Заняття для дошкільнят: Тримайся хати, як у віночку і рушнички на кілочку

Реферат на тему:

Заняття для дошкільнят: Тримайся хати, як у віночку і рушнички на кілочку Мета: Розкрити уявлення дітей про рідний край Україну. Знайомити дітей з одним із видів народно-демократичного мистецтва — вишивкою. Продовжувати знайомити дітей з українськими національними звичаями, традиціями і обрядами, використовуючи український фольклор — прислів'я, приказки, вірші, легенди, ігри. Знайомити з національними символами та оберегами (вишитий рушник, символіка кольорів, елементів, візерунків). Знайомити дітейпроцесом вироблення тканини для вишивання. Закріпити знання лікарських рослин, рослин-барвників. Виховувати шанобливе ставлення до українських національних обрядів, традицій.

Обладнання: магнітофон, запис української народної музики, «Пісня про рушник» А. Малинкаінтер'єр сільської хативишиті рушники (хрестом, гладдю, назинкою, хліб-сіль на вишитому рушникузасушені льон, коноплязразки вовни, клаптики шерстяної тканиниліжник, верета, хідникпортрет Т. Г. Шевченка;

Гра «Летів голуб» — прислів'я, приказки, вірш, легенда про рушникзасушені лікарські рослини (калина, звіробій, липа, м’ята, часник, цибуля…) — баночка з відварами рослин-барвниківпісня «Грицю, Грицю!» — кошикпоробки з тканини на ниточкахпригощення.

Хід заняття:

Звучить тиха українська народна музика. Тітка ставить у піч пиріжки.

Тітко Надія — Випікайтесь пиріжки. Скоро до мене гості завітають. (заходять дівчата).

Дівчата — Добрий день, тітко Надіє!

Т.Надія — Добрий день, мої хороші! Я вже не можу вас дочекатись. А де ж це ви своїх хлопців загубили?

1 дівчина — Вони на полі забарилися, але скоро будуть тут.

2 дівчина — Тіточко, сьогодні у вашій світлиці так затишно, гарно!

3 дівчина — А який смачний запах іде печі…

4 дівчина — А скільки красивих вишитих рушників навколо…

Т.Надія — Спасибі, любі мої. Це ж я для вас та старалася.

5 дівчина — Дівчата, а давайте заспіваємо нашу «вишиваночку» .

Співають: «Вишиває нам бабуся рушники, Я й собі отак навчуся залюбки.

Мамі вишию на блузі геть усі.

Геть усі квіточки оті, 2 р.

Що в лузі у росі…

(з галасом заходять хлопці).

Хлопці - Добридень, тітко Надіє!

Т.Надія — Добридень, парубки. А де ж це ви пропадали так довго?

Хлопці співають:

" Ой на горі та й женці жнуть, А попід горою яром — долиною Козаки йдуть Гей долиною, гей широкою Козаки йдуть" .

Т.Надія — Ось чому ви забарилися, завзяті женці. Бачу ще й обжинок із собою прихопили, мабуть, добре посвяткували на полі. А чому ж це ви перев’язали свій сніп вишитим рушником?

1 хлопчик — З давніх-давен на Україні існував звичай: по закінченні жнив останній сніп перев’язували вишитим рушником і урочисто з піснями несли в село. Чи не так, хлопці-козаки?

Т.Надія — Ось воно що. Діти, пригадайте і скажіть, який хороший звичай зустрічати гостей споконвіку існує в нашого народу?

Діти — Подавати на вишитому рушнику гостям хліб і сіль.

Т.Надія — Спасибі, що пригадали мені про це, я трохи не забула, що до мене сьогодні теж гості завітали. (Т.Надія бере зі столі хліб-сіль на вишитому рушнику).

— Ласкаво прошу! Дорогі гості! Вітаю всіх вас у своїй господів, зичу вам здоров’я, добра та всякого гаразду.

Заходьте, будь-ласка, ближче. Уважно роздивіться довкола. Яких речей найбільше у моїй світлиці? (вишитих рушників). Як ви думаєте, для чого мені так багато вишитих рушників?

2 хлопчик — Рушники — це обереги нашого дому, нашому родини. Вони захищають від зла, лиха.

Дівчинка — Рушник — це обличчя оселі та її господині.

Т.Надія — Доторкніться своїми руками до рушників і скажіть, яка на дотик тканина, на якій вишивали ваші мами і бабусі (м'яка, тонка, гладенька, ніжна) — А ви знаєте, з чого вона зроблена? (з льону, конопель). Спочатку насіння льону сіють у землю, старанно доглядають й вирощують його, потім збирають (в давнину це робили вручну — жали серпамитепер це роблять машини), сушать, обмолочують, прядуть нитки. Тчуть і відбілюють полотно і лише тоді вишивають на ньому. Подивіться — я засушила льон і коноплі, щоб показати вам, якими вони ростуть у полі. Ось звідки до нас приходять лляні та конопляні рушники і інші лляні речі (одяг, постіль. Серветки). Подивіть уважно один на одного і назвіть, що з вашого одягу зроблено з льону (сорочки, блузочки, спіднички, Маєчки, трусики). А ось штанці у хлопців зроблено не з льону, а з шерсті. Це цупкіша й міцніша тканина, вона краще зберігає тепло, тому восени та взимку ви одягаєте шерстяний одяг. Як ви думаєте, з чого роблять шерсть? (з овечої та козячої вовни).

(діти розглядають зразки вовни, різні клаптики шерстяної тканини).

Т.Надія — Діти, подивіть навкруги і знайдіть у моїй хаті інші шерстяні речу (ліжник, верети, хідники). Молодці! Наш український народ споконвіків шанував справжніх майстрів своєї справи і свого слова. Найвідомішим із них є Т. Г. Шевченко. У моїй світлиці, як і в кожній українській хатині. Теж є портрет Т. Г. Шевченка. Чи він прикрашений? (вишитим рушником).

• -.Діти, пригадайте, що ще прикрашають вишитими рушниками? (образи, портрети, квартири, музичні зали в д/с, обжинковий сніп…).

• -.Вірно. З давніх-давне на Україні без рушників не обходилися жодні народні звичаї, обряди та свята. Які з них ви знаєте? (зустріч гостей хлібом-сіллю, народження немовлят весілля, похорони, прощання з рідними, різдвяні та великодні свята…).

• -.Велика наша Україна і в різних куточках вишивають по-різному, але всі рукодільниці вкладають у свої вишивки теплоту своєї материнської любові, відданість своєму народу. Тому й сила рушника — в його візерунках. Рушники можна читати, як читають книги, адже кожен елемент візерунка щось символізує. Ось подивіться на цей рушник. (показує). Що на ньому вишити? (голуби) У тих родинах, де панували злагода, доброзичливе ставлення батьків одне до одного, дітей до старших, там господиня вишивала про двоє голубків з кожного боку. Як називається шов, яким вишитий цей рушник? (глядь) Які ще ви знаєте шви? (хрестик, ланцюжок, низь).

Гра «Летів голуб» .

Т.Надія — Традиція вишивати рушники існує з давніх-давен. Від діда-прадіда передаються узори і вміння вишивати. Рушник — це найкращий подарунок. Про рушник складено багато прислів'їв, приказок, віршів, легенд та пісень. Можливо хтось із вас розкаже? (діти розповідають).

Діти — Прислів'я, приказки:

1. 1.Хата без рушників — що родина без дітей.

2. 2.Тримай хату, як у віночку і рушнички на кілочку.

— Вірш «Рушничок» .

Маленька Оленка, Левкова сестриця, Що голочку має - таки чарівниця.

Як голка сумна — тягне ниточку чорну, Як голка весела — червону, проворну.

То голочка плаче, а то заспіває.

• -.Легенда про рушник.

" Жила в одному селі мати, мала вона трьох синів, і були вони дуже працьовиті, тільки не вміли вишивати. Мама дуже любила своїх синів і вишила кожному з них по одному рушнику для того, щоб загортати у нього хліб. Коли будуть їхати в далеку дорогу. Бо хліб на рушнику життя величає і здоров’я береже. Та померла мати, а сини на її могилі білий рушник постелили. Через три дні на тому рушнику дивні квіти розквітли. Хто їх вишивав, ніхто не знає, лише вітре про те розповідає" .

Т.Надія — Рушник — це символ людського щастя, і тому батьки дають його своїм дітям, коли вони вирушать у дорогу власного життя. Послухайте про це пісню.

(«Пісня про рушник» А. Малишка).

— Діти, а що означає червоний і чорний кольори в українській вишивці? (Червоний — це колір калини, яку здавна любили й шанували на Україні, це любов, радість. Чорний — колір землі - годувальниці, туга, смуток, журба за рідною стороною). Ці кольори найбільш характерні для гуцульської вишивки, до них часто приєднується ще жовтий і зелений кольори.

• -.Діти, ми вже знаємо, що рушники на Україні вишивали ще з глибокої давнини, коли не було різнокольорових фарб та барвників. Як ви думаєте, чим ваші пра-прабабусі фарбували нитки для вишивання, щоб вишити такі красиві візерунки (орнаменти)? Ви хочете про це дізнатися? Гаразд, сьогодні я відкрию вам невеличку таємницю. Подивіть уважно ось сюди (показує куточок, де висять засушені лікарські рослини: калина, звіробій, липа, кропива, деревій, м’ята, мак, часник, цибуля…).

• -.Бачите, к багато засушених рослин знадобилось мені. Які з них ви знаєте? (діти називають).

• -.М'ята знімає не тільки головну, але й зубну біль та більш у шлунку. Малина і кропива щедрі на цілющі соки, важко знайти хворобу, яку б не лікували малина й кропива. Всі рослини, які тут є мають чудодійні лікувальні властивості.

Але з давніх-давен люди використовували ці рослини і як природні барвники:

1. 1.з відвару м’яти та кропиви — можна одержати зелений колір (показує баночки з відваром);

2. 2.з відвару звіробою — коричневий;

3. 3.з відвару лушпиння цибулі - жовтий;

4. 4.сін калини та малини давав червоний колір.

(діти співають жартівливу пісеньку «Грицю, Грицю»).

1. 1)Грицю, Грицю, до роботи ;

В Гриця прів ані чоботи.

1. 2)Грицю, Грицю, до телят ;

В Гриця ніженьки болять.

1. 3)Грицю, Грицю, молотити ;

Гриць нездужає роботи.

1. 4)Грицю, Грицю, врубай дров ;

Кахи, кахи, не здоров.

1. 5)Грицю, Грицю, роби хліб ;

Кахи, кахи, щось охрип…

1. 6)Грицю, Грицйю, іди їсти ;

Ой, чекайте, де б тут сісти!

Т.Надія — Ой, лишенько, зовсім забула. Сьогодні ж до мене тітонька Ганна обіцяла завітати…

Хлопчик — Не журіться. Тітко надіє! Ми вам не завадимо у розмові. Тільки ви нам якусь роботу дайте.

Т.Надіє (охоплює голову руками і думає, говорячи).

_ Що ж мені ще треба зробити?! Ніби й чисто у моїй хаті, є хліб та йдо хліба…

(заходить заморена тітка Ганна) Тут я дещо для них прихопила (знімає вишитий рушник з кошика і любується).

• -.Ох і рушник, рушничок! Просто диво! Так і виспівує… Що це за фарби такі чарівні? Зараз перевіримо вашу міцність та чарівність (виймає з кошика баночки з барвниками: буряковий сік, відвар лушпиння цибулі, відвар звіробою та кропиви).

Т.Ганна — В мене є чудова ідея: дивись, скільки у нас помічників. Чи не допоможуть вони нам пофарбувати нитки та інші поробки на продаж. Ото заробимо гірше!!! (шепоче тітці Надії - «А ми тим часом погомонимо трішечки…»).

Т.Надія — Діти, а й справді, допоможіть тітоньці Ганні пофарбувати нитки та тканину. Може і вам щось перепаде (діти погоджуються).

Тітка Гана роздає кожній дитині на ниточці листочки, ягідки, яблучка, віточки з тканини і показує, як треба фарбувати: занурити клаптик тканини повністю у фарбу, побовтати його добре і, витягуючи, початок на печі, щоб висохло.

(звучить тиха українська народна музика, діти працюють, а тіточки Надія та Ганна весело шепочуться й допомагають дітям).

Т.Надія — Ось і все готово. А тепер давайте помиємо руки та добре витремо їх у спеціальні рушничкиутричі. Для дівчаток вони називались «росянички», а для хлопчиків — «грай лики» і візерунки на них були різними.

• -.Подивіться, як красиво зафарбувались нитки і тканина. А чим ми їх пофарбували? (діти показують і називають барвники).

Тітка Ганна — Ну й молодці, твої помічники, кумонько!

Подивись, скільки чудових рече можна одержати, фарбуючи їх природними фарбами. Як з’явлюсь, я з ними на базар, від покупців — проходу не буде!

Дівчинка — Тітко Ганно, ви ж обіцяли, що ми вам допоможемо їх продати.

Тітка Ганна — Авжеж, мої любі, тільки з вами.

Тітка Надія співає пісеньку:

Замішу я тісто з білої муки, Виліплю малятам булки й пиріжки, Печиво та бублики, гарні калачі,.

Запашні дарунки випечу в печі.

Ось уже й готові з білої муки.

Запашні, рум’яні булки й пиріжки.

Всіх я почастую ними залюбки:

Смачно пригощайтесь, любі малюки!

(п. Надія виймає з печі пиріжки в макітрі, ставить на стіл, всі сідають навкруг столу на лави і ласують пиріжками).

Тітка Надія — Сьогодні всі: і хлопці, і дівчата попрацювали на славу, тому й заслужили мій невеличкий сюрприз. Спасибі вам, що завітали до мене в гості, не обминули моєї хати. І вам спасибі. Кумонько Ганно, що прийшли і розвеселили всіх нас. Спасибі і нашим гостям. Діти, може продамо їм наші поробки і почастуємо їх теж смачненькими рум’яненькими присішками (діти дарують свої поробки і частують гостей пиріжками).

Тітка Ганна — Ось і розпродала я весь свій товар (сумно).

Діти — Не сумуйте, тітко. Ми ще не раз вам допоможемо.

(Діти прощаються) Тітка Надія — До побачення, мої солов’ята!

До побачення!