Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Сущность організаційно-економічного обгрунтування

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Таким чином, внаслідок аналізу з допомогою перерахованої вище системи економічних показників встановлюється головна, додаткова і другорядні галузі сільськогосподарського виробництва, у підприємстві визначається її виробниче напрям. Та заодно слід пам’ятати, що час розробки заходів із вдосконаленню виробничої структури господарства необхідно враховуватиме й то обставина, що виробнича структура… Читати ще >

Сущность організаційно-економічного обгрунтування (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Сущность організаційно-економічного обоснования

Специализация сільськогосподарського виробництва представляє собою результат громадського поділу праці. Вона забезпечує научно-обоснованное розміщення виробництва за тими зонам країни, де є при цьому найкращі умови і досягається найбільша економія трудових і надходження витрат за одиницю продукції. Виробнича спеціалізація підприємств визначається питому вагу провідною товарної галузі, які забезпечують найбільшу виручку від товарної продукції.

Для характеристики спеціалізації сільськогосподарського підприємства використовують також кілька непрямих показників [8, с.67]:

— структуру валовий продукції і на витрат праці,.

— посівних площ,.

— поголів'я худоби,.

— основних фондів.

Следовательно, під час аналізу спеціалізації підприємства, його виробничого напрями використовується цілу систему організаційно-економічних показників, основними серед яких є такі:

1. Структура товарної сільськогосподарської продукції.

2. Структура валової сільськогосподарської продукції.

3. Структура витрат праці сільськогосподарських галузях.

4. Структура посівних площ.

5. Структура поголів'я тварин і птиці.

6. Структура основних фондів.

7. Коефіцієнт спеціалізації.

Таким чином, внаслідок аналізу з допомогою перерахованої вище системи економічних показників встановлюється головна, додаткова і другорядні галузі сільськогосподарського виробництва, у підприємстві визначається її виробниче напрям. Та заодно слід пам’ятати, що час розробки заходів із вдосконаленню виробничої структури господарства необхідно враховуватиме й то обставина, що виробнича структура сільськогосподарського підприємства складається завжди у залежність від суспільно-економічних і природних умов. І кожен підприємство повинен мати свою найраціональнішу структуру виробництва, які мають відповідати наступним вимогам:

1. Повне і найбільш економічно ефективне використання землі як головного засоби виробництва.

2. Раціональне використання продуктивних сил сільськогосподарського підприємства.

3. Подолання сезонності праці, найповніше використання трудових ресурсів у протягом року.

4. Створення необхідних накопичень для розширеного відтворення.

5. Прискорення обороту вкладених засобів і рівномірний надходження грошової виручки для розширеного производства.

Таким чином, під час аналізу спеціалізації підприємства, його виробничого напрями використовується система організаційно-економічних показників: структура товарної сільськогосподарської продукції, структура валовий сільськогосподарської продукції, структура витрат праці сільськогосподарських галузях, структура посівних площ, і інші. Через війну аналізу з допомогою перерахованої вище системи економічних показників встановлюється головна, додаткова і другорядні галузі сільськогосподарського виробництва, у підприємстві визначається її виробниче направление.

Список литературы

1. Аграрні відносини: теорія, історична практика, перспективи розвитку / Під ред. Буздалова І.Н., Крилатих Э. Н., Никонова А. А. та інших. -М.: Наука, 1993. — 270с.

2. Агропромисловий комплекс за умов початку ринку / Б. М. Шапіро, В. Г. Гусаков, В. Г. Гаркун та інших.; Під общ. ред. Б.М. Шапіро, В. Г. Гусакова. — Мн.: ЗАТ «Армита-Маркетинг, Менеджмент», 1997. — 277с.

3. Антоненко М. Соціально-економічний реформування АПК Білорусі // Агроэкономика. — 2004. — № 10. — С.3−4.

4. Ваулин У. Виробничий кооператив: правове регулювання // НЭГ. — 2002. — № 19. — С.22.

5. Цивільний кодекс Республіки Білорусь у. — Мн: Амалфея. — 2001. — 608с.

6. Гусаков У. та інших. Актуальні проблеми та напрями реформування АПК Республіки Білорусь у. // Агроэкономика. — 2003. — № 2. — С.3−6.

7. Гусаков У. Комплекс основні заходи соціально-економічного розвитку агропромислового виробництва Республіки Білорусь у. // Агроэкономика. — 2004. — № 5. — С.3−6.

8. Дадалко У. А. Сільськогосподарська кооперація. — Мн.: ЗАТ «Армита-Маркетинг-Менеджмент», 1998.

9. Клюкач У. Форми і механізми створення агропромислових корпорацій // АПК: економіка і управління. — 2004. — № 2. — З. 33−34.

10. Козакевич М. Форми господарювання в АПК: питання перспективного розвитку // Вісник БГЭУ. — 2004. — № 5. — З. 66−71.

11. Реформування агропромислового комплексу: Учеб. метод, і практ. посібник / Під ред. У. Р. Гусакова. — Мн.: Заснування «БелНИИ аграрної економіки», 2002.

12. Сільськогосподарська кооперація: теорія, світовий досвід, проблеми відродження. 2-ге вид., пере-раб. і доп. / Колектив авторів; Відп. ред. І.Н. Буздалов. — Мн.- М.: «Армита-Маркетинг, Менеджмент», 1998. — 256с.

13. Ткач А. В. Сільськогосподарська кооперація. — М.: Дашков, 2002. — 304с.

14. Економічна історія Білорусі: учеб. посібник / Під. ред. Г.І. Ґолубовича. — Мн.: «Амалфея», 2001. — 504с.

15. Економічна теорія і аграрна політика // Матеріали міжнародній науково-практичній конференції. — Мн.: Економіка право, 2004. -232с.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою