Аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу у сфері тваринництва на прикладі ТОВ «Сенча»

Курсова робота

Аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу у сфері тваринництва на прикладі ТОВ «Сенча»

Вміст

ВСТУП РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ПРИРОДНО — ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

1. Організаційна структура, місце розташування, шляхи сполучення та природні умови підприємства

1.2 Забезпеченість підприємства ресурсами та ефективність їх використання

1.3 Роль і значення аналізованих видів продукції в економіці підприємства РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

2.1 Аналіз поголів'я та досягнутий рівень продуктивності тварин

2.2 Виробництво продукції тваринництва та вплив основних факторів

2.3 Аналіз витрат і собівартості продукції тваринництва

2.3.1 Аналіз оплати праці та факторів, що її зумовлюють

2.3.2 Аналіз матеріальних витрат

2.4 Стан годівлі тварин і окупність кормів продукцією

2.5 Основні резерви збільшення виробництва і зниження собівартості продукції тваринництва РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА СТАНУ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО — ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В ГАЛУЗІ ТВАРИННИЦТВА

3.1 Аналіз стану організації оплати праці

3.2 Оцінка стану та методи визначення міри праці

3.3 Способи авансування та критерії диференціації авансу

3.4 Порядок розробки та особливості визначення розцінок за продукцію та методи посилення мотиваційного впливу на трудову поведінку виконавців

3.5 Остаточний розрахунок з членами трудових колективів в кінці періоду виробництва ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Для успішного функціонування підприємства необхідне оптимальне поєднання основних факторів виробництва: основних, оборотних фондів та трудових ресурсів. Повне, ефективне використання наявних ресурсів забезпечить досягнення поставлених цілей підприємства.

В сучасних умовах ринкової економіки фахівці сільського господарства повинні досконало володіти питаннями його організації, планування, вивчати і задовольняти потреби споживачів у певній продукції, бути обізнаними з ринковими економічними взаємовідносинами, щоб на кожному конкретному підприємстві вміти науково обґрунтовувати високі темпи і пропорційний розвиток усіх галузей, визначити шляхи інтенсифікації й раціонального використання виробничого потенціалу, підвищення ефективності та прибутковості виробництва.

Сучасний стан народного господарства вимагає якісно нових підходів в його управлінні та розвитку.

Об'єктом, на якому проходила виробнича практика, є підприємство ТОВ «Сенча», що розташоване в с. Сенча Лохвицького району Полтавській області.

При написанні курсової роботи використовувались такі матеріали:річні звіти підприємства за період 2008 — 2010 рр.; нормативно-довідкові матеріали; матеріали первинного обліку; статистичні дані та ін.

Мета курсової роботи полягає в аналізі природно-організаційного та соціального потенціалу підприємства; аналізі виробництва продукції тваринництва; оцінці стану та основних напрямків вдосконалення системи соціально-трудових відносин в галузі тваринництва.

Завданням курсової роботи є: самостійне опрацювання джерел економічної інформації; вивчення стану економіки господарства; аналіз суті трудових процесів у тваринництві.

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ПРИРОДНО — ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

1. Організаційна структура, місце розташування, шляхи сполучення та природні умови підприємства

Назва підприємства: ТОВ «Сенча» Полтавська область Лохвицький район с.Сенча.

На економічну ефективність сільськогосподарського виробництва значний вплив має розміщення аграрного підприємства. Розміщення сільського господарства означає розподіл виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції по території країни.

Відстань від центральної садиби підприємства до районного центра — 10 км, до обласного центру — 170 км. Підприємство заходиться на відстані 2 км від доріг з твердим покриттям.

Шляхи сполучення з адміністративними центрами — дороги 1 класу з асфальтовим покриттям.

Внутрішньогосподарські шляхи сполучення: дороги з твердим покриттям та ґрунтові дороги.

Внутрішньогосподарський зв’язок: телефон, факс, інтернет.

Природні умови Зона: Лісостеп Температура повітря: середньорічна 7? С, середня температура січня від -7°С до -8°С, а липня — 19−19,5°С; найвища температура буває у липні - серпні до +36^оС, найнижча в лютому — до — 27^оС. сума ефективних температур складає 2400−3400°С.

Тривалість вегетаційного періоду: 190 днів Тривалість без морозного періоду в області складає: в повітрі 160−180 днів, на поверхні ґрунту — 140−150 днів.

Строки настання перших осінніх заморозків — перша декада жовтня. Строки закінчення останніх весняних приморозків — третя декада квітня.

Середня річна сума опадів становить 600 — 650 мм за рік.

Товщина снігового покриву 2 — 13 см.

Розповсюджені майже всі типи ґрунтів: дерново-підзолисті, сірі та темно-сірі чорноземи опідзолені, мало гумусні чорноземи, болотні та торф’яні ґрунти. Рельєф району: рівнинний, слабо хвилястий, хвилястий.

1.2 Забезпеченість підприємства ресурсами та ефективність їх використання

Земля у сільському господарстві є головним засобі виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва, виступає основним і особливим фактором виробництва, універсальний чинник будь-якої діяльності людини. Земля одночасно виступає предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва. Землями сільськогосподарського призначення визнають землі, надані для виробництва с. — г. продукції, здійснення с. — г. науково — дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури для цих цілей. Розглянемо земельні угіддя у нашому підприємстві (табл.1.1).

Таблиця 1.1 Склад і структура земельних угідь у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Аналіз складу і структури земельних угідь проводиться з метою виявлення ступеня освоєння земель в господарському обороті та можливостей розширення сільськогосподарських угідь.

Аналізуючи склад і структуру земельних угідь у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області відмічаємо високий рівень розораності сільськогосподарських угідь, оскільки вся площа цих угідь зосереджена під ріллею (як бачимо з табл. 1.1, господарство, на жаль, не має сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), за аналізований період (з 2008р. по 2010р.), спостерігається збільшення площі сільськогосподарських угідь, а відповідно, і ріллі на 482 га або на 15,2%. Додатково в господарський оборот можуть бути залучені інші землі, які використовуються під господарськими дворами, дорогами тощо. При достатній наявності матеріальних та трудових ресурсів можливе збільшення площ с. — г. угідь.

Економічна ефективність використання земельних угідь у сільському господарстві характеризується системою натуральних і вартісних показників.

До натуральних показників відносяться: урожайність сільськогосподарських культур; виробництво окремих видів рослинницької і тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь (молоко і м’ясо всіх видів, вовни — на 100 га сільськогосподарських угідь, свинини і зерна — на ріллю, продукції птахівництва — на площу посіву зернових).

До вартісних належать вартість валової продукції і товарної продукції, валовий і чистий дохід і прибуток з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь.

Розглянемо економічну ефективність використання земельних ресурсів в таблиці 1.2.

Аналізуючи дані таблиці 1.2. слід зазначити, що виробництво молока на 100 га угідь зменшилось у 2010р порівняно з 2008р на 0,36 ц або на 5,76%. Виробництво м’яса на 100 га сільськогосподарських угідь зменшилось на 16,2 ц, тобто, на 41,58%. Виробництво зерна на 100 га ріллі зменшилось на 387,7 ц або на 32,35%, а свинини (у живій масі) — на 15,64 ц або на 65,77%, що спричинене зниженням валового виробництва свинини та збільшенням ріллі. Вартість валової продукції в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь знизилась на 22,73%, виручка від реалізації зросла на 130,13 грн або на 12,75%. Щодо прибутку, то за аналізований період спостерігається дуже велике його зниження, найбільшим прибуток був у 2008 р. і становив 318,07 грн з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, у 2010 р. порівнюючи з 2008 р. він знизився на 218,61 грн, тобто, на 88,54%, що негативно відображається на діяльності аналізованого підприємства.

Таблиця 1.2 Економічна ефективність використання земельних ресурсів у підприємстві ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Трудовими ресурсами вважається те працездатне населення, яке за своїми віковими, фізичними і освітніми даними відповідає певній сфері діяльності.

Визначимо забезпеченість підприємства трудовими ресурсами та оцінимо рівень їх використання (табл.1.3).

Коефіцієнт використання фонду робочого часу (люд. — дні) = Фонд робочого часу у люд. — днях/ норматив (270 дні).

Коефіцієнт використання фонду робочого часу (люд. — год.) = Фонд робочого часу (люд. — год.)/ норматив часу (1800 люд. — год.)

Вартість валової продукції за собівартістю розраховують наступним чином:

1) Собівартість = (Виробнича собівартість/Вироблено продукції) *1000, грн.

2) Залишок = Вироблено продукції - Реализовано продукції у фізичній масі.

3) Собівартість залишку, тис. грн. = (Собівартість, грн. * Залишок, ц)/1000

4) Вартість продукції за собівартістю = Собівартість залишку, тис. грн. + Виручка від реалізації, тис. грн.

Вартість валової продукції за спів ставними цінами розраховується шляхом сумування добутків обсягу виробництва окремої культури на відповідну спів ставну ціну 2005 р.

Аналізуючи наявність трудових ресурсів та їх використання у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області, можна спостерігати зменшення чисельності працівників за аналізований період з 165 до 136 чоловік, тобто на 29 чоловік або на 17,6%. Трудові ресурси у підприємстві стали використовуватись більш інтенсивно оскільки коефіцієнт використання робочого часу за кількістю відпрацьованих люд. — днів в 2008 році становив 1,2, в 2009 році він дорівнював 1,2, а в 2010 — 1,1. Всі ці показники становлять більше одиниці, це говорить про те, що зі зменшенням кількості працюючих, обсяг робіт не зменшився, тобто люди працювали понад норму. Вартість валової продукції за собівартістю зросла на 464,7 тис грн. або на 13,2%. Вартість валової продукції на 1 працівника зросла відповідно на 7963,2 або на 37,34%. Прибуток підприємство отримало лише у 2008 році, який становив 472,1 тис грн, хоча в галузі тваринництва тут також був збиток який складав 408 тис грн. У 2009р. і 2010р підприємство, на жаль, було збитковим, прибутковою по всих роках була лише галузь рослинництва. Спираючись на загальні показники прибутковості (збитковості) аналізованого підприємства, ситуація з отриманням прибутку (збитку) на 1 працівника була аналогічною: у 2008 р. підприємство на 1 працівника отримувало прибуток у розмірі 2861,2 грн, а у 2009р. і в 2010 р. збиток — 1680 грн і 2169,1 грн відповідно.

Таблиця 1.3. Наявність трудових ресурсів та їх використання у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Для здійснення будь — якого виробничого процесу необхідні засоби виробництва.

Вони створюють виробнича — технічний потенціал, що визначається сукупністю матеріально — речових елементів виробництва, які за певних умов забезпечують можливість виконання всього циклу технологічних операцій для одержання сільськогосподарської продукції.

Розглянемо забезпеченість підприємства ТОВ «Сенча» основними виробничими ресурсами (табл. 1.4)

Проаналізувавши основні показники забезпеченості підприємства виробничими ресурсами за період з 2008р. по 2010 рік слід зауважити, що середньорічна вартість основних засобів знизилась на 1537,6 тис грн, або на 66,1%. Це свідчить про недостатній рівень їх оновлення на підприємстві. Середньорічна вартість оборотних засобів збільшилась на 1168,4 тис грн., або на 36,27%. Середньорічна чисельність працюючих знизилась на 17,6%. Площа сільськогосподарських угідь зросла на 15,22%. Поголів'я тварин в умовних головах зменшилось на 72 гол або на 12,51%. Знизилось навантаження на 1 га сільськогосподарських угідь по всім показникам (крім вартості оборотних засобів, вона зросла на 18,26%): вартість основних засобів знизилась на 71,25%; основних засобів сільськогосподарського призначення на 70,54%; поголів'я тварин в умовних головах на 22,22%. Все це свідчить про низьку рентабельність підприємства та на неефективність використання ресурсів. Завантаженість на одного працівника, у зв’язку з розширенням сільськогосподарських угідь, збільшилась на 39,76% і становила 26,82 га.

Основні показники забезпеченості підприємства виробничими ресурсами у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Проаналізуємо основні показники використання виробничих ресурсів у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області.

Таблиця 1.5 Основні показники використання виробничих ресурсів у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Проаналізувавши дані таблиці можна відмітити, що за період з 2008 по 2010 роки вартість валової продукції за собівартістю зросла на 464,7 тис грн. або на 13,2%. За спів ставними цінами вартість валової продукції зменшилась на 330,1 тис грн. або на 10,97%. Виробництво валової продукції за собівартістю в розрахунку на 1га сільськогосподарських угідь знизилось на 19,43 грн або на 1,8%, а за спів ставними цінами знизилось на 216,12 грн або на 22,73%. На 1грн. виробничих витрат у 2010 році припадає 42 коп. вартості валової продукції за спів ставними цінами, що на 31,15% менше, ніж у 2008 році.

За аналізований період рівень рентабельності найвищим був у 2008 році - 11,31%, а у 2009 і 2010 роках спостерігається рівень збитковості - (-4,31% і -4,38% відповідно).

Загаломможнасказати, що економічні результати підприємства ТОВ «Сенча» лежать на низькому рівні, а в 2009 і 2010 роках взагалі спостерігаємо збиткову діяльність підприємства.

1.3 Роль і значення аналізованих видів продукції в економіці підприємства

Структура товарної продукції (грошових надходжень від реалізації продукції) — один з головних показників, що визначає спеціалізацію підприємства. Він відображає відсоткове співвідношення грошових надходжень від реалізації того чи іншого виду продукції до суми всіх грошових надходжень. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва — це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих підприємствах і регіонах.

Розглянемо структуру грошових надходжень від реалізації продукції у таблиці 1.6

Дані таблиці 1.6 свідчать, що питома вага зернових та зернобобових за аналізований період знизилася у 2008 р. становила — 55%, у 2009 р. — 44,79%, а у 2010 р. — 50,01%, виручка від реалізації зернових зросла в тенденції за 3 роки на 18,12%.

Грошові надходження від реалізації соняшнику зросли на 18,12%. Виручка від реалізації продукції скотарства зросла майже удвічі, а в структурі грошових надходжень становить у 2008 р. — 15,91%, а у 2010 р. — 25,67%, зокрема, значно зросли обсяги реалізації молока — на 83,12% та яловичини — на 238,27%. Питома вага виручки від реалізації продукції свинарства становила у 2008 р — 6,46%, а у 2010 р — 2,12%, загалом грошові надходження від реалізації свинини зменшились на 57,38%. Найбільшу питому вагу у структурі грошових надходжень становить продукція рослинництва, зокрема зернові.

Таблиця 1.6 Структура грошових надходжень від реалізації продукції у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Головна галузь у рослинництві - вирощування зернових (50,01%), допоміжна галузь — вирощування соняшнику (14,65%). У тваринництві головна галузь — виробництво молока (18,6%).

Спеціалізація даного господарства визначається як Зернова — молочна із значними обсягами виробництва соняшнику.

У структурі товарної продукції сільськогосподарського підприємства ТОВ «Сенча» найбільшу питому вагу займає виробництво продукції рослинництва, а саме зернових, на другому місці — скотарство, а саме виробництво молока. Напрям спеціалізації вказує також на те, які галузі поєднуються між собою.

аналіз ефективність тваринництво підприємство

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

2.1 Аналіз поголів'я та досягнутий рівень продуктивності тварин

Основною метою діяльності будь — якого підприємства є отримання максимального прибутку. Величину прибутку безпосередньо визначає дія трьох факторів: кількість реалізованої продукції;повна собівартість 1 продукції;середня ціна реалізації 1 ц продукції.

Чим вищий вихід продукції з 1голови (інтенсивний розвиток) або більшого поголів'я при певному рівні продуктивності (екстенсивний розвиток), тим більший валове виробництво і, відповідно, менша собівартість 1 продукції.

Розглянемо динаміку наявності поголів'я тварин за аналізований період у ТОВ «Сенча».

Таблиця 2.1 Динаміка наявності поголів'я тварин у ТОВ «Сенча"Лохвицького району Полтавської області

Проаналізувавши таблицю 2.1. слід зазначити, що поголів'я тварин в умовних головах на 100 га сільськогосподарських угідь за період з 2008 по 2010 роки знизився на 22,23%. Це пов’язано з низьким поголів'ям стада тварин та значною площею земельних угідь, оскільки підприємство спеціалізується на виробництві продукції рослинництва. Поголів'я ВРХ збільшилось на 11,04%, в тому числі: стало більше корів молочного стада на 8,59%; поголів'я телят до одного року зменшилось на 3,35%; кількість телиць від 1 до 2 років осіменених збільшилась на 87,5%, а кількість телиць від 2 років і старше осіменених збільшилась аж на 260%. Загальне поголів'я свиней зменшилось на 47,28%, збільшилось лише поголів'я основних свиноматок на 79,41% і поросят до 2 місяців на 55,63%. Можна зробити висновок, що підприємство має на меті збільшити обсяги виробництва молока і яловичини.

Розглянемо наступний показник, що впливає на фактори величини прибутку за даними наведеними у таблиці 2.2:

Таблиця 2.2 Динаміка та досягнутий рівень продуктивності тварин у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Проаналізувавши динаміку та досягнутий рівень продуктивності тварин за період з 2008 по 2010 роки, можна спостерігати зростання річного надою молока від корови на 1501,67 кг або на 136,66%, також збільшився середньодобовий приріст однієї голови ВРХ на відгодівлі на 45,27 г або на 19,07%, все це свідчить про спрямованість діяльності підприємства в розширені продукції скотарства. Середньодобовий приріст однієї голови свиней знизився на 2,52% це може свідчити про недостатній рівень годівлі тварин, незбалансованість раціону за перетравним протеїном, неправильна структура раціону та ін.

Вихід телят на 100 корів є високим показником: у 2010 році він знизився на 15,79% порівняно з 2008 роком та становив 80% із 100 голів, коли нормативний показник становить 95% зі 100 голів.

Знизився показник виходу поросят на 100 основних свиноматок — на 21,43% або на 150 гол.

Можна прийти до висновку, що виконання плану приплоду забезпечується шляхом ефективного використання маточного поголів'я, що ми спостерігаємо в досліджуваному підприємстві.

Розглянемо на діаграмі динаміку зміни поголів'я тварин на підприємстві за аналізований період з 2008 року по 2010 рік

Графік 2.1.

Аналізуючи графік динаміки поголів'я тварин, слід зауважити, що поголів'я корів молочного стада збільшилось на 17 гол тобто на 108,59%, збільшення спостерігається і з поголів'ям ВРХ на відгодівлі на 53 гол або на 111,04%, поголів'я свиней суттєво знизилось на 356 гол, тобто на 47,28%. Все це свідчить про спрямованість підприємства до розвитку молочного скотарства і молодняку ВРХ.

2.2 Виробництво продукції тваринництва та вплив основних факторів на його зміну

Як вже зазначалося відбулися певні зміни в рівні продуктивності та динаміці поголів'я тварин, що суттєво вплинуло на валове виробництво продукції тваринництва.

Проаналізувавши валове виробництво продукції тваринництва у ТОВ «Сенча» за період з 2008 по 2010 роки, можна спостерігати загальне збільшення валової продукції тваринництва за спів ставними цінами на 500,3 тис грн., або на 43,1%. Також зросли показники надою молока на 22,31%, приросту ВРХ на 32,21 ц і приплоду поросят на 112,64%. Знизились показники приросту свиней на 48,61% і приплоду телят на 3,35%.

Таблиця 2.3 Валове виробництво продукції тваринництва у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Для детальнішого вивчення проаналізуємо вплив кожного фактора на зміну валового виробництва певного виду продукції та загальну зміну.

Для аналізу змін валового виробництва продукції тваринництва ми розглянули два фактори: поголів'я тварин та річна продуктивність 1 гол.

Залежність обсягу виробництва від зазначених факторів описується формулою: В = П*У .

Таблиця 2.4 Виробництво продукції тваринництва та вплив основних факторів на його зміну в ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Для виявлення загальних причин зміни обсягів виробництва визначається зміна відповідних факторних показників та їх кількісний вплив на вихід продукції тваринництва:

Зміна валового виробництва за рахунок :

1. поголів'я: ?Вп = (П1 — По)*Уо;

2. продуктивности: ?Ву = (У1 — Уо)*П1.

Загальна зміна валового виробництва: ?В = (П₁* У₁-П₀* У₀).

За даними таблиці помітні загальні позитивні зміни по продукції молоко та приросту ВРХ на 392,53 ц та 47,7 ц відповідно. Виробництво молока збільшилось за рахунок збільшення поголів'я корів та продуктивності 1 корови. Виробництво приросту живої маси ВРХ зросло за рахунок значного збільшення поголів'я корів з 480 гол у 2008 р. по 533 гол у 2010 р. та за рахунок збільшення продуктивності на 0,4 ц/гол.

Виробництво приросту свиней зменшилося через значне зменшення поголів'я за аналізований період на 356 гол

2.3 Аналіз витрат і собівартості продукції тваринництва

Собівартість — це витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошах. Вона є основою формування цін реалізації продукції, отже може визначати рентабельність підприємства.

Розглянемо собівартість продукції тваринництва у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області в таблиці 2.5

За аналізований період, з 2008 по 2010 рік, значно зросла собівартість 1 ц продукції тваринництва: молока — на 28,65%, приросту ВРХ — на 18,84%, приросту свиней на 91,32%, що відповідає законам ринку, оскільки ціни на корми та засоби захисту тварин значно зросли. Виробничі витрати на 1 грн валової продукції тваринництва у 2010 році були майже однаковими з 2008 роком, вони зменшились лише на 0,72%.

Таблиця 2.5 Динаміка собівартості продукції тваринництва у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Розглянемо ж які основні фактори мали вплив на зміну собівартості. Для аналізу візьмемо два основних фактори, від яких в основному залежить собівартість: продуктивність на 1 голову та річні витрати на 1 гол.

Вплив основних факторів на зміну собівартості визначається за допомогою методу ланцюгових підстановок. Зміна собівартості за рахунок зміни:

1. продуктивности 1 гол.: ?Zу = (Зо/У1 — Зо/Уо);

2. затрат на 1 гол.: ?Zз = (З1/У1 — Зо/У1).

Загальна зміна собівартості: ?Z = (З₁/ У₁ — З₀ /У₀).

Розглянемо вплив основних факторів на зміну собівартості 1 ц продукції тваринництва (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Виявлення впливу основних факторів на зміну собівартості продукції тваринництва в ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Проаналізувавши таблицю 2,6, слід зазначити, що загальна зміна собівартості зросла по всім видам продукції. Собівартість 1 ц приросту ВРХ в загальному зросла на 260 грн. на 1 ц приросту, а саме за рахунок незначного збільшення продуктивності на 0,4ц /гол або 14,4% та зростання витрат на 1 гол. на 496,26 грн. /гол або 41,5%.

Щодо продукції свинарства, то тут ситуація в загальному аналогічна, також відбулось зростання собівартості 1 ц на 840,18 грн. Ця зміна відбулась за рахунок зменшення продуктивності свиней 0,01ц/гол або на 1,75%, а також за рахунок збільшення витрат на 1 гол. на 454,48 грн або на 86,5%. Отже підприємству негайно потрібно переглянути технологію виробництва продукції тваринництва, особливо звернути увагу на напрямок виробництва приросту свиней. Необхідно знайти потенційні можливості до зниження витрат на виробництво продукції тваринництва Розглянемо на графіку динаміку зміни виробничої собівартості продукції тваринництва (тис грн.) за аналізований період з 2008 року по 2010 рік Графік 2.2

З графіка можна спостерігати збільшення виробничої собівартості за період з 2008 р по 2010 роки, це зумовлюється подорожчанням на ринку кормів, засобів захисту і догляду за тваринами. Собівартість молока зросла на 367,1 тис грн. або на 57,37%, ВРХ збільшилась також на 57,11% або на 327,9 тис грн. Незначне зменшення виробничої собівартості можна спостерігати лише по свиням, собівартість тут знизилась на 6,6 тис грн. або на 1,7%.

2.3.1 Аналіз оплати праці та факторів, що її зумовлюють

Протягом етапу аналізу оплати праці визначають обсяги та питому вагу у складі загального обсягу фонду оплати праці — основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат; оцінюють зміни, що відбулися протягом аналізованого періоду, аналізують співвідношення між окремими напрямками стимулювання. Прямі витрати на оплату праці включають суми основної і додаткової оплати, які нараховані згідно із прийнятою підприємством системою оплати праці.

Аналіз оплати праці можна провести на основі даних таблиці витрат на основне виробництво та статті «витрати на оплату праці». До неї включається основна і додаткова оплата праці працівників, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі виробництва.

Таблиця 2.7 Фонд оплати праці ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Як бачимо з таблиці, більшу частку у фонді оплати праці підприємства займають витрати на оплату праці в рослинництві. Це обумовлено, в першу чергу, тим, що в рослинництві зайнято більша кількість працівників ніж в тваринництві. А також це пояснюється тим, що в рослинництві існують численні надбавки, доплати, премії, які й зумовлюють оплату праці працівників, тобто формують систему кінцевого розрахунку з трудовим колективом, яка більш детально буде розглянута далі.

Оплата праці в тваринництві у 2007р. склала 237,5 тис. грн., а у 2009р. — 304,5 тис. грн., тобто вона зросла на 28,2%. Це пов’язано насамперед із збільшенням чисельності працівників та збільшення мінімальної заробітної плати.

Проаналізуємо зміну складу фонду оплати праці та інших виплат за період з 2008 по 2010 рік.

Таблиця 2.8 Склад фонду оплати праці та інших виплат (за період з початку року, тис грн.) у ТОВ «Сенча» Лохвицького району полтавської області

Проаналізувавши таблицю 2.8, можна спостерігати не значне зменшення всіх показників за аналізований період з 2008 по 2010 року. Збільшився лише фонд оплати праці штатних працівників на 0,45%. Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів не змінились і становили 4 тис грн. Найменші показники спостерігались у 2009 році.

Найважливішими факторами, які впливають на рівень оплати праці є:

1. зміна чисельності працівників торговельного підприємства;

2. зміна рівня середньої заробітної плати;

3. зміна рівня заробітної плати (в реальних цінах);

4. інфляція;

5. зміни в складі персоналу підприємства

2.3.2 Аналіз матеріальних витрат

Складовою собівартості є витрати виробництва, тобто вони формують виробничу собівартість продукції. Тому аналізуючи витрати на виробництво певного виду продукції можна зробити висновок про доцільність тих чи інших витрат, а отже певним чином впливати на кінцевий результат, тобто собівартість.

При постатейному аналізі важливо встановити ступінь впливу кожної із статей на зміну собівартості продукції. Розрахунок по виявленню впливу кожної із статей на зміну собівартості має бути наступним:

?Z = (C₁ — Co)/Zo *100%, де

?Z — зміна собівартості за рахунок зміни витрат по певній статті, %;

C₁, Co — витрати по певній статті на одиницю продукції, фактично і за планом;

Zo — собівартість продукції за планом чи базисного року.

Розглянемо зміну собівартості 1 ц приросту ВРХ в 2010 році порівняно з 2008 роком (табл. 2.9).

Проаналізувавши витрати на виробництво і зміну собівартості 1 ц приросту ВРХ по статтях, слід зазначити, що всі статті витрат зросли. Найбільших витрат, як в 2008 так і в 2010 роках, підприємство понесло по статті корми — 64,16% і 53,5% структурі собівартості відповідно. Але це й не дивно, оскільки витрати на корми у тваринництві повинні складати 60 — 70% від загальних витрат. Затрати на оплату праці становлять 18,92% та 24,58% відповідно у 2008 р. та 2010 р.

Проте потрібно проаналізувати окремо постатейний аналіз, адже потрібно і натуральний аналіз, оскільки вартісний не дає змоги показати по якій причині відбулось зростання даної статті, наприклад: чи зросла вартість кормів, а їх кількість залишилась незмінною, чи навпаки зросли витрати зі збільшенням рівня годівлі. Найменші витрати зазнали по статтях амортизація 3,33% та по оплаті праці стороннім організаціям 1,84% у 2010 році.

Таблиця 2.9 Витрати на виробництво і зміна собівартості 1 ц приросту ВРХ по статтях у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Розглянемо зміну собівартості 1 ц приросту свиней в 2010 році порівняно з 2008 роком (табл. 2.10).

Підприємство ТОВ «Сенча» понесло найбільших витрат на виробництво 1 ц приросту свиней як у 2008р. так і у 2010р. по статті корми — 64,08% та 53,51% в структурі собівартості відповідно. Затрати на оплату праці становлять 19,08% та 24,59% відповідно у 2008 р. та 2010 р.

Найменші витрати зазнали по статтях оплата послуг сторонніх організацій 1,86%та по решті матеріальних витрат 3,02% у 2010 році.

Саме за рахунок статі корми відбулась зміна собівартості за рахунок збільшення витрат по даній статі на 41,36%. На 29,37% зміна собівартості відбулася за рахунок збільшення витрат по оплаті праці. Збільшення витрат по статі відрахування на соціальні заходи сприяло змінні собівартості на 11,16%.

Таблиця 2.10 Витрати на виробництво і зміна собівартості 1 ц приросту свиней по статтях у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Розглянемо зміну собівартості 1 ц молока в 2010 році порівняно з 2008 роком (табл. 2.11).

Підприємство ТОВ «Сенча» понесло найбільших витрат на виробництво 1 ц молока як у 2008р. так і у 2010р. по статті корми — 64,17% та 51,56% в структурі собівартості відповідно. Затрати на оплату праці становлять 18,87% та 23,87% відповідно у 2008 р. та 2010 р.

Найменші витрати зазнали по статтях оплата послуг сторонніх організацій 1,80%та по решті матеріальних витрат 2,92% у 2010 році.

На 13,67% зміна собівартості відбулася за рахунок збільшення витрат по оплаті праці. Збільшення витрат по статі відрахування на соціальні заходи сприяло змінні собівартості на 6,55%.

Таблиця 2.11 Витрати на виробництво і зміна собівартості 1 ц молока по статтях у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

2.4 Стан годівлі тварин і окупність кормів продукцією

Для опрацювання конкретних заходів по використанню наявних резервів необхідно детальніше вивчення комплексу факторів, що зумовлюють зміну продуктивності, і у зв’язку із цим аналізують стан годівлі тварин, тобто кількість згодованих кормів на 1 голову, та структуру раціону годівлі. При аналізі структури раціонів необхідно звернути увагу на вміст найбільш цінних компонентів — концентрованих кормів.

Проаналізуємо стан годівлі тварин в ТОВ «Сенча"Лохвицького району Полтавської області (табл. 2.12)

Таблиця 2.12 Стан годівлі тварин і окупність кормів продукцією в ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Проаналізувавши стан годівлі тварин та окупність кормів продукцією за аналізований період, з 2008 р по 2010 роки, слід зазначати, що загальна витрата кормів на 1 голову свиней на вирощуванні і відгодівлі збільшилась на 56,32% або на 13,91 ц к од. Витрата кормів на 1 голову корів і ВРХ на вирощуванні і відгодівлі знизились на 22,81 ц к од або на 24,24% і на 10,05 ц к од або на 25,9% відповідно. Витрати коц кормів на 1 голову корів зросла на 225,2%, на 1 голову ВРХ на відгодівлі і вирощуванні зросли на 218,48%, на 1 голову свиней на вирощуванні і відгодівлі зросла аж на 490%. Окупність витрат по молоці у 2008році становила 4,1 ц к.од., а у 2010 р. — 2,74 ц к.од., а це означає, що окупність знизилась на 33,17%. Також знизилась окупність кормів у прирості ВРХ на 37,78%. Зростання відбулося лише у витратах кормів на 1 ц приросту свиней тобто на 60%. Причиною низької окупності корму є незбалансованість кормів за перетравним протеїном, порушення правильного співвідношення різних видів кормів.

2.5 Основні резерви збільшення виробництва і зниження собівартості продукції тваринництва

Система показників ефективного використання ресурсного потенціалу тваринництва є наступними: виробництво на 100га с. — г. угідь — молока і приросту тварин. (характеризує рівень виробництва окремих видів продукції тваринництва); затрати праці на 1 ц продукції (обчислюють по видах продукції); затрати кормів на 1 ц продукції (відображає окупність кормів); вартість валової продукції на 1 ум. гол., на 1 люд. — год., на 1 с. — г. угідь, на 100 грн. виробничих витрат; прибуток від реалізації на 1 ум. гол., на 1 люд. — год.; рівень рентабельності .

Розглянемо залежність ефективності виробництва молока від годівлі та продуктивності корів молочного стада (табл. 2.13)

Аналізуючи дану таблицю 2.13, за аналізований період з 2008 до 2010 року, можна спостерігати збільшення виробничих витрат на 1 корову на 1451,91 грн або на 44,93%. Затрати кормів на 1 корову знизились на 22,81 ц к од або на 24,24%. Збільшились затрати концентрованих кормів на 15,08 у к од або на 225%. Надій молока на 1 корову зріс на 136,66%. Також спостерігається збільшення виробничої собівартості на 1 ц молока на 28,65% або на 40,11 грн. Ціна на 1 ц молока зросла на 34,04%. Підприємство отримувало збиток по всіх роках, що сприяло збитковості підприємства.

Таблиця 2.13 Залежність економічної ефективності виробництва молока від годівлі та продуктивності у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Розглянемо залежність ефективності виробництва м’яса ВРХ від годівлі та продуктивності (табл. 2.14). Проаналізувавши таблицю 2.14, можна зробити висновки, що за аналізований період з 2008 по 2010 роки збільшились такі показники: виробничі витрати на 1 голову ВРХ на 95,26%; затрати коц кормів на 1 голову ВРХ на 218,48%; середньодобовий приріст 1 голови на 19,06%; виробнича собівартість 1 ц приросту на 18,84%; ціна 1 ц приросту на 100,3%. Виробництво м’яса ВРХ за аналізований період було нерентабельним і отримало від'ємних показників.

Таблиця 2.14 Залежність економічної ефективності виробництва м’яса ВРХ від годівлі та продуктивності у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Розглянемо залежність ефективності виробництва приросту свиней від годівлі та продуктивності (табл. 2.15)

Проаналізувавши таблицю 2.15 за аналізований період з 2008 по 2010 роки, можна стверджувати про зростання виробничих витрат на 1 голову свиней на 71,60%. Збільшилась затрата кормів на 1 голову на 56,32% в тому числі концкормів на 490%. Затрати кормів на 1 ц приросту зросли на 60%. Виробнича собівартість 1 ц приросту свиней зросли на 91,31%. Ціна 1 ц зросла на 223,6%. Зниження спостерігається в таких показниках як: середньодобовий приріст зменшився на 2,52%, затрати праці на 1 ц приросту зменшились на 31,49%. Прибуток був від'ємним у 2008р і у 2009 році, а у 2010р не було ні прибутку ні збитку.

Таблиця 2.15 Залежність економічної ефективності виробництва м’яса свиней від годівлі та продуктивності у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області

Загалом підприємство за аналізований період було збитковим.

Можна зробити висновок, що підприємству ТОВ «Сенча» потрібно переглянути свою стратегію у галузі тваринництва, технології виробництва тощо.

Таких чином, даний аналіз показників дозволив виявити резерви і основні напрями поліпшення використання ресурсів:

— шляхом поліпшення стану годівлі, збільшення витрати концентрованих кормів на 1 гол свиней;

— поліпшення племінних якостей та вікової структури стада — найефективніший;

— шляхом розширення поголів'я тварин;

— оптимізувати структуру раціону годівлі, вміст в ньому найбільш цінних компонентів, збалансованість раціону за рівнем перетравного протеїну.

Резерви зниження собівартості можуть виявлятися в таких основних напрямках:

— шляхом скорочення невиправданих витрат за існуючої технології виробництва і організації праці;

— зниження трудомісткості і матеріаломісткості продукції.

Найбільший ефект буде досягатися при реалізації резервів зниження собівартості по всіх напрямках одночасно.

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА СТАНУ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО — ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В ГАЛУЗІ ТВАРИННИЦТВА

3.1 Аналіз стану організації оплати праці

Для оплати праці у тваринництві застосовують дві основні форми оплати — відрядну і погодинну. При відрядній формі оплату праці здійснюють за кількістю виробленої продукції відповідної якості або обсягу виконаної роботи, при погодинній — за фактично відпрацьований час.

Оплата праці працівників, які обслуговують продуктивну худобу, виконується тільки за вироблену продукцію або за вироблену продукцію і догляд. У галузях тваринництва, продукція в яких виробляється протягом року рівномірно (молочне скотарство, птахівництво, свинарство), оплата праці тваринників виконується за отриману продукцію за місячними результатами, виходячи із затверджених у господарстві розцінок за одиницю продукції.

А в галузях тваринництва, в яких продукція виробляється нерегулярно (вівчарство, бджільництво) оплата праці тваринників до надходження продукції здійснюється за обслуговування поголів'я або відпрацьований час. виходячи з тарифних ставок.

Тарифний фонд працівників тваринництва = Тарифна ставка Ч 365 днів. Незалежно від системи оплати праці, яка застосовується в кожному господарстві для розрахунків і затверджуються розцінки. В більшості випадків розцінки за продукцію встановлюють, виходячи з річного тарифного фонду, помноженого на 125 — 150% та річного планового обсягу виробництва продукції тваринництва. Тобто розцінки за продукцію виробничими підрозділами визначаються виходячи з норми виробництва продукції та акордного фонду оплати праці (тарифний фонд плюс доплата за продукцію).

Розглянемо структуру оплати праці в тваринництві у ТОВ"Сенча" (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Структура оплати праці в галузі тваринництва 2010 рік у ТОВ «Сенча» Лохвицького району Полтавської області