Адміністративний арешт

Административный арест

А.Малахов.

2002 г.

Административный арешт, як вид адміністративного наказания

Административный арешт — одне із видів адміністративного покарання, передбачений п. 6 ч.1 ст. 3.2 КоАП РФ.

Он належить до покаранням, які встановлюються за виключно КоАП РФ не може бути встановлено іншими нормативними актами (ч.3 ст. 3.2 КоАП РФ).

Административный арешт може визначатися уживати лише як основного адміністративного покарання (ч.1 ст. 3.3 КоАП РФ).

Административный арешт залежить від змісті порушника за умов ізоляції від суспільства. Він установлюється терміном до п’ятнадцяти діб, а й за порушення вимог режиму надзвичайного стану чи режиму на зоні проведення контртерористичної операції до 30 діб (ч.1 ст. 3.9 КоАП РФ).

Срок адміністративного затримання входить у термін адміністративного арешту (ч.3 ст. 3.9 КоАП РФ). Обличчя, щодо якої ведеться провадження у справі про адміністративне правопорушення, манливому як один із заходів адміністративного покарання адміністративний арешт, може піддаватись адміністративному затримання терміном трохи більше 48 годин (ч.3 ст. 27.5 КоАП РФ).

Административный арешт неспроможна застосовуватися до вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей до чотирнадцяти років, особам, не коли вони віку вісімнадцяти років, інвалідам I і II груп (ч.2 ст. 3.9 КоАП РФ), і навіть до військовиків і покликаним на військові збори громадянам, співробітникам органів внутрішніх справ, органів кримінально-виконавчої системи, федеральних органів податкової поліції, митних органів прокуратури та інших осіб, у яких поширюється дію дисциплінарних статутів (ст. 2.5 КоАП РФ).

Административные правопорушення, що передбачають санкцію як адміністративного ареста.

Административный арешт встановлюється і призначається тільки у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень (ч.2 ст. 3.9 КоАП РФ).

Санкция як адміністративного арешту встановлено КоАП РФ за такі правопорушення:

Потребление наркотичних коштів чи психотропних речовин без призначення лікаря, за винятком випадків, передбачених частиною 2 статті 20.20, статтею 20.22 справжнього Кодексу (ст. 6.9 КоАП РФ), термін — до п’ятнадцяти суток.

Получение доходу заняття проституцією, коли цей дохід пов’язані з заняттям іншої особи проституцією (ст. 6.12 КоАП РФ), термін — від десяти до п’ятнадцяти суток.

Оставление водієм з порушенням Правил дорожнього руху місця дорожньо-транспортного події, учасником якого він був (ч.2 ст. 12.27 КоАП РФ), термін — до п’ятнадцяти суток.

Неисполнение законного розпорядження судді про яке припинення дій, що порушують встановлених у суді правила (ч.1 ст. 17.3 КоАП РФ), термін — до п’ятнадцяти суток.

Неповиновение законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця у зв’язку з виконанням їм обов’язків з охорони Державної кордону Російської Федерації (ст. 18.7 КоАП РФ), термін — до п’ятнадцяти суток.

Неповиновение законному розпорядженню чи вимозі співробітника міліції, військовослужбовця або співробітника органів кримінально-виконавчої системи у зв’язку з виконанням ними обов’язків з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, так само як перешкоджання виконання ними службовими обов’язками (ч.1 ст. 19.3 КоАП РФ), термін — до п’ятнадцяти суток.

Неповиновение громадянина (крім засуджених, котрі відбувають покарання як позбавлення волі у уголовно-исполнительном установі, і навіть осіб, підозрюваних і звинувачуваних у скоєнні злочинів і що є під охороною у деяких установах) законному розпорядженню чи вимозі співробітника органів кримінально-виконавчої системи, військовослужбовця або іншої особи при виконанні ними обов’язків із гарантування безпеки і охорони цих установ, підтримці у яких встановленого режиму, охороні й конвоированию засуджених (підозрюваних, обвинувачуваних) (ч.2 ст. 19.3 КоАП РФ), термін — до п’ятнадцяти суток.

Невыполнение обличчям, звільненим із місць відбування позбавлення волі, обов’язків, пов’язаних із дотриманням обмежень, встановлених щодо його судом відповідно до федеральним законом (ст. 19.24 КоАП РФ), термін — до п’ятнадцяти суток.

Мелкое хуліганство, тобто нецензурну лайку у суспільних місцях, образливе приставання на громадян й інші дії, демонстративно порушують суспільний лад та спокій громадян (ст. 20.1 КоАП РФ), термін — до п’ятнадцяти суток.

Организация або проведення несанкціонованих зборів, мітингу, демонстрації, ходи чи пікетування в безпосередній близькості до території ядерної установки, радіаційного джерела чи пункту зберігання ядерних матеріалів чи радіоактивні речовини, так само як активну участь у таких акціях, якщо це ускладнило виконання персоналом зазначених об'єктів службовими обов’язками чи створило загрозу безпеці населення і ще довкілля (ч.3 ст. 20.2 КоАП РФ), термін — до п’ятнадцяти суток.

Демонстрирование фашистської атрибутики чи символіки з метою пропаганди такий атрибутики чи символіки (ст. 20.3 КоАП РФ), термін — до п’ятнадцяти суток.

Нарушение вимог режиму надзвичайного стану (крім порушення правил комендантського години) (ст. 20.5 КоАП РФ), термін — до тридцяти суток.

Организация блокування, так само як активну участь у блокуванні транспортних комунікацій (ст. 20.18 КоАП РФ), термін — до п’ятнадцяти суток.

Появление на вулицях, стадіонах, в скверах, парках, у транспортній засобі загального користування, за іншими громадських місцях може сп’яніння, оскорбляющем людську гідність суспільну мораль (ст. 20.21 КоАП РФ), термін — до п’ятнадцяти суток.

Самовольное залишення місця відбування адміністративного арешту (ст. 20.25 КоАП РФ), термін — до п’ятнадцяти суток.

Особенности провадження у справам про адміністративні правопорушення, предусматривающих санкцію як адміністративного арешту..

Административный арешт призначається лише суддею (ч.1 ст. 3.9 КоАП РФ).

Протокол (постанову прокурора) про адміністративне правопорушення, вчинення якого тягне адміністративний арешт, передається в руки судді негайно саме його складання (винесення) (ч.2 ст. 28.8 КоАП РФ).

Дело про адміністративне правопорушення, вчинення якого тягне адміністративний арешт, у день отримання протоколу про адміністративному правопорушення та інших матеріалів справи, а відношенні особи, що зазнає адміністративному затримання, — пізніше 48 годин із моменту його затримання (ч.2 ст. 29.6 КоАП РФ).

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, манливому адміністративний арешт присутність особи, щодо якої ведеться провадження у справі, обов’язковий (ч.3 ст. 25.1 КоАП РФ).

В разі винесення визначення про витребування відомостей, необхідні дозволу справи, истребуемые дані мають бути направлені у суд негайно. При неможливості уявлення зазначених відомостей організація зобов’язана в триденний термін повідомити це у письмовій формах суддю, які визначення (ст. 26.10 КоАП РФ).

Особенности оскарження і опротестування постанови про призначення адміністративного ареста

Жалоба на постанову судді про призначення адміністративного покарання вигляді адміністративного арешту подається судді, яким винесено постанова у справі і який зобов’язаний направити її з усіма матеріалами справи в самісінький вищестоящий суд день отримання скарги (ст. 30.2 КоАП РФ).

Жалоба на постанову про адміністративному арешт підлягає розгляду протягом доби з подання скарги, якщо проговорилася особа, притягнуте до адміністративної відповідальності, відбуває адміністративний арешт (ч.2 ст. 30.5 КоАП РФ).

Решение по скарзі на постанову про адміністративному арешт доводиться до органу, посадової особи, виконуючих постанову, і навіть особи, щодо якого прийнято рішення, і потерпілого щодня винесення рішення (ч.3 ст. 30.8 КоАП РФ).

Принесение протесту на постанову про адміністративному арешт не призупиняє виконання цієї постанови (ч.2 ст. 31.6 КоАП РФ).

Особенности виконання постанови про адміністративному аресте.

Постановление судді про адміністративному арешт виповнюється органами внутрішніх справ негайно після ухвалення такої ухвали. Обличчя, піддане адміністративному арешту, міститься під охороною на місці, визначеному органами внутрішніх справ. При виконанні постанови про адміністративному арешт здійснюється особистий огляд особи, що зазнає адміністративному арешту. Відбування адміністративного арешту ввозяться порядку, встановленому Урядом Російської Федерації (ст. 32.8 КоАП РФ).

При наявності обставин, через які виконання постанови про призначення адміністративного покарання вигляді адміністративного арешту, неможливо в встановлених термінів, суддя може відстрочити виконання постанови терміном до місяця (ст. 31.5 КоАП РФ).

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.