Курсовой проект Психологія роботи і методика викладання економіки (Курс Стратегічне управление)

року міністерство освіти Украины.

Київський економічний университет.

Кафедра педагогіки і психологии.

Курсова работа.

з дисципліни «Психологія роботи і методика викладання экономики».

на задану тему информационно-методологическое забезпечення вивчення курса.

«Стратегічне управление».

Выполнил:

РОЗЕНБЛЮМ Михайло Володимирович студент 3 курсу 3 групи ФИСиТ.

Науковий руководитель:

Київ 1998.

Зміст 2.

I. Соціально-психологічні аспекти економічної освіти України. 3.

II. Концепція економічної освіти 5.

Структура середнього економічної освіти: 6.

III. Структура курсу «Стратегічне управління» 8.

Анотація. 8.

1. Обгрунтування курсу. 9.

1.1. Передмова. 9.

1.2. Віддача курсу. 9.

1.3. Підстава курсу. 9.

1.4. Суть курсу. 10.

1.5. Концепція побудови курсу. 10.

1.6. Результати освоєння даної дисципліни. 10.

2. Теми лекційного курсу 11.

3. Практичний курс. 12.

3.1. Семінарські заняття. 12.

3.2. Ділові гри. 13.

4. Самостійна робота. 13.

5. Поточні й підсумковий контроль. 14.

6. Рекомендована література. 15.

Додаток 1. Хронологічна структура курсу. 16.

Додаток 2. Варіант підсумкового квитка за курсом «Стратегічне управління» 16.

IV. Матеріали для занять із темі «Концепція і подальша історія стратегічного управління», перша й інша лекції: «Передбачення майбутнього як засіб управління настоящим»,"Стратегическое планування як засіб алгоритмізації аналізу" 17.

1. Тема заняття 17.

2. Мета заняття 17.

3. Пробудження пізнавального інтересу 18.

4. Структура теми 18.

5. База знань 18.

5.1. Лекція «Передбачення майбутнього як засіб управління справжнім» 18.

5.2. Лекція «Стратегічне планування як засіб алгоритмізації аналізу» 20.

6. Доповнення. 23.

6.1. Лекція «Передбачення майбутнього як засіб управління справжнім» 23.

6.2. Лекція «Стратегічне планування як засіб алгоритмізації аналізу» 24.

7. Контроль освоєння матеріалу. 26.

8. Ділова гра «Найпростіші методи стратегічного управління» 27.

8.1. Концепція ділової гри 27.

8.2. Додатковий теоретичний матеріал 28.

V. Методика викладання курсу «Стратегічне управління» різним віковим категоріям 31.

Использованная література. 32.

I. Соціально-психологічні аспекти економічної освіти в Украине.

Управління будь-який сложноорганизованной структурою передбачає попереднє усвідомлення законів життєдіяльності цієї структури. Але існує лише два можливих шляху цього усвідомлення: навчання основі власного досвіду на основі знань, зібраних і опрацьованих до тебя.

Проблема економічної освіти таки у тому, що більшість вважає себе фахівцями у цій галузі. Начебто й й так усі зрозуміло: купити подешевше / продати якомога дорожче, «кухарка може керувати державою» тощо. Через війну у пересічного обивателя, а й навіть в багатьох високопоставлених діячів складається хибне думка про простоті економічних законів і легкодоступності економічних принципів. Історично склалося так отже протягом останніх 70 років більшість основних принципів економіки не мало реального застосування на «теренах 1/6 частині суходолу». І з населення сформувало перекручені ставлення до грошах, що дають, а чи не заробляють, про дефіциті, що потрібно «діставати», про бездонною бочці державних витрат, які чи що проконтролювати, а навіть усвідомити було неможливо. Результат — порушилися соціально-психологічні основи функціонування ринкової системи, що її старанно пробують зараз побудувати (звісно ж, добровільно — примусово), не вдумуючись, готове чи населення сприйняти такий обсяг реформ, яка звалилася йому на голову за останнє десятилетие.

А далі все починається з чого? Правильно, з дитинства. Всі попередні покоління, включаючи власне й наша, зросли тоді? З тих, що тато з заводу приніс безгоспну фарбу, щоб зробити ремонт. Мама забирала нас з дитсадка під час роботи, оскільки начальник поїхав чергове партзбори, до пуття робити нічого, але в получку обсяг зробленого однаково впливає. І далі, тощо! Тому й економічну освіту ми пропускаємо через призму наших старих уявлень, забитих вже у підсвідомості, тому й з роботи продовжуємо нести усе, що погано лежить, і дурість начальника турбує нас менше, ніж його требовательность.

На погляд, щось кардинальне можна зробити тільки зі наступним поколінням, що зараз в пелёнках ще. Тим, кому зараз вже близько 25 років нічого, крім технічних і прикладних знань у голову вбити вже не можна, а й у більш молодших від перегинів реформ у мізках така плутанина, що нічого фундаментального туди не поміщається. Не зрозумійте мене неправильно: я — не вважаю, що це, хто старше один рік безперспективні з погляду економіки, просто в них у крові немає тої відчуття економічних законів і понять, яка є у тій Західної Європі, або США. Нам вже неможливо пояснити, що, будучи платниками податків, право ТРЕБОВАТЬ в держави захисту наших інтересів, що право ТРЕБОВАТЬ в кожного чиновника звіт про його доходах уже тому, що його зарплата йде з кишень. Нам вже неможливо пояснити. що сплачувати податки вигідніше, ніж від нього ухилятися. Нам неможливо пояснити, що бізнесменові необов’язково ходити у малиновому піджаку і їздити у «Мерседесі» останньої моделі. Феномен «нової російської» (чи, якщо хочете, «нового українця») з’явився саме через погоні за зовнішньої атрибутикою, нічого спільного де немає з власне культурой.

Наступне покоління не матиме комплексів, що з спробами «наздогнати та перегнати Америку», з тими самими приевшимися мобільними телефонами і пейджерами. Споконвічні установки грають дуже високий роль для формування особистості. Але вони грають ще більше негативну роль, ніж у нашому недалекому «позднесоветском» минулому. Якщо від народження дитина стикається з тим, що його родину сидить безкоштовно, оскільки татові півтора року і не виплачували зарплату, то швидше за все потім із нього воспитается або пристосуванець (які буквально «плодяться» в інші часи), або затятий противник який би не пішли влади, як уособлення зла.

Ключова проблема у тому, що до влади приходитимуть люди, мають той самий вантаж в підкірці. Але з підсвідомими комплексами можна боротися свідомим розумінням того що відбувається. Головне державі - виховати як економічно «підкованого» обивателя, а й грамотного керівника, який перестане ставитися до, як до кормушке.

У цьому ми бачимо повертаємося до проблеми економічної освіти. Існуюча система дає створити або прикладника, котра має уявлення ні за чим, розташованому за сферою прямих обов’язків, або теоретика, котра має уявлення, з якого боку розпочати реальні проблеми. Усе це адже цей час бракує: грамотних економістів, які б коректно перенести західні напрацювання наш грунт; грамотних викладачів, які б навчити студентів користуватися вищевказаними напрацюваннями; грамотних студентів із відповідної попередньої, якою треба було б разжёвывать базові поняття і принципы.

Але економісти і викладачі - самі колишні студенти, які чогось недозрозуміли, чогось недослухали, і цього якість знання погіршується в геометричній прогресії. Висновок — упираємося в студентів, приміром у технологію підготовки в них, чому присвячена першою главою цієї работы.

II. Концепція економічного образования.

Під економічним освітою нині розуміється лише вищу освіту, ще й певна кількість спеціалізованих курсів, наприклад, бухгалтерських. Але саме тут й полягає головну проблему. Економіку сприймають як щось важкий сприйняття, і цього вона до пуття подається в нечисленних спеціалізованих вузах, а здебільшого студентам читається добре, якщо урізаний курс економічного лікнепу, голосно названого «Основи економічної теорії». З з іншого боку, у тих-таки самих спеціалізованих вузах більшість процесу витрачається начитку базових курсів. Але суть у цьому, що базовими є лише тим, хто хоче присвятити всю решту життя медитації над останніми звітами нашого уряду у спробах досягти нірвани розуміння законів театру абсурду під назвою «перехідна економіка». Для будь-якого ж нормального студента, збирає застосовувати знання у царині збагачення конкретного взятій сім'ї та «себе — улюбленого», всі ці глубокомудрые розробки закінчуються відомим принципом «ЗСЗ» (зазубрив /здав /забыл).

І це ніякі структурні зміни всередині даної системи погоду не зроблять. Будь-які реформи, у результаті розширення зрештою зведуться до принципу: «скоротимо апарат, подовжимо змійовик». Хоч як перекраивай цей самий апарат, він виробляти те ж всім відмінно відому продукцію. Можна до упора підвищувати їхню кваліфікацію викладачів чи понаставити дві комп’ютера однієї студента, якщо які навчаються неготовими до сприйняттю матеріалу, ніякі найсучасніші методи не допоможуть. Тобто. що потрібно повністю перетворювати всієї системи економічної освіти в Украине.

У цьому конкретної роботі вам надається в руки концепція реформування даної системи. Як і будь-який концепції виокремлю цілі й задачи.

Цель: підвищити рівень економічної освіченості молодого поколения.

Завдання: сформувати обивателя, підготовленого до життя жінок у умовах ринку; сформувати керівника, здатного управляти державою загалом і окремим підприємством зокрема у умовах рынка.

Як очевидно з завдань, основна поділяється на два напрями. Перше, підготовка цивілізованої народної маси, не включеної до системи прийняття рішень безпосередньо, — реалізується через звичайну систему середнього, середньої спеціальної і помилки вищого неекономічного освіти. Але у цій роботі я — не буду у ньому зупинятися, т.к. структура даної галузі економічної освіти власне цілком зводиться саме до ликбезу.

Найбільшою проблемою становить саме підготовка кваліфікованих керівників вже, що називається, зі школи. Зрозуміло, що навчитися керувати людьми проблематично. Тут талант чи є, чи ні. Але ось навчитися швидко приймати економічно обгрунтовані рішення — можливо. До того ж у поняття «керувати» можна включити весь цикл керівництва: від розробки концепцій до контролю над впровадженням. А де вже потрібні фахівці з кожної стадії, причому безліч фахівців, адже навіть талановитий керівник полягає на 90% з талановитих підлеглих. Піраміда управління має спиратися не так на середньостатистичні маси, але в професіоналів, які можуть витримати вагу цієї піраміди. Тоді, у Верховної Ради ні виноситися в руки абсурдні закони, тоді міністерства ні приймати рішення, суперечать одна одній. Кваліфіковані підлеглі повинні усвідомлено брати участь у загальному комплексі прийняття управлінських решений.

Економікою має займатися економісти за освітою, а чи не по власним бажанням. Тому, на мою думку, має існувати середнє економічна освіта, в якості основи на формування підстави вищезгаданої піраміди з одного сторони, і як «сировину» для вищого економічної освіти з іншого стороны.

Структура середнього економічного образования:

1. 4−5 класи (4 півріччя — 1 урок на тиждень): курс «Економіка для дітей» — включає у собі засадничі поняття економіки (попит, пропозицію, ринок). Основний наголос робиться з великої кількості рольових ігор, у яких діти навчаються усвідомлювати себе складовими економічного процесу, розуміти вартість грошей. Припустимо створення школах місцевої валюти для, припустимо, купівлі солодощів в буфеті. Оцінки грають роль еквівалента продуктивності кожного учня. У результаті з дитинства прищеплюється думка про заробляння грошей, а чи не їх получении.

Курс складається з 3 обов’язкових півріч і півріччя факультативів для зацікавлені цим питанням дітей. На факультативах в ігровий формі розкриваються складніші поняття, як біржа чи ефективність виробництва. Метадати засадничі поняття економіки доступною молодших школярів формі, зацікавити учня самостійно досліджувати це питання. 2. 6 клас (2 півріччя — 1 урок на тиждень): курс «Психологія спілкування» — початковий курс общепсихологической підготовки. Мета — полегшити взаємодія школярів між собою з урахуванням великої кількості рольових ігор. Подцель — навчити впливу на співрозмовника, перекладу розмови у потрібний русло (подцель немає згадки під час навчання, вона входить у структуру курсу непомітно від учнів). 3. 6 клас (Друге півріччя — 1 урок у два тижня): курс «Риторика для початківців» — базовий курс навчання школярів говорити перед аудиторией.

Мета: навчити дохідливо викладати цю думку в особливо у усній форме.

Головне — позбавити школяра зі страху перед аудиторією, конкретна мовна підготовка ролі не грає як ще сформована. 4. 7 клас (2 півріччя — 1 урок на тиждень): курс «Основи економічної теорії» — запровадження всіх основних економічних категорій лише на рівні наукових теорій з певним семантичним і математичним забезпеченням. Мета: дати школярам розуміння основ функціонування економіки взагалі. 5. 8 клас (Перше півріччя — 1 урок на тиждень теорії / 1 урок в недели.

— тренінги): курс «Основи управління» — запровадження основних понять і принципів управління, теорій мотивації, теорій прийняття рішень. Для обгрунтування раціональності даних теорій — великий обсяг рольових ігор й тренінгів. 6. 8 клас (Друге півріччя — 1 урок в тижня — тренінги): курс.

«Психологія управління» — явно поставлена завдання попереднього психологічного курсу. Мета аналогічна. Додавання — мистецтво ведення переговорів (підтекст — проблеми перехідного віку і її методи їхньої організації дозволу). 7. 9 клас (Перше півріччя — 1 урок на тиждень): курс «Мікроекономіка» — конкретизація понять попиту й пропозиції стосовно конкретному виробництву. Впровадження доступного математичного апарату. Основний упор — пояснити школярам поняття ефективності і поняття динаміки ринку. 8. 9 клас (Перше півріччя — 1 урок на тиждень теорії / 1 урок в недели.

— тренінги): курс «Менеджмент» — розширення курсу «Основи управління» убік конкретизації аналізованих методів. Аналогічний упор зроблено на тренінги. Але тренінги вже розглядаються як школа майбутніх керівників, а чи не підлеглих, у взаємодії з курсом.

«Мікроекономіка». Мета — розвивати школярі психологію керівників, відповідальних за рішення. Тренінги перестають бути грою. Основа — формування ситуаційних груп з чітко вираженої ієрархією і відповідальністю за підлеглого. 9. 9 клас (Друге півріччя — 1 урок на тиждень): курс «Макроекономіка» — конкретизація макроекономічних понять, запровадження принципів управління та митного регулювання, початкова поняття про статистичних показниках діяльності держави. Мета — усвідомлення школярами те, що держава чи діє у рамках економічних законів, та усвідомлення суті цих законів. 10. 9 клас (2 півріччя — 1 урок на тиждень) + 10 клас (2 півріччя — 1 урок на тиждень): курс «Економічна географія» — стандартний загальноосвітній курс, розширений на усіх напрямах. Мета — дати школярам уявлення про економічний стані перебуває й процесах всіх регіонів світу. (Подцель — запровадження у свідомість школярів концепції відкритості будь-якій економічній системи щоб уникнути різноманітних фобій). 11. 10 клас (Перше полугодие-1 урок у два тижня): курс «Риторика» — розширення попереднього курсу убік конкретизації прикладних знання виступах людей. 12. 10 клас (Перше півріччя — 1 урок у два тижня): курс «Логіка й семантика» — розширення курсу «Риторика» у бік точного побудови фраз і логічних оборотів. 13. 10 клас (Друге полугодие-1 урок на тиждень) + 11 клас (перше полугодие-1 урок на тиждень): курс «Основи ділової листування» — навчання школярів правилам ведення ділової документації українською языке.

Якщо школа паралельно має посилене вивчення мови — факультатив «Основи ділового англійської». 14. 11 клас (2 полугодия-1 урок на тиждень): курс «Основи бухгалтерського обліку» — видається диплом, відповідний державному зразком диплома про закінчення курсів бухгалтерів. 15. 11 клас (Перше півріччя -1 урок на тиждень): курс «Стратегічне управління» — фінальний модуль лінії «Управління». Мета — надання знань про управління комплексності і цілісності з урахуванням глобального підходи до управлінню — основа на формування психології менеджера вищої ланки. 16. 11 клас (Перше півріччя -1 урок на тиждень): курс «Маркетинг і теорія реклами» — з урахуванням суміщення ліній «Управління» и.

«Економічна теорія» формується загальний комплекс знання природі й структурі ринку лише на рівні реалізації товару, лише на рівні оптимізації збуту на рівні пошуку нових сегментів ринку. 17. 11 клас (Друге півріччя — 1 урок на тиждень / факультатив 1 урок на тиждень): курс «Фінанси і кредиту» — створення базових знання природі фінансових механізмів. 18. 11 клас ((Друге півріччя — 1 урок на тиждень): курс «Основи правознавства» — вводяться основні правові терміни та принципи. Мета — дати школярам базу юридичних знань ще легкого сприйняття законів і постанов, що стосуються экономики.

ИТОГИ: Через війну закінчення повного виробничого циклу даного навчання зі школи виходитиме людина, який має всі базові знання з економіки, необхідних наступного накладення ними прикладних знаний.

III. Структура курсу «Стратегічне управление».

Аннотация.

Проблема комплексного управління сучасної організацією протягом останніх роки вийшла одне з перших місць за напругою. Відсутність від керівництва підприємств і навіть держави глобального мислення призвело до стратегічному провалу, у якому проблеми переносяться у майбутнє без будь-яких чітких уявлень про шляхи її вирішення. Вантаж колишніх помилок лягає на його плечі нового поколения.

Ті, хто стануть біля керма влади через 20−25 років повинні мислити ширше площині існування конкретного підприємства. Щоб з кризи, необхідно часто плисти проти течії і винних шукати двері там, де з їхніми не має, тому потрібно аналізувати ідею у всіх її вимірах. Для розвитку об'ємного і комплексного сприйняття економічне реальності в структурі викладання економічних курсів для спеціалізованих економічних шкіл вводиться курс «Стратегічне управління», окремий від загального курсу «Менеджмент» і є логічною кінцівкою комплексу наук про управлении.

Стратегічне управління можна назвати сукупністю різноманітних методик. Це філософія прийняття рішень озираючись багато років вперед, боротьба не З МИНУЛИМ, а ЗА МАЙБУТНЄ. Як неможливо відмовитися від держави. і лише на рівні підприємства не можна відмовитися з його історії. Якщо кожен новий керівник звільнятиме всіх співробітників і переорієнтувати виробництво нові продукцію, організація помре. Якщо кожен який прийшов доповнить привабить ширшу накопичене перед ним, то розвиток піде у геометричній прогресії - можна побачити з прикладу тієї ж IBM чи General Electric, які серед перших зрозуміли і підняли ідею перспективного мислення, але поставленого на конвеєр і наукову основу.

Стратегічне управління можна з’ясувати, як концепцію інтегрального підходи до діяльності підприємства, що дозволяє: порівнювати мети розвитку підприємства, які відбивають процес його адаптацію навколишньому середовищі (тобто. дії, що стосуються запобігання загроз і розвитку можливостей) з потенціалом, яка є у про наявність у даний початок і що може бути у наявності на певний час; проводити процес створення (розробки) комплексу стратегій відповідно внутрішнім можливостям підприємства у досягненні поставлених завдань; організувати і активізувати діяльність із реалізації прийнятих стратегий.

Відповідно визначенню побудовано й загальну структуру курсу, яка дає чітке уявлення концепцію стратегічного управління, середовищі застосування і використовуваних методиках. Для конкретного розуміння учнями суті викладеного курсу як приклади використовувався реальний досвід найбільших зарубіжних підприємств, що використовують дані технології вже протягом 20 лет.

1. Обгрунтування курса.

1.1. Предисловие.

Концепція стратегічного управління виникла початку 70-ых ХХ століття і поза кілька років буквально підкорила весь західний економічний світ. На сьогодні її є невід'ємною частиною будь-який схеми управління, починаючи з підприємств і до ТНК, до цього часу є однієї з найбільш спірних сторін діяльності організацій. Стратегічне управління не є закосневшим в алгоритми світом, воно постійно розвивається пропорційно розвитку потреб у прогнозуванні і зростанню рівня невизначеності среды.

Входячи в XXI століття, людство формує нова спільнота — інформаційне, де основним ресурсом є інформація. а головним зброєю — своєчасний аналіз цій ситуації. Але динамізм подій стане перевершувати за швидкістю можливості оперативного реагування на проблеми. І тут зможуть вижити ті, хто вчасно зміг передбачити поворот обстановки, тобто. ми знову повертаємося до стратегічному управлінню. Звідси, знання на цій галузі є основними для характеристики керівника ХХІ сторіччя. Тому курс «Стратегічне управління» є у структурі економічних дисциплін спеціалізованої економічної школы.

1.2. Віддача курса.

Через війну освоєння курсу «Стратегічне управління», учень в стані сприймати розвиток будь-який (у разі економічної) системи як упорядкований рух до заздалегідь поставленому завданню. З іншого боку швидке ознайомлення з методикою планування і прогнозування підстьобне до освоєння економіко-математичних і власне управлінських методів формування та впровадження стратегій. Комплексне розуміння цих процесів і множинності впливів на і той ж показник різних чинників створюють основу для самостійного аналізу довкілля поки на рівні пересічного споживача. а майбутньому — як керівника. Молодь навчається розглядати ефективність тих чи інших дій до їх здійснення, тобто. розширюється розуміння світу у бік аналізу причинно-наслідкових зв’язків, а чи не констатації доконаних фактів. У результаті вічна дилема слов’янського менталітету «Що робити?» / «Хто винуватий?», нарешті перетвориться на цивілізовану суму «Що робити?» + «Навіщо робити?», а майбутнє стане розвитком минулого, а чи не його антиподом.

1.3. Підстава курса.

Для полегшення засвоєння курсу «Стратегічне управління» необхідні знання, почерпнуті з деяких інших економічних дисциплін: «Основи управління» і «Менеджмент» — повне засвоєння курсів: розуміння суті управління та її елементів; сукупність термінів, що стосуються управління; здатність сприймати проблеми з погляду керівництва її дозволом тощо.; «Основи економічної теорії» і «Макроекономіка» — знання основних понять і процесів, які протікають економіки; комплексне бачення економічної системи та законів її функціонування; «Мікроекономіка» — розуміння суттю управління підприємством з погляду його внутрішньої структури та принципів функціонування; «Психологія управління» — знання про управління людьми як сукупної частини загального комплексу управління производством.

1.4. Суть курса.

У курсі «Стратегічне управління» розкриваються основи чотири основні напрями ідеології управління взагалі: аналіз поточного стану організації у комплексі чинників, які впливають неї, й захищає внутрішніх чинників, які можна змінені, у межах визначення стану реалізації попередніх стратегій, планів, програм; аналіз перспектив організації на певний період розрізі можливості досягнення тих чи інших показників з погляду внутрішніх можливостей і умов довкілля, які можуть опинитися скластися на відповідному обрії планування; побудова комплексу стратегій як програм переходу із поточного стану в намічене; організація та контроль над реалізацією розроблених стратегій з позицій координування і спільного управления.

Учащимся даються засадничі поняття і методик, пов’язані з усіма напрямами, і навіть ключі, якими можна розвивати відповідні знання, якщо учні зацікавляться у цьому предметі у програмі ширше шкільного курса.

1.5. Концепція побудови курса.

Построение дисципліни грунтується на поділі лекційних, практичних і самостійних робіт (див. Додаток 1). Весь необхідний обсяг теорії начитывается в лекційному форми і становить 55% курсу (11 годин). Практичні заняття поділяються на семінарські, у яких проводиться обговорення закріплення теоретичних знань (25% курсу — 5 годин) і ділові гри (15% курсу — 3 години), у яких учні практично закріплюють отримані знання на процесі вироблення і грунтовного аналізу реальних стратегій. Фінальне заняття (1 годину) включає тест по пройденого матеріалу — заключний контроль.

1.6. Результати освоєння даної дисциплины.

Результатом освоєння курсу «Стратегічне управління» має стати: освоєння так і вільний використання відповідного понятійного апарату; розуміння комплексності і багатобічності управління; наявність уявлення про механізми реалізації методів управління і ознайомлення з основними напрямами; наявність базових знання методиці практичного застосування сучасних методів управления.

2. Теми лекційного курса.

Тема 1. Концепція і закінчилася історія стратегічного управления.

21. Лекція 1. Передбачення майбутнього як засіб управління справжнім (1 час).

Суть: Розвиток взаємодії фірми з середовищем прискорили залежність раціонального управління від можливості передбачити майбутні зміни. На ступінь передбачення впливала ступінь невизначеності, має стійку тенденцію до зростання. Конкретизація завдань управління прогнозуванням породила розвиток відповідних форм: бюджетування / довготривале планування / стратегічне планування / стратегічне управление.

22. Лекція 2. Стратегічне планування як засіб алгоритмізації аналізу (1 час).

Суть: З розвитком математизації управління виникли відповідні методики логічного і прогностичного аналізу. У комплексі це дасть стратегічне планування — інструмент прогнозування з урахуванням первинної екстраполяції із наступною переоцінкою на величину впливу реалізованих дій поточного прогнозу в конкретний час і що з поправкою на реакцію довкілля, як підсумок впливу випадкових і цілеспрямовано ініційованих воздействий.

23. Лекція 3. Стратегічне управління як підсумок розвитку глобального управління (1 час).

Суть: Зростання невизначеності довкілля призвело до необхідності скорочення часу між рішенням і втіленням їх у життя через конкретних заходів. Тому сталося злиття виділених аналітичних структур з базовими управлінськими, трансформація прогнозування з глобального в інструментальний метод. У результаті виник стратегічне управління, котре об'єднало у собі концептуальність стратегічного управління і дієвість бюджетування. Натомість було безліч підходів до стратегічного управлінню («вибір стратегічних позицій», «ранжування стратегічних задач»,.

«управління стратегічними можливостями» і т.д.).

24. Лекція 4. Узагальнена концепція стратегічного управління (2 часа).

Суть: введення основних понять стратегічного управління — мети, їх класифікація, визначення, показники: стратегія як поняття як і ідеологія, класифікація стратегій, методи побудови стратегий.

Тема 2. Технологія стратегічного управления.

25. Лекція 1. Структура та принципи реалізації стратегічного управління (2 часа).

Суть: На цей час є кілька науково обгрунтованих підходів до реалізації концепції стратегічного управління. Загалом можна подати законопроекти до вигляді пошаговых алгоритмів із другого зв’язком кожному кроці реалізації алгоритма.

26. Лекція 2. Корпоративні стратегії (1 час).

Суть: Найвищий рівень стратегічного управління характеризується глобальним сприйняттям ринку нафтопродуктів та середовища функціонування. Саме тому цьому етапі можливо оцінити й направити розвиток як конкретних проектів, і фірми в целом.

Отже, вибір корпоративної стратегії є основним у реалізації як місії організації, і завдань, куди місія подразделяется.

27. Лекція 3. Продуктові, функціональні і ресурсні стратегії (2 часа).

Суть: Задля реалізації корпоративної стратегії розробляються стратегії другого порядку, створені задля конкретну мету і часто неотрывные одна одної. Це найбільш разработанная.

(хоч і найбільш спірна) частина стратегічного управління через безлічі підходів і классификаций.

Тема 3. Реальне застосування стратегічного управління в Україні за кордоном (1 годину). Суть: Історія стратегічного управління має багато успіхів, і невдач, а тому корисно проаналізувати досвід, накопичений протягом останніх 20−30 років і спробувати його перенести на реалії української экономики.

3. Практичний курс.

3.1. Семінарські занятия.

Семінар 1. Історія розвитку управління з урахуванням аналізу та передбачення шляхів розвитку (1 годину). Тема1. (лекція 1−2, лекція 3 частично).

Суть: обговорюються причини трансформації форм аналізу діяльності підприємств. План: Керовані об'єкти, зовнішня середовище: взаємодія суспільства та прийняття рішень. Бюджетування і фінансовий контроль. Довгострокове планування. Стратегічне планування. Стратегічне управління. Проблеми: Майбутнє в концепції управління. Вплив історичних і ступінь економічних реалій на трансформацію методів управления.

Семинар 2. Концепція стратегічного управління та її реалізації. (2 години) — Тема 1. (лекція 3), Тема 2.(лекция 1). Суть: закріплення основних понять стратегічного управління і алгоритму його реального втілення. План: Цілі підприємства: класифікація і ієрархія. Методики визначення цілей. Стратегії та його класифікація. Методи визначення стратегій з урахуванням поставленої мети. Підходи до алгоритмізації системи стратегічного управління. Основні кроки алгоритму. Проблеми: Наскільки коректний формалізований підхід до стратегічного управлінню? Ступінь визначеності і коректності поставленої мети у порівнянні з напрямами реалізації Ступінь визначеності і можливості бути реалізованим обраного алгоритма.

Семинар 3. Технологічні методи вибору стратегій (1 годину) — Тема 2 (лекції 2−3) Суть: реалізація придбаних знань на конкретні приклади і ситуаціях в рамках розроблених матриць стратегічного вибору. План: Визначення місії підприємства міста і общекорпоративных цілей. Використання систем вибору стратегічних рішень для моделируемых ситуацій. Проблеми: Чи можна реальну ситуацію коректно звузити до матриці вибору? Чи можна обраний теоретичним методом повною мірою реалізувати на практике?

Семинар 4. Досвід стратегічного управління у Україні та поза кордоном (1 годину) — Тема 3. Суть: обговорення результатів самостійних робіт учнів, що з пошуком впливу стратегічного управління на діяльність всесвітньо відомих корпорацій. План: Виступи учнів з рефератами і наступне обговорення Проблема: Наскільки актуальний стратегічне управління для ситуації у української экономике.

3.2. Ділові игры.

Ділова гра «Найпростіші методи стратегічного управління» Суть: Продемонструвати на практичних прикладах дієвість методів стратегічного управління (саме — метод розробки сценаріїв). Концепція: Аудиторія поділяється на групи, кожна з яких ставить перед іншими проблему з урахуванням реальних подій минулого, пов’язаних із стратегічними рішеннями і пропонують або відтворити своє рішення на основі вихідних даних, і отриманих результатів, або передбачити результати з урахуванням вихідних даних, якщо своє рішення вже определено.

Деловая гра «Стратегічне планування з урахуванням поточну ситуацію, можливої реакції від конкурентів і покрокового реагування на зовнішні і внутрішні зміни» (2 години) Суть: У обстановці, наближеним до реальності, провести ігрове дослідження проблеми супротиву та інерції довкілля / конкурентів. Концепція: Аудиторія поділяється на два конкуруючих підприємства, й кожна група розробляє незалежну і невідому одна одній стратегію діяльності. «Крок» гри робиться незалежно. Преподаватель-рефери на основі заходів, прийнятих кожної з груп формує вхідні умови для такого кроку. Гра триває до того часу, поки одне з груп не захопить весь ринок (зараховується перемога) чи одне з груп буде змушена ухвалити будь-яке рішення, суперечить прийнятої місії чи корпоративної стратегії (зараховується поражение).

4. Самостійна работа.

Самостійна робота учнів при засвоєнні матеріалу передбачає дві форми: Підготовка до семінаром над відповідність до пунктами плану, і з поставленої проблемою (вона оприлюднюється разом з формулюванням завдання семинара).

Суть: розвиток самостійного мислення учнів про аналізованих питаннях, обговорення спірних питань. Дослідження історії застосування стратегічного управління у минулому з наступним виступом у процесі обговорення перспектив застосування стратегічного управління у Украине.

Суть: активізація творчого пошуку учнів, підвищення зацікавленості в досліджуваному вопросе.

5. Поточні й підсумковий контроль.

Технологія побудови поточного і підсумкового контролю виходить з основні характеристики курсу: великий обсяг теоретичного матеріалу — понять, схем, алгоритмів, моделей; велика ступінь формалізації і символізації представленої інформації, а тому різна ступінь сприйняття інформаціі учнями з гуманітарними і технічними схильностями; необхідність творчого підходи до стратегічному управлінню, тому необхідність підвищувати зацікавленість у изучении.

Виходячи з цього, загалом концепція контролю спирається на постійний непрямий контролю над збереженням в активної пам’яті учнів понятийносмислового апарату, який буде необхідний засвоєння курса.

За результатами поточного контролю кожен учень отримує рейтинг, що впливатиме на тривалість виступу у останньому семінарі і ступінь впливу рішення, у групі під час проведення рольової игры.

1. Фундаментальна обізнаність із теоретичним материалом.

Після закінчення кожної лекції тим 1 і 2 наприкінці кожного заняття проводиться бліц-опитування (5 хвилин) по термінам і базовим положенням останньої лекції плюс всіх лекцій цієї теми, прочитаних ранее.

Після закінчення тим 1 і 2 проводиться тестування, аналогічне лекційному, але в розгорнутому вигляді (15 минут).

Оцінка за дані роботи класифікується: «недостаточно»,.

«досить», «найвищий бал», а рейтингових окулярах «-1» / «0» / «+1» для лекційних тестів і «-2» / «+1» / «+2» для тематических.

Які Набрали за підсумками курсу менш рейтинг.