Уроки з комп'ютерною підтримкою
Другим недоліком використання комп’ютера є негативний вплив на м’язові-скелетну систему. Людина за комп’ютером сидить у розслабленій позі, однак унаслідок статичності вона є вимушеною й неприємною: напружені м’язи шиї, голови, рук, спини. Результатом напруження м’язів і відносної статичності пози може стати остеохондроз, а у дітей — сколіоз. Під час тривалого сидіння за комп’ютером між сидінням… Читати ще >
Уроки з комп'ютерною підтримкою (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Курсова робота на тему:
«Уроки з комп’ютерною підтримкою»
Вступ
Бурхливий розвиток нових інформаційних технологій і впровадження їх у всьому світі наклали певний відбиток на розвиток особистості сучасної дитини. Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп’ютерних технологій у телебаченні, поширення ігрових приставок, електронних іграшок і комп’ютерів дуже впливають на виховання дитини і її сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється й характер її улюбленої практичної діяльності - гри, змінюються і її улюблені герої й захоплення.
Суспільство переживає швидкі й конструктивні зміни в структурі й областях діяльності суспільства. Суть новітніх змін криється в нових способах створення, зберігання, передачі й використання інформації. Ми перебуваємо в стані переходу від індустріального віку до інформаційного. Це означає, що все більше і більше число людей частіше зіштовхується з необхідністю обробки постійно зростаючого обсягу інформації.
Частина людей переконані в тім, що комп’ютер надає нові можливості для творчого розвитку дітей і їхніх учителів, дозволяє розробити нові ідеї, дає можливість вирішувати більш цікаві й складні проблеми.
Комп’ютер є одним з таких засобів, що володіє унікальними можливостями, тому його використання в школі поступово переходить на всезагальний етап.
Починаючи вчитися в школі, дитина відчуваю певний дискомфорт, тому найважливіше завдання вчителя — допомогти школяру побороти страх і невпевненість. Сучасний комп’ютер сполучаючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатної імітувати інші іграшки й всілякі ігри, разом з тим він є для дитини тим рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на її дії й запити, якого їй так часом не вистачає. Тому все більше число батьків, учителів і учнів приходять до висновку, що в результаті отриманих знань про комп’ютер й придбаних навичок роботи на ньому діти будуть краще підготовлені до життя й матеріального благополуччя в мінливому світі.
Так як більшість сучасних дітей мають вдома комп’ютери, то стає зрозумілим застосування інформаційно-комунікативних технологій у загальноосвітніх начальних закладах. Пильний інтерес дитини, до комп’ютерної грамотності, дає педагогам більше варіантів подачі навчальної інформації, більше можливостей зацікавити учнів, створювати умови для продуктивної праці.
Різні аспекти застосування методик комп’ютерних технологій в початковій школі, добре висвітлені у працях: Н. Апатової, В. Безпалько, В. Бикова, Л. Гризун, М. Дарманського, М. Лаптєвої, Н. Морзе, Н. Олефіренко, Н. Пономарьової, О. Рудика, О. Співаковського, М. Шкіля, Н. Яциніної та ін.
Таким чином, питання застосування комп’ютерних технологій на уроках є актуальними, а недостатня розробленість уроків з комп’ютерною підтримкою зумовили вибір теми дослідження: «Уроки з комп’ютерною підримкою».
Об'єктом курсової роботи — процес впровадження комп’ютерних технологій в навчально-виховному процесі.
Предмет — використання комп’ютерів та засобів мультимедіа (НІТ) на уроках початкових класів.
Мета роботи — проаналізувати використання комп’ютерних технологій на уроках у початковій школі.
Гіпотеза — використання комп’ютерів на уроках буде успішним при створенні таких умов:
— Повне кількісне обладнання комп’ютерних класів;
— Вміння учнів самостійно працювати за комп’ютером;
— Відповідність комп’ютера до сучасних вимов і стандартів;
— Наявність методик ведення уроків з комп’ютерною підтримкою;
— Вміння вчителя працювати за комп’ютером.
Завдання:
1. Зробити аналіз введення системи комп’ютерних технологій в сучасній школі, переваги та недоліки.
2. Методика проведення уроків із використанням комп’ютерів, практичне використання.
3. Відповідність знань педагогічних та учнівських кадрів до впроваджуваної комп’ютерної системи освіти.
Методи дослідження:
Емпіричні методи: особисті спостереження, бесіди, анкетування, діагностика робіт, педагогічний експеримент, методи якісного і кількісного аналізу даних.
1. Особливості проведення уроків з комп’ютерною підтримкою в початковій школі
1.1 Психолого-педагогічні особливості проведення уроків в початкових класах
Загальна середня освіта має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку учнів, виховання громадянина-патріота, що визначає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю, незамінними чинниками стабільного, прискореного розвитку України.
У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, пізнавальними і логічними уміннями й навичками. Освітніми результатами навчання в школі є узагальнені знання про реальний світ у його зв’язках і залежностях, розвинені сенсорні уміння, мислення, уява, пам’ять, здатність до творчого самовираження.
Мета роботи вчителя-професіонала в початковій школі - допомогти кожній дитині пробудити і розвинути закладені природою позитивні здібності, можливості та бажання їх удосконалювати, щоб, здобувши освіту, виконати свій обов’язок — стати особистістю. Цю мету може здійснити вчитель, який переконаний у вагомості кожного людського життя, який може і має бажання допомогти будь-якому своєму учневі.
Творчий потенціал особистості вчителя бере свій початок у методиці, яка, як і будь-яка інша наука, є системою об'єктивно-істинних знань про те, як необхідно діяти і чого не потрібно робити, щоб швидше і легше досягти мети. Звідси завдання вчителя через навчальний предмет, точніше — через навчальний матеріал уроків рідної мови, тобто через засвоєння фактів, явищ, процесів якоїсь частини оточуючого дітей реального світу, що мають відображення в навчальному предметі.
Реалізуючи завдання, вчитель удосконалює свою майстерність і творить власну технологію, розраховану на себе і на свій клас, яка опирається на наукову основу відповідної методичної системи. І робить він це успішніше і краще, якщо використовує в своїй практиці різноманітні підходи, методи і прийоми, щоб кожен урок для дитини був цікавим, ніс свою часточку знань для дитини, відкривав їй світ з різних сторін.
Готуючись до проведення уроків, педагог перш за все визначає дидактичну мету і виховні завдання уроків, зміст і обсяг нового навчального матеріалу, який має бути засвоєний на уроці, встановлює основні лінії зв’язку з матеріалом, котрий попередньо вивчили учні, добирає питання для повторення, а також окреслює структуру уроку та основні методи навчальної роботи на кожному етапі уроку з врахуванням рівня підготовки учнів, розподіляє навчальний час на окремі види роботи, добирає і готує необхідні наочні посібники до уроку, додаткову літературу, матеріал для самостійної роботи учнів.
Високої педагогічної майстерності вимагає знаходження оптимальних шляхів їх реалізації. Тут чітко повинні домінувати три основні аспекти: добір матеріалу, визначення структури уроку, організація навчальної діяльності учнів. Слід пам’ятати, що результативність навчання визначається не кількістю і різноманітністю завдань, а цілеспрямованим і планомірним впливом на особистість школяра всієї системи навчальної роботи на уроках.
Учитель, плануючи свій урок, передусім повинен відмовитися від уроків-копій відомих поурочних розробок, оскільки в них не знайшли вияву риси індивідуальної майстерності вчителя, особливості роботи з даним контингентом дітей. Також необхідно звернути увагу на уроки «творчого» типу, які нагадують виставу з «феєрверком» різноманітних педагогічних засобів і прийомів.
Тут не останню роль відіграють наочні посібники, здатні пробудити уяву дитини. В сучасних умовах слід зазначити на можливості використання нових форм і прийомів на уроці, як-от застосування комп’ютерних програм, що дають змогу перевести на новий етап і підготовку вчителя до уроку, та і сам урок.
Зміст будь-якого уроку визначається насамперед програмою і підручником. Але слід глибоко усвідомити, що сучасне викладання — не копіювання, а втілення методичних ідей. Головним має бути вдумливий підхід до запровадження методичних рекомендацій з урахуванням конкретних умов роботи з дітьми всього класу. Тільки переглянувши всі рекомендації, проаналізувавши необхідні навчальні посібники й дидактичні матеріали, обміркувавши різні методи, з допомогою яких має бути досягнута мета, можна скласти власний поурочний план-конспект.
Вважаємо за необхідне звернути увагу на залучення додаткового матеріалу, який за дидактичними можливостями не повинен поступатися тому, що у систематизованому вигляді вміщений у підручниках. Додатковий матеріал можна використовувати в тих випадках, коли він має виховні й розвивальні можливості, коли його застосування вимагає навчальна мета уроку, конкретні умови даного класу, місцевості. Таким матеріалом можуть бути диференційовані завдання, творчі вправи, інформація, пов’язана з подіями сьогодення, залучення життєвих спостережень учнів тощо.
Щоб забезпечити результативність уроку, слід продумувати режим діяльності учнів. Важливим при цьому є правильний розподіл часу на уроці, визначення оптимального використання елементів його структури. Від того, як чергуються види діяльності, яка тривалість етапів уроку та окремих завдань, залежить активність сприйняття, увага й працездатність учня.
Слід пам’ятати, що на результативність уроку впливає й визначена вчителем мета уроку. Об'єктивно не можна не бачити й не розуміти того, що мета й завдання кожного уроку дедалі ускладнюються. Це закономірний наслідок розв’язання школою її основних завдань: озброїти учнів знаннями про природу та суспільство, необхідними практичними вміннями та навичками, розвинути розумові здібності учнів, їхні нахили та інтереси, підготувати їх до поповнення знань протягом усього життя, забезпечити належне виховання тощо. Реалізація цих завдань зумовила наявність триєдиної мети: навчальної, розвивальної, виховної, що, у свою чергу, характеризує ефективність уроку, яка, за І.П. Підласим визначається такими критеріями [2]:
§ високим науковим обґрунтуванням стратегії й тактики керування пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей і принципів навчання;
§ напруженою, досконало організованою й результативною пізнавальною працею всіх учнів із врахуванням психологічних можливостей молодшого школяра;
§ ретельною діагностикою причин, що впливають на якість занять, прогнозуванням ходу й наслідків навчально-виховного процесу, вибором на цій основі досконалої технології досягнення запроектованих результатів;
§ творчим, нестандартним підходом до розв’язання конкретних завдань відповідно до наявних умов та можливостей;
§ обґрунтованим вибором, доцільним застосуванням необхідного і достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів;
§ диференційованим підходом до окремих груп учнів, дійовою індивідуалізацією педагогічного впливу на основі діагностики реальних можливостей, проектування конкретних зрушень, контролю запланованих результатів;
§ ефективним використанням кожної хвилини навчального заняття;
§ атмосферою демократизму, змагання, діловитості, стимулювання, дружнього спілкування, високою відповідальністю усіх учасників навчально-виховного процесу за результати спільної праці.
Підготувати і провести такий урок дуже непросто. Для цього треба і багато знати, і багато вміти, дуже хотіти, відповідально ставитися до своїх учительських обов’язків, а найбільше — вийти на новий рівень педагогічного мислення.
Багато в чому з цього може допомогти планомірне використання нових інформаційних технологій (НІТ) в навчально-виховному процесі уроків читання.
Одним з таких засобів, що володіє унікальними можливостями й широко розповсюджений і апробований у школах індустріально розвинених держав, і є комп’ютер.
Сполучаючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатної імітувати інші іграшки й всілякі ігри. Терплячий товариш і мудрий наставник, творець-казкар світів і персоналій, вершина інтелектуальних досягнень людства, комп’ютер грає все більшу роль у відпочинковій діяльності сучасних дітей та у формуванні їхніх психофізичних якостей і розвитку особистості. Використання комп’ютерів у навчальній і позаурочній діяльності школи виглядає дуже природним з погляду дитини і є одним з ефективних способів підвищення мотивації й індивідуалізації його навчання, розвитку творчих здатностей і створення теплого емоційного тла.
1.2 Переваги і недоліки використання комп’ютера
Оновлення всіх сторін життя суспільства, необхідність виходу на передові рубежі науково-технічного прогресу, забезпечення високої ефективності і розвитку творчого потенціалу суспільства — усе це ставить перед загальноосвітньою школою зовсім нові завдання, як навчально-розвивального, так і виховного характеру. Необхідно, щоб навчання формувало новий тип мислення, новий стиль діяльності, орієнтований на більш ефективне розв’язання виробничих, соціальних, культурних та інших проблем.
На перший план в методиці навчальних предметів поступово встає інтенсифікація навчання — підвищення продуктивності праці вчителя та учнів за кожну одиницю часу. А для того, щоб напруженість праці залишалась на допустимому рівні та у той самий час була ефективною, необхідно обирати оптимальні варіанти навчання. І тут, звичайно, на допомогу може прийти комп’ютер.
Узагальнивши результати наукових досліджень і досвід творчих педагогів, учителів-новаторів, можна виділити та використовувати наступні позитивні моменти використання комп’ютера для інтенсифікації уроків у початковій школі:
— підвищення цілеспрямованості навчання;
— посилення мотивації навчання;
— застосування активних методів і форм навчання;
— прискорення темпу навчальних дій;
— краще запам’ятовування, відтворення матеріалу тощо.
Негативні фактори, які впливають на людину під час роботи за комп’ютером:
— сидяче положення протягом тривалого часу;
— електромагнітне випромінювання;
— перевантаження суглобів кистей;
— підвищене навантаження на зір;
— стрес у разі втрати інформації.
1.2.1 Вплив комп’ютера на формування психіки молодшого школяра
Сьогодні усе більше уваги приділяється оптимізації та індивідуалізації шкільної освіти. Розроблено педагогічні, психологічні, фізіологічні та психофізіологічні концепції навчання, у яких значне місце займають питання індивідуалізації і оптимізації навчального процесу. Чільне місце у вищезгаданих проблемах посідає навчання з допомогою комп’ютерної техніки та засобів мультимедіа.
Та будь-яка система навчання припускає наявність як позитивних, так і негативних моментів. Однак, на тому, чого новостворена система не може розвинути і розвитку чого перешкоджає, акцентувати увагу не прийнято. Крім того, не обговорюється «біологічна ціна», яку учень «сплачує» за придбання такого роду знань, тобто ті енергетичні і психологічні витрати, що супроводжують процес навчання. В цьому підрозділі ми привернемо увагу як до позитивних, так і до негативних моментів використання нових інформаційних технологій в початковій школі.
Використання комп’ютера на уроках у початковій школі передбачає в основному орієнтування на ігрові форми роботи, на роботу з програмним забезпеченням ігрового й навчально-тренувального характеру, а також використання комп’ютера як технічного засобу навчання.
Зрозуміло, що ігрова навчальна діяльність є дуже привабливою для молодших школярів. Але комп’ютерно-орієнтовані ігрова і навчальна діяльність мають деяку специфіку, а також своєрідний вплив на формування психіки і стан центральної нервової системи молодших школярів.
Ставши частиною процесу навчання, інформатизація вносить свої вимоги до засобів отримання і обробки інформації. Таким чином, стимулюються види діяльності, найбільш «зручні» для формалізації. Відомо, що розвиток засобів діяльності, характерних для лівої півкулі мозку, пригноблює «правопівкульні» засоби обробки інформації. Високий ступінь формалізації суперечить наочно-образному мисленню, характерному для молодших школярів.
Існує напрямок, пов’язаний з комп’ютерними технологіями навчання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Їх аналіз показує, що для вирішення відповідних дидактичних задач ними передбачається включення в навчальні програми ігор або навіть побудова самого навчання на основі гри. У таких випадках особливого значення набуває використання НІТ.
У процесі проектування та створення навчальних програм потрібно дотримуватись психологічних принципів взаємодії людини і комп’ютера:
ь достатність допомоги без надмірності;
ь адекватність;
ь умотивованість;
ь відсутність зайвої категоричності і т.д.
Для максимально позитивного впливу на формування дитячої психіки під час створення і використання комп’ютерних програм для дітей варто було б дотримуватись таких принципів:
§ гуманістичність;
§ функціональність;
§ мотиваційна віднесеність;
§ когнітивне наповнення;
§ емоційна включеність;
§ контрольованість;
§ прозорість;
§ відповідність дій і результату.
Застосування комп’ютерних навчальних систем повинно доповнювати, а не заперечувати інші форми навчання.
Та, нажаль, як свідчать лікарі, вже з’явилася хвороба залежності від комп’ютера. Прослідковується така тенденція — дорослі юнаки, які в дитинстві багато розважалися, сидячи біля комп’ютера, не мають в житті конкретної мети, бо весь час гралися у комп’ютерні ігри й жили віртуально.
1.2.2 Вплив комп’ютера на фізичне здоров’я учнів молодших класів
Окрім впливу на психіку дитини робота з комп’ютером здійснюється із впливом на фізичний розвиток учнів, а саме на зоровий аналізатор та м’язово-скелетну систему. Так, Н. С. Полька, вивчаючи вплив персонального комп’ютера на функціональний стан організму молодших школярів, виявила поступове наростання негативних порушень залежно від якості комп’ютера (що нижча якість, то більше порушень).
Одним з недоліків використання комп’ютера є негативний вплив на зір. Зображення на екрані монітора світиться і весь час трохи мерехтить. Щоб його розглянути, потрібно фіксуємо погляд в одній точці і рідко блимати. Очні м’язи при роботі за комп’ютером дуже швидко втомлюються. Слизова оболонка очей пересихає, вони починають червоніти, запалюються, виникає так званий «синдром сухого ока». Через чотири години безперервної роботи за комп’ютером можуть з’являтися різі в очах і відчуття «піску під повіками». Іноді навіть може двоїтися перед очима і важко розгледіти предмети. Щоб цього не сталося, потрібно встановлювати монітор на відстані 50−70 см від обличчя, трохи нижче від рівня очей.
Лікарі не радять працювати за комп’ютером уночі або ж у яскраво освітленій кімнаті. Ідеальний варіант — однакове за інтенсивністю освітлення кімнати і екрана, відрегульована яскравість монітора так, щоб контраст не втомлював очей. Якщо ви працюєте в окулярах, замовте собі скло з антивідблисковим покриттям. Щоб кон’юнктива ока не пересихала, можна вранці закапувати спеціальні краплі під назвою «штучна сльоза». Вони повністю відповідають по складу нашій сльозі. Увечері на декілька хвилин можна покласти на повіки компреси із слабозавареного чаю, що швидко знімає почервоніння і втому.
Спеціальне харчування для очей. Людям з ослабленим зором потрібно вживати продукти, які зміцнюють судини сітківки очей: чорницю, чорну смородину, моркву. У раціоні короткозорих мають бути печінка тріски, зелень: петрушка, салат, кріп, зелена цибуля. У разі дистрофії сітківки допомагає шипшина (настій, відвар), журавлина.
Гімнастика для очей. Існують комп’ютерні програми, які спеціально призначені для відпочинку очей. Важко сказати, наскільки вони діючі. Можливо, краще кілька хвилин відпочити по-справжньому, ніж продовжувати розглядати екран.
Найбільшу користь гімнастика для очей приносить під час профілактики й на перших стадіях ослаблення зору. Комплекс вправ для очей можна рекомендувати й тим, хто працює за комп’ютером, і тим, у кого очі просто схильні до перевтоми. Гімнастика для очей зазвичай займає не більше п’яти хвилин і полягає в поперемінному переведенні погляду на ближні й дальні предмети, у частому морганні тощо (див. додаток Б).
Усі фізичні дії людини пов’язані з динамічною та статичною працею. Діяльність користувачів комп’ютерів характеризується тривалою працею в сидячому положенні. У випадку недотримання необхідних умов, така праця може спричинити перенапруження різних ділянок м’язово-скелетної системи. А якщо це супроводжується ще й неправильним положенням, то може виникнути тиск на грудну клітку, який утруднює дихання, призводить до порушення кровообігу, застою крові у венах, кінцівках тощо.
Другим недоліком використання комп’ютера є негативний вплив на м’язові-скелетну систему. Людина за комп’ютером сидить у розслабленій позі, однак унаслідок статичності вона є вимушеною й неприємною: напружені м’язи шиї, голови, рук, спини. Результатом напруження м’язів і відносної статичності пози може стати остеохондроз, а у дітей — сколіоз. Під час тривалого сидіння за комп’ютером між сидінням стільця й тілом розвивається ефект теплового компресу, що приводить до застою крові в тазових органах. Наслідком цього можуть бути геморой і простатит, тобто захворювання, у разі яких потрібно тривале й малоприємне лікування. Крім того, малорухливий спосіб життя часто призводить до ожиріння. А також, при роботі за комп’ютером тривалий час виникає перевантаження суглобів кистей рук. У пальцях рук унаслідок постійних ударів по клавішах виникає відчуття слабкості, оніміння й «мурашок» у подушечках. Це може призвести до ушкодження суглобного й зв’язкового апарата кисті, а надалі захворювання кисті можуть стати хронічними. Головна причина — тривала одноманітна й неправильна робота кистями й пальцями рук.
Відомо, що комп’ютер створює електромагнітне випромінювання у вигляді електромагнітного поля, яке в свою чергу призводить до іонізації повітря. Утворене електростатичне поле притягує до себе пил зі всієї кімнати, тому сидячи перед комп’ютером ми вдихаємо брудне запорошене повітря, яке сушить слизові оболонки і підсилює прояви алергії. По цій1 причині людство знаходиться в пошуку зниження рівня комп’ютерного випромінювання.
Після роботи на комп’ютері обов’язково мийте руки — між клавішами й під ними, а також на мишці накопичується бруд, у якому розмножуються численні бактерії, у тому числі хвороботворні.
Та усі ці вищезазначені проблеми зі здоров’ям можна з успіхом оминути, якщо вдало продумати режим праці і відпочинку з комп’ютерною технікою, забезпечити наявність фізкультхвилинок, фізкультпауз, вправ для очей, систематичне вологе прибирання приміщення, чистка робочих поверхонь комп’ютера та ін. Необхідно також звернути увагу на посадку дітей за комп’ютером (див. додаток А.).
Отже, під час навчання дітей з комп’ютером вчителю просто необхідно звернути увагу на всі вищезазначені аспекти, як позитивні, так і негативні. Тоді таке навчання принесе справжню користь учням від отриманих знань.
2. Методика проведення уроків із використанням комп’ютерів
2.1 Практичне використання комп’ютера в початкових класах
В процесі практичної діяльності викладача, увага учнів зосереджується на практичній стороні застосування комп’ютера в навчально-виховному процесі. Під час роботи з дітьми та використання комп’ютера в практичній діяльності було отримано наступні напрямки застосування засобів мультимедіа на уроках.
Перш за все слід відзначити на необхідності комп’ютера у сучасній школі вже для створення наочних посібників звичайного характеру:
Таблиці. Найпростіші таблиці (наприклад, складу числа), що використовуються у початковій школі можна легко виконати у WORD, або EXCEL, згодом самостійно роздрукувати на принтері та користуватись впродовж вивчення всієї теми.
Малюнки (предметні, тематичні). Пошук малюнків стає досить полегшиним, якщо використовувати відповідні CD. Такі малюнки просто необхідні для ілюстрування уроків читання, природознавства, основ здоров’я тощо.
Геометричні малюнки. Мається на увазі прості чи складні геометричні фігури, які можна виконати у PAINT, роздрукувати і використовувати як роздатковий матеріал для кожного учня.
Завдання на картках. Картки для поточного контролю використовуються вчителями майже на кожному уроці. І зробити їх набагато легше, якщо надрукувати завдання у WORD, а потім розмножити за допомогою принтера для 6−7 учнів. Таким чином вивільняється час для вчителя (йому не потрібно писати від руки для кожного учня окремо). У майбутньому можливе використання аналогічних карток і для підсумкового контролю (переказ на українській мові, додаткові завдання з математики, питання для природознавства чи основ здоров’я).
І це лише приклади використання комп’ютера без задіяння в роботу учнів.
З практичної роботи учнів за комп’ютером слід відзначити використання у ній різноманітних ігор. Діти залюбки граються у дидактичні ігри «Країна Фантазія» та «Вежа знань», які по-можливості були включені у процес навчання, та з задоволенням беруть участь у дослідженні, а саме, анкетуванні, що було проведено серед учнів 3 класу. Опитано 16 учнів Уманської загальноосвітньої школи № 10 (див. додаток В).
Аналіз результатів За результатами проведеного анкетування з’ясувалося, що 67% учнів мають удома комп’ютер; 85% уміють працювати на ньому, при цьому 8% учнів почали працювати на комп’ютері з 4−5 років, 32,5% - з 6−9 років.
Нормою вважається, якщо учень проводить за комп’ютером 2−3 год на день. Серед учасників анкетування щодня проводять за комп’ютером не більше 3 год 63,4%, від 4 до 10 год. на день — 18,6%; не працюють за комп’ютером — 18%.
У комп’ютерні ігри грають 80% учнів, постійно грають 68,6%, від 4 до 10 год на день — 12% і від 6 до 10 год. — 6,1%. Про постійне бажання грати в комп’ютерні ігри повідомили 5,5% учнів. Істотно, що 22% люблять ігри, у яких присутні терор і насильство, а 3,2% учнів грають на комп’ютері в карти.
Серед опитаних 36% заявили, що їм важко відірватися від комп’ютерної гри. Це може свідчити про можливість виникнення комп’ютерної залежності.
Першими ознаками розвитку комп’ютерної залежності в дитини є такі:
їсть, п'є чай, робить уроки біля комп’ютера;
провів хоча б одну ніч біля комп’ютера;
прогуляв школу — сидів за комп’ютером;
приходить додому й відразу сідає за комп’ютер;
забув поїсти, почистити зуби (раніше такого не спостерігалося);
перебуває в поганому, роздратованому настрої, не може нічим зайнятися, якщо комп’ютер зламався;
конфліктує, загрожує, шантажує у відповідь на заборону сидіти за комп’ютером.
Близько 23% відповіли, що вони відвідують ігрові зали, де проводять від 0,5 до 10 год, 4,9% учнів — від 3 до 10 год на день. Це теж вказує на те, що з’явилася залежність від комп’ютера. Комп’ютерові віддали перевагу над спортом 30,5%, а над спілкуванням із другом — 13,3%; 45,4% учнів вибрали читання книги й 83,7% прогулянку замість комп’ютера; 18,6% відповів, що замість безпосереднього спілкування вони віддають перевагу спілкуванню через комп’ютер.
Порушення зору спостерігаються у 25% учнів. Гімнастику для очей роблять тільки 46,6%, з них 17,2% роблять її один раз на день, 5,5% - два рази, 3,7% - три рази на день.
Найважливіше під час роботи з комп’ютером — розумне співвідношення часу праці й відпочинку. Які тут можуть бути рекомендації? У першу чергу дитину необхідно навчити контролювати час, проведений за комп’ютером, а також свої емоції й почуття. Дітям рекомендується проводити за комп’ютером не більше 2 год на день і поменше грати. Краще що-небудь вивчати або навчатися чого-небудь в ігровій формі. Санітарні правила визначають, що тривалість безперервної роботи дорослого користувача комп’ютера не повинна перевищувати 2 год., дитини — 10−20 хв., залежно від віку. Мінімальна перерва — 15 хв. Під час перерви бажано походити, зробити гімнастику для очей, потягнутися вгору. Малу рухливість під час роботи за комп’ютером необхідно компенсувати більшою активністю під час відпочинку, намагатися частіше бувати на свіжому повітрі.
Загалом використання комп’ютера значно полегшує роботу вчителя та зацікавлює дітей у навчанні. Покращити процес було б можливим за рахунок більш чіткої систематизації використання комп’ютера в навчально-виховному процесі, пошуку необхідної інформації з різних джерел, залучення до роботу батьків, введенні позакласних занять для дітей з техніки використання комп’ютера тощо.
За умови правильної постановки і вирішення подальших проблем можна досягти нового етапу розвитку вітчизняної школи, освіта у якій буде тісно переплітатись з науково-технічним прогресом.
2.2 Можливості використання комп’ютера для навчання молодшого школяра
Діапазон використання комп’ютера в навчально-виховному процесі дуже великий: від тестування учнів, обліку їхніх особистісних особливостей до гри. Комп’ютер може бути як об'єктом вивчення, так і засобом навчання, тобто можливі два види напрямку комп’ютеризації навчання: вивчення інформатики й також її використання при вивченні різних предметів. При цьому комп’ютер є потужним засобом підвищення ефективності навчання.
Комп’ютер значно розширив можливості подачі навчальної інформації. Застосування кольорів, графіки, звуку, відеотехніки дозволяє моделювати різні ситуації й середовища.
Комп’ютери в навчанні варто використовувати тільки тоді, коли вони забезпечують одержання знань, які неможливо або досить складно отримати за умови безкомп’ютерного навчання. Але дуже важливо навчання будувати таким чином, щоб учень розумів, що завдання вирішує він, а не машина, що тільки він відповідає за наслідки ухваленого рішення. Школярі втрачають інтерес до роботи, якщо наприкінці уроку знищуються плоди їхньої праці, тому необхідно використати виконану ними роботу на уроках при створенні програмних продуктів або розробці методичних матеріалів.
Із всіх видів технічних засобів навчання (ТЗН), що застосовуються сьогодні, тільки комп’ютер вирішує такі проблеми, як:
адаптивність навчального матеріалу (залежно від індивідуальних особливостей учнів);
одночасна робота групи користувачів;
інтерактивність (взаємодія ТЗН й учня, що імітує певною мірою природне спілкування).
Комп’ютер дозволяє підсилити мотивацію учня. Не тільки новизна роботи з комп’ютером, що сама по собі сприяє підвищенню інтересу до навчання, але й можливість регулювати подачу навчальних завдань за ступенем складності, заохочення до правильних рішень позитивно позначаються на мотивації.
Крім того, комп’ютер дозволяє повністю усунути одну з найважливіших причин негативного ставлення до навчання — неуспіх, обумовлений нерозумінням, значними пробілами в знаннях. Працюючи на комп’ютері, учень одержує можливість довести розв’язок завдання до кінця, опираючись на необхідну допомогу. Одним із джерел мотивації є цікавість. Можливості комп’ютера тут невичерпні, і дуже важливо, щоб ця цікавість не стала переважаючим фактором, адже в цьому випадку вона буде перекривати навчальні завдання.
Комп’ютер дозволяє істотно змінити способи керування навчальною діяльністю, занурюючи учнів у певну ігрову ситуацію, даючи можливість учням запросити певну форму допомоги, викладаючи навчальний матеріал з ілюстраціями, графіками і т.ін.
Комп’ютер дозволяє якісно змінити контроль за діяльністю учнів, забезпечуючи при цьому гнучкість керування навчальним процесом. Комп’ютер дозволяє перевірити всі відповіді, а в багатьох випадках він не тільки фіксує помилку, але досить точно визначає її характер, що допомагає вчасно усунути причину її появи.
Комп’ютер сприяє формуванню в рефлексії учня, дозволяє учням наочно побачити результат своїх дій.
Застосування комп’ютерної техніки робить урок привабливим і по-справжньому сучасним.
2.3 Використання навчальних програм
За цілями і завданнями навчальні комп’ютерні програми поділяються на:
ілюстраційні;
консультуючі;
програми-тренажери;
програми навчального контролю;
ігрові;
операційні середовища тощо.
Одні з них призначені для закріплення знань і вмінь, інші орієнтовані на засвоєння нових понять. Є навчальні програми, які дозволяють учневі стати безпосередніми учасником відкриттів, композитором або художником.
Більшими можливостями володіють програми, які реалізують проблемне навчання. Особливо корисні програми, що моделюють і аналізують конкретні ситуації, тому що вони сприяють формуванню вміння приймати рішення в різних обставинах.
Нерідко в одній програмі з'єднуються кілька режимів (навчання, тренування, контролю). Таким чином, комп’ютер у навчальному процесі виконує кілька функцій: служить засобом спілкування, створення проблемних ситуацій, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учня й надає йому нові пізнавальні можливості.
Ігрові програми сприяють формуванню мотивації навчання, стимулюють ініціативу й творче мислення, розвивають уміння спільно діяти, підкоряти своїм інтересам. Гра дозволяє вийти за рамки певного навчального предмета, спонукуючи учнів до здобутку знань у суміжних областях і практичній діяльності.
В педагогічному процесі вибір способу використання комп’ютера прямо залежить від дидактичного завдання.
Основні аспекти, якими треба керуватися під час аналізу та застосування комп’ютерних засобів:
Психологічний — як вплине це застосування на мотивацію навчання, на ставлення до предмета, підвищити чи понизити інтерес до нього, чи не виникне в учнів зневір'я у власні сили через важкі, незрозуміло сформульовані або нетрадиційні вимоги, запропоновані машиною.
Педагогічний — наскільки програма відповідає загальній спрямованості шкільного курсу й сприяє виробленню правильних уявлень про навколишній світ.
Методичний — чи сприяє застосування комп’ютера кращому засвоєнню матеріалу, чи виправданий вибір пропонованих учневі завдань, чи правильно методично подається матеріал тощо.
Організаційний — чи раціонально сплановані уроки із застосуванням комп’ютера й нових інформаційних технологій.
Найціннішими в навчальному процесі виявляються програмні засоби без однозначної логіки дій, твердих приписань, що надають учневі волю вибору того чи іншого способу вивчення матеріалу, раціонального рівня складності, самостійного визначення форми допомоги при виникненні труднощів.
Комп’ютер природно вписується в життя школи і є ще одним ефективним технічними засобом, за допомогою якого можна значно урізноманітнити процес навчання. Кожне заняття з комп’ютером викликає в дітей емоційний підйом, навіть відстаючі учні охоче працюють із комп’ютером. З іншого боку, цей прийом навчання дуже привабливий і для вчителів: допомагає їм краще оцінити знання дитини, зрозуміти її, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми й методи навчання. Це більша область для прояву творчих здібностей для учителів, методистів, психологів, усіх, хто хоче й уміє працювати, може зрозуміти сьогоднішніх дітей, їхні запити й інтереси, хто їх любить і віддає їм себе.
Великого значення набуває і використання комп’ютерних ігор в навчанні молодших школярів. Справа в тому, що саме комп’ютерні ігри є одним з найпоширеніших мультимедійних засобів навчання дітей 6−10-річного віку, окрім того ігри з комп’ютером виконують ряд навчально-виховних функцій, основні серед яких — мотиваційна, розвивальна та дидактична.
Висновки
Сьогодні нові інформаційні технології - невід'ємна частина нашого життя. Маючи в своєму розпорядженні комп’ютер, можна інтенсифікувати процес навчання, зробити його більш наочним і динамічним, формувати уміння працювати з інформацією, готувати особистість «інформаційного суспільства», формувати дослідницькі уміння, розвивати комунікативні здібності. Це забезпечить швидке і міцне опанування навчального матеріалу, розвине пізнавальні здібності та розумові якості учнів, сприятиме активізації їх пізнавальної діяльності.
Не секрет, що купуючи персональний комп’ютер батьки тішать себе надією на розширення можливостей домашньої освіти для дитини — добре, що сьогодні достатньо навчальних ігрових програм. На дитину впливає сам процес роботи на комп’ютері: чи то навчальний, чи то ігровий. Насамперед — ритм і темп подачі інформації. Якщо він нав’язаний комп’ютерною програмою (програма вимагає від дитини, щоб вона швидше й інтенсивніше діяла, швидко приймала рішення тощо), така робота виснажлива і для центральної нервової системи, і для організму дитини загалом. Діти стомлюються і їх працездатність поновлюється лиш за тривалий час, а у деяких дітей навіть до кінця дня наступного дня відчувається втома — наслідок роботи за комп’ютером. Зміст — другий важливий чинник. Чи відповідає зміст комп’ютерних програм віковим психофізіологічним можливостям дитини, чи здатна вона сприйняти і зрозуміти те, що вимагає від неї комп’ютерна програма? На жаль, поки що в Україні комп’ютерні програми не проходять педагогічної, психологічної та гігієнічної експертизи. Тому вони не завжди відповідають морфологічним, функціональним та психологічним особливостям дітей певного віку.
На даний момент існує безліч комп’ютерних програм, які розвивають дитячий інтерес до навчання. Наприклад, «Сходинки до інформатики», «Скарбниця знань», «Таблиця множення» і т.д. Обидві системи базуються на вікових обмеженнях і оцінюють ігри з огляду на їхню загальну прийнятність для дітей. Абсолютно на всі ігри наноситься спеціальне маркування, так званий рейтинг, що означає мінімальний вік, для якого цей продукт підходить. Власне, різницю між двома підходами видно навіть неозброєним оком.
Застосування сучасних інформаційних технологій у початковій школі сприяє більш активному і свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу.
Навчаючі і контролюючі програми, програми-тести, програми-редактори стимулюють інтерес молодших школярів до навчальної діяльності, сприяють формуванню логічного, творчого мислення, розвитку здібностей учнів Використання інформаційних технологій на уроках в початковій школі є одним з самих сучасних засобів розвитку особистості молодшого школяра, формування інформаційної культури.
Є підстави вважати, що комп’ютер дозволить більш глибоко розвити резерви дитини, дасть змогу вчителю працювати творчо, ініціативно, з більшою професійною майстерністю.
Список використаної літератури
Вєтрова І., Вербенко В. Використання комп’ютерів у навчанні молодших школярів і його вплив на формування їхньої психіки. // Комп’ютер в школі та сім'ї. — 2001. — № 2. 22−23 с.
Лапчик М. Информатика и технология: компоненты педагогического образования. // Информатика и образование. — 1991. — № 6.
Маргоми Я.М., Иванов А. М., Баранкина З. С. Методы безпрерывного обучения информатике в начальной и средней школе. // ИНФО, 1991. — № 1.
Наумчук М. М. Сучасний урок української мови у початковій школі. — Тернопіль — Астон — 2003 р. — 542 с.
Підласий І.П. Критерії ефективності сучасного уроку. К. — Педагогічна думка. — 2003 р.
Пільгачук В. Профілактика професійних захворювань користувачів комп’ютерів. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. — 40 с.
Ушакова З. М. Розвиток творчої активності школярів. — К., 1991 р.
Ушинський К. Д. Пед. твори: В 6 т. — М., 1989. — Т.4. -18 с.
9. Апостолова Г. В. Про наслідки використання електронної техніки для розвитку здібностей дитини // Практична психологія та соціальна робота. — 2003. — № 9−10. — 1−3 с.
10. Баевский Р. М., Кириллов о.И.О, Клецкин С. З. математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе. — м.: Наука, -1984. -295c.