. Управлінський ризик — ризик, пов’язаний з нераціональним підходом до прийняття менеджерами рішень.

8. Маркетинговий ризик — ризик, спричинений неточним прогнозуванням обсягів досліджуваного ринку.

Крім того, є ще ризики, які практично не залежать від підприємця, до них відносять відсоткові, валютні, політичні та економіко-правові ризики.

10. Фінансовий план є ключовим розділом бізнес-плану. Він представляє особливий інтерес як для керівників проекту (підприємства), так і для інвестора, оскільки його метою є узагальнення результатів всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в одне ціле у вартісній формі; обґрунтування загальних потреб проекту (бізнесу) в інвестиціях; обґрунтування доцільності реалізації даного підприємницького проекту з економічної точки зору. Як і кожний фінансовий план, він охоплює такі планові документи:

· прогноз прибутків чи збитків (план доходів і витрат);

· план грошових надходжень та виплат (план руху грошових коштів);

· розрахунок точки беззбитковості;

· прогнозування обсягів очікуваного прибутку, інвестицій, термін їх окупності та прибутковості, розміру дивідендів, зовнішніх запозичень,

· плановий баланс (баланс, в якому підводять підсумок діяльності підприємства).

Фінансовий план повинен чітко і ясно показати звідки і коли підприємство буде отримувати гроші, на що ці гроші будуть витрачені, як співвідносяться поточні потреби в грошах із рухом грошових коштів, яким буде фінансовий стан проекту (фірми) на кінець планового періоду.

11. Юридичний план. Цей розділ не завжди включається у бізнес-план, хоч його значення очевидне. Він передбачає:

· засоби захисту інтелектуальної власності,

· надання юридичних консультацій окремим підприємствам, партнерам,

· захист інтересів підприємства перед постачальницько-збутовими підприємствами, кредиторами та іншими юридичними особами.

Розділ ІІІ. Розробка проекту створення торговельного підприємства

БІЗНЕС-ПЛАН

ПРОЕКТУ створення пральні самообслуговування для надання послуг студентів на мешканців міста ФОП Сігінєвич а.о.

Юридична адреса

ФОП Сігінєвич А.О.

М. Полтава, вул. Коваля 3а, Розробник бізнес-плану Сігінєвич Андрій

ПОЛТАВА — грудень, 2014

3.1 Резюме Бізнес-ідея проекту пов’язана з реалізацією ефективних способів, спрямованих на задоволення попиту студентів та мешканців міста на високоякісне обслуговування, зокрема прання речей. Власник проекту — фізична особа підприємець Сігінєвич А.О. — передбачає закупівлю відповідного обладнання і устаткування для надання послуги з прання речей з метою започаткування та розвитку власної справи, що дозволить покращити рівень проживання студентів та мешканців міста і врахувати всі аспекти споживацького ринку.

Для досягнення цих цілей ФОП Сігінєвич А.О. використовуватиме власні грошові кошти і наявне обладнання, а також капіталовкладення від інвестора. Загальна сума в 87,1 тис. грн. буде мобілізована на ремонт виробничого приміщення, вибір і купівлю технологічного обладнання, закупівлю сировини і матеріалів, використовуваних в процесі обслуговування клієнтів.

3.2 Обґрунтування вибору місцезнаходження підприємства Відкриття пральні планується в м. Полтава поблизу зупинки громадського транспорту «Універитет» або «Стадіон». В обраному районі знаходяться 2 вищі навчальні заклади на які орієнтується пральня. Варто зауважити що дані зупинку знаходяться майже в центрі міста, що гарантує щоденну рекламу підприємству.

3.3 План маркетингу Гідне місцезнаходження буде грати велику роль в житті підприємства. Так, як сфера послуг спрямована на студентів, в місцях їх скупчення, а саме в вузах та гуртожитках активно діятиме реклама у вигляді плакатів та листівках. Створення веб-сайту та реклама в соціальних мережах активно сприятиме розвитку та роботі пральні.

Для постійних клієнтів буде діяти програма лояльності «кожне 10 прання — безкоштовно».

Корпоративні клієнти будуть обслуговуватися за спеціальними умовами.

3.4 Торговельний план Торговельний план залежить від щоденного виробітку кожної з машин. Детальні розрахунки приведені в таблиці 1

Таблиця 1

3.5 Організаційний план Організаційно-правова форма суб'єкта підприємницької діяльності - фізична особа підприємець.

Переваги:

— простота у державній реєстрації

— простота у веденні бухгалтерського обліку і податковій звітності

— одноособовість прийняття управлінських рішень і розподілу прибутку.

Ризики: — відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності

— неможливість залучення з юридичної точки зору співвласника (компаньйона) для ведення господарської діяльності.

3.6 Фінансовий план При розрахунках всіх показників проекту використовувалися дані песимістичного прогнозу. Впровадження проекту може поліпшити розрахункові показники.

Джерела фінансування. Капітальні витрати, необхідні для реалізації проекту в сумі 38,8 тис. грн. передбачається, що будуть профінансовані за рахунок:

грошових коштів приватного підприємця в сумі 14,8 тис. грн.;

комерційного кредиту в розмірі 24 тис. грн.

Разові затрати, щомісячні витрати, прибутки наведені в таблиці № 2

Таблиця № 2

3.7 Страхування ризиків Ризики підприємця

1. На казус нещасного випадку, а саме: вандалізм, грабіж, пожежа, затоплення, підприємство буде застраховано у страховій компанії.

2. Поломка обладнання. Перед початком роботи з постачальником обладнання буде заключено договір на сервісне обслуговування.

3. Закриття пральні. У цьому випадку підприємець втрачає всі вкладені кошти Ризики інвестора

1. Головним ризиком інвестора на момент інвестування проекту є закриття пральні. В цьому випадку все закуплене обладнання буде продане, а гроші повернені інвестору.

Висновки

Ринкова економіка пред’являє до підприємців достатньо високі вимоги. Це пояснюється значним підвищенням конкуренції і відповідальності бажаючих створити свій бізнес за прийняте рішення.

Кожний підприємець, починаючи свою діяльність, повинен перш за все ясно бачити перспективу своєї справи у фінансових, матеріальних, технічних, інтелектуальних ресурсах, визначити джерела їх отримання, розрахувати ефективність використання цих ресурсів у процесі роботи свого підприємства.

Інструментом для здійснення ідеї або проекту є планування та розробка бізнес-плану.

Як правило, бізнес-план складається після того, як виконано попередню роботу із вивчення бізнес-пропозиції, проведено дослідження і прийнято остаточні рішення щодо принципової можливості його фінансування. Варто визначити, як поєднуються цілі проекту і підприємства, на якому він реалізовуватиметься, і яким чином враховуватимуться інтереси партнерів, кредиторів, інвесторів.

Успіх підприємства забезпечуватиметься у тому випадку, якщо всі наявні ресурси спрямовуватимуться на досягнення цілі і використовуватимуться з максимальним ефектом, чому сприяє розробка і впровадження бізнес-плану.

бізнес план маркетинговий ризик

Список використаної літератури

1. Апопій В.В. Організація торгівлі: Підручник.2-е вид., перероблене, доповнене. — К.: «Центр навчальної літератури», 2005

2. Апопій В.В. Комерційна діяльність: Підручник. 2-е вид., перероблене, доповнене — Київ.: «Знання», 2008. — 558 с.

3. Виноградська А. М. Комерційне підприємництво: сучасний стан, стратегії розвитку: Монографія. — Київ: Центр навчальної літератури, 2004. — 807 с.

4. Войнаш Л. Г. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч. 1 — Київ.:НМЦ «Укоопосвіти», 2004. — 426 с.

5. Криковцева Н. О., Казакова О. Б. Комерційна діяльність. — Київ: Центр навчальної літератури, 2007, — 295 с.

6. Кучеренко В. Д., Ткаченко Н. Б. Маркетингова товарна політика: Підручник. — Київ: КНТЕУ, 2005 р.

7. Харитонов Є.О. Цивільний кодекс. України. Науково-практичний коментар. — Київ: «Одисей», 2009. — 1200с.

8. Загорна Т. О. Конкурентоспроможність підприємства: Навчальний посібник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2006. — 384с.

9. Панкратов Ф. Г. Комерческая деятельность: Учебник для вузов. — Москва: Маркетинг, 2000. — 580с.

10. Половцева Ф. П. Коммерческая деятельность: Учебник. — Москва: Инфра-М, 2005.

11. Парамонова Т. Н., Красюк И. Н. Маркетинг в розничной торговле.— Москва: ФБК-Пресс, 2004.

12. Голубков Е. П. Маркетинговые исследования: теория, практика и методология. — Москва: Финпресс, 2004

13. Егоров В. Ф. Организация торговли. — Санкт-Петербург: «Питер-Принт», 2004.

14. Базилевич В. Д. Економічна теорія: Політекономія:Підручник. — Київ: «Знання», 2006

15. Особенности разработки бизнес-планов.