Динамика реального ефективного обмінного курсу рубля 2003-го — початку 2004 р

Динамика реального ефективного обмінного курсу рубля 2003;го — початку 2004 р.

В 2003 р. російська економіка вперше зіткнулася з великим зміцненням національної валюти. Для оцінки зміцнення рубля, поруч із показниками номінального і реального обмінного курсу окремих валют, як-от долар США і Євро, використовуються значення ефективних обмінних курсів.

Номинальный ефективний обмінний курс розраховується як середньозважений (за такою формулою середньозваженої геометричній) номінальний обмінний курс валют країн — основних зовнішньоторговельних партнерів, причому у ролі терезів, зазвичай, використовуються частки відповідних країн у зовнішньоторговому обороті Росії. Іншими словами, це середнє співвідношення, яким російський карбованець обмінюється на валюти країн — зовнішньоторговельних партнерів. Вибравши певний період ролі базового, можна побудувати індекс номінального ефективного курсу, який наочно характеризувати його динаміку.

Реальный ефективний обмінний курс розраховується так само, як і номінальний ефективний курс, крім те, що замість номінальних обмінних курсів валют країн — основних торгових партнерів використовуються даних про реальних курсах. Реальний курс іноземної валюти до російського рубля розраховується шляхом множення номінального курсу на співвідношення темпів інфляції країни — зовнішньоторговельному партнері у Росії. Динаміка реального ефективного курсу також можна оцінити з допомогою його індексу.

Следует відзначити, що передвиборне збільшення значення індексу як номінального, і реального ефективних курсів означає реальне знецінення рубля, і навпаки. Цей факт пояснюється лише тим, що обмінний курс рубля виражений як збільшується кількість національної валюти за одиницю іноземної (наприклад, 30 крб. за $ 1).

Считается, зміна реального ефективного курсу впливає конкурентоспроможність економіки. Якщо реальний ефективний курс національної валюти зростає, то конкурентоспроможність вітчизняних товарів знижується, зворотне також вірно.

Исходя з загальноприйнятої методології розрахунку реального ефективного курсу, з його динаміку найбільший вплив надають інфляція у Росії у країнах — торгових партнерах, і навіть зміна номінального обмінного курсу. Про збільшення конкурентоспроможності вітчизняних товарів у рамках реального ефективного курсу можна казати лише у разі, якщо темпи інфляції у Росії менше ніж твір темпів девальвації у темпах інфляції у країнах — зовнішньоторговельних партнерах. Оскільки на інфляцію у інших країнах Уряд РФ і Банк Росії неспроможна впливати, можна сказати, що важелями на реальний ефективний обмінний курс є контроль над інфляцією і динамікою номінального обмінного курсу. З погляду цифр не має значення, зміцниться у номінальному вираженні карбованець за рік із 30 крб. за 1 у.о. кошика валют до 27 крб. (на 10%) чи збільшиться інфляція у Росії з десятьма% до 11% (на 10%) на рік. І те, в іншому разі реальний ефективний курс за умови стабільності інфляції у країнах — торгових партнерах зростатиме, отже, конкурентоспроможність економіки буде знижуватися. Реальний ефективний курс не зміниться, якщо номінальний курс виросте на 10%, а інфляція до знизиться на 10%, за незмінної інфляції в інших країнах. Безумовно, що ситуація сильно теоретизирована. З більш практичної погляду, якщо Уряд та Банк Росії США зміцнювати карбованець у реальному ефективному вираженні, вони повинні девальвувати (чи зміцнити, якщо інфляція у країнах перевищує російський рівень) номінальний карбованець на величину, рівну приблизно відмінності у інфляції до і інших країнах.

Русское економічне суспільство на щомісячної основі проводить розрахунок номінального і реального ефективних курсів. Розрахунок виготовляють основі методичних вказівок ЄЦБ і Банку Японії. Як вихідних показників служать офіційні дані про 12 країнам, сукупна частка з яких у зовнішньоторговому обороті Росії 2003 р. становила 56,4%. Обмінний курс рубля до валютам даних країн береться з даних ЦБ РФ по валютним курсів. Динаміка показників, розрахованих РЭО, і навіть даних Банку Росії, представлена на нижченаведеним малюнку.

Напомним, що передвиборне збільшення індексів у тому випадку говорить про зниженні курсів, а падіння свідчить про зміцнення рубля.

В цілому бачимо, індекс номінального ефективного курсу 2003 р. був досить стабільним, на відміну індексу реального ефективного курсу. Як це випливає з графіка, ми більш стримані оцінці темпів зміцнення реального курсу рубля до кошика валют. За нашими оцінками, початку 2003 р. реальний ефективний курс рубля становило 7,7%, тоді як дані Банку Росії говорять про в 8,6%. I квартал 2004 р. відзначився різким зміцненням рубля як і номінальному ефективному, і у реальному ефективному вираженні. Причиною послужили, передусім, події на світових валютних ринках, які, на погляд, є з найістотніших чинників, які впливають курс рубля, поруч із динамікою нафтових цін. Триваюче падіння долара США було доповнене падінням європейської валюти, що призвело зміцнення ефективного курсу рубля.

Вывод: Реальний ефективний курс це чинник, впливає в розвитку економіки, а індикатор цій ситуації у Росії у сфері інфляції і обмінних курсів в порівнянні із країнами зовнішньоторговельними партнерами. Його зміна сигналізує про тому, як змінюється конкурентоспроможність вітчизняних товарів у результаті проведеної грошово-кредитної політики. У межах реального ефективного курсу збільшувати конкурентоспроможність можна двома шляхами: або знижуючи інфляцію, або девальвуючи національну валюту. Відразу відзначимо, що девальвацію слід вважати екстенсивним через розвиток, бо її ефект матиме нетривалий характер. З погляду розвитку національної економіки, девальвація то, можливо виправдана у разі деякою пробуксовування загалом розвиненою економіки, коли невеличкий зовнішній стимул може зіграти на вирішальній ролі у розвитку. Прикладом розвитку ситуації може бути економіка навіть що у останнім часом зниження курсу долара всім світовим валютам.

В російських умовах, коли саме структура економіки різко диспропорциональна, проста девальвація недопоможе. У цьому плані зусилля Уряди та ЦБ РФ мають бути спрямовані, передусім, на зниження інфляції. З іншого боку, динаміка реального ефективного курсу як така повинна бути цільовим орієнтиром, оскільки реальне підвищення конкурентоспроможності російських товарів повинна грунтуватися на структурних перетвореннях, зниженні витрат виробництва, підвищенні якості продукції, а чи не на волатильных кон’юнктурних перевагах.

Реальное зміцнення рубля свідчить як про погіршення становища експортерів, а й у цілому вітчизняних виробників, оскільки імпортні аналоги у такому ситуації отримують цінове перевагу й не виключено заміщення.

Вместе про те, можна припустити, що реальний зміцнення рубля має також позитиви для національної економіки. Наприклад, розширення можливостей для закупівель прогресивного іноземного устаткування, яке стає щодо дешевшим. Такі переваги необхідно використовувати, оскільки за зниженні реального курсу, придбання буде таким вигідним.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.