Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Структура тренувальних навантажень в заняттях з юними бігунами на середні дистанции

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

З 74−81. 3. Ивочкин У. У. «Нормативні вимоги до багаторічної підготовці юних бігунів на середні дистанції» Москва 1990, з 31−38. 4. Ивочкин У. У. «Планування тренувальних навантажень у багаторічній підготовці юних бігунів на середні дистанції» Москва 1985, з 58−65. 5. Йорданська Ф. А. «Вікові особливості виховання витривалості у юних спортсменів» Москва 1970 з 14−27. 6. Йорданська Ф. А. «Динаміка… Читати ще >

Структура тренувальних навантажень в заняттях з юними бігунами на середні дистанции (реферат, курсова, диплом, контрольна)

року міністерство освіти Російської Федерации.

Уральський державний педагогічний университет.

Інститут Фізичною культуры.

Структура тренувальних навантажень в заняттях з юними бігунами на середні дистанции.

Випускна кваліфікаційна работа.

Исполнитель.

Науковий керівник — Цивилева Любов Володимирівна кандидат педагогічних наук.

Єкатеринбург 2001 год.

Запровадження Глава 1. Літературний обзор

1. Вікові закономірності становлення і збереження спортивного мастерства.

2. Еволюція методики підготовки юних бігунів на середні дистанции.

3. Етапи багаторічної спортивної тренування юних атлетов.

1. Етапи початковій подготовки.

2. Етап початковій спеціалізації Глава 2. Структура тренувальних навантажень юних бігунів на середні дистанции.

1. Підготовка юних бігунів по Якімову А. М. (1983).

1. Обсяг бігових коштів тренировки.

2. Змагальний контрольний бег.

2. Підготовка юних бігунів на середні дистанції по.

Ивочкину У. У. (1986).

3. Підготовка юних бігунів на середні дистанції по Травину Ю. Г. (1986).

4. Структура соревновательных навантажень юних бігунів на середні дистанции.

5. Порівняльний аналіз підготовки юних бігунів на середні дистанції Висновки Список литературы.

Рівень результатів російських л/атлетов останні кілька років помітно знизився. І якщо спринті, спортивної ходьбі і технічних видах програми змагань наші спортсмени завойовують призові місця на міжнародній арені, то чоловічому бігу на середні і довгі дистанції відставання більш як помітно. На думку тренерів збірної команди країни з видам витривалості (Евстратов У. М.; Епишин З. Д.; Куркулів Ю. З. 1986) проблема не в тому, що лідерам збірної що неспроможні проявити себе, але й у низьких результатах з бігу на середні і довгі дистанції у країні у цілому. Так, для проходження в до фінальної частини чемпіонату Росії у бігу на 800 м, 1500 м, 5000 м, 3000 м з перешкодами досить показати результат рівня КМК, котрий іноді 1-го дорослого разряда.

Однією з основних такої стану справ не якісна підготовка юних спортсменів. Йдеться як у тому, що результати лідерів юнацьких і юніорських збірних також відстають від світових, а й більшість членів цих команд, обдаровані атлети, які подають великі надії, не домагаються надалі по-справжньому результатів чи закінчують атлетика, ледь досягнувши 20 — 22лет.

Це, насамперед, великий завантаженістю юних атлетів змаганнями (Попов 2000;го). Багато юні спортсмени «закривають» одночасно юнацькі, юніорські і дорослі календарі. Інша причина — часті помилки у роботі тренерів, що порушують принципи поступовості, які використовують форсовані методи тренування, або «дорослі» навантаження регулярно працюють з юнаками і особливо — з юниорами.

У той самий час аналіз спортивної практики і літературних даних, що стосуються підготовки юних бігунів на середні дистанції, показує слабку вивченість питання. Досліджень з цього питання вочевидь не досить (Травин Ю. Р. 1986; Куркулів У. М. 1986). На думку ряду фахівців (Травин Ю. Р. 1980; Куличенко У. Р. 1986; Горшков У. А. 1983, Якимів А. У. 1983) це положення на сучасному розвитку бігу на середні дистанції неспроможна забезпечити належного рівня підготовки бігунів в досягненні результатів світового класса.

У юнацькому спорті спрямованість для досягнення результатів є віддаленій метою, але в місце висувається ефективність базової підготовки. Тому спортивний результат, як цілком слушно стверджують фахівці (Димин, 1973; Валік, 1974; Наватников, 1980) може бути головний критерій регулярно працюють з дітьми і юнаками. У цьому зв’язку тренувальні навантаження в юнацькому спорті нічого не винні бути максимальними. І як Суслов Д. П. (1979), кожному рівню спортивних досягнень має відповідати свій рівень обсягів продажів і інтенсивності тренувальних навантажень. Тобто, кожному результату повинна бути своя «ціна нагрузках».

Тому визначення оптимальних обсягів тренувальних навантажень, в залежності від віку, рівня підготовленості, а як і планованого спортивного результату видається дуже важным.

Об'єкт дослідження: Структура тренувальних навантажень юних бігунів на середні дистанции.

Предмет дослідження: Структура тренувальних навантажень юних бігунів на середні дистанції (15 — 16, 17 — 18).

Мета: Виявити раціональну структуру тренувальних навантажень юних бігунів на середні дистанции.

Задачи:

1. Проаналізувати літературу з цієї проблеме.

2. Виявити оптимальний обсяг бігових навантажень у юних средневиков.

3. Виявити оптимальне співвідношення коштів підготовки юних бігунів обсягу біговій нагрузки.

Діяльність використовувався метод теоретичного аналізу, описи, обобщения.

1.1 Вікові закономірності становлення і збереження спортивного майстерності з бігу на середні дистанции.

Останніми десятиліттями у пресі отримав широку підтримку теза загального омолодження спорту найвищих досягнень. Обминаючи сувору наукову перевірку, це закріплюється директивними документами. Так було в Положенні про ДЮСШ (1987 р.) вік котрі займаються в навчально-тренувальних групах легкої атлетики (етап початковій спортивної спеціалізації) жорстко регламентований: 1-ї рік навчання — 12 років, 2-ї - 13, 3-й — 14, 4-й — 15 лет.

Не виправдано ні з наукової, ні із практичною точок зору. Так, наприклад, ніхто у складі найкращих і призерів Всесоюзних спартакіад школярів 1984 року у Ташкенті з бігу на 800 і 1500 м потрапляв згодом у збірну команду країни, і тільки 3 людини виконали нормативи майстра спорту. За даними Бойко А. (1989), із 8 поколінь (1945 — 1952 рр. народження) провідних юніорів з бігу на середні дистанції лише 15,9% зберегли своє представництво до списків 25 кращих бігунів країни у оптимальному тих дистанцій возрасте.

Група дослідників (Линец М.; Оренчак І., 1990) изучила 26 персоналій висококваліфікованих бігунів на 800 метрів і 20 — на 1500 м, мають особисті рекорди буде в діапазоні 1.45,2 — 1.41,73 і 3.34,57 — 3.29,46 відповідно. При аналізі виходили речей, що бігуни бралися до спеціалізованим тренувань протягом року на початок систематичних виступів у перегонах на обраної дистанции.

Оптимальний вік початку спеціалізації з бігу на 800 м перебуває у діапазоні 12 — 16 років, з бігу на 1500 м — 13 — 16 років, вік перших великих міжнародних успіхів — буде в діапазоні 19 — 21 року (1500 м — 20 — 22 року), вік найвищих досягнень — буде в діапазоні 22 — 25 років (1500м — 27 — 33 року). (Линец М., 1990 г.).

зважаючи на викладене, в навчально-тренувальні групи ДЮСШ доцільно зараховувати юних бігунів на середні дистанції віком від 12 — 13 до 15 — 16 років, не дотримуючись суворо вікової регламентації Положення, інакше можна втратити великий загін потенційно перспективних бігунів. Практика показує, що майже 70% провідних бігунів світу на 800 м розпочали спеціалізованим тренувань в 14 років і потім, серед видатних бігунів на 1500 м взагалі немає таких, хто розпочав б спеціалізацію в 12 років. Перші великі успіхи у змаганнях слід планувати на вік 19 — 22 року, а найвищі досягнення — на вік від 22 — 23 до 25 — 27 років. Після цього особливо обдаровані бігуни ще протягом 4 — 6 років показувати результати, близькі до особистим рекордам і дозволяють успішно виступати на міжнародній арені. (Линец М.; Оренчак І., 1990 г.).

1.2 Еволюція методики підготовки юних бігунів на середні дистанции.

У виконанні вітчизняної методичної літературі окремі поради й рекомендації, присвячені тренуванні з бігу на середні дистанції, можна зустріти вже у роботах 1916 — 1930 г.г., проте ці вказівки мають занадто загальний характері і належать до основному до віку 18 -19 лет.

Щодо невисокий рівень набутків у бігу на середні дистанції практикується в членів збірної команди країни, областей, міст, що говорить про недостатньою підготовці резервів у цьому виді легкої атлетики.

Що Спостерігається останніми роками зростання досягнень на етапі поглибленої тренування з бігу на середні дистанції пов’язаний, переважно, з збільшенням обсягу й інтенсивності тренувальній навантаження (Бондарчук А. 1991).

Вже час обсяг тренувальних навантажень найсильніших бігунів там досяг 3500 — 5000 км і більше на рік. Цього досягти лише за повній відповідності обсягу й інтенсивності тренувальних навантажень віковим особливостям підлітків і юнаків. Дотримання цих навантажень вимагає щоденних занять, які включають пробегание 15 — 20 км.

У зв’язку з цим вивчення та раціональне використання у тренувальній роботі юних спортсменів підвищених обсягів біговій навантаження й правильне визначення її інтенсивності стає необхідним на етапі поглибленої тренування. Наявності із другої половини 1930;х і по 1950;х років загальне направлення у підготовці юних бігунів йшло від малоинтенсивной тренування як ходьби, повільного і кросового бігу до пробеганию відрізків дистанцій від 300 до 1000 м зі швидкістю, близька до змагальній. Важливе значення надавалося швидкісної підготовці. Конкретних вказівок обсяги тренувальних навантажень в методичної літературі цього періоду не содержится.

У 1950;х років дорослі бігуни на середні дистанції в підготовці починають надавати значення підвищенню абсолютної швидкості та розвитку спеціальної витривалості (Денисов Р., Коробок Р. 1953; Зайцев М. А. 1955; Вакуров З. А. 1960, та інших.). Цей напрям у методиці тренування виявилося і в юних бігунів. Ряд авторів (Озолин М. Р., Елфимов І. Т, Ратов П. У. 1955; Ильинич У. І. 1960, 1961, та інших.) вважали, що тренування юних бігунів на середні дистанції доцільно будувати з урахуванням швидкісної подготовки.

Рекомендації авторів в 60-ые роки про підготовку бігунів на етапі поглибленої тренування за обсягом і інтенсивності навантаження суперечливі і пов’язані, певне, з різними напрямом у роботи і віком початку спортивної специализации.

Обсяг біговій навантаження коштує від 300 до 1800 км на рік юнаків 15 — 16 років і південь від 300 до 3000 км і більше — для юнаків 17 — 18 років. Обсяг бігу на відтинках з метою підвищення швидкості бігу та спеціальної витривалості становить від 12 до 35% сумарного обсягу тренувальній нагрузки.

У 1970 роках перебіг методики тренування показує, що подальше вдосконалення системи підготовки легкоатлетів має передбачати розробку докладних 4-х літніх планів підготовки в окремих видах легкій атлетиці, конкретних індивідуальних планів тренування, збільшення кількості стартів і підвищення тренувальних навантажень, забезпечення нових засобів ефективного восстановления.

Найважливішою завданням тренерів на сучасному розвитку легкої атлетики є проведення тренувань у найвищому науковометодичному рівні лише з найсильнішими легкоатлетами, але з спортсменами масових разрядов.

Це головне основа ефективної підготовки легкоатлетів. 1.3 Етапи багаторічної спортивної тренування юних бегунов.

1.3.1 Етап початковій підготовки (12 — 13 лет).

Завдання: всебічне фізичний розвиток, загартовування організму, що оздоровлення котрі займаються; розвиток моральних, вольових і фізичних якостей, необхідних юному легкоатлету; вивчення техніки бігу, стрибків і найпростіших метань; ознайомлення з декотрими теоретичними даними по легкої атлетики; набуття досвіду участі у змаганнях. (Коробів А., 1987; Озолин М. Г., 1979).

Кошти: звичайна ходьба в рівномірному темпі - 100, 150, 300 м, високий старт.

Біг на короткі дистанції, низький старт. Біг із ускорениями 30 — 40 м. Повторне пробегание відрізків 20 — 30 м з різноманітною швидкістю. Біг із низького старту 30 — 60 м.

Бар'єрне біг. Вправи барьериста. Подолання бар'єрів заввишки 40 — 50 см. Біг між бар'єрами. Висота бар'єрів — 76,2 см.

Вправи задля зміцнення сили ніг. Стрибки заввишки способом «переступання». Стрибки завдовжки з місця. Стрибки завдовжки з розбігу способом «зігнувши ноги». Метання м’яча (гранати) поза спиною через плечо.

Участь змаганнях на першість відділення з видам легкої атлетики, в триборстві й у естафетах. (Коробів А., 1978; Озолин М. Р., 1979).

1.3.2 Етап початковій специализации.

Вік (юнаки 14 — 15 років, дівчинки 13 — 14 лет).

Завдання: підвищення рівня всебічного фізичного розвитку, загартовування організму, що зміцнення здоров’я котрі займаються, розвиток нормальних, вольових і фізичних якостей; вивчення техніки видів легкої атлетики; розширення знань з питань теорії; накопичення досвіду в змаганнях і придбання инструкторских і суддівських навыков.

Кошти: звичайна ходьба, ходьба з обтяженнями. Ходьба на 200 — 400 м. Ходьба звичайна у середньому та швидкому темпі повторно на дистанцію 60 — 100 м. Швидка ходьба (180 і 200 кроків на хвилину) на відтинках 100 — 200 м повторно.

Спеціальні вправи бігуна: ходьба випадами вперед, біг високо піднімаючи стегна, біг закидаючи гомілки тому; прыжкообразный бег.

Біг на короткі дистанції. Біг із високої професійності і низького старту за сигналом на 20 — 100 м з різними інтервалами і швидкістю. Повторний біг відразу ж на відтинках 8×30, 40 м; 2 — 3×60, 80 м. Біг із низького старту на повороті. Біг на дистанції 60 — 120 м на прямий і повороте.

Естафетний біг. Передача і достойний прийом естафети у зоні передачі. Естафетний біг 8×50м і 4×100м.

Бар'єрне біг. Біг із високого старту через 2 — 3 бар'єра зменшеної висоти. Пробегание з високого старту 1 — 3 бар'єра зменшеній висоти. Пробегание з високого старту 1 — 3 бар'єра в 3 кроку; відстань між бар'єрами — до 7,5 м. Висота бар'єрів для хлопчиків 91,4 — 100 см.

Кроси. Біг із ходьбою 1 — 3 км. Стрибки заввишки способом «перекат». Удосконалення техніки стрибка завдовжки «зігнувши ноги». Потрійний стрибок із місця. Удосконалення техніки прыжков.

Спеціалізовані вправи: імітація метань без снарядів в повільний темп на правильність виконання; в швидкому темпі - у розвиток швидкості стосовно даному виду. Вправи з набивними м’ячами (1 — 3кг). Вправи із (мішок з піском 1 — 3кг). Метання гумового литого м’яча (200г). Метання диска (1 — 1,5кг), списи (500 — 600 г.). Штовхання ядра (4 — 6 кг).

Триборстві. Біг 60 м, стрибки заввишки, штовхання ядра. Участь змаганнях на першість відділення у окремих видах.

Глава 2. Структура тренувальних навантажень юних бігунів на середні дистанции.

1. Підготовка юних бігунів по Якімову А. М. (1983).

Якимів А. М. вивчив і узагальнив практичного досвіду тренування юних бігунів на середні дистанції шляхом аналізу щоденників і планів юних спортсменів і тренерів, анкетного опитування, розмов і пед. наблюдений.

Чільну увагу зосереджена наступних вопросах:

1. Обсяг і інтенсивність тренувальній навантаження за літами, періодам, місячним циклам в окремих тренувальних занятиях.

2. Кошти й фізичні методи, застосовувані в тренуванні юних бігунів, на різних етапах навчально-тренувального процесса.

3. Взаємозв'язок між обсягом і інтенсивністю навантаження та зростання спортивних результатов.

Аналіз бігових коштів тренування, основних підготовкою юних бігунів на середні дистанції, проводився за такими показниками тренувального процесса:

1. Повільний, тривалий біг, застосовуваний юними спортсменами в розминці і заключної частини тренувального заняття; біг між інтенсивними пробіжками; біг у ранковій спеціалізованої зарядку; кроссовый біг з рівномірної та перемінної скоростью.

2. Біг на відтинках із швидкістю від 5 до 8 м/сек. У цю групу ми включено такі види біговій роботи: а) біг з максимальною чи околопредельной швидкістю; б) біг із підвищеною (на виборах 4 — 10%) швидкістю щодо змагальній швидкості на 800 м; в) біг з змагальній швидкістю на 800 м (+ 3 — 5% від кращого результату); р) біг з змагальній швидкістю на 1500 м (+ 3 — 5% від кращого результату); буд) біг зі зниженою швидкістю (на виборах 4 — 5%) щодо соревновательной.

Усі бігові кошти Якимів А. М. розділив ми такі понятия:

1. Загальний обсяг біговій навантаження — вся бігова навантаження виконувана спортсменами в тренуваннях і соревнованиях.

2. Кроссовый і повільний бег.

3. Біг на тренувальних відтинках дистанции.

4. Змагальний контрольний бег.

1. Загальний обсяг біговій нагрузки.

Загальний обсяг бігу одна із найважливіших показників, характеризуючих тренувальну нагрузку.

Під спільною обсягом біговій навантаження розуміється сумарний кілометраж бігу із швидкістю, як у тренувальних заняттях і змаганнях, і у ранкової спеціалізованої зарядку. З яким віком і підвищення підготовленості юні бігуни нерівномірно збільшують загальний кілометраж бігу: спортсмени 15 — 16 і 17 — 18 років приріст обсягу йде повільно; у найсильніших юних бігунів обсяг підвищується значиміша (табл. 1).

Є помітною тенденція збільшення обсягів бігу в підготовчому періоді тренування із віком і підвищення підготовленості спортсмена.

У підготовчому періоді обсяг біговій навантаження в юнаків 15 — 16 років підвищується поступово, досягаючи максимальної величини у середині підготовчого периода.

У бігунів 17 — 18 років і найсильніших бігунів йде швидше нарощування обсягу вже у перші місяці підготовчого періоду. У — лютому зазвичай відбувається зниження загального обсягу, що пов’язані з виступами у перегонах, потім обсяг навантажень знову збільшується. У змагальному періоді У цих бігунів спостерігається поступовий спад загального обсягу нагрузки.

2. Обсяг кросового і повільного бега.

Аналіз тренувальних навантажень показує, що міра кросового і повільного бігу складає основне обсяг біговій роботи — 80 — 90% від усієї нагрузки.

Збільшення біговій навантаження із віком та зростання підготовленості відбувається передусім рахунок збільшення кілометражу бігу з невисокою швидкістю (табл. 2).

Повільний біг в розминці і заминочной частини тренувального заняття, в ранкової спеціальної зарядку рівномірно розподіляється в підготовчому і змагальному періодах і збільшується зі зростанням підготовленості спортсмена.

Обсяг кросового бігу зі збільшенням віку і її підготовленості бігуна значно зростає й здебільшого переноситься на підготовчий період (до 57 — 62% річного обсягу кросового бега).

3. Обсяг бігу на тренувальних відтинках дистанції з розвитку спеціальної выносливости.

З яким віком та зростання підготовленості спортсменів обсяг бігу на тренувальних відтинках дистанції збільшується, але значна меншою ступеня, ніж загальний обсяг біговій навантаження, що зумовлює зменшенню його відсоткового вмісту у загальному обсязі навантаження. Обсяг інтенсивного бігу у найсильніших юнаків збільшується дуже мало, проти групою раніше підготовлених спортсменів (табл. 3).

У підготовленому періоді біг на відтинках дистанції у бігунів 15 — 16 років становить 19,2 а змагальному — 19,9%, загального кілометражу в даному періоді тренування. У бігунів 17 — 18 років співвідношення становить 17,5% в підготовчому і 19,8% - в змагальному періоді, причому треба відзначити, що з найсильніших юних бігунів процентний вміст бігу на відтинках зменшується як і підготовчому, і у змагальному періоді. Ряд бігунів на осенне-зимнем підготовчому етапі (листопадсічень) не застосовує бігу на відтинках чи застосовують у дуже невеликих объемах.

Кілометраж бігу з околопредельной швидкістю із віком та зростання підготовленості спортсменів підвищується незначно, а відсоткове утримання її у загальному обсягу бігу на відтинках зменшується з 13,9% у бігунів 15 — 16 років до 12,1% спортсмени 17 — 18 років (табл. 2). Обсяг бігу щодо одного тренувальному занятті становить середньому 0,2 — 0,4 км у бігунів 15 — 16 років і 0,3 — 0,6 км у бігунів 17 — 18 лет.

Кілометраж бігу із підвищеною швидкістю, зі збільшенням віку і її підготовленості спортсменів, збільшується, але загалом обсязі бігу на відтинках його відсотковий вміст зменшується з 13,6% у бігунів 15 — 16 років до 12,1%- спортсмени 17 — 18 років. У підготовчому періоді обсяг бігу із підвищеною швидкістю становить 6,9 — 8% обсягу бігу на відтинках цього періоду. У змагальному періоді його питому вагу більше, проте зі збільшенням віку і її підготовленості спортсменів частка його зменшується з 22,5% у бігунів 15 — 16 років до 16,7% - спортсмени 17 — 18 лет.

Обсяг бігу із підвищеною швидкістю, які у одному занятті, перевищує тренируемую дистанцію один — 1,5 раза.

Обсяг бігу з змагальній швидкістю зі збільшенням віку і її підготовленості зростає пропорційно зростанню загального обсягу бігу на відтинках і як 36,9% у бігунів 15 — 16 років і 30,1% спортсмени 17 -1 8 років. Із цього обсягу біг зі швидкістю на 800 м становить 14,9% (у 15 — 16 років) і 12,5% (у 17 — 18 років) загального обсягу бігу на відтинках (таб.2).

У підготовчому періоді біг з середньої швидкістю бігу на 800 м становить 11,8 — 9,3% обсягу бігу на відтинках цього періоду. У змагальному періоді обсяг зростає й становить 17,5 — 16,2%.

Кілометраж бігу з середньої швидкістю бігу на 1500 м становить 22% у бігунів 15 — 16 років і 17,6% спортсмени 17 — 18 років; У підготовчому періоді біг зі швидкістю на 1500 м становить 26,5 — 15,3%, а змагальному 18,4 — 20,3% обсягу бігу на відтинках відповідного периода.

Обсяг бігу з змагальній швидкістю, застосовується у одне заняття, збільшується зі збільшенням віку і її підготовленості спортсменів і перевищує тренируемую дистанцію в 1,5 — 2,5 раза.

Обсяг бігу на відтинках зі зниженою швидкістю зі збільшенням віку і її підготовленості спортсменів збільшується, як і абсолютному значенні, і у в процентному відношенні загального обсягу бігу на відтинках і становить 29,3% у бігунів 15 — 16 років і 32,9% спортсмени 17 — 18 лет.

У підготовчому періоді біг зі зниженою швидкістю становить 39,2% в тренуванні бігунів 15 — 16 років і 50,0 — 50,02% спортсмени 17 — 18 років від обсягу бігу на відтинках цього періоду, а змагальному періоді становить 20,8% у бігунів 15 — 16 років і 13,1% спортсмени 17 — 18 лет.

Обсяг бігу зі зниженою швидкістю, застосовуваний у одне заняття, з збільшенням віку і її підготовленості спортсменів зростає й становить середньому 1,5 — 2 км у бігунів 15 — 16 років і 1,8 — 4,1 км у спортсменів 17 — 18 років (в підготовчому періоді 4 — 6 км) у найсильніших юних бегунов.

2.1.2. Змагальний контрольний бег.

З яким віком та зростання підготовленості юного спортсмена підвищується роль змагальній підготовки, у зв’язку з ніж збільшується обсяг біговій навантаження, що здійснюється за умов змагань чи умовах, наближених до соревновательным.

У підготовчому періоді обсяг змагальницького бігу зі збільшенням віку і її підготовленості зростає зі 1,9% у бігунів 15 — 16 років і до 8,2% спортсмени 17 — 18 років. У змагальному періоді він зростає до 9,2% у бігунів 15 — 16 років і по 18,3% спортсмени 17 — 18 років. Слід відзначити, що із віком і підвищення підготовленості спортсменів середні швидкості бігу в тренуванні знижуються щодо змагальній, У неперервному зв’язку про те, що з загальному обсязі навантаження, спрямованої в розвитку спеціальної витривалості, збільшується питому вагу бігу з змагальній і зниженою швидкістю, а зміст бігу з вищої швидкістю зменшується. (Якимів А.М., 1983).

2.2 Підготовка юних бігунів на середні дистанції по Ивочкину В.В.

У 1986 року Ивочкиным В. В. поставили педагогічний експеримент. Завдання дослідження полягало у обгрунтуванні структури тренувальних навантажень на етапі початковій спортивної спеціалізації. У педагогічній експерименті взяли участь 25 спортсменів у віці 13 — 14 років. Спортивна кваліфікація — II — III юнацький разряд.

При плануванні тренувальних навантажень враховувалися рекомендації відділу теорії та методики дитячо-юнацького спорту ВНИИФК, відповідно до яким загальний обсяг бігових навантажень в річному циклі цьому етапі повинен складати 1800 — 2000 км, а, по 3-ом зонам інтенсивності (аэробный, аэробно — анаеробний і анаеробний) відповідно 85 — 87, 8 — 11 і 4 — 5% загального объема.

Через війну проведеного дослідження визначено допустимі тренувальні нагрузки.

На 1-ом і 2-ом року навчання у навчально-тренувальних групах, загальний обсяг бігових навантажень житлом становить 45−50% з показників майстрів спорту дорівнює 1800 — 2000 км, надалі щорічний приріст повинен складати щонайменше 15 — 17%.

Проведений педагогічний експеримент (Ивочкин У. У. 1986 р.) показав, що рекомендовані на першому року підготовки на етапі початковій спортивної спеціалізації загальний обсяг бігу, рівний 1736 км, при співвідношенні навантажень аеробного, змішаної і анаеробної спрямованості відповідно 87,3, 9,4 і 3,3% і другому році тренування відповідно 2025 км і 85,9, 9,9 і 4,1%, забезпечує належний рівень різнобічної фізичної підготовленості і зростання спортивних результатов.

2.3 Тренування бігунів на середні дистанції по Травину Ю. Г.

Оптимізація тренувального процесу передбачає сприятливе поєднання засобів і методів підготовки, обсягу й інтенсивності навантажень, режимів відбудовних заходів. (Травин Ю. Р., 1986). У зв’язку з цим в цілорічної тренуванні передбачається поступовий перехід спортсмена до вищому рівню тренованості, причому об'єм і інтенсивність навантажень непросто максимизируются, а оптимально змінюються в її параметрах залежно від пори року, етапу підготовки, календаря змагань, і індивідуальних особливостей спортсмена (Травин Ю. Р., 1986).

Тренування (по Травину Ю. Р.) полягає у закономірності розвитку спортивної форми і фазовости розвитку тренованості, що у циклічною формі фаз, становлення, відносної стабілізації і вираженого зниження «спортивної форми». Управляти цим процесом можливе лише за періодично послідовні зміни забезпечення і структури тренування (обсягу й інтенсивності, співвідношення спеціальних і загальних засобів впливу (у межах макро-, мезоі микроциклов (Травин Ю. Г.)).

Особливого значення у будівництві тренування Травин Ю. Р. відводить вибору і розподілу микроциклов, які залежить від об'єктивних закономірностей розвитку «спортивної форми», внутрішню логіку тренувального процесса.

Щороку цикл Травин Ю. Р. поділяє на 52 тижневих циклу, які включають 30 — 40 тренувальних тижнів. 10 — 20 тижнів соревновательных, в перебігу яких підтримується і вдосконалюється «спортивну форму», і 2 — 4 тижня відносного зниження «спортивної форми». У зв’язку з цим по характеру, структурі та спрямованості тренувальних навантажень мікроцикли характеризуються такими параметрами:

1. Втягуючи микроцикл.

Завдання: Врабатываниие організму, розвиток загальної витривалості, збільшення аеробного ємності організму, зміцнення опорно-рухового аппарата.

Кошти: біг в аэробном режимі 6 — 10 км. ЧСС до 140 — 150 уд/мин; крос 6 — 15 км. ЧСС 120 — 150 уд/мин. Темповый біг 3 — 5 км, ЧСС до 170 уд/мин.

Обсяг: 50 — 60% від максимального, аэробно — анаэробная навантаження до 10 — 12%, загальна кількість тренувань 10 — 12.

2. Об'ємний микроцикл.

Завдання: розвиток спільної програми та спеціальної витривалості, розвиток загальної сили та спеціальної силовий витривалості, підвищення вольовий подготовленности.

Кошти: тривалий біг в аэробном режимі 10 — 15 км, ЧСС — 150 уд/мин, крос 10 — 20 км, ЧСС до 150 уд/мин. Темповый біг 6 — 10 км. ЧСС 160 -170 уд/мин, фартлек 8 — 12 км, ЧСС 150 — 180 уд/мин залежно від швидкості бігу. Перемінний біг 4 — 10 раз по 200 — 600 м.

Обсяг: 100% біговій навантаження (аэробно — анаеробної 10 — 15%, анаеробної 1 — 2%, 14 — 16 тренувальних занять в неделю.

3 Розвиваючий микроцикл.

Завдання: підвищення спільної програми та спеціальної витривалості. Розвиток дослідницько-експериментальної і підтримку швидкісно-силових здібностей, вдосконалення техніки бега.

Кошти: біг в аэробном режимі 8 — 12 км; крос 10 — 20 км; темповый біг 4 — 10 км; біг здіймаючись пагорбами чи гору 4 — 8 км; повторний біг у тих ділянках 500 — 1500 м, загальний обсяг 4 — 6 км.

Обсяг 80 — 90% (аэробно — анаеробний 12 — 20%, анаеробний 2 — 5%) тренувальних занять 12 — 14 в неделю.

4. Предсоревновательный зимовий микроцикл.

Завдання: підтримку спільної витривалості. Розвиток спеціальної витривалості (потужність гликометических процесів і финиширование). Удосконалення силовий витривалості, вдосконалення техніки бігу. Підвищення психологічної подготовленности.

Кошти: біг в аэробном режимі 8 — 12 км; темповый біг 4 — 12 км; фартлек 8 — 12 км; ритмовый біг 5 — 8×100 — 150 м; біг на відтинках 200 — 500 м, швидкість бігу 75 — 80% від максимальної, обсяг 2 — 4 км. Контрольний біг на вкороченій дистанции.

Загальний обсяг: 60 — 75%, аэробно — анаеробний 3 — 6%, тренувальних занять із 10 — 14 в неделю.

5. Зимовий змагальний микроцикл.

Завдання: досягнення так само результатів, як минулого змагальному режимі. Відпрацювання тактичних варіантів бігу. Підтримка тренованості. Удосконалення спеціальної витривалості і поліпшення техніки бега.

Кошти: біг в аэробном режимі 8 — 10 км; перемінний біг 8 — 10×100м, 4 — 6×200 — 500 м. Швидкість 85 — 90% від максимальної. Повторний біг 2 — 3×200 — 400 м. Крос 6 — 8 км з ускорениями 5 — 6×150м. Участь соревнованиях.

Загальний обсяг 40 — 60%; аэробно — анаеробний обсяг 15 — 20% від загального; анаеробний 5 — 10%. Кількість тренувань 6 — 8 в неделю.

6. Стабілізуючий микроцикл.

Завдання: розвиток загальної економічної й спеціальної витривалості. Розвиток швидкісних можливостей та силовий выносливости.

Кошти: біг в аэробном режимі 10 -15км; темповый біг 4 — 10 км; біг здіймаючись пагорбами 4 — 6 км; темповый біг на відтинках 300 — 500 м, 85 — 90% від максимальної швидкості, обсяг навантаження 2,5 км; повторно — перемінний біг 6 — 12 км x 200 — 600 м; біг вгору 8 — 10×200м; біг з ускорениями 5 — 6×100 — 150 м. (виконується і натомість утомления).

Обсяг 70 — 90% від максимального; аэробно — анаеробний до 15% від загального обсягу; анаеробний 3 — 5%. Тренувальних занять 12 — 14 в неделю.

7. Предсоревновательный літній микроцикл.

Завдання: вдосконалення спеціальної витривалості, вдосконалення тактичного і технічного майстерності, підтримку спільної тренованості і психологічної готовности.

Кошти: біг в аэробном режимі 6 — 12 км; повторний біг 3 — 6×400 — 1000 м; повторно-переменный біг 6 — 15×200 — 400 м; интервальный біг 6 — 8×200 — 300 м; контрольний біг на прискорень стосовно змагальній дистанции.

Обсяг 60 — 80%; аэробно — анаеробний 10 — 18%; анаеробний 4 — 6%.

Кількість тренувальних занять 10 — 12 на тиждень. 8. Змагальний літній микроцикл.

Завдання: досягнення за максимальний рівень спеціальної працездатності і планованого результата.

Кошти: біг в аэробном режимі 6 — 10 км; біг з ускорениями 5 — 6×100 — 150 м; повторний біг 5 — 10×100 — 300 м; перемінний біг на відтинках 200 — 300 м з обсягом бігу 1,5 — 2,5 км; що у соревнованиях.

Обсяг бігу 40 — 60%; в анаэробном режимі 7 -10% тренувальних занять 6 — 8 в неделю.

9. Розвантажувальний микроцикл.

Завдання: попередження перевантажень. Створення передумов для подальшого підвищення работоспособности.

Профілактика і рішення травм. Підтримка тренованості на щодо високому уровне.

Кошти: біг в аэробном режимі 6 — 12 км. Перемінний крос 8 — 15 км; біг на відтинках 1 — 2 км зі швидкістю 75 — 80% від максимальної при ЧСС 160 — 170 уд/мин. Ритмовый біг 5 — 8×100 — 150 м.

Рухливі гри (баскетбол, футбол, гандбол), плавання від 30 хвилин до $ 1,5 часов.

Обсяг: 50 — 70% від максимального; в аэробно — анаэробном режимі 5 — 10% від загального, в анаэробном 1 — 2%.

Тренувальних занять 6 — 8 в неделю.

10. Перехідний микроцикл.

Завдання: відновлення організму після навантажень змагальницького періоду. Профілактика і лікування травм. Активний отдых.

Кошти: рівномірне біг від 5 до 8 км (швидкість 5(на км); рухливі гри від 30 хвилин до $ 1,5 годин, плавання, туристичні прогулки.

Обсяг навантаження 20 — 30% від максимальної; 4 — 5 тренувальних заняття в тиждень. 2.4 Дозування контроль змагальній діяльності юних бігунів на середні і довгі дистанции.

Слово «спорт» мимоволі асоціюється з напруженням змагальній боротьби, без якій він справді втратив все своє привабливість і для вболівальників і для самих спортсменів. Кожне змагання — це велика психоемоційна навантаження щодо його учасників за граничної мобілізації функціональних систем, які безпосередньо визначають рівень набутків у обраному виді спорту. І це необхідно враховувати, коли мова про юних спортсменів. (Локтєв З. 1991).

Для дитячо-юнацького організму характерні високий рівень збуджуваності, слабкість внутрішнього гальмування, щодо невисокі функціональні можливості, неэкономичное витрачання енергії, не багатий життєвий і змагальний досвід, і тому де вони вміють визначати змагання за значимістю, раціонально витрачати свої сили, і щодо спокійно переносити гіркоту поразок. Усе це свідчить, що з юних атлетів кожне змагання серйозним випробуванням. (Макаров Р. 1991).

Співробітники кафедри легкій атлетиці і спортивної медицини Краснодарського державним інститутом фізичної культури провели спеціальні спостереження, одне із розділів яких передбачав аналіз электрокордиаграмм, зареєстрованих у 13 — 18 літніх бігунів на середні дистанції до змагань, і наступного дня після них.

Результати обстеження засвідчили, що з 9 підлітків (20% у складі обстежуваних) вже перед змаганнями вагітною лежачи на ЕКГ спостерігалися зміни у кінцевій частині шлункового комплексу, повністю вкладаються в дистрофію міокарда внаслідок хронічного фізичного перенапряжения.

У 11 людина (25%) ці зміни відзначалися наприкінці 8 — хвилинної ортостатической проби, причому у 2 і натомість міграції ритма.

Наступного дня по закінченні змагань зміни на ЕКГ, характерні для дистрофії міокарда 1 стадії, були зареєстровані у становищі лежачи у 11 (25%), тож під кінець 8 — хвилинної ортостатической проби — у 15 людина (34%). Тобто число випадків перенапруги серця збільшилося після змагань 14%, причому слід зазначити, що жодного з спортсменів не пред’являв у своїй ніяких жалоб.

Отримано дані впливу соревновательных і тренувальних навантажень в різні види легкій атлетиці: У спринтерском бігу, стрибках завдовжки, висоту, із жердиною соревновательные впливу були адекватні підготовці спортсменів, до того ж час у бігунів на 400 м с/б, 800, 1500, 5000 м, десятиборців і в метальній простежувалася істотна зміна показників ЭКГ.

При планомірному розвитку фізичних якостей й використанні навантажень, адекватних функціональними можливостями організму, перенапруження серця наступити неспроможна. (Мякишев У. А. 1977).

Попри ухвалення регламентації, у дитячому й юнацькому спорті триває одностороння спеціалізована підготовка з усіма що випливають із неї негативні наслідки, які ще більш поглиблюються надмірними стартами. Головна небезпека, що у собі перенапруження серцево-судинної системы.

Такому перенапруги який завжди передує чи супроводжує стан перетренированности, на прояв якої у першу чергу орієнтуються тренери (порушення сну, апатія, млявість, підвищена роздратованість, небажання тренуватися, погіршення апетиту, втрата маси тіла, зниження загальної економічної й спеціальної працездатності). Коли йдеться про підлітків, діагностика перетренированности вкрай утруднена, що у переважній більшості випадків де вони пред’являють ні яких скарг, оскільки неспроможні аналізувати своїх відчуттів. Тому цілком можливо, що чимало юні спортсмени (особливо коли організований систематичний медичний контроль) протягом кілька років продовжують тренуватись і грати виступати на тлі подібного перенапруги. У цьому одна з причин відсутності ми перспективного резерва.

У видах, пов’язані з розвитком витривалості, тренери що неспроможні дозволити собі ігнорувати общефизическую підготовку, оскільки він необхідна для виходу високий спортивний результат. У бігу відсутність належного загального фізичного розвитку, і зокрема дисгармонійне розвиток верхнього й нижнього пояса, до певного моменту не перешкоджає зростанню спортивних досягнень. І потім, коли, зазвичай, вже виявляється пізно, видно, що не досить сильні м’язи грудної клітини не дають можливості спортсмену повною мірою використовувати функціональні можливості апарату зовнішнього дихання, а слабкі м’язи черевного пресу КПРС і спини негативно змінюють техніку бігу, стають одним із головних причин хронічного перенапруги, різноманітних захворювань і травм опорнорухового апарату. Змінивши характер змагань для дітей і юнаків в віці до 15 років (на думку Локтєва З повагою та Макарова Р.) включивши до них спеціальні тести, оцінюють рівень загальної фізичної підготовки, можна виконати завдання і зробити реальний контролю над роботою дитячих тренерів (в тестах краснодарських дослідників помічено, що з фізично слабких підлітків число випадків зміни ЕКГ значно вища, ніж в добре фізично подготовленных).

Змагання на класичних дистанціях починають проводити для підлітків, коли їм виповнюється 14 років, тобто саме тут віці, коли простежується бурхливий приріст довжини і представників багатьох тіла, нейроэндокринный дисбаланс, максимальна напруженість функціонування серцево-судинної системи, пов’язані з статевим дозріванням організму. Доречнішого періоду (на думку випробувачів) для додаткових стресових впливів, яких цілком обгрунтовано можна віднести соревновательные навантаження, годі розгледіти. (Макаров Р. 1991).

Зважаючи на це, для підлітків і юнаків (до 16 років включно) по думці Локтєва З повагою та Макарова Р. слід розробити спеціальна, максимально щадна програма соревновательных навантажень на выносливость.

Краснодарскими дослідниками (Макаров А. М., Сирис П. З., Теннов У. П. 1990) провів опитування про допустимому кількості соревновательных стартів. Під час обстеження юних бігунів на середні дистанції, було виявлено, що три спортсмена у віці 14 — 18 років допустили до змагань, маючи рік спортивного стажу. Відповідно ж до існуючим рекомендаціям, з початку спеціалізації у цьому виді до перших змагань має минути щонайменше 2 — x років. Кількість стартів та його клас повинні регламентуватися як віком, а й спортивним стажем, і не можна змушувати спортсмена, який тренується 1,5 року (хоч би яким здатним він і був), змагатися стільки ж, скільки атлети з 6-ї - літнім стажем.

Не можна дозволяти у дитячому й юнацькому віці здвоєних і строенных стартів (навіть дорослим спортсменам після таких навантажень потрібно відновлення мінімум 7 — 12 дней).

Результати опитування юнаків — членів збірної команди РРФСР з бігу на середні дистанції свідчить у тому, що пройшовши серію відповідальних змагань, потім вони близько двох місяців що неспроможні розпочати активним тренувань від надмірного фізичного перенапруги та психологічної втоми. Відчувши якось такий стан, дуже важко потім виходити вищого рівня. Саме такими здебільшого і зі обдарованими бігунами. Пройшовши виснажливу систему соревновательных навантажень, чимало їх після закінчення школи кидають займатися бігом чи продовжують ще за інерцією 1 — 2 року тренуватися, але вже ставлячи перед собою високої мети (За даними опитування бегунов).

До існуючої нині системі змагань слід ставитися як до найгострішому засобу фізичного і психоемоційного впливу, яка має в скрупульозної дозуванні і систематичному контроль із боку тренерів і спортивних лікарів (Локтєв З., Макаров Р. 1991).

2.5 Порівняльний аналіз підготовки юних бігунів на середні дистанции.

На етапі початковій спортивної спеціалізації і поглибленої тренування закладаються фундаменти наступної спеціалізованої підготовки, тому принцип всебічної підготовленості юних бігунів на середні дистанції залишається провідним, повинно бути протиставлення спортивної спеціалізації і різнобічної підготовки. Принаймні підвищення спортивного майстерності фізична підготовка набуває дедалі більш спеціалізований характер.

Важливою складовою підготовки юних спортсменів є педагогічний контроль, завдяки якому можливо визначити правильність обраної системи тренування, доцільність тієї чи іншої решения.

Важливе значення набувають контрольні вправи. Оскільки досягнення ними відносно високих для свій вік результатів і виконання розрядних норм ще свідчить у тому, що вони прогресувати під час переходу у групу дорослих. Наявність науково обгрунтованих допустимих обсягів тренувальних і соревновательных навантажень всіх етапах багаторічного тренувального процесу є важливою умовою планомірної підготовки спортивного резерва.

Раціональна структура тренувальних навантажень одна із основних ланок, визначальних ефективність цілісної системи підготовки юних спортсменів, оскільки тренувальне вплив формує певний рівень культури й домірність у розвитку фізичних якостей, їх функціональне стан, від яких залежить спортивні достижения.

Динаміка тренувальних і соревновательных навантажень в тренуванні бігунів на середні дистанції характеризується значним приростом обсягів у засобах тренувань від початковій спортивної спеціалізації до етапу спортивного совершенствования.

На етапі початковій спортивної спеціалізації поглибленої тренування бігунів на середні дистанції тренувальні навантаження характером їх енергозабезпечення поділяються втричі виду: що їх в аэробном; змішаному аэробно — анаэробном і анаэробном режимах.

Більше детальне розподіл навантажень по зонам інтенсивності цьому етапі підготовки нераціонально (Іванчук У. В.).

Выводы.

1. Аналіз літератури дозволив будувати висновки про єдиному думці авторів у справі, що стосується структури та характеру фізичні навантаження в тренуванні юних бігунів на середні дистанции.

2. З аналізу та узагальнення цих досліджень Якімова А. М.

(1983), Ивочкина У. У. (1986), Травина Ю. Р. (1986) можна дійти невтішного висновку, що бігові обсяги навантажень спортсмени вікової групи 15.

— 16 років становлять 1500 — 1800 км на рік, спортсмени вікової групи 17 — 18 років 1700 — 2050 км.

3. Кошти біговій підготовки юних спортсменів розподіляються наступним образом:

Аналіз исследований.

Повільний біг (в % від загального объема).

Вікова група 15 — 16 років — 32 — 40%.

Вікова група 17 — 18 років — 29 — 31%.

Кроссовый біг (в % від загального объема).

Вікова група 15 — 16 років — 30 — 40%.

Вікова група 17 — 18 років — 45 — 55%.

Біг на відтинках із розвитку специальной.

витривалості (в % від загального объема).

Вікова група 15 — 16 років — 10 — 20%.

Вікова група 17 — 18 років — 8 — 18%.

1. Бондарчук А. «Вкотре про спортивної форми.» // «Легка атлетика» 1991 № 1, з 11−13. 2. Ивочкин У. У. «Структура тренувальних навантажень на етапі початковій спортивної спеціалізації у юних бігунів на середні дистанції.» Москва.

1986, з 74−81. 3. Ивочкин У. У. «Нормативні вимоги до багаторічної підготовці юних бігунів на середні дистанції» Москва 1990, з 31−38. 4. Ивочкин У. У. «Планування тренувальних навантажень у багаторічній підготовці юних бігунів на середні дистанції» Москва 1985, з 58−65. 5. Йорданська Ф. А. «Вікові особливості виховання витривалості у юних спортсменів» Москва 1970 з 14−27. 6. Йорданська Ф. А. «Динаміка опірності кисневою недостатності з недостатнім розвитком загальної економічної й спеціальної витривалості» Москва 1971 з 39−41. 7. Коробів А. «Побачити за партою олімпійця.» // «Легка атлетика.» 1978 № 8, з 23−25. 8. Кобайский До. «Дослідження рівня аеробного можливості в кваліфікованих легкоатлетів — юнаків.» Москва 1982, з 2−12. 9. Куник М. «Тренування на витривалість і пояснюються деякі параметри працездатності у початківців бігунів на середні дистанції.» Москва.

1982, з 13−25 10. Куркулів У. М. «Побудова річного циклу тренування юних бігунів на середні дистанції.» Москва 1990, з 61−70. 11. Линец М. «Вікові закономірності становлення і збереження спортивного майстерності з бігу на середні дистанції.» // «Легка атлетика».

1990, № 9, з 80. 12. Локтєв З. «Обережно діти!» // «Легка атлетика» 1991, № 12, з 9−12. 13. Літунів З. П. «Витривалість спортсмени» Москва 1971 з 2−12. 14. Малков Є. «Зміна поколінь.» // «Легка атлетика» 1991, № 2, з 27. 15. Максимова М. М. «Ефективні кошти й методи тренування юних бігунів на середні дистанції» Москва 1984, з 10−16. 16. Міхєєв А. «Тренується підліток» // «Легка атлетика» 1983, № 2, з 12;

13. 17. Никитушкин У. «Поспішай неквапом» // «Легка атлетика» 1989, № 12, с.

14−16. 18. Озолин М. Р. «Підручник для інститутів фізичної культури» 1979 з 41. 19. Полунін А. «Як швидко слід бігати» // «Легка атлетика» 1990 № 11, с.

39 -41. 20. Полунін А. «Ключ до успіху» // «Легка атлетика» 1991, № 9, з 26−28. 21. Суслов Ф. «Виховати бігуна» // «Легка атлетика» 1989, № 9, з 14−16. 22. Травин Ю. Р. «Оптимізація тренування в групах спортивного вдосконалення з бігу на витривалість» Москва 1986, з 148−158. 23. Травин Ю. Р. «Програмно — методичні основи підготовки спортивних резервів з бігу на витривалість» Москва 1981 з 37−51. 24. Чен Є. «Наше спільна справа» // «Легка атлетика» 1978 № 8, з 9−11. 25. Якимів А. М. «Дослідження обсягу спеціальних коштів тренування юних бігунів на середні дистанції» Москва 1972 з 3−10; 15−18.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою