Активизация мисленнєвої діяльності учнів у вигляді цікавого матеріалу знає фізики 11 класу

Активизация мисленнєвої діяльності учнів у вигляді цікавого матеріалу знає фізики 11 класу «» Хвильові властивості світла ««.

Т.В. Волкова, П. В. Скулов Многие учні вважають уроки фізики досить нудними, незрозумілими і часом тільки тому — непотрібними. Таке ставлення цілком правомірно, ж із класу до класу матеріал, изучаемый під час уроків фізики, стає дедалі складніший і складніший і, відповідно, інтерес дітей дедалі більше гасне, нічим не підтримуваний. Цьому дуже сприяє і надмірно, формалізоване викладання.

Наличие у школярів пізнавальних інтересів сприяє активізації мисленнєвої діяльності, зростання їх активності під час уроків, якості знань, формуванню позитивних мотивів вчення, активної життєвої позиції, що у сукупності викликає підвищене ефективності навчання.

В відповідність з усім вищесказаним можна визначити проблему дослідження: недолік інтересу до фізики і активізації мисленнєвої діяльності обумовлений викладання.

Среди багатьох ідей, вкладених у вдосконалення процесу, певний місце займає ідея формування пізнавальних інтересів учнів. Ця ідея служить відшуканню засобів, які залучали б себе учня, мали б його до спільної з учителем, активізували його вчення, а навчальна діяльність вчителя, спираючись на досвід минулого і інтереси учнів, з їхньої устремління і запити, значно сприяли б вдосконаленню навчального процесу.

Такие педагоги і діячі, як А.І. Герцен, Н.І. Пирогов, К. Д. Ушинський, Л. Н Толстой, П. Ф. Каптерев, О. С. Макаренка, відводили чільне місце в процесі саме інтересу. Нині проблемою активізації мисленнєвої діяльності школярів займалися такі вчені, як Г.І. Щукіна, В. М. Липник, О. С. Роботова, В.А. Філіппова, І.Г. Шапошникова, И. Я. Ланина, М.М. Звєрєва. Ці вчені розглянули проблеми формування пізнавальних інтересів держави під взаємозв'язку з процесом становлення особистості школяра й скрутами вдосконалення уроку, систематизували основні досягнення педагогіки по цієї проблеми.

Учителя нерідко ставлять знак рівності між зацікавленням прочитає і цікавістю. Цікавість належить й не так до психічному стану людини (яким є інтерес), як якості речей, предметів, явищ, які впливають на інтерес, збудливих його. Властивості ці виявляється у новизні, несподіванки, дива, невідповідність зі старими уявленнями.

Занимательность і її роль процесі розглядається й найзатребуваніші вчителі, і вченими різна. М. А. Данилов, наприклад, бачив у цікавості роль побудника школяра до вченню; Б. П. Есипов розглядав її як активізації навчальної діяльності; Н. И. Гамбург використання цікавості вважає засобом підвищення якості навчання. У дослідженні Г. И. Щукиной цікавість — важливий стимул порушення безпосереднього інтересу до предмета.

Занимательность — зовнішній чинник, який може забезпечити успіху діяльності. Але вони можуть зняти байдужість, але це у роботі з активізації мисленнєвої діяльності факт важливий.

Разнообразие цікавих форм навчання під час уроків (игры-упражнения, змагання, конкурси,, живе, образне опис подій, епізоду, рассказ-задача, игры-путешествия, шаради, загадки, курйози, жарти, конкурс на швидке пошук помилок, і т.д.) створює позитивний емоційне тло діяльності, спонукає до виконання тих завдань, які вважають важкими і навіть непереборними. Цікавість певним чином забарвлює матеріал, робить процес опанування змісту освіти привабливішим, дає їжу переживань. Рамки використання цікавості на уроці дуже рухливі.

Наибольшее застосування цікавість знаходять у закріпленні і повторенні навчального матеріалу, у «вдосконаленні умінь та навиків із урахуванням основних прогалин в знаннях і уміннях учнів.

Эффективные форми розвитку інтересу до навчання фізиці: дидактичні гри, нестандартні уроки, використання під час уроків фізики красного письменства, легенд, сказань, фантастичних ситуацій, розмаїття різноманітних форм роботи з підручником, групова форма праці та т.д.

Изыскания в цій роботі спрямовані на організацію процесу із фізики в партії 11 класі, максимально що сприяє активізації мисленнєвої діяльності учнів.

Предполагается, що час використання під час уроків фізики цікавих матеріалів активізується мислительна діяльність учнів побільшає інтерес до предмета.

Нами розроблено й підібрані різні цікаві матеріали (ребуси, кросворди, прислів'я, приказки, гри, загадки, шматки з літературних твори) і методичних рекомендацій з включення в навчальний процес.

Примерами методичних рекомендацій можуть бути такі.

Ребусы хороші при поясненні нового матеріалу, за умови повторення, наприкінці уроку, щоб лише зняти втома. Учням пропонується відгадати зашифроване слово. Це то, можливо назва теми, одиниця виміру, висловлювання вченого тощо. буд. У цьому розвивається мислення учнів.

Активизировать мислительну діяльність учня, підготувати його до вивчення нового матеріалу, повторити раніше вивчену тему чи блок тим на уроці можна й шляхом розгадування кросвордів. Розгадування кросвордів більшою мірою сприяє розвитку пам’яті й учнів. Учням пропонується розгадати кросворд, в якому зашифроване назва теми чи який із вивченій темою. Великий кросворд — цікаве засіб для самостійної роботи з додатковою літературою. Кросворди — хороші тим, що учні мусять дати грамотне визначення тим фізичним термінам, що у сітці даного кросворда. Ще одна частка кросворда, це венворд — в сітці, має форму квадрата, написані літери. Учням пропонується низка запитань, їм необхідно знайти захованих у венворде слова.

Для образного бачення явищ природи учням пропонується відгадати загадку і дати пояснення загаданному фізичному явища. (Наприклад:. (Радуга).

Вопрос: Завдяки якому фізичному явища утворюється веселка?

Ответ. Завдяки дисперсії.

Один з способів підвищення інтересу до предмета — використання художньої літератури під час уроків фізики. Закріплюючи знання то фізичних явищах, пропонується пограти у і: проілюструвати кожне явище природи будь-яким поетичним твором. Використання уривків із літературних творів допомагають збагатити образне мислення учнів, заповнити відсутні емоції під час розгляду конкретних фізичних явищ.

(Сомненье, віра, запал живих страсте;

Игра повітряних мильних бульбашок:

Тот райдугою зблиснув, і той — сірий.

И розлетяться все.

Вот життя людей.

Вопрос. Чому одні мильні бульбашки мають райдужну забарвлення, інші - немає.

Ответ Райдужні смуги лежить на поверхні мильної бульки творяться у результаті інтерференції світлових хвиль, отражённых з його внутрішньої і зовнішньої поверхонь. Плёнка спочатку безбарвна, оскільки має приблизно рівну товщину. Потім розчин поступово стікає вниз. Через різною товщини нижньої утолщённой і верхньої утончённой плівки з’являється райдужна забарвлення.).

Для інтелектуального розвитку учням пропонується зіграти у якусь певну гру, у своїй:

игра повинна бути простий і зрозумілої, рівень завдань має відповідати рівню дітей;

желательно знайти цікаве оформлення;

итоги слід підбивати швидко, чітко, справедливо;

взаимоотношения учасників би мало бути довірчими, уважительными.(Например: пропонується погратися «» Сходження на вершину «» Формуються 4 — 5 груп — це альпіністи, висхідні на вершину. Біля кожної команди свій прапорець. Стартують одночасно; перемагає команда, яка зійде першої. На відповідь дається 1 хв. Кожна команда проходить всі бази, залишаючись з кожної до того часу, доки дасть сповнений спокус і пошук правильної відповіді. Очерёдность ходу визначається темпом вирішення завдань.).

Педагогический експеримент провели 11 «» а «» класі 24 середньої школи міста Барнаула. У ході експерименту було проведено серію уроків на тему фізики «» Хвильові властивості світла «». Особлива роль у своїй, відводилася цікавим матеріалам які у цій роботі.

По результатам експерименту можна дійти невтішного висновку: використання цікавих матеріалів на уроках фізики підвищує у учнів інтерес до предмета, що у своє чергу сприяє активізації мисленнєвої діяльності учнів.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.